ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Модуль ІІ
Психологія професійної освіти
ЛЕКЦІЯ 6. Предмет
і завдання психології професійної освіти
2. Основні
категорії та завдання психології професійної
освіти
Основними
категоріями психології професійної освіти є навчання, виховання та розвиток особистості студента
в єдності та взаємозв’язку.
Навчання – цілеспрямована, заздалегідь спроектована
дидактична взаємодія, в процесі якої здійснюється засвоєння знань, формування
вмінь і навичок з основ конкретної професійної діяльності майбутнього фахівця.
Категорія виховання в широкому розумінні – це передача суспільно-історичного досвіду
новим поколінням із метою підготовки їх до суспільного життя й продуктивної
праці, а у вузькому розумінні виховання – цілеспрямований,
систематичний і планомірний процес взаємовпливу та взаємодії зі студентом з
метою формування в нього певних особистіших якостей.
Розвиток особистості – процес формування
особистості майбутнього фахівця як результат його соціалізації, виховання й
професійного навчання. Це якісні трансформації в структурі особистості
студента, насамперед, у сфері його самосвідомості, професійному самовизначенні
й самоствердженні.
У процесі побудови розвивальної взаємодії, впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ЗПО роль «особистісного
чинника» в системі ступеневої
освіти являється ключовою. Ця ідея конкретизується в завданнях психології
професійної освіти як наукової і прикладної галузі, а саме: науково-дослідних; діагностично-корекційних;
практичних.
До науково-дослідних
завдань відносять:
· психологічне
обґрунтування професіограми сучасного фахівця певної кваліфікації, на основі
якої розробляється державний стандарт професійної підготовки в системі
ступеневої освіти;
· дослідження
соціально-психологічних, індивідуально-типологічних і дидактичних чинників
соціалізації особистості студента, з метою проектування індивідуальної
траєкторії фахового становлення студента у процесі навчання;
· розробка
психологічних засад формування у студентів та педагогів національної
самосвідомості, активної громадянської позиції і розвитку україномовного
освітнього простору;
· діагностика
комунікаційних особливостей студента і комп’ютера та розробка психологічних
механізмів комп’ютеризації навчального процесу у ЗПО;
· дослідження
психологічних задач із підготовки та становлення науково-педагогічних кадрів у
професійній освіті;
· вивчення
психологічних засад наукової творчості, підвищення педагогічної майстерності та
вдосконалення професіоналізму викладачів.
Діагностично-корекційні
завдання:
· розробка методів у
профорієнтаційній роботі для свідомого обрання абітурієнтами відповідного фаху
та обґрунтування системи профвідбору молоді до ЗПО;
· діагностика
настанов щодо формування позитивної «Я-концепції» майбутнього фахівця;
· дослідження рівня
психологічної готовності першокурсників до навчання та розробка передумов їх
успішної адаптації у ЗПО;
· вивчення
взаємовідносин викладачів і студентів для налагодження конструктивної
педагогічної взаємодії.
Серед
найважливіших практичних завдань такі:
· розробка
науково-психологічної бази для контролю за процесом, психічного розвитку
здобувачів освіти, їх професійним становленням та особистісним зростанням;
· психологічна
оцінка змісту робочих програм навчальних дисциплін, які повинні вміщувати всю
технологію опанування знаннями;
· обґрунтування
оптимальних форм навчально-професійної діяльності студентів, які сприяють
засвоєнню ними професійних функцій і соціальних ролей;
· розробка
особистісно-орієнтованих технологій навчання, психологічне обґрунтування
інноваційних дидактичних проектів у ЗПО;
· пошук ефективних
шляхів забезпечення психологічної підготовки студентів, підвищення їх рівня
культури та психологічної компетенції;
· надання
психологічної підтримки та допомоги всім учасникам навчального процесу.