Інженерні мережі

Методичні вказівки до виконання практичних занять

 

 

3. Правила виконання креслень систем інженерних мереж

 

3.1. Умовні позначення інженерних мереж

Креслення систем інженерних мереж будівель та споруд виконуються згідно вимог нормативів, до основних з яких належать: ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень; ДСТУ Б А.2.4-32;2008 Водопровід і каналізація. Робочі креслення; ДСТУ Б А.2.4-41:2009 Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря. Робочі креслення; ДСТУ Б А.2.4-28:2008 Мережі теплові (тепломеханічна частина). Робочі креслення; ДСТУ Б А.2.4-31:2008 Водопостачання і каналізація. Зовнішні мережі. Робочі креслення та ін. (див. також додаток А).

Умовні зображення та познаки трубопроводів та їх елементів здійснюються за нормативами ДСТУ Б А.2.4-1:2009, ДСТУ Б А.2.4-8:2009. На кресленнях проєктної документації основні мережі позначаються як у табл. 3.1.

 

Табл. 3.1. Позначення основних інженерних мереж

 

Також, за ДСТУ Б А.2.4-41:2009 в системах опалення та вентиляції (ОВ) введена познака марки системи згідно табл. 3.2. Наприклад: П1.

Найчастіше креслення проекту виконуються на аркушах формату А1 (594*841 мм) або на аркушах інших форматів А2 (420*594 мм), А3 (297*420 мм), А4 (210*297 мм), що підшиваються до пояснювальної записки.

Крім креслень проєкт містить розрахунково-пояснювальну записку (ПЗ) з обґрунтуванням та розрахунками систем, враховуючи зведені в таблиці результати розрахунків.

 

Табл. 3.2. Позначення марок для мереж ОВ

 

Інтенсифікація проєктно-розрахункових робіт забезпечується їх автоматизацією. Наприклад, розробка програми на ПЕОМ проєктувально-розрахункового напрямку (креслення – в графічному редакторі AutoCAD, розрахунки ‑ в таблицях Excel тощо). Тому, сучасні передові фірми-виробники обладнання та матеріалів для систем інженерних мереж вже самі поширюють відповідне програмне забезпечення, для кращого просування своїх товарів на ринку.

На сьогодні широкого поширення набувають програмні продукти з використанням адаптації до сучасних версій програмних рішень ВІМ-технологій (Building Information Model, тобто інформаційне моделювання будівельного об’єкту), які підвищують якість і продуктивність проєктування та наступного будівництва будівельного об’єкту.

 

3.2. Вимоги до складу робочих креслень систем інженерних мереж

Згідно нормативних вимог, у робочі креслення систем внутрішніх інженерних мереж, зокрема водопроводу (холодного та побутового гарячого водопостачання) і каналізації, опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, газопроводу включають:

- основний комплект робочих креслень відповідної марки (наприклад, ВК – водопостачання і каналізація, ОВ – опалення і вентиляція);

- креслення загальних видів нестандартних (нетипових) конструкцій систем;

- специфікацію (відомість потреби) обладнання, виробів і матеріалів для систем.

До складу основного комплекту робочих креслень даних систем інженерних мереж відповідної марки (наприклад, ВК чи ОВ) включають:

- загальні дані;

- креслення (плани, розрізи та схеми) систем;

- креслення (плани, розрізи та схеми) установок систем.

Склад основного комплекту допускається збільшувати, зокрема:

- суміщенням креслень різних марок (ВК з газопроводом);

- включенням до марки ОВ робочих креслень теплових пунктів (якщо діаметр вводу теплоносія до 150 мм).

До складу загальних даних по робочих кресленнях включають дані, передбачені згідно ДСТУ Б А.2.4-4 та додатково наводять:

- посилання на нормативні документи, за якими зроблено розрахунок систем;

- запис, що робочі креслення розроблені відповідно до чинних норм, правил і стандартів;

- основні показники по робочих кресленнях марки (див. таблиці додатків А та Б);

- основні розрахункові параметри та характеристики систем і обладнання;

- вимоги до виготовлення, монтажу, фарбування та ізоляції трубопроводів (повітропроводів);

- особливі вимоги до установок систем (наприклад, вибухонебезпечність, кислотостійкість, пожежонебезпечність),

а також іншу важливу інформацію.

 

3.3. Побудова планів та розрізів систем інженерних мереж

Конструювання санітарно-технічних систем – вибір взаємного розташування конструктивних елементів систем (трубопроводів та обладнання) на будівельному кресленні.

Схема системи інженерних мереж будівлі чи споруди (опалення, вентиляції, газопостачання, водопостачання, каналізації) – графічне відтворення на кресленні об'ємного зображення конструкції системи, накреслене в аксонометрії.

Аксонометрія – різновид перспективи, спосіб відображення об'ємного зображення на площині креслення за допомогою аксонометричних фронтальних ізометричних проекцій.

Для систем інженерних мереж будівлі чи споруди (опалення, вентиляції, газопостачання, водопостачання, каналізації) плани системи, схеми системи та креслення загальних видів виконують у масштабах:

- плани і розрізи системи 1:100, 1:200, 1:400, при невеликих будівлях 1:50;

- фрагменти планів і розрізів системи 1:20, 1:50, 1:100;

- схеми систем 1:100, 1:200, при невеликих будівлях 1:50;

- плани, розрізи і схеми установок 1:50, 1:100;

- вузли 1:10, 1:20, 1:50;

- вузли при детальному зображенні 1:2, 1:5, 1:10.

Для нескладних проектних рішень будівлі чи споруди допускається поєднувати на одному плані плани різних систем, наприклад водопостачання і каналізації (холодного і гарячого водопостачання, каналізації), опалення та вентиляції, вентиляції та газопостачання, якщо це не ускладнює прочитання креслень.

Елементи систем мереж (водопроводу (холодного та побутового гарячого водопостачання) і каналізації, опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, газопроводу) позначають за табл. 3.3 з вказуванням марки системи та порядкового номера елемента. Наприклад: Ст. В1-1 – стояк системи В1 (господарсько-питного водопроводу) під порядковим номером 1 у системі.

 

Табл. 3.3. Позначення елементів марок для мереж ОВ

 

Досить детально про вимоги до креслень санітарно-технічних систем описано у згадуваних вище нормативах, а також ‑ у [1, 10, 11, 15, 17 та ін.]. Зокрема, на планах систем наводять такі дані:

- координаційні (розбивочні) осі будівлі та відстані між ними;

- будівельні конструкції та технологічне обладнання (суцільною тонкою лінією), до якого підводиться система. Наприклад, басейн;

- діаметри трубопроводів, вводів водопроводу і випусків каналізації;

- позначення стояків систем (наприклад, Ст В1-1, Ст Т3-1, Ст Т4-1, Ст К1-1, Ст К2-1);

- відмітки чистих підлог поверхів і основних площадок;

- ухили ділянок трубопроводів;

-          розмірні прив'язки установок та обладнання до координаційних осей або елементів будівельних конструкцій;

- відмітки рівнів або висотні розміри установки приладів (за необхідності).

При великій довжині і/або складному розташуванні трубопроводів їх зображують із розривом у вигляді пунктирної лінії (місця розривів позначають малими літерами).

При потребі, на кресленнях використовують умовні індекси приладів систем ВК: Ум – умивальник; П – пісуар; У – унітаз; Т – трап; К – чаша клозетна; Ф – питтєвий фонтанчик; Р – раковина; Л – воронка (лійка) водостічна; М – мийка; В – ванна.

Приклади, згідно нормативних вимог, виконання креслень планів, фрагментів та розрізів систем інженерних мереж опалення, вентиляції, газопостачання, водопостачання, каналізації наведено у додатку В даних методичних вказівок.

 

3.4. Побудова аксонометричних схем систем інженерних мереж

В процесі виконання завдань практичних занять, аксонометричні схеми систем водопостачання та каналізації викреслюються в масштабі плану (1:100) або збільшеному (1:50) і містять мережу, прокладену в будівлі, ввід (випуск) та місце його приєднання до зовнішньої мережі – колодязь.

Якщо підведення (відведення) до водорозбірних точок (санітарно-технічних приладів) на всіх поверхах однакові, то достатньо показати їх лише для одного (верхнього) поверху. На решті поверхів показують відгалуження від стояків.

На аксонометричній схемі водопроводу вказують:

а) абсолютні відмітки:

- поверхні ґрунту, підлоги підвалу, горища, поверхів;

- осі труб вводу, водомірного вузла, магістралі, поливальних кранів, підведень по приміщеннях, диктуючого водорозбірного пристрою та інших водорозбірних пристроїв;

б) ухили ділянок трубопроводів;

в) зовнішні стіни (розріз) в місцях проходження через них трубо-проводів мережі (вводу, поливального трубопроводу тощо).

Допускається суміщати в одному кресленні аксонометричні схеми водопроводу холодної та гарячої води.

На аксонометричній схемі водовідведення (каналізації) вказують:

а) абсолютні відмітки, ухили, зовнішні стіни аналогічно до пунктів а), б), в) аксонометричної схеми водопроводу;

б) на випуску: діаметр, довжину, ухил, абсолютну відмітку, номер (Випуск К1-1, Випуск К2-1 і т.д.);

в) на оглядовому колодязі: діаметр колодязя, глибину колодязя, абсолютну відмітку лотка та поверхні ґрунту, номер (КК1-1 і т.д.).

Аналогічними до наведених для систем водопостачання та каналізації є підходи до виконання аксонометричних схем систем опалення, вентиляції, газопостачання.

Приклади, згідно нормативів, виконання креслень аксонометричних схем систем, вузлів систем інженерних мереж наведено у додатку Г даних методичних вказівок.

 

3.5. Побудова генпланів систем інженерних мереж

Відповідні рекомендації з проектування генпланів систем інженерних мереж наведені у конспекті лекцій, а приклади таких креслень генплану див. у [1-8, 10-15, 17-19, 22-24, 77, 78 та ін.] для систем водопостачання та каналізації та у [1, 26-29, 36 та ін.] – для систем тепло-, газопостачання.

На генплані ділянки показують існуючі зовнішні мережі, зокрема водопостачання та каналізації, що підводяться до будинку.

Підведення вводу системи водопостачання розглянуто у попередньому пункті.

Коли дворова каналізаційна мережа К1 та К2 наноситься на генплан ділянки, то зазвичай окремо креслиться поздовжня розгортка – профіль дворової мережі каналізації К1 у різних або однакових горизонтальному та вертикальному масштабах М(гор.) та М(верт.).

Для зручності та оперативності виконання креслень, як правило, М(гор.) мережі приймається так, щоб він співпадав з масштабом генплану.

Даний профіль обов’язково супроводжується табличкою. Вона будується на продовженнях осей, що проходять через каналізаційні колодязі.

Приклади креслень поздовжнього профілю дворової мережі каналізації – у [1, 17 та ін.].

На профілі дворової мережі повинні бути показані (у таблиці) відмітки ґрунту і лотків труб, їх діаметри, довжини, ухили, номери колодязів, матеріал труб і тип ізоляції. Заповнення таблиці під профілем дворової каналізаційної мережі виконується одночасно із заповненням таблиці її гідравлічного розрахунку у пояснювальній записці.

Генплан ділянки з підведенням зовнішніх інженерних мереж водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, газопостачання зазвичай виконують у масштабі М 1:500; (1:200, 1:100).

При цьому, профіль зовнішньої самопливної каналізації (дворової, вуличної чи внутріквартальної) виконують у масштабах: горизонтальний М(гор.) 1:500 (як на генплані), вертикальний М(верт.) 1:100.

Аналогічний підхід використовується і для інших мереж (водопостачання, напірної каналізації, опалення, газопостачання).