Тема
12. Облік витрат і калькулювання собівартості автотранспортних послуг.
Запитання
1.Облік витрат на
експлуатацію, ремонт і технічне обслуговування автомобілів.
2. Облік витрат за
економічними елементами.
3. Облік виробничих витрат
за статтями калькуляції.
4. Зведений облік витрат і
калькулювання собівартості автотранспортних послуг.
1.Облік витрат на експлуатацію, ремонт і технічне обслуговування
автомобілів.
Система технічного
обслуговування й ремонту автотранспортних засобів передбачає: технічне обслуговування їх у період обкатки,
щоденне обслуговування, періодичне технічне обслуговування, сезонне технічне
обслуговування, технічне обслуговування під час консервації, поточний ремонт,
капітальний ремонт, технічне обслуговування й ремонт автотранспортних засобів
на лінії.
Ремонт - комплекс операцій
із відновлення справності або працездатності, відновлення ресурсу автомобіля
або складових його частин.
Технічне обслуговування
автомобілів – операція або комплекс операцій із підтримання працездатності або
справності автотранспортного засобу в період його використання за призначенням,
зберігання і транспортування.
Поточний ремонт виконують
для забезпечення або відновлення працездатності автомобіля.
Капітальний ремонт виконують
для відновлення працездатності й цілковитого відновлення ресурсу автомобіля із
заміною або відновленням будь-яких частин, зокрема і базових.
На підприємстві, на підставі
чинних технічних нормативів, розробляють перелік операцій, що належать до
технічного обслуговування, поточного ремонту, капітального ремонту без
поліпшення об’єкта, капітального ремонту із поліпшенням об’єкта – модернізацію
автотранспортних засобів.
Про виконання відповідних
робіт складають акти:
- про виконання профілактичного обслуговування автомобіля;
- про виконані ремонти без поліпшення об’єктів (модернізації);
- про виконані ремонти із поліпшенням об’єктів (модернізацією).
Приймання
виконаних робіт з капітального ремонту об’єктів оформлюють Актами
прийому-здачі відремонтованих,
реконструйованих та модернізованих об’єктів. На підставі актів здійснюють
списання з підзвітних осіб раніше отриманих матеріальних цінностей.
Ремонт і
технічне обслуговування автомобілів можуть виконувати ремонтні майстерні,
станції технічного обслуговування або інші сторонні організації. У разі
виконання зазначених робіт силами підприємства витрати фіксують на дебеті
субрахунку 232 «Допоміжне виробництво».
По
завершенню робіт їхню відпускну вартість згідно з відомістю розподілу послуг,
виконаних для внутрішніх потреб, відносять у дебет рахунку 231 «Основне
виробництво» з кредиту субрахунку 232.
Якщо
ремонтні роботи виконує стороння організація, то на підставі її рахунку й акту
виконаних робіт проводять бухгалтерський запис: 23- 63.
У
автотранспортного підприємства для обліку окремих операцій, пов’язаних із
роботою автотранспорту, складають такі документи: табель обліку роботи
автопарку, акт про поломку (пошкодження) автомобіля, акт про технічний стан
автомобіля, акт про дорожньо-транспортну пригоду із матеріальним збитком.
2. Облік витрат за економічними елементами.
Витрати
операційної діяльності автотранспортного підприємства складаються з виробничої
собівартості перевезень, адміністративних витрат, витрат на збут та інших
операційних витрат.
Витрати
операційної діяльності підприємств автотранспорту групують за такими
елементами:
1. Матеріальні витрати -
належать витрати придбаних у сторонніх організацій або виготовлених
власними силами палива, запасних частин і комплектувальних виробів, мастил,
матеріалів, шин, енергії, інших виробничих запасів, які використані на:
- виконання перевезень (робіт, послуг);
- забезпечення технологічного процесу перевезень (робіт, послуг),
їхньої якості й надійності;
- проведенні всіх видів ремонту, технічного огляду й
обслуговування та ін.
2.
Витрати на оплату праці - належать пов’язані із веденням
основної діяльності витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати,
визначені згідно із системами оплати праці, прийнятими на підприємстві.
3.
Відрахування на соціальні заходи - належать обов’язкові збори й відрахування на
соціальні заходи, передбачені чинним законодавством України.
4.
Амортизація - належать суми амортизаційних відрахувань,
нарахованих згідно із порядком, нормами й умовами, встановленими чинним
законодавством України.
5.
Інші операційні витрати - належать витрати, які включають до
собівартості перевезень і не враховують у попередніх елементах витрат, зокрема:
оплата послуг виробничого характеру, виконуваних сторонніми організаціями,
витрати на виготовлення розкладів руху пасажирських транспортних засобів, проїздних квитків, інструкцій, правил та іншої службової
документації та ін.
3. Облік виробничих витрат за статтями калькуляції.
До виробничої собівартості
перевезень включають:
- Прямі матеріальні витрати - вартість усіх видів
паливно-мастильних та інших матеріалів (включно із транспортно-заготівельними
витратами), використані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт,
послуг), так і на технологічні операції
по підготовці рухомого складу до експлуатації. Включають до собівартості
перевезень за прямою ознакою на підставі первинних документів.
- Прямі витрати на оплату праці - включають усі витрати основної й
додаткової заробітної плати працівникам, безпосередньо зайнятим здійсненням
перевезень (робіт, послуг), обчисленої згідно із діючими на підприємствах
системами оплати праці. Заробітну плату нараховують за Подорожніми листами і
табелями, а також нараховують суми премій, резерви на оплату відпусток у
встановленому розмірі.
- Автомобільні шини - включають відрахування до резерву на
відновлення і ремонт автомобільних шин, які розраховують згідно із нормами на
- Інші прямі витрати - включають відрахування від витрат на оплату
праці працівників, безпосередньо зайнятих здійсненням перевезень, нараховані
згідно із діючим порядком, нормами й умовами суми амортизаційних відрахувань
від вартості рухомого складу автомобільного транспорту, витрати на всі види
ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування рухомого складу.
- Загальновиробничі витрати - включають непрямі витрати, пов’язані
з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу, не передбачені у
попередніх статтях.
Фактичну суму загальновиробничих
витрат транспортних підприємств щомісячно розподіляють між:
- основним виробництвом із подальшим розподілом між видами
перевезень;
- допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб
власного капітального будівництва, непромислових господарства, а також для
реалізації;
- обслуговуючими виробництвами;
- капітальним будівництвом, що ведеться господарським способом.
В кінці звітного періоду
(місяця) загальновиробничі витрати після розподілу в повному обсязі списують на
собівартість виконаних автотранспортних робіт.
4. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості
автотранспортних послуг.
На підставі даних первинних
документів витрати групують за видами перевезень, статтями калькуляції й
окремими елементами витрат.
Синтетичний облік витрат
ведуть на рахунку 23 «Виробництво».
Аналітичний облік здійснюють
за видами перевезень, робіт, послуг у розрізі калькуляційних статей витрат.
Облік і калькулювання
фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюють із
використанням одного із методів: простого, позамовного, нормативного.
Обчислення собівартості
транспортної продукції не вимагає застосування складних методів, проводиться
простим способом і не має залишків незавершеного виробництва на кінець звітного
періоду.
Облік витрат на автомобільні
перевезення і послуги можна здійснювати простим методом, загалом за
транспортним процесом, без розподілу на окремі фази.
Позамовний метод обліку
витрат передбачає відокремлений облік витрат за кожним із об’єктів у розрізі
калькуляційних статей витрат. Об’єктом обліку й калькулювання при застосуванні
цього методу є окремі види перевезень.
Нормативний метод обліку й
калькулювання витрат на виробництво передбачає: створення системи дієвих
прогресивних норм і нормативів; поточний облік і калькулювання нормативної
собівартості; виявлення й облік витрат, пов’язаних із відхиленням від чинних
норм і нормативів.
Зведений облік витрат на
експлуатацію рухомого складу, його обслуговування та ремонт за нормативного
методу ведуть за статтями витрат у розрізі окремих видів перевезень із
виявленням і обліком відхилень від норм за кожним показником.
На підставі даних зведеного
обліку витрат на виробництво складають калькуляції фактичної собівартості, які
використовують для контролю за виконанням плану собівартості окремих видів
і всього обсягу перевезень.
Об’єктом обліку й
калькулювання є окремі види перевезень (робіт, послуг) – замовлення, а
калькуляційними одиницями – відповідні одиниці їх вимірювання.
Калькуляційними одиницями
собівартості є:
- для вантажних автомобілів, що працюють відрядно за тарифом за 1 тонну перевезеного вантажу -10
тонно/кілометрів;
- для вантажних автомобілів, що працюють за погодинним тарифом –
10 автомобіле - годин;
- для автобусного парку – 10 пасажиро/кілометрів;
- для легкових і спеціальних автомобілів – 10 автомобілезмін;
- для вантажних і легкових автомобілів-таксі – 10 платних
кілометрів.
Після бухгалтерського
узагальнення витрат на автомобільні перевезення та визначення обсягу
виконуваних робіт розраховують фактичну собівартість одиниці.
