Тема 4. Цифровізація в управлінні організацією та її ресурсами
1. Цифровізація управління організацією
2. Система MRP
2. Система MRP II
3. Система ERP
4. Система ERP ІІ
5. Хмарна ERP система
1. Цифровізація
управління організацією
Цифровізація
(діджиталізація) – це процес
трансформації, при якому підвищується використання цифрових
(інформаційно-комунікаційних) технологій у діяльності організацій
(домогосподарств, національній економіці).
Цифрові
технології – це технології пошуку,
збору, зберігання, обробки, передачі і представлення даних у електронному
вигляді.
Цифрові
технології створюють віртуальну (інформаційну) копію фізичного (матеріального)
об’єкта, що дозволяє управляти матеріальними процесами за допомогою
віртуального простору (через електронні пристрої Інтернет).
Переваги
організації від цифровізації:
– зростання
обсягів продажів;
– зниження
витрат;
– підвищення
продуктивності праці;
– оптимізація
процесів ціноутворення.
Використання
цифрових технологій помітно підвищує ефективність використання інформації,
зменшує потребу у працівниках. Роботи замінюють працівників, котрі виконують
повторювані операції.
Цифровізація
спричиняє трансформацію бізнес-моделей організацій (табл. 4.1).
Таблиця
4.1. Перехід до цифрової бізнес-моделі
|
Бізнес-процес |
Класична бізнес-модель |
Цифрова бізнес-модель |
|
Стратегічне
планування і аналіз даних |
Виявлення
і аналіз трендів |
Виявлення
трендів на основі Big Data і машинного
навчання |
|
Виробництво |
Виробництво
продукції |
Оптимізація
виробництва відповідно до попиту |
|
Зберігання |
Зберігання
готової продукції |
Оптимізація
залишків в режимі реального часу |
|
Транспорт
і логістика |
Планування,
доставка і контроль для ефективної логістики |
Контроль
доставки у режимі реального часу і прогнозування процесів |
|
Продаж |
Розповсюдження
продукції через точки продажів |
Прямі
продажі споживачам |
Цифрові технології призводять до трансформації
основних складових бізнес-моделі організацій, а саме:
– ціннісна
пропозиція (створення нових цифрових продуктів, нові методи формування
ціннісної пропозиції, застосування технологій для оцифрування аналогових
продуктів);
– джерела
доходів (використання нових способів монетизації);
– структура
витрат (збільшення ефективності, зменшення витрат);
– споживчі
сегменти (зміна сегментів, зміна патернів покупок);
– канали
збуту (нові технології продажів, обслуговування, інформування, доставки,
усунення посередників);
– взаємовідносини
з клієнтами (автоматизація, самообслуговування);
– ключові
види діяльності (створення, управління, просування цифрових платформ);
– ключові
ресурси (цифрові платформи, інформаційні технології, працівники);
– ключові
партнери (спільні інновації).
Цифрові складові розвитку бізнес-організації
представлені на рисунку 4.1.

Рис. 4.1. Цифрові складові розвитку
бізнес-організації
2.Система
MRP
Система MRP (планування
потреб у матеріалах) була створена у США в середині 1950-х рр. Широке
розповсюдження отримала у 1970-ті рр. з розвитком обчислювальної техніки. Для
MRP характерне перспективне планування, яке зосереджує увагу на тому, що має
бути зроблено для впевненості у достатності ресурсів, коли це буде потрібно і потреби споживачів будуть вчасно задоволені.
Використання системи MRP
дозволило удосконалити виробництво, управління і планування запасами.
Система MRP
дозволяла швидко коригувати графіки
виробничого процесу, придбання матеріалів, управляти запасами.
Система MRP передбачала розрахунок потреб у
сировині, матеріалах, комплектуючих, деталях необхідних для виробництва кожного
продукту з основного графіка у потрібному обсязі та подачі замовлень на
постачання.
Система MRP
передбачає виконання наступних дій:
1. Основний графік поділяється на окремі
продукти, встановлюється обсяг їх випуску.
2. Відповідно до специфікації матеріалів
визначаються усі види сировини, матеріалів, комплектуючих, деталей необхідних
для виготовлення кожного продукту, визначається їх кількість, потрібна для
виконання основного графіка.
3. Проводиться перевірка наявності на складах
усіх складових (сировини, матеріалів, деталей), визначається потрібний обсяг їх
закупівлі.
4. Визначається час подання замовлення з
врахуванням тривалості поставки і терміну до якого матеріальні ресурси мають
бути поставлені і з урахуванням інших чинників (надійність постачальника,
рівень мінімального запасу, мінімальний розмір замовлення).
Переваги
системи MRP:
– застосовує дані не про минулі, а про майбутні
потреби;
– перешкоджає появі затримок через нестачу
матеріалів;
– спричиняє зниження розміру запасів,
пришвидшення їх оборотності.
Недоліки
системи MRP:
– потрібний великий обсяг точної і детальної
інформації, здійснення великої кількості розрахунків;
– недостатня гнучкість не дозволяє швидко
реагувати на зміни у зовнішньому середовищі;
– застосування складних систем управління може
призводити до збоїв у системі;
– розмір замовлень запропонований MRP може бути
неефективним;
– не враховувались людські ресурси, їх
завантаження, витрати на них;
– впровадження системи є дорогим і тривалим.
2. Система
MRP II
Для усунення слабких місць система MRP у 80-х рр. еволюціонувала в систему MRP II (планування виробничих ресурсів).
MRP II
традиційно використовують на виробничих підприємствах.
У системі MRP
II у плануванні використовувались крім
матеріалів і потужності інші ресурси організації (фінанси, працівники).
Система MRP II
зорієнтувалась на планування усіх виробничих ресурсів підприємства: сировини,
матеріалів, людських ресурсів, устаткування, енергії тощо. Планування і контроль виробництва охоплювали весь цикл, починаючи від закупівлі
сировини у постачальників і закінчуючи відвантаженням готової продукції
споживачам.
Функції
системи MRP II:
– планування потреб у матеріалах;
– планування виробництва і продаж;
– планування виробничих потужностей;
– специфікація продуктів;
– управління складом;
– планові поставки;
– управління на рівні виробничого цеху;
– планування та контроль виробничих операцій;
– контроль входу і виходу;
– матеріально-технічне постачання;
– планування розподілу ресурсів;
– фінансове планування;
– оцінювання результатів діяльності.
Переваги
системи MRP ІІ:
– гнучка реакція на зміну попиту;
– підвищення продуктивності;
– скорочення тривалості виробничого циклу і
циклу виконання замовлення;
– вчасне виконання поставок замовникам і
покращення їх обслуговування;
– зменшення обсягів незавершеного виробництва;
– зменшення обсягів запасів;
– збалансованість запасів (зменшення обсягу
застарілих запасів, дефіциту).
Ці переваги покращують виконання поставок, зменшують
розмір запасів, скорочують тривалість виробничого циклу і циклу виконання
замовлення, зменшують поточні витрати, збільшують розмір прибутку підприємства.
Недоліки
системи MRP ІІ:
– недостатня гнучкість;
– труднощі реалізації інтегрованої системи
управління.
Набір
інструментів MRP II постійно удосконалюється в результаті MRP II і нині є однією з основних систем управління.
3. Система
ERP
Концепція ERP
була розроблена у 1990 р. і представляє собою розвиток системи MRP II.
Система ERP (планування ресурсів підприємства) – це інформаційна система ідентифікації і
планування ресурсів підприємства для закупівлі, виробництва, відвантаження,
обліку у процесі виконання замовлень клієнтів. Система ERP націлена на
ефективне планування і управління ресурсами підприємства, необхідними для
виконання замовлень клієнтів у сфері виробництва, надання послуг, дистрибуції.
Сутність ERP
можна спрощено відобразити наступним чином:
|
ERP
= MRP II + логістика +дистрибуція + фінансове планування. |
(4.1) |
Мета системи
ERP – поширення принципів MRP II на
управління сучасними корпораціями. ERP є свого роду надбудовою над системою MRP
II. Вона не змінює механізм планування виробничих ресурсів, однак дозволяє
вирішити додаткові завдання, пов’язані ускладненням структури підприємства.
Системи ERP включає управління усією
господарською і фінансовою діяльністю підприємства. ERP оперативно надає
керівництву підприємства інформацію для прийняття управлінських рішень,
створення інфраструктури електронного обміну даними з постачальниками і
клієнтами.
Системи ERP
дозволяє використовувати одну
інтегровану програму замість декількох розрізнених. Це дозволяє комплексно
управляти обробкою, доставкою, логістикою, запасами, дистрибуцією, виставлянням
рахунків-фактур, бухгалтерським обліком.
Недоліки
системи ERP:
– неефективність впровадження зумовлена
недостатньою компетентністю з питань її впровадження і використання;
– низька продуктивність. Даний недолік ERP
проявляється у разі її інтеграції з додатками електронного бізнесу (В2В «бізнес
для бізнесу»), у випадках коли потрібно швидко опрацьовувати одночасні численні
запити користувачів про стан їх замовлень;
– обмежені аналітичні можливості. ERP належним
чином виконує функції отримання та зберіганням даних. Проте у системі виникають
проблеми коли потрібно проаналізувати і обробити інформацію. Система ERP
недостатньо інтегрована із зовнішніми джерелами інформації, звідки поступають
дані для обробки та іншими програмами;
– обмежена спроможність генерації звітів.
Більшість ERP систем реалізовує можливості лише отримання статистичних звітів.
4. Система
ERP ІІ
Система ERP ІІ
(управління внутрішніми ресурсами та
зовнішніми зв’язками підприємства) є
інформаційною системою ідентифікації і планування ресурсів підприємства. Вона включає
засоби електронної комерції і модулі, що забезпечують інтеграцію з мережею
Інтернет.
ERP ІІ
зорієнтована на управління внутрішніми ресурсами підприємства і його зовнішніми
зв’язками.
Основна ідея
системи ERP ІІ лежить у виході
завдань за межі оптимізації внутрішніх процесів підприємства.
ERP ІІ об’єднує типові для ERP
системи сфери діяльності підприємства (управління виробництвом, управління
продажами і покупками, управління персоналом, управління фінансами, управління
запасами, бухгалтерський облік, відносини з кредиторами і дебіторами,) і крім
того дозволяють:
– управляти
ланцюжками поставок;
– управляти
відносинами з клієнтами;
– здійснювати
торгівлю з використанням Інтернету.
Система ERP II є еволюційною версією ERP-системи, у якій інтегрований
клас CRM (управління відносинами з клієнтами) і SCM (управління відносинами з
постачальниками) з інтеграцією корпоративного інтернет-порталу, що дозволяє
працівникам підприємства отримувати усю інформацію відповідно до рівня доступу
і швидко вирішувати проблеми з клієнтами і партнерами.
5. Хмарна
ERP система
Нині ERP системи на хмарній технології суттєво посилюють свої позиції.
Локальні ERP-рішення реалізуються шляхом ліцензування робочого
місця, що передбачає купівлю програмного
забезпечення і його завантаження на сервери підприємства. У цьому випадку
за кожного працівника потрібно доплачувати. Варіант використання локальних ERP-рішень може собі дозволити
використовувати велике підприємство, яке спроможне самостійно слідкувати за
своїм програмним забезпеченням і інфраструктурою: контролювати працездатність
обладнання, мереж, належним чином їх обслуговувати. При використанні локальних ERP-рішень уся інформація зосереджена
всередині підприємства, що мінімізує ризик витоку інформації), але з іншого
боку це є і мінусом, оскільки уся інформація знаходиться в одному місці.
Програми ERP,
що встановлені на підприємстві на локальному рівні, передбачають:
– на початковому етапі для
придбання обладнання і розвитку інфраструктури необхідні суттєві грошові
інвестиції;
– вимагають
подальших експлуатаційних витрат;
– потребують команди кваліфікованих фахівців
(насамперед програмістів), які б забезпечували належне функціонування системи.
ERP системи з
використанням хмарних технологій зорієнтовані на використання віддаленого сервера, який може бути
розташований будь-де (навіть у іншій країні). Дані підприємства
розміщуються на віддаленому сервері і це не потребує від підприємства вирішення
питань з обслуговування і забезпечення безпеки інформації.
ERP програми,
що використовують хмарні технології потребують суттєво менших початкових
витрат, оскільки в цьому різі не потрібно купувати своє обладнання, а
необхідно тільки налаштувати софт і налагодити роботу з ним через мережу.
Функції обслуговування
сервера та забезпечення його працездатності у цьому випадку виконує підрядник.
Це значно знижує витрати та дозволяє підприємству вивільнити ресурси і
використати їх на свій розвиток.
Контрольні запитання:
1. Поясніть переваги цифровізації для
функціонування підприємств?
2. Охарактеризуйте цифрову бізнес-модель.
3. Охарактеризуйте рівень цифровізації
вітчизняних підприємств.
4. Розкрийте особливості функціонування системи
MRP II.
5. Розкрийте особливості функціонування ERP системи з використанням хмарних
технологій.