Практична робота 1.
Тема: Визначення інтенсивності руху, складу транспортних і пішохідних
потоків
Мета: ознайомлення з методикою і придбання практичних умінь з дослідження
інтенсивності транспортних і пішохідних потоків та складу транспортних потоків.
Теоретична частина
Залежно від мети дослідження, можуть
бути використані різні методи визначення характеристик дорожнього руху:
документальні, натурні, методи моделювання.
Документальні методи – засновані на
вивченні і аналізу планових, звіт-них, статистичних і проектно-технічних
матеріалів. До цієї групи методів ставляться також анкетні обстеження
транспортних потоків і пасажиропото-ків. У документальних методах
використовуються залежності між обсягами руху й обсягами виробництва, щільністю
населення транспортних районів, транспортною рухомістю населення і т.д.
Документальні методи мають висо-ку трудомісткість і, як правило, низьку
точність результатів.
Методи натурних обстежень засновані
на проведенні безпосередніх вимірів характеристик ДР у різних місцях ВДМ.
Інформацію можна одержа-ти шляхом безпосередніх спостережень або за допомогою
засобів автоматич-ної реєстрації.
Натурні обстеження діляться на
локальні, зональні, регіональні. Локальні обстеження проводяться для вивчення
інтенсивності, швидкості, складу потоків на перехрестях, окремих ділянках
доріг, вулиць. Зональні обстеження полягають в одержанні просторових і
тимчасових характеристик у певній зоні. Ці обстеження є вибірковими. Регіональні
обстеження проводяться для одержання сумарних значень параметрів
транспортних потоків у районі, місті, області. Вони використовуються для
прогнозування тенденцій зміни характеристик потоків при будівництві,
реконструкції об'єктів.
Перевагами методів натурних
обстежень є їхня простота, висока точ-ність. Недоліки – висока трудомісткість
обстежень, неможливість застосу-вання цих методів для проектованих об'єктів.
Методи моделювання засновані на
використанні математичних і нема-тематичних (фізичних, аналогових) моделей
зміни параметрів транспортних потоків. Наприклад, основне рівняння
транспортного потоку – математична модель, яка описує взаємозв'язок між
інтенсивністю, швидкістю й щільністю потоку. У порівнянні з методами натурних
обстежень, методи моделювання мають більш низьку точність. Але при цьому, вони
прості в застосуванні, не вимагають залучення великої кількості обліковців.
Крім того методи моде-лювання застосовні для проектованих об'єктів [23].
Завдання
1. Провести обстеження інтенсивності,
складу транспортного потоку;
2. Обробити результати обстежень інтенсивності,
складу транспортного потоку та представити результати у вигляді підсумкових
таблиць;
3.
Для
кожного напрямку руху на перехресті розрахувати інтенсивність транспортних
потоків (у фізичних одиницях за годину);
4. Визначити інтенсивність руху у
приведених одиницях;
5. Визначити склад транспортних
потоків, %;
6. Побудувати картограму інтенсивності
руху.
Вихідні дані
У рамках даної роботи всі дані
отримують шляхом натурних обстежень.
Вказівки до виконання завдання
1. Вивчити схему вулично-дорожньої
мережі заданого району.
2. Вибрати перехрестя, на якому будуть
проводитися обстеження. На одне перехрестя призначається бригада з 2–4 чол. в
залежності від геометричних параметрів і складності перехрестя.
3. Підготувати бланки для проведення
обліку (рис. 1.1).
4. Заздалегідь до обстеження побувати
на перехресті, визначити його параметри: кількість підходів до перехрестя,
кількість смуг руху, тип дорожньої розмітки, розташування трамвайних колій, тип
дорожніх знаків, засоби світлофорного регулювання та ін. Побудувати схему
перехрестя. Схема і порядок нумерації постів мають бути однаковими для
студентів з однієї бригади.
5. У вказаний день і час прибути на
перехрестя, рівно на початку го-дини розпочати обстеження та закінчити рівно
через годину. Кожен студент з бригади вибирає свій підхід до перехрестя,
визначає місце розташування по-сту. Номер поста зазначається у бланку.
6.
З
початку обстеження кожен студент рахує транспортні засоби, які проїжджають з
його підходу через перехрестя. Кількість транспортних засо-бів заноситься у
бланк (рис. 1.1) відповідно до категорії та напрямку руху. Позначати
транспортні засоби слід не цифрами, а спеціальними позначеннями – “
конвертиками”. Ця система була спеціально розроблена для бланкового обліку.
Згідно з цією системою один автомобіль позначається рисочкою або крапкою (табл.
1.1).
Таблиця 1.1.

7. Після проведення обстеження
проводять обробку інформації.
8. Питому вагу
кожного виду транспорту визначають за формулою:
,
де Dк– питома вага, %;
k - вид транспорту;
Nk – інтенсивність
транспортних засобів k-ого виду які проїхали
через перехрестя, од.
Nсум – сумарна
інтенсивність транспортних засобів які проїхали через перехрестя, од.
Картка
обліку інтенсивності складу транспортного потоку
Пост № ___. Місце знаходження поста ___________________________________________________________________
Час проведення обліку з ___ до ____ _______________ 2018 року
Прізвище, імя студента ______________________________________________
Гр. ________
|
Вид транспортних засобів |
Напрямок руху |
||
|
|
|
|
|
|
Легкові автомобілі (Кп=1,0) |
|
|
|
|
Мікроавтобуси і вантажні автомобілі вантажопідйомністю
до 2 т. (Кп=1,5) |
|
|
|
|
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю
2–5 т. (Кп=2,0) |
|
|
|
|
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю
5–8 т. (Кп=2,5) |
|
|
|
|
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю більше 8т. (Кп=3,5) |
|
|
|
|
Автобуси всіх марок (Кп=2,5) |
|
|
|
|
Зчленовані автобуси та зчленовані тролейбуси (Кп=3,5) |
|
|
|
|
Тролейбуси (Кп=3,0) |
|
|
|
|
Мотоцикли, мопеди (Кп=0,5) |
|
|
|
|
Крани (Кп=3,5) |
|
|
|
|
Всього у фізичних од./год |
|
|
|
|
Всього у приведених од./год. |
|
|
|
|
Всього у приведених од./ доб. |
|
|
|
Примітка: Кп – коефіцієнт приведення типу транспортного
засобу до легкового автомобіля [11].
Рис.
1.1 – Бланк обліку інтенсивності і
складу транспортного потоку
9. Інтенсивність транспортних засобів
k-ого виду які проїхали через перехрестя визначають за формулою:
,
де n – кількість напрямків руху;
Nki - інтенсивність
транспортних засобів k–ого виду які проїхали
через перехрестя в і-ому нпрямку, од.
10. Сумарну інтенсивність усіх видів
транспорту які проїхали через перехрестя по усім напрямкам визначають за формулою:
,
де: i – напрямок руху;
Ni - інтенсивність
усіх видів транспорту які проїхали через перехрестя в і-ому напрямку, од.
Для кожного напрямку розраховується інтенсивність
транспортного потоку у фізичних та приведених одиницях за годину [4].
11. Інтенсивність транспортного потоку
(у фізичних одиницях за годину) визначається за формулою:
,
де d – кількість видів транспорту що рухаються через перехрестя, од;
k – вид транспортних
засобів;
і – напрямок
руху;
12. Для кожного напрямку розраховується
інтенсивність транспортного потоку (у приведених одиницях за годину) за формулою:
,
де
- коефіцієнт приведення кількості транспортних засобів
типу k до легкового автомобіля.
13. Для кожного напрямку розраховують
добову інтенсивність транспортного потоку (у приведених одиницях за добу) за формулою:
,
де к доб - середнє співвідношення добової
інтенсивності руху у години проведення обстеження , %. Приймають з табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
|
|
Відсоткове співвідношення
інтенсивності руху протягом доби |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Час |
|
Співвідношення
kдоб |
Час |
Співвідношення
kдоб |
|||||||
|
доби |
|
Min |
Max |
середнє |
доби |
Min |
Max |
|
середнє |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6–7 |
|
2,36 |
2,94 |
2,62 |
|
18–19 |
5,21 |
6,04 |
|
5,61 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7–8 |
|
5,64 |
5,94 |
5,75 |
|
19–20 |
3,08 |
5,50 |
|
4,46 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8–9 |
|
6,96 |
7,46 |
7,18 |
|
20–21 |
3,00 |
3,74 |
|
3,47 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9–10 |
|
6,30 |
7,51 |
7,05 |
|
21–22 |
2,02 |
3,10 |
|
2,59 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10–11 |
|
6,56 |
7,30 |
7,02 |
|
22–23 |
0,70 |
2,50 |
|
1,89 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11–12 |
|
6,31 |
7,27 |
6,66 |
|
23–24 |
0,50 |
2,45 |
|
1,54 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12–13 |
|
6,21 |
7,22 |
6,61 |
|
0–1 |
0,45 |
1,61 |
|
0,99 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13–14 |
|
5,39 |
6,34 |
6,00 |
|
1–2 |
0,41 |
1,44 |
|
0,74 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14–15 |
|
6,32 |
6,87 |
6,59 |
|
2–3 |
0,19 |
0,55 |
|
0,31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15–16 |
|
6,66 |
7,42 |
7,12 |
|
3–4 |
0,22 |
0,37 |
|
0,29 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16–17 |
|
6,90 |
7,41 |
7,08 |
|
4–5 |
0,28 |
0,83 |
|
0,50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17–18 |
|
6,33 |
7,03 |
6,63 |
|
5–6 |
0,50 |
1,32 |
|
0,75 |
|
14. Після
визначення інтенсивності руху складають картограму інтенсивності руху
транспортних і пішохідних потоків на перехресті. Зразок
картограми надається на рис.
2.2.

Рис. 2.2. Картограма інтенсивності транспортних
потоків на перехресті (у приведених од./год.)