Органи зі стандартизації в Україні та їх функції
Створення Держстандарту України на базі
республіканського управління Держстандарту СРСР поклало початок розвитку
національної системи стандартизації України. Виходячи з необхідності стандартизації для
забезпечення взаємозамінності продукції, а також її важливості в усуненні
технічних бар’єрів у торгово-економічному та науково-технічному
співробітництві, 13 березня 1992 р. глави урядів країн СНД підписали
“Угоду про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології
та сертифікації”. Угодою передбачено:
використання діючих стандартів ГОСТ як міждержавних;
збереження абревіатури ГОСТ у нових міждержавних стандартах;
використання та розвиток основних положень діючих систем стандартизації та
метрології;
проведення робіт з сертифікації на основі загальних
організаційно-методичних положень;
визнання існуючих державних еталонів фізичних
величин як міждержавних.
Створено Міждержавну Раду з стандартизації, метрології та
сертифікації, яка здійснює координацію та розробляє рішення відносно
проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та
сертифікації. До неї входять керівники національних органів з стандартизації,
метрології та сертифікації та інші повноважні представники, які від імені
держави наділені правом бути її членами та повноваженнями, необхідними для
виконання функцій, що покладені на Міждержавну Раду. Робочим органом
Міждержавної ради є постійно діючий технічний секретаріат. Він знаходиться у м.
Мінську. Офіційна мова Міждержавної ради та її робочого органа
– російська. У 1996 р. Міждержавну раду
було визнано Міжнародною організацією
з стандартизації (ISO) як регіональну організацію під назвою «Євроазійська Міждержавна Рада з стандартизації, метрології
та сертифікації» [3, 20].
Правові та
організаційні засади стандартизації в Україні встановлює Закон України «Про
стандартизацію» від 05.06.2014 р. № 1315-VII [7]. Він спрямований
на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.
·
Згідно цього закону «метою
стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров’я людини,
тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для
раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності
об’єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних
бар’єрів у торгівлі».
Суб’єктами національної служби стандартизації згідно ЗУ «Про стандартизацію»
та ДСТУ 1.0:2003 є:
національний
орган стандартизації України (НОС);
центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
стандартизації;
центральний
орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері стандартизації;
рада
стандартизації та технічного регулювання;
технічні
комітети стандартизації (ТК);
підприємства, установи, організації та інші суб’єкти, що
здійснюють стандартизацію.
Національним органом
стандартизації є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади,
який організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення,
схвалення, прийняття, перегляду та скасування національних стандартів.
Центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації до 1 жовтня 2002 р. виконував Держстандарт України (після структурної
реорганізації – Державний комітет з
питань технічного регулювання та споживчої політики України (Держспоживстандарт)) [3].
·
Держспоживстандарт України був
правонаступником Держстандарту України, який був створений Постановою Кабінету
Міністрів України № 293 від 23.09.1991 р. на базі Українського
республіканського управління Держстандарту СРСР. Держспоживстандарт України у
своїй діяльності керувався Конституцією України, законами України, актами
Президента України і Кабінету Міністрів. Держспоживстандарт України
підпорядковувався КМУ з 2003 по 2011 рр. (згідно Указу Президента України №225/2003 від
18 березня 2003 р.). та створював державну систему стандартизації в країні,
керував всіма роботами зі стандартизації, метрології, сертифікації
(підтвердження відповідності), захисту прав споживачів [19].
На базі Держспоживстандарту потім було створено Державну
інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція
України).
Після
адміністративної реформи центральним органом виконавчої
влади у сфері стандартизації стало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, одним із завдань якого є
реалізація державної політики у сфері технічного регулювання - стандартизації,
метрології, сертифікації, оцінки відповідності (підтвердження), управління
якістю. Згідно з розпорядженням КМУ від 26.11.2014 № 1163 «Про визначення
державного підприємства, яке виконує функції національного органу
стандартизації» функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство «Український
науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та
якості» (ДП «УкрНДНЦ») [21].
Організаційна
структура суб’єктів національної служби стандартизації України включає ДП «УкрНДНЦ», науково-дослідні інститути (НДІ),
територіальні органи (ЦСМС), підрозділи (служби) стандартизації органів
державної влади, а також головні й базові організації з проблем стандартизації
та технічні комітети в галузях промисловості, яка подана на рис. 3.
Рис. 3. –
Організаційна структура суб’єктів національної служби стандартизації
України