Лекція 1. ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ МІСТОБУДУВАННЯ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ МІСТ

1.1.     Вступ в містобудування

1.2.     Загальна історія містобудування. Історія виникнення міст

 

1.1.   Вступ в містобудування

Містобудування – теорія та практика планування й забудови міст. Основне завдання містобудування – створення такого матеріального середовища, в якому потреби людини повинні задовольнятися щонайкраще. Об’єктом містобудівного проектування є навколишнє середовище та його елементи: комплекс будівель, споруд, комунікацій, природний ландшафт парків і місць відпочинку, район міста чи група взаємозалежних поселень (агломерація, зона впливу міста та ін.).

Напрями містобудівної діяльності Головними напрямами містобудівної діяльності є:

-     планування, забудова та інше використання територій;

-     розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;

-     визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб;

-     здійснення архітектурної діяльності;

-     розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення;

-     створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктур територій та населених пунктів;

-     створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;

-     захист життєвого і природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ;

-     збереження пам'яток культурної спадщини;

-     розвиток національних і культурних традицій в архітектурі та містобудуванні;

-     забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об'єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів;

-     розробка правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням;

-     контроль за дотриманням містобудівного законодавства;

-     підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації;

-     ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законодавством.

Об'єктами містобудування є:

-     об'єкти архітектурної діяльності;

-     територія України та території її адміністративно- територіальних одиниць, їх частини й окремі земельні ділянки;

-     функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші);

-     будинки і споруди, їх комплекси;

-     комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури;

Суб'єктами містобудування є:

-     органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

-     Законодавство України про містобудування .

Законодавство України про містобудування складається з Конституції України, Законів України “Про основи містобудування”, “Про планування та забудову територій”, “Про архітектурну діяльність” та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

 

1.2.   Загальна історія містобудування. Історія виникнення міст

Відповідно до археологічних свідчень ще в Х-IX тисячоліттях до н.е. виникають так звані “протоміста” – Єрихон на Близькому Сході і Чатал-Гуюк на території Малої Азії.

Розкопки в Єрихоні – біблейському “місті пальм” вперше були розпочаті в 1868 році британськими археологами, але їм, на жаль, не вдалось досягти значних результатів і роботи були призупинені.

Через 30 років археологічні роботи були поновлені німецькими спеціалістами під керівництвом професора Е. Зелліна. У їх результаті було знайдено старовинний міський мур, товщина якого становила приблизно 3,5 метри, а висота навіть на момент розкопок складала 74 метри. У 1950-1952 рр. археологічні дослідження руїн Єрихону продовжила британський археолог Кетрін Кеньон, завдяки якій було встановлено справжній вік міста. Над муром здіймались восьмиметрові башти діаметром 10 метрів. Кам’яні перекриття башт мали майже півметрову товщину і метрову довжину й ширину. Уся споруда будувалась з кам’яних блоків 2х3 метри вагою в декілька тонн. На території самої фортеці, площа ділянки якої складала 2,5 га, за величезним муром були розташовані круглі хатини, в яких, за підрахунками спеціалістів, проживало понад 3 тис. мешканців – вражаюча цифра для VIII тис. до н.е 1.

Безумовно, Єрихон відіграв роль одного з найважливіших міських центрів стародавнього світу того історичного періоду, завдяки вигідному геополітичному розташуванню та наявності природних ресурсів Мертвого моря.

У 1961-1963 рр. англійський археолог Д. Мелларт випадково розкопав в південній Анатолії (на території сучасної Турції) унікальне стародавнє місто Чатал-Гуюк. Площа цього міста в три рази більша за площу Єрихону. На сьогоднішній день розкопана тільки 1/30 частина Чатал-Гуюка. Та частина, яку вже вдалось розкопати відноситься до періоду середини VII тис. до н.е. – середини VI тис. до н.е.

Рис. 1.1. Плани древніх міст в одному масштабі

 

Чатал-Гуюку притаманні стандартні прямокутні двокімнатні будинки з висушеної на сонці цегли загальною площею 25 м². Замість традиційних дверей будинки мали входи у вигляді люків на даху. Вулиць та елементарних провулків не існувало. З урахуванням щільності забудови чисельність населення Чатал-Гуюка могла складати близько 20 тис. мешканців, але з урахуванням поправки на кам’яний вік цифра може складати 5-6 тис.