3. СТАНДАРТИЗАЦІЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1. Мета і цілі стандартизації

Важливим елементом у системах управління якістю виробів є стандартизація - діяльність, яка знаходить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах типу стандарту, інструкції, методики і вимог до розробки продукції, тобто це комплекс засобів, які визначають відповідність стандартам. За визначенням міжнародної організації зі стандартизації (ISO), стандартизація - встановлення і застосування правил з метою впорядкування діяльності в певних областях на користь і за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні функціональних умов і вимог техніки безпеки.

Стандарт - це нормативно-технічний документ по стандартизації, встановлює комплекс правил, норм, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентним органом. Стандарти містять певні вимоги, правила чи норми, обов'язкові до виконання. Це також основні одиниці вимірювання або фізичні константи (наприклад, метр, вольт, ампер, абсолютний нуль за Кельвіном). До стандартів відносяться всі предмети для фізичного порівняння: державні первинні еталони одиниці довжини, маси, сили. Діюча система стандартизації дозволяє розробляти і підтримувати в актуальному стані: єдину технічну мову;

-уніфіковані ряди найважливіших технічних характеристик продукції (допуски і посадки, напруги, частоти та ін.);

-типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення, ріжучий інструмент та ін.);

-систему класифікаторів техніко-економічної інформації;

- достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин.

Загальною метою стандартизації є захист інтересів споживачів і держави з питань якості продукції, процесів, послуг, забезпечуючи:

• безпеку продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я та майна;

• безпеку господарських суб'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

• обороноздатність та мобілізаційну готовність країни;

• технічну та інформаційну сумісність, а також взаємозамінність продукції;

• єдність вимірювань;

• якість продукції, робіт і послуг відповідно до рівня науки, техніки і технології;

• економію всіх видів ресурсів.

Сучасна стандартизація базується на наступних принципах: системність; повторюваність; варіантність; взаємозамінність.

Принцип системності визначає стандарт як елемент системи і забезпечує створення систем стандартів, взаємопов'язаних між собою сутністю конкретних об'єктів стандартизації. Системність - одна з вимог до діяльності за стандартизацією, що передбачає забезпечення взаємної узгодженості, несуперечності, уніфікації і виключення дублювання вимог стандартів.

Принцип повторюваності означає визначення кола об'єктів, до яких застосовні речі, процеси, відносини, що володіють однією загальною властивістю - повторюваністю в часі чи просторі.

Принцип варіантності в стандартизації означає створення раціонального різноманіття (забезпечення мінімуму раціональних різновидів) стандартних елементів, що входять в стандартизований об'єкт.

3.2. Державна система стандартизації

Об'єктами стандартизації є вироби, норми, правила, вимоги, методи, терміни, позначення тощо, що мають перспективу багаторазового застосування в науці, техніці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті та у зв'язку, в культурі, охороні здоров'я, а також у міжнародній торгівлі. Розрізняють державну (національну) стандартизацію та міжнародну стандартизацію.

Державна стандартизація - форма розвитку та проведення стандартизації, здійснювана під керівництвом державних органів з єдиним державним планам стандартизації.

Міжнародна стандартизація проводиться спеціальними міжнародними організаціями або групою держав з метою полегшення взаємної торгівлі, наукових, технічних і культурних зв'язків.

Основні принципи стандартизації

Правові основи стандартизації. Встановлювані стандартами технічні норми повинні спиратися на відповідні правові норми законодавства (закони про стандартизацію та метрологію, технічних законодавчих актів щодо конкретних об'єктів стандартизації). Причому правова норми гармонізуються з аналогічними міжнародними та національними стандартами.

Основні задачі стандартизації:

• захист інтересів споживача і держави в питаннях якості та номенклатури продукції, послуг, процесів, їх безпеки для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища;

• підвищення якості продукції, її сумісність і взаємозамінність;

• усунення технічних бар'єрів у виробництві і торгівлі, забезпечення конкурентоспроможності продукції;

• економія кадрових і матеріальних ресурсів, поліпшення економічних показників виробництва;

• підвищення обороноздатності країни;

• забезпечення безпеки державних об'єктів з урахуванням можливості виникнення природних і техно- генних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

• гармонізація з міжнародними, регіональними та національними системами стандартизації інших країн.

Однією з основних цілей стандартизації на сьогоднішній момент є гармонізація стандартів. Приведення до технічної ідентичності документів, що відносяться до одного і того ж об'єкту та затверджених різними органами. Гармонізовані стандарти забезпечують взаємозамінність продукції, процесів і послуг.

Завдання стандартизації:

• забезпечення взаєморозуміння між розробниками, виробниками, продавцями і споживачами (замовниками);

• встановлення оптимальних вимог до номенклатури і якості продукції в інтересах споживача і держави, і забезпечують безпеку довкілля, життя і здоров'я людей, збереження їх майна;

• розробка вимог щодо сумісності і взаємозамінності продукції;

• встановлення метрологічних норм, правил, положень та вимог;

• створення і введення систем класифікації техніко-економічної інформації;

• виконання законодавства методами і засобами стандартизації.

Стандартизація ґрунтується на прагненні всіх зацікавлених сторін до досягнення згоди, враховуючи думку кожного боку по управлінню різноманіттям продукції, її якості, економічності та безпеки для довкілля і життя людей.

У пріоритетному порядку повинні розроблятися стандарти, які сприяють забезпеченню безпеки для довкілля, життя і здоров'я людей, що забезпечують сумісність і взаємозамінність продукції. При розробці стандартів беруть до уваги вже прийняті міжнародні та регіональні стандарти і забезпечують відповідність вимог стандартів нормам законодавства, оптимальність вимог, що включаються в стандарти. Стандарти формулюються чітко і ясно для того, щоб забезпечити однозначність розуміння їх вимог.

Фінансування сертифікації

Роботи з державної стандартизації фінансуються відповідно до положень Закону «Про стандартизацію», де визначено напрями, які фінансує держава, і джерела фінансування. Державним фінансуванням забезпечується наступна діяльність:

• розробка стандартів, що містять обов'язкові вимоги до об'єкта стандартизації відповідно до законодавства;

• роботи, пов'язані із створенням загальноросійських класифікаторів техніко-економічної інформації;

• формування та ведення федерального фонду державних стандартів;

• наукові роботи, пов'язані з важливими проблемами стандартизації загальнодержавного значення;

• робота в міжнародних організаціях із стандартизації. Державний контроль і нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів також є об'єктом державного фінансування.

Джерела грошових надходжень для фінансування: реалізація видаваних державних стандартів, загальноросійських класифікаторів техніко-економічної інформації, каталогів сертифікованих продукції та послуг; штрафи, стягнуті Держнаглядом. Держава надає підтримку не тільки тим організаціям, які створюють нормативні документи з стандартизації, а й тим, які виробляють продукцію або пропонують послуги, марковані знаком відповідності обов'язковим вимогам державних стандартів, що підтверджено допомогою сертифікації.

Особлива економічна підтримка призначена для тих підприємств, які випускають нові перспективні види продукції відповідно до попередніх (перспективними) вимог стандартів.

Характерними аспектами стандартизації є:

• Терміни та визначення продукції (при необхідності);

• Умовні позначення конкретної продукції та її елементів (за наявності);

• Класифікація, вимоги до головних параметрах і (або) розмірами продукції (обов'язково);

• Вимоги до основних показників рівня якості продукції (обов'язково);

• Вимоги до основних показників рівня економічності продукції (обов'язково);

Вимоги до комплектності продукції, що поставляється (при наявності)

• Вимоги до методів і засобів зберігання і транспортування продукції (обов'язково);

• Вимоги до методів і засобів ремонту (при можливості);

• Вимоги безпеки продукції для життя, здоров'я та

майна при її виробництві, обігу та споживання продукції (обов'язково);

• Вимоги охорони навколишнього природного середовища при виробництві, обігу та споживанні продукції (обов'язково);

• Вимоги до правил і засобам приймання продукції (обов'язково);

• Вимоги до методів, методик і засобів контролю продукції (обов'язково);

• Вимоги до маркування продукції (обов'язково);

Вимоги до упаковки продукції, транспортної та споживчої тарі (за наявності та необхідності);

• Вимоги та умови технічно ефективного і безпечного споживання продукції (обов'язково);

• Вимоги та умови технічно ефективною і безпечної утилізації продукції (обов'язково).

3.3. Система міжнародних стандартів

Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) і Міжнародна технічна комісія розробили міжнародні стандарти.Основне призначення міжнародних стандартів - це створення на міжнародному рівні єдиної методичної основи для розробки нових і вдосконалення діючих систем якості та їх сертифікації. У відповідності з міжнародними стандартами ІSО 900 виділяються основні напрямки діяльності у сфері якості:

-планування якості;

-управління якістю;

-забезпечення якості;

-поліпшення якості.

Планування якості включає в себе: визначення вимог до якості продукції, її оцінку, вироблення положень по поліпшенню якості, підготовку програми якості, планування витрат на досягнення необхідного рівня якості, перевірок системи якості та інше.

До складу процедур управління якістю входять: контроль якості, розробка та реалізація заходів коригуючого впливу. Основна функція управління якістю - виявляти кожне відхилення від встановлених вимог до якості, обумовлене проектуванням продукції, відповідністю продукції проекту та матеріально-технічним забезпеченням.

Забезпечення якості включає в себе діяльність по створенню впевненості у виконанні вимог до якості продукції у керівництво підприємством і діяльність, спрямовану на забезпечення впевненості споживачів, що всі елементи системи якості функціонують у керованих умовах.

Міжнародна організація по стандартизації:

Накопичується досвід в галузі забезпечення якості постійно потребує осмислення, аналізу та систематизації. Основним завданням ІSО є розробка міжнародних стандартів для сприяння міжнародній торгівлі, ліквідації «немитного» бар'єрів, що виникають в силу дії різних національних стандартів, виданих урядами законів і правил. В даний час всі розвинені країни світу визнають і використовують міжнародні стандарти для вдосконалення діючих у фірмах систем якості.

Орієнтація на споживача. Організації залежать від своїх замовників і тому повинні розуміти поточні та майбутні потреби, виконувати їхні вимоги і прагнути перевершити їх очікування.

Лідерство керівника. Керівники встановлюють єдність мети та напрямів діяльності організації. Їм слід створювати та підтримувати внутрішнє середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання завдань організації.

Залучення працівників. Працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає можливість організації з вигодою використовувати їх здібності.

Процесний підхід. Бажаний результат досягається ефективніше, коли діяльністю і відповідними ресурсами керують як процесом.

Системний підхід до менеджменту. Виявлення, розуміння та управління взаємопов'язаними процесами як системи сприяють результативності та ефективності організації при досягненні її цілей.

Постійне поліпшення. Постійне поліпшення діяльності організації.

3.4. Питання для самоконтролю.

1. Яким законом регламентована діяльність з стандартизації в Україні?

2. Що розуміється в Законі під «технічним регулюванням» і «стандартизацією»?

3. У яких цілях розробляються технічні регламенти?

4. У яких цілях здійснюється стандартизація?

5. Яка роль і завдання стандартизації?

6. Що є методичною основою стандартизації?

7. На основі яких математичних закономірностей будуються ряди переважних чисел?

8. Які ряди кращих чисел застосовують у стандартизації?

9. Що таке «уніфікація» і які її різновиди?

10. Що таке «агрегатування» і що воно дає?

11. У чому сутність комплексної і випереджальної стандартизації?

12. Назвіть нормативно-правові документи з технічного регулювання якості та охарактеризуйте їх.

13. Назвіть види стандартів і охарактеризуйте їх.

14. Як організована діяльність по стандартизації в Україні?

15. Як організована діяльність по стандартизації на міжнародному рівні?

16. За допомогою якого показника і як визначається рівень уніфікації виробів?