ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

  «ЕКСПЕРТНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ЯКОСТІ ДОКУМЕНТАЦІЇ»

 

Мета роботи:   Поглиблення теоретичних знань та набуття досвіду в галузі використання експертного методу оцінки якості документації на промислову продукцію.

 

Підготовка до роботи

 

Під час підготовки до заняття необхідно проаналізувати ДСТУ ISO 9000:2007, ознайомитися зі змістом і умовами завдання практичного заняття з даної теми, вивчити теоретичний матеріал, звертаючи увагу на наступні моменти:

–терміни та визначення понять згідно з ДСТУ ISO 9000:2007;

–загальні функції управління;

–поняття «петля якості» («спіраль якості»);

–склад і характеристика функцій управління якістю;

–політика в сфері якості.

                                                 Виконання роботи

   Оцінити якість конкретного текстового документа шляхом порівняння його з документом-аналогом, прийнятим за зразок. Попередньо сформувати комплект одиничних показників якості документа і зразка відповідно до груп показників якості; визначити їх числові значення експертним методом; обчислити значення узагальненого комплексного показника якості документа з урахуванням значущості одиничних показників якості. Після оцінки якості текстового документа перевірити узгодженість експертів, що входять до складу експертної комісії.

   При оцінці якості об'єктів кращими є інструментальні методи. Однак, вони можуть бути використані далеко не завжди. Існують об'єкти, якість яких неможливо або недоцільно визначити інструментальними методами. У таких випадках використовують експертний метод оцінки якості. Він полягає в наступному. Призначають експертну комісію, до складу якої входять декілька компетентних експертів. Комісія формує показники якості об'єкта. Так, наприклад, для текстової документації можуть бути сформовані наступні показники якості:

   1) достатність корисної інформації;

   2) ступінь відповідності правилам оформлення;

   3) зручність роботи з інформацією;

   4) якість носіїв інформації.

   Це приблизний перелік одиничних показників якості. У конкретних умовах він може бути іншим. Кількість одиничних показників якості та їх зміст визначаються експертами або регламентуються відповідним нормативним документом. Структуру показників якості технічної документації зручно представляти у вигляді схеми, показаної на рис. 4.1.

 

 

   Рис.4.1 - Структурна схема показників якості технічної документації

 

 

   Після того, як одиничні показники якості сформовані, кожен експерт присвоює їм деякі кількісні значення, зазвичай в балах. У більшості випадків використовується п'ятибальна система. Потім експерт знаходить комплексний показник якості, підсумовуючи числові значення одиничних показників з урахуванням їх коефіцієнтів вагомості. В результаті накопичується масив даних, який зручно представляти у вигляді таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1 - Результати експертної оцінки якості об'єкта

Номер

об'єкта

Оцінка експерта

Комплексний показник якості

перший

другий

третій

 

n–ний

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

   Після оцінки якості необхідно перевірити узгодженість експертів в комісії. Для цього обчислюють значення коефіцієнта. Коефіцієнт показує ступінь узгодженості експертів в комісії. Якщо він дорівнює одиниці - в експертній комісії спостерігається «повна однодумність»; якщо він дорівнює нулю - узгодженість в експертної комісії відсутній. В останньому випадку експертну комісію позбавляють права проводити експертизу. Комісію розформовують, експертів замінюють або проводять їх додаткову підготовку з подальшою перевіркою. Попередні результати перевірки узгодженості експертів заносять в таблицю 4.2.

 

Таблиця 4.2 - Результати перевірки узгодженості експертів

номер об'єкта

Оцінка експерта

Сума балів,

      

Відхилення від середнього арифметичного,

Квадрат відхилення від середнього арифметичного,

 

І

ІІ

ІІІ

 

n-ний

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє арифметичне значення оцінок експертів для кожного об'єкта визначається за формулою:

 ,                                                                (4.1)

 

 

    де  - середнє арифметичне значення оцінок експертів; - сума оцінок експертів для кожного і-того об'єкта (j= 1 ... m); n - кількість експертів в комісії; m - кількість об'єктів. Відхилення  суми оцінок експертів для кожного j- того об'єкта  від середнього арифметичного  визначається за формулою:

 .                                                                 (4.2)

 

   Коефіцієнт визначається за формулою:

 ,                                                             (4.3)

 

де W - коефіцієнт; - сума квадратів відхилень

                                                                                                    (4.4)

n - кількість експертів в комісії; т - кількість об'єктів.

   Ступінь узгодженості експертів в комісії можна вважати достатньою, якщо значення коефіцієнта конкордації W0,7.

   1. Отримати у викладача зразки технічної документації.

   2. Для отриманих зразків документів (далі - об'єктів) сформувати набір одиничних показників якості (3-5 показників). Структуру показників якості оформити у вигляді схеми, показаної на рис. 4.1.

   3. Кожному експерту (студенту в підгрупі) привласнити сформованим одиничними показниками якості числові значення (в балах, за п'ятибальною шкалою).

   4. Для кожного об'єкта визначити комплексний показник якості, як середнє арифметичне одиничних показників:

                                                           ,                                    (4.5)

 

 де  - комплексний показник якості документа (середнє арифметичне значення одиничних показників якості); - одиничний показник якості; n - кількість одиничних показників якості.

   Таку процедуру кожен експерт проводить для кожного об'єкта. Результати розрахунків занести в таблиці 4.1 і 4.2. За формулою (4.5) обчислити середнє арифметичне значення оцінок експертів. При цьому в якості одиничних показників якості виступають оцінки, розраховані кожним експертом і занесені в таблиці 4.1. і 4.2. Визначити значення коефіцієнта. Для цього виконати наступні дії: 1. За допомогою формули (4.1) обчислити суму  оцінок експертів для кожного j- того об'єкта (j = 1 ... m). Результати розрахунків занести в таблицю 4.1., 4.2. За формулою (4.2) обчислити відхилення, суми оцінок експертів для кожного j- того об'єкта  від середнього арифметичного результати . Розрахунків занести в таблицю 4.1. Обчислити квадрати відхилень . Результати занести в таблицю 4.2.  Обчислити суму X квадратів відхилень .  За формулою (4.3) обчислити значення коефіцієнта конкордації W . Зробити висновок про ступінь узгодженості експертів в комісії і порівняти якість об'єктів за значеннями комплексних показників якості.

                                           Питання для самоконтролю

1.                     Пояснити визначення понять «Якість» та «Показник якості». Перерахуйте основні групи показників якості. Наведіть приклади показників якості для кожної групи.

2.                      Чим відрізняється поняття «Показник якості» від поняття «Фізична величина»? Наведіть приклади.

   3 . Що таке комплексний показник якості? Які види комплексних показників якості Ви знаєте?

3.                      Перелічіть методи вимірювання показників якості.

4.                      Викладіть умови застосування експертного методу при вимірюванні якості продукції.

5.                      У чому полягає сутність експертного методу вимірювання якості?

6.                      Яким чином оцінюють узгодженість думок експертів, що входять до складу експертної комісії?

7.                      Перелічіть способи перевірки компетентності експертів.

8.                      Які способи проведення експертизи Вам відомі?