Тема 5. Особливості розвитку сучасного ринку туристичних послуг в умовах глобалізації

 

1.                Інституційна ідентифікація ринку туристичних послуг в умовах глобалізації

2.                Кількісний аналіз участі країн у світових туристичних потоках

3.                Кількісні та якісні параметри транснаціоналізації туристичної діяльності України

 

1.Інституційна ідентифікація ринку туристичних послуг в умовах глобалізації

 

Ринок туристичних послуг в умовах глобалізації є комплексним багатогранним та мультифакторним елементом світового ринку. Його первинним елементом, який забезпечує інституційну ідентифікацію та  уособлює об’єктну складову, є міжнародна туристична послуга. Незважаючи на досить ґрунтовні дослідження даного поняття відсутнє комплексне визначення категорії з розкриттям особливих ознак і специфіки, що відрізняють її від інших видів послуг та визначення інституційних методологічних засад, що лежать в основі глобальної туристичної бізнес-діяльності. Ідентифікації категорії «міжнародна туристична послуга» з виокремленням інституційних складових елементів  дасть можливість сформулювати визначення туристичного ринку з інституційних методологічних засад і обґрунтувати тезу про те, що системна взаємодія інститутів туристичного ринку є основою глобальної інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності та визначає ключові тренди її розвитку. Саме тому аналіз ринку туристичних послуг в умовах глобалізації  слід розпочати з його сучасного комплексного визначення на основі наповнення відповідної сутності самої міжнародної туристичної послуги через призму інституційного забезпечення.

Сьогоднішні реалії дають можливість стверджувати, що ринок туристичних послуг є важливим елементом розвитку багатьох країн світу. Незважаючи на прогресивний характер даного сектору економіки, як складового елементу світового ринку послуг, у деяких країнах, в тому числі й Україні,  досі дискусійними є положення щодо основних категорій. Так у Законі України «Про туризм» відсутнє визначення туристичної послуги, а вже більш детально виокремлено поняття туристичного продукту, що є попередньо розробленим комплексом туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною  ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги  з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)[1]. На нашу думку, важливо відразу визначити ключові специфічні ознаки, які будуть відрізняти туристичні послуги від інших видів послуг на основі характерних інститутів. В даному випадку ми можемо чітко простежити наявність інституту пропозиції, що має задовольнити запити споживача. На відміну від інших ринків послуг, зокрема фінансових, де пропонується стандартний набір послуг, пропозиція туристичних послуг формується на основі запитів споживачів. Унікальність даного ринку полягає в тому, що стимулювання збуту відбувається на основі наявних пропозицій, а також розробки унікальних турів наслідуючи запити споживача. Саме тому інституту попиту як ринкової категорії розкриває зміст поняття туристична послуга у широкому (загальному) понятті ідентифікуючи свої ознаки.

У звіті міжнародної туристичної діяльності зазначено[2], що пропозиція міжнародних туристичних послуг характеризується перш за все транскордонним переміщення споживачів - тобто споживач переміщається до постачальника, а не навпаки, як у випадку з багатьма іншими послугами.

Як зазначає Мальська М.П. «туристичний продукт складається з багатьох компонентів, які можуть бути як відчутними, так і невловимими. До відчутних належать, зокрема, продукти харчування, одяг, різне туристичне спорядження. До невловимих відносять послуги, наприклад, розміщення в готелі, бронювання квитків, розважання туристів».[3] З визначення видно, що продукт є набором різних компонентів в тому числі і послуг, які носять прикладний, доповнюючий характер. В умовах реалізації міжнародного туристичного продукту суб’єкти бізнес-діяльності створюють усі можливі умови для максимального наповнення туру своїми послугами, зокрема це можуть бути екскурсії за додаткову оплату, розважальні заходи, сувенірна продукція. На нашу думку ринок туристичних послуг, як ніякий інший ринок послуг, може відрізнятися асортиментом, ціновою диференціацією та диверсифікацією самого продукту.

За визначенням Кіптенка В.К. «туристична послуга – це результат діяльності туристичного підприємства із задоволення відповідних потреб туристів. Робота підприємства може полягати в організації як усієї подорожі, так і окремих послуг. Одиницею туристичної послуги є комплекс послуг, які надаються одному споживачеві протягом певного проміжку часу, наприклад, надання готельного номера, екскурсії, послуг перевезення тощо».[4] На нашу думку ключовою ознакою, на яку звертає увагу автор, є результат діяльності туристичного підприємства. Хоча у визначенні відсутні чіткі посилання на виробника послуги і відділеного від нього суб’єкта господарювання, що реалізує тур пакет споживачу, наявність інституту підприємництва щодо задоволення попиту є обов’язковим. Саме бізнес-діяльність у сфері міжнародного туризму забезпечує таке стрімке зростання галузі у світовому масштабі і виведення певних країн у лідери на основі міжнародного поділу праці у цій галузі.

Як зазначає Шепелюк С.І. «в основі будь-яких туристичних послуг лежить необхідність задоволення якої-небудь потреби. Тому основу послуги, її суттєву сторону представляє так званий задум, тобто спрямованість на вирішення певної проблеми, задоволення конкретної потреби. Якщо задум туристичних послуг виступає як їх змістовна сторона, то по формі туристичний продукт є саме певним набором властивостей, що дозволяють реалізувати цей задум, тобто задовольнити певну потребу клієнта».[5] На відміну від думки вченого щодо чіткого розподілу галузей між різними суб’єктами господарювання,ми можемо виокремити тенденцію щодо об’єднання підприємств галузей різних циклів, розпорошення їх функціональних особливостей. На відміну від більшості інших ринків послуг, туристична сфера розподіляє виробників послуги – власників туристичних ресурсів і матеріальної бази та суб’єктів господарювання, що реалізують дані послуги споживачам. Власники готельно-ресторанних комплексів тісно співпрацюють з туристичними агентами з різних держав і в останні роки простежується тенденція до викуплення частини готельного фонду провідними тур агенціями з розвинутих країн світу. Об’єднання функцій створення і реалізації туристичного продукту також вносить певну ідентифікацію і специфіку у даний вид послуги. Тобто виходячи з даних тенденцій та природи туристичних послуг ми можемо виокремити такий універсальний інститут ринку як транснаціоналізація та монополізація, що стає наслідком укрупнення суб’єктів ринку та зменшенням їх кількості. Паралельно із загальними ринковими інститутами, що характерні для будь-якого ринку, має місце специфічний транспортно-логістичний інститут, що характерний виключно туристичному ринку і призвів до створення галузей четвертого циклу. На нашу думку, саме формування відокремленої інформаційної складової, що забезпечує безперебійний продаж тур продуктів, бронювання чартерних рейсів для транспортування, відслідковування в режимі реального часу наявних вільних турів, можливість огляду основних об’єктів інфраструктури дало такий стрімкий поштовх до розвитку міжнародної туристичної індустрії.

Незважаючи на те, що туристична послуга належить до нематеріальної сфери виробництва, їй притаманні характерні ознаки, що належать будь-яким послугам, а також особливі специфічні риси.  У порівнянні з транспортними послугами, що не підлягають збереженню і є невідчутними, туристичний продукт, що набирає форму економічного блага у формі путівки, може бути куплений завчасно, а супутні товари у формі сувенірної продукції є цілком видимими і матеріальними. Порівнюючи з транспортною послугою, слід відмітити, що в даному випадку і споживач і надавач послуги залишаються у своїх країнах, а кордон перетинає лише послуга. В той же час особливістю міжнародної туристичної послуги є обов’язкове переміщення туриста до країни споживання послуги, що належить до одного з основних способів надання послуг у загальному економічному визначенні, а саме споживання за кордоном.

Підводячи підсумок до аналізу основних підходів щодо ідентифікації категорії «міжнародна туристична послуга» ми можемо констатувати, що більшість авторів не виокремлювали  універсальні та специфічні інститути ринку туристичних послуг в умовах глобалізації. Визначаючи основні ознаки, що відрізняють міжнародну туристичну послуги від інших видів послуг, ми можемо виокремити комплексний характер туристичної послуги, відсутність стандартизованого наповнення послуги, можливість задоволення індивідуальних запитів, обов’язків перетин кордону до країни постачання послуги, постійну диверсифікацію міжнародного туризму.    Отже, на основі проведеного аналізу слід визначити ключові ознаки сучасної міжнародної туристичної послуги та ідентифікаційні характеристики, що прямо чи опосередковано їх формують з позиції інституційного наповнення та відрізняють від інших видів послуг (таблиця 7.1.).

Таблиця 7.1.

Ідентифікація категорії «міжнародна туристична послуга»

Ознака

Ідентифікація ознаки

Різнорівневість пропозиції

Результат діяльності туристичних  підприємств із задоволення відповідних потреб іноземних туристів на рівні регіону, країни, світу

Запит споживача

Існує можливість розробки індивідуально туристичного продукту на основі індивідуальних запитів іноземного споживача

Взаємодія між суб’єктами бізнес-діяльності

Наявність взаємозв’язків між підприємницькими структурами різних галузей економіки (транспорт, харчування, страхування, проживання та ін.) різних країн

Комплексний характер міжнародної туристичної послуги

Набір різних туристичних благ та послуг, що поєднані втуристичний продукт з метою отримання споживачем комплексного задоволення від відпочинку та оздоровлення

Надання послуги у просторі

Обов’язкове переміщення споживача (туриста) з території проживання у іншу країну

Надання послуги у часі

Можливість відтермінування купівлі туристичної послуги від її споживання

Візові бар’єри

Наявність специфічних інститутів, що стримують безперешкодне потрапляння до країни споживання туристичної послуги

 

Отже, з позиції ідентифікації туристичної послуги на основі визначення внутрішньо притаманним лише їй ознакам, що відрізняють її від інших видів послуг, врахування міжнародного та інституційного фактору ми можемо сформувати таке визначення:міжнародна туристична послуга є комплексною економічно категорією щодо задоволення різнорівневих потреб споживачів на основі тісних взаємозв’язків між підприємницькими структурами різних галузей економіки (транспорт, харчування, страхування, проживання) різних країн з обов’язковим переміщенням туриста з території постійного проживанням в іншу країну, можливістю відтермінування споживання послуги у часі та наявністю специфічних інститутів неринкового характеру притаманних виключно туристичному ринку в умовах глобалізації[6].

Виходячи із природи, сутнісних характеристик та іманентних ознак туристичних послуг, які ми обґрунтували, слід визначити інститути, які опосередковують виробництво і споживання міжнародної туристичної послуги. Як зазначалось раніше група інститутів ринкового характеру формує універсальне бачення ринку туристичних послуг, але в сучасних умовах важливу роль займають інститути неринкового характеру, тобто не лише системи економічних взаємовідносин.  Теоретичним підґрунтям визначення інституційного забезпечення є теорія інституціоналізму, яка розглядає економіку як систему взаємовідносин між суб’єктами на основі не лише економічних, а й психологічних, соціальних та політичних факторів. Інституціоналізм має чотири основні напрями:

1) соціально-психологічний (на чолі з Т. Вебленом), що проголошує психологічну концепцію розвитку економічних процесів;

2) соціально-правовий (на чолі з Дж. Коммонсом), що стверджує можливість усунення суперечностей і конфліктів у економічних відносинах за допомогою юридичних законодавчих органів держави;

3) емпіричний, або кон'юнктурно-статистичний (на чолі з У. Мітчеллом), що досліджує циклічні явища в економіці;

4) соціологічний (видатним представником якого є Дж. Гелбрейт), що вбачає головну проблему економічного розвитку в забезпеченні гарантованого доходу всім членам суспільства.[7]

Доповнюючи дані напрями фактором глобалізації та специфікою транснаціоналізації ми можемо виокремити такі інституційні складові як глобальна транснаціоналізація туристичної діяльності, орієнтація попиту на споживачів, зростання рівня монополізації ринку, уніфікація та стандартизація міжнародної туристичної послуги. Окрім того в сучасних умовах вагому роль набуває рівень інформатизації, інфраструктурне забезпечення галузі, інноваційнфсть.

З позиції ринку туристичних послуг ми пропонуємо дані напрями інституціоналізації використати при визначенні взаємозв’язку між загальними (універсальними) та специфічними (вузькими), характерними тільки для даного сектору інститутами. Зокрема соціально психологічний напрям ґрунтується на соціальному статусі та психологічному стані туристів. Дані інститути неринкового характеру дають можливість досліджувати ринок з позиції його місткості та невикористаних масштабів. Соціально-правовий статус визначає пріоритети у лібералізації візового режиму між різними країнами світу, міграційний статус туристів. Кон'юнктурно-статистичний напрям інституціоналізації дає нам змогу сформувати ключові тренди розвитку глобальної бізнес-діяльності. Зокрема напрями розвитку і поглиблення транснаціоналізації ринків послуг в залежності від формування ринкового середовища та прибутковості. Соціологічний інституціоналізм враховує специфіку впливу рівня заробітної плати, сімейний стан та соціального статусу відпочиваючих на їх запити на ринку туристичних послуг.

На думку ще одного інституціоналіста Дугласа С. Норта, ринок – це складне і неоднозначне явище. Він являє собою структуру, що охоплює різні інститути: закони, правила гри і, що найбільш важливо, певні кодекси поведінки, типи відносин і зв'язків. Нові інститути, згідно Норту, з'являються, коли суспільство вбачає можливість одержання прибутку, який не може бути отриманий в умовах сформованої інституційної системи. Іншими словами, якщо виробничі фактори надають можливість збільшення доходів, а інституційні цьому перешкоджають, то великі шанси виникнення нових інститутів.[8] Саме так відбувається розвиток сучасного ринку туристичних послуг, зокрема у сфері інформаційного та логістичного забезпечення. Відсутність систем міжконтинентальних транспортних розв’язок, глобальних систем бронювання готельного фонду, засобів харчування, супутніх екскурсійних послуг стримували розвиток туризму. І саме у ХХ столітті внаслідок швидкої комп’ютеризації, створення глобальної мережі Інтернету, здешевленням транспортних послуг були створені всі передумови для стрімкого нарощення розвитку даного сектору економіки. Нові інститути новітнього характеру, зокрема інформаційної презентації туристичного продукту, нових способів просування  туристичних послуг, активізували ринок туристичних послуг і вивели його на масову стадію виробництва. Паралельно відбувалося і зростання кількості суб’єктів господарювання, що надають ці послуги, диверсифікація їх рівня та якості, ціни та можливостей додаткового сервісу.

В основі бізнес-діяльності на ринку туристичних послуг лежить високий рівень глобалізованості та інфраструктурного забезпечення. Високі витрати на розбудову інфраструктури туристичної галузі досить швидко окуповуються, а держава, яка намагається використати туристично-рекреаційний потенціал задля вирішення питань ринкового характеру, створює відповідне середовище і також є інститутом даного ринку. 

Рональд Коуз на відміну від попередників-інституціоналістів, не відводить особливого місця в розв’язанні проблеми ринкових витрат державі. Уряд у певному розумінні являє собою надфірму (але дуже особливого роду), оскільки він здатний впливати на використання факторів виробництва за допомогою адміністративних рішень. На економічне регулювання може впливати політика, помилки адміністрації і її негативний вплив на конкуренцію.[9]Р. Коуз стверджував, що такі інститути, як фірма і ринок, становлять інституціональну структуру економічної системи. Він вводить поняття трансакційних витрат – витрат економічної діяльності щодо укладання угод: пошуку партнерів, проведення переговорів, укладання контрактів, дослідження виконання контрактів тощо. Вартість трансакційних витрат становить значну частину загальних ресурсів економіки. З метою зменшення й мінімізації цих витрат одиниця господарювання створює фірму – організацію, що забезпечує зменшення трансакційних витрат, стабілізацію трансакційних відносин, перетворення їх у стійкі регулярні зв'язки.

Фірми виникають добровільно, оскільки є найефективнішим методом організації виробництва. В середині фірми ринкові трансакції не діють, а трансакції обміну виконує підприємець-координатор, який спрямовує виробництво, виконуючи роль механізму цін. Отже, існують внутрішньофірмові витрати (в економічній літературі - агентські), пов'язані з управлінням, коли алокація ресурсів здійснюється адміністративним шляхом. Трансакційні та внутрішньофірмові витрати є альтернативними методами координації виробництва: через ціновий механізм або через підприємця-координатора, що є причиною виникнення фірм.[10] На нашу думку, саме на ринку туристичних послуг існує можливість щодо використання теорії трансакційних витрат. В останні роки простежується чітка тенденція щодо поглиблення транснаціоналізації бізнес-діяльності у сфері міжнародного туризму. Об’єднання, поглинання, викуп майна, створення готельних ланцюгів великими корпораціями призводять до монополізації ринку. Ще одним трендом-наслідком цього є універсалізація підходів до ціноутворення з врахуванням регіональних особливостей країн. Крім того, реалізація потреб у відпочинку характеризується такими ознаками як тривалість, комфортність, безпека. Основу забезпечення цих якостей становить надання туристичних послуг, стандартизація та уніфікація цих категорій у межах одного готельного ланцюга. Наслідком об’єднання підприємств в глобальні ланцюги є високий рівень монополізації даного ринку. Фактично на сьогодні існує близько 10 туроператорів, які представляють відпочинок у певних країнах і повністю контролюють визначений регіон. Міжнародний ринок туристичних послуг все більше характеризується олігополістичним визначником завдяки високим витратам для проникнення на нього, наявністю технічних бар’єрів, та організаційних інститутів, що носять глобалізаційний характер. В загалом взаємодія універсальних і специфічних інститутів туристичного ринку є основою глобальної інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності та визначає ключові тренди її розвитку.

Одним з найважливіших внутрішніх чинників впливу на ринкові перспективи туристичної фірми варто вважати розробку нею стратегії створення конкурентних переваг на окремих ринкових сегментах – базі оптимального поєднання її цілей, можливостей і вимог туристичного ринку. Зрештою, конкурентоспроможні туристичні послуги формуються в результаті створення туристичною фірмою конкурентних переваг, які, у свою чергу, впливають на характер майбутніх стратегічних напрямів, вибір інструментів і способів їх реалізації.[11]

На нашу думку, загальні інститути відбивають трактування інститутів у широкому значенні, не лише як регуляторні механізми, а як правила, звичаї, закони ринку. Незважаючи на використання даних інститутів у всіх ринках ми виокремили специфіку їх застосування у сфері міжнародного туризму. Так, зокрема інститут ціноутворення притаманна різнотерміновість у різних країнах світу відповідно до запитів споживачів. Оскільки споживач іноді  купує туристичний продукт завчасно, то вартість його у період активних продажів може бути завищена на 10-40%. Тобто в момент споживання покупці отримують однакову послугу, але вартість даного продукту для них суттєва відрізняється. Дана специфіка активно використовується посередниками, які попередньо бронюють готельний фонд і поступаються частиною свого прибутку задля приливу оборотного капіталу. 

З позиції інституційного наповнення сутності ми визначили, що ринок туристичних послуг в умовах глобалізації є сукупністю організаційно-економічних, регуляторних інфраструктурних та правових відносин з приводу виробництва, організації, розподілу, купівлі-продажу та споживанні тур продукту у міжнародних економічних відносинах. На кожному з етапів виробництва та реалізації туристичного продукту наявне інституційне забезпечення ринку туристичних послуг яке дає можливість  визначити ключові тренди глобальної інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності. Одним з таких трендів є універсалізація підходів до ціноутворення на тур послуги з врахуванням регіональних особливостей.

Очеретін Д.В. зазначає, що ринок туристичних послуг можна розглядати як відкриту систему, що багатьма каналами (виробничо-технологічний, ресурсний, кадровий, інформаційний. фінансовий тощо) пов’язана з ринками вищих рангів (ринок послуг і світовий ринок) та з господарським комплексом певної території як з соціально-економічною системою вищого порядку, складовою якої є. Туристична послуга завдяки своїй специфіці обумовлює комплексоутворюючий характер туристичної діяльності та забезпечує мультиплікаційний ефект, який дозволяє визначити зв’язки та міру інтегрованості туризму в національну та світогосподарську системи. Такими системоутворюючими одиницями ринку виступають споживач та виробник туристичної послуги, різноманітні зв’язки та відносини між якими формують ринкові структури попиту та пропозиції.[12]На нашу думку дані інститути є універсальними тобто характерними для будь-якого ринку. Вони відбивають трактування ознак і специфіки ринку у широкому значенні. Інститути неринкового характеру – специфічні інститути – притаманні виключно туристичному ринку (візовий, міграційно-статусний, транспортно-логістичний, інститут інформаційної презентації, надання туристичної послуги у часі і просторі та ін.) пов’язані з інститутами у вузькому значенні і специфічними категоріями, що використовуються підприємницькими структурами задля утримання своєї частки ринку. Глобальна інституціоналізації бізнес діяльності сформована саме на поєднанні та системній взаємодії універсальних і специфічних інститутів міжнародного туристичного ринку.

Важливе місце у поданій системі орієнтирів щодо формування глобальної бізнес інституціоналізації міжнародного ринку туристичних послуг займає транснаціональна корпорація. Фактично фона слугує тим інтегративним елементом, що акумулює як універсальні так і специфічні інститути міжнародного туристичного ринку та є первинною ланкою глобальної туристичної бізнес-діяльності. На нашу думку, незважаючи на наповнення організаційної форми (готельні ланцюги, стратегічні альянси, туристичні агломерації, глобальні мережеві ланцюги) транснаціональні корпорації виступають основною регуляторною інституцією та наповнюють міжнародне середовище конвергентними механізмами інституційного забезпечення глобалізації туристичної діяльності.

Отже, на основі інституційно-методологічних засад нами удосконалено трактування туристичної послуги в умовах глобалізації з включенням інституційної парадигми та методологічних засад, яка на відміну від інших, кваліфікується як  комплексна економічна категорія щодо задоволення різнорівневих потреб споживачів з різних країн світу на основі тісних взаємозв’язків між підприємницькими структурами різних галузей економіки (транспорт, харчування, страхування, проживання) з різних країн з обов’язковим переміщенням з території постійного проживанням, можливістю відтермінування споживання послуги у часі та наявністю специфічних інститутів неринкового характеру притаманних виключно міжнародному  туристичному ринку. Формування інтернаціональної вартості туристичної послуги відбувається на основі взаємодії універсальних та специфічних інститутів туристичного ринку результатом якої є глобальна інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності. Ключовими трендами її розвитку є універсалізація підходів до ціноутворення, стандартизація та уніфікація продукування туристичних послуг, зростання рівня монополізації ринку за рахунок утворення глобальних мережевих ланцюгів [13].

На нашу думку, в умовах глобалізації туристична індустрія набуває нових механізмів взаємодії та складових елементів. Зокрема сукупність готелів та засобів розміщення трансформується у глобальні готельні ланцюги, що мають  представництва у різних країнах світу та пропонують стандартні пакети послуг для клієнтів, що вже звикли до пропонованого брендом сервісного наповнення. Логістика транспортного забезпечення у міжнародному туризмі продовжує вдосконалюватись і доповнюється новими видами послуг таких як оренда авто, яхт, надання можливості самостійного бронювання перельотів і суттєвого здешевлення через систему лоукостів. В цілому слід відмітити укрупнення міжнародного бізнесу у сфері міжнародної туристичної індустрії, акумуляцію значних фінансових ресурсів у даній сфері та активізацію діяльності ТНК.

         Характерною ознакою туристичної індустрії є комплексний та взаємодоповнюючий характер послуг і товарів, що у ній продукуються.  Як наслідок транснаціоналізація туристичної індустрії приймає як горизонтальний так і вертикальний характер. Постачальник туристичних послуг розуміє, що попит на його товар передбачає попит й на інші товари та послуги. Кожний виробник, керуючись мотивом максимізації прибутку, намагається розповсюдити свою діяльність на інші сфери туристичної індустрії: авіакомпанії можуть об’єднуватись з туроператорами і готельним сектором. Ініціатива часто виходить від фірм, що базуються в країнах-постачальниках туристів, які отримують конкурентні переваги завдяки вивченню туристичного попиту і тенденцій розвитку на туристичному ринку. Продаж комплексного турпродукту, який складається з багатьох елементів (перевезення, розміщення, харчування та ін.) приносить компанії додаткові вигоди, зокрема економію на маркетингу.[14]

         Процеси транснаціоналізації у туристичній індустрії розвиваються дещо інакше, – на ці процеси впливають навіть ті компанії, які безпосередньо не входять у структуру туристичної індустрії. Взаємодія процесів глобалізації та розвитку світового туристичного ринку проявляється у вигляді функціонування ТНК, стратегічних альянсів та глобальних союзів. Залежно від галузі функціонування ТНК у туристичній сфері можна виділити три основні групи: транснаціональні готельні корпорації («готельні ланцюжки»); транснаціональні туристичні транспортні корпорації (передусім, у сфері повітряного транспорту); транснаціональні туроператорські корпорації (компанії, що переважно займаються формуванням пекідж-турів)[с.163].[15]

         Розширення інвестиційної діяльності операторів туристичного ринку відбувається на основі залучення суміжних галузей, які можуть сприяти розвитку галузі та підвищувати її прибутковість.

         Стадія розподілу та обміну передбачає перерозподіл транснаціональних факторів виробництва на користь туристичної індустрії. Використовуючи економічну термінологію, можна сказати, що економічна діяльність в туристичній сфері робить внесок у створення національного доходу. Насамперед це стосується тих, хто безпосередньо працює у сфері туризму. Але слід враховувати і доходи інших осіб, які виникають у результаті обороту коштів, якщо такі особи були постачальниками певних товарів для туристичного підприємства. Ефект збільшення національного доходу в туризмі має насамперед регіональне значення, особливо зважаючи на той факт, що первинна виручка туристичних підприємств переходить у сферу регіональної торгівлі, промисловості та сільського господарства (ефект мультиплікатора).

         У регіональному аспекті важливу роль відіграє функція згладжування (вирівнювання), яка виявляється в тому, що туризм сприяє розвитку структурно слабких регіонів. Досить часто туристи цікавляться регіонами з неушкодженою природою та первинними ландшафтами, з переважанням сільського господарства. Для місцевих мешканців таких регіонів туризм стає додатковим джерелом доходів. Функція вирівнювання має і міжнародне значення. Так, наприклад, для невеликих острівних держав туризм стає джерелом споживання місцевих товарів і послуг.

         Технологічний складник макросередовища турбізнесу визначається сукупністю засобів, процесів, операцій, за допомогою яких елементи, що входять у виробництво перетворюються на ті, що виходять з нього Як зовнішній фактор вона відображає рівень науково-технічного розвитку, що впливає на організацію, наприклад, у галузі автоматизації, інформатизації тощо. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою продукти можна виготовляти і продавати, на швидкість старіння продукту, на способи збирання, зберігання і поширення інформації, а також на те, які послуги і нові продукти можуть очікувати споживачі від організації. Особливо потужний вплив на розвиток туризму мають транспортні технології, техніка для готельного і ресторанного бізнесу, комунікаційне обладнання, активне запровадження інтернет-технологій і розвиток електронної комерції.[16]

         Як наслідок глобальної транснаціоналізації туристичної індустрії на різних стадіях виробничого процесу формуються принципи функціонування національних туристичних індустрій у глобальному середовищі. З позиції нарощення туристичних потоків все більше країн здійснюють зняття візових обмежень та виділяють значні державні кошти для активних рекламних акцій держави за кордоном. Здійснюються реальні кроки щодо нарощення конкурентоспроможності галузі за рахунок розширення інституційного забезпечення глобалізації туристичної діяльності.

 

   

 

7.2        Кількісний аналіз участі країн у світових туристичних потоках

 Виокремлюючи показники для аналізу розвитку міжнародної туристичної діяльності країн слід розглядати як кількісні показники, які характеризують сукупний ефект від туристичної діяльності так і визначені відсоткові значення. На основі якісного аналізу представлених показників та методу експертних оцінок провідних спеціалістів нами було обрано групу показників, яка характеризує рівень розвитку міжнародної туристичної діяльності. На нашу думку основними кількісними показниками залучення країн у глобальні туристичні мережі є вхідний та вихідний потік туристів, надходження від міжнародного туризму, витрати туристів, прямі надходження від туризму відображені у ВВП країни, сукупні капіталовкладення у туристичну галузь. Відносними показниками ефективності туристичної діяльності є частка надходжень від міжнародного туризму у структурі загального експорту, частка туристичної сфери у ВВП країни, частка зайнятих працівників у туристичній сфері, відсоток витрат туристів за кордоном у загальній структурі імпорту. За об’єкт аналізу вибрано 154 країни з найбільшим ВНП та які приймали міжнародних туристів на своїй території. Обгрунтовуючи вибірку слід зазначити, що вплив решти країн на розвиток світової економіки та рівню забезпеченості у туристичній сфері є настільки мізерним, що може бути прирівняний до 0. Зокрема сумарне ВВП тридцяти країн з нижнього рейтингу таких як Лесото, Бутан, Беліз, Самоа, Тонга та ін. не перевищує 20 тис. дол., а лише в України для прикладу цей показник становить  130 тис. дол. Зібрані аналітичні дані на основі опрацювання даних Всесвітньої туристичної організації, Світового Банку, Світової організації торгівлі, Євростат та представлені у додатку В1.

Аналіз зібраних показників дає нам змогу визначити країни лідери за основними показниками-індикаторами розвитку туризму на національному рівні. Зокрема за часткою туризму у макроекономічних показниках, а саме по загальному внеску туризму у ВВП країни у %,  лідерами є Мальдіви, де частка туристичної сфери у 2015 році становила 96,5% ВВП, Макао – 71,2%, Сейшельські острови – 62,1%, Антігуа і Барбуда – 57,1%, Вануату – 47,3%, Багами – 46,9% відповідно. Усі перелічені держави відносяться до острівного типу і туризм є практично єдиним джерелом надходження та наповнення ВВП. За надходженням від міжнародного туризму у млн. дол. рейтинг очолюють такі країни як США – 220757, Франція – 66803, Іспанія – 65100, Великобританія – 62830, Китай – 56913, Німеччина – 55924, Макао – 51556, Гонконг – 46031, Італія – 45547, Туреччнина – 37371, Австралія – 34117 млн. дол. Наведені цифри констатують факт про широку географічну диверсифікацію туристичних потоків та надхолдень від них. Особливу увагу привертає така країна як Макао з населенням 600 тис. чол, що аналогічно до Гонконгу є спеціальним адміністративним округом Китайської Народної Республіки, а протягом 1557-1999 років була найстаршою європейською колонією Португалії. Досліджуючи індикатор надходження від міжнародного туризму у % від експорту країни, лідерами стали практично ті ж визначені країни, зокрема експорт від туризму на Мальдівах становить 85,4% усього експорту країни, Макау – 80,2%, Домінікана – 72,8%,   Антігуа і Барбуда – 65,8%, Багами – 63,5%, Барбадос – 60,4%. За сукупними капіталовкладеннями у туристичну галузь у 2014 році провідні місця займають такі країни як США – 148837 млн. дол., Китай – 132450 млн. дол., Індія – 35283 млн. дол., Франція – 33037 млн. дол., Японія – 32837 млн. дол., Німеччина – 27798 млн. дол.., Саудівська Аравія – 21625 млн. дол.., Великобританія – 21468 млн. дол., Бразилія – 18122 млн. дол. Абсолютні показники інтегрованості країн у глобальні туристичні мережі змінюють тенденцію щодо лідерів (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Країни лідери по залученому туристичному потоку та

надходженню від міжнародного туризму у 2014 р.

Назва країни

Обсяг вхідного туристичного потоку, млн. чол.

Місце у рейтингу

Витрати міжнародних туристів всередині країни, млрд. дол.

Місце у рейтингу

Франція

83,767

1

48,2

6

США

75,011

2

189,7

1

Іспанія

64,995

3

61,9

2

Китай

55,622

4

61,2

3

Італія

48,576

5

41,0

9

Туреччина

39,811

6

35,5

12

Німеччина

32,999

7

43,5

8

Великобританія

32,613

8

48,4

5

Російська Федерація

32,421

9

13,3

30

Мексика

29,346

10

18,4

20

Гонконг

27,770

11

43,9

7

Малайзія

27,437

12

15,4

26

Тайланд

24,810

13

49,0

4

Макао

14,566

18

36,7

10

 

Визначивши лідерів по залученому туристичному потоку та надходжень від міжнародного туризму, ми можемо говорити про різновекторні тенденції цих показників. Серед країн лідерів по залученому туристичному потоку є держави, загальні надходження яких від міжнародного туризму суттєво відстають від лідируючих рейтингів. Зокрема Франція, що займає перше місце по вхідному туристичному потоку, є лише шостою по витратах туристів в середині країни, а Російська Федерація, туристичний потік якої відповідає 9 місцю у рейтингу, займає 30 позицію по витратах міжнародних туристів. Зворотна ситуація у Тайланду та Макау, а саме: рейтинг щодо витрат міжнародних туристів в середині країни випереджає показники цих країн у рейтингу вхідного туристичного потоку. З нашої точки зору, основними причинами таких тенденцій є різний рівень доходів, туристів, що обирають відпочинок у цих країнах, та внутрішньокраїнний рівень цін.

В групу аутсайдерів по аналогічним показникам увійшли такі країни як Домініка - 81,0 тис. чол., Сан Марино – 75,0, Сент Вінсент і Гренадіни – 71,0, Тимор-лешти – 60,0, Ліхтенштейн – 54,0, Тонга – 50,0, Сьерра Леоне – 44,0, Мікронезія – 35,0, Гвінея – 33,0, Соломонові острови – 20,1, Молдова – 11,0, Тувалу – 1,4 тис. чол.. відповідно, причому рівень витрат міжнародних туристів в середині цих країн рівний практично 0. Як бачимо серед цих країн є і представники європейського континенту а також острівні держави. У порівнянні з лідерами ми можемо вважати, що основною причиною відсутності значних надходжень від туризму є недосконала державна політика щодо розвитку і використання туристично-рекреаційного потенціалу. Зокрема, Соломонові острови що володіють унікальною природою, печерами, флорою і фауною практично невідомі пересічному європейському туристу.

Ще одним напрямом аналізу є врахування рівня зайнятості населення у туристичній галузі. Лідерами тут знову є острівні держави, значна частина населення яких працює у туристичній сфері. Аналітично це підтверджено такими даними: прямий вклад туризму у зайнятість в Макао становить 32,9%, Мальдіви – 30,2%, Багами – 28,9%, Сейшельські острови - 26,2% відповідно. Для порівняння у Франції цей показник становить 4,2%, в США – 3,8%, Іспанії – 5,0%, Китаї – 2,9%, Італії – 5,0%, Туреччині – 2,3%.  

Аналізуючи вихідний туристичний потік (табл. 7.3.), слід відмітити тенденції, які охарактеризовані внутрішньою купівельною спроможністю громадян тієї чи іншої країни.

Таблиця 7.3

Країни лідери по вихідному туристичному потоку у 2014р.

Назва країни

Обсяг вихідного туристичного потоку, млн. чол.

Місце у загальному рейтингу

Витрати  туристів за кордоном, млрд. дол.

Місце у загальному рейтингу

Гонконг

85,519

1

22,032

17

Німеччина

83,008

2

106,630

3

США

68,303

3

145,678

2

Великобританія

60,082

4

79,935

4

Польща

56,000

5

9,540

33

Російська Федерація

45,889

6

55,383

6

Китай

45,844

7

164,859

1

Канада

33,518

8

33,817

7

Італія

28,180

9

28,857

11

Франція

22,460

10

59,377

5

Україна

19,824

11

5,470

41

Саудівська Аравія

18,330

12

25,137

15

Індія

18,261

13

17,493

24

Мексика

17,928

18

12,871

26

Нідерланди

16,903

19

21,390

18

д/в – дані відсутні

 

Як видно з таблиці, Гонконг займає лідируючу позицію по вихідному туристичному потоку і лише 17 місце по витратам своїх туристів у світі. Тобто можна стверджувати, що туристи цієї країни, аналогічно як і мешканці Республіки Польща та України є більш економними у відпочинку ніж китайці. В той же час  місця у рейтингах таких країн як Німеччина, США, Великобританія, Росія, Канада є спів розмірними.

Оскільки туризм одна з найбільш прибуткових і стрімко зростаючих галузей, то і бажання суб’єктів ринку отримувати прибутки у цій сфері є обґрунтованим і закономірним явищем. Підтвердженням цьому є такі статистичні дані (Табл 7.4).

         Таблиця 7.4

Макроекономічні показники розвитку туристичного ринку [17]

 

 

2014, млрд. дол.

2014

% зростання в постійних цінах

2015

% від загального зростання з урахуванням інфляції

2025

млрд. дол.

% зростання в постійних цінах

% від загального зростання з урахуванням інфляції

Безпосередній внесок у ВВП

2364,8

3,1

3,7

3593,2

3,3

3,9

Загальний внесок у ВВП

7580,9

9,8

3,7

11381,9

10,5

3,8

Експорт зовнішній

1383,8

5,7

2,8

2140,1

5,6

4,2

Внутрішні витрати

3642,1

4,7

3,7

5465,0

4,1

3,8

Вільні витрати

3850,2

2,3

3,3

5928,8

2,5

4,1

Бізнес витрати

1175,7

0,7

4,0

1679,0

0,7

3,2

Капітальні вкладення

814,4

4,3

4,8

1336,4

4,9

4,6

        

         Як видно з таблиці, до 2025 року спостерігатиметься стабільне (на рівні 3%) зростання туристичного ринку та його ролі у світовому ВВП. Капітальні вкладення повинні задовольнити запити туристичної індустрії для виготовлення і реалізації туристичного продукту.

Оскільки Європа отримує найбільші надходження від туристичного бізнесу слід здійснити оцінку країн з найбільшим економічним приростом від міжнародного туризму. Економічне значення міжнародного туризму можна виміряти, дивлячись на співставлення міжнародних туристичних надходжень по відношенню до ВВП (ці дані взяті з статистики платіжного балансу і включають в себе ділові поїздки, а також поїздки для задоволення). На основі статистичних даних європейської спільноти ми виокремили, що у 2014 році співвідношення туристичних надходжень до ВВП був найвищим серед країн-членів ЄС, в Хорватії (17,2%), на Мальті (14,4%) і на Кіпрі (12,3%), що підтверджує важливість туризму для цих країн (див додаток В6). В абсолютному вираженні найвищі міжнародні туристичні надходження в 2014 році були зафіксовані в Іспанії (49,0 млрд євро) і Франції (43.2 млрд євро), а потім Великобританії, Італії та Німеччини (всі три записи надходжень 33-35 млрд євро).У Німеччині був зафіксований найвищий рівень витрат на міжнародні поїздки, на загальну суму 70300 млн євро в 2014 році, а потім Сполучене Королівство (47,8 млн євро) і Франція (36,7 млрд євро). Іспанія була членом ЄС з найвищим рівнем чистих надходжень від поїздки в 2014 році (35400 млн євро), в той час як в Німеччині був зафіксований найбільший дефіцит (-37600 млн євро).[18]

В довгостроковій перспективі: міжнародні туристські потоки в усьому світі, як очікується, збільшаться на 3,3% в рік з 2010 по 2030 р. і  досягнуть 1,8 млрд. до 2030 року, за даними UNWTO – TourismTowards 2030. У період між 2010 і 2030 роками, в країнах, що розвиваються (+ 4,4% на рік) потоки, як очікується, збільшаться в два рази швидше ніж в  країнах з розвиненою економіка (+ 2,2% на рік).Частка ринку країн з економікою, що розвивається збільшилася з 30% в 1980 році до 47% в 2013 році, і як очікується, досягне 57% до 2030 року, що еквівалентно більше 1 млрд.. міжнародних туристичних потоків.

У 2013-14 році світовий туризм: становив 9% ВВП; надавав 1 з 11 робочих місць;становив 1.4 та 1.5  трильйони доларів в експорті відповідно; складав 6% світового експорту.

Дані для аналізу взяті із звітів UNWTO – світової організації торгівлі, а саме для 2013 року з UNWTO Tourism Highlights 2014 Edition[19], UNWTO Tourism Highlights 2015 Edition[20], та для 2014 року з UNWTO Annual Report 2014[21]. Міжнародні туристичні потоки в 2013 році виросли на 5%, досягнувши рекордних 1087 млн. осіб по всьому світу, в порівнянні з 1035 млн. осіб у 2012 році, коли мітка в 1 мільярд була перевищена перший раз за всю історію. Незважаючи, на те що світова економіка мала стагнаційний розвиток, попит на міжнародний туризм перевершив всі очікування і склав додатково 52 мільйони міжнародних туристів, які подорожують на міжнародному рівні в 2013 р. В 2014 цей показник зріс на 46 млн. або на 4,3% до 1133 млн. осіб. Хоча планувалось за довгостроковим прогнозом лише 3,3% росту в рік.

В Європі зустріли на 29 млн. більше іноземних туристів і потоки збільшились до 563 млн. осіб в загальній сумі. Зростання (+ 5%) було в 2 рази більшим за середній показник регіону в період з 2005-2012 рр.(+2.5%). В 2014 році кількість туристів збільшилась ще на 3% і склала 582 млн.

Азія і район Тихого океану мали найшвидше відносне зростання серед всіх регіонів ЮНВТО, зі збільшенням на 6% міжнародних потоків, або на 14 мільйонів більше, ніж у 2012 році. В Африці спостерігалося зростання на 5%, що еквівалентно 3 мільйонів туристів, досягнувши 56 млн. У Північній і Південній Америці, міжнародні потоки зросли на 3% до 168 млн., або зросли на   п'ять мільйонів. Близькому Сходу (0%) у 2013 роціне вдалося повернутися до зростання, хоча деякі напрямки мали досить непогану тенденцію та інші мали помірне відновлення.

Описание: Описание: Безымянный.jpg

* ITA – міжнародні туристичні потоки, ITR- міжнародні надходження від туризму.

Рис.7.1. Міжнародний туризм в 2014 році[22]

 

В 2014 році Америка показала рекордне зростання туристичних потоків на 8% в рік досягши 181 млн., що на 13 млн. більше 2013 року. Азія та Тихий океан показали зріст у 5 % річних або на 14 млн. більше туристів, що в загальному підсумку склало 263 млн. іноземних потоків.

Потоки міжнародного туризму на Близькому сході зросли на 5 % після двох років падінь, що говорить про хороші результати в більшості країн. Регіон прийняв на 3 млн. більше міжнародних туристів ніж в 2013 році і в загальному підсумку їх кількість склала 51 млн. осіб. Кількість міжнародних туристів до Африки у 2014 році збільшилась на 2%, що еквівалентно 1 мільйону осіб прийнявши таким чином 56 млн. туристів.

У 2015 році відповідна позитивна динаміка продовжилась. (рис. 3.4): міжнародні туристичні потоки зросли до 1186 млн. (на 53 млн. чол. або 4,6% у порівнянні з 2014роком), а міжнародні надходження від туризму збільшились на 15 млрд. дол. (1,2% )до 1260 млрд.

 

 

Рис.7.2. Міжнародний туризм в 2015 році[23]

 

Як і прогнозувала Всесвітня організація з туризму найбільш суттєвий приріст  має Азія та район Тихого океану, де надходження у загальносвітовій структурі зросли з 30 до 33% або на 41 млрд. дол. та Америка, де відбулось зростання на 2% або 30 млрд. дол. Негативна динаміка щодо надходжень від міжнародного туризму спостерігається на Європейському континенті, зокрема частка даних територій зменшилась із 40 до 36%, а в абсолютному значенні це становить  -58 млрд. дол. Структура світового туристичного потоку у 2015 році суттєво не змінилася.  Аналіз довгострокових тенденцій відображений у таблиці 7.5.

Таблиця 7.5.

Міжнародні туристичні потоки

 

Міжнародні туристичні потоки, млн.

Частка на ринку, %

Зміна, %

Зміна%

Рік

2005

2010

2012

2013

2014

2013

13/12

14/13

Світ

807,0

948,0

1035,0

1087,0

1133,0

100,0

5,0

4,3

Розвинені країни

459,0

506,0

551,0

581,0

619,0

53,4

5,4

5,8

Країни що розвиваються

348,0

442,0

484,0

506,0

513,0

46,6

4,5

2,4

Європа

448,9

484,8

534,4

563,4

581,8

51,8

5,4

2,7

Пн. Європа

60,4

62,7

65,1

68,9

71,3

6,3

5,8

5,9

Зх. Європа

141,7

154,4

167,2

174,3

174,5

16,0

4,2

2,2

Центр./Сх. Європа

90,4

94,5

111,7

118,9

121,1

10,9

6,5

-4,9

Пд. Європа

156,4

173,3

190,4

201,4

214,9

18,5

5,7

6,9

Азія та Тихий океан

153,5

204,9

233,5

248,1

263,3

22,8

6,2

5,4

Пн.Сх. Азія

859

111,5

122,8

127,0

136,3

11,7

3,5

7,3

Пд.Сх. Азія

48,5

70,0

84,2

93,1

96,7

8,6

10,5

2,6

Океанія

10,9

11,4

11,9

12,5

13,2

1,1

4,7

5,7

Пд. Азія

8,1

12,0

14,6

15,5

17,1

1,4

6,1

6,8

Америка

133,3

150,6

162,7

167,9

181,0

15,5

3,2

8,0

Пн. Америка

89,9

99,5

106,4

110,1

120,4

10,1

3,5

9,2

Кариби

18,8

19,5

20,7

21,2

22,4

2,0

2,4

6,2

Центр. Америка

6,3

7,9

8,9

9,2

9,6

0,8

3,7

5,6

Пд. Америка

18,3

23,6

26,7

27,4

28,6

2,5

2,3

5,4

Африка

34,8

49,9

52,9

55,8

55,7

5,1

5,4

2,4

Пн. Африка

13,9

18,8

18,5

19,6

19,8

1,8

6,1

0,9

Пд. Африка

20,9

31,2

34,5

36,2

35,9

3,3

5,0

3,3

Близький Схід

36,3

58,2

51,7

51,6

51,0

4,7

-0,2

5,4

 

Надходження від міжнародного туризму. Зростання туристичних потоків призводить до збільшення надходжень, а отже означає і зростання міжнародних прибутків.

 

Таблиця 7.6.

Надходження від міжнародного туризму

 

Міжнародні туристичні надходження, % зміни (в місцевих валютах)

Частка ринку,

%

Частка на ринку, %

Надходження, млрд. доларів США

Надходження млрд. доларів США

Рік

11/10

12/11

13/12

14/13

2014

2013

2014

2013

Світ

4,5

4,2

5,3

3,7

100,0

100,0

1245,0

1159,0

Розвинені країни

5,9

4,0

6,0

3,2

65,5

64,3

815,0

745,0

Країни що розвиваються

2,1

4,5

4,0

4,6

34,5

35,7

430,0

413,0

Європа

4,9

1,9

3,8

3,6

40,9

42,2

508,9

489,3

Пн. Європа

2,4

3,3

7,1

5,3

6,5

6,4

80,8

74,2

Зх. Європа

3,9

2,7

1,7

1,5

13,7

14,5

171,1

167,9

Центр./Сх. Європа

6,8

4,0

3,4

-0,8

4,6

5,2

57,7

59,9

Пд. Європа

6,1

0,0

4,5

6,2

16,0

16,2

199,2

187,3

Азія та Тихий океан

8,3

6,7

8,2

4,1

30,3

31,0

376,8

358,9

Пн.Сх. Азія

9,2

7,9

9,3

5,1

15,9

15,9

198,1

187,7

Пд.Сх. Азія

12,9

10,6

9,7

0,4

8,6

9,3

106,8

107,4

Океанія

-4,1

-1,3

1,9

7,2

3,6

3,7

44,8

42,6

Пд. Азія

11,6

-0,6

5,3

7,8

2,2

2,1

27,2

24,3

Америка

5,1

5,7

6,4

3,1

22,0

19,8

274,0

229,2

Пн. Америка

5,9

6,7

7,8

2,2

16,9

14,8

210,9

171,0

Кариби

-1,5

1,2

2,1

6,1

2,2

2,1

27,1

24,8

Центр. Америка

9,7

7,5

3,2

7,5

0,8

0,8

10,2

9,4

Пд. Америка

5,7

3,2

3,2

5,7

2,1

2,1

25,8

23,9

Африка

1,7

7,3

0,0

2,9

2,9

3,0

36,4

34,2

Пн. Африка

-5,5

9,1

-1,4

3,4

0,8

0,9

10,6

10,2

Пд. Африка

5,0

6,5

0,3

2,8

2,1

2,1

25,9

24,0

Близький Схід

-17,2

2,2

-1,9

5,7

4,0

4,1

49,3

47,3

 

З таблиця 7.6. видно, що в 2013, надходження від міжнародного туризму в містах і аеропортах по всьому світу виросли на 5% в реальному вираженні (з урахуванням коливань валютних курсів та інфляції), та досягли  1159 млрд. доларів США (євро 873 млрд.). Зростання надходжень означає зростання міжнародних прибутків (також + 5%), що підтверджує сильну кореляцію між цими двома ключовими показниками міжнародного туризму.

В абсолютному вираженні виручка збільшилася на 81  мільярд доларів США (34 млрд. євро, порівняно менше через зниження курсу долара). В Європі, на частку якої припадає 42% всіх надходжень від міжнародного туризму, було відзначено найбільше зростання в 2013 році: на 35 мільярдів доларів США до 489 млрд. (368 мільярдів євро) та на 20 млрд. в 2014 році, причиною цього частково є стабільність євро.

В Азії і Тихому океані (що становить 31% світових надходжень) збільшилися доходи на  30 млрд. доларів до 359 млрд. доларів США (євро 270 млрд.) та у 2014 році ще на 18млрд. і становить 377 млрд. доларів. У Північній і Південній Америці (20% ринку), надходження збільшилися на  16 млрд. доларів США до 229 млрд. (євро 173 млрд.), проте уже в 2014 році збільшили на 45 млрд. доларів і становить 274 млрд. На Близькому Сході (4% ринку) надходження від міжнародного туризму оцінюються в  47 млрд. доларів США (євро 36 млрд.) і в Африці (3% ринку) в  34 млрд. доларів США (євро 26 млрд.). У 2-14 році в Африці та на Близькому сході надходження збільшились  на 2 млрд. доларів США. Як видно в 2014 році збільшилась частка Американських країн на ринку туристичних послуг.

У відносному вираженні, Азія і Тихий океан (+ 8%) зафіксували найбільше збільшення надходжень, а також і Південна Америка (+ 6%) і Європа (+ 4%). Африка показала стабільні надходження, а на Близькому Сході надходження  знизилися на 2% в порівнянні з 2012 роком. У 2014 році найбільше зростання показав Близький Схід (+6%) та Азія з Тихим океаном (+4%), далі йде Європа Америка та Африка в яких міжнародні туристичні потоки збільшились на 3%.

Надходження від міжнародного туризму це доходи, які генеруються у визначених країнах від витрат на проживання, харчування та напої, на місцевий транспорт, розваги, покупки та на інші послуги та товари. У макроекономічному плані, витрати міжнародних відвідувачів вважається експортом для країни в яку приїжджають туристи і в якості імпорту для країни місця проживання відвідувача. У платіжному балансі, надходження від в'їзного туризму представлені як «Подорожі по кредиту», а  під балансом послуг і витрат виїзного туризму як «Подорожі по дебету». Для багатьох країн туризм є важливим джерелом валютних надходжень і вносить важливий внесок в економіку, створюючи необхідні робочі місця і можливості для розвитку.

Крім надходжень в країнах куди приїжджає турист, туризм також генерує доходи від експорту за рахунок міжнародних пасажирських перевезень (надаються нерезидентам). У 2013 році вартість експорту останньої оцінюється в 218 млрд. доларів, в результаті чого загальний обсяг експорту доходів від туризму зріс до  1,4 трлн. доларів США (1,0 трлн євро), або на 3,8 млрд. доларів США (2,8 млрд. євро) в день в середньому, а 2014 році зріс ще на 1  трлн. доларів США і склав 1,5 трлн. На міжнародний туризм (подорожі та пасажирські перевезення) припадає 29% світового експорту послуг і 6% від загального обсягу експорту товарів і послуг. Як світова категорія експорту, туризм посідає п'яте місце після таких видів товарів, як паливо, хімікати, продукти харчування та автомобільної продукції, в той час займає перше місце у багатьох країнах, що розвиваються.

При складанні рейтингу найбільших світових міжнародних напрямків туризму, варто приймати до уваги більше одного показника. Перше місце за двома основними показниками туризму - міжнародних туристських прибуттів і надходжень від міжнародного туризму. Цікаво відзначити, що вісім з десяти провідних країн з'являються в обох списках, незважаючи на відмінності в типах туристів яких  вони залучають, а також відмінностях  в термінах перебування в країні і витратах на одну поїздку і за одну ніч. У випадку надходжень від міжнародного туризму, зміни відображають не тільки відносну продуктивність, але і (в значній мірі) коливання обмінного курсу між національними валютами і доларом США. В подальшому необхідно здійснити дослідження взаємозв’язку між рівнем включеності країни у глобальні туристичні процеси і темпами її економічного зростання.[24]

В сучасних умовах міжнародна туристична індустрія стає все більш інвестиційно привабливим напрямом вкладання коштів, перетворивши туризм в якості ключового фактора соціально-економічного прогресу за рахунок доходів від експорту, створення робочих місць і підприємств, а також розвитку інфраструктури. За останні шість десятиліть, туризм продовжив розширення і диверсифікацію, ставши одним з найбільших і найбільш швидко зростаючих секторів економіки в світі. Багато нових країн з туристичним потенціалом з’явились  на додаток до традиційних фаворитів Європи і Північної Америки. Незважаючи на періодичні потрясіння світової економіки, міжнародні туристичні поїздки показали, практично безперервне зростання - з 25 мільйонів в 1950 році до 278 млн. в 1980 році, 528 млн. в 1995 р і 1087 млн.  в  2013 році.

Щодо відносних показників динаміки доходів на міжнародному ринку туристичних послуг, то лідирує Азіатсько-Тихоокеанський регіон: у 2014 р.тут спостерігався найбільш ріст доходів (+8%), за ним слідує Американськийрегіон (+6%) і Європа (+4%). До числа перших десяти турцентрів по доходах,де відбувався сильний приріст, входять Таїланд (+23%), Гонконг (Китай) іМакао (Китай) (обидва +18%), Сполучене Королівство (+13%) і США(+11%). Доходи в Іспанії, Франції, Китаї, Італії та Німеччині зросли вдіапазоні від 1 % до 5 %. Дані тенденції відповідають сукупним капіталовкладенням по даних регіонах.

Таблиця 7.7.

Сукупні капіталовкладення у туристичну галузь за мегарегіонами, млрд.дол.

 

Світ

Африка

Америка

Азія та Тихий океан

Європа

Близький Схід

2006

655,017

23,481

219,085

214,249

168,358

29,845

2007

705,490

28,748

243,061

237,024

163,389

33,267

2008

762,312

29,483

252,104

270,316

178,699

31,709

2009

700,646

27,457

218,747

251,382

168,588

34,473

2010

648,18

25,507

198,581

213,061

176,023

35,008

2011

667,145

25,271

191,193

227,587

187,958

35,137

2012

695,215

26,063

205,662

244,345

184,01

35,136

2013

705,683

26,991

207,009

260,126

174,816

36,742

2014

743,712

28,065

213,842

281,144

181,698

38,963

2015

774,578

29,569

220,156

296,465

186,624

41,764

2016

811,012

31,038

231,321

310,582

194,183

43,888

  

Як видно з таблиці в останні роки саме Азійсько-Тихоокеанський регіон характеризується зростанням капіталовкладень і як наслідок суттєвим нарощенням туристичних прибуттів, про що говорилось у попередньому параграфі.

 

7.3.     Кількісні та якісні параметри транснаціоналізації туристичної діяльності України

        

Сучасний ринок туристичних послуг розвивається динамічно та насичується новими продуктами, видами туризму та країнами, що займають свою нішу. Україна, що володіє значним туристичним потенціалом, намагається активно долучитися до міжнародних економічних відносин у цій сфері. Важливим елементом встановлення інституційного ресурсу підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичного сектору України є оцінка сучасного стану і рівня розвитку вітчизняної туристичної галузі. Сучасні реалії вимагають оцінки туристичних потоків у кількісному виразі, аналізу складених тенденцій та перспектив, особливостей географічної структури вхідного та вихідного туристичного потоку, прогнозування подальших обсягів та форматів щодо транснаціоналізації туристичної діяльності України. Основними кількісними та якісними параметрами, які характеризують транснаціоналізацію туристичної діяльності, проникнення нашої держави у систему міжнародних економічних відносин  є обсяг туристичних потоків, фінансова насиченість галузі інвестиціями, географія виїзного та в’їзного туризму. Разом з тим, такий аналіз дасть змогу визначити основні напрями, за якими спостерігається суттєве відставання України від інших держав за рівнем і напрямами транснаціоналізації та розробити механізм вирішення проблем за даними сегментами. Особливу увагу слід зосередити на інституційному забезпеченні розвитку туристично-рекреаційної сфери, особливостям здійснення підприємницької діяльності у туристичній галузі та механізмів щодо її нарощення. Тобто основними етапами дослідження туристичного сектору України в ключі нарощення її конкурентоспроможності є:

1)          аналіз темпів приросту вхідних та вихідних туристичних потоків України;

2)          оцінка географії охоплення туристичних потоків;

3)          аналіз валютних надходжень від туризму та рівень інвестиційних вкладень у галузь.

          Отже, первинним елементом аналізу туристичного сектору України є темпи приросту ринку, тобто необхідно проаналізувати кількість туристичних в’їздів і виїздів протягом періоду та визначити їх темпи приросту відносно базового року та щороку (табл. 7.8.).

Таблиця 7.8.

Аналіз темпів приросту туристичних потоків України

у 2000-2015 р.р. (складено та розраховано на основі[25])

Період

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон, чол.

Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну, чол.

Сальдо туристичного потоку

Темпи приросту вихідного туристичного потоку, %

Темпи приросту вхідного туристичного потоку,%

Ланцюгові

Базисні

Ланцюгові

Базисні

2000

13422320

6430940

6991380

-

-

-

-

2001

14849033

9174166

5674867

10,63

10,63

42,66

42,66

2002

14729444

10516665

4212779

-0,81

9,74

14,63

63,53

2003

14794932

12513883

2281049

0,44

10,23

18,99

94,59

2004

15487571

15629213

-141642

4,68

15,39

24,89

143,03

2005

16453704

17630760

-1177056

6,24

22,58

12,81

174,16

2006

16875256

18935775

-2060519

2,56

25,73

7,4

194,45

2007

17334653

23122157

-5787504

2,72

29,15

22,11

259,55

2008

15498567

25449078

-9950511

-10,59

15,47

10,06

295,73

2009

15333949

20798342

-5464393

-1,06

14,24

-18,27

223,41

2010

17180034

21203327

-4023293

12,04

28

1,95

229,71

2011

19773143

21415296

-1642153

15,09

47,32

1

233

2012

21432836

23012823

-1579987

8,39

59,68

7,46

257,85

2013

23761287

24671227

-909940

10,86

77,03

7,21

283,63

2014

22437671

12711507

9726164

-5,57

67,17

-48,48

97,66

2015

23141646

12428286

10713360

3,14

72,41

-2,23

93,26

 

Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновки про те, що протягом 2004-2013 років Україна набула статусу імпортоорієнтованого туристичного потоку (сальдо туристичного потоку негативне). Тобто кількість іноземних громадян, які відвідали Україну зростала вищими темпами, ніж кількість громадян України, які виїжджали за кордон. Так, зокрема, у 2004 та 2007 роках темп приросту вихідного потоку становив 4,68 та 2,72%, а вхідного 24,89 та 22,11% відповідно.  Лише у 2009 році внаслідок світової фінансової кризи та у 2014-2015 р.р. в результаті агресії РФ ми спостерігаємо від’ємне значення темпу приросту вхідного туристичного потоку. Відносно базового 2000 року у 2007-2013 р.р. зростання кількості іноземних громадян, які відвідали Україну зростала більш ніж у 2 рази. Оцінка географії охоплення туристичних виїздів громадян України здійснена на основі даних Державної служби статистики України  представлена в таблиці 7.9.

Таблиця 7.9

Виїзд громадян України за кордон за країнами у 2012-2015р.р.

Країна

2015

2014

2013

2012

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

Австрія

106451

0,46

96809

0,43

112392

0,47

103207

0,48

Білорусь

1325546

5,73

1538160

6,86

1738907

7,32

1673717

7,81

Болгарія

43860

0,19

47480

0,21

64351

0,27

48594

0,23

Велика Британія

62439

0,27

76590

0,34

109659

0,46

85047

0,4

Греція

101298

0,44

151286

0,67

201538

0,85

121536

0,57

Грузія

81601

0,35

90487

0,4

82312

0,35

50170

0,23

Єгипет

350936

1,52

400427

1,78

336173

1,41

297267

1,39

Ізраїль

129311

0,56

11833

0,05

124057

0,52

141319

0,66

Іспанія

60710

0,26

99614

0,44

119730

0,5

92939

0,43

Італія

113373

0,49

172845

0,77

191616

0,81

152709

0,71

Казахстан

35639

0,15

32496

0,14

30307

0,13

23521

0,11

Кіпр

57303

0,25

47601

0,21

35366

0,15

26775

0,12

Молдова

1727308

7,46

421169

1,88

2395258

10,08

2174173

10,14

Нідерланди

87052

0,38

75962

0,34

82011

0,35

73069

0,34

Німеччина

294797

1,27

308908

1,38

376316

1,58

380554

1,78

ОАЕ

137442

0,59

161726

0,72

210772

0,89

151181

0,71

Польща

9505713

41,08

7657021

34,13

6991778

29,43

5765184

26,9

Російська Федерація

4080414

17,63

4671321

20,82

6140406

25,84

5941305

27,72

Словаччина

755248

3,26

656102

2,92

571266

2,4

508008

2,37

Туреччина

510537

2,21

450549

2,01

573840

2,42

563184

2,63

Угорщина

2442101

10,55

2152512

9,59

1900469

8

1759986

8,21

Франція

98353

0,43

83207

0,37

81995

0,35

75396

0,35

Чехія

52738

0,23

84948

0,38

170114

0,72

299444

1,4

Чорногорія

26564

0,11

37764

0,17

48050

0,2

39349

0,18

Швейцарія

36095

0,16

47598

0,21

37973

0,16

33840

0,16

Інші країни

918817

3,97

2863256

12,78

1034531

4,34

851362

3,97

Всього

23141646

100

22437671

100

23761187

100

21432836

100

Розраховано автором на основі [26]

        

Як видно з таблиці, у географічній структурі виїздів громадян України за кордон лідируючі позиції займають такі країни як Білорусь, Молдова, Польща, Російська Федерація, Словаччина, Туреччина, Угорщина. Протягом 2012-2015 р.р. можна простежити чітку тенденцію до зменшення частки Російської Федерації з 27,72% у 2012 році до 17,63% у 2015 р. та Білорусії з 7,81% до 5,73% відповідно. Натомість, дуже суттєво зріс західний вектор подорожей наших громадян (Польща, Угорщина, Словаччина). Особливо чітко це простежується на прикладі Польщі, де приріст становить з 26,9%  у 2013 р. до 41,08% у 2015 році (Рис. 7.3).

Рис. 7.3. Геопросторова структура вихідного туристичного потоку у 2012-2015р.р., %

 

 На нашу думку, основним фактором, що спричинив цю тенденцію, є можливість отримати шенгенську візу через значну мережу візових центрів та консульств в Україні. Зокрема у 2015 році через консульство Польщі було отримано 457803 шенгенських візи, Угорщини – 115983, Німеччини – 92035, Іспанії – 78258, Литви – 72767 віз, а через консульства всіх решти країн – 371511 шенгенських віз.[27]

         За рахунок даного інституційного забезпечення відбувається часткове викривлення інформації про географію відпочинку наших громадян за кордоном. Як видно з рисунку, переважна більшість віз отримана у консульських пунктах Республіки Польща, Угорщини, Німеччини та Іспанії, що відповідає туристичних потоках до цих країни. Цілком логічно, що частина віз отримані не з метою туристичних поїздок, тому потребує уточнення аналізу даних саме за напрямом організованого туризму. Слід відмітити, що у статистичних показниках немає чіткого розмежування між туризмом та приватною поїздкою і лише частина подорожуючих через туроператорів і відкриваючи туристичні візи потрапляє в категорію організованого туризму. Зокрема такі країни як Кіпр, Угорщина та Хорватія взагалі мають нульові показники по організованому туризму, але ми усвідомлюємо, що відкрита довгострокова багаторазова  Шенгенська віза дає змогу подорожувати без обмежень саме з туристичними цілями. Саме такої думки притримуються і при формуванні статистичних звітів у Держслужбі, включаючи приватні та службові поїздки до загальних показників туристичної діяльності. Разом з тим є ряд країн (Республіка Молдова, Російська Федерація, Польща, Білорусь), що характеризуються дуже високими показниками виїзду наших громадян на їх територію. Основна причина таких показників полягає у транскордонному співробітництві та існуванні тісних взаємозв’язків на прикордонних територіях сусідніх з Україною країн. Малий прикордонний рух спричинений маятниковою трудовою та сімейною міграцією знаходить своє відображення у статистичних даних.

Проведений аналіз туристичного потоку за організованим туризмом вказує на різнопланові тенденції у аналізованому періоді. Зокрема у 2013 та 2014 році спостерігається скорочення кількості громадян, що виїжджали за кордон практично по всім напрямам, виняток становить Греція та Німеччина, де приріст становив 3,01 та 8,87% відповідно. У 2015 році позитивне відносне відхилення до попереднього періоду отримали також Білорусь, Болгарія, Грузія, Молдова ОАЕ, Туреччина. Протягом 2013-2015 р.р. спостерігається суттєве скорочення організованого туризму в Російську Федерацію з 29% до 10% у 2015 р. та Республіку Польща з 10% у 2013 році до 5% в 2015р. Якщо у випадку Росії основними причинами такої тенденції є військовий конфлікт та скорочення відносин по всім напрямам, то з Польщею ми можемо стверджувати про зростання неорганізованого туризму за рахунок скорочення організованих туристичних поїздок[28].

Аналіз вхідного потоку  іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули у 2012-2015 р. (табл. 7.10) вказує, що диверсифікація туристичного потоку скорочується. На нашу думку, це спричинено тим, що туристи рідко зазначають ціллю своєї поїздки саме туристичне призначення, а все більше переходять на приватний характер.

Таблиця 7.10

Аналіз вхідного потоку  іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули у 2012-2015 р.р.

Країна

2012

2013

2014

2015

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

%

Австрія

30032

0,13

30368

0,12

17076

0,13

19160

0,15

 

Азербайджан

101229

0,44

111897

0,45

69146

0,54

75583

0,61

 

Білорусь

3091780

13,44

3353652

13,59

1592935

12,53

1891518

15,22

 

Болгарія

45964

0,2

56082

0,23

36651

0,29

32181

0,26

 

Велика Британія

81183

0,35

81324

0,33

44086

0,35

54679

0,44

 

Вірменія

68087

0,3

83459

0,34

36158

0,28

29554

0,24

 

Греція

22760

0,1

26017

0,11

13915

0,11

12914

0,1

 

Грузія

40799

0,18

52221

0,21

35004

0,28

37772

0,3

 

Ізраїль

107141

0,47

120913

0,49

101799

0,8

149386

1,2

 

Іспанія

20628

0,09

18156

0,07

10559

0,08

13236

0,11

 

Італія

89081

0,39

90819

0,37

55363

0,44

63258

0,51

 

Казахстан

70784

0,31

84864

0,34

29693

0,23

27475

0,22

 

Канада

30945

0,13

30499

0,12

17875

0,14

22055

0,18

 

Китай

19718

0,09

18128

0,07

11308

0,09

12966

0,1

 

Киргизстан

19441

0,08

22380

0,09

11656

0,09

9600

0,08

 

Латвія

39840

0,17

37478

0,15

18118

0,14

22187

0,18

 

Литва

54636

0,24

83355

0,34

29466

0,23

34996

0,28

 

Молдова

4849115

21,07

5417966

21,96

4368355

34,37

4393528

35,35

 

Нідерланди

52417

0,23

38261

0,16

25151

0,2

28760

0,23

 

Німеччина

274073

1,19

253318

1,03

131244

1,03

154498

1,24

 

Польща

1404086

6,1

1259209

5,1

1123945

8,84

1156011

9,3

 

Російська Федерація

9526695

41,4

10284782

41,69

2362982

18,59

1231035

9,91

 

Румунія

791281

3,44

877234

3,56

584774

4,6

763228

6,14

 

Сербія

29607

0,13

43680

0,18

27832

0,22

23801

0,19

 

Словаччина

476574

2,07

424306

1,72

416158

3,27

412519

3,32

 

США

185518

0,81

134672

0,55

81709

0,64

108288

0,87

 

Таджикистан

42834

0,19

60336

0,24

37074

0,29

53950

0,43

 

Туреччина

117152

0,51

151706

0,61

116302

0,91

140691

1,13

 

Туркменістан

19647

0,09

22120

0,09

16445

0,13

14358

0,12

 

Угорщина

742445

3,23

771038

3,13

874184

6,88

1070035

8,61

 

Узбекистан

185518

0,81

235361

0,95

158030

1,24

68765

0,55

 

Франція

64804

0,28

64510

0,26

39884

0,31

45867

0,37

 

Чехія

51955

0,23

52707

0,21

35166

0,28

39472

0,32

 

Швеція

40777

0,18

17542

0,07

10610

0,08

14706

0,12

 

Швейцарія

18677

0,08

19576

0,08

10290

0,08

13302

0,11

 

Інші країни

205600

0,85

241291

0,99

160564

1,29

186952

1,51

 

Всього

23012823

100

24671227

100

12711507

100

12428286

100

 

Розраховано автором на основі [29]

 

Здійснюючи аналіз іноземних громадян, що прибули на територію України протягом 2012-2015 р.р. (табл. 7.10) зосередимо свою увагу на загальній кількості подорожуючих. Незважаючи на те, що Державна служба статистики виокремлює такі категорії як службова,  ділова, дипломатична поїздки, приватна, туризм, навчання, працевлаштування, культурний та спортивний обмін, релігійна ціль, ми вважаємо, що усі вони є підвидами туристичної діяльності.

Як видно з таблиці, вхідний туристичний потік є більш диверсифікованим ніж вихідний, хоча країни-лідери в обох групах співпадають (Рис.7.4).

Рис. 7.4. Динаміка країн – лідерів вхідного потоку іноземних громадян, %

 

Як видно з рис. 7.4. найбільш суттєвим є скорочення вхідного туристичного потоку по Російській Федерації (з 41,4% у 2012 році до 9,91% у 2015 році), за рахунок цього по інших країнах спостерігається приріст у загальній структурі, зокрема по Молдові нарощення сягнуло з 21,07% до 35,35% у 2015 році відповідно.

У 2016 році тенденція щодо країн лідерів збереглася (Додаток Г1). Лідерами вхідного туристичного потоку стали Білорусь, Російська Федерація, Туреччина та Ізраїль. В контексті усіх приїжджих провідна роль належить таким країнам як Молдова, Білорусь, Угорщина, Росія та Польща. За організованим туризмом виїзд громадян України за кордон у 2016 р. Відбувався в такі країни як Туреччина, Єгипет, ОАЕ, Греція, Австрія. У загальній структурі усіх подорожуючих основними країнами стали Білорусь, Польща, Російська Федерація, Угорщина.

Наступний етап аналізу полягає в оцінці валютних надходжень від туризму та рівні залучених інвестиційних вкладень у галузь.

Таблиця 7.11

Туристичні витрати іноземців всередині країни

Період

Сума витрат, млн. дол. США

Відносні зміни, %

2003

1204

-

2004

2931

143,44

2005

3542

20,85

2006

4018

13,44

2007

5320

32,40

2008

6722

26,35

2009

4349

-35,30

2010

4696

7,98

2011

5406

15,12

2012

5988

10,77

2013

5931

-0,95

2014

2263

-61,84

 

Як видно з таблиці, дані по витратах іноземних туристів корелюється з вхідними туристичними потоками (табл. 7.8), зокрема зменшення приїжджих у 2009 та 2014 роках відобразилося і на доходах від галузі.

Таблиця 7.12

Обсяг капіталовкладень у туристичну галузь

Період

Сума витрат, млрд. дол. США

Відносні зміни, %

2004

0,3

-

2005

0,4

37,79

2006

0,5

50,14

2007

0,9

66,24

2008

1,3

48,72

2009

0,7

-51,49

2010

0,5

-15,96

2011

0,7

30,48

2012

0,8

13,93

2013

0,7

-10,71

2014

0,4

-43,39

2015

0,2

-40,88

 

Графічне представлення тенденції капіталовкладень у туристичну галузь відображене на рис. 7.5.

Рис. 7.5. Динаміка капітальних вкладень у туристичну галузь, млрд. дол. США

 

Аналізуючи таблицю та рис.  ми можемо констатувати що протягом 2013-2015 р.р. інвестування туристичної галузі суттєво знизилося, зокрема на 43,39% та 40,88% в останні два роки. Основними внутрішніми факторами є відсутність вільних коштів в умовах нарощення витрат на військову сферу, а зовнішні інвестори не ризикують вкладати інвестиції у країну на території якої проводяться військові дії та держава не може гарантувати безпеку. Разом з тим рівень розвитку країни, соціальна напруженість не сприятимуть швидкому окуплені інвестицій у туристичну галузь. В даному контексті ми можемо говорити про наявність військових, соціальних, економічних та інституційних причин слабо інтенсивного розвитку туристичної галузі.

Підтвердити пропозиції аналітично ми пропонуємо на основі кореляційно-регресійної моделі.

В основі моделі лежить побудова багатофакторного рівняння залежності ВВП України від основних показників розвитку міжнародного туризму. На основі використання програмного продукту Статистика 10.0 показниками, вплив яких є найбільш суттєвим та кореляційно значимим, було визначено  надходження від міжнародного туризму, витрати туристів за кордоном, прямі надходження від туризму у ВВП, сукупні капіталовкладення у туристичну галузь, витрати міжнародних туристів в середині країни (Додаток Д). Усі показники є спів розмірними, оскільки розраховані в млрд. дол. (табл. 7.13.).

Таблиця 7.13

Емпіричні дані для побудови кореляційно-регресійної моделі залежності ВВП України від факторів розвитку міжнародного туризму

Роки

ВВП, млрд. дол.

Надходження від міжнародного туризму,  млрд. дол.

Витрати туристів за кордоном, млрд. дол.

Прямі надходження від туризму у ВВП, млрд. дол.

Сукупні капіталовкладення у туристичну галузь, млрд. дол.

Витрати міжнародних туристів в середині країни, млрд. дол.

2000

32,33

2,2

0,561

0,6

0,12

0,563

2001

39,31

2,7

0,676

0,7

0,13

0,759

2002

43,96

2,9

0,794

0,8

0,18

1,001

2003

52,01

3,5

0,953

1

0,21

1,204

2004

67,23

5,9

2,66

1,7

0,25

2,931

2005

89,28

7,5

3,078

2

0,4

3,542

2006

111,89

9,1

3,202

2,4

0,5

4,018

2007

148,73

11,8

4,022

3,1

0,9

5,32

2008

188,24

14,4

4,585

3,7

1,3

6,722

2009

121,55

9,8

3,751

2,6

0,7

4,349

2010

136,01

10,3

4,134

2,7

0,5

4,696

2011

163,16

12,3

4,529

3,3

0,7

5,406

2012

175,71

13,4

5,536

3,6

0,8

5,988

2013

179,57

14,2

6,300

3,8

0,7

5,931

2014

132,34

7,5

5,470

2

0,4

2,263

2015

90,52

5,1

5,703

1,3

0,2

2,5545

 

Сформоване рівняння дасть змогу визначити вплив кожного фактора та розробити пропозиції щодо нарощення використання конкурентних переваг України. Результати використання програмного продукту Статистика 10.0 для побудови багатофакторної моделі наведені в таблиці 7.14.

Таблиця 7.14

Результати моделювання на основі використання програмного продукту Статистика 10.0

BETA

Ст Отк Бета

B

Ст Отк В

t(10)

p-уров

3,8881

3,72409

1,04403

0,321054

1,788414

0,850953

22,3349

10,62728

2,10166

0,061904

0,266863

0,055414

-7,3951

1,53558

4,81583

0,000707

-0,612271

0,746301

29,2070

35,60055

-0,82041

0,431105

0,163522

0,099992

26,1800

16,00888

1,63535

0,133022

-0,565081

0,167263

-14,7418

4,36356

-3,37839

0,007022

Отже, рівняння залежності ВВП від показників розвитку туризму для України матиме такий вигляд:

 

Y=22,3349*X1-7,3951*X2 +29,2070*X3 +26,18*X4-14,7418*X5+3,8881

 

Як видно з рівняння, найбільш позитивно значущим є показники надходжень від міжнародного туризму (Х1), прямі надходження від туризму у ВВП (Х3), сукупні капіталовкладення у туристичну галузь (Х4), високі коефіцієнти вказують на тісну залежність ВВП від цих змінних. Протилежним йому є фактор витрат туристів за кордоном та витрат міжнародних туристів в середині країни. На нашу думку, основними причинами відємних коефіцієнтів біля цих факторів є значний рівень тінізації економіки. Дані показники не корелюються з ВВП, оскільки лише незначна частина таких надходжень потрапляє у ВВП у вигляді податків від суб’єктів господарювання. На сьогодні значна частина підприємців, що працюють у сфері туристичного обслуговування зареєстрована на спрощеній системі оподаткуванні. Це не дає змоги реального контролю над сукупними доходами отриманими від іноземних туристів.   

Важливість туристичного сектора України визначається унікальним по­єднанням природно-рекреаційних ресурсів, історичної спадщини та розгалу­женості санаторно-курортної бази. Україна має всі передумови для створення та розвитку сильної міжнародної туристичної індустрії, проте низка перепон перешкоджає реалізації конкурентоспроможності туристичного сектора краї­ни. Насамперед це чинники управлінського, економічного, екологічного, со­ціального та культурного характеру, військова агресія сусідньої країни, розбалансованість реформ, відсутність інституційного забезпечення. Здійснюючи аналіз розвитку туристичного сектору  на території нашої країни варто виокремити такі тенденції: інвестиції в інфраструктуру туристичної галузі практично не здійснюються, держава не намагається заохотити малий бізнес для розвитку туристичної сфери, сільський та зелений туризм розвиваються стихійно і не мають законодавчого забезпечення своєї діяльності, як наслідок ми можемо спостерігати вузькоформатність та слабку інтенсивність транснаціоналізації та сповільнення інтеграції України у міжнародні економічні відносини у сфері міжнародного туризму. Серед пропозицій щодо нарощення використання туристично-рекреаційного потенціалу та інтеграції України у систему міжнародних економічних відносин у сфері міжнародного туризму можна виокремити такі напрями трансформації вітчизняної туристичної індустрії: в умовах загострення глобальної конкуренції на туристичному ринку, формування нових типів споживачів необхідно постійно реалізувати систему інновацій на різних етапах життєвого циклу туристичного продукту; важливим є сегмент диверсифікації продуктового портфелю, планування та створення нових поліпшених туристичних пропозицій, пошук нових цільових сегментів та способів задоволення потреб туристів; необхідно визначити інтеграційні важелі підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі України, зокрема, заходи економічної дипломатії, наступальна політика держави у сфері формування глобального позитивного іміджу і туристичного бренду, широкомасштабна імплементація найкращих зарубіжних зразків організації туристичної індустрії.

 

Додатки

 

 

Додаток В1

 

Основні показники розвитку міжнародної туристичної діяльності

№ п/п/

Назва країни

Міжнародний вхідний потік туристів, тис. чол.

Вихідний потік туристів, тис. чол.

Надходження від міжнародного туризму, млн. дол.

Надходження від міжнародного туризму, % від експорту країни

1

2

3

4

5

6

1

Австралія

6868

9114

34117

11,6

2

Австрія

25291

10994

20907

9

3

Азейбаржан

2160

4244

2713

8,3

4

Албанія

3341

4146

1849

49,5

5

Алжир

2301

2839

347

0,5

6

Ангола

595

д/в 

1597

2,6

7

Аргентина

5931

6517

5218

6,4

8

Багамські Острови

1427

д/в

2470

69,1

9

Бангладеш

125

д/в

154

0,5

10

Барбадос

568

д/в

1244

53,8

11

Бахрейн

10452

д/в

1915

7,9

12

Бельгія

7887

8887

15302

3,4

13

Бенін

242

 д/в

236

14,5

14

Білорусь

137

741

1230

2,8

15

Болгарія

7311

4158

4557

12,4

16

Болівія

871

932

736

5,5

17

Боснія і Герцоговина

536

д/в 

779

12,3

18

Ботсвана

2101

 д/в

59

1,2

19

Бразилія

6430

9048

7403

2,8

20

Бруней Даррусалам

226

д/в

242

2,1

21

Буркіна Фасо

272

д/в

82

8,3

22

Бурунді

202

д/в

2

1

23

Великобританія

32613

60082

62830

7,4

24

Венесуела

857

1589

1097

1,1

25

Вєтнам

7874

д/в

7330

4,5

26

Вірменія

1204

1198

994

29,9

27

Габон

3

0

47

1,3

28

Гайана

206

д/в

79

5,9

29

Гаїті

465

д/в

578

24,8

30

Гана

1093

д/в

1027

6,7

31

Гватемала

1455

1274

1564

11,3

32

Гвінея

33

д/в 

2

0,2

33

Гондурас

868

557

642

9,7

 

Продовження додатку В1

 

1

2

3

4

5

6

34

Гонконг

27770

84519

46031

7,4

35

Греція

22033

5802

19481

25,4

36

Грузія

5516

3106

1972

28

37

Данія

10267

88528

7002

3,8

38

Домініканська Республіка

5141

507

5637

33,3

39

ДР Конго

191

50

350

0,9

40

Еквадор

1557

1278

1487

5,1

41

Естонія

2918

1426

2231

10

42

Ефіопія

770

д/в

1184

33,9

43

Єгипет

9628

6180

7979

16,9

44

Ємен

1023

 д/в

1026

11

45

Замбія

947

 д/в

642

5,8

46

Зімбабве

1905

792

827

д/в 

47

Йорданія

3990

1230

5537

35,7

48

Ізраїль

2927

5181

6439

6,5

49

Індія

7679

18330

20756

4,3

50

Індонезія

9435

8770

11567

5,8

51

Ірак

864

д/в 

867

1,3

52

Іран

4967

7698

1978

8270

53

Ірландія

8813

6676

11093

3,9

54

Ісландія

998

400

1367

15

55

Іспанія

64995

11783

65100

14,5

56

Італія

48576

28460

45547

7,2

57

Казахстан

4560

10230

1555

1,8

58

Камбоджа

4503

956

3220

28,6

59

Камерун

487

 д/в

167

2,3

60

Канада

16537

33518

17476

3,1

61

Катар

2826

д/в 

10576

7,5

62

Кенія

1261

д/в 

1833

16,5

63

Киргизстан

2849

1441

468

17,4

64

Китай

55622

45844

56913

2,3

65

Кіпр

2441

1209

3231

23,1

66

Колумбія

2565

3911

4887

7,7

67

Коста-Рика

2527

798

2954

18

68

Кот-д'івуар

205

д/в 

129

1,1

69

Куба

2970

355

2546

д/в 

70

Кувейт

259

д/в 

615

0,6

71

Лаос

3164

3320

642

18,78

72

Латвія

1843

1362

1244

6,7

73

Литва

2063

1789

1383

3,5

 

Продовження додатку В1

 

1

2

3

4

5

6

74

Ліван

1355

 д/в

6576

34,9

75

Лівія

34

 д/в

99

0,2

76

Люксембург

1038

1516

5488

4,4

77

Маврикій

1039

257

1719

27,4

78

Мадагаскар

222

д/в 

357

13,6

79

Макао

14566

1537

51556

93,4

80

Малаві

742

 д/в

36

2,2

81

Малайзія

27437

 д/в

22600

9,1

82

Малі

190

 д/в

286

11,2

83

Мальдіви

1205

123

2645

79,8

84

Мальта

1680

391

1521

9,7

85

Марокко

10283

1850

8885

29,1

86

Мексика

29346

18261

16607

4

87

Мозамбік

1661

д/в 

225

4,8

88

Молдова

11

180

313

10,7

89

Монголія

393

д/в 

215

3,4

90

М'янма

3081

д/в 

1613

12,1

91

Намібія

931

д/в 

517

9,1

92

Непал

790

561

502

208

93

Нігер

73

д/в 

86

8,2

94

Нігерія

1313

д/в 

601

0,7

95

Нідерланди

13925

17928

14682

2

96

Нікарагуа

1330

959

445

8,9

97

Німеччина

32999

83008

55924

3,2

98

Нова Зеландія

2772

2276

8400

 д/в

99

Норвегія

4855

 д/в

6490

3,4

100

ОАЕ

16520

 д/в

13969

4,3

101

Оман

1519

3358

1949

3,5

102

Пакистан

823

 д/в

971

3,2

103

Панама

1745

706

5490

19,6

104

ПАР

9549

4429

10484

9,6

105

Парагвай

649

462

314

2,3

106

Патуа Нова Гвінея

182

д/в

3

0

107

Перу

3215

2442

3831

8,5

108

Південна Корея

14202

16081

23008

3,2

109

Португалія

9092

д/в 

17784

18,9

110

Республіка Македонія

425

д/в 

298

5,5

111

Республіка Польща

16000

56000

12311

4,8

112

Російська Федерація

32421

45889

19451

3,5

113

Руанда

926

д/в 

304

24,5

114

Румунія

8442

12299

2225

2,7

 

Продовження додатку В1

 

1

2

3

4

5

6

115

Сальвадор

1345

1515

1285

19,8

116

Саудівська Аравія

18259

19824

9263

2,6

117

Свазіленд

756

1657

16

0,8

118

Сенегал

836

д/в 

637

18,2

119

Сербія

1029

д/в 

1352

7

120

Сирія

5430

5253

3176

16,1

121

Сінгапур

11864

8903

19203

3,3

122

Словакія

6643

3683

2619

2,8

123

Словенія

2411

2642

2939

7,8

124

Судан

684

д/в 

967

16,1

125

Суринам

252

д/в 

103

4,4

126

США

75011

68303

220757

9,4

127

Сьєрра-Леоне

44

93

35

2,4

128

Таджикістан

213

19

107

12,8

129

Тайвань

450

д/в 

2,4

д/в 

130

Таїланд

24810

6444

42063

15

131

Танзанія

1113

д/в 

2043

23,4

132

Того

282

д/в 

44

3,9

133

Тринідат і Тобаго

412

д/в

557

2,8

134

Туніс

6069

3118

3042

14,1

135

Туреччина

39811

7982

37371

16,9

136

Уганда

1266

511

811

17,1

137

Угорщина

12140

16340

7479

6

138

Узбекистан

1069

1150

64

д/в 

139

Україна

12712

22438

2263

3,5

140

Уругвай

2682

2396

1861

13,6

141

Фіджі

585

124

952

47,2

142

Філіпіни

4833

3355

6052

8

143

Фінляндія

3583

8731

3599

3,5

144

Франція

83767

28160

66803

7,8

145

Хорватія

11623

2763

10079

38

146

Чад

122

98

д/в 

д/в 

147

Чехія

10617

9665

7611

4,4

148

Чилі

3674

3169

3134

3,6

149

Чорногорія

1350

 д/в

959

52,1

150

Швейцарія

9158

11147

21006

4,7

151

Швеція

5660

13291

12696

5

152

Шрі-Ланка

1527

1311

3278

19,6

153

Ямайка

2080

д/в 

2255

52,3

154

Японія

13413

16903

20790

2,4

 

Продовження додатку В1

 

№ п/п/

Назва країни

Витрати туристів за кордоном, млн. дол.

Витрати туристів за кордоном, % від імпорту

Прямі надходження від туризму у ВВП, млн. дол.

Частка туристичної сфери у ВВП країни, %

1

2

7

8

9

10

1

Австралія

31863

10,5

34572

2,8

2

Австрія

10849

5

20458

5,5

3

Азейбаржан

3163

16

1505

2,8

4

Албанія

1689

27,1

697

6

5

Алжир

685

1

5887

3,5

6

Ангола

508

0,9

2057

1,9

7

Аргентина

6992

8,8

22152

3,9

8

Багамські Острови

357

7,1

1842

20,9

9

Бангладеш

796

1,8

5193

2,4

10

Барбадос

279

10,9

529

12

11

Бахрейн

864

5,8

1237

4,3

12

Бельгія

26404

6

11157

2,5

13

Бенін

102

4,3

205

2,6

14

Білорусь

1308

3

1148

1,7

15

Болгарія

1459

3,9

1617

3,3

16

Болівія

977

7,5

1012

2,8

17

Боснія і Герцоговина

211

2

401

2,7

18

Ботсвана

53

0,9

619

4,1

19

Бразилія

29998

9,4

56317

3,3

20

Бруней Даррусалам

459

10,8

243

1,5

21

Буркіна Фасо

110

4,7

188

1,6

22

Бурунді

151

25,4

70

2,3

23

Великобританія

79935

8,9

103740

3,7

24

Венесуела

2594

4

18902

3

25

Вєтнам

2150

1,4

12742

6,6

26

Вірменія

1101

20,1

383

3,8

27

Габон

22

0,8

142

1,1

28

Гайана

77

3,5

107

3,3

29

Гаїті

465

9,8

312

3,5

30

Гана

948

4,9

1189

3,3

31

Гватемала

1033

5,1

2099

3,3

32

Гвінея

30

1,7

137

2

33

Гондурас

509

4,9

1109

5,5

34

Гонконг

22032

3,5

25021

8

35

Греція

4001

4,9

14704

7,6

Продовження додатку В1

 

1

2

7

8

9

10

36

Грузія

563

5,6

966

7,1

37

Данія

10172

6,1

6024

2

38

Домініканська Республіка

761

3,8

3405

5

39

ДР Конго

283

2,1

236

0,6

40

Еквадор

1021

3,4

2124

2,1

41

Естонія

1329

6,2

875

3,9

42

Ефіопія

156

1,6

2504

4,1

43

Єгипет

3486

4,7

14483

4,9

44

Ємен

158

1,2

1560

4,4

45

Замбія

378

3,7

627

3

46

Зімбабве

 д/в

д/в 

703

5,2

47

Йорданія

1251

5

2037

5,6

48

Ізраїль

5583

6

5898

2

49

Індія

17493

3,2

41582

2

50

Індонезія

10263

5,1

28209

3,3

51

Ірак

813

2,2

3358

2,4

52

Іран

 д/в

д/в 

10146

2,5

53

Ірландія

6173

2,6

5006

2,2

54

Ісландія

972

12

1313

8,2

55

Іспанія

17969

4,3

68844

5,8

56

Італія

28857

5,1

76286

4,2

57

Казахстан

1919

3,4

3078

1,6

58

Камбоджа

527

4,2

2437

13,5

59

Камерун

563

7

899

3,1

60

Канада

33817

5,8

28499

1,8

61

Катар

12871

20,1

5174

2,8

62

Кенія

206

1

2296

3,8

63

Киргизстан

568

8,8

90

1,3

64

Китай

164859

7,3

224004

2,1

65

Кіпр

1895

10,8

1231

6,4

66

Колумбія

5107

6,9

5880

2

67

Коста-Рика

594

3,4

2489

4,8

68

Кот-д'івуар

612

6,3

707

2,3

69

Куба

 д/в

д/в 

2066

2,5

70

Кувейт

12280

24

2600

2,1

71

Лаос

51

3,4

571

4,6

72

Латвія

908

4,7

1116

4,1

73

Литва

1058

2,8

674

1,7

74

Ліван

5179

16

3606

8,1

75

Лівія

1339

5,1

1802

3,3

 

Продовження додатку В1

 

1

2

7

8

9

10

76

Люксембург

3608

3,6

1031

1,8

77

Маврикій

503

6,4

1321

11,6

78

Мадагаскар

168

3,5

548

4,8

79

Макао

 д/в

д/в

16142

34,7

80

Малаві

106

3,5

231

3,4

81

Малайзія

12369

5,7

13004

4,4

82

Малі

228

6,1

441

4,2

83

Мальдіви

279

10,1

1436

52,4

84

Мальта

397

2,7

1397

15,1

85

Марокко

1910

4,4

7735

7,7

86

Мексика

12556

2,9

79674

7

87

Мозамбік

331

2,9

470

3

88

Молдова

453

7,7

60

1

89

Монголія

557

8,1

313

2,5

90

М'янма

137

0,9

1691

2,6

91

Намібія

150

1,8

374

3

92

Непал

665

7,6

805

4

93

Нігер

98

5

101

1,4

94

Нігерія

8573

10

8283

1,7

95

Нідерланди

21390

3,4

13861

1,8

96

Нікарагуа

285

4

617

5

97

Німеччина

106630

7

130746

3,9

98

Нова Зеландія

4106

д/в 

8640

5,1

99

Норвегія

19330

13,1

12515

3,2

100

ОАЕ

17740

3,22

17662

4,2

101

Оман

2304

6

1813

2,5

102

Пакистан

2000

3,9

7362

2,8

103

Панама

1060

3,5

3860

8,1

104

ПАР

6314

5,4

9340

3

105

Парагвай

449

3,4

573

1,8

106

Патуа Нова Гвінея

168

2,7

100

0,5

107

Перу

2113

4,4

7376

3,8

108

Південна Корея

25907

4

24188

1,8

109

Португалія

5391

5,9

12563

6,4

110

Республіка Македонія

186

2,5

150

1,5

111

Республіка Польща

9540

3,8

7999

1,7

112

Російська Федерація

56383

12,9

17856

1,5

113

Руанда

146

10,3

261

3,1

114

Румунія

2636

3,2

2319

1,3

115

Сальвадор

277

2,5

1114

4,3

116

Саудівська Аравія

25137

9,7

15892

2,5

117

Свазіленд

105

4,5

60

2

 

Продовження додатку В1

 

1

2

7

8

9

10

118

Сенегал

276

3,9

757

5,5

119

Сербія

1360

5,7

808

2,2

120

Сирія

912

4,7

1393

4,7

121

Сінгапур

23931

4,7

13937

4,8

122

Словакія

2622

3

2035

2,4

123

Словенія

1132

3,3

1509

3,6

124

Судан

439

4,3

1932

2,6

125

Суринам

90

3,3

70

1,2

126

США

145678

5,1

487965

2,7

127

Сьєрра-Леоне

24

0,8

80

1,8

128

Таджикістан

29

0,7

д/в 

д/в 

129

Тайвань

 д/в

д/в 

9501

1,8

130

Таїланд

8822

3,5

36407

9,3

131

Танзанія

1206

8,9

1906

4,1

132

Того

68

4,1

162

4,1

133

Тринідат і Тобаго

102

1

843

3,2

134

Туніс

770

2,9

2524

5,8

135

Туреччина

5475

2,1

35898

5

136

Уганда

376

4,8

920

3,7

137

Угорщина

2718

2,4

4779

4

138

Узбекистан

 д/в

д/в 

671

1,1

139

Україна

5470

7,8

1305

1,4

140

Уругвай

1622

11,2

1522

2,8

141

Фіджі

111

4,3

546

14,1

142

Філіпіни

12295

14

12494

4,2

143

Фінляндія

5286

5

4735

2,1

144

Франція

59377

6,7

89157

3,7

145

Хорватія

865

3,4

4933

10,1

146

Чад

 д/в

д/в 

156

1,2

147

Чехія

5172

3,3

4612

2,5

148

Чилі

2776

3,3

8044

3,4

149

Чорногорія

79

2,9

450

11,3

150

Швейцарія

20241

5,4

13844

2,1

151

Швеція

18520

8,2

12147

2,5

152

Шрі-Ланка

1922

8,3

3547

4,6

153

Ямайка

454

6,1

1259

8,9

154

Японія

28608

2,9

106658

2,6

 

 

 

 

Продовження додатку В1

 

№ п/п/

Назва країни

Сукупні капіталовкладення у туристичну галузь, млн. дол.

Частка зайнятих працівників у туристичній сфері, %

Витрати міжнародних туристів всередині країни, млн. дол.

ВНП, млн. дол.

1

2

11

12

13

14

1

Австралія

14435

4,4

19358

1444189

2

Австрія

3714

6,1

20568

437123

3

Азейбаржан

429

2,6

2650

74145

4

Албанія

159

5,5

1625

13262

5

Алжир

1609

3

301

214080

6

Ангола

512

1,6

1262

128564

7

Аргентина

7196

3,7

5340

540164

8

Багамські Острови

458

28,9

2538

8657

9

Бангладеш

785

2

138

185415

10

Барбадос

156

12,3

1093

4348

11

Бахрейн

280

4,2

1683

33862

12

Бельгія

2486

2,6

13580

534672

13

Бенін

50

2,2

201

8701

14

Білорусь

372

1,6

1047

76139

15

Болгарія

765

3,1

3501

55837

16

Болівія

200

2,4

864

34425

17

Боснія і Герцоговина

131

3,2

714

17977

18

Ботсвана

346

3

623

15789

19

Бразилія

18122

2,9

6027

2353025

20

Бруней Даррусалам

509

2,5

492

15102

21

Буркіна Фасо

30

1,4

176

12503

22

Бурунді

10

1,9

0

3094

23

Великобританія

21468

5,3

48420

2945146

24

Венесуела

5487

2,6

1406

20787

25

Вєтнам

5178

5,2

9735

186049

26

Вірменія

80

3,3

914

10279

27

Габон

60

1

10

17182

28

Гайана

20

3,6

90

2997

29

Гаїті

120

2,9

669

8711

30

Гана

269

2,6

987

38648

31

Гватемала

729

2,9

0

60422

32

Гвінея

20

1,6

0

6529

33

Гондурас

442

4,8

652

19511

34

Гонконг

5614

8,6

43909

289628

35

Греція

2983

11,3

16466

238023

 

Продовження додатку В1

 

1

2

11

12

13

14

36

Грузія

102

5,8

2069

16535

37

Данія

2545

3

6895

340806

38

Домініканська Республіка

542

4,5

6411

64077

39

ДР Конго

279

0,5

0

34677

40

Еквадор

1212

1,9

1949

100755

41

Естонія

392

4,1

1912

25953

42

Ефіопія

686

3,6

2817

52335

43

Єгипет

5049

4,4

7437

286435

44

Ємен

215

2,9

1358

43229

45

Замбія

106

1,7

605

26758

46

Зімбабве

80

3,1

507

13672

47

Йорданія

600

4,5

5012

35765

48

Ізраїль

2542

2,4

5993

303771

49

Індія

35283

5,5

19469

2049501

50

Індонезія

13992

2,9

11816

888646

51

Ірак

1473

1,8

1770

221130

52

Іран

3308

1,9

1325

404132

53

Ірландія

4184

2,2

10591

248438

54

Ісландія

596

6,7

2128

16693

55

Іспанія

18711

5,2

61866

1406855

56

Італія

9657

5

41010

2147952

57

Казахстан

2172

1,7

1557

212260

58

Камбоджа

411

12,1

3504

16551

59

Камерун

149

2,7

603

31669

60

Канада

10376

3,7

15055

1788717

61

Катар

1776

4,7

9364

210002

62

Кенія

849

3,5

1639

60770

63

Киргизстан

70

1,3

418

7402

64

Китай

132450

2,9

61189

10380380

65

Кіпр

304

6,6

2492

23269

66

Колумбія

2896

2,5

5111

384901

67

Коста-Рика

407

4,9

2871

48144

68

Кот-д'івуар

80

1,9

185

33956

69

Куба

1392

2,3

2841

 

70

Кувейт

414

2

724

172350

71

Лаос

370

3,9

693

11676

72

Латвія

309

4,1

1080

31970

73

Литва

261

1,7

1195

48232

74

Ліван

1282

7,9

6930

49919

75

Лівія

246

2

111

41148

 

Продовження додатку В1

 

1

2

11

12

13

14

76

Люксембург

1061

2,5

1325

62019

77

Маврикій

134

11,1

1622

13240

78

Мадагаскар

293

3,8

743

10595

79

Макао

3278

32,9

36662

32823

80

Малаві

40

2,8

40

4263

81

Малайзія

5268

4,2

15414

326933

82

Малі

108

2,3

162

11915

83

Мальдіви

120

30,2

2908

2854

84

Мальта

190

16,5

1608

10582

85

Марокко

3615

6,8

7213

109201

86

Мексика

7564

7,5

18414

1282725

87

Мозамбік

182

2,4

196

16684

88

Молдова

30

0,8

257

7944

89

Монголія

650

2,2

227

11981

90

М'янма

132

2,3

1891

62802

91

Намібія

503

3,6

566

13353

92

Непал

143

3,2

571

19637

93

Нігер

40

1,2

60

8025

94

Нігерія

5253

1,6

435

573652

95

Нідерланди

4164

6

18293

866354

96

Нікарагуа

125

3,8

551

11707

97

Німеччина

27798

7

43513

3859547

98

Нова Зеландія

2333

8,8

10021

198118

99

Норвегія

4220

5,5

5597

500244

100

ОАЕ

7448

5,7

26008

401647

101

Оман

638

2,7

1768

77755

102

Пакистан

3234

2,4

1079

250136

103

Панама

703

8,6

6214

43784

104

ПАР

5012

4,5

9050

350082

105

Парагвай

70

1,4

510

29704

106

Патуа Нова Гвінея

108

0,4

0

16060

107

Перу

2387

2,5

4112

202948

108

Південна Корея

9051

2,2

19519

1416949

109

Португалія

2707

7,9

15688

230012

110

Республіка Македонія

70

1,4

264

11342

111

Республіка Польща

3563

1,7

10049

546644

112

Російська Федерація

6426

1,4

13332

1857461

113

Руанда

175

2,6

342

8012

114

Румунія

3197

2,2

2101

199950

115

Сальвадор

372

3,8

1280

25329

 

Продовження додатку В1

 

1

2

11

12

13

14

116

Саудівська Аравія

21625

6,4

8750

752459

117

Свазіленд

20

1,5

10

3676

118

Сенегал

125

4,7

486

15584

119

Сербія

271

2,2

1271

43866

120

Сирія

163

3

1834

71998

121

Сінгапур

14359

4,3

16509

308051

122

Словакія

706

2,5

2135

99971

123

Словенія

768

4

2636

49509

124

Судан

346

1,9

1193

73816

125

Суринам

40

1,1

107

5297

126

США

148837

3,8

189711

17418925

127

Сьєрра-Леоне

30

1,7

40

5033

128

Таджикістан

д/в 

 д/в

д/в 

9242

129

Тайвань

5778

2,3

17153

529550

130

Таїланд

6638

6,3

49008

373804

131

Танзанія

1207

3,4

2357

47932

132

Того

20

3,3

202

4604

133

Тринідат і Тобаго

410

4,6

842

28788

134

Туніс

716

5,3

1733

48553

135

Туреччина

14156

2,3

35488

806108

136

Уганда

336

3,1

1152

27616

137

Угорщина

941

5,8

6795

137104

138

Узбекистан

320

0,9

211

62619

139

Україна

243

1,2

1557

130660

140

Уругвай

825

2,8

1901

55143

141

Фіджі

234

12,7

938

4212

142

Філіпіни

1666

3,3

6464

284927

143

Фінляндія

1287

2,1

3726

271165

144

Франція

33037

4,2

48159

2846889

145

Хорватія

995

9,8

8886

57157

146

Чад

258

0,9

80

13947

147

Чехія

1873

4,1

6562

205858

148

Чилі

5454

3,4

3191

257968

149

Чорногорія

249

10,3

937

4462

150

Швейцарія

3577

2,8

19174

712050

151

Швеція

2984

3,7

14376

570137

152

Шрі-Ланка

908

4,2

3656

59917

153

Ямайка

351

8

2450

13787

154

Японія

32837

1,9

25727

4616335

д/в – дані відсутні.

 

Додаток Г1

Країни-лідери по залученому туристичному потоку, у 2016 році[30]

 

Кількість іноземних громадян, які в’їхали в Україну −  усього2

Із них за метою поїздки

службова,  ділова, дипломатична

туризм

приватна

Усього

13333096

33397

172848

12953702

у тому числі з країн

 

 

 

 

Азербайджан

105606

37

41

104059

Болгарія

37821

772

24

36935

Білорусь

1822261

4680

84361

1726744

Канада

30281

8

1039

29162

Китай

19599

273

536

18679

Чехія

49002

8

167

47643

Естонія

15759

77

330

15201

Франція

54152

7

1135

52871

Грузія

48432

2355

45

45826

Німеччина

171118

299

2978

166169

Греція

14739

132

258

14326

Угорщина

1269653

133

3

1184730

Індія

14047

150

260

13570

Ізраїль

216638

143

10752

200054

Італія

77787

121

1280

74032

Казахстан

37466

126

26

37078

Киргизстан

21057

38

2

20961

Латвія

29881

888

151

28667

Литва

52187

1110

1273

49456

Молдова, Республіка

4296409

4910

190

4289184

Нідерланди

34386

24

751

33247

Польща

1195163

96

132

1194097

Румунія

774585

58

35

742710

Російська Федерація

1473633

3622

44497

1399527

Сербія

30297

1124

13

27860

Словаччина

410508

13

5

410064

Іспанія

18089

22

97

17853

Швеція

20126

24

263

19812

Туреччина

199618

11188

12192

175939

Велика Британія

70296

12

2345

67805

США

138006

11

5701

132012

Узбекистан

135355

186

7

134173

Інші країни

449139

750

1959

443256

 

Додаток Г2

Виїзд громадян України за кордон у 2016 р., чол.[31]

 

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон

Із них за метою поїздки

службова поїздка

організований туризм

приватна поїздка

Всього, у т.ч.

24668233

156157

224646

24287430

Азербайджан

111

34

989

26215

Австрія

105905

342

9103

96460

Вірменія

22403

197

4180

18026

Болгарія

54162

10895

8112

35155

Білорусь

1114457

14300

9545

1090612

Кіпр

80023

102

2697

77224

Чехія

41754

66

1474

40214

Естонія

11637

108

2431

9098

Фінляндія

13814

13814

Франція

92733

92733

Грузія

104517

3677

2753

98087

Німеччина

275987

356

8999

266632

Греція

96419

739

11315

84365

Угорщина

2893370

2893370

Ізраїль

146379

346

8324

137709

Італія

122294

132

2332

119830

Казахстан

36253

36253

Латвія

39235

102

1531

37602

Литва

57639

292

4954

52393

Молдова, Республіка

1655775

790

2806

1652179

Чорногорія

28386

28386

Нідерланди

92835

2

92833

Польща

10111086

105072

9436

9996578

Румунія

857728

3273

2306

852149

Російська Федерація

3859820

4885

172

3854763

Словаччина

886120

886120

Іспанія

89606

89606

Швеція

15570

15570

Швейцарія

31713

31713

Таїланд

17970

17970

Об'єднані Арабські Емірати

150673

445

13680

136548

Туніс

5898

3

5895

Туреччина

930657

9377

93698

827582

Єгипет

417949

481

23351

394117

Великобританія

64528

35

64493

США

36040

19

36021

Інші

79660

111

434

79115

Додаток Д

 

Кореляція показників розвитку міжнародної туристичної діяльності на основі використання програмного продукту Статистика 10

 

 



[1]Закон України Про туризм  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 31, ст.241) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80?nreg=324%2F95-%E2%F0&find=1&text=%F2%F3%F0%E8 %F1%F2 %E8 %F7%ED%E0+%EF%EE%F1% EB%F3% E3%E0&x =0&y=0#w11

[2]Tourism services. Background Notebythe Secretariat,S/C/W/51, 23 September 1998. – p.26.

[3]Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://westudents.com.ua/glavy/91545-11-osnovn-ponyattya-turizmu.html

[4]Кіптенко В.К. Менеджмент туризму: підручник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/ 1584072020334/turizm/menedzhment_turizmu

[5]Шепелюк С.I. Туристичний продукт та туристична послуга: критерії розмежування понять / С.І. Шепелюк // Економіка. Управління. Інновації. – 2011. – №1 (5). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/shepeljuk.htm

[6] Лютак О.М. Інституційне забезпечення міжнародної туристичної діяльності в умовах глобалізації. / Монографія. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 440 с.

[7]Дзюбик С.В., Ривак О.С. Основи економічної теорії: навчальний посібник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15970122/politekonomiya/ institutsionalizm _yogo_osnovni _napryami

[8]Мільнер Б.З. Теорія організацій. – М., 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bibliograph.com.ua/teoriya-organizacii/18.htm

[9]Інституціоналізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/26287/

[10]Історія економіки та економічної думки ХХ – поч. ХХІ століття. Навчальний посібник за редакцією Козлюка В.В., Родіонової Л.А. – К.: Знання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1728092440426/politekonomiya/osnovni_teoriyi_suchasnogo_institutsionalizmu

[11]Правик Ю.М. Маркетинг туризму: підручник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/18421120/turizm/diferentsiatsiya_strategiy_turistichnih_poslug

[12]Очеретін Д.В. Аналіз ринку туристичнихпослуг в Україні / Д.В. Очеретін // Проблеми системного підходу в економіці. – 2012. - №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/ocheretin.htm

[13] Лютак О.М. Інституційне забезпечення міжнародної туристичної діяльності в умовах глобалізації. / Монографія. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 440 с.

[14]Толочко А.О. Транснаціоналізація в міжнародному туризмі / О.О. Толочко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/583/1/Tolochko.pdf

[15]Булатова О.В., Дубенюк Я.А. Особливості транснаціоналізації світового туристичного ринку / О.В. Булатова, Я.А. Дубенюк // Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствамитуристичної індустрії та туристичної галузі в цілому.– 2009. – №13. – С.163-170.

[16]Кіптенко В.К. Менеджмент туризму: підручник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15410104/turizm/makroseredovische_turistichnogo_biznesu

[17]World travel & tourism council. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic%20impact%20research/regional%202015/world2015.pdf

[18]Economic aspects of international travel. [Electronic resource]. - Access mode:http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Tourism_statistics# Economic_aspects _of_ international_travel

[19]UNWTO Tourism Highlights (2014Edition): [Electronic resourse]. – Mode of access http://tourlib.net/wto/WTO_highlights_2014.pdf

[20]UNWTO Tourism Highlights (2015Edition): [Electronic resourse]. – Mode of access:http://tourlib.net/wto/WTO_highlights_2015.pdf

[21]UNWTO Annual Report 2014. [Electronic resourse]. – Mode of access: http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_annual_report_2014.pdf

[22] UNWTO Tourism Highlights (2015 Edition): [Electronic resourse]. – Mode of access: http://tourlib.net/wto/WTO_highlights_2015.pdf

[23] UNWTO Tourism Highlights (2016 Edition): [Electronic resourse]. – Mode of access: http://tourlib.net/wto/WTO_highlights_2016.pdf

[24] Лютак О.М. Інституційне забезпечення міжнародної туристичної діяльності в умовах глобалізації. / Монографія. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 440 с.

[25]Державна служба статистики України / Статистична інформація /Економічна статистика / Економічнадіяльність / Туризм / Туристичні потоки.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

[26]Державна служба статистики України / Статистична інформація /Економічна статистика / Економічнадіяльність / Туризм / Виїзд громадян України за кордон за країнами, до яких вони виїжджали.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

[27]Візові проблеми: як та чому Польща опинилася у «суперечливій групі» консульств. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/04/15/7047867/

[28] Лютак О.М. Інституційне забезпечення міжнародної туристичної діяльності в умовах глобалізації. / Монографія. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 440 с.

[29]Державна служба статистики України / Статистична інформація /Економічна статистика / Економічнадіяльність / Туризм / В'їзд іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

[30]Складено за даними Державна служба статистики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

[31] Складено за даними Державна служба статистики. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/