ТЕМА 3. АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ ТА ВУЛИЦІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
3.1. Класифікація
автомобільних доріг
Залежно від народногосподарського та
адміністративного значення автомобільні дороги поділяються на: дороги
державного та місцевого значення; державні − на міжнародні, національні
та регіональні; місцеві − на територіальні, обласні та районні.
Технічна класифікація автомобільних
доріг наведена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Технічна класифікація
автомобільних доріг
Категорія дороги |
Розрахункова інтенсивність руху, (авт/добу) |
|
транспортних одиниць |
приведена до легкового
автомобіля |
|
Іа |
понад 10 000 |
понад 14 000 |
Іб |
понад 10 000 |
понад 14 000 |
II |
від 3 000 до
10 000 |
від 5 000 до 14 000 |
III |
від 1 500 до 3 000 |
від 2 500 до 5 000 |
IV |
від 150 до 1500 |
від 300 до 2 500 |
V |
до 150 |
до 300 |
Категорію автомобільної дороги можна
також призначати за найбільшою перспективною годинною інтенсивністю руху, прив. од/год:
І категорія − понад 3000;
II категорія − від 1600 до 3000;
III категорія − від 800 до 1600.
Коефіцієнти приведення інтенсивності
руху різних транспортних засобів до легкового автомобіля потрібно приймати за
табл. 3.2.
За розрахункову швидкість приймається
найбільш можлива швидкість одиничних автомобілів з умов безпеки руху, за нормальних
погодних умов і забезпеченні необхідного зчеплення шин автомобілів із поверхнею
проїзної частини в залежності від складності ділянок дороги, згідно з ДСТУ
3587.
Таблиця 3.2.
Коефіцієнти приведення транспортних засобів
Тип транспортного засобу |
Коефіцієнт приведення |
Мотоцикл без коляски та мопед |
0,5 |
Мотоцикл із коляскою |
0,75 |
Легковий автомобіль |
1.0 |
Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т: |
5 |
до 2 |
2,0 |
він 2 до 6 |
2,5 |
від б до 8 |
3,0 |
від 8 до 14 |
3,5 |
понад 14 |
3,5 |
Автопоїзд вантажопідйомністю, т: |
|
до 12 |
4,0 |
від 12 до 20, від 20 до 30 |
5,0 |
понад 30 |
6,0 |
Колісний трактор із причепами вантажопідйомністю, т: |
|
до 10 |
2,5 |
понад 10 |
3,5 |
Автобус |
3,0 |
Автобус зчеплений (здвоєний) |
5,0 |
Розрахункову швидкість для
проектування елементів плану, поздовжнього, поперечного профілів слід
призначати згідно з даними табл. 3.3.
Розрахункові швидкості на суміжних
ділянках не повинні відрізнятися більше, ніж на 20%.
Таблиця 3.3.
Розрахункові швидкості руху автомобілів
Категорія
дороги |
Розрахункова
швидкість, км/г |
||
основна |
допустима на складних ділянках місцевості |
||
пересіченої |
гірської |
||
Іа |
150 |
120 |
100 |
Іб |
140 |
110 |
80 |
II |
120 |
100 |
60 |
III |
100 |
80 |
50 |
IV |
90(80) |
60 |
30 |
V |
90(60) |
40 |
30 |
Примітка. У дужках наведено мінімально допустимі значення розрахункової швидкості
для доріг IV і V категорій відповідно, що дозволені Законом України «Про дорожній рух».
Автомобільні дороги проектують для
руху автотранспортних засобів із габаритними розмірами: ширина -
Таблиця 3.4.
Значення коефіцієнта зчеплення
Умови руху |
Характеристика ділянки дороги |
Коефіцієнт зчеплення |
Легкі |
Ділянка
пряма або на кривій радіусом |
0,45 |
Утруднені |
Ділянка на кривій у плані радіусом від 250 до |
0,50 |
Небезпечні |
Ділянка з
видимістю менше розрахункової; підйом і спуск із схилом, що перевищують допустимі,
зона пересічення або примикання на одному рівні з автомобільними дорогами та
залізницями (± |
0,55 |
Проектні рішення автомобільних доріг
повинні забезпечувати:
- безпечний та комфортний рух транспортних засобів
шляхом додержання принципу зорового орієнтування водіїв;
- зручне і безпечне розташування примикань та
пересічень;
- забезпечення необхідного зчеплення шин
автомобілів із поверхнею проїзної частини.
У всіх випадках при проектуванні окремих ділянок
автомобільних доріг на розрахункову швидкість, меншу за 90 км/г
(дозволену «Правилами дорожнього руху»), необхідно передбачати встановлення
знаків обмеження швидкості до відповідних значень. Дорожні знаки, опори для
них, дорожня розмітка та облаштування ними доріг повинні відповідати вимогам
ДСТУ 2586, ДСТУ 2587.
Зчіпні якості поверхні дорожніх покриттів після нового
будівництва та реконструкції повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 3.4.
3.2. Вулиці та дороги
населених пунктів
Вулиця - частина території населеного пункту, яка
призначена для пропуску всіх видів міського наземного транспорту і пішоходів,
відводу поверхневих вод, прокладання підземних інженерних мереж, розміщення
зелених насаджень і пристроїв наземного облаштування. Крім того, вулиці - це
повітряні резервуари для аерації будівель і вільний простір, який обумовлює
інсоляцію будівель і умови зорового сприйняття архітектурного ансамблю.
Ширина вулиці визначається «червоними лініями», які являють
собою геодезичну межу, що відділяє вулицю від території забудови, і
встановлюється у відповідності з генеральним планом міста. Побудова споруд,
будівель, які виступають за межі «червоних ліній» у бік вулиці не допускається.
Ширина вулиць і доріг з урахуванням їх категорій становить, м:
магістральні дороги
50-90
магістральні вулиці:
загальноміського значення 50-80
районного значення 40-50
вулиці місцевого
значення (житлові) 15-35
селищні та сільські
вулиці (дороги) 15-25
У межах вулиці розміщують: проїзні частини, які служать для
пропуску транспорту, тротуари для пішоходів, велосипедні доріжки, шляхи
рейкового транспорту, зелені насадження, спеціальні технічні смуги дня
розміщення інженерних підземних мереж, пристрої наземного облаштування - щогли
зовнішнього освітлення, опори контактної мережі електротранспорту, дорожні
знаки.
Зелені насадження на вулицях використовуються:
- для захисту мешканців прилеглих будинків від шуму, пилу та
шкідливих викидів автотранспорту шляхом улаштування спеціальних
санітарно-захисних смуг між тротуарами і забудовою;
- для ізоляції руху пішоходів від проїзної частини шляхом улаштування
спеціальних розділювальних смуг із посадкою дерев та чагарників між проїзною частиною
і тротуарами;
- для розділення проїзних частин за напрямками або видами руху;
- для виділення центральних або спрямовуючих острівців безпеки.
Вулиця також використовується для збирання поверхневих вод,
які випадають у вигляді дощу або утворюються при таненні снігу, які по
відкритих жолобах, підземних водостоках або канавах відводяться в тальвеги, ріки
або інші водоймища. Для забезпечення водовідводу висотне розташування вулиці
повинно проектуватися з урахуванням вертикального планування прилеглих територій
населеного пункту, і під вулицею (в зоні технічних смуг) розташовуються кабелі
зв'язку, силові кабелі, трубопроводи водопостачання, каналізації, водостоків,
газопостачання, теплопостачання, для яких встановлено мінімальні глибини
закладання і відстані укладки між собою, а також від будівель, споруд та інших
пристроїв. Сукупність вулиць та доріг створюють вулично-дорожню
мережу (ВДМ) і займають приблизно 20-25% території
населеного пункту. Головне призначення ВДМ - зв'язувати за
найкоротшими відстанями і з мінімальними витратами часу основні житлові райони
міста з промисловими зонами, центром міста, зоною зовнішнього транспорту,
місцями відпочинку та іншими пунктами концентрації відвідувачів. ВДМ визначає
планувальну структуру населеного пункту. Вона відноситься до найбільш стійких
характерних особливостей міста, що зберігаються у процесі його розвитку і
реконструкції. Накреслення ВДМ пов'язане з загальною композицією планування
населеного пункту. Найбільш розповсюдженими схемами планування ВДМ є: радіально-кільцева,
прямокутна, комбінована, вільна.
У радіально-кільцевій схемі основними (магістральними)
вулицями є радіальні і кільцеві. Кількість кільцевих залежить від розмірів
міста, а розташування визначається транспортними кореспонденціями і місцевими
умовами. Вони знімають значну частину навантаження з центру і створюють зручні
зв'язки різних районів міста між собою. Коефіцієнт непрямолінійності найменший – 1,08-1,1. Недоліком
радіально-кільцевої схеми є велике транспортне навантаження радіальних і кільцевих
магістралей у центральній частині міста в той час, коли периферійні кільцеві
напрямки залишаються недовантаженими.
Прямокутна схема являє собою систему паралельних і
перпендикулярних вулиць. Позитивні якості її полягають у простоті, можливості
використання паралельних маршрутів, що дає змогу розосередити транспорт.
Недоліки прямокутної схеми полягають у великій довжині маршрутів між
діагонально протилежними районами. Коефіцієнт непрямолінійності такої схеми високий і дорівнює в
середньому 1,27.
У міру зростання міста виникає необхідність у доповненні
цієї мережі обхідними, радіальними та діагональними напрямками, в результаті
чого створюється прямокутно-діагональна схема.
Діагональні магістралі значно скорочують відстань між центром і периферійними
районами міста у порівнянні з прямокутною схемою. Коефіцієнт непрямолінійності
зменшується і становить 1,15 − 1,10. Недоліком прямокутно-діагональної
схеми є складні вузли пересічень діагональних вулиць з вулицями прямокутної мережі, створення трикутних кварталів, які є незручними для
забудови.
Вільна схема ВДМ міста характеризується живописним
окресленням плану, який слідує за рельєфом місцевості (характерна для старих
південних міст). Для сучасних міст така схема непридатна і може бути залишена
тільки у заповідних частинах міста.
Комбінована схема являє собою поєднання різних схем, що
були описані вище. Вона зустрічається досить часто у найзначніших та значних
містах, де райони, які історично склалися, мають радіально-кільцеву схему, а в
нових районах використана прямокутна. У деяких випадках здійснюється накладка
однієї схеми на іншу.
Так, на прямокутну може бути накладена радіально-кільцева і
навпаки. Такі рішення дозволяють значно поліпшити зв'язки окремих районів
міста, особливо периферійних, звільнити центр від внутрішньо-міських транзитних
потоків.
Одним з основних факторів, що здійснює істотний вплив на
параметри вулиць і доріг, є їх класифікація. Тобто віднесення кожної вулиці або
дороги до визначеної категорії у відповідності з місцем і функціональним
призначенням у загальній планувальній структурі населеного пункту.
Категорія вулиці або дороги визначає її призначення,
швидкість руху по ній, характер забудови, розміри проїзних частин для руху
транспорту, тротуарів, зелених смуг та інших планувальних елементів.
Класифікація вулиць і доріг встановлюється під час
розроблення проектів генеральних планів населених пунктів у відповідності з
загальним архітектурно-планувальним рішенням. Нині існує тільки функціональна
класифікація міських вулиць, яка поділяє всіх їх за призначенням, але не за
технічними показниками. Встановлення повноцінної класифікації вулиць і доріг
має велике значення для правильної побудови ВДМ і нормальної організації руху
транспорту та пішоходів.
У Державних будівельних нормах (ДБН 360-92 Містобудування.
Планування і забудова міських і сільських поселень) встановлена наступна
класифікація вулиць і доріг населених пунктів (табл. 3.5.).
Таблиця 3.5.
Класифікація
вулиць і доріг
Категорія доріг і вулиць |
Основне призначення доріг і вулиць |
Магістральні дороги |
|
Безперервного руху |
Швидкісний транспортний зв'язок поза житловою забудовою між віддаленими
промисловими і сельбищними
районами у найзначніших і значних містах; виходи на зовнішні автомобільні
дороги, до аеропортів, великих зон масового відпочинку і поселень у системі
розселення. Пересічення з магістральними вулицями і дорогами на 1 різних
рівнях |
Регульованого руху |
Транспортний зв'язок між районами міста на окремих І напрямках і ділянках
переважно вантажного руху, що здійснюється за житловою забудовою, виходячи на
зовнішні автомобільні дороги, пересічення з вулицями і дорогами, як правило,
на одному рівні |
Магістральні
вулиці загальноміського значення |
|
Безперервного руху |
Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і громадськими
центрами у найзначніших і значних містах, а також з іншими магістральними
вулицями, міськими і зовнішніми автомобільними дорогами. Забезпечення руху
транспорту по основних напрямках на різних рівнях |
Регульованого руху |
Транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і центрами
міст, центрами планувальних районів, виходи на магістральні вулиці і дороги.
Пересічення з магістрал.
вулицями і дорогами, як правило, на одному рівні |
Магістральні вулиці районного значення |
|
Транспортно- пішохідні |
Транспортний зв'язок між житловими районами, а також житловими і
промисловими районами, громадськими центрами, виходи на інші магістральні
вулиці |
Вулиці і дороги місцевого значення |
|
Житлові вулиці |
Транспортний (без пропуску вантажного і громадського транспорту) і
пішохідний зв'язок на території житлових районів, мікрорайонів, виходи на
магістральні вулиці і дороги регульованого руху |
Промислово-складські |
Транспортний зв'язок легкового і вантажного транспорту у межах зони
(районів), виходи на магістральні міські дороги |
Пішохідні вулиці та дороги |
Пішохідний зв'язок із місцями роботи, установами і підприємствами
обслуговування, (у межах громадських центрів, місцями відпочинку та зупинки громад.
транспорту. |
Проїзди |
Проїзд транспортних засобів до житлових і громадських будинків, установ,
підприємств та інших об'єктів міської забудови у середині районів, житлових
кварталів |
Велосипедні доріжки |
Проїзд на велосипедах по вільних від інших видів транспортного руху
трасах до місць відпочинку, громадських центрів, а у найзначніших і значних
містах зв'язок у межах планувальних районів |
Розрахункові швидкість та інтенсивність руху транспорту для
вулиць і доріг різних категорій, за якими визначаються нормативи їх
проектування у плані, подовжньому і поперечному профілях, слід приймати за табл. 3.6.
Таблиця 3.6.
Розрахункові швидкості та розрахункова інтенсивність руху
Категорія вулиць і доріг |
Розрахункова швидкість
руху одиничного легкового автомобіля, км/г |
Розрахункова інтенсивність руху, прив.
од./г |
||
Міські вулиці і дороги |
||||
Магістральні
дороги: безперервного
руху регульованого
руху |
120 90 |
1200 800 |
||
Магістральні
вулиці загальноміського
значення: безперервного
руху регульованого
руху |
100 90 |
1200 700 |
||
Магістральні вулиці районного значення |
80 |
500 |
||
Вулиці і
дороги місцевого значення: житлові вулиці дороги
промислових і комунально-складських зон проїзди |
60 60 30 |
200 300 150 |
||
Селищні та сільські вулиці (дороги) |
||||
Селищні дороги
Головні вулиці
Житлові вулиці Дороги
виробничого призначення Проїзди |
60 60 60 30 30 |
500 500 100 - 25 |
||
Контрольні питання
1.
Класифікація
автомобільних доріг.
2.
Розрахункові швидкості руху автомобілів.
3.
Що повинні забезпечувати проектні рішення автомобільних доріг?
4.
Вулиці та дороги населених пунктів.
5.
Для чого використовуються зелені насадження на
вулицях?
6.
Основне призначення доріг
і вулиць.