Практична робота 1.

Тема: Визначення інтенсивності руху, складу транспортних і пішохідних потоків

Мета: ознайомлення з методикою і придбання практичних умінь з дослідження інтенсивності транспортних і пішохідних потоків та складу транспортних потоків.

Теоретична частина

Залежно від мети дослідження, можуть бути використані різні методи визначення характеристик дорожнього руху: документальні, натурні, методи моделювання.

Документальні методи – засновані на вивченні і аналізу планових, звіт-них, статистичних і проектно-технічних матеріалів. До цієї групи методів ставляться також анкетні обстеження транспортних потоків і пасажиропото-ків. У документальних методах використовуються залежності між обсягами руху й обсягами виробництва, щільністю населення транспортних районів, транспортною рухомістю населення і т.д. Документальні методи мають висо-ку трудомісткість і, як правило, низьку точність результатів.

Методи натурних обстежень засновані на проведенні безпосередніх вимірів характеристик ДР у різних місцях ВДМ. Інформацію можна одержа-ти шляхом безпосередніх спостережень або за допомогою засобів автоматич-ної реєстрації.

Натурні обстеження діляться на локальні, зональні, регіональні. Локальні обстеження проводяться для вивчення інтенсивності, швидкості, складу потоків на перехрестях, окремих ділянках доріг, вулиць. Зональні обстеження полягають в одержанні просторових і тимчасових характеристик у певній зоні. Ці обстеження є вибірковими. Регіональні обстеження проводяться для одержання сумарних значень параметрів транспортних потоків у районі, місті, області. Вони використовуються для прогнозування тенденцій зміни характеристик потоків при будівництві, реконструкції об'єктів.

Перевагами методів натурних обстежень є їхня простота, висока точ-ність. Недоліки – висока трудомісткість обстежень, неможливість застосу-вання цих методів для проектованих об'єктів.

Методи моделювання засновані на використанні математичних і нема-тематичних (фізичних, аналогових) моделей зміни параметрів транспортних потоків. Наприклад, основне рівняння транспортного потоку – математична модель, яка описує взаємозв'язок між інтенсивністю, швидкістю й щільністю потоку. У порівнянні з методами натурних обстежень, методи моделювання мають більш низьку точність. Але при цьому, вони прості в застосуванні, не вимагають залучення великої кількості обліковців. Крім того методи моде-лювання застосовні для проектованих об'єктів [23].

Завдання

1.     Провести обстеження інтенсивності, складу транспортного потоку;

2.     Обробити результати обстежень інтенсивності, складу транспортного потоку та представити результати у вигляді підсумкових таблиць;

3.     Для кожного напрямку руху на перехресті розрахувати інтенсивність транспортних потоків (у фізичних одиницях за годину);

4.     Визначити інтенсивність руху у приведених одиницях;

5.     Визначити склад транспортних потоків, %;

6.     Побудувати картограму інтенсивності руху.

Вихідні дані

У рамках даної роботи всі дані отримують шляхом натурних обстежень.

Вказівки до виконання завдання

1.       Вивчити схему вулично-дорожньої мережі заданого району.

2.       Вибрати перехрестя, на якому будуть проводитися обстеження. На одне перехрестя призначається бригада з 2–4 чол. в залежності від геометричних параметрів і складності перехрестя.

3.       Підготувати бланки для проведення обліку (рис. 1.1).

4.       Заздалегідь до обстеження побувати на перехресті, визначити його параметри: кількість підходів до перехрестя, кількість смуг руху, тип дорожньої розмітки, розташування трамвайних колій, тип дорожніх знаків, засоби світлофорного регулювання та ін. Побудувати схему перехрестя. Схема і порядок нумерації постів мають бути однаковими для студентів з однієї бригади.

5.       У вказаний день і час прибути на перехрестя, рівно на початку го-дини розпочати обстеження та закінчити рівно через годину. Кожен студент з бригади вибирає свій підхід до перехрестя, визначає місце розташування по-сту. Номер поста зазначається у бланку.

6.         З початку обстеження кожен студент рахує транспортні засоби, які проїжджають з його підходу через перехрестя. Кількість транспортних засо-бів заноситься у бланк (рис. 1.1) відповідно до категорії та напрямку руху. Позначати транспортні засоби слід не цифрами, а спеціальними позначеннями – “ конвертиками”. Ця система була спеціально розроблена для бланкового обліку. Згідно з цією системою один автомобіль позначається рисочкою або крапкою (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

7.    Після проведення обстеження проводять обробку інформації.

8. Питому вагу кожного виду транспорту визначають за формулою:

,

де Dк– питома вага, %;

k - вид транспорту;

Nk – інтенсивність транспортних засобів k-ого виду які проїхали через перехрестя, од.

Nсум – сумарна інтенсивність транспортних засобів які проїхали через перехрестя, од.

 

Картка

обліку інтенсивності складу транспортного потоку

 

Пост № ___. Місце знаходження поста ___________________________________________________________________

Час проведення обліку з ___ до ____   _______________ 2018 року

Прізвище, імя студента ______________________________________________

Гр. ________

Вид транспортних засобів

Напрямок руху

 

 

 

Легкові автомобілі (Кп=1,0)

 

 

 

Мікроавтобуси і вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 2 т. (Кп=1,5)

 

 

 

Вантажні автомобілі вантажопідйомністю 2–5 т. (Кп=2,0)

 

 

 

Вантажні автомобілі вантажопідйомністю 5–8 т. (Кп=2,5)

 

 

 

Вантажні автомобілі вантажопідйомністю більше 8т. (Кп=3,5)

 

 

 

Автобуси всіх марок (Кп=2,5)

 

 

 

 

Зчленовані автобуси та зчленовані тролейбуси (Кп=3,5)

 

 

 

 

 

Тролейбуси (Кп=3,0)

 

 

 

 

Мотоцикли, мопеди (Кп=0,5)

 

 

 

 

Крани (Кп=3,5)

 

 

 

 

Всього у фізичних од./год

 

 

 

Всього у приведених од./год.

 

 

 

Всього у приведених од./ доб.

 

 

 

Примітка: Кп – коефіцієнт приведення типу транспортного засобу до легкового автомобіля [11].

 

Рис. 1.1 –  Бланк обліку інтенсивності і складу транспортного потоку

 

 

 

 

 

 

9. Інтенсивність транспортних засобів k-ого виду які проїхали через перехрестя  визначають за формулою:

,

де n – кількість напрямків руху;

Nki - інтенсивність транспортних засобів k–ого виду які проїхали через перехрестя в і-ому нпрямку, од.

10. Сумарну інтенсивність усіх видів транспорту які проїхали через перехрестя по усім напрямкам визначають за формулою:

,

де: i – напрямок руху;

Ni - інтенсивність усіх видів транспорту які проїхали через перехрестя в і-ому напрямку, од.

Для кожного напрямку розраховується інтенсивність транспортного потоку у фізичних та приведених одиницях за годину [4].

11. Інтенсивність транспортного потоку (у фізичних одиницях за годину) визначається за формулою:

,

де d – кількість видів транспорту що рухаються через перехрестя, од;

k – вид транспортних засобів;

і – напрямок руху;

12. Для кожного напрямку розраховується інтенсивність транспортного потоку (у приведених одиницях за годину) за формулою:

,

де   -  коефіцієнт приведення кількості транспортних засобів типу k до легкового автомобіля.

13. Для кожного напрямку розраховують добову інтенсивність транспортного потоку (у приведених одиницях за добу) за формулою:

,

де к доб  - середнє співвідношення добової інтенсивності руху у години проведення обстеження , %. Приймають з табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

 

Відсоткове співвідношення інтенсивності руху протягом доби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час

 

Співвідношення kдоб

Час

Співвідношення kдоб

доби

 

Min

Max

середнє

доби

Min

Max

 

середнє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6–7

 

2,36

2,94

2,62

 

18–19

5,21

6,04

 

5,61

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7–8

 

5,64

5,94

5,75

 

19–20

3,08

5,50

 

4,46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8–9

 

6,96

7,46

7,18

 

20–21

3,00

3,74

 

3,47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9–10

 

6,30

7,51

7,05

 

21–22

2,02

3,10

 

2,59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10–11

 

6,56

7,30

7,02

 

22–23

0,70

2,50

 

1,89

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11–12

 

6,31

7,27

6,66

 

23–24

0,50

2,45

 

1,54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12–13

 

6,21

7,22

6,61

 

0–1

0,45

1,61

 

0,99

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13–14

 

5,39

6,34

6,00

 

1–2

0,41

1,44

 

0,74

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14–15

 

6,32

6,87

6,59

 

2–3

0,19

0,55

 

0,31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15–16

 

6,66

7,42

7,12

 

3–4

0,22

0,37

 

0,29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16–17

 

6,90

7,41

7,08

 

4–5

0,28

0,83

 

0,50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17–18

 

6,33

7,03

6,63

 

5–6

0,50

1,32

 

0,75

 

14. Після визначення інтенсивності руху складають картограму інтенсивності руху транспортних і пішохідних потоків на перехресті. Зразок картограми надається на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Картограма інтенсивності транспортних потоків на перехресті (у приведених од./год.)