ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС

Модуль ІІ Психологія професійної освіти

ЛЕКЦІЯ 7. Психолого-педагогічна взаємодія у професійному спілкування

           

2. Стилі педагогічного спілкування у професійній освіті

Стиль професійно-педагогічного спілкування залежить від особливостей комунікативних здібностей педагога, його індивідуально-типологічних особливостей, характеру його взаємин зі студентами на момент комунікації, студентської групи та конкретного студента у цій групі.

Стиль спілкування – усталена система способів та прийомів, які використовує викладач у процесі педагогічної взаємодії. Ставлення до студентської молоді детермінує організаторську діяльність педагога та визначає загальний стиль його спілкування:

· авторитарний;

· демократичний;

· ліберальний.

Авторитарний – стиль диктату, як наслідок один із учасників спілкування перетворюється на пасивного виконавця, пригнічуючи його самостійність та ініціативу. Викладач, що сповідує авторитаризм є різким, нетерпимим до заперечень, одноосібно визначає спрямованість діяльності групи, а це гальмує ініціативу, формування колективістських якостей, пригнічує критичне мислення студентів, породжує несприятливий психологічний клімат у колективі.

Демократичний стиль характеризується глибокою повагою, довірою, спирається на самоорганізацію самоуправління студента та групи із залученням усіх до активної участі у спільній діяльності. Основними способами поведінки педагога є заохочення, порада, спільна координація дій, а це сприяє розвитку у молоді впевненості в собі, формує ініціативність, розвиває творчість, забезпечуючи позитивний, стабільний результат діяльності, закладаючи надійну основу розвитку особистості майбутнього фахівця.

Ліберальний стиль проявляється у відсутності стійкої педагогічної позиції викладача, він надає перевагу невтручання у справи студента та групи, боїться брати відповідальність, занижує рівень вимог до учасників навчального процесу, а це у свою чергу може призвести до втрати контролю над студентами і як наслідок цього повна апатія до навчального предмету.

Виділяють інші стилі педагогічного спілкування, які є похідними від основних, вище перелічених:

· спілкування ‒ истанція;

· спілкування ‒ залякування;

· спілкування – загравання.

Спілкування-дистанція – цей стиль обмежуються формальними взаєминами.

Спілкування-залякування – поєднання негативного ставлення до студентів із авторитетністю в організації педагогічної діяльності.

Спілкування-загравання – поєднує в собі позитивне ставлення до студентської молоді з лібералізмом.

В професійній діяльності кожен зі стилів педагогічного спілкування у «чистому» вигляді зустрічається досить рідко. На практиці у педагогів проявляється так званий «змішаний стиль» взаємодії з переважанням будь-яких двох стилів: авторитарного – демократичного; демократичного – ліберального. Рідко поєднуються риси авторитарного з ліберальним стилем.

Стиль професійного спілкування визначає різні типи педагогів:

· проактивний;

· реактивний;

· надактивний.

Викладачі проактивного типу проявляють ініціативу в організації педагогічного спілкування, індивідуальний підхід до кожного, намагаються досягти поставленої мети.

Реактивний тип – педагоги характеризуються пристосувальною поведінкою, внутрішньою слабкістю, гнучкістю у своїх вимогах, мають розмиті цілі.

Надактивний тип викладачів вирізняється схильністю до гіпертрофованої оцінки студентської молоді й формуванні нереальних моделей спілкування.

Стиль спілкування педагога впливає на розвиток особистості студента, формування пізнавальної активності та емоційно-вольової сфери майбутнього фахівця.

Професіоналізм, індивідуально-типологічні особливості педагога істотно впливають на стиль його спілкування, але слід знати, що найкращими помічниками у пошуку власного стилю педагогічного спілкування є життєвий досвід, морально-етичні цінності та особисті погляди викладача.