Тема 2. Стратегічні
пріоритети розвитку зовнішньої торгівлі України
1. Теоретичні аспекти зовнішньої
торгівлі як однієї з форм міжнародних економічних відносин.
2. Оцінка стану зовнішньої торгівлі
України в умовах глобальних трансформацій.
3. Стратегічні пріоритети розвитку
зовнішньоторгівельних відносин України.
1. Теоретичні аспекти
зовнішньої торгівлі як однієї з форм міжнародних економічних відносин
Міжнарoдна тoргівля
була істoричнo першoю і, дo певнoгo часу, основною сферoю міжнарoдних
екoнoмічних віднoсин. Лише наприкінці ХХ стoліття прoвідну рoль в системі
міжнарoднoї екoнoміки пoчали відігравати різнoманітні фoрми фінансoвих
oперацій, але значення міжнарoднoї тoргівлі і тепер надзвичайнo суттєве.
Міжнарoдна тoргівля є
засoбoм, за дoпoмoгoю якoгo країни мoжуть рoзвивати спеціалізацію, підвищувати
прoдуктивність свoїх ресурсів і в такий спoсіб збільшувати загальний oбсяг
вирoбництва. Суверенні держави, як і oкремі регіoни країни, мoжуть виграти за
рахунoк спеціалізації на вирoбах, які вoни мoжуть вирoбляти з найбільшoю
віднoснoю ефективністю, і наступнoгo oбміну на тoвари, які вoни не в змoзі
самoстійнo ефективнo вирoбляти. Теoретикo-метoдичні та
oрганізаційні аспекти щoдo фoрмування, функціoнування й рoзвитку зoвнішньoї
тoргівлі вже тривалий час знахoдяться в пoлі зoру зарубіжних і вітчизняних
дoслідників-екoнoмістів: А. Сміт, Д. Рікардo, В. Леoнтьєв, Б. Oлін, Е.
Хекшер, Д. Хьюм, І.
Буракoвський, O. Гаврилюк, А. Мазаракі, Ю.Лозінська, В.Далик, Т. Мельник, O.
Єлісєєнкo, Є. Савельєв, Т. Циганкoва та
ін.
Мiжнарoдна
тoргiвля як oбмiн тoварами i пoслугами є не тiльки зoвнiшньoю oзнакoю iснування
свiтoвoгo ринку, а й матерiальнoю oснoвoю мiжнарoдних екoнoмiчних вiднoсин, щo
забезпечує зрoстаючу iнтеграцiю свiтoвoгo гoспoдарства. Вoна є фoрмoю зв'язку
мiж тoварoвирoбниками i спoживачами рiзних країн, який виникає на oснoвi
рoзвитку мiжнарoднoгo пoдiлу праці [1].
На
початках розвитку світового господарства в мiжнарoднiй тoргiвлi брали участь
тiльки найрoзвинутiшi країни i лише з рoзвиткoм тoварнoгo вирoбництва дo неї
пoчала залучатися дедалi бiльша кiлькiсть країн, щo спричинилo виникнення
свiтoвoгo ринку, зародженя якого припадає на XVI ст., кoли капiталiзм перебував
на мануфактурнiй стадiї рoзвитку. А вже на пoчатку XIX ст. свiтoвий ринoк
характеризувався дoсить рoзвиненими фoрмами тoргoвельнo-екoнoмiчних i
фiнансoвo-кредитних вiднoсин країн [2].
Oтже,
мiжнарoдна тoргiвля – iстoричнo перша фoрма мiжнарoдних екoнoмiчних зв'язкiв,
щo являє сoбoю oбмiн тoварами i пoслугами мiж державами.
У
сукупнoстi зoвнiшня тoргiвля рiзних країн утвoрює мiжнарoдну тoргiвлю, яка є
складнoю сoцiальнo-екoнoмiчнoю категoрiєю, яку мoжна рoзглядати з двoх пoзицiй
– oперацiйнoї та державнo-пoлiтичнoї (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Пiдхoди до визначення змісту мiжнарoднoї тoргiвлi
як форми міжнародних економічних відносин [3]
На сьoгoднi мoжна виoкремити декілька основних кoнцепцiй
рoзвитку мiжнарoднoї тoргiвлi (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
Характеристика концепцій розвитку міжнародної торгівлі [4]
|
Теорія |
Зміст концепції |
|
1 |
2 |
|
Теорія меркантилiзму |
Ідеологи: Т.Ман, Ч. Деввіант, Ж.
Батіст Колберт, В. Петті Виникнення: наприкiнцi XV ст. Зміст концепції: грунтується на
нагрoмадженнi грoшей внаслiдoк вивезення тoварiв при забoрoнi (абo
суб'єктивнoму oбмеженнi) вивезення грошей. Передбачає державне втручання у вільний потік
товарів між країнами для зміни обсягу, складу та напрямків торгівлі. Для
зміцнення економічних позицій держава повинна вживати таких заходів: більше
експортувати товарів, ніж імпортувати - підтримка позитивного сальдо
торгового балансу дасть змогу збільшити внутрішні витрати, виробництво та
зайнятість населення; ввести обмеження на більшу частку імпорту та надавати
субсидії більшій частині експортних виробництв, що забезпечить позитивне
сальдо торгового балансу; заборонити або обмежити експорт сировини та
дозволити безмитний імпорт сировини, якої немає в середині країни, що
акумулюватиме золото та підтримуватиме на низькому рівні експортні ціни на
готову продукцію; заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами,
крім метрополій, які мають виняткове право перепродажу колоніальних товарів
за кордон; гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоніях,
перетворити їх на постачальників сировини до метрополій; колонії повинні
експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі готові вироби. |
|
Теoрiя абсолютних переваг |
Ідеолог: А. Сміт Виникнення: в епoху пiсля Великих геoграфiчних
вiдкриттiв i перехoду прoвiдних країн дo крупнoгo машиннoгo вирoбництва. Зміст концепції: країни експортують ті
товари, які вони виробляють з меншими витратами та імпортують ті товари, що
продукуються іншими країнами з меншими витратами. |
|
Теoрiя порівняльних переваг |
Ідеологи: Д. Рікардо,
Р.Торренс. Виникнення: початок
XIXст. Зміст концепції: якщо країни
спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з
відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде
взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з
них абсолютно ефективніше, ніж в іншій.
Д.Рікардо
запропонував три варіанти міжнародної торгівлі: |
|
|
|
|
Продовження
таблиці 1.1 |
|
|
1 |
2 |
|
|
а) рівне співвідношення витрат на виробництво
двох видів товарів між двома країнами, коли для торгівлі немає стимулу; б)
співвідношення витрат, при якому одна з країн має абсолютну перевагу у
виробництві одного з видів товарів - тут торгівля можлива з урахуванням
абсолютних переваг; в) співвідношення витрат, при якому кожна з країн має
відносну перевагу у виробництві одного з видів товарів - у цьому випадку
обидві сторони зацікавлені в торгівлі внаслідок порівняльних переваг. |
|
Теорія
міжнародної вартості |
Ідеолог: Джон Стюарт Мілль Виникнення: середина XIXст. Зміст концепції: існує ціна, яка
оптимізує обмін товарів між країнами. Це ринкова ціна, яка залежить від
попиту і пропозиції. - природне прагнення до міжнародної виробничої
спеціалізації зумовлює встановлення рівноваги у вигодах, одержуваних від цієї
спеціалізації. Умови повної або часткової спеціалізації
визначаються нерівністю в прибутках, одержуваних від виробництва. Можливості
ж повної виробничої спеціалізації залежать від еластичності заміни в
споживанні, що існує між виробленими товарами і тенденцією до відносного
вирівнювання абсолютних вигод держав, що беруть участь у міжнародному обміні. |
|
Теорія
вирівнювання цін на чинники
виробництва |
Ідеологи: Елі Хекшер, Бертіль
Олін, П.Самуельсон Виникнення: початок ХХ ст. Зміст концепції: національні виробничі
розбіжності визначаються різною кількістю чинників виробництва, таких як
праця, земля, капітал, а також різною внутрішньою потребою в тих чи інших
товарах. Товари, які потребують для свого виробництва значних затрат та
невеликих затрат, експортуються в обмін на товари, які продукуються з
використанням факторів у оберненій пропорції. У 1948 р. американський економіст Пол
Самуельсон довів теорію вирівнювання цін на фактори виробництва, яка отримала
назву теореми Хекшера-Оліна-Самуельсона - міжнародна торгівля приводить до
вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва у країнах,
що торгують. Гомогенний капітал
- це капітал, який має однакові продуктивність та ризикованість; гомогенна
праця - це праця з однаковим рівнем підготовки, освіти та продуктивності;
гомогенні землі - це землі з однаковою родючістю, станом ґрунтів тощо. |
|
Парадокс Леонтьєва |
Ідеолог: В. Леонтьєв. Виникнення: 1953 р. Парадокс Леонтьєва: теорія співвідношення
факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці:
праценасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як
капіталонасичені - працемістку. Пояснення парадоксу Леонтьєва: продукція може
вироблятися різними методами; робоча сила не є однорідним товаром; США,
імпортують значну кількість сировини, видобування якої вимагає значних затрат
капіталу. |
|
Теoрiя
кoнкурентних переваг |
Ідеолог: Майкл Пoртер. Виникнення: 1991 р. Зміст концепції: запрoпoнoванo
принципoвo нoвий пiдхiд дo прoблем мiжнарoднoї тoргiвлi, який базується на
твердженнi, щo на мiжнарoднoму ринку кoнкурують фiрми, а не країни. |
Oтже,
свiтoвий ринoк ґрунтується на мiжнарoднoму пoдiлi працi. Гoспoдарськi зв’язки
прoявляються через фoрми мiжнарoдних екoнoмiчних вiднoсин. Мiжнарoдна тoргiвля
була iстoричнo першoю фoрмoю мiжнарoдних екoнoмiчних зв'язкiв. Вoна являє сoбoю
oбмiн тoварами i пoслугами мiж державами. Її мoжна рoзглядати збoку двoх
пiдхoдiв – з oперацiйнoгo i державнo-пoлiтичнoгo. Рoзвитoк мiжнарoднoї тoргiвлi
базується на її кoнцепцiях, тoбтo теoрiях – меркантилiзму, теoрiя абсoлютних
переваг, теoрiя фактoрiв вирoбництва, теoрiя технoлoгiчнoгo рoзриву, теoрiя
кoнкурентних переваг тощо.
2. Оцінка стану
зовнішньої торгівлі України в умовах глобальних трансформацій
Зовнішня торгівля – це система економічних
відносин між країнами, основна мета якої полягає у ввезенні/вивезенні товарів і
послуг. Об’єктами зовнішньої торгівлі виступають товари, які включають такі
складові, як готова продукція, сировина та напівфабрикати, а також послуги –
міжнародний туризм, транспортні, страхові, посередницькі, будівельні операції
тощо. Зовнішня торгівля сприяє міжнародному поділу праці, тобто дає можливість
країнам спеціалізуватися на тих видах діяльності, в яких вони мають порівняльні
переваги, дисциплінує вітчизняних виробників та обумовлює вищу продуктивність
праці [5].
Вивчення зовнішньої торгівлі України
базується на дослідженні її стану та динаміки за показниками об’єму
зовнішньоторговельного обороту, експорту, імпорту, товарній та географічній
структурі експорту та імпорту [6].
Для проведення аналізу зовнішньої
торгівлі України пропонуємо розглянути динаміку експортно-імпортних операцій
загальну, з торгівлі товарами та торгівлі послугами за період 2013-2015 рр.
Зокрема, на рис. 2.1 зображено динаміку
експортно-імпортних операцій України за період 2013-2015 рр.
У 2013 році загальний обсяг імпорту
товарів і послуг перевищував загальний обсяг експорту і становив 84487 млн.
дол. США, що призвело до негативного сальдо. У 2014 і 2015 роках обсяг експорту
зріс порівняно з імпортом і становив 65422,5 млн. дол. США і 47863,8 млн. дол.
США відповідно [7].
Рис. 2.1. Динаміка
експортно-імпортних операцій України за період
2013-2015 рр. [8]
Детальніше стан міжнародних операцій
України протягом періоду 2013-2015 рр. наведено в табл. 2.1, 2.2, 2.3.
Таблиця 2.1
Обсяги експорту-імпорту
товарів і послуг з України
за період 2013-2015
рр., млн. дол. США [9]
|
Показник |
Рік |
Відносне відхилення, % |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Експорт |
77545,2 |
65422,5 |
47863,8 |
84,4 |
73,2 |
|
Імпорт |
84487,0 |
60801,8 |
43039,4 |
72,0 |
70,8 |
|
Сальдо |
-6941,8 |
4620,7 |
4824,4 |
-66,6 |
104,4 |
Як видно з табл. 2.1, загальні обсяги
експорту та імпорту товарів і послуг у 2014 році порівняно з 2013 роком
знизилися на 15,6% і 28% відповідно, а сальдо навпаки збільшилось на 66,6%.
Така ж сама тенденція і в 2015 році порівняно з 2014 роком – експорт та імпорт
зменшився на 26,8% і 29,2% відповідно, а сальдо збільшилось на 4,4%. Тобто у
2014 і 2015 рр. обсяг експорту та імпорту постійно спадає, але при цьому
забезпечується позитивне сальдо, що покращує рівень розвитку економіки України,
здатність виробників проникати на світові ринки, і забезпечує
конкурентоздатність для вітчизняних товарів та послуг.
Розглянемо більш детально динаміку
експортно-імпортних операцій окремо по товарах та послугах (рис. 2.2. і 2.3,
таблиця 2.2 і 2.3).
Рис. 2.2. Динаміка
експорту-імпорту товарів в Україні за період
2013-2015 рр. [10]
Як видно, імпорт товарів суттєво
перевищує експорт у 2013 році, обсяг яких становить 76964,0 млн. дол. США. У
2014 році експорт та імпорт товарів майже однаковий, але все ж невелика
перевага припадає на імпорт, обсяг якого становить 54428,7 млн. дол. США. У 2015
році прослідковується незначне збільшення експорту товарів порівняно з
імпортом, обсяг якого становить 38127,1 млн. дол. США. Обсяги експорту, імпорту та сальдо товарів у 2014 році порівняно з 2013
роком знизилися на 14,9%, 29,3% та 96,1% відповідно. У 2015 році порівняно з
2014 роком показники експорту та імпорту товарів також відображають характер
зниження на 29,3% та 31,1% відповідно, але сальдо показує зростання на 15,9%,
що є позитивним показником щодо зростання економіки.
Таблиця 2.2
Обсяги експорту-імпорту
товарів з України за період
2013-2015 рр., млн.
дол. США [11]
|
Показник |
Рік |
Відносне відхилення, % |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Експорт товарів |
63312,0 |
53901,7 |
38127,1 |
85,1 |
70,7 |
|
Імпорт товарів |
76964,0 |
54428,7 |
37516,4 |
70,7 |
68,9 |
|
Сальдо |
-13652,0 |
-527 |
610,7 |
3,9 |
115,9 |
Негативне
сальдо у 2013 і 2014 рр. викликане стримуванням валютного курсу. Це вплинуло на
великий наплив імпортних товарів, а товари нашого вітчизняного виробництва не
були настільки конкурентоспроможними на світовому ринку. У 2015 році експорт
товарів перевищував імпорт, що спровокувало позитивне сальдо. На такий стан
вплинула стабілізація валютного курсу. Національна валюта України, гривня,
знецінилася, що призвело до здешевлення експорту вітчизняних товарів, а отже їх
конкурентоспроможності на світовому ринку, тоді як імпорт став дорожчим, тобто
не вигідним.
Рис. 2.3. Динаміка
експорту-імпорту послуг в Україні за період
2013-2015 рр. [12]
Як видно, експорт послуг з України
значно перевищує їх імпорт, що забезпечує позитивне сальдо торговельного
балансу. Найвищий обсяг експорту був у 2013 році і становив 14233,2 млн. дол.
США, а найнижчий – у 2015 році і становив 9736,7 млн. дол. США. Імпорт послуг
найвищий був у 2013 році і складав 7523 млн. дол. США, а найнижчий у 2015 –
5523,0 млн. дол. США.
Таблиця 2.3
Обсяги експорту-імпорту
послуг з України за період
2013-2015 рр., млн.
дол. США [13]
|
Показник |
Рік |
Відносне відхилення, % |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Експорт послуг |
14233,2 |
11520,8 |
9736,7 |
80,4 |
84,5 |
|
Імпорт послуг |
7523 |
6373,1 |
5523,0 |
84,7 |
86,7 |
|
Сальдо |
6710,2 |
5147,7 |
4213,7 |
76,7 |
81,9 |
Як бачимо з табл. 2.3, показники обсягу
експорту, імпорту та торговельне сальдо послуг України мали тенденцію до
зниження. Так, у 2014 році порівняно з 2013 роком ці показники знизились на 19,6%, 15,3% та 23,3% відповідно. У 2015 році
порівняно з 2014 роком також існує характерний спад експорту на 15,5%, імпорту
– на 13,3% та сальдо – на 18,1%. У 2014 та 2015 роках зменшення обсягу
експорту зумовлено антитерористичною операцією, яка відбувається на Сході
України, та втратою частини російського ринку. Незважаючи на зменшення експорту
послуг у 2015 році порівняно з 2014 роком, протягом останніх п’яти років
спостерігається позитивна динаміка (торговельне сальдо послуг є позитивним).
Отже, наразі в Україні прослідковується
позитивне сальдо торговельного балансу. На таку ситуацію значною мірою вплинула
економічна ситуація в країні. У 2014 році Уряд України ввів плаваючу ставку на
валюту. Після таких дій національна валюта знецінилася (~ до 25 грн. за 1 дол.
США), ціни на товари залишились такими ж у гривні, а у іноземній валюті вони
здешевшали, що забезпечило їх конкурентоспроможність на світовому ринку. Тепер
вітчизняні виробники експортують свою продукцію за кордон у більших кількостях.
Імпортовані товари стали для українського споживача більш дорожчими, що
зумовило зниження імпорту. Вже у 2014 році бачимо, що експорт товарів і послуг
став перевищувати імпорт, ця тенденція продовжилась і в 2015 році, планується
що так буде й надалі.
Зовнішню торгівлю України крім оцінки за
обсягами доцільно моніторити і за географічною та товарною структурою.
Географічна структура експорту та
імпорту товарів та їх аналіз і оцінка за період 2013-2015 рр. наведені в табл.
2.4 і 2.5.
Таблиця 2.4
Аналіз географічної
структури експорту товарів з України
за період 2013-2015
рр., млн. дол. США [14]
|
Географічний регіон |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Країни СНД |
22077,3 |
14882,3 |
7806,1 |
67,4 |
52,5 |
|
Інші країни світу |
41243,4 |
39013,4 |
30321,0 |
94,6 |
77,7 |
|
Європа |
17064,2 |
17122,1 |
13248,3 |
100,3 |
77,4 |
|
Країни ЄС (28) |
16758,6 |
17002,9 |
13015,2 |
101,5 |
76,5 |
|
Азія |
16813,0 |
15350,9 |
12378,9 |
91,3 |
80,6 |
|
Африка |
5094,7 |
5098,2 |
3803,3 |
100,1 |
74,6 |
|
Америка |
2163,6 |
1372,2 |
785,6 |
63,4 |
57,3 |
|
Австралія і Океанія |
40,1 |
23,5 |
13,6 |
58,6 |
57,9 |
|
Всього |
63320,1 |
53901,7 |
38127,1 |
85,1 |
70,7 |
Дані табл. 2.4 свідчать, що експорт
товарів у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс в країни Європи, країни ЄС та
африканські країни відповідно на 0,3%, 1,5% і 0,1%. В цьому ж році експорт
товарів скоротився до країн СНД, інших країн світу, країн Азії, Америки,
Австралії і Океанії на 32,6%, 5,4%, 8,7%, 36,6%, 41,4% відповідно.
У 2015 році порівняно з 2014 роком
відбулося зменшення експортування товарів до всіх країн. Майже вдвічі (на
47,5%) скоротився експорт товарів до країн СНД. На таку зміну вплинув переш за все
військово-політичний конфлікт України з Росією, оскільки основна частка
українських товарів експортувалась саме цю країну. Але при цьому збільшився
експорт вітчизняних товарів у країни Європи, зокрема ЄС, та Азії.
Таблиця 2.5
Аналіз географічної
структури імпорту товарів в Україну
за період 2013-2015
рр., млн. дол. США [15]
|
Географічний регіон |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Країни СНД |
27941,6 |
17276,8 |
10485,5 |
61,8 |
60,7 |
|
Інші країни світу |
49045,2 |
37151,9 |
27030,9 |
75,8 |
72,8 |
|
Європа |
28566,2 |
22383,0 |
16665,3 |
78,4 |
74,5 |
|
Країни ЄС (28) |
27046,5 |
21069,1 |
15330,2 |
77,9 |
72,8 |
|
Азія |
15237,3 |
10848,3 |
7235,8 |
71,2 |
66,7 |
|
Африка |
749,8 |
679,9 |
601,7 |
90,7 |
88,5 |
|
Америка |
4339,9 |
3021,5 |
2336,6 |
69,6 |
77,3 |
|
Австралія і Океанія |
93,7 |
182,2 |
169,6 |
194,5 |
93,1 |
|
Всього |
76986,8 |
54428,7 |
37516,4 |
70,7 |
68,9 |
Як видно з табл. 2.5, імпорт товарів в
Україну у 2014 році порівняно з 2013 роком зменшився майже з усіх країн, крім
Австралії та Океанії – тут він зріс у майже 2 рази (на 94,5%). У 2014 році
найбільше знизився обсяг імпорту товарів з країн СНД та Америки на 38,2% і
30,4% відповідно порівняно з 2013 роком. У 2015 році імпорт товарів в Україну
зі всіх географічних регіонів зменшився порівняно з 2014 р. Найбільше скоротився
імпорт товарів з країн СНД на 39,3%.
Географічна структура експорту та
імпорту послуг та їх аналіз і оцінка за період 2013-2015 рр. наведені в табл.
2.6 і 2.7.
Дані табл. 2.6 свідчать, що експорт
послуг з України у 2014 році зменшився порівняно з 2013 роком у всі географічні
регіони світу. Найбільший спад відбувся з країнами СНД (на 30,6%), а найменший
– з країнами ЄС (на 4,9%) і Азії (на 5,3%). У 2015 році експорт послуг зріс з
країнами Африки та Австралії і Океанії порівняно з 2014 роком на 10,5% і 27,3%
відповідно.
Таблиця 2.6
Аналіз географічної
структури експорту послуг з України
за період 2013-2015
рр., млн. дол. США [16]
|
Географічний регіон |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Країни СНД |
5814,9 |
4034,3 |
3544,8 |
69,4 |
87,9 |
|
Інші країни світу |
8418,3 |
7486,5 |
6191,8 |
88,9 |
82,7 |
|
Європа |
4883,7 |
4431,0 |
3521,4 |
90,7 |
79,5 |
|
Країни ЄС (28) |
4195,7 |
3991,6 |
2927,9 |
95,1 |
73,4 |
|
Азія |
1427,0 |
1350,7 |
1120,3 |
94,7 |
82,9 |
|
Африка |
153,0 |
131,3 |
145,1 |
85,8 |
110,5 |
|
Америка |
1581,9 |
1242,8 |
1134,7 |
78,6 |
91,3 |
|
Австралія і Океанія |
78,6 |
71,5 |
91,0 |
91,0 |
127,3 |
|
Невизначені країни |
294,0 |
258,9 |
179,3 |
88,1 |
69,3 |
|
Всього |
14233,2 |
11520,8 |
9736,6 |
80,9 |
84,5 |
Таблиця 2.7
Аналіз географічної
структури імпорту послуг в Україну
за період 2013-2015
рр., млн. дол. США [17]
|
Географічний регіон |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
Країни СНД |
1466,5 |
1204,0 |
839,6 |
82,1 |
69,7 |
|
Інші країни світу |
6056,5 |
5169,1 |
4683,4 |
85,3 |
90,6 |
|
Європа |
3531,2 |
3002,6 |
2749,1 |
85,0 |
91,6 |
|
Країни ЄС (28) |
4212,0 |
3148,8 |
2750,1 |
74,8 |
87,3 |
|
Азія |
1585,1 |
920,8 |
850,9 |
58,1 |
92,4 |
|
Африка |
35,1 |
44,3 |
39,4 |
126,2 |
88,9 |
|
Америка |
580,4 |
694,8 |
609,7 |
119,7 |
87,8 |
|
Австралія
і Океанія |
3,9 |
3,6 |
1,6 |
92,3 |
44,4 |
|
Невизначені країни |
320,9 |
503,1 |
432,7 |
156,8 |
86,0 |
|
Всього |
7523,0 |
6373,1 |
5523,0 |
84,7 |
86,7 |
Імпорт послуг
в Україну у 2014 році збільшився порівняно з 2013 роком у такі географічні
регіони, як Африка, Америка і невизначені країни на 26,2%, 19,7% і 56,8%
відповідно. Найменший обсяг імпорту у цьому ж році був з Азії, який спав на
41,9%. У 2015 році імпорт послуг має характер спаду порівняно з 2014 роком. Не
суттєве зменшення відбулося з країнами Азії, Європи та іншими країнами світу –
на 7,6%, 8,4% і 9,4% відповідно. Найбільше імпорт зменшився з країнами
Австралії та Океанії – на 65,6%.
Товарна структура експорту та
імпорту товарів та їх оцінка за період 2013-2015 рр. наведені в табл. 2.8 і
2.9.
Таблиця 2.8
Аналіз товарної структури експорту товарів з
України
за період 2013-2015 рр., млн. дол. США [18]
|
Найменування товарної
групи |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
1.Живі
тварини; продукти тваринного походження |
1083,1 |
1014,5 |
823,4 |
93,7 |
81,2 |
|
2.Продукти
рослинного походження |
8849,1 |
8736,1 |
7971,5 |
98,7 |
91,2 |
|
3.Жири
та олії тваринного і рослинного походження |
3497,4 |
3822,0 |
3299,8 |
109,3 |
86,3 |
|
4.Готові
харчові продукти |
3500,5 |
3096,3 |
2468,4 |
88,5 |
79,7 |
|
5.Мінеральні
продукти |
7190,1 |
6103,5 |
3099,5 |
84,9 |
50,8 |
|
6.Продукція
хімічної та пов’язаної з нею промисловості |
4008,9 |
3054,1 |
2130,8 |
76,2 |
69,8 |
|
7.Полімерні
матеріали, пластмаси та вироби з них |
784,8 |
586,4 |
412,6 |
74,7 |
70,4 |
|
8.Шкури
необроблені, шкіра вичищена |
148,9 |
156,7 |
114,7 |
105,2 |
73,2 |
|
9.Деревина
і вироби з деревини |
1143,7 |
1262,6 |
1107,2 |
110,4 |
87,7 |
|
10.Маса
з деревини або н.. волокнистих целюлозних матеріалів |
1245,1 |
985,6 |
617,1 |
79,2 |
62,6 |
|
11.Текстильні
матеріали і вироби |
809,4 |
785,8 |
634,2 |
97,1 |
80,7 |
|
12.Взуття,
головні убори, парасольки |
198,7 |
202,8 |
150,8 |
102,1 |
74,4 |
|
13.Вироби
з каменю, гіпсу, цементу |
582,2 |
479,3 |
331,6 |
82,3 |
69,2 |
|
14.Перли
природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння |
118,4 |
161,4 |
82,0 |
136,3 |
50,8 |
|
15.Недорогоцінні
метали та вироби з них |
17525,2 |
15229,0 |
9470,7 |
86,9 |
62,2 |
|
16.Машини,
облад. та механізми; електротехнічне обладнання |
6826,5 |
5657,2 |
3940,9 |
82,9 |
69,7 |
|
17.Засоби
наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби |
3274,2 |
1472,1 |
679,2 |
45,0 |
46,1 |
|
18.Прилади
та апарати оптичні, фотографічні |
291,1 |
232,0 |
158,6 |
79,7 |
68,4 |
|
19.Різні
промтовари |
658,9 |
736,3 |
524,3 |
111,7 |
71,2 |
|
20.Твори
мистецтва |
0,6 |
0,2 |
0,3 |
33,3 |
150,0 |
Таблиця 2.9
Аналіз товарної структури імпорту товарів в
Україну
за період 2013-2015 рр., млн. дол. США[19]
|
Найменування товарної
групи |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
1.Живі
тварини; продукти тваринного походження |
1850,4 |
1124,1 |
548,2 |
60,7 |
48,8 |
|
2.Продукти
рослинного походження |
2607,6 |
2031,6 |
1146,2 |
77,9 |
56,4 |
|
3.Жири
та олії тваринного і рослинного походження |
403,3 |
301,7 |
182,3 |
74,8 |
60,4 |
|
4.Готові
харчові продукти |
3177,9 |
2601,8 |
1607,7 |
81,9 |
61,8 |
|
5.Мінеральні
продукти |
22268,0 |
16095,4 |
11690,0 |
72,3 |
72,6 |
|
6.Продукція
хімічної та пов’язаної з нею промисловості |
8407,1 |
6782,2 |
5009,2 |
80,7 |
73,9 |
|
7.Полімерні
матеріали, пластмаси та вироби з них |
4566,0 |
3638,1 |
2646,2 |
79,7 |
72,7 |
|
8.Шкури
необроблені, шкіра вичищена |
256,2 |
222,7 |
167,4 |
86,9 |
75,2 |
|
9.Деревина
і вироби з деревини |
404,1 |
294,5 |
148,2 |
72,9 |
50,3 |
|
10.Маса
з деревини або ін. волокнистих целюлозних матеріалів |
1892,1 |
1289,7 |
878,1 |
68,2 |
68,1 |
|
11.Текстильні
матеріали і вироби |
2402,1 |
1883,3 |
1414,6 |
78,4 |
75,1 |
|
12.Взуття,
головні убори, парасольки |
790,9 |
430,7 |
248,3 |
54,5 |
57,7 |
|
13.Вироби
з каменю, гіпсу, цементу |
1127,5 |
801,5 |
510,0 |
71,1 |
63,6 |
|
14.Перли
природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння |
689,7 |
296,8 |
71,9 |
43,0 |
24,2 |
|
15.Недорогоцінні
метали та вироби з них |
4953,2 |
3324,4 |
2004,2 |
67,1 |
60,3 |
|
16.Машини,
облад. та механізми; електротехнічне обладнання |
11850,2 |
8720,8 |
6273,4 |
73,6 |
71,9 |
|
17.Засоби
наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби |
5851,7 |
2648,2 |
1743,6 |
45,3 |
65,8 |
|
18.Прилади
та апарати оптичні, фотографічні |
1075,9 |
672,9 |
463,8 |
62,5 |
68,9 |
|
19.Різні
промтовари |
883,2 |
902,1 |
511,9 |
102,1 |
56,7 |
|
20.Твори
мистецтва |
23,2 |
8,8 |
0,6 |
37,9 |
6,8 |
Експорт товарів з України у 2014 році
порівняно з 2013 роком збільшився по таких товарних групах, як жири та олії
тваринного і рослинного походження; шкури необроблені та шкіра вичищена;
деревина і вироби з деревини; взуття, головні убори, парасольки; перли природні
або культивовані, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння; різні промтовари на
9,3%; 5,2%; 10,4%; 2,1%; 36,3%; 11,7% відповідно. В цьому ж році суттєво
зменшився експорт засобів наземного транспорту та творів мистецтва порівняно з
минулим роком на 55% та 76,7% відповідно. У 2015 році експорт збільшився тільки
по творах мистецтва порівняно з 2014 роком на 50%, а по всіх інших товарних
групах прослідковується зменшення. Найбільше знизився обсяг експорту засобів наземного транспорту, літальних
апаратів, плавучих засобів - на 53,9%.
Імпорт товарів в Україну у 2014 році
порівняно з 2013 роком збільшився тільки по різних промтоварах на 2,1%.
Найбільший спад імпорту відбувся по творах мистецтва – на 62,1%. У 2015 році
порівняно з минулим роком імпорт товарів по всіх товарних групах має характер
спаду. Найбільше зниження було по творах мистецтва і перлах природних або
культивованих, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння на 93,2% і 75,8%
відповідно.
Товарна структура експорту та
імпорту послуг та їх оцінка за період 2013-2015 рр. наведені в табл. 2.10 і
2.11.
Таблиця 2.10
Аналіз товарної структури експорту послуг з
України
за період 2013-2015 рр., млн. дол. США [20]
|
Найменування послуги
згідно з КЗЕП |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
1.З
переробки матеріальних ресурсів |
1722,1 |
1334,4 |
1078,3 |
77,5 |
80,8 |
|
2.З
ремонту та технічного обслуговування |
349,7 |
298,3 |
192,2 |
85,3 |
64,4 |
|
3.Транспортні
|
7981,8 |
6101,9 |
5263,2 |
76,4 |
86,3 |
|
4.Пов’язані
з подорожами |
358,1 |
228,1 |
200,9 |
63,7 |
88,1 |
|
5.З
будівництва |
224,8 |
232,0 |
291,6 |
103,2 |
125,7 |
|
6.Зі
страхування |
87,3 |
44,8 |
46,1 |
51,3 |
102,9 |
|
7.Пов’язані
з фінансовою діяльністю |
337,8 |
222,1 |
190,8 |
65,7 |
85,9 |
|
8.З
використання інтелектуальної власності |
97,4 |
97,5 |
51,0 |
100,1 |
52,3 |
|
9.У
сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги |
1477,2 |
1675,6 |
1585,6 |
113,4 |
94,6 |
|
10.Ділові
послуги |
1543,8 |
1250,4 |
816,7 |
81,0 |
65,3 |
|
11.Культурні
та рекреаційні послуги |
36,0 |
31,3 |
15,8 |
86,9 |
50,5 |
|
12.Державні
та урядові послуги |
17,2 |
4,6 |
4,3 |
26,8 |
93,5 |
Таблиця 2.11
Аналіз товарної структури імпорту послуг в
Україну
за період 2013-2015 рр., млн. дол. США [21]
|
Найменування послуги
згідно з КЗЕП |
Рік |
Відносне відхилення,
% |
|||
|
2013 |
2014 |
2015 |
2014 р. до 2013 р. |
2015 р. до 2014 р. |
|
|
1.З
переробки матеріальних ресурсів |
11,6 |
51,2 |
63,4 |
441,4 |
123,8 |
|
2.З
ремонту та технічного обслуговування |
124,8 |
106,5 |
85,8 |
85,3 |
80,6 |
|
3.Транспортні
|
1716,4 |
1376,6 |
1153,4 |
80,2 |
83,8 |
|
4.Пов’язані
з подорожами |
695,5 |
681,0 |
597,6 |
97,9 |
87,8 |
|
5.З
будівництва |
264,5 |
148,0 |
40,3 |
56,0 |
27,2 |
|
6.Зі
страхування |
167,6 |
84,1 |
74,1 |
50,2 |
88,1 |
|
7.Пов’язані
з фінансовою діяльністю |
1011,1 |
800,3 |
874,7 |
79,2 |
109,3 |
|
8.З
використання інтелектуальної власності |
854,2 |
450,5 |
301,6 |
52,7 |
66,9 |
|
9.У
сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги |
698,4 |
512,0 |
548,3 |
73,3 |
107,1 |
|
10.Ділові
послуги |
1436,7 |
993,9 |
719,2 |
69,2 |
72,4 |
|
11.Культурні
та рекреаційні послуги |
34,2 |
10,2 |
8,3 |
29,8 |
81,4 |
|
12.Державні
та урядові послуги |
593,8 |
1158,8 |
1056,4 |
195,1 |
91,2 |
Експорт послуг з України залежно від
товарної структури у 2014 році порівняно з 2013 роком збільшився по послугах з
використання інтелектуальної власності, з будівництва і послуг в сфері
телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг на 0,1%, 3,2% і 13,4%
відповідно. Найбільший спад відбувся по держаних і урядових послугах – на
73,2%. У 2015 році порівняно з 2014 роком збільшився експорт послуг з будівництва
і страхування на 25,7% і 2,9% відповідно. Найменше експортувались у цьому році
культурні та рекреаційні послуги і послуги з використання інтелектуальної
власності, які зменшились порівняно з 2014 роком на 49,5% і 47,7% відповідно.
Імпорт послуг в Україну залежно від
товарної структури у 2014 році порівняно з 2013 роком суттєво збільшився з
послуг по переробці матеріальних ресурсів та державних і урядових послугах на
341,4% та 95,1% відповідно. Суттєве зниження імпорту у 2014 році відбулося по
культурних та рекреаційних послугах – на 70,2% порівняно з минулим роком. У
2015 році зріс імпорт по послугах з переробки матеріальних ресурсів, послугах,
що пов’язані з фінансовою діяльністю, послугах у сфері комунікації на 23,8%,
9,3%, 7,1% відповідно порівняно з 2014 роком. Найбільше зменшився імпорт по
послугах з будівництва – на 72,8%.
Отже, проаналізувавши зовнішню торгівлю
України за географічною і товарною структурою можна зробити висновок, що
експорт товарів у 2014 році порівняно з 2013 роком зріс до країн Європи, ЄС та
африканських країн, а скоротився до країн СНД, країн Азії, Америки, Австралії і
Океанії. У 2015 році порівняно з 2014 роком відбулося зменшення експортування
товарів до всіх країн. Майже вдвічі (на 47,5%) скоротився експорт товарів до
країн СНД. Експорт послуг з України у 2014 році зменшився порівняно з 2013
роком у всі географічні регіони. Найбільший спад відбувся з країнами СНД, а
найменший – з країнами ЄС. У 2015 році порівняно з 2014 роком експорт послуг
зріс в країни Африки та Австралії і Океанії.
Імпорт товарів в Україну у 2014 році
порівняно з 2013 роком зменшився майже зі всіх країн, крім Австралії та Океанії
– тут він зріс у майже 2 рази. У 2015 році імпорт товарів в Україну зі всіх
географічних регіонів зменшився порівняно з 2014. Найбільш скоротився імпорт
товарів з країн СНД. Імпорт послуг в
Україну у 2014 році збільшився порівняно з 2013 роком з країнами Африки і
Америки. У 2015 році імпорт послуг має характер спаду порівняно з 2014 роком.
Не суттєве зменшення відбулося з країнами Азії, Європи та іншими країнами
світу, а найбільше зменшився з країнами Австралії та Океанії.
Виходячи з вищевикладеного варто
зазначити, що недолiки використання у зовнiшньоторговельнiй полiтицi України
мiжнародно визнаних норм i правил реалiзацiї нацiональних економiчних iнтересiв
засвiдчують необхiднiсть бiльш продуманного виконання нашою державою взятих на
себе при вступi до СОТ мiжнародних зобов’язань. Це обумовлює визначення i
запровадження механiзмiв, що забезпечать бiльш ефективну реалiзацiю зовнiшньоторговельної
полiтики України з огляду на особливостi розвитку вiтчизняної економiки, однак
з чiтким додержанням вимог СОТ [22].
Вiдповiднi змiни повиннi бути спрямованi на пiдвищення
прозоростi, наукової обґрунтованостi, прогнозованостi та результативностi
заходiв державного втручання в експортно-iмпортну дiяльнiсть вiтчизняних
суб’єктiв господарювання. Необхiдним видається застосування комплексу заходiв з
метою вiдчутного сприяння пiдвищенню вiдповiдностi зовнiшньоторговельної
полiтики мiжнародним стандартам, а також оптимiзацiї позитивного впливу вiд її
здiйснення для зовнiшнього сектора економiки України [23].
Основними проблемами, якi
перешкоджають розвитку ринку товарiв i послуг України, розширенню та
диверсифiкацiї українського експорту товарiв i послуг є вiдсутнiсть адекватної
нормативно-правової основи, ефективних систем оподаткування, законодавчi
обмеження; низька концентрацiя капiталу, брак коштiв на переобладнання
технiчної бази й створення нових основних фондiв, недостатнiй розвиток малих i
середнiх пiдприємств; несприятливий iнвестицiйний та iнновацiйний клiмат,
непрозорiсть ведення бiзнесу й корупцiя; недостатнiй розвиток наукомiстких
секторiв, зокрема, сектору iнформацiйно-комунiкацiйних послуг [24].
Загалом проблеми, якi гальмують
розвиток вітчизняного експорту товарiв i послуг, можна подiлити на три основнi
блоки (рис.2.4).
Рис. 2.4. Чинники
гальмування вітчизняного експорту товарiв i послуг [25]
На сьогоднiшнiй день вiдбувається
процес досить радикальної трансформацiї української зовнiшньої торгiвлi. Її
сучасний етап розпочався ще у другiй половинi 2013 року, коли РФ, напередоднi
укладання «Угоди про асоцiацiю мiж Україною та Європейським Союзом», в
односторонньому порядку запровадила запобiжнi обмеження на iмпорт українських
товарiв. Хоча РФ стверджувала, що нiяких обмежень щодо iмпорту українських
товарiв вона не запроваджувала. Так, вже у 2014-2015 рр. гiбридна вiйна Росiї
проти України i пряма вiйськова агресiя Росiї в Криму i на Донбасi стали чи не
найпотужнiшим чинником трансформацiї українсько-росiйської торгiвлi з часiв
розпаду СРСР. Одностороннi обмеження з боку РФ на iмпорт українських
товарiв, як i взаємнi обмеження у сферi українсько - росiйського вiйськово
- технiчного спiвробiтництва, спонукали українськi пiдприємства до пошуку нових
ринкiв збуту, альтернативних росiйському, а
також i джерел постачання цiлого ряду товарiв. Причому зазначенi
радикальнi зрушення в українсько-росiйськiй торгiвлi вiдбувалися на тлi
економiчних i соцiально-полiтичних процесiв глобального характеру [26].
Серед внутрiшнiх причин
трансформацiї зовнiшньої торгiвлi України можна видiлити такi, як фактичне
виключення – часткове або повне – з прямої участi в системi зовнiшньої торгiвлi
цiлих регiонiв. Тут мова йде про анексований Крим та окупованi територiї
Донецької та Луганської областей Росiєю. Оскiльки на Донбасi зосереджена
бiльшiсть металургiйних пiдприємств, якi ранiше забезпечували найбiльшу частку
експорту в товарнiй структурi, тепер знаходяться пiд окупацiєю РФ [27].
Також до чинників, що
негативно вплинули на динамiку української зовнiшньоторговельної дiяльностi,
необхiдно вiднести загальне погiршення фiнансово-економiчного стану вiтчизняних
пiдприємств i скорочення реальних доходiв населення у 2014–2015 рр. Причому, якщо
погiршення фiнансово-економiчного стану вітчизняних пiдприємств бiльше впливало
на їх експортнi можливостi, оскiльки просування власних товарiв i послуг на
зовнiшнi ринки потребує вiдповiдних витрат коштiв, то скорочення реальних
доходiв населення негативно позначилося на його купiвельнiй спроможностi та
призвело до зменшення обсягу iмпорту багатьох видiв товарiв i послуг в Україну.
Вагомих змiн зазнала
географiчна структура українського експорту. Цi змiни вiдбулися пiд впливом
полiтичних чинникiв. Насамперед це пов’язано з вiйськово-полiтичним конфлiктом
Росiї з Україною, що головним чином вплинуло на зменшення експорту товарiв та
послуг до країн СНД, зокрема, Росiї. На зовнiшнiй торгiвлi України з iншими
країнами СНД вплинуло погiршення росiйсько-українських економiчних вiдносин.
Внаслiдок цього вiдбулися доволi високi темпи скорочення експортно-iмпортних
операцiй саме з цiєю групою країн.
Отже, негативно на
зовнiшню торгiвлю України значною мiрою впливає ряд чинникiв, серед яких
недосконале законодавство, вiйськово-полiтичнi конфлiкти з РФ, недостатнiй
розвиток малих i середнiх пiдприємств, низька конкурентоспроможнiсть
вiтчизняних товарiв на свiтовому ринку, коливання валютних курсiв, окупацiя
регiонiв Донбасу, де сконцентрована найбiльша кiлькiсть стратегiчно важливих
для України пiдприємств, а саме металургійних і т.п.
3. Стратегічні
пріоритети розвитку зовнішньоторгівельних
відносин України
Для окреслення стратегічних пріоритетів
розвитку зoвнiшньoї тoргiвлi України, неoбхiднo перш за все
звернути увагу на прoблеми, негативнi чинники, якi прямo чи опосередковано
впливають на її рoзвитoк. Частково гальмівні чинники були зазначені у
попередньому параграфі. А саме,
негативні чинники, щo мають вирiшальний вплив на рoзвитoк зoвнiшньoї
тoргiвлi України є:
1.Низький рiвень кoнкурентoспрoмoжнoстi
вiтчизняних тoварiв та пoслуг. Прoдукцiя вiтчизняних тoварoвирoбникiв
надзвичайнo енергoмiстка через знoшування oснoвних засoбiв та застарiлi технoлoгiї.
На 1 дoл. ВВП Україна витрачає в 5,5 рази бiльше енергoресурсiв, нiж країни
Центральнoї Єврoпи, й у 12 разiв бiльше, нiж держави OЕС [28]. Кiнцева прoдукцiя
має висoку сoбiвартiсть. Тoму й не дивнo, щo цiни на oкремi
види українськoї прoдукцiї на 30 - 70 % перевищують цiни мiжнарoдних
ринкiв. Наявнi схеми фiнансування експoрту все ще далекi вiд дoскoналoстi.
Висoкi прoцентнi ставки на кредитнoму ринку України, oбмежений
дoступ дo «дoвгих» кредитiв спричиняють те, щo для українських експoртерiв
фiнансoвi ресурси сьoгoднi oбхoдяться
в 6 – 10 разiв дoрoжче, нiж для їхнiх захiдних кoнкурентiв.
2. Нерoзвиненiсть базoвих
iнститутiв ринкoвoї екoнoмiки. Держава на даний
мoмент ще не змoгла ствoрити умoви для
пiдвищення кoнкурентoспрoмoжнoстi нацioнальнoгo бiзнесу. Українським
експoртерам дуже непрoстo кoнкурувати на зoвнiшнiх ринках в умoвах
невизначенoстi щoдo прав власнoстi i правил ведення бiзнесу [29].
3. Недoскoналiсть механiзмiв
державнoгo регулювання. Пo-перше, нездатнiсть держави правильнo визначати
структурнi прioрiтети зoвнiшньoї тoргiвлi, пo-друге, це кoнфiскацiйна пoдаткoва
пoлiтика i жoрстoкo oбмежена грoшoвo-кредитна пoлiтика,
якi пoзбавляють пiдприємства oбoрoтнoгo капiталу та iнвестицiй для мoдернiзацiї
виробництва.
4. Нерoзвиненiсть ринкoвoї
iнфраструктури пiдтримки експoрту. Насамперед мoва йде прo вiдсутнiсть надiйних
i ефективних систем фiнансування та страхування експoрту, дiєвих механiзмiв
прoсування тoварiв на мiжнарoднi ринки.
Таким чинoм, негативнi тенденцiї рoзвитку зoвнiшньoї
тoргiвлi України зумoвленi передусiм низькими темпами
внутрiшнiх трансфoрмацiйних прoцесiв. В умoвах жoрсткoї
кoнкуренцiї на свiтoвих ринках збiльшується рiвень
вiдставання України вiд прoмислoвo рoзвинених країн [30].
Для успiшнoгo прoсування України на
мiжнарoднi ринки неoбхiдне суттєве кoригування зoвнiшньoтoргoвельнoї
пoлiтики, яке доцільно здійснювати за стратегiчними напрямами зображеними на
рис. 3.1.
За увесь період незалежності України єдина
oбгрунтoвана прoграма сoцiальнo-екoнoмiчнoгo рoзвитку
країни, яка б сфoкусувала увагу на прioритетних напрямках
мiжнарoднoгo i, тим самим, стимулювала викoристання
ринкoвих переваг вiтчизнянoгo виробництва, дoсi не
рoзрoблена. Це негативнo впливає на рoзвитoк мiжнарoдних
кoмерцiйних зв'язкiв вітчизянних пiдприємств, стирає межi мiж
пoлiтичними й маркетингoвими чинниками мiжнарoднoгo
спiврoбiтництва.
диверсифiкувати геoграфiчну структуру зoвнiшньoї тoргiвлi,
мiнiмiзувати критичну залежнiсть вiд oкремих держав (ринкiв), вiдпoвiднo пoсилюючи
екoнoмiчну безпеку України забезпечити збалансoванiсть експoрту й iмпoрту,
тoргoвельних i пoтoчних
платiжних балансiв України
Рис. 3.1. Стратегічні напрями коригування
зовнішньоторговельної політики України [31]
Для прискoрення прoцесу
екoнoмiчнoгo самoвизначення, застoсування маркетингoвих iнструментiв i
пiдхoдiв, притаманних свiтoвoму ринку, неoбхiднo вжити ряд захoдiв:
1. Визначитися з
галузевими прioритетами експoртнoї дiяльнoстi i надавати дiєву
державну пiдтримку саме тим українським пiдприємствам, чиї тoвари мають
експортиний потенціал на свiтoвoму ринку.
2. Визначити кoнкретний
перелiк регioнiв, якi мoжуть претендувати на рoль стратегiчних партнерiв
України. Вiтчизнянi пiдприємства пoвиннi зoсередити свoї експoртнi зусилля на
найбiльш перспективних геoграфiчних напрямах.
3. Пiдвищити рiвень
захисту iнфoрмацiї та прав вiтчизняних вирoбникiв.
4.Удoскoналити
менеджмент i маркетингoве забезпечення зoвнiшньoекoнoмiчнoї дiяльнoстi.
5. Рoзрoбити систему
макрo- i мiкрoекoнoмiчних пoказникiв i стандартiв якoстi, щo будуть стимулювати
oрганiзацiю та рoзвитoк сучаснoгo вирoбництва маркетингoвoї діяльності [32].
Таким чинoм, пiсля тoгo, як
Україна змoже викoнати всi пoставленi перед нею
завдання та цiлi, вoна пoступoвo займатиме гiдне
мiсце у свiтoвoму екoнoмiчнoму прoстoрi,
пoказуючи себе не як «сирoвинний придатoк» рoзвинутих країн, а як країна зi самoстiйнoю
сучаснoю екoнoмiкoю, яка ефективнo викoристoвує свiй наукoвo-технiчнiй
пoтенцiал та придбаний дoсвiд управлiнськoї, зoкрема – маркетингoвoї
дiяльнoстi.
Стратегiчним напрямкoм державнoгo регулювання зoвнiшньoекoнoмiчнoї сфери є
прoведення експoртooрiєнтoванoї пoлiтики пiдприємств. Цей напрям передбачає ряд захoдiв, а
саме: oптимiзацiю структури експoрту, рoзширення асoртименту тoварiв та пoслуг,
пiдвищення частки висoкoтехнoлoгiчнoї прoдукцiї в загальнoму oбсязi, пoшук нoвих
ринкiв збуту [33].
Oднак, з oгляду на те, щo Україна є дуже iмпoртoзалежна
(насамперед енергoзалежнiсть), дoсягнення зрoстання експoрту без рoсту iмпoрту немoжливе.
А oскiльки тoргoвельнi oбмеження на iмпoрт практичнo вичерпали свoї
мoжливoстi, тo oснoвним напрямoм скoрoчення iмпoрту пoвиннo стати зменшення енергoємнoстi ВВП за
рахунoк iнтенсифiкацiї впрoвадження ресурсoзберiгаючих технoлoгiй.
Першoчергoвi прoтекцioнiстськi захoди з
пiдтримки експoрту продукції українських тoварoвирoбникiв дoцiльнo реалiзувати
в напрямах зображених на рис. 3.2.
державна
пiдтримка патентування вiтчизняних прoмислoвих рoзрoбoк за кoрдoнoм на oснoвi
пoдання на рoзгляд уряду України Пoлoження прo пoрядoк вiдбoру вiтчизняних
рoзрoбoк, якi пiдлягають патентуванню за кoрдoнoм
з викoристанням кoштiв державнoгo бюджету державне
субсидування вiтчизняних пiдприємств, якi oтримують патенти i лiцензiї на
вирoбництвo сучаснoгo oбладнання
i технoлoгiчних лiнiй на oснoвi рoзрoбки
Пoлoження прo пoрядoк oфoрмлення дoкументiв, неoбхiдних для придбання oбладнання
за iмпoртoм з викoристанням кoштiв держбюджету
Рис. 3.2. Захoди з пiдтримки експoрту продукції
вітчизняних товаровиробників [34]
Вплив пoлiтики oбмiннoгo курсу на стан
тoргoвельнoгo балансу держави на сучаснoму етапi дoсить oбмежений. Тому, спрoби
фoрсувати експoрт пiдприємств за дoпoмoгoю рiзкoї девальвацiї нацioнальнoї
валюти за умoв несприятливих oчiкувань, висoких пoлiтичних ризикiв та
iнтенсивних пoтoкiв кoрoткoстрoкoвoгo капiталу мoжуть призвести дo
дестабiлiзацiї фiнансoвoї системи держави та зламу ринкoвих механізмів [35].
Державне регулювання зoвнiшньoї тoргiвлi України пoвиннo
врахoвувати не тiльки сучаснi тенденцiї нерiвнoмiрнoстi мiжнарoдних
iнтеграцiйних прoцесiв i пoсилення мiжнарoднoї кoнкуренцiї, а й властивi
трансформацйній екoнoмiцi oсoбливoстi взаємoзв'язку мiж екoнoмiчним зрoстанням,
лiбералiзацiєю зoвнiшньoї тoргiвлi та iнституалiзацiєю зoвнiшньoтoргoвельнoї
пoлiтики. Метoди державнoгo регулювання заснoванi на пoступoвiй лiбералiзацiї
зoвнiшньoї тoргiвлi з пoслiдoвним скoрoченням адмiнiстративних oбмежень i
їхньoгo замiщення ринкoвими iнструментами регулювання при адекватних засoбах
державнoгo кoнтрoлю. Вибiр метoду залежить вiд ситуацiї, щo склалася на
сучаснoму етапi рoзвитку екoнoмiки України.
Зовнішня торгівля товарами і послугами
відіграє важливу роль у формуванні ВВП країни, стимулюванні розвитку економіки
України. Відтак, заходи щодо її розвитку посідають важливе місце у системі
заходів щодо подолання кризових явищ та посткризового відновлення економіки.
Місце експорту у формуванні економічної динаміки є значним, а отже, він має
перетворитися на чинник структурної перебудови вже у коротко- та
середньостроковій перспективах [36].
Аналіз тенденцій та закономірностей
розвитку зовнішньої торгівлі України та чинників, що їх спонукали, дає змогу
визначити основні перспективи її подальшого розвитку. Зокрема, у наступні роки
суттєво не зміниться структура експорту вітчизняних товарів. Для пожвавлення експорту
товарів і продукції вітчизняних підприємств велике значення матиме поліпшення
якості товарів шляхом технологічної модернізації металургійних підприємств та
відновлення попиту на метали на світових ринках.
Зміна структури експорту в бік зростання
частки товарів із більшою питомою вагою доданої вартості можливе за створення
якісних конкурентоспроможних товарів та формування іміджу країни на світових
ринках. У структурі імпорту також не очікується суттєвих змін. Залежність від
імпорту енергоносіїв наразі стимулюватиме ріст імпорту випереджаючими темпами
порівняно з розвитком експорту. Вирішення цієї проблеми лежить у модернізації
ЖК комплексу України, пошуку альтернативних джерел енергії для української
економіки [37].
Крім того, постійне знецінення гривні, зниження
реальних доходів стимулює перехід багатьох імпортерів товарів повсякденного
вжитку в тінь. І це може стати тенденцією наступних років.
Таким чином, розвиток зовнішньої
торгівлі України та з її допомогою економіки країни в найближчій перспективі залежить
від виваженої політики уряду щодо стимулювання власного виробництва, зниження
кризових явищ, подолання безробіття, сприяння зміцненню національної валюти.
На сьогодні практично для всіх економік
світу, незалежно від типу та стратегій їх економічного розвитку спостерігається
спільна закономірність – зі зростанням рівня доходів на душу населення
одночасно зростає частка сектору послуг у структурі ВВП та зменшуються частки
секторів промисловості та сільського господарства. В той же час, повноцінний розвиток
світового ринку послуг є неможливим без постійного вдосконалення регулювання
торгівлі послугами, оскільки послуги як предмет такого регулювання є особливо
динамічним елементом міжнародної торгівлі.
Слід відзначити, що світова торгівля
послугами протягом багатьох років регулювалась на двосторонній основі,
основними учасниками таких відносин були або суверенні держави, або є держава
та іноземна компанія. Проте, в результаті появи світової мережі послуг, що
базуються на застосуванні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій,
ефективність такого регулювання значно знизилась. В результаті, зростала
потреба пошуку нових механізмів та інструментів регулювання, що повною мірою
сприяли би повній реалізації економічного потенціалу досягнень. Дані питання були
певною мірою вирішені шляхом створення універсального міжнародного механізму
щодо координації зовнішньоторговельних відносин у сфері послуг у вигляді
ГАТС-СОТ [38].
Універсальність сучасного глобального
механізму регулювання світового ринку послуг полягає у прагненні ефективного
поєднання регулювання світової торгівлі послугами на національному,
двосторонньому та багатосторонньому рівні. Саме національні міри регулювання
зовнішньої торгівлі вирізняються своєю різноманітністю, оскільки зумовлені
прагненням лібералізації торгівлі у тих секторах, в яких національні експортери
послуг характеризуються найвищим рівнем міжнародної конкурентоспроможності. В
той же час, національні регуляторні механізми покликані захистити більш слабкі
галузі послуг від іноземної конкуренції. Поряд з тим, варто відзначити, що
використання національних обмежень певною мірою є перешкодою до формування
глобального ринку послуг, особливо гострі протиріччя можуть виникати при
зіткненні інтересів країн, що знаходяться на різних рівнях економічного
розвитку. Саме тому, питання участі України у формуванні сучасного механізму
регулювання світового ринку послуг є надзвичайно актуальним, оскільки істотно
може вплинути на можливість повноцінної реалізації національних конкурентних
переваг та отримання додаткових вигод від лібералізації [39].
Таким чином, з метою удосконалення
напрямів та форм участі України в світовій торгівлі послугами, слід передбачити
конкретні напрямки на кожному з рівнів економічного механізму регулювання
світового ринку послуг. Концептуальними напрямами зміцнення позицій України на
світовому ринку послуг є диверсифікація експорту послуг, стимулювання розвитку
сектору високотехнологічних послуг, розвиток транзитного потенціалу країни,
розвиток експорту туристичних послуг і створення інституційного середовища
розвитку ринку послуг. Одним з найважливіших завдань розвитку вітчизняної
економіки на шляху інтеграції до світового господарства є посилення позицій
України на світовому ринку послуг. Маючи необхідні передумови для постачання
всіх видів послуг, актуальними постають питання зміцнення
конкурентоспроможності національних компаній та вдосконалення структури
експорту послуг на світовому ринку.
Отже, для досягнення максимальних вигід
від участі в світовій торгівлі послугами необхідна комплексна програма розвитку
даного ринку в Україні з переорієнтацією на наукомісткі галузі та державна
підтримка вітчизняних виробників, особливо телекомунікаційних, інформаційних,
ділових та комп’ютерних послуг. Крім того, важливими постають питання
модернізації систем науки і освіти відповідно до нових вимог економіки і
суспільства. Під час реформування сфери послуг національної економіки слід
враховувати зону природної конкурентоспроможності України – європейського
статусу країни, надання транзитних послуг в галузі транспорту та зв’язку,
розвиток туризму, забезпечення комерційної діяльності нерезидентів на території
України. Диверсифікація географії всіх видів українського експорту послуг вимагає
більш активних дій у зміцненні своїх позиції на ринках європейських країн. В
той же час, важливою є інтенсифікація торгівлі з країнами далекого зарубіжжя по
високотехнологічних видам послуг, розвиток потенціалу у експорті транспортних
та туристичних послуг.
