ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС

Модуль ІІ Психологія професійної освіти

ЛЕКЦІЯ 6. Предмет і завдання психології професійної освіти

 

1. Предмет психології професійної освіти

Вивчення цього модуля варто розпочати зі слів В. О. Сухомлинського, який писав, що «психологія мене цікавить більше, ніж педагогіка; власне, без психології нема і педагогіки. Якщо педагогіку порівняти з майстернею, то психологія – це інструменти в майстерні; нема інструментів або вони нікуди не годяться – від майстерні залишаться самі стіни».

Психологія професійної освіти, поруч із педагогікою професійної освіти є важливою навчальною дисципліною у ЗПО, які готують фахівців за різними освітніми програмами, оскільки передбачається, що після успішного завершення освітньої програми фахівці отримають можливість успішно втілювати знання, вміння та навички у професійній діяльності. Із цього випливає необхідність сформувати психолого-педагогічну компетентність здобувачів освіти.

Психологія професійної освіти вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності, специфіку професійної діяльності викладача ЗПО та соціально-психологічні особливості професійно-педагогічної комунікації й взаємин педагогів і студентів.

Об’єктом психологічної науки являються суб’єкти соціуму, їхня діяльність, зв’язки й відношення. Враховуючи це предметом психології професійної освіти є особистість викладача й студента в їх розвивальній педагогічній та дидактичній взаємодії. що забезпечує становлення їх особистісно-професійної компетентності. Ця наука досліджує:

· роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій у навчально-виховний процес ЗО;

· проблеми профорієнтації та профвідбору;

· психологічні умови і соціальні механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої освіти.

· принципи та закономірності функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності;

· специфіку науково-педагогічної діяльності викладача;

· соціально-психологічні особливості педагогічного спілкування та взаємини педагогів зі студентами;

· етнопсихологічні особливості студентської молоді;

· функціональні та дисфункціональні соціальні тенденції в навчально-виховному процесі ЗО;

· психолого-педагогічне обґрунтування методів, що використовують у навчально-виховному процесі;

· індивідуально-типологічні особливості студента та їх вплив на міжособистісну взаємодію;

· механізми індивідуального розвитку психіки студента тощо.

Наведені складові беззаперечно впливають на освітню соціалізацію особистості й з позиції сучасної методології психолого-педагогічної науки цей процес постає в неподільній єдності двох активних та взаємопов’язаних базових компонентів властивих освітньому простору:

· педагогічні і соціально-психологічні впливи з боку ЗО на студента як об'єкта освітньої соціалізації;

· активність самого студента як суб’єкта освітньої комунікації на засвоєння знань обраної ним професії.

Активні цілеспрямовані соціалізуючи впливи педагога на студента втілені в категоріях виховання та навчання.