Тема 5.
Особливості розвитку сучасного ринку туристичних послуг в умовах глобалізації
1.
Інституційна ідентифікація
ринку туристичних послуг в умовах глобалізації
2.
Кількісний аналіз участі
країн у світових туристичних потоках
3.
Кількісні та якісні
параметри транснаціоналізації туристичної діяльності
України
1.Інституційна
ідентифікація ринку туристичних послуг в умовах глобалізації
Ринок туристичних
послуг в умовах глобалізації є комплексним багатогранним та мультифакторним
елементом світового ринку. Його первинним елементом, який забезпечує
інституційну ідентифікацію та уособлює
об’єктну складову, є міжнародна туристична послуга. Незважаючи на досить
ґрунтовні дослідження даного поняття відсутнє комплексне визначення категорії з
розкриттям особливих ознак і специфіки, що відрізняють її від інших видів
послуг та визначення інституційних методологічних засад, що лежать в основі
глобальної туристичної бізнес-діяльності. Ідентифікації категорії «міжнародна
туристична послуга» з виокремленням інституційних складових елементів дасть можливість сформулювати визначення
туристичного ринку з інституційних методологічних засад і обґрунтувати тезу про
те, що системна взаємодія інститутів туристичного ринку є основою глобальної інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності та
визначає ключові тренди її розвитку. Саме тому аналіз ринку туристичних послуг
в умовах глобалізації слід розпочати з
його сучасного комплексного визначення на основі наповнення відповідної
сутності самої міжнародної туристичної послуги через призму інституційного
забезпечення.
Сьогоднішні реалії
дають можливість стверджувати, що ринок туристичних послуг є важливим елементом
розвитку багатьох країн світу. Незважаючи на прогресивний характер даного
сектору економіки, як складового елементу світового ринку послуг, у деяких
країнах, в тому числі й Україні, досі
дискусійними є положення щодо основних категорій. Так у Законі України «Про
туризм» відсутнє визначення туристичної послуги, а вже більш детально
виокремлено поняття туристичного продукту, що є попередньо розробленим
комплексом туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що
реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги
перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з
перевезенням і розміщенням (послуги з
організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації
сувенірної продукції тощо)[1]. На нашу думку,
важливо відразу визначити ключові специфічні ознаки, які будуть відрізняти
туристичні послуги від інших видів послуг на основі характерних інститутів. В
даному випадку ми можемо чітко простежити наявність інституту пропозиції, що
має задовольнити запити споживача. На відміну від інших ринків послуг, зокрема
фінансових, де пропонується стандартний набір послуг, пропозиція туристичних
послуг формується на основі запитів споживачів. Унікальність даного ринку
полягає в тому, що стимулювання збуту відбувається на основі наявних
пропозицій, а також розробки унікальних турів наслідуючи запити споживача. Саме
тому інституту попиту як ринкової категорії розкриває зміст поняття туристична
послуга у широкому (загальному) понятті ідентифікуючи свої ознаки.
У звіті міжнародної
туристичної діяльності зазначено[2], що пропозиція
міжнародних туристичних послуг характеризується перш за все транскордонним
переміщення споживачів - тобто споживач переміщається до постачальника, а не
навпаки, як у випадку з багатьма іншими послугами.
Як зазначає Мальська М.П. «туристичний
продукт складається з багатьох компонентів, які можуть бути як відчутними, так
і невловимими. До відчутних належать, зокрема, продукти харчування, одяг, різне
туристичне спорядження. До невловимих відносять послуги, наприклад, розміщення
в готелі, бронювання квитків, розважання туристів».[3] З
визначення видно, що продукт є набором різних компонентів в тому числі і
послуг, які носять прикладний, доповнюючий характер.
В умовах реалізації міжнародного туристичного продукту суб’єкти
бізнес-діяльності створюють усі можливі умови для максимального наповнення туру
своїми послугами, зокрема це можуть бути екскурсії за додаткову оплату,
розважальні заходи, сувенірна продукція. На нашу думку ринок туристичних
послуг, як ніякий інший ринок послуг, може відрізнятися асортиментом, ціновою
диференціацією та диверсифікацією самого продукту.
За визначенням Кіптенка В.К. «туристична послуга – це результат діяльності
туристичного підприємства із задоволення відповідних потреб туристів. Робота
підприємства може полягати в організації як усієї подорожі, так і окремих
послуг. Одиницею туристичної послуги є комплекс послуг, які надаються одному
споживачеві протягом певного проміжку часу, наприклад, надання готельного
номера, екскурсії, послуг перевезення тощо».[4] На нашу думку ключовою
ознакою, на яку звертає увагу автор, є результат діяльності туристичного
підприємства. Хоча у визначенні відсутні чіткі посилання на виробника послуги і
відділеного від нього суб’єкта господарювання, що реалізує тур пакет споживачу,
наявність інституту підприємництва щодо задоволення попиту є обов’язковим. Саме
бізнес-діяльність у сфері міжнародного туризму забезпечує таке стрімке
зростання галузі у світовому масштабі і виведення певних країн у лідери на
основі міжнародного поділу праці у цій галузі.
Як зазначає Шепелюк С.І. «в основі будь-яких туристичних послуг лежить
необхідність задоволення якої-небудь потреби. Тому основу послуги, її суттєву
сторону представляє так званий задум, тобто спрямованість на вирішення певної
проблеми, задоволення конкретної потреби. Якщо задум туристичних послуг
виступає як їх змістовна сторона, то по формі туристичний продукт є саме певним
набором властивостей, що дозволяють реалізувати цей задум, тобто задовольнити
певну потребу клієнта».[5] На відміну від думки
вченого щодо чіткого розподілу галузей між різними суб’єктами господарювання,ми можемо виокремити тенденцію щодо
об’єднання підприємств галузей різних циклів, розпорошення їх функціональних
особливостей. На відміну від більшості інших ринків послуг, туристична сфера
розподіляє виробників послуги – власників туристичних ресурсів і матеріальної
бази та суб’єктів господарювання, що реалізують дані послуги споживачам.
Власники готельно-ресторанних комплексів тісно
співпрацюють з туристичними агентами з різних держав і в останні роки
простежується тенденція до викуплення частини
готельного фонду провідними тур агенціями з розвинутих країн світу. Об’єднання
функцій створення і реалізації туристичного продукту також вносить певну
ідентифікацію і специфіку у даний вид послуги. Тобто виходячи з даних тенденцій
та природи туристичних послуг ми можемо виокремити такий універсальний інститут
ринку як транснаціоналізація та монополізація, що
стає наслідком укрупнення суб’єктів ринку та зменшенням їх кількості.
Паралельно із загальними ринковими інститутами, що характерні для будь-якого
ринку, має місце специфічний транспортно-логістичний інститут, що характерний
виключно туристичному ринку і призвів до створення галузей четвертого циклу. На
нашу думку, саме формування відокремленої інформаційної складової, що
забезпечує безперебійний продаж тур продуктів, бронювання чартерних рейсів для
транспортування, відслідковування в режимі реального часу наявних вільних
турів, можливість огляду основних об’єктів інфраструктури дало такий стрімкий
поштовх до розвитку міжнародної туристичної індустрії.
Незважаючи на те, що
туристична послуга належить до нематеріальної сфери виробництва, їй притаманні
характерні ознаки, що належать будь-яким послугам, а також особливі специфічні
риси. У порівнянні з транспортними
послугами, що не підлягають збереженню і є невідчутними, туристичний продукт,
що набирає форму економічного блага у формі путівки, може бути куплений
завчасно, а супутні товари у формі сувенірної продукції є цілком видимими і
матеріальними. Порівнюючи з транспортною послугою, слід відмітити, що в даному
випадку і споживач і надавач послуги залишаються у своїх країнах, а кордон перетинає
лише послуга. В той же час особливістю міжнародної туристичної послуги є
обов’язкове переміщення туриста до країни споживання послуги, що належить до
одного з основних способів надання послуг у загальному економічному визначенні,
а саме споживання за кордоном.
Підводячи підсумок до
аналізу основних підходів щодо ідентифікації категорії «міжнародна туристична
послуга» ми можемо констатувати, що більшість авторів не виокремлювали універсальні та специфічні інститути ринку туристичних
послуг в умовах глобалізації. Визначаючи основні ознаки, що відрізняють
міжнародну туристичну послуги від інших видів послуг, ми можемо виокремити
комплексний характер туристичної послуги, відсутність стандартизованого
наповнення послуги, можливість задоволення індивідуальних запитів, обов’язків
перетин кордону до країни постачання послуги, постійну диверсифікацію
міжнародного туризму. Отже, на основі
проведеного аналізу слід визначити ключові ознаки сучасної міжнародної
туристичної послуги та ідентифікаційні характеристики, що прямо чи
опосередковано їх формують з позиції інституційного наповнення та відрізняють
від інших видів послуг (таблиця 7.1.).
Таблиця 7.1.
Ідентифікація категорії «міжнародна туристична послуга»
|
Ознака |
Ідентифікація ознаки |
|
Різнорівневість пропозиції |
Результат діяльності туристичних підприємств із задоволення відповідних
потреб іноземних туристів на рівні регіону, країни, світу |
|
Запит споживача |
Існує можливість розробки індивідуально
туристичного продукту на основі індивідуальних запитів іноземного споживача |
|
Взаємодія між суб’єктами бізнес-діяльності |
Наявність взаємозв’язків між підприємницькими
структурами різних галузей економіки (транспорт, харчування, страхування,
проживання та ін.) різних країн |
|
Комплексний характер міжнародної туристичної
послуги |
Набір різних туристичних благ та послуг, що
поєднані втуристичний продукт з метою отримання
споживачем комплексного задоволення від відпочинку та оздоровлення |
|
Надання послуги у просторі |
Обов’язкове переміщення споживача (туриста) з
території проживання у іншу країну |
|
Надання послуги у часі |
Можливість відтермінування купівлі
туристичної послуги від її споживання |
|
Візові бар’єри |
Наявність специфічних інститутів, що
стримують безперешкодне потрапляння до країни споживання туристичної послуги |
Отже, з позиції
ідентифікації туристичної послуги на основі визначення внутрішньо притаманним
лише їй ознакам, що відрізняють її від інших видів послуг, врахування
міжнародного та інституційного фактору ми можемо сформувати таке визначення:міжнародна туристична послуга є комплексною
економічно категорією щодо задоволення різнорівневих потреб споживачів на
основі тісних взаємозв’язків між підприємницькими структурами різних галузей
економіки (транспорт, харчування, страхування, проживання) різних країн з
обов’язковим переміщенням туриста з території постійного проживанням в іншу
країну, можливістю відтермінування споживання послуги у часі та наявністю
специфічних інститутів неринкового характеру притаманних виключно туристичному
ринку в умовах глобалізації[6].
Виходячи із природи,
сутнісних характеристик та іманентних ознак туристичних послуг, які ми
обґрунтували, слід визначити інститути, які опосередковують виробництво і
споживання міжнародної туристичної послуги. Як зазначалось раніше група
інститутів ринкового характеру формує універсальне бачення ринку туристичних
послуг, але в сучасних умовах важливу роль займають інститути неринкового
характеру, тобто не лише системи економічних взаємовідносин. Теоретичним підґрунтям визначення інституційного
забезпечення є теорія інституціоналізму, яка розглядає економіку як систему
взаємовідносин між суб’єктами на основі не лише економічних, а й психологічних,
соціальних та політичних факторів. Інституціоналізм має чотири основні напрями:
1) соціально-психологічний
(на чолі з Т. Вебленом), що проголошує психологічну
концепцію розвитку економічних процесів;
2) соціально-правовий
(на чолі з Дж. Коммонсом),
що стверджує можливість усунення суперечностей і конфліктів у економічних
відносинах за допомогою юридичних законодавчих органів держави;
3) емпіричний, або кон'юнктурно-статистичний (на чолі з У. Мітчеллом), що
досліджує циклічні явища в економіці;
4) соціологічний
(видатним представником якого є Дж. Гелбрейт), що вбачає головну проблему економічного розвитку
в забезпеченні гарантованого доходу всім членам суспільства.[7]
Доповнюючи дані напрями
фактором глобалізації та специфікою транснаціоналізації
ми можемо виокремити такі інституційні складові як глобальна транснаціоналізація туристичної діяльності, орієнтація
попиту на споживачів, зростання рівня монополізації ринку, уніфікація та
стандартизація міжнародної туристичної послуги. Окрім того в сучасних умовах
вагому роль набуває рівень інформатизації, інфраструктурне забезпечення галузі,
інноваційнфсть.
З позиції ринку
туристичних послуг ми пропонуємо дані напрями інституціоналізації
використати при визначенні взаємозв’язку між загальними (універсальними) та
специфічними (вузькими), характерними тільки для даного сектору інститутами.
Зокрема соціально психологічний напрям ґрунтується на соціальному статусі та
психологічному стані туристів. Дані інститути неринкового характеру дають
можливість досліджувати ринок з позиції його місткості та невикористаних
масштабів. Соціально-правовий статус визначає пріоритети у лібералізації
візового режиму між різними країнами світу, міграційний статус туристів. Кон'юнктурно-статистичний напрям інституціоналізації
дає нам змогу сформувати ключові тренди розвитку глобальної бізнес-діяльності.
Зокрема напрями розвитку і поглиблення транснаціоналізації
ринків послуг в залежності від формування ринкового середовища та
прибутковості. Соціологічний інституціоналізм враховує специфіку впливу рівня
заробітної плати, сімейний стан та соціального статусу відпочиваючих на їх
запити на ринку туристичних послуг.
На думку ще одного інституціоналіста Дугласа С. Норта,
ринок – це складне і неоднозначне явище. Він являє собою структуру, що охоплює
різні інститути: закони, правила гри і, що найбільш важливо, певні кодекси
поведінки, типи відносин і зв'язків. Нові інститути,
згідно Норту, з'являються, коли суспільство вбачає
можливість одержання прибутку, який не може бути отриманий в умовах сформованої
інституційної системи. Іншими словами, якщо виробничі фактори надають
можливість збільшення доходів, а інституційні цьому перешкоджають, то великі
шанси виникнення нових інститутів.[8] Саме так відбувається
розвиток сучасного ринку туристичних послуг, зокрема у сфері інформаційного та
логістичного забезпечення. Відсутність систем міжконтинентальних транспортних
розв’язок, глобальних систем бронювання готельного фонду, засобів харчування,
супутніх екскурсійних послуг стримували розвиток туризму. І саме у ХХ столітті
внаслідок швидкої комп’ютеризації, створення глобальної мережі Інтернету,
здешевленням транспортних послуг були створені всі передумови для стрімкого
нарощення розвитку даного сектору економіки. Нові інститути новітнього
характеру, зокрема інформаційної презентації туристичного продукту, нових
способів просування туристичних послуг,
активізували ринок туристичних послуг і вивели його на масову стадію
виробництва. Паралельно відбувалося і зростання кількості суб’єктів
господарювання, що надають ці послуги, диверсифікація їх рівня та якості, ціни
та можливостей додаткового сервісу.
В основі
бізнес-діяльності на ринку туристичних послуг лежить високий рівень глобалізованості та інфраструктурного забезпечення. Високі
витрати на розбудову інфраструктури туристичної галузі досить швидко окуповуються, а держава, яка намагається використати
туристично-рекреаційний потенціал задля вирішення питань ринкового характеру,
створює відповідне середовище і також є інститутом даного ринку.
Рональд Коуз на відміну від попередників-інституціоналістів,
не відводить особливого місця в розв’язанні проблеми ринкових витрат державі.
Уряд у певному розумінні являє собою надфірму (але
дуже особливого роду), оскільки він здатний впливати на використання факторів
виробництва за допомогою адміністративних рішень. На економічне регулювання
може впливати політика, помилки адміністрації і її негативний вплив на
конкуренцію.[9]Р. Коуз
стверджував, що такі інститути, як фірма і ринок, становлять інституціональну
структуру економічної системи. Він вводить поняття трансакційних витрат –
витрат економічної діяльності щодо укладання угод: пошуку партнерів, проведення
переговорів, укладання контрактів, дослідження виконання контрактів тощо.
Вартість трансакційних витрат становить значну частину загальних ресурсів економіки.
З метою зменшення й мінімізації цих витрат одиниця господарювання створює фірму
– організацію, що забезпечує зменшення трансакційних витрат, стабілізацію
трансакційних відносин, перетворення їх у стійкі регулярні зв'язки.
Фірми виникають
добровільно, оскільки є найефективнішим методом організації виробництва. В
середині фірми ринкові трансакції не діють, а трансакції обміну виконує
підприємець-координатор, який спрямовує виробництво, виконуючи роль механізму
цін. Отже, існують внутрішньофірмові витрати (в
економічній літературі - агентські), пов'язані з управлінням, коли алокація
ресурсів здійснюється адміністративним шляхом. Трансакційні та внутрішньофірмові витрати є альтернативними методами
координації виробництва: через ціновий механізм або через
підприємця-координатора, що є причиною виникнення фірм.[10] На нашу думку, саме на
ринку туристичних послуг існує можливість щодо використання теорії
трансакційних витрат. В останні роки простежується чітка тенденція щодо
поглиблення транснаціоналізації бізнес-діяльності у
сфері міжнародного туризму. Об’єднання, поглинання, викуп майна, створення
готельних ланцюгів великими корпораціями призводять до монополізації ринку. Ще
одним трендом-наслідком цього є універсалізація підходів до ціноутворення з
врахуванням регіональних особливостей країн. Крім того, реалізація потреб у
відпочинку характеризується такими ознаками як тривалість, комфортність,
безпека. Основу забезпечення цих якостей становить надання туристичних послуг,
стандартизація та уніфікація цих категорій у межах одного готельного ланцюга.
Наслідком об’єднання підприємств в глобальні ланцюги є високий рівень
монополізації даного ринку. Фактично на сьогодні існує близько 10
туроператорів, які представляють відпочинок у певних країнах і повністю контролюють
визначений регіон. Міжнародний ринок туристичних послуг все більше
характеризується олігополістичним визначником завдяки
високим витратам для проникнення на нього, наявністю технічних бар’єрів, та
організаційних інститутів, що носять глобалізаційний характер. В загалом
взаємодія універсальних і специфічних інститутів туристичного ринку є основою
глобальної інституціоналізації туристичної
бізнес-діяльності та визначає ключові тренди її розвитку.
Одним з найважливіших
внутрішніх чинників впливу на ринкові перспективи туристичної фірми варто
вважати розробку нею стратегії створення конкурентних переваг на окремих
ринкових сегментах – базі оптимального поєднання її цілей, можливостей і вимог
туристичного ринку. Зрештою, конкурентоспроможні туристичні послуги формуються
в результаті створення туристичною фірмою конкурентних переваг, які, у свою
чергу, впливають на характер майбутніх стратегічних напрямів, вибір
інструментів і способів їх реалізації.[11]
На нашу думку, загальні
інститути відбивають трактування інститутів у широкому значенні, не лише як
регуляторні механізми, а як правила, звичаї, закони ринку. Незважаючи на
використання даних інститутів у всіх ринках ми виокремили специфіку їх
застосування у сфері міжнародного туризму. Так, зокрема інститут ціноутворення
притаманна різнотерміновість у різних країнах світу
відповідно до запитів споживачів. Оскільки споживач іноді купує туристичний продукт завчасно, то
вартість його у період активних продажів може бути завищена на 10-40%. Тобто в
момент споживання покупці отримують однакову послугу, але вартість даного
продукту для них суттєва відрізняється. Дана специфіка активно використовується
посередниками, які попередньо бронюють готельний фонд і поступаються частиною
свого прибутку задля приливу оборотного капіталу.
З позиції інституційного наповнення
сутності ми визначили, що ринок туристичних послуг в умовах глобалізації є
сукупністю організаційно-економічних, регуляторних інфраструктурних та правових
відносин з приводу виробництва, організації, розподілу, купівлі-продажу та
споживанні тур продукту у міжнародних економічних відносинах. На кожному з
етапів виробництва та реалізації туристичного продукту наявне інституційне
забезпечення ринку туристичних послуг яке дає можливість визначити ключові тренди глобальної інституціоналізації туристичної бізнес-діяльності. Одним з
таких трендів є універсалізація підходів до ціноутворення на тур послуги з
врахуванням регіональних особливостей.
Очеретін Д.В. зазначає, що ринок туристичних
послуг можна розглядати як відкриту систему, що багатьма каналами
(виробничо-технологічний, ресурсний, кадровий, інформаційний. фінансовий тощо)
пов’язана з ринками вищих рангів (ринок послуг і світовий ринок) та з
господарським комплексом певної території як з соціально-економічною системою
вищого порядку, складовою якої є. Туристична послуга завдяки своїй специфіці
обумовлює комплексоутворюючий характер туристичної
діяльності та забезпечує мультиплікаційний ефект, який дозволяє визначити
зв’язки та міру інтегрованості туризму в національну та світогосподарську
системи. Такими системоутворюючими одиницями ринку
виступають споживач та виробник туристичної послуги, різноманітні зв’язки та
відносини між якими формують ринкові структури попиту та пропозиції.[12]На нашу думку дані інститути є універсальними
тобто характерними для будь-якого ринку. Вони відбивають трактування ознак і
специфіки ринку у широкому значенні. Інститути неринкового характеру –
специфічні інститути – притаманні виключно туристичному ринку (візовий, міграційно-статусний, транспортно-логістичний, інститут
інформаційної презентації, надання туристичної послуги у часі і просторі та
ін.) пов’язані з інститутами у вузькому значенні і специфічними категоріями, що
використовуються підприємницькими структурами задля утримання своєї частки
ринку. Глобальна інституціоналізації бізнес
діяльності сформована саме на поєднанні та системній взаємодії універсальних і
специфічних інститутів міжнародного туристичного ринку.
Важливе місце у поданій системі
орієнтирів щодо формування глобальної бізнес інституціоналізації
міжнародного ринку туристичних послуг займає транснаціональна корпорація.
Фактично фона слугує тим інтегративним елементом, що
акумулює як універсальні так і специфічні інститути міжнародного туристичного
ринку та є первинною ланкою глобальної туристичної бізнес-діяльності. На нашу
думку, незважаючи на наповнення організаційної форми (готельні ланцюги,
стратегічні альянси, туристичні агломерації, глобальні мережеві ланцюги)
транснаціональні корпорації виступають основною регуляторною інституцією та
наповнюють міжнародне середовище конвергентними механізмами інституційного
забезпечення глобалізації туристичної діяльності.
Отже, на основі
інституційно-методологічних засад нами удосконалено трактування туристичної
послуги в умовах глобалізації з включенням інституційної парадигми та
методологічних засад, яка на відміну від інших, кваліфікується як комплексна економічна категорія щодо
задоволення різнорівневих потреб споживачів з різних країн світу на основі
тісних взаємозв’язків між підприємницькими структурами різних галузей економіки
(транспорт, харчування, страхування, проживання) з різних країн з обов’язковим
переміщенням з території постійного проживанням, можливістю відтермінування
споживання послуги у часі та наявністю специфічних інститутів неринкового
характеру притаманних виключно міжнародному
туристичному ринку. Формування інтернаціональної вартості туристичної
послуги відбувається на основі взаємодії універсальних та специфічних інститутів
туристичного ринку результатом якої є глобальна інституціоналізації
туристичної бізнес-діяльності. Ключовими трендами її розвитку є універсалізація
підходів до ціноутворення, стандартизація та уніфікація продукування
туристичних послуг, зростання рівня монополізації ринку за рахунок утворення
глобальних мережевих ланцюгів [13].
На нашу думку, в умовах
глобалізації туристична індустрія набуває нових механізмів взаємодії та
складових елементів. Зокрема сукупність готелів та засобів розміщення
трансформується у глобальні готельні ланцюги, що мають представництва у різних країнах світу та
пропонують стандартні пакети послуг для клієнтів, що вже звикли до
пропонованого брендом сервісного наповнення. Логістика транспортного
забезпечення у міжнародному туризмі продовжує вдосконалюватись і доповнюється
новими видами послуг таких як оренда авто, яхт, надання можливості самостійного
бронювання перельотів і суттєвого здешевлення через систему лоукостів.
В цілому слід відмітити укрупнення міжнародного бізнесу у сфері міжнародної
туристичної індустрії, акумуляцію значних фінансових ресурсів у даній сфері та
активізацію діяльності ТНК.
Характерною
ознакою туристичної індустрії є комплексний та взаємодоповнюючий характер
послуг і товарів, що у ній продукуються.
Як наслідок транснаціоналізація туристичної індустрії
приймає як горизонтальний так і вертикальний характер. Постачальник туристичних
послуг розуміє, що попит на його товар передбачає попит й на інші товари та
послуги. Кожний виробник, керуючись мотивом максимізації прибутку, намагається
розповсюдити свою діяльність на інші сфери туристичної індустрії: авіакомпанії
можуть об’єднуватись з туроператорами і готельним сектором. Ініціатива часто
виходить від фірм, що базуються в країнах-постачальниках туристів, які
отримують конкурентні переваги завдяки вивченню туристичного попиту і тенденцій
розвитку на туристичному ринку. Продаж комплексного турпродукту,
який складається з багатьох елементів (перевезення, розміщення, харчування та
ін.) приносить компанії додаткові вигоди, зокрема економію на маркетингу.[14]
Процеси
транснаціоналізації у туристичній індустрії
розвиваються дещо інакше, – на ці процеси впливають навіть ті компанії, які
безпосередньо не входять у структуру туристичної індустрії. Взаємодія процесів
глобалізації та розвитку світового туристичного ринку проявляється у вигляді
функціонування ТНК, стратегічних альянсів та глобальних союзів. Залежно від
галузі функціонування ТНК у туристичній сфері можна виділити три основні групи:
транснаціональні готельні корпорації («готельні ланцюжки»); транснаціональні
туристичні транспортні корпорації (передусім, у сфері повітряного транспорту);
транснаціональні туроператорські корпорації
(компанії, що переважно займаються формуванням пекідж-турів)[с.163].[15]
Розширення
інвестиційної діяльності операторів туристичного ринку відбувається на основі
залучення суміжних галузей, які можуть сприяти розвитку галузі та підвищувати
її прибутковість.
Стадія
розподілу та обміну передбачає перерозподіл транснаціональних факторів
виробництва на користь туристичної індустрії. Використовуючи економічну
термінологію, можна сказати, що економічна діяльність в туристичній сфері
робить внесок у створення національного доходу. Насамперед це стосується тих,
хто безпосередньо працює у сфері туризму. Але слід враховувати і доходи інших
осіб, які виникають у результаті обороту коштів, якщо такі особи були
постачальниками певних товарів для туристичного підприємства. Ефект збільшення
національного доходу в туризмі має насамперед регіональне значення, особливо
зважаючи на той факт, що первинна виручка туристичних підприємств переходить у
сферу регіональної торгівлі, промисловості та сільського господарства (ефект
мультиплікатора).
У
регіональному аспекті важливу роль відіграє функція згладжування
(вирівнювання), яка виявляється в тому, що туризм сприяє розвитку структурно
слабких регіонів. Досить часто туристи цікавляться регіонами з неушкодженою
природою та первинними ландшафтами, з переважанням сільського господарства. Для
місцевих мешканців таких регіонів туризм стає додатковим джерелом доходів.
Функція вирівнювання має і міжнародне значення. Так, наприклад, для невеликих
острівних держав туризм стає джерелом споживання місцевих товарів і послуг.
Технологічний
складник макросередовища турбізнесу визначається
сукупністю засобів, процесів, операцій, за допомогою яких елементи, що входять
у виробництво перетворюються на ті, що виходять з нього Як зовнішній фактор
вона відображає рівень науково-технічного розвитку, що впливає на організацію,
наприклад, у галузі автоматизації, інформатизації тощо. Технологічні
нововведення впливають на ефективність, з якою продукти можна виготовляти і
продавати, на швидкість старіння продукту, на способи збирання, зберігання і
поширення інформації, а також на те, які послуги і нові продукти можуть очікувати
споживачі від організації. Особливо потужний вплив на розвиток туризму мають
транспортні технології, техніка для готельного і ресторанного бізнесу,
комунікаційне обладнання, активне запровадження інтернет-технологій і розвиток
електронної комерції.[16]
Як наслідок
глобальної транснаціоналізації туристичної індустрії
на різних стадіях виробничого процесу формуються принципи функціонування
національних туристичних індустрій у глобальному середовищі. З позиції
нарощення туристичних потоків все більше країн здійснюють зняття візових
обмежень та виділяють значні державні кошти для активних рекламних акцій
держави за кордоном. Здійснюються реальні кроки щодо нарощення
конкурентоспроможності галузі за рахунок розширення інституційного забезпечення
глобалізації туристичної діяльності.
7.2 Кількісний
аналіз участі країн у світових туристичних потоках
Виокремлюючи показники для аналізу розвитку
міжнародної туристичної діяльності країн слід розглядати як кількісні
показники, які характеризують сукупний ефект від туристичної діяльності так і
визначені відсоткові значення. На основі якісного аналізу представлених
показників та методу експертних оцінок провідних спеціалістів нами було обрано
групу показників, яка характеризує рівень розвитку міжнародної туристичної
діяльності. На нашу думку основними кількісними показниками залучення країн у
глобальні туристичні мережі є вхідний та вихідний потік туристів, надходження
від міжнародного туризму, витрати туристів, прямі надходження від туризму
відображені у ВВП країни, сукупні капіталовкладення у туристичну галузь.
Відносними показниками ефективності туристичної діяльності є частка надходжень
від міжнародного туризму у структурі загального експорту, частка туристичної
сфери у ВВП країни, частка зайнятих працівників у туристичній сфері, відсоток
витрат туристів за кордоном у загальній структурі імпорту. За об’єкт аналізу
вибрано 154 країни з найбільшим ВНП та які приймали міжнародних туристів на
своїй території. Обгрунтовуючи вибірку слід
зазначити, що вплив решти країн на розвиток світової економіки та рівню
забезпеченості у туристичній сфері є настільки мізерним, що може бути
прирівняний до 0. Зокрема сумарне ВВП тридцяти країн з нижнього рейтингу таких
як Лесото, Бутан, Беліз, Самоа, Тонга та ін. не перевищує 20 тис. дол., а лише в України для прикладу цей показник
становить 130 тис. дол.
Зібрані аналітичні дані на основі опрацювання даних Всесвітньої туристичної
організації, Світового Банку, Світової організації торгівлі, Євростат та представлені у додатку В1.
Аналіз зібраних
показників дає нам змогу визначити країни лідери за основними
показниками-індикаторами розвитку туризму на національному рівні. Зокрема за
часткою туризму у макроекономічних показниках, а саме по загальному внеску
туризму у ВВП країни у %, лідерами є
Мальдіви, де частка туристичної сфери у 2015 році становила 96,5% ВВП, Макао –
71,2%, Сейшельські острови – 62,1%, Антігуа і Барбуда
– 57,1%, Вануату – 47,3%, Багами – 46,9% відповідно. Усі перелічені держави
відносяться до острівного типу і туризм є практично єдиним джерелом надходження
та наповнення ВВП. За надходженням від міжнародного туризму у млн. дол. рейтинг очолюють такі країни як США – 220757, Франція
– 66803, Іспанія – 65100,
Великобританія – 62830, Китай – 56913, Німеччина – 55924, Макао – 51556,
Гонконг – 46031, Італія – 45547, Туреччнина – 37371,
Австралія – 34117 млн. дол. Наведені цифри
констатують факт про широку географічну диверсифікацію туристичних потоків та надхолдень від них. Особливу увагу привертає така країна як
Макао з населенням 600 тис. чол, що аналогічно до
Гонконгу є спеціальним адміністративним округом Китайської Народної Республіки,
а протягом 1557-1999 років була найстаршою європейською колонією Португалії.
Досліджуючи індикатор надходження від міжнародного туризму у % від експорту
країни, лідерами стали практично ті ж визначені країни, зокрема експорт від
туризму на Мальдівах становить 85,4% усього експорту країни, Макау – 80,2%, Домінікана –
72,8%, Антігуа
і Барбуда – 65,8%, Багами – 63,5%, Барбадос – 60,4%. За сукупними
капіталовкладеннями у туристичну галузь у 2014 році провідні місця займають
такі країни як США – 148837 млн. дол., Китай – 132450
млн. дол., Індія – 35283 млн. дол.,
Франція – 33037 млн. дол., Японія – 32837 млн. дол., Німеччина – 27798 млн. дол..,
Саудівська Аравія – 21625 млн. дол.., Великобританія
– 21468 млн. дол., Бразилія – 18122 млн. дол. Абсолютні показники інтегрованості країн у глобальні
туристичні мережі змінюють тенденцію щодо лідерів (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Країни лідери по залученому туристичному потоку та
надходженню від міжнародного туризму у 2014 р.
|
Назва країни |
Обсяг вхідного туристичного потоку, млн. чол. |
Місце у рейтингу |
Витрати міжнародних туристів всередині
країни, млрд. дол. |
Місце у рейтингу |
|
Франція |
83,767 |
1 |
48,2 |
6 |
|
США |
75,011 |
2 |
189,7 |
1 |
|
Іспанія |
64,995 |
3 |
61,9 |
2 |
|
Китай |
55,622 |
4 |
61,2 |
3 |
|
Італія |
48,576 |
5 |
41,0 |
9 |
|
Туреччина |
39,811 |
6 |
35,5 |
12 |
|
Німеччина |
32,999 |
7 |
43,5 |
8 |
|
Великобританія |
32,613 |
8 |
48,4 |
5 |
|
Російська Федерація |
32,421 |
9 |
13,3 |
30 |
|
Мексика |
29,346 |
10 |
18,4 |
20 |
|
Гонконг |
27,770 |
11 |
43,9 |
7 |
|
Малайзія |
27,437 |
12 |
15,4 |
26 |
|
Тайланд |
24,810 |
13 |
49,0 |
4 |
|
Макао |
14,566 |
18 |
36,7 |
10 |
Визначивши лідерів по
залученому туристичному потоку та надходжень від міжнародного туризму, ми
можемо говорити про різновекторні тенденції цих показників. Серед країн лідерів
по залученому туристичному потоку є держави, загальні надходження яких від
міжнародного туризму суттєво відстають від лідируючих рейтингів. Зокрема
Франція, що займає перше місце по вхідному туристичному потоку, є лише шостою
по витратах туристів в середині країни, а Російська Федерація, туристичний
потік якої відповідає 9 місцю у рейтингу, займає 30 позицію по витратах
міжнародних туристів. Зворотна ситуація у Тайланду та Макау,
а саме: рейтинг щодо витрат міжнародних туристів в середині країни випереджає
показники цих країн у рейтингу вхідного туристичного потоку. З нашої точки
зору, основними причинами таких тенденцій є різний рівень доходів, туристів, що
обирають відпочинок у цих країнах, та внутрішньокраїнний
рівень цін.
В групу аутсайдерів по
аналогічним показникам увійшли такі країни як Домініка - 81,0 тис. чол., Сан Марино – 75,0, Сент Вінсент і Гренадіни – 71,0,
Тимор-лешти – 60,0, Ліхтенштейн – 54,0, Тонга – 50,0,
Сьерра Леоне – 44,0, Мікронезія – 35,0, Гвінея –
33,0, Соломонові острови – 20,1, Молдова – 11,0, Тувалу – 1,4 тис. чол.. відповідно, причому рівень витрат міжнародних
туристів в середині цих країн рівний практично 0. Як бачимо серед цих країн є і
представники європейського континенту а також острівні держави. У порівнянні з
лідерами ми можемо вважати, що основною причиною відсутності значних надходжень
від туризму є недосконала державна політика щодо розвитку і використання
туристично-рекреаційного потенціалу. Зокрема, Соломонові острови що володіють
унікальною природою, печерами, флорою і фауною практично невідомі пересічному
європейському туристу.
Ще одним напрямом
аналізу є врахування рівня зайнятості населення у туристичній галузі. Лідерами
тут знову є острівні держави, значна частина населення яких працює у
туристичній сфері. Аналітично це підтверджено такими даними: прямий вклад
туризму у зайнятість в Макао становить 32,9%, Мальдіви – 30,2%, Багами – 28,9%,
Сейшельські острови - 26,2% відповідно. Для порівняння у Франції цей показник
становить 4,2%, в США – 3,8%, Іспанії – 5,0%, Китаї – 2,9%, Італії – 5,0%,
Туреччині – 2,3%.
Аналізуючи вихідний
туристичний потік (табл. 7.3.), слід відмітити тенденції, які охарактеризовані
внутрішньою купівельною спроможністю громадян тієї чи іншої країни.
Таблиця 7.3
Країни лідери по вихідному туристичному потоку у 2014р.
|
Назва країни |
Обсяг вихідного туристичного потоку, млн. чол. |
Місце у загальному рейтингу |
Витрати
туристів за кордоном, млрд. дол. |
Місце у загальному рейтингу |
|
Гонконг |
85,519 |
1 |
22,032 |
17 |
|
Німеччина |
83,008 |
2 |
106,630 |
3 |
|
США |
68,303 |
3 |
145,678 |
2 |
|
Великобританія |
60,082 |
4 |
79,935 |
4 |
|
Польща |
56,000 |
5 |
9,540 |
33 |
|
Російська Федерація |
45,889 |
6 |
55,383 |
6 |
|
Китай |
45,844 |
7 |
164,859 |
1 |
|
Канада |
33,518 |
8 |
33,817 |
7 |
|
Італія |
28,180 |
9 |
28,857 |
11 |
|
Франція |
22,460 |
10 |
59,377 |
5 |
|
Україна |
19,824 |
11 |
5,470 |
41 |
|
Саудівська Аравія |
18,330 |
12 |
25,137 |
15 |
|
Індія |
18,261 |
13 |
17,493 |
24 |
|
Мексика |
17,928 |
18 |
12,871 |
26 |
|
Нідерланди |
16,903 |
19 |
21,390 |
18 |
д/в – дані відсутні
Як видно з таблиці,
Гонконг займає лідируючу позицію по вихідному туристичному потоку і лише 17
місце по витратам своїх туристів у світі. Тобто можна стверджувати, що туристи
цієї країни, аналогічно як і мешканці Республіки Польща та України є більш
економними у відпочинку ніж китайці. В той же час місця у рейтингах таких країн як Німеччина,
США, Великобританія, Росія, Канада є спів розмірними.
Оскільки туризм одна з
найбільш прибуткових і стрімко зростаючих галузей, то і бажання суб’єктів ринку
отримувати прибутки у цій сфері є обґрунтованим і закономірним явищем.
Підтвердженням цьому є такі статистичні дані (Табл
7.4).
Таблиця 7.4
Макроекономічні
показники розвитку туристичного ринку [17]
|
|
2014, млрд. дол. |
2014 % зростання в постійних цінах |
2015 % від загального зростання з урахуванням інфляції |
2025 |
||
|
млрд. дол. |
% зростання в
постійних цінах |
% від загального
зростання з урахуванням інфляції |
||||
|
Безпосередній внесок
у ВВП |
2364,8 |
3,1 |
3,7 |
3593,2 |
3,3 |
3,9 |
|
Загальний внесок у
ВВП |
7580,9 |
9,8 |
3,7 |
11381,9 |
10,5 |
3,8 |
|
Експорт зовнішній |
1383,8 |
5,7 |
2,8 |
2140,1 |
5,6 |
4,2 |
|
Внутрішні витрати |
3642,1 |
4,7 |
3,7 |
5465,0 |
4,1 |
3,8 |
|
Вільні витрати |
3850,2 |
2,3 |
3,3 |
5928,8 |
2,5 |
4,1 |
|
Бізнес витрати |
1175,7 |
0,7 |
4,0 |
1679,0 |
0,7 |
3,2 |
|
Капітальні вкладення |
814,4 |
4,3 |
4,8 |
1336,4 |
4,9 |
4,6 |
Як видно з
таблиці, до 2025 року спостерігатиметься стабільне
(на рівні 3%) зростання туристичного ринку та його ролі у світовому ВВП.
Капітальні вкладення повинні задовольнити запити туристичної індустрії для
виготовлення і реалізації туристичного продукту.
Оскільки Європа отримує
найбільші надходження від туристичного бізнесу слід здійснити оцінку країн з
найбільшим економічним приростом від міжнародного туризму. Економічне значення
міжнародного туризму можна виміряти, дивлячись на співставлення міжнародних
туристичних надходжень по відношенню до ВВП (ці дані взяті з статистики
платіжного балансу і включають в себе ділові поїздки, а також поїздки для
задоволення). На основі статистичних даних європейської спільноти ми
виокремили, що у 2014 році співвідношення туристичних надходжень до ВВП був
найвищим серед країн-членів ЄС, в Хорватії (17,2%), на Мальті (14,4%) і на
Кіпрі (12,3%), що підтверджує важливість туризму для цих країн (див додаток
В6). В абсолютному вираженні найвищі міжнародні туристичні надходження в 2014
році були зафіксовані в Іспанії (49,0 млрд євро) і Франції (43.2 млрд євро), а
потім Великобританії, Італії та Німеччини (всі три записи надходжень 33-35 млрд
євро).У Німеччині був зафіксований найвищий рівень витрат на міжнародні
поїздки, на загальну суму 70300 млн євро в 2014 році, а потім Сполучене
Королівство (47,8 млн євро) і Франція (36,7 млрд євро). Іспанія була членом ЄС
з найвищим рівнем чистих надходжень від поїздки в 2014 році (35400 млн євро), в
той час як в Німеччині був зафіксований найбільший дефіцит (-37600 млн євро).[18]
В довгостроковій перспективі: міжнародні туристські
потоки в усьому світі, як очікується, збільшаться на
3,3% в рік з 2010 по 2030 р. і досягнуть
1,8 млрд. до 2030 року, за даними UNWTO – TourismTowards
2030. У період між 2010 і 2030 роками, в країнах, що розвиваються (+ 4,4% на
рік) потоки, як очікується, збільшаться в два рази
швидше ніж в країнах з розвиненою
економіка (+ 2,2% на рік).Частка ринку країн з економікою, що розвивається
збільшилася з 30% в 1980 році до 47% в 2013 році, і як очікується, досягне 57%
до 2030 року, що еквівалентно більше 1 млрд.. міжнародних туристичних потоків.
У 2013-14 році світовий туризм: становив 9% ВВП;
надавав 1 з 11 робочих місць;становив 1.4 та 1.5 трильйони доларів в експорті відповідно;
складав 6% світового експорту.
Дані для аналізу взяті із звітів UNWTO – світової
організації торгівлі, а саме для 2013 року з UNWTO Tourism
Highlights 2014 Edition[19], UNWTO Tourism
Highlights 2015 Edition[20], та для 2014 року з UNWTO Annual Report 2014[21]. Міжнародні туристичні потоки в 2013
році виросли на 5%, досягнувши рекордних 1087 млн. осіб по всьому світу, в
порівнянні з 1035 млн. осіб у 2012 році, коли мітка в 1 мільярд була перевищена
перший раз за всю історію. Незважаючи, на те що світова економіка мала
стагнаційний розвиток, попит на міжнародний туризм перевершив всі очікування і
склав додатково 52 мільйони міжнародних туристів, які подорожують на
міжнародному рівні в 2013 р. В 2014 цей показник зріс на 46 млн. або на 4,3% до
1133 млн. осіб. Хоча планувалось за довгостроковим прогнозом лише 3,3% росту в
рік.
В Європі зустріли на 29 млн. більше іноземних туристів
і потоки збільшились до 563 млн. осіб в загальній сумі. Зростання (+ 5%) було в
2 рази більшим за середній показник регіону в період з 2005-2012 рр.(+2.5%). В
2014 році кількість туристів збільшилась ще на 3% і склала 582 млн.
Азія і район Тихого океану мали найшвидше відносне
зростання серед всіх регіонів ЮНВТО, зі збільшенням на 6% міжнародних потоків,
або на 14 мільйонів більше, ніж у 2012 році. В Африці спостерігалося зростання
на 5%, що еквівалентно 3 мільйонів туристів, досягнувши 56 млн. У Північній і
Південній Америці, міжнародні потоки зросли на 3% до 168 млн., або зросли на п'ять мільйонів. Близькому Сходу (0%) у 2013
роціне вдалося повернутися до зростання, хоча деякі
напрямки мали досить непогану тенденцію та інші мали помірне відновлення.
* ITA – міжнародні туристичні потоки, ITR- міжнародні
надходження від туризму.
Рис.7.1. Міжнародний туризм в 2014 році[22]
В 2014 році Америка показала рекордне зростання
туристичних потоків на 8% в рік досягши 181 млн., що на 13 млн. більше 2013
року. Азія та Тихий океан показали зріст у 5 % річних або на 14 млн. більше
туристів, що в загальному підсумку склало 263 млн. іноземних потоків.
Потоки міжнародного туризму на Близькому сході зросли
на 5 % після двох років падінь, що говорить про хороші результати в більшості
країн. Регіон прийняв на 3 млн. більше міжнародних туристів ніж в 2013 році і в
загальному підсумку їх кількість склала 51 млн. осіб. Кількість міжнародних
туристів до Африки у 2014 році збільшилась на 2%, що еквівалентно 1 мільйону
осіб прийнявши таким чином 56 млн. туристів.
У 2015 році відповідна позитивна динаміка
продовжилась. (рис. 3.4): міжнародні туристичні потоки зросли до 1186 млн. (на
53 млн. чол. або 4,6% у порівнянні з 2014роком), а
міжнародні надходження від туризму збільшились на 15 млрд. дол.
(1,2% )до 1260 млрд.
Рис.7.2. Міжнародний туризм в 2015 році[23]
Як і прогнозувала Всесвітня організація з туризму
найбільш суттєвий приріст має Азія та
район Тихого океану, де надходження у загальносвітовій структурі зросли з 30 до
33% або на 41 млрд. дол. та Америка, де відбулось
зростання на 2% або 30 млрд. дол. Негативна динаміка
щодо надходжень від міжнародного туризму спостерігається на Європейському
континенті, зокрема частка даних територій зменшилась із 40 до 36%, а в
абсолютному значенні це становить -58
млрд. дол. Структура світового туристичного потоку у
2015 році суттєво не змінилася. Аналіз
довгострокових тенденцій відображений у таблиці 7.5.
Таблиця 7.5.
Міжнародні туристичні
потоки
|
|
Міжнародні
туристичні потоки, млн. |
Частка
на ринку, % |
Зміна,
% |
Зміна% |
||||
|
Рік |
2005 |
2010 |
2012 |
2013 |
2014 |
2013 |
13/12 |
14/13 |
|
Світ |
807,0 |
948,0 |
1035,0 |
1087,0 |
1133,0 |
100,0 |
5,0 |
4,3 |
|
Розвинені
країни |
459,0 |
506,0 |
551,0 |
581,0 |
619,0 |
53,4 |
5,4 |
5,8 |
|
Країни
що розвиваються |
348,0 |
442,0 |
484,0 |
506,0 |
513,0 |
46,6 |
4,5 |
2,4 |
|
Європа |
448,9 |
484,8 |
534,4 |
563,4 |
581,8 |
51,8 |
5,4 |
2,7 |
|
Пн.
Європа |
60,4 |
62,7 |
65,1 |
68,9 |
71,3 |
6,3 |
5,8 |
5,9 |
|
Зх. Європа |
141,7 |
154,4 |
167,2 |
174,3 |
174,5 |
16,0 |
4,2 |
2,2 |
|
Центр./Сх. Європа |
90,4 |
94,5 |
111,7 |
118,9 |
121,1 |
10,9 |
6,5 |
-4,9 |
|
Пд. Європа |
156,4 |
173,3 |
190,4 |
201,4 |
214,9 |
18,5 |
5,7 |
6,9 |
|
Азія та Тихий океан |
153,5 |
204,9 |
233,5 |
248,1 |
263,3 |
22,8 |
6,2 |
5,4 |
|
Пн.Сх. Азія |
859 |
111,5 |
122,8 |
127,0 |
136,3 |
11,7 |
3,5 |
7,3 |
|
Пд.Сх. Азія |
48,5 |
70,0 |
84,2 |
93,1 |
96,7 |
8,6 |
10,5 |
2,6 |
|
Океанія |
10,9 |
11,4 |
11,9 |
12,5 |
13,2 |
1,1 |
4,7 |
5,7 |
|
Пд. Азія |
8,1 |
12,0 |
14,6 |
15,5 |
17,1 |
1,4 |
6,1 |
6,8 |
|
Америка |
133,3 |
150,6 |
162,7 |
167,9 |
181,0 |
15,5 |
3,2 |
8,0 |
|
Пн.
Америка |
89,9 |
99,5 |
106,4 |
110,1 |
120,4 |
10,1 |
3,5 |
9,2 |
|
Кариби |
18,8 |
19,5 |
20,7 |
21,2 |
22,4 |
2,0 |
2,4 |
6,2 |
|
Центр.
Америка |
6,3 |
7,9 |
8,9 |
9,2 |
9,6 |
0,8 |
3,7 |
5,6 |
|
Пд. Америка |
18,3 |
23,6 |
26,7 |
27,4 |
28,6 |
2,5 |
2,3 |
5,4 |
|
Африка |
34,8 |
49,9 |
52,9 |
55,8 |
55,7 |
5,1 |
5,4 |
2,4 |
|
Пн.
Африка |
13,9 |
18,8 |
18,5 |
19,6 |
19,8 |
1,8 |
6,1 |
0,9 |
|
Пд. Африка |
20,9 |
31,2 |
34,5 |
36,2 |
35,9 |
3,3 |
5,0 |
3,3 |
|
Близький Схід |
36,3 |
58,2 |
51,7 |
51,6 |
51,0 |
4,7 |
-0,2 |
5,4 |
Надходження від міжнародного туризму.
Зростання туристичних потоків призводить до збільшення надходжень, а отже
означає і зростання міжнародних прибутків.
Таблиця 7.6.
Надходження від міжнародного туризму
|
|
Міжнародні
туристичні надходження, % зміни (в місцевих валютах) |
Частка
ринку, % |
Частка
на ринку, % |
Надходження,
млрд. доларів США |
Надходження
млрд. доларів США |
|||
|
Рік |
11/10 |
12/11 |
13/12 |
14/13 |
2014 |
2013 |
2014 |
2013 |
|
Світ |
4,5 |
4,2 |
5,3 |
3,7 |
100,0 |
100,0 |
1245,0 |
1159,0 |
|
Розвинені
країни |
5,9 |
4,0 |
6,0 |
3,2 |
65,5 |
64,3 |
815,0 |
745,0 |
|
Країни
що розвиваються |
2,1 |
4,5 |
4,0 |
4,6 |
34,5 |
35,7 |
430,0 |
413,0 |
|
Європа |
4,9 |
1,9 |
3,8 |
3,6 |
40,9 |
42,2 |
508,9 |
489,3 |
|
Пн.
Європа |
2,4 |
3,3 |
7,1 |
5,3 |
6,5 |
6,4 |
80,8 |
74,2 |
|
Зх. Європа |
3,9 |
2,7 |
1,7 |
1,5 |
13,7 |
14,5 |
171,1 |
167,9 |
|
Центр./Сх. Європа |
6,8 |
4,0 |
3,4 |
-0,8 |
4,6 |
5,2 |
57,7 |
59,9 |
|
Пд. Європа |
6,1 |
0,0 |
4,5 |
6,2 |
16,0 |
16,2 |
199,2 |
187,3 |
|
Азія та Тихий океан |
8,3 |
6,7 |
8,2 |
4,1 |
30,3 |
31,0 |
376,8 |
358,9 |
|
Пн.Сх. Азія |
9,2 |
7,9 |
9,3 |
5,1 |
15,9 |
15,9 |
198,1 |
187,7 |
|
Пд.Сх. Азія |
12,9 |
10,6 |
9,7 |
0,4 |
8,6 |
9,3 |
106,8 |
107,4 |
|
Океанія |
-4,1 |
-1,3 |
1,9 |
7,2 |
3,6 |
3,7 |
44,8 |
42,6 |
|
Пд. Азія |
11,6 |
-0,6 |
5,3 |
7,8 |
2,2 |
2,1 |
27,2 |
24,3 |
|
Америка |
5,1 |
5,7 |
6,4 |
3,1 |
22,0 |
19,8 |
274,0 |
229,2 |
|
Пн.
Америка |
5,9 |
6,7 |
7,8 |
2,2 |
16,9 |
14,8 |
210,9 |
171,0 |
|
Кариби |
-1,5 |
1,2 |
2,1 |
6,1 |
2,2 |
2,1 |
27,1 |
24,8 |
|
Центр.
Америка |
9,7 |
7,5 |
3,2 |
7,5 |
0,8 |
0,8 |
10,2 |
9,4 |
|
Пд. Америка |
5,7 |
3,2 |
3,2 |
5,7 |
2,1 |
2,1 |
25,8 |
23,9 |
|
Африка |
1,7 |
7,3 |
0,0 |
2,9 |
2,9 |
3,0 |
36,4 |
34,2 |
|
Пн.
Африка |
-5,5 |
9,1 |
-1,4 |
3,4 |
0,8 |
0,9 |
10,6 |
10,2 |
|
Пд. Африка |
5,0 |
6,5 |
0,3 |
2,8 |
2,1 |
2,1 |
25,9 |
24,0 |
|
Близький Схід |
-17,2 |
2,2 |
-1,9 |
5,7 |
4,0 |
4,1 |
49,3 |
47,3 |
З таблиця 7.6. видно, що в 2013,
надходження від міжнародного туризму в містах і аеропортах по всьому світу
виросли на 5% в реальному вираженні (з урахуванням коливань валютних курсів та
інфляції), та досягли 1159 млрд. доларів
США (євро 873 млрд.). Зростання надходжень означає зростання міжнародних
прибутків (також + 5%), що підтверджує сильну кореляцію між цими двома ключовими
показниками міжнародного туризму.
В абсолютному вираженні виручка
збільшилася на 81 мільярд доларів США
(34 млрд. євро, порівняно менше через зниження курсу долара). В Європі, на
частку якої припадає 42% всіх надходжень від міжнародного туризму, було відзначено
найбільше зростання в 2013 році: на 35 мільярдів доларів США до 489 млрд. (368
мільярдів євро) та на 20 млрд. в 2014 році, причиною цього частково є
стабільність євро.
В Азії і Тихому океані (що становить 31%
світових надходжень) збільшилися доходи на
30 млрд. доларів до 359 млрд. доларів США (євро 270 млрд.) та у 2014
році ще на 18млрд. і становить 377 млрд. доларів. У Північній і Південній
Америці (20% ринку), надходження збільшилися на
16 млрд. доларів США до 229 млрд. (євро 173 млрд.), проте уже в 2014
році збільшили на 45 млрд. доларів і становить 274 млрд. На Близькому Сході (4%
ринку) надходження від міжнародного туризму оцінюються в 47 млрд. доларів США (євро 36 млрд.) і в
Африці (3% ринку) в 34 млрд. доларів США
(євро 26 млрд.). У 2-14 році в Африці та на Близькому сході надходження
збільшились на 2 млрд. доларів США. Як
видно в 2014 році збільшилась частка Американських країн на ринку туристичних
послуг.
У відносному вираженні, Азія і Тихий
океан (+ 8%) зафіксували найбільше збільшення надходжень, а також і Південна
Америка (+ 6%) і Європа (+ 4%). Африка показала стабільні надходження, а на
Близькому Сході надходження знизилися на
2% в порівнянні з 2012 роком. У 2014 році найбільше зростання показав Близький
Схід (+6%) та Азія з Тихим океаном (+4%), далі йде Європа Америка та Африка в
яких міжнародні туристичні потоки збільшились на 3%.
Надходження від міжнародного туризму це
доходи, які генеруються у визначених країнах від витрат на проживання,
харчування та напої, на місцевий транспорт, розваги, покупки та на інші послуги
та товари. У макроекономічному плані, витрати міжнародних відвідувачів
вважається експортом для країни в яку приїжджають туристи і в якості імпорту
для країни місця проживання відвідувача. У платіжному балансі, надходження від
в'їзного туризму представлені як «Подорожі по кредиту», а під балансом послуг і витрат виїзного туризму
як «Подорожі по дебету». Для багатьох країн туризм є важливим джерелом валютних
надходжень і вносить важливий внесок в економіку, створюючи необхідні робочі
місця і можливості для розвитку.
Крім надходжень в країнах куди приїжджає
турист, туризм також генерує доходи від експорту за рахунок міжнародних
пасажирських перевезень (надаються нерезидентам). У 2013 році вартість експорту
останньої оцінюється в 218 млрд. доларів, в результаті чого загальний обсяг
експорту доходів від туризму зріс до 1,4
трлн. доларів США (1,0 трлн євро), або на 3,8 млрд. доларів США (2,8 млрд.
євро) в день в середньому, а 2014 році зріс ще на 1 трлн. доларів США і склав 1,5 трлн. На
міжнародний туризм (подорожі та пасажирські перевезення) припадає 29% світового
експорту послуг і 6% від загального обсягу експорту товарів і послуг. Як
світова категорія експорту, туризм посідає п'яте місце після таких видів
товарів, як паливо, хімікати, продукти харчування та автомобільної продукції, в
той час займає перше місце у багатьох країнах, що розвиваються.
При складанні рейтингу найбільших
світових міжнародних напрямків туризму, варто приймати до уваги більше одного
показника. Перше місце за двома основними показниками туризму - міжнародних
туристських прибуттів і надходжень від міжнародного
туризму. Цікаво відзначити, що вісім з десяти провідних країн з'являються в
обох списках, незважаючи на відмінності в типах туристів яких вони залучають, а також відмінностях в термінах перебування в країні і витратах на
одну поїздку і за одну ніч. У випадку надходжень від міжнародного туризму,
зміни відображають не тільки відносну продуктивність, але і (в значній мірі)
коливання обмінного курсу між національними валютами і доларом США. В
подальшому необхідно здійснити дослідження взаємозв’язку між рівнем включеності країни у глобальні туристичні процеси і темпами
її економічного зростання.[24]
В сучасних умовах міжнародна туристична індустрія стає
все більш інвестиційно привабливим напрямом вкладання коштів, перетворивши
туризм в якості ключового фактора
соціально-економічного прогресу за рахунок доходів від експорту, створення
робочих місць і підприємств, а також розвитку інфраструктури. За останні шість
десятиліть, туризм продовжив розширення і диверсифікацію, ставши одним з
найбільших і найбільш швидко зростаючих секторів економіки в світі. Багато
нових країн з туристичним потенціалом з’явились
на додаток до традиційних фаворитів Європи і Північної Америки.
Незважаючи на періодичні потрясіння світової економіки, міжнародні туристичні
поїздки показали, практично безперервне зростання - з 25 мільйонів в 1950 році
до 278 млн. в 1980 році, 528 млн. в 1995 р і 1087 млн. в 2013
році.
Щодо відносних показників динаміки доходів на
міжнародному ринку туристичних послуг, то лідирує Азіатсько-Тихоокеанський
регіон: у 2014 р.тут спостерігався найбільш ріст
доходів (+8%), за ним слідує Американськийрегіон
(+6%) і Європа (+4%). До числа перших десяти турцентрів
по доходах,де відбувався сильний приріст, входять
Таїланд (+23%), Гонконг (Китай) іМакао (Китай)
(обидва +18%), Сполучене Королівство (+13%) і США(+11%). Доходи в Іспанії,
Франції, Китаї, Італії та Німеччині зросли вдіапазоні
від 1 % до 5 %. Дані тенденції відповідають сукупним капіталовкладенням по
даних регіонах.
Таблиця 7.7.
Сукупні
капіталовкладення у туристичну галузь за мегарегіонами,
млрд.дол.
|
|
Світ |
Африка |
Америка |
Азія та Тихий океан |
Європа |
Близький Схід |
|
2006 |
655,017 |
23,481 |
219,085 |
214,249 |
168,358 |
29,845 |
|
2007 |
705,490 |
28,748 |
243,061 |
237,024 |
163,389 |
33,267 |
|
2008 |
762,312 |
29,483 |
252,104 |
270,316 |
178,699 |
31,709 |
|
2009 |
700,646 |
27,457 |
218,747 |
251,382 |
168,588 |
34,473 |
|
2010 |
648,18 |
25,507 |
198,581 |
213,061 |
176,023 |
35,008 |
|
2011 |
667,145 |
25,271 |
191,193 |
227,587 |
187,958 |
35,137 |
|
2012 |
695,215 |
26,063 |
205,662 |
244,345 |
184,01 |
35,136 |
|
2013 |
705,683 |
26,991 |
207,009 |
260,126 |
174,816 |
36,742 |
|
2014 |
743,712 |
28,065 |
213,842 |
281,144 |
181,698 |
38,963 |
|
2015 |
774,578 |
29,569 |
220,156 |
296,465 |
186,624 |
41,764 |
|
2016 |
811,012 |
31,038 |
231,321 |
310,582 |
194,183 |
43,888 |
Як видно з таблиці в останні роки саме Азійсько-Тихоокеанський регіон характеризується зростанням
капіталовкладень і як наслідок суттєвим нарощенням туристичних прибуттів, про що говорилось у попередньому параграфі.
7.3. Кількісні
та якісні параметри транснаціоналізації туристичної
діяльності України
Сучасний ринок
туристичних послуг розвивається динамічно та
насичується новими продуктами, видами туризму та країнами, що займають свою
нішу. Україна, що володіє значним туристичним потенціалом, намагається активно
долучитися до міжнародних економічних відносин у цій сфері. Важливим елементом
встановлення інституційного ресурсу підвищення міжнародної
конкурентоспроможності туристичного сектору України є оцінка сучасного стану і
рівня розвитку вітчизняної туристичної галузі. Сучасні реалії вимагають оцінки
туристичних потоків у кількісному виразі, аналізу складених тенденцій та
перспектив, особливостей географічної структури вхідного та вихідного
туристичного потоку, прогнозування подальших обсягів та форматів щодо транснаціоналізації туристичної діяльності України.
Основними кількісними та якісними параметрами, які характеризують транснаціоналізацію туристичної діяльності, проникнення
нашої держави у систему міжнародних економічних відносин є обсяг туристичних потоків, фінансова
насиченість галузі інвестиціями, географія виїзного та в’їзного туризму. Разом
з тим, такий аналіз дасть змогу визначити основні напрями, за якими спостерігається
суттєве відставання України від інших держав за рівнем і напрямами транснаціоналізації та розробити механізм вирішення проблем
за даними сегментами. Особливу увагу слід зосередити на інституційному
забезпеченні розвитку туристично-рекреаційної сфери, особливостям здійснення
підприємницької діяльності у туристичній галузі та механізмів щодо її
нарощення. Тобто основними етапами дослідження туристичного сектору України в
ключі нарощення її конкурентоспроможності є:
1)
аналіз темпів приросту
вхідних та вихідних туристичних потоків України;
2)
оцінка географії охоплення
туристичних потоків;
3)
аналіз валютних надходжень
від туризму та рівень інвестиційних вкладень у галузь.
Отже,
первинним елементом аналізу туристичного сектору України є темпи приросту
ринку, тобто необхідно проаналізувати кількість туристичних в’їздів і виїздів
протягом періоду та визначити їх темпи приросту відносно базового року та
щороку (табл. 7.8.).
Таблиця 7.8.
Аналіз темпів приросту туристичних
потоків України
у 2000-2015 р.р. (складено та розраховано на основі[25])
|
Період |
Кількість громадян України, які виїжджали за кордон, чол. |
Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну, чол. |
Сальдо туристичного потоку |
Темпи приросту вихідного туристичного потоку,
% |
Темпи приросту вхідного туристичного потоку,% |
||
|
Ланцюгові |
Базисні |
Ланцюгові |
Базисні |
||||
|
2000 |
13422320 |
6430940 |
6991380 |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
14849033 |
9174166 |
5674867 |
10,63 |
10,63 |
42,66 |
42,66 |
|
2002 |
14729444 |
10516665 |
4212779 |
-0,81 |
9,74 |
14,63 |
63,53 |
|
2003 |
14794932 |
12513883 |
2281049 |
0,44 |
10,23 |
18,99 |
94,59 |
|
2004 |
15487571 |
15629213 |
-141642 |
4,68 |
15,39 |
24,89 |
143,03 |
|
2005 |
16453704 |
17630760 |
-1177056 |
6,24 |
22,58 |
12,81 |
174,16 |
|
2006 |
16875256 |
18935775 |
-2060519 |
2,56 |
25,73 |
7,4 |
194,45 |
|
2007 |
17334653 |
23122157 |
-5787504 |
2,72 |
29,15 |
22,11 |
259,55 |
|
2008 |
15498567 |
25449078 |
-9950511 |
-10,59 |
15,47 |
10,06 |
295,73 |
|
2009 |
15333949 |
20798342 |
-5464393 |
-1,06 |
14,24 |
-18,27 |
223,41 |
|
2010 |
17180034 |
21203327 |
-4023293 |
12,04 |
28 |
1,95 |
229,71 |
|
2011 |
19773143 |
21415296 |
-1642153 |
15,09 |
47,32 |
1 |
233 |
|
2012 |
21432836 |
23012823 |
-1579987 |
8,39 |
59,68 |
7,46 |
257,85 |
|
2013 |
23761287 |
24671227 |
-909940 |
10,86 |
77,03 |
7,21 |
283,63 |
|
2014 |
22437671 |
12711507 |
9726164 |
-5,57 |
67,17 |
-48,48 |
97,66 |
|
2015 |
23141646 |
12428286 |
10713360 |
3,14 |
72,41 |
-2,23 |
93,26 |
Аналізуючи таблицю, ми
можемо зробити висновки про те, що протягом 2004-2013 років Україна набула
статусу імпортоорієнтованого туристичного потоку
(сальдо туристичного потоку негативне). Тобто кількість іноземних громадян, які
відвідали Україну зростала вищими темпами, ніж кількість громадян України, які
виїжджали за кордон. Так, зокрема, у 2004 та 2007 роках темп приросту вихідного
потоку становив 4,68 та 2,72%, а вхідного 24,89 та 22,11% відповідно. Лише у 2009 році внаслідок світової
фінансової кризи та у 2014-2015 р.р. в результаті
агресії РФ ми спостерігаємо від’ємне значення темпу приросту вхідного
туристичного потоку. Відносно базового 2000 року у 2007-2013 р.р. зростання кількості іноземних громадян, які відвідали
Україну зростала більш ніж у 2 рази. Оцінка географії охоплення туристичних
виїздів громадян України здійснена на основі даних Державної служби статистики
України представлена в таблиці 7.9.
Таблиця 7.9
Виїзд громадян України
за кордон за країнами у 2012-2015р.р.
|
Країна |
2015 |
2014 |
2013 |
2012 |
||||
|
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
|
|
Австрія |
106451 |
0,46 |
96809 |
0,43 |
112392 |
0,47 |
103207 |
0,48 |
|
Білорусь |
1325546 |
5,73 |
1538160 |
6,86 |
1738907 |
7,32 |
1673717 |
7,81 |
|
Болгарія |
43860 |
0,19 |
47480 |
0,21 |
64351 |
0,27 |
48594 |
0,23 |
|
Велика Британія |
62439 |
0,27 |
76590 |
0,34 |
109659 |
0,46 |
85047 |
0,4 |
|
Греція |
101298 |
0,44 |
151286 |
0,67 |
201538 |
0,85 |
121536 |
0,57 |
|
Грузія |
81601 |
0,35 |
90487 |
0,4 |
82312 |
0,35 |
50170 |
0,23 |
|
Єгипет |
350936 |
1,52 |
400427 |
1,78 |
336173 |
1,41 |
297267 |
1,39 |
|
Ізраїль |
129311 |
0,56 |
11833 |
0,05 |
124057 |
0,52 |
141319 |
0,66 |
|
Іспанія |
60710 |
0,26 |
99614 |
0,44 |
119730 |
0,5 |
92939 |
0,43 |
|
Італія |
113373 |
0,49 |
172845 |
0,77 |
191616 |
0,81 |
152709 |
0,71 |
|
Казахстан |
35639 |
0,15 |
32496 |
0,14 |
30307 |
0,13 |
23521 |
0,11 |
|
Кіпр |
57303 |
0,25 |
47601 |
0,21 |
35366 |
0,15 |
26775 |
0,12 |
|
Молдова |
1727308 |
7,46 |
421169 |
1,88 |
2395258 |
10,08 |
2174173 |
10,14 |
|
Нідерланди |
87052 |
0,38 |
75962 |
0,34 |
82011 |
0,35 |
73069 |
0,34 |
|
Німеччина |
294797 |
1,27 |
308908 |
1,38 |
376316 |
1,58 |
380554 |
1,78 |
|
ОАЕ |
137442 |
0,59 |
161726 |
0,72 |
210772 |
0,89 |
151181 |
0,71 |
|
Польща |
9505713 |
41,08 |
7657021 |
34,13 |
6991778 |
29,43 |
5765184 |
26,9 |
|
Російська Федерація |
4080414 |
17,63 |
4671321 |
20,82 |
6140406 |
25,84 |
5941305 |
27,72 |
|
Словаччина |
755248 |
3,26 |
656102 |
2,92 |
571266 |
2,4 |
508008 |
2,37 |
|
Туреччина |
510537 |
2,21 |
450549 |
2,01 |
573840 |
2,42 |
563184 |
2,63 |
|
Угорщина |
2442101 |
10,55 |
2152512 |
9,59 |
1900469 |
8 |
1759986 |
8,21 |
|
Франція |
98353 |
0,43 |
83207 |
0,37 |
81995 |
0,35 |
75396 |
0,35 |
|
Чехія |
52738 |
0,23 |
84948 |
0,38 |
170114 |
0,72 |
299444 |
1,4 |
|
Чорногорія |
26564 |
0,11 |
37764 |
0,17 |
48050 |
0,2 |
39349 |
0,18 |
|
Швейцарія |
36095 |
0,16 |
47598 |
0,21 |
37973 |
0,16 |
33840 |
0,16 |
|
Інші країни |
918817 |
3,97 |
2863256 |
12,78 |
1034531 |
4,34 |
851362 |
3,97 |
|
Всього |
23141646 |
100 |
22437671 |
100 |
23761187 |
100 |
21432836 |
100 |
Розраховано
автором на основі [26]
Як видно з таблиці, у
географічній структурі виїздів громадян України за кордон лідируючі позиції
займають такі країни як Білорусь, Молдова, Польща, Російська Федерація,
Словаччина, Туреччина, Угорщина. Протягом 2012-2015 р.р.
можна простежити чітку тенденцію до зменшення частки Російської Федерації з
27,72% у 2012 році до 17,63% у 2015 р. та Білорусії з 7,81% до 5,73%
відповідно. Натомість, дуже суттєво зріс західний вектор подорожей наших
громадян (Польща, Угорщина, Словаччина). Особливо чітко це простежується на
прикладі Польщі, де приріст становить з 26,9%
у 2013 р. до 41,08% у 2015 році (Рис. 7.3).
Рис. 7.3. Геопросторова
структура вихідного туристичного потоку у 2012-2015р.р., %
На нашу думку, основним фактором, що спричинив
цю тенденцію, є можливість отримати шенгенську візу через значну мережу візових
центрів та консульств в Україні. Зокрема у 2015 році через консульство Польщі
було отримано 457803 шенгенських візи, Угорщини – 115983, Німеччини – 92035,
Іспанії – 78258, Литви – 72767 віз, а через консульства всіх решти країн –
371511 шенгенських віз.[27]
За рахунок
даного інституційного забезпечення відбувається часткове викривлення інформації
про географію відпочинку наших громадян за кордоном. Як видно з рисунку,
переважна більшість віз отримана у консульських пунктах Республіки Польща,
Угорщини, Німеччини та Іспанії, що відповідає туристичних потоках до цих
країни. Цілком логічно, що частина віз отримані не з
метою туристичних поїздок, тому потребує уточнення аналізу даних саме за
напрямом організованого туризму. Слід відмітити, що у статистичних показниках
немає чіткого розмежування між туризмом та приватною поїздкою і лише частина
подорожуючих через туроператорів і відкриваючи туристичні візи потрапляє в
категорію організованого туризму. Зокрема такі країни як Кіпр, Угорщина та
Хорватія взагалі мають нульові показники по організованому туризму, але ми
усвідомлюємо, що відкрита довгострокова багаторазова Шенгенська віза дає змогу подорожувати без
обмежень саме з туристичними цілями. Саме такої думки притримуються і при
формуванні статистичних звітів у Держслужбі, включаючи приватні та службові
поїздки до загальних показників туристичної діяльності. Разом з тим є ряд країн
(Республіка Молдова, Російська Федерація, Польща, Білорусь), що
характеризуються дуже високими показниками виїзду наших громадян на їх
територію. Основна причина таких показників полягає у транскордонному
співробітництві та існуванні тісних взаємозв’язків на прикордонних територіях
сусідніх з Україною країн. Малий прикордонний рух спричинений маятниковою
трудовою та сімейною міграцією знаходить своє відображення у статистичних
даних.
Проведений аналіз туристичного потоку за
організованим туризмом вказує на різнопланові тенденції у аналізованому
періоді. Зокрема у 2013 та 2014 році спостерігається скорочення кількості
громадян, що виїжджали за кордон практично по всім напрямам, виняток становить
Греція та Німеччина, де приріст становив 3,01 та 8,87% відповідно. У 2015 році
позитивне відносне відхилення до попереднього періоду отримали також Білорусь,
Болгарія, Грузія, Молдова ОАЕ, Туреччина. Протягом 2013-2015 р.р. спостерігається суттєве скорочення організованого
туризму в Російську Федерацію з 29% до 10% у 2015 р. та Республіку Польща з 10%
у 2013 році до 5% в 2015р. Якщо у випадку Росії основними причинами такої
тенденції є військовий конфлікт та скорочення відносин по всім напрямам, то з
Польщею ми можемо стверджувати про зростання неорганізованого туризму за
рахунок скорочення організованих туристичних поїздок[28].
Аналіз вхідного потоку іноземних громадян в Україну за країнами, з
яких вони прибули у 2012-2015 р. (табл. 7.10) вказує, що диверсифікація
туристичного потоку скорочується. На нашу думку, це спричинено тим, що туристи рідко зазначають ціллю своєї поїздки саме туристичне
призначення, а все більше переходять на приватний характер.
Таблиця 7.10
Аналіз вхідного
потоку іноземних громадян в Україну за
країнами, з яких вони прибули у 2012-2015 р.р.
|
Країна |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
||||||
|
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
осіб |
% |
|||
|
Австрія |
30032 |
0,13 |
30368 |
0,12 |
17076 |
0,13 |
19160 |
0,15 |
|
|
|
Азербайджан |
101229 |
0,44 |
111897 |
0,45 |
69146 |
0,54 |
75583 |
0,61 |
|
|
|
Білорусь |
3091780 |
13,44 |
3353652 |
13,59 |
1592935 |
12,53 |
1891518 |
15,22 |
|
|
|
Болгарія |
45964 |
0,2 |
56082 |
0,23 |
36651 |
0,29 |
32181 |
0,26 |
|
|
|
Велика Британія |
81183 |
0,35 |
81324 |
0,33 |
44086 |
0,35 |
54679 |
0,44 |
|
|
|
Вірменія |
68087 |
0,3 |
83459 |
0,34 |
36158 |
0,28 |
29554 |
0,24 |
|
|
|
Греція |
22760 |
0,1 |
26017 |
0,11 |
13915 |
0,11 |
12914 |
0,1 |
|
|
|
Грузія |
40799 |
0,18 |
52221 |
0,21 |
35004 |
0,28 |
37772 |
0,3 |
|
|
|
Ізраїль |
107141 |
0,47 |
120913 |
0,49 |
101799 |
0,8 |
149386 |
1,2 |
|
|
|
Іспанія |
20628 |
0,09 |
18156 |
0,07 |
10559 |
0,08 |
13236 |
0,11 |
|
|
|
Італія |
89081 |
0,39 |
90819 |
0,37 |
55363 |
0,44 |
63258 |
0,51 |
|
|
|
Казахстан |
70784 |
0,31 |
84864 |
0,34 |
29693 |
0,23 |
27475 |
0,22 |
|
|
|
Канада |
30945 |
0,13 |
30499 |
0,12 |
17875 |
0,14 |
22055 |
0,18 |
|
|
|
Китай |
19718 |
0,09 |
18128 |
0,07 |
11308 |
0,09 |
12966 |
0,1 |
|
|
|
Киргизстан |
19441 |
0,08 |
22380 |
0,09 |
11656 |
0,09 |
9600 |
0,08 |
|
|
|
Латвія |
39840 |
0,17 |
37478 |
0,15 |
18118 |
0,14 |
22187 |
0,18 |
|
|
|
Литва |
54636 |
0,24 |
83355 |
0,34 |
29466 |
0,23 |
34996 |
0,28 |
|
|
|
Молдова |
4849115 |
21,07 |
5417966 |
21,96 |
4368355 |
34,37 |
4393528 |
35,35 |
|
|
|
Нідерланди |
52417 |
0,23 |
38261 |
0,16 |
25151 |
0,2 |
28760 |
0,23 |
|
|
|
Німеччина |
274073 |
1,19 |
253318 |
1,03 |
131244 |
1,03 |
154498 |
1,24 |
|
|
|
Польща |
1404086 |
6,1 |
1259209 |
5,1 |
1123945 |
8,84 |
1156011 |
9,3 |
|
|
|
Російська Федерація |
9526695 |
41,4 |
10284782 |
41,69 |
2362982 |
18,59 |
1231035 |
9,91 |
|
|
|
Румунія |
791281 |
3,44 |
877234 |
3,56 |
584774 |
4,6 |
763228 |
6,14 |
|
|
|
Сербія |
29607 |
0,13 |
43680 |
0,18 |
27832 |
0,22 |
23801 |
0,19 |
|
|
|
Словаччина |
476574 |
2,07 |
424306 |
1,72 |
416158 |
3,27 |
412519 |
3,32 |
|
|
|
США |
185518 |
0,81 |
134672 |
0,55 |
81709 |
0,64 |
108288 |
0,87 |
|
|
|
Таджикистан |
42834 |
0,19 |
60336 |
0,24 |
37074 |
0,29 |
53950 |
0,43 |
|
|
|
Туреччина |
117152 |
0,51 |
151706 |
0,61 |
116302 |
0,91 |
140691 |
1,13 |
|
|
|
Туркменістан |
19647 |
0,09 |
22120 |
0,09 |
16445 |
0,13 |
14358 |
0,12 |
|
|
|
Угорщина |
742445 |
3,23 |
771038 |
3,13 |
874184 |
6,88 |
1070035 |
8,61 |
|
|
|
Узбекистан |
185518 |
0,81 |
235361 |
0,95 |
158030 |
1,24 |
68765 |
0,55 |
|
|
|
Франція |
64804 |
0,28 |
64510 |
0,26 |
39884 |
0,31 |
45867 |
0,37 |
|
|
|
Чехія |
51955 |
0,23 |
52707 |
0,21 |
35166 |
0,28 |
39472 |
0,32 |
|
|
|
Швеція |
40777 |
0,18 |
17542 |
0,07 |
10610 |
0,08 |
14706 |
0,12 |
|
|
|
Швейцарія |
18677 |
0,08 |
19576 |
0,08 |
10290 |
0,08 |
13302 |
0,11 |
|
|
|
Інші країни |
205600 |
0,85 |
241291 |
0,99 |
160564 |
1,29 |
186952 |
1,51 |
|
|
|
Всього |
23012823 |
100 |
24671227 |
100 |
12711507 |
100 |
12428286 |
100 |
|
|
Розраховано
автором на основі [29]
Здійснюючи аналіз іноземних громадян, що
прибули на територію України протягом 2012-2015 р.р.
(табл. 7.10) зосередимо свою увагу на загальній кількості подорожуючих.
Незважаючи на те, що Державна служба статистики виокремлює такі категорії як службова, ділова, дипломатична поїздки, приватна, туризм,
навчання, працевлаштування, культурний та спортивний обмін, релігійна ціль, ми
вважаємо, що усі вони є підвидами туристичної діяльності.
Як видно з таблиці, вхідний туристичний
потік є більш диверсифікованим ніж вихідний, хоча країни-лідери в обох групах
співпадають (Рис.7.4).
Рис. 7.4. Динаміка
країн – лідерів вхідного потоку іноземних громадян, %
Як видно з рис. 7.4. найбільш суттєвим є
скорочення вхідного туристичного потоку по Російській Федерації (з 41,4% у 2012
році до 9,91% у 2015 році), за рахунок цього по інших країнах спостерігається приріст
у загальній структурі, зокрема по Молдові нарощення сягнуло з 21,07% до 35,35%
у 2015 році відповідно.
У 2016 році тенденція щодо країн лідерів
збереглася (Додаток Г1). Лідерами вхідного
туристичного потоку стали Білорусь, Російська Федерація, Туреччина та Ізраїль.
В контексті усіх приїжджих провідна роль належить таким країнам як Молдова,
Білорусь, Угорщина, Росія та Польща. За організованим туризмом виїзд громадян
України за кордон у 2016 р. Відбувався в такі країни як Туреччина, Єгипет, ОАЕ,
Греція, Австрія. У загальній структурі усіх подорожуючих основними країнами
стали Білорусь, Польща, Російська Федерація, Угорщина.
Наступний етап аналізу полягає в оцінці
валютних надходжень від туризму та рівні залучених інвестиційних вкладень у
галузь.
Таблиця
7.11
Туристичні витрати іноземців всередині країни
|
Період |
Сума витрат, млн. дол.
США |
Відносні зміни, % |
|
2003 |
1204 |
- |
|
2004 |
2931 |
143,44 |
|
2005 |
3542 |
20,85 |
|
2006 |
4018 |
13,44 |
|
2007 |
5320 |
32,40 |
|
2008 |
6722 |
26,35 |
|
2009 |
4349 |
-35,30 |
|
2010 |
4696 |
7,98 |
|
2011 |
5406 |
15,12 |
|
2012 |
5988 |
10,77 |
|
2013 |
5931 |
-0,95 |
|
2014 |
2263 |
-61,84 |
Як видно з таблиці, дані по витратах
іноземних туристів корелюється з вхідними туристичними потоками (табл. 7.8),
зокрема зменшення приїжджих у 2009 та 2014 роках відобразилося і на доходах від
галузі.
Таблиця
7.12
Обсяг капіталовкладень у туристичну галузь
|
Період |
Сума витрат, млрд. дол.
США |
Відносні зміни, % |
|
2004 |
0,3 |
- |
|
2005 |
0,4 |
37,79 |
|
2006 |
0,5 |
50,14 |
|
2007 |
0,9 |
66,24 |
|
2008 |
1,3 |
48,72 |
|
2009 |
0,7 |
-51,49 |
|
2010 |
0,5 |
-15,96 |
|
2011 |
0,7 |
30,48 |
|
2012 |
0,8 |
13,93 |
|
2013 |
0,7 |
-10,71 |
|
2014 |
0,4 |
-43,39 |
|
2015 |
0,2 |
-40,88 |
Графічне представлення тенденції
капіталовкладень у туристичну галузь відображене на рис. 7.5.
Рис. 7.5. Динаміка
капітальних вкладень у туристичну галузь, млрд. дол.
США
Аналізуючи таблицю та рис. ми можемо констатувати що протягом 2013-2015 р.р. інвестування туристичної галузі суттєво знизилося,
зокрема на 43,39% та 40,88% в останні два роки. Основними внутрішніми факторами
є відсутність вільних коштів в умовах нарощення витрат на військову сферу, а
зовнішні інвестори не ризикують вкладати інвестиції у країну на території якої
проводяться військові дії та держава не може гарантувати безпеку. Разом з тим
рівень розвитку країни, соціальна напруженість не сприятимуть швидкому окуплені
інвестицій у туристичну галузь. В даному контексті ми можемо говорити про
наявність військових, соціальних, економічних та інституційних причин слабо
інтенсивного розвитку туристичної галузі.
Підтвердити пропозиції
аналітично ми пропонуємо на основі кореляційно-регресійної моделі.
В основі моделі лежить
побудова багатофакторного рівняння залежності ВВП України від основних
показників розвитку міжнародного туризму. На основі використання програмного
продукту Статистика 10.0 показниками, вплив яких є найбільш суттєвим та
кореляційно значимим, було визначено надходження від міжнародного туризму, витрати туристів за
кордоном, прямі надходження від туризму у ВВП, сукупні капіталовкладення у
туристичну галузь, витрати міжнародних туристів в середині країни (Додаток Д).
Усі показники є спів розмірними, оскільки розраховані в млрд. дол. (табл. 7.13.).
Таблиця 7.13
Емпіричні дані для побудови кореляційно-регресійної моделі
залежності ВВП України від факторів розвитку міжнародного туризму
|
Роки |
ВВП,
млрд. дол. |
Надходження
від міжнародного туризму, млрд. дол. |
Витрати
туристів за кордоном, млрд. дол. |
Прямі
надходження від туризму у ВВП, млрд. дол. |
Сукупні
капіталовкладення у туристичну галузь, млрд. дол. |
Витрати
міжнародних туристів в середині країни, млрд. дол. |
|
2000 |
32,33 |
2,2 |
0,561 |
0,6 |
0,12 |
0,563 |
|
2001 |
39,31 |
2,7 |
0,676 |
0,7 |
0,13 |
0,759 |
|
2002 |
43,96 |
2,9 |
0,794 |
0,8 |
0,18 |
1,001 |
|
2003 |
52,01 |
3,5 |
0,953 |
1 |
0,21 |
1,204 |
|
2004 |
67,23 |
5,9 |
2,66 |
1,7 |
0,25 |
2,931 |
|
2005 |
89,28 |
7,5 |
3,078 |
2 |
0,4 |
3,542 |
|
2006 |
111,89 |
9,1 |
3,202 |
2,4 |
0,5 |
4,018 |
|
2007 |
148,73 |
11,8 |
4,022 |
3,1 |
0,9 |
5,32 |
|
2008 |
188,24 |
14,4 |
4,585 |
3,7 |
1,3 |
6,722 |
|
2009 |
121,55 |
9,8 |
3,751 |
2,6 |
0,7 |
4,349 |
|
2010 |
136,01 |
10,3 |
4,134 |
2,7 |
0,5 |
4,696 |
|
2011 |
163,16 |
12,3 |
4,529 |
3,3 |
0,7 |
5,406 |
|
2012 |
175,71 |
13,4 |
5,536 |
3,6 |
0,8 |
5,988 |
|
2013 |
179,57 |
14,2 |
6,300 |
3,8 |
0,7 |
5,931 |
|
2014 |
132,34 |
7,5 |
5,470 |
2 |
0,4 |
2,263 |
|
2015 |
90,52 |
5,1 |
5,703 |
1,3 |
0,2 |
2,5545 |
Сформоване рівняння дасть змогу визначити вплив кожного фактора та розробити пропозиції щодо нарощення використання
конкурентних переваг України. Результати використання програмного продукту Статистика
10.0 для побудови багатофакторної моделі наведені в таблиці 7.14.
Таблиця 7.14
Результати моделювання на основі використання програмного
продукту Статистика 10.0
|
BETA |
Ст Отк Бета |
B |
Ст Отк В |
t(10) |
p-уров |
|
3,8881 |
3,72409 |
1,04403 |
0,321054 |
||
|
1,788414 |
0,850953 |
22,3349 |
10,62728 |
2,10166 |
0,061904 |
|
0,266863 |
0,055414 |
-7,3951 |
1,53558 |
4,81583 |
0,000707 |
|
-0,612271 |
0,746301 |
29,2070 |
35,60055 |
-0,82041 |
0,431105 |
|
0,163522 |
0,099992 |
26,1800 |
16,00888 |
1,63535 |
0,133022 |
|
-0,565081 |
0,167263 |
-14,7418 |
4,36356 |
-3,37839 |
0,007022 |
Отже, рівняння
залежності ВВП від показників розвитку туризму для України матиме такий вигляд:
Y=22,3349*X1-7,3951*X2
+29,2070*X3 +26,18*X4-14,7418*X5+3,8881
Як видно з рівняння, найбільш позитивно
значущим є показники надходжень від міжнародного туризму (Х1), прямі
надходження від туризму у ВВП (Х3), сукупні капіталовкладення у
туристичну галузь (Х4), високі коефіцієнти вказують на тісну залежність
ВВП від цих змінних. Протилежним йому є фактор витрат туристів за кордоном та
витрат міжнародних туристів в середині країни. На нашу думку, основними
причинами відємних коефіцієнтів біля цих факторів є
значний рівень тінізації економіки. Дані показники не
корелюються з ВВП, оскільки лише незначна частина таких надходжень потрапляє у
ВВП у вигляді податків від суб’єктів господарювання. На сьогодні значна частина
підприємців, що працюють у сфері туристичного обслуговування зареєстрована на
спрощеній системі оподаткуванні. Це не дає змоги реального контролю над
сукупними доходами отриманими від іноземних туристів.
Важливість туристичного
сектора України визначається унікальним поєднанням природно-рекреаційних
ресурсів, історичної спадщини та розгалуженості санаторно-курортної бази.
Україна має всі передумови для створення та розвитку сильної міжнародної
туристичної індустрії, проте низка перепон перешкоджає реалізації
конкурентоспроможності туристичного сектора країни. Насамперед це чинники
управлінського, економічного, екологічного, соціального та культурного
характеру, військова агресія сусідньої країни, розбалансованість реформ,
відсутність інституційного забезпечення. Здійснюючи аналіз розвитку
туристичного сектору на території нашої
країни варто виокремити такі тенденції: інвестиції в інфраструктуру туристичної
галузі практично не здійснюються, держава не намагається заохотити малий бізнес
для розвитку туристичної сфери, сільський та зелений туризм розвиваються
стихійно і не мають законодавчого забезпечення своєї діяльності, як наслідок ми
можемо спостерігати вузькоформатність та слабку
інтенсивність транснаціоналізації та сповільнення
інтеграції України у міжнародні економічні відносини у сфері міжнародного
туризму. Серед пропозицій щодо нарощення використання туристично-рекреаційного
потенціалу та інтеграції України у систему міжнародних економічних відносин у
сфері міжнародного туризму можна виокремити такі напрями трансформації
вітчизняної туристичної індустрії: в умовах загострення глобальної конкуренції
на туристичному ринку, формування нових типів споживачів необхідно постійно
реалізувати систему інновацій на різних етапах життєвого циклу туристичного
продукту; важливим є сегмент диверсифікації продуктового портфелю, планування
та створення нових поліпшених туристичних пропозицій, пошук нових цільових
сегментів та способів задоволення потреб туристів; необхідно визначити
інтеграційні важелі підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі
України, зокрема, заходи економічної дипломатії, наступальна політика держави у
сфері формування глобального позитивного іміджу і туристичного бренду,
широкомасштабна імплементація найкращих зарубіжних зразків організації
туристичної індустрії.
Додатки
Додаток В1
Основні показники розвитку міжнародної
туристичної діяльності
|
№
п/п/ |
Назва
країни |
Міжнародний
вхідний потік туристів, тис. чол. |
Вихідний
потік туристів, тис. чол. |
Надходження
від міжнародного туризму, млн. дол. |
Надходження
від міжнародного туризму, % від експорту країни |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Австралія |
6868 |
9114 |
34117 |
11,6 |
|
2 |
Австрія |
25291 |
10994 |
20907 |
9 |
|
3 |
Азейбаржан |
2160 |
4244 |
2713 |
8,3 |
|
4 |
Албанія |
3341 |
4146 |
1849 |
49,5 |
|
5 |
Алжир |
2301 |
2839 |
347 |
0,5 |
|
6 |
Ангола |
595 |
д/в |
1597 |
2,6 |
|
7 |
Аргентина |
5931 |
6517 |
5218 |
6,4 |
|
8 |
Багамські
Острови |
1427 |
д/в
|
2470 |
69,1 |
|
9 |
Бангладеш |
125 |
д/в
|
154 |
0,5 |
|
10 |
Барбадос |
568 |
д/в
|
1244 |
53,8 |
|
11 |
Бахрейн |
10452 |
д/в
|
1915 |
7,9 |
|
12 |
Бельгія |
7887 |
8887 |
15302 |
3,4 |
|
13 |
Бенін |
242 |
д/в |
236 |
14,5 |
|
14 |
Білорусь |
137 |
741 |
1230 |
2,8 |
|
15 |
Болгарія |
7311 |
4158 |
4557 |
12,4 |
|
16 |
Болівія |
871 |
932 |
736 |
5,5 |
|
17 |
Боснія
і Герцоговина |
536 |
д/в |
779 |
12,3 |
|
18 |
Ботсвана |
2101 |
д/в |
59 |
1,2 |
|
19 |
Бразилія |
6430 |
9048 |
7403 |
2,8 |
|
20 |
Бруней
Даррусалам |
226 |
д/в
|
242 |
2,1 |
|
21 |
Буркіна Фасо |
272 |
д/в
|
82 |
8,3 |
|
22 |
Бурунді |
202 |
д/в
|
2 |
1 |
|
23 |
Великобританія |
32613 |
60082 |
62830 |
7,4 |
|
24 |
Венесуела |
857 |
1589 |
1097 |
1,1 |
|
25 |
Вєтнам |
7874 |
д/в |
7330 |
4,5 |
|
26 |
Вірменія |
1204 |
1198 |
994 |
29,9 |
|
27 |
Габон |
3 |
0 |
47 |
1,3 |
|
28 |
Гайана |
206 |
д/в
|
79 |
5,9 |
|
29 |
Гаїті |
465 |
д/в
|
578 |
24,8 |
|
30 |
Гана |
1093 |
д/в
|
1027 |
6,7 |
|
31 |
Гватемала |
1455 |
1274 |
1564 |
11,3 |
|
32 |
Гвінея |
33 |
д/в |
2 |
0,2 |
|
33 |
Гондурас |
868 |
557 |
642 |
9,7 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
34 |
Гонконг |
27770 |
84519 |
46031 |
7,4 |
|
35 |
Греція |
22033 |
5802 |
19481 |
25,4 |
|
36 |
Грузія |
5516 |
3106 |
1972 |
28 |
|
37 |
Данія |
10267 |
88528 |
7002 |
3,8 |
|
38 |
Домініканська
Республіка |
5141 |
507 |
5637 |
33,3 |
|
39 |
ДР
Конго |
191 |
50 |
350 |
0,9 |
|
40 |
Еквадор |
1557 |
1278 |
1487 |
5,1 |
|
41 |
Естонія |
2918 |
1426 |
2231 |
10 |
|
42 |
Ефіопія |
770 |
д/в |
1184 |
33,9 |
|
43 |
Єгипет |
9628 |
6180 |
7979 |
16,9 |
|
44 |
Ємен |
1023 |
д/в |
1026 |
11 |
|
45 |
Замбія |
947 |
д/в |
642 |
5,8 |
|
46 |
Зімбабве |
1905 |
792 |
827 |
д/в |
|
47 |
Йорданія |
3990 |
1230 |
5537 |
35,7 |
|
48 |
Ізраїль |
2927 |
5181 |
6439 |
6,5 |
|
49 |
Індія |
7679 |
18330 |
20756 |
4,3 |
|
50 |
Індонезія |
9435 |
8770 |
11567 |
5,8 |
|
51 |
Ірак |
864 |
д/в |
867 |
1,3 |
|
52 |
Іран |
4967 |
7698 |
1978 |
8270 |
|
53 |
Ірландія |
8813 |
6676 |
11093 |
3,9 |
|
54 |
Ісландія |
998 |
400 |
1367 |
15 |
|
55 |
Іспанія |
64995 |
11783 |
65100 |
14,5 |
|
56 |
Італія |
48576 |
28460 |
45547 |
7,2 |
|
57 |
Казахстан |
4560 |
10230 |
1555 |
1,8 |
|
58 |
Камбоджа |
4503 |
956 |
3220 |
28,6 |
|
59 |
Камерун |
487 |
д/в |
167 |
2,3 |
|
60 |
Канада |
16537 |
33518 |
17476 |
3,1 |
|
61 |
Катар |
2826 |
д/в |
10576 |
7,5 |
|
62 |
Кенія |
1261 |
д/в |
1833 |
16,5 |
|
63 |
Киргизстан |
2849 |
1441 |
468 |
17,4 |
|
64 |
Китай |
55622 |
45844 |
56913 |
2,3 |
|
65 |
Кіпр |
2441 |
1209 |
3231 |
23,1 |
|
66 |
Колумбія |
2565 |
3911 |
4887 |
7,7 |
|
67 |
Коста-Рика |
2527 |
798 |
2954 |
18 |
|
68 |
Кот-д'івуар |
205 |
д/в |
129 |
1,1 |
|
69 |
Куба |
2970 |
355 |
2546 |
д/в |
|
70 |
Кувейт |
259 |
д/в |
615 |
0,6 |
|
71 |
Лаос |
3164 |
3320 |
642 |
18,78 |
|
72 |
Латвія |
1843 |
1362 |
1244 |
6,7 |
|
73 |
Литва |
2063 |
1789 |
1383 |
3,5 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
74 |
Ліван |
1355 |
д/в |
6576 |
34,9 |
|
75 |
Лівія |
34 |
д/в |
99 |
0,2 |
|
76 |
Люксембург |
1038 |
1516 |
5488 |
4,4 |
|
77 |
Маврикій |
1039 |
257 |
1719 |
27,4 |
|
78 |
Мадагаскар |
222 |
д/в |
357 |
13,6 |
|
79 |
Макао |
14566 |
1537 |
51556 |
93,4 |
|
80 |
Малаві |
742 |
д/в |
36 |
2,2 |
|
81 |
Малайзія |
27437 |
д/в |
22600 |
9,1 |
|
82 |
Малі |
190 |
д/в |
286 |
11,2 |
|
83 |
Мальдіви |
1205 |
123 |
2645 |
79,8 |
|
84 |
Мальта |
1680 |
391 |
1521 |
9,7 |
|
85 |
Марокко |
10283 |
1850 |
8885 |
29,1 |
|
86 |
Мексика |
29346 |
18261 |
16607 |
4 |
|
87 |
Мозамбік |
1661 |
д/в |
225 |
4,8 |
|
88 |
Молдова |
11 |
180 |
313 |
10,7 |
|
89 |
Монголія |
393 |
д/в |
215 |
3,4 |
|
90 |
М'янма |
3081 |
д/в |
1613 |
12,1 |
|
91 |
Намібія |
931 |
д/в |
517 |
9,1 |
|
92 |
Непал |
790 |
561 |
502 |
208 |
|
93 |
Нігер |
73 |
д/в |
86 |
8,2 |
|
94 |
Нігерія |
1313 |
д/в |
601 |
0,7 |
|
95 |
Нідерланди |
13925 |
17928 |
14682 |
2 |
|
96 |
Нікарагуа |
1330 |
959 |
445 |
8,9 |
|
97 |
Німеччина |
32999 |
83008 |
55924 |
3,2 |
|
98 |
Нова
Зеландія |
2772 |
2276 |
8400 |
д/в |
|
99 |
Норвегія |
4855 |
д/в |
6490 |
3,4 |
|
100 |
ОАЕ |
16520 |
д/в |
13969 |
4,3 |
|
101 |
Оман |
1519 |
3358 |
1949 |
3,5 |
|
102 |
Пакистан |
823 |
д/в |
971 |
3,2 |
|
103 |
Панама |
1745 |
706 |
5490 |
19,6 |
|
104 |
ПАР |
9549 |
4429 |
10484 |
9,6 |
|
105 |
Парагвай |
649 |
462 |
314 |
2,3 |
|
106 |
Патуа
Нова Гвінея |
182 |
д/в |
3 |
0 |
|
107 |
Перу |
3215 |
2442 |
3831 |
8,5 |
|
108 |
Південна
Корея |
14202 |
16081 |
23008 |
3,2 |
|
109 |
Португалія |
9092 |
д/в |
17784 |
18,9 |
|
110 |
Республіка
Македонія |
425 |
д/в |
298 |
5,5 |
|
111 |
Республіка
Польща |
16000 |
56000 |
12311 |
4,8 |
|
112 |
Російська
Федерація |
32421 |
45889 |
19451 |
3,5 |
|
113 |
Руанда |
926 |
д/в |
304 |
24,5 |
|
114 |
Румунія |
8442 |
12299 |
2225 |
2,7 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
115 |
Сальвадор |
1345 |
1515 |
1285 |
19,8 |
|
116 |
Саудівська
Аравія |
18259 |
19824 |
9263 |
2,6 |
|
117 |
Свазіленд |
756 |
1657 |
16 |
0,8 |
|
118 |
Сенегал |
836 |
д/в |
637 |
18,2 |
|
119 |
Сербія |
1029 |
д/в |
1352 |
7 |
|
120 |
Сирія |
5430 |
5253 |
3176 |
16,1 |
|
121 |
Сінгапур |
11864 |
8903 |
19203 |
3,3 |
|
122 |
Словакія |
6643 |
3683 |
2619 |
2,8 |
|
123 |
Словенія |
2411 |
2642 |
2939 |
7,8 |
|
124 |
Судан |
684 |
д/в |
967 |
16,1 |
|
125 |
Суринам |
252 |
д/в |
103 |
4,4 |
|
126 |
США |
75011 |
68303 |
220757 |
9,4 |
|
127 |
Сьєрра-Леоне |
44 |
93 |
35 |
2,4 |
|
128 |
Таджикістан |
213 |
19 |
107 |
12,8 |
|
129 |
Тайвань |
450 |
д/в |
2,4 |
д/в |
|
130 |
Таїланд |
24810 |
6444 |
42063 |
15 |
|
131 |
Танзанія |
1113 |
д/в |
2043 |
23,4 |
|
132 |
Того |
282 |
д/в |
44 |
3,9 |
|
133 |
Тринідат і
Тобаго |
412 |
д/в |
557 |
2,8 |
|
134 |
Туніс |
6069 |
3118 |
3042 |
14,1 |
|
135 |
Туреччина |
39811 |
7982 |
37371 |
16,9 |
|
136 |
Уганда |
1266 |
511 |
811 |
17,1 |
|
137 |
Угорщина |
12140 |
16340 |
7479 |
6 |
|
138 |
Узбекистан |
1069 |
1150 |
64 |
д/в |
|
139 |
Україна |
12712 |
22438 |
2263 |
3,5 |
|
140 |
Уругвай |
2682 |
2396 |
1861 |
13,6 |
|
141 |
Фіджі |
585 |
124 |
952 |
47,2 |
|
142 |
Філіпіни |
4833 |
3355 |
6052 |
8 |
|
143 |
Фінляндія |
3583 |
8731 |
3599 |
3,5 |
|
144 |
Франція |
83767 |
28160 |
66803 |
7,8 |
|
145 |
Хорватія |
11623 |
2763 |
10079 |
38 |
|
146 |
Чад |
122 |
98 |
д/в |
д/в |
|
147 |
Чехія |
10617 |
9665 |
7611 |
4,4 |
|
148 |
Чилі |
3674 |
3169 |
3134 |
3,6 |
|
149 |
Чорногорія |
1350 |
д/в |
959 |
52,1 |
|
150 |
Швейцарія |
9158 |
11147 |
21006 |
4,7 |
|
151 |
Швеція |
5660 |
13291 |
12696 |
5 |
|
152 |
Шрі-Ланка |
1527 |
1311 |
3278 |
19,6 |
|
153 |
Ямайка |
2080 |
д/в |
2255 |
52,3 |
|
154 |
Японія |
13413 |
16903 |
20790 |
2,4 |
Продовження додатку В1
|
№
п/п/ |
Назва
країни |
Витрати
туристів за кордоном, млн. дол. |
Витрати
туристів за кордоном, % від імпорту |
Прямі
надходження від туризму у ВВП, млн. дол. |
Частка
туристичної сфери у ВВП країни, % |
|
1 |
2 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Австралія |
31863 |
10,5 |
34572 |
2,8 |
|
2 |
Австрія |
10849 |
5 |
20458 |
5,5 |
|
3 |
Азейбаржан |
3163 |
16 |
1505 |
2,8 |
|
4 |
Албанія |
1689 |
27,1 |
697 |
6 |
|
5 |
Алжир |
685 |
1 |
5887 |
3,5 |
|
6 |
Ангола |
508 |
0,9 |
2057 |
1,9 |
|
7 |
Аргентина |
6992 |
8,8 |
22152 |
3,9 |
|
8 |
Багамські
Острови |
357 |
7,1 |
1842 |
20,9 |
|
9 |
Бангладеш |
796 |
1,8 |
5193 |
2,4 |
|
10 |
Барбадос |
279 |
10,9 |
529 |
12 |
|
11 |
Бахрейн |
864 |
5,8 |
1237 |
4,3 |
|
12 |
Бельгія |
26404 |
6 |
11157 |
2,5 |
|
13 |
Бенін |
102 |
4,3 |
205 |
2,6 |
|
14 |
Білорусь |
1308 |
3 |
1148 |
1,7 |
|
15 |
Болгарія |
1459 |
3,9 |
1617 |
3,3 |
|
16 |
Болівія |
977 |
7,5 |
1012 |
2,8 |
|
17 |
Боснія
і Герцоговина |
211 |
2 |
401 |
2,7 |
|
18 |
Ботсвана |
53 |
0,9 |
619 |
4,1 |
|
19 |
Бразилія |
29998 |
9,4 |
56317 |
3,3 |
|
20 |
Бруней
Даррусалам |
459 |
10,8 |
243 |
1,5 |
|
21 |
Буркіна Фасо |
110 |
4,7 |
188 |
1,6 |
|
22 |
Бурунді |
151 |
25,4 |
70 |
2,3 |
|
23 |
Великобританія |
79935 |
8,9 |
103740 |
3,7 |
|
24 |
Венесуела |
2594 |
4 |
18902 |
3 |
|
25 |
Вєтнам |
2150 |
1,4 |
12742 |
6,6 |
|
26 |
Вірменія |
1101 |
20,1 |
383 |
3,8 |
|
27 |
Габон |
22 |
0,8 |
142 |
1,1 |
|
28 |
Гайана |
77 |
3,5 |
107 |
3,3 |
|
29 |
Гаїті |
465 |
9,8 |
312 |
3,5 |
|
30 |
Гана |
948 |
4,9 |
1189 |
3,3 |
|
31 |
Гватемала |
1033 |
5,1 |
2099 |
3,3 |
|
32 |
Гвінея |
30 |
1,7 |
137 |
2 |
|
33 |
Гондурас |
509 |
4,9 |
1109 |
5,5 |
|
34 |
Гонконг |
22032 |
3,5 |
25021 |
8 |
|
35 |
Греція |
4001 |
4,9 |
14704 |
7,6 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
36 |
Грузія |
563 |
5,6 |
966 |
7,1 |
|
37 |
Данія |
10172 |
6,1 |
6024 |
2 |
|
38 |
Домініканська
Республіка |
761 |
3,8 |
3405 |
5 |
|
39 |
ДР
Конго |
283 |
2,1 |
236 |
0,6 |
|
40 |
Еквадор |
1021 |
3,4 |
2124 |
2,1 |
|
41 |
Естонія |
1329 |
6,2 |
875 |
3,9 |
|
42 |
Ефіопія |
156 |
1,6 |
2504 |
4,1 |
|
43 |
Єгипет |
3486 |
4,7 |
14483 |
4,9 |
|
44 |
Ємен |
158 |
1,2 |
1560 |
4,4 |
|
45 |
Замбія |
378 |
3,7 |
627 |
3 |
|
46 |
Зімбабве |
д/в |
д/в |
703 |
5,2 |
|
47 |
Йорданія |
1251 |
5 |
2037 |
5,6 |
|
48 |
Ізраїль |
5583 |
6 |
5898 |
2 |
|
49 |
Індія |
17493 |
3,2 |
41582 |
2 |
|
50 |
Індонезія |
10263 |
5,1 |
28209 |
3,3 |
|
51 |
Ірак |
813 |
2,2 |
3358 |
2,4 |
|
52 |
Іран |
д/в |
д/в |
10146 |
2,5 |
|
53 |
Ірландія |
6173 |
2,6 |
5006 |
2,2 |
|
54 |
Ісландія |
972 |
12 |
1313 |
8,2 |
|
55 |
Іспанія |
17969 |
4,3 |
68844 |
5,8 |
|
56 |
Італія |
28857 |
5,1 |
76286 |
4,2 |
|
57 |
Казахстан |
1919 |
3,4 |
3078 |
1,6 |
|
58 |
Камбоджа |
527 |
4,2 |
2437 |
13,5 |
|
59 |
Камерун |
563 |
7 |
899 |
3,1 |
|
60 |
Канада |
33817 |
5,8 |
28499 |
1,8 |
|
61 |
Катар |
12871 |
20,1 |
5174 |
2,8 |
|
62 |
Кенія |
206 |
1 |
2296 |
3,8 |
|
63 |
Киргизстан |
568 |
8,8 |
90 |
1,3 |
|
64 |
Китай |
164859 |
7,3 |
224004 |
2,1 |
|
65 |
Кіпр |
1895 |
10,8 |
1231 |
6,4 |
|
66 |
Колумбія |
5107 |
6,9 |
5880 |
2 |
|
67 |
Коста-Рика |
594 |
3,4 |
2489 |
4,8 |
|
68 |
Кот-д'івуар |
612 |
6,3 |
707 |
2,3 |
|
69 |
Куба |
д/в |
д/в |
2066 |
2,5 |
|
70 |
Кувейт |
12280 |
24 |
2600 |
2,1 |
|
71 |
Лаос |
51 |
3,4 |
571 |
4,6 |
|
72 |
Латвія |
908 |
4,7 |
1116 |
4,1 |
|
73 |
Литва |
1058 |
2,8 |
674 |
1,7 |
|
74 |
Ліван |
5179 |
16 |
3606 |
8,1 |
|
75 |
Лівія |
1339 |
5,1 |
1802 |
3,3 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
76 |
Люксембург |
3608 |
3,6 |
1031 |
1,8 |
|
77 |
Маврикій |
503 |
6,4 |
1321 |
11,6 |
|
78 |
Мадагаскар |
168 |
3,5 |
548 |
4,8 |
|
79 |
Макао |
д/в |
д/в |
16142 |
34,7 |
|
80 |
Малаві |
106 |
3,5 |
231 |
3,4 |
|
81 |
Малайзія |
12369 |
5,7 |
13004 |
4,4 |
|
82 |
Малі |
228 |
6,1 |
441 |
4,2 |
|
83 |
Мальдіви |
279 |
10,1 |
1436 |
52,4 |
|
84 |
Мальта |
397 |
2,7 |
1397 |
15,1 |
|
85 |
Марокко |
1910 |
4,4 |
7735 |
7,7 |
|
86 |
Мексика |
12556 |
2,9 |
79674 |
7 |
|
87 |
Мозамбік |
331 |
2,9 |
470 |
3 |
|
88 |
Молдова |
453 |
7,7 |
60 |
1 |
|
89 |
Монголія |
557 |
8,1 |
313 |
2,5 |
|
90 |
М'янма |
137 |
0,9 |
1691 |
2,6 |
|
91 |
Намібія |
150 |
1,8 |
374 |
3 |
|
92 |
Непал |
665 |
7,6 |
805 |
4 |
|
93 |
Нігер |
98 |
5 |
101 |
1,4 |
|
94 |
Нігерія |
8573 |
10 |
8283 |
1,7 |
|
95 |
Нідерланди |
21390 |
3,4 |
13861 |
1,8 |
|
96 |
Нікарагуа |
285 |
4 |
617 |
5 |
|
97 |
Німеччина |
106630 |
7 |
130746 |
3,9 |
|
98 |
Нова
Зеландія |
4106 |
д/в |
8640 |
5,1 |
|
99 |
Норвегія |
19330 |
13,1 |
12515 |
3,2 |
|
100 |
ОАЕ |
17740 |
3,22 |
17662 |
4,2 |
|
101 |
Оман |
2304 |
6 |
1813 |
2,5 |
|
102 |
Пакистан |
2000 |
3,9 |
7362 |
2,8 |
|
103 |
Панама |
1060 |
3,5 |
3860 |
8,1 |
|
104 |
ПАР |
6314 |
5,4 |
9340 |
3 |
|
105 |
Парагвай |
449 |
3,4 |
573 |
1,8 |
|
106 |
Патуа
Нова Гвінея |
168 |
2,7 |
100 |
0,5 |
|
107 |
Перу |
2113 |
4,4 |
7376 |
3,8 |
|
108 |
Південна
Корея |
25907 |
4 |
24188 |
1,8 |
|
109 |
Португалія |
5391 |
5,9 |
12563 |
6,4 |
|
110 |
Республіка
Македонія |
186 |
2,5 |
150 |
1,5 |
|
111 |
Республіка
Польща |
9540 |
3,8 |
7999 |
1,7 |
|
112 |
Російська
Федерація |
56383 |
12,9 |
17856 |
1,5 |
|
113 |
Руанда |
146 |
10,3 |
261 |
3,1 |
|
114 |
Румунія |
2636 |
3,2 |
2319 |
1,3 |
|
115 |
Сальвадор |
277 |
2,5 |
1114 |
4,3 |
|
116 |
Саудівська
Аравія |
25137 |
9,7 |
15892 |
2,5 |
|
117 |
Свазіленд |
105 |
4,5 |
60 |
2 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
118 |
Сенегал |
276 |
3,9 |
757 |
5,5 |
|
119 |
Сербія |
1360 |
5,7 |
808 |
2,2 |
|
120 |
Сирія |
912 |
4,7 |
1393 |
4,7 |
|
121 |
Сінгапур |
23931 |
4,7 |
13937 |
4,8 |
|
122 |
Словакія |
2622 |
3 |
2035 |
2,4 |
|
123 |
Словенія |
1132 |
3,3 |
1509 |
3,6 |
|
124 |
Судан |
439 |
4,3 |
1932 |
2,6 |
|
125 |
Суринам |
90 |
3,3 |
70 |
1,2 |
|
126 |
США |
145678 |
5,1 |
487965 |
2,7 |
|
127 |
Сьєрра-Леоне |
24 |
0,8 |
80 |
1,8 |
|
128 |
Таджикістан |
29 |
0,7 |
д/в |
д/в |
|
129 |
Тайвань |
д/в |
д/в |
9501 |
1,8 |
|
130 |
Таїланд |
8822 |
3,5 |
36407 |
9,3 |
|
131 |
Танзанія |
1206 |
8,9 |
1906 |
4,1 |
|
132 |
Того |
68 |
4,1 |
162 |
4,1 |
|
133 |
Тринідат і
Тобаго |
102 |
1 |
843 |
3,2 |
|
134 |
Туніс |
770 |
2,9 |
2524 |
5,8 |
|
135 |
Туреччина |
5475 |
2,1 |
35898 |
5 |
|
136 |
Уганда |
376 |
4,8 |
920 |
3,7 |
|
137 |
Угорщина |
2718 |
2,4 |
4779 |
4 |
|
138 |
Узбекистан |
д/в |
д/в |
671 |
1,1 |
|
139 |
Україна |
5470 |
7,8 |
1305 |
1,4 |
|
140 |
Уругвай |
1622 |
11,2 |
1522 |
2,8 |
|
141 |
Фіджі |
111 |
4,3 |
546 |
14,1 |
|
142 |
Філіпіни |
12295 |
14 |
12494 |
4,2 |
|
143 |
Фінляндія |
5286 |
5 |
4735 |
2,1 |
|
144 |
Франція |
59377 |
6,7 |
89157 |
3,7 |
|
145 |
Хорватія |
865 |
3,4 |
4933 |
10,1 |
|
146 |
Чад |
д/в |
д/в |
156 |
1,2 |
|
147 |
Чехія |
5172 |
3,3 |
4612 |
2,5 |
|
148 |
Чилі |
2776 |
3,3 |
8044 |
3,4 |
|
149 |
Чорногорія |
79 |
2,9 |
450 |
11,3 |
|
150 |
Швейцарія |
20241 |
5,4 |
13844 |
2,1 |
|
151 |
Швеція |
18520 |
8,2 |
12147 |
2,5 |
|
152 |
Шрі-Ланка |
1922 |
8,3 |
3547 |
4,6 |
|
153 |
Ямайка |
454 |
6,1 |
1259 |
8,9 |
|
154 |
Японія |
28608 |
2,9 |
106658 |
2,6 |
Продовження додатку В1
|
№
п/п/ |
Назва
країни |
Сукупні
капіталовкладення у туристичну галузь, млн. дол. |
Частка
зайнятих працівників у туристичній сфері, % |
Витрати
міжнародних туристів всередині країни, млн. дол. |
ВНП,
млн. дол. |
|
1 |
2 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
Австралія |
14435 |
4,4 |
19358 |
1444189 |
|
2 |
Австрія |
3714 |
6,1 |
20568 |
437123 |
|
3 |
Азейбаржан |
429 |
2,6 |
2650 |
74145 |
|
4 |
Албанія |
159 |
5,5 |
1625 |
13262 |
|
5 |
Алжир |
1609 |
3 |
301 |
214080 |
|
6 |
Ангола |
512 |
1,6 |
1262 |
128564 |
|
7 |
Аргентина |
7196 |
3,7 |
5340 |
540164 |
|
8 |
Багамські
Острови |
458 |
28,9 |
2538 |
8657 |
|
9 |
Бангладеш |
785 |
2 |
138 |
185415 |
|
10 |
Барбадос |
156 |
12,3 |
1093 |
4348 |
|
11 |
Бахрейн |
280 |
4,2 |
1683 |
33862 |
|
12 |
Бельгія |
2486 |
2,6 |
13580 |
534672 |
|
13 |
Бенін |
50 |
2,2 |
201 |
8701 |
|
14 |
Білорусь |
372 |
1,6 |
1047 |
76139 |
|
15 |
Болгарія |
765 |
3,1 |
3501 |
55837 |
|
16 |
Болівія |
200 |
2,4 |
864 |
34425 |
|
17 |
Боснія
і Герцоговина |
131 |
3,2 |
714 |
17977 |
|
18 |
Ботсвана |
346 |
3 |
623 |
15789 |
|
19 |
Бразилія |
18122 |
2,9 |
6027 |
2353025 |
|
20 |
Бруней
Даррусалам |
509 |
2,5 |
492 |
15102 |
|
21 |
Буркіна Фасо |
30 |
1,4 |
176 |
12503 |
|
22 |
Бурунді |
10 |
1,9 |
0 |
3094 |
|
23 |
Великобританія |
21468 |
5,3 |
48420 |
2945146 |
|
24 |
Венесуела |
5487 |
2,6 |
1406 |
20787 |
|
25 |
Вєтнам |
5178 |
5,2 |
9735 |
186049 |
|
26 |
Вірменія |
80 |
3,3 |
914 |
10279 |
|
27 |
Габон |
60 |
1 |
10 |
17182 |
|
28 |
Гайана |
20 |
3,6 |
90 |
2997 |
|
29 |
Гаїті |
120 |
2,9 |
669 |
8711 |
|
30 |
Гана |
269 |
2,6 |
987 |
38648 |
|
31 |
Гватемала |
729 |
2,9 |
0 |
60422 |
|
32 |
Гвінея |
20 |
1,6 |
0 |
6529 |
|
33 |
Гондурас |
442 |
4,8 |
652 |
19511 |
|
34 |
Гонконг |
5614 |
8,6 |
43909 |
289628 |
|
35 |
Греція |
2983 |
11,3 |
16466 |
238023 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
36 |
Грузія |
102 |
5,8 |
2069 |
16535 |
|
37 |
Данія |
2545 |
3 |
6895 |
340806 |
|
38 |
Домініканська
Республіка |
542 |
4,5 |
6411 |
64077 |
|
39 |
ДР
Конго |
279 |
0,5 |
0 |
34677 |
|
40 |
Еквадор |
1212 |
1,9 |
1949 |
100755 |
|
41 |
Естонія |
392 |
4,1 |
1912 |
25953 |
|
42 |
Ефіопія |
686 |
3,6 |
2817 |
52335 |
|
43 |
Єгипет |
5049 |
4,4 |
7437 |
286435 |
|
44 |
Ємен |
215 |
2,9 |
1358 |
43229 |
|
45 |
Замбія |
106 |
1,7 |
605 |
26758 |
|
46 |
Зімбабве |
80 |
3,1 |
507 |
13672 |
|
47 |
Йорданія |
600 |
4,5 |
5012 |
35765 |
|
48 |
Ізраїль |
2542 |
2,4 |
5993 |
303771 |
|
49 |
Індія |
35283 |
5,5 |
19469 |
2049501 |
|
50 |
Індонезія |
13992 |
2,9 |
11816 |
888646 |
|
51 |
Ірак |
1473 |
1,8 |
1770 |
221130 |
|
52 |
Іран |
3308 |
1,9 |
1325 |
404132 |
|
53 |
Ірландія |
4184 |
2,2 |
10591 |
248438 |
|
54 |
Ісландія |
596 |
6,7 |
2128 |
16693 |
|
55 |
Іспанія |
18711 |
5,2 |
61866 |
1406855 |
|
56 |
Італія |
9657 |
5 |
41010 |
2147952 |
|
57 |
Казахстан |
2172 |
1,7 |
1557 |
212260 |
|
58 |
Камбоджа |
411 |
12,1 |
3504 |
16551 |
|
59 |
Камерун |
149 |
2,7 |
603 |
31669 |
|
60 |
Канада |
10376 |
3,7 |
15055 |
1788717 |
|
61 |
Катар |
1776 |
4,7 |
9364 |
210002 |
|
62 |
Кенія |
849 |
3,5 |
1639 |
60770 |
|
63 |
Киргизстан |
70 |
1,3 |
418 |
7402 |
|
64 |
Китай |
132450 |
2,9 |
61189 |
10380380 |
|
65 |
Кіпр |
304 |
6,6 |
2492 |
23269 |
|
66 |
Колумбія |
2896 |
2,5 |
5111 |
384901 |
|
67 |
Коста-Рика |
407 |
4,9 |
2871 |
48144 |
|
68 |
Кот-д'івуар |
80 |
1,9 |
185 |
33956 |
|
69 |
Куба |
1392 |
2,3 |
2841 |
|
|
70 |
Кувейт |
414 |
2 |
724 |
172350 |
|
71 |
Лаос |
370 |
3,9 |
693 |
11676 |
|
72 |
Латвія |
309 |
4,1 |
1080 |
31970 |
|
73 |
Литва |
261 |
1,7 |
1195 |
48232 |
|
74 |
Ліван |
1282 |
7,9 |
6930 |
49919 |
|
75 |
Лівія |
246 |
2 |
111 |
41148 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
76 |
Люксембург |
1061 |
2,5 |
1325 |
62019 |
|
77 |
Маврикій |
134 |
11,1 |
1622 |
13240 |
|
78 |
Мадагаскар |
293 |
3,8 |
743 |
10595 |
|
79 |
Макао |
3278 |
32,9 |
36662 |
32823 |
|
80 |
Малаві |
40 |
2,8 |
40 |
4263 |
|
81 |
Малайзія |
5268 |
4,2 |
15414 |
326933 |
|
82 |
Малі |
108 |
2,3 |
162 |
11915 |
|
83 |
Мальдіви |
120 |
30,2 |
2908 |
2854 |
|
84 |
Мальта |
190 |
16,5 |
1608 |
10582 |
|
85 |
Марокко |
3615 |
6,8 |
7213 |
109201 |
|
86 |
Мексика |
7564 |
7,5 |
18414 |
1282725 |
|
87 |
Мозамбік |
182 |
2,4 |
196 |
16684 |
|
88 |
Молдова |
30 |
0,8 |
257 |
7944 |
|
89 |
Монголія |
650 |
2,2 |
227 |
11981 |
|
90 |
М'янма |
132 |
2,3 |
1891 |
62802 |
|
91 |
Намібія |
503 |
3,6 |
566 |
13353 |
|
92 |
Непал |
143 |
3,2 |
571 |
19637 |
|
93 |
Нігер |
40 |
1,2 |
60 |
8025 |
|
94 |
Нігерія |
5253 |
1,6 |
435 |
573652 |
|
95 |
Нідерланди |
4164 |
6 |
18293 |
866354 |
|
96 |
Нікарагуа |
125 |
3,8 |
551 |
11707 |
|
97 |
Німеччина |
27798 |
7 |
43513 |
3859547 |
|
98 |
Нова
Зеландія |
2333 |
8,8 |
10021 |
198118 |
|
99 |
Норвегія |
4220 |
5,5 |
5597 |
500244 |
|
100 |
ОАЕ |
7448 |
5,7 |
26008 |
401647 |
|
101 |
Оман |
638 |
2,7 |
1768 |
77755 |
|
102 |
Пакистан |
3234 |
2,4 |
1079 |
250136 |
|
103 |
Панама |
703 |
8,6 |
6214 |
43784 |
|
104 |
ПАР |
5012 |
4,5 |
9050 |
350082 |
|
105 |
Парагвай |
70 |
1,4 |
510 |
29704 |
|
106 |
Патуа
Нова Гвінея |
108 |
0,4 |
0 |
16060 |
|
107 |
Перу |
2387 |
2,5 |
4112 |
202948 |
|
108 |
Південна
Корея |
9051 |
2,2 |
19519 |
1416949 |
|
109 |
Португалія |
2707 |
7,9 |
15688 |
230012 |
|
110 |
Республіка
Македонія |
70 |
1,4 |
264 |
11342 |
|
111 |
Республіка
Польща |
3563 |
1,7 |
10049 |
546644 |
|
112 |
Російська
Федерація |
6426 |
1,4 |
13332 |
1857461 |
|
113 |
Руанда |
175 |
2,6 |
342 |
8012 |
|
114 |
Румунія |
3197 |
2,2 |
2101 |
199950 |
|
115 |
Сальвадор |
372 |
3,8 |
1280 |
25329 |
Продовження додатку В1
|
1 |
2 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
116 |
Саудівська
Аравія |
21625 |
6,4 |
8750 |
752459 |
|
117 |
Свазіленд |
20 |
1,5 |
10 |
3676 |
|
118 |
Сенегал |
125 |
4,7 |
486 |
15584 |
|
119 |
Сербія |
271 |
2,2 |
1271 |
43866 |
|
120 |
Сирія |
163 |
3 |
1834 |
71998 |
|
121 |
Сінгапур |
14359 |
4,3 |
16509 |
308051 |
|
122 |
Словакія |
706 |
2,5 |
2135 |
99971 |
|
123 |
Словенія |
768 |
4 |
2636 |
49509 |
|
124 |
Судан |
346 |
1,9 |
1193 |
73816 |
|
125 |
Суринам |
40 |
1,1 |
107 |
5297 |
|
126 |
США |
148837 |
3,8 |
189711 |
17418925 |
|
127 |
Сьєрра-Леоне |
30 |
1,7 |
40 |
5033 |
|
128 |
Таджикістан |
д/в |
д/в |
д/в |
9242 |
|
129 |
Тайвань |
5778 |
2,3 |
17153 |
529550 |
|
130 |
Таїланд |
6638 |
6,3 |
49008 |
373804 |
|
131 |
Танзанія |
1207 |
3,4 |
2357 |
47932 |
|
132 |
Того |
20 |
3,3 |
202 |
4604 |
|
133 |
Тринідат і
Тобаго |
410 |
4,6 |
842 |
28788 |
|
134 |
Туніс |
716 |
5,3 |
1733 |
48553 |
|
135 |
Туреччина |
14156 |
2,3 |
35488 |
806108 |
|
136 |
Уганда |
336 |
3,1 |
1152 |
27616 |
|
137 |
Угорщина |
941 |
5,8 |
6795 |
137104 |
|
138 |
Узбекистан |
320 |
0,9 |
211 |
62619 |
|
139 |
Україна |
243 |
1,2 |
1557 |
130660 |
|
140 |
Уругвай |
825 |
2,8 |
1901 |
55143 |
|
141 |
Фіджі |
234 |
12,7 |
938 |
4212 |
|
142 |
Філіпіни |
1666 |
3,3 |
6464 |
284927 |
|
143 |
Фінляндія |
1287 |
2,1 |
3726 |
271165 |
|
144 |
Франція |
33037 |
4,2 |
48159 |
2846889 |
|
145 |
Хорватія |
995 |
9,8 |
8886 |
57157 |
|
146 |
Чад |
258 |
0,9 |
80 |
13947 |
|
147 |
Чехія |
1873 |
4,1 |
6562 |
205858 |
|
148 |
Чилі |
5454 |
3,4 |
3191 |
257968 |
|
149 |
Чорногорія |
249 |
10,3 |
937 |
4462 |
|
150 |
Швейцарія |
3577 |
2,8 |
19174 |
712050 |
|
151 |
Швеція |
2984 |
3,7 |
14376 |
570137 |
|
152 |
Шрі-Ланка |
908 |
4,2 |
3656 |
59917 |
|
153 |
Ямайка |
351 |
8 |
2450 |
13787 |
|
154 |
Японія |
32837 |
1,9 |
25727 |
4616335 |
д/в – дані відсутні.
Додаток Г1
Країни-лідери по залученому туристичному
потоку, у 2016 році[30]
|
|
Кількість
іноземних громадян, які в’їхали в Україну − усього2 |
Із
них – за метою поїздки |
||
|
службова,
ділова, дипломатична |
туризм |
приватна |
||
|
Усього |
13333096 |
33397 |
172848 |
12953702 |
|
у тому числі з країн |
|
|
|
|
|
Азербайджан |
105606 |
37 |
41 |
104059 |
|
Болгарія |
37821 |
772 |
24 |
36935 |
|
Білорусь |
1822261 |
4680 |
84361 |
1726744 |
|
Канада |
30281 |
8 |
1039 |
29162 |
|
Китай |
19599 |
273 |
536 |
18679 |
|
Чехія |
49002 |
8 |
167 |
47643 |
|
Естонія |
15759 |
77 |
330 |
15201 |
|
Франція |
54152 |
7 |
1135 |
52871 |
|
Грузія |
48432 |
2355 |
45 |
45826 |
|
Німеччина |
171118 |
299 |
2978 |
166169 |
|
Греція |
14739 |
132 |
258 |
14326 |
|
Угорщина |
1269653 |
133 |
3 |
1184730 |
|
Індія |
14047 |
150 |
260 |
13570 |
|
Ізраїль |
216638 |
143 |
10752 |
200054 |
|
Італія |
77787 |
121 |
1280 |
74032 |
|
Казахстан |
37466 |
126 |
26 |
37078 |
|
Киргизстан |
21057 |
38 |
2 |
20961 |
|
Латвія |
29881 |
888 |
151 |
28667 |
|
Литва |
52187 |
1110 |
1273 |
49456 |
|
Молдова, Республіка |
4296409 |
4910 |
190 |
4289184 |
|
Нідерланди |
34386 |
24 |
751 |
33247 |
|
Польща |
1195163 |
96 |
132 |
1194097 |
|
Румунія |
774585 |
58 |
35 |
742710 |
|
Російська Федерація |
1473633 |
3622 |
44497 |
1399527 |
|
Сербія |
30297 |
1124 |
13 |
27860 |
|
Словаччина |
410508 |
13 |
5 |
410064 |
|
Іспанія |
18089 |
22 |
97 |
17853 |
|
Швеція |
20126 |
24 |
263 |
19812 |
|
Туреччина |
199618 |
11188 |
12192 |
175939 |
|
Велика Британія |
70296 |
12 |
2345 |
67805 |
|
США |
138006 |
11 |
5701 |
132012 |
|
Узбекистан |
135355 |
186 |
7 |
134173 |
|
Інші країни |
449139 |
750 |
1959 |
443256 |
Додаток Г2
Виїзд громадян України за кордон у 2016 р., чол.[31]
|
|
Кількість
громадян України, які виїжджали за кордон |
Із
них − за
метою поїздки |
||
|
службова
поїздка |
організований
туризм |
приватна
поїздка |
||
|
Всього, у т.ч. |
24668233 |
156157 |
224646 |
24287430 |
|
Азербайджан |
111 |
34 |
989 |
26215 |
|
Австрія |
105905 |
342 |
9103 |
96460 |
|
Вірменія |
22403 |
197 |
4180 |
18026 |
|
Болгарія |
54162 |
10895 |
8112 |
35155 |
|
Білорусь |
1114457 |
14300 |
9545 |
1090612 |
|
Кіпр |
80023 |
102 |
2697 |
77224 |
|
Чехія |
41754 |
66 |
1474 |
40214 |
|
Естонія |
11637 |
108 |
2431 |
9098 |
|
Фінляндія |
13814 |
− |
− |
13814 |
|
Франція |
92733 |
− |
− |
92733 |
|
Грузія |
104517 |
3677 |
2753 |
98087 |
|
Німеччина |
275987 |
356 |
8999 |
266632 |
|
Греція |
96419 |
739 |
11315 |
84365 |
|
Угорщина |
2893370 |
− |
− |
2893370 |
|
Ізраїль |
146379 |
346 |
8324 |
137709 |
|
Італія |
122294 |
132 |
2332 |
119830 |
|
Казахстан |
36253 |
− |
− |
36253 |
|
Латвія |
39235 |
102 |
1531 |
37602 |
|
Литва |
57639 |
292 |
4954 |
52393 |
|
Молдова, Республіка |
1655775 |
790 |
2806 |
1652179 |
|
Чорногорія |
28386 |
− |
− |
28386 |
|
Нідерланди |
92835 |
− |
2 |
92833 |
|
Польща |
10111086 |
105072 |
9436 |
9996578 |
|
Румунія |
857728 |
3273 |
2306 |
852149 |
|
Російська Федерація |
3859820 |
4885 |
172 |
3854763 |
|
Словаччина |
886120 |
− |
− |
886120 |
|
Іспанія |
89606 |
− |
− |
89606 |
|
Швеція |
15570 |
− |
− |
15570 |
|
Швейцарія |
31713 |
− |
− |
31713 |
|
Таїланд |
17970 |
− |
− |
17970 |
|
Об'єднані Арабські Емірати |
150673 |
445 |
13680 |
136548 |
|
Туніс |
5898 |
− |
3 |
5895 |
|
Туреччина |
930657 |
9377 |
93698 |
827582 |
|
Єгипет |
417949 |
481 |
23351 |
394117 |
|
Великобританія |
64528 |
35 |
− |
64493 |
|
США |
36040 |
− |
19 |
36021 |
|
Інші |
79660 |
111 |
434 |
79115 |
Додаток Д
Кореляція показників розвитку міжнародної
туристичної діяльності на основі використання програмного продукту Статистика
10
