ЛЕКЦІЯ 9. Особливості і організація виховної роботи в закладі професійної освіти

3. Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища і його специфіка

Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великі категорії інженерно-педагогічних працівників:

1. Майстри виробничого навчання – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.

2. Викладачі, що здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:

а) викладачів спеціальних дисциплін;

б) викладачів загальнотехнічних дисциплін;

в) викладачів загальноосвітніх дисциплін.

До особливостей інженерно-педагогічних працівників можна віднести: по-перше – наявність у працівників, що не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд із працівниками, що мають базову педагогічну освіту.

Призводить до взаємного нерозуміння в питаннях кінцевих цілей виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педвузів прагнуть працювати на науковій основі, то їхні колеги, що не мають педагогічної освіти, працюють виходячи з позицій повсякденного-побутового світогляду.

По-друге – різний рівень психолого-педагогічної підготовки (одно-дво місячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз).

Призводить до різного ступеня використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів.

По-третє – розходження не тільки в освітньому, але й у загальнокультурному рівні працівників, що обумовлені наявністю в колективі осіб, що являють по своєму попередньому життєвому досвіді різні класи і шари суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної і творчої інтелігенції.

Призводить до розходження в розумінні соціальних, професійних і індивідуальних життєвих цінностей.

По-п’яте – можливість професійних деформацій, через тривалу роботу з контингентом учнів ПТНЗ.

Призводить до того, що не всі колеги по роботі можуть бути особистим прикладом для учнів.

По-шосте – відсутність єдиного керівництва навчальною групою: 1-2 майстра в/н + класний керівник.

Призводить до неузгодженості дій, що заважає практичній реалізації принципу єдності педагогічних вимог.