Тема 5. Облік основних засобів

План

1. Сутність і класифікація основних засобів.

2. Оцінка основних засобів.

3. Ремонт і модернізація основних засобів.

4. Амортизація основних засобів.

5. Первинний облік основних засобів.

6. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів.

7. Інвентаризація основних засобів.

     

1. Сутність і класифікація основних засобів

 

Основні нормативні документи, які визначають методику обліку основних засобів:

‒       План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, Наказ Міністерства фінансів України 31.12.2013 р. № 1203;

‒       Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі Наказ Міністерства фінансів України 29 грудня 2015 року № 1219;

‒       Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», Наказ Міністерства фінансів України 12.10.2010 № 1202;

‒       Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, Наказ Міністерства фінансів України 29 грудня 2015 року № 1219;

‒       Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, Наказ Міністерства фінансів України 23 січня 2015 року № 11.

Базовим нормативом з обліку основних засобів є Національне положення (стандарт бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби».

Основні засоби – матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів, а саме:

‒  закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

‒  конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

‒  відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

‒  інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

‒  існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;

‒  вартість об’єкта основних засобів може бути визначена.

Основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар.

1.7. Тварини та багаторічні насадження.

1.8. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи включають:

2.1. Музейні фонди.

2.2. Бібліотечні фонди.

2.3. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.4. Білизну, постільні речі, одяг та взуття.

2.5. Природні ресурси.

2.6. Інвентарну тару.

2.7. Необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

2.8. Інші необоротні матеріальні активи.

 

 

2. Оцінка основних засобів

 

Об’єкт основних засобів оцінюється за первісною вартістю, якою є:

‒  вартість придбання у разі придбання за плату;

‒  собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);

‒  справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);

‒  первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів державного сектору;

‒  залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;

‒  умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

Первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких витрат:

‒  суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

‒  реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

‒  суми ввізного мита;

‒  суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору);

‒  витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

‒  витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

‒  інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі).

Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб’єктом державного сектору на його виготовлення (створення).

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, понесених при їх отриманні. Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, понесених при їх отриманні.

Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, понесених при їх отриманні, з наведенням нарахованої суми зносу. У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Умовна вартість застосовується до активів (за відсутності активного ринку, а також у разі використання повноважень конфіскації, безоплатної передачі), що мають історично успадковану вартість та потенціал корисності, який обмежується характеристиками культурної або історичної спадщини, зокрема музейні фонди (історичні будинки та пам’ятники, археологічні ділянки, заповідники та природоохоронні зони, твори мистецтва тощо).

У разі зміни потенціалу корисності активів, зокрема використання історичного будинку як офісного приміщення, його визнання і оцінювання здійснюються подібно до загальної оцінки основних засобів. Розмір умовної вартості може визначатися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або складатися з сум страхування від пожежі, крадіжок, втрат, пошкоджень або іншої можливої шкоди.

Первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого у результаті обміну на інший актив, є залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то первісною вартістю отриманого об’єкта основних засобів є його справедлива вартість на дату оприбуткування.

Якщо об’єкт основних засобів складається з різних компонентів, які мають різні строки корисного використання (експлуатації), або надають економічні вигоди суб’єкту державного сектору різними способами, або мають різний потенціал корисності, що зумовлює необхідність застосування різних норм амортизації, доцільно розподіляти сукупні витрати на придбання (створення) цього об’єкта за його компонентами з окремим обліком кожного компонента.

Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік ведеться за первісною вартістю.

Для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться, а визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.

 

 

3. Ремонт і модернізація основних засобів.

 

Ремонт основних засобів.

Витрати на утримання об’єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.

При цьому складають проводки:

Дебет: 841 «Інші витрати за обмінними операціями»

Кредит: 6511 «Розрахунки із заробітної плати», 6313 «Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування», 1513 «Будівельні матеріали»

Отже, при експлуатації основних засобів установи несуть певні витрати на підтримання їх у належному стані:

‒  проведення технічного обслуговування;

‒  поточний та капітальний ремонти.

При технічному обслуговуванні проводиться комплекс робіт, направлених на підтримку технічного стану та заданих параметрів і режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування включає роботи по контролю за технічним станом, усунення неполадок, що вимагають негайного виконання, підготовку будівель до сезонної експлуатації, забезпечення температурного режиму, вологості та інших показників роботи обладнання.

До складу витрат на проведення технічного обслуговування включаються вартість витрачених матеріалів, сума нарахованої зарплати та відрахувань від неї, вартість сплачених стороннім організаціям послуг по проведенню такого обслуговування.

При проведенні ремонтів необоротних активів не створюються принципово нові якості об’єктів, що експлуатуються. Тому витрати по проведенню ремонтів необоротних активів не збільшують вартості основних засобів, а списуються у складі фактичних витрат по кодах економічної класифікації видатків КЕКВ:

–  2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» – якщо поточний ремонт основних засобів, їх планово-технічне обслуговування, здійснюється сторонніми організаціями.

–  2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», 2111 «Заробітна плата», 2120 «Нарахування на оплату праці» - якщо поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель, технічне обслуговування обладнання здійснюється власними силами.

–  3130 «Капітальний ремонт» – капітальний ремонт (розмежування між капітальним та поточним покладається на розпорядника та одержувача бюджетних коштів).

Перед виконанням ремонтних робіт складається Відомість дефектів, в якій зазначаються перелік необхідних робіт, встановлюється сума необхідних витрат і за цими даними складається кошторис витрат на проведення ремонту.

Ремонти можуть виконуватись власними силами та підрядною організацією. При другому способі проведення ремонтних робіт з підрядною організацією укладається договір на виконання цих робіт. По мірі їх виконання підрядна організація надає установі акти виконаних робіт (форма № КБ-2в), що є підставою для відображення їх в обліку.

При виконанні робіт господарським способом матеріали відпускаються зі складу на основі оформленої вимоги-накладної, забірної картки,. Такі матеріали списують на видатки по мірі відпуску. Для нарахування зарплати використовують «Наряд на відрядну роботу».

По закінченню виконаних ремонтів у всіх випадках комісією установи складається Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

В акті вказується назва об’єкта, що ремонтується (модернізується тощо), в окремому розділі приводяться зміни його технічних характеристик. Під цією інформацією проставляються підписи працівника установи, що уповноважений на приймання необоротних активів, та представника ремонтної бригади.

В бухгалтерії головний бухгалтер проставляє кошторисну вартість ремонту та фактичні витрати. Після цього акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником установи.

На підставі оформленого Акту роблять записи в картках обліку необоротних активів про виконані ремонти чи інші поліпшення необоротних активів. Витрати на ремонт можуть проводитись тільки в межах затвердженого кошторису на ремонт з дотриманням державних будівельних норм.

При проведенні ремонту сторонньою організацією Акт складається в двох примірниках: один – для установи, та один – для підрядної організації. Причому він також підписується і представником організації, що виконувала ремонтні роботи.

Модернізація необоротних активів.

Витрати на поліпшення об’єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, якщо існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта.

Капітальні роботи – будівництво, модернізація, реконструкція тощо можуть проводитись при умові, що вони передбачені кошторисом. Можуть виконуватись господарським та підрядним способом.

Основним документом, що регламентує механізм проведення видатків на капітальне будівництво є «Порядок державного фінансування капітального будівництва», затверджений постановою КМУ від 27.12.2001року № 1764.

Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування наступні документи:

- титул будови (об’єкта). Титул будови (об’єкта) визначає основні техніко-економічні показники будови (об’єкта) і містить такі відомості:  найменування будови (об’єкта) та її місцезнаходження, найменування забудовника, сфера   управління,   до  якої  вона  належить,  галузь,  характер будівництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об’єкта, споруди), обсяг капіталовкладень, вартість основних фондів та завдання щодо введення в дію потужностей на весь період будівництва з розподілом капітальних вкладень за роками з  урахуванням  нормативної тривалості  будівництва;

- титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

- договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об’єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об’єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

- наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об’єкт;

- інші документи згідно до вимог законодавства.

Фінансування робіт проводиться за планом, який складається замовником узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід’ємною частиною договору підряду.

План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови, проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.

Оплата за виконані роботи узгоджується договором підряду. Ним може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання підряднику авансу з визначенням порядку його використання.

Розрахунки з підрядником за виконані роботи проводяться на підставі первинних документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість: форма № КБ-2м «Акт приймання виконаних підрядних робіт», форма № 3 КБ «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт».

«Акт приймання виконаних підрядних робіт» складається будівельною організацією та відображає обсяги виконаних робіт для забудовників, що використовують бюджетні кошти або ж ці забудовники належать до підприємств державної форми власності.

Первинні документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник відображає в бухгалтерському обліку зобов’язання за виконані роботи, які він зобов’язаний оплатити.

Для оплати цих робіт до органів Держказначейства необхідно подати вказані документи та зареєструвати зобов’язання протягом 3-х робочих днів з дати виникнення зобов’язань але не пізніше останнього робочого дня місяця.

Оплата здійснюється на підставі платіжного доручення, вказаних первинних документів та Реєстру фінансових зобов’язань.

Видатки на будівництво, реконструкцію відносяться за кодом КЕКВ:

3120 – капітальне будівництво (придбання); 3140 – реконструкція та реставрація.

В бухгалтерському обліку бюджетних установ незавершене будівництво – це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень по незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об’єктах будівництва станом на певну дату.

У бюджетній установі облік видатків капітального будівництва (виготовлення, створення), поліпшення об’єктів необоротних активів з початку і до закінчення робіт та введення їх в експлуатацію ведеться на рахунку 131 «Капітальні інвестиції розпорядників бюджетних коштів».

До нього відкриваються субрахунки:

1311

«Капітальні інвестиції в основні засоби»;

1312

«Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»;

1313

«Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»;

1314

«Капітальні інвестиції в довгострокові біологічні активи».

По дебету цих рахунків відображається вартість витрат по капітальному будівництву, реконструкції, модернізації об’єктів, що не здані в експлуатацію в міру виконання таких робіт – з початку їх проведення і до введення об’єктів в експлуатацію.

При введені об’єктів в експлуатацію всі видатки, накопичені на рахунку 13 «Капітальні інвестиції», списують з одночасним складанням Акту введення в експлуатацію основних засобів. При цьому зарахування об’єктів капітальних інвестицій до складу основних засобів, інших необоротних активів оформляють такою кореспонденцією:

Дебет : 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Кредит: 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи».

При введенні в експлуатацію об’єктів основних засобів на додачу до цієї проводки складають другий запис на суму внесеного капіталу внаслідок оприбуткування активів розпорядником бюджетних коштів:

Дебет: 54 «Цільове фінансування»;

Кредит: 51 «Внесений капітал».

Для узагальнення інформації про капітальні видатки за КЕКВ 3000 «Капітальні видатки» використовують «Картку аналітичного обліку капітальних видатків». Картка відкривається на місяць, записи ведуть в розрізі КЕКВ.

В окремих графах відображається інформація про надходження коштів, касові видатки по загальному і спеціальному фонду. При цьому розмежовують видатки, що збільшують вартість необоротних активів, та інші, тобто, ті видатки, що не збільшують їх вартість, а також видатки на незавершене будівництво. Видатки відображаються на підставі первинних документів. різних меморіальних ордерів. Підсумки визначаються за місяць та з початку року.

 

 

4. Амортизація основних засобів

 

Амортизація – систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується.

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Не підлягають амортизації земельні ділянки, музейні фонди (пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.1993 р. № 3814-XII, рідкісні та особливо цінні документи та колекції, які є частиною бібліотечних фондів, що внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання України, тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання), піддослідні тварини, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, природні ресурси, незавершені капітальні інвестиції.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Також амортизація не нараховується на об’єкти основних засобів, доступ до яких обмежений у зв’язку з тим, що вони перебувають на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції.

Після визнання втрат від зменшення корисності об’єкта основних засобів нарахування амортизації здійснюється виходячи з переглянутого строку його корисного використання (експлуатації).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів враховуються такі чинники:

‒  очікуване використання об’єкта основних засобів суб’єктом державного сектору. Використання оцінюють виходячи з очікуваної потужності або фізичної продуктивності об’єкта основних засобів;

‒  очікуваний фізичний знос, який залежить від інтенсивності використання об’єкта основних засобів, якості сервісного обслуговування;

‒  моральний знос, який виникає внаслідок змін та вдосконалення виробництва або від зміни ринкового попиту на продукт чи послуги, що надаються об’єктом основних засобів;

‒  правові або подібні обмеження на використання об’єкта основних засобів.

Вартість об’єкта основних засобів розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу. За рішенням керівника суб’єкта державного сектору у розпорядчому документі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу.

Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

При вибутті об’єкта основних засобів суб’єкт державного сектору нараховує амортизацію в місяці його вибуття.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів, амортизація вартості яких здійснюється за методом 50% на 50%) суб’єкти державного сектору нараховують із застосуванням прямолінійного методу.

Основні бухгалтерські записи для обліку амортизації основних засобів наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. – Основні бухгалтерські записи

для обліку амортизації основних засобів

Зміст операції

Дебет

Кредит

Нарахування амортизації основних засобів установи

8014, 8114 «Амортизація»

1411 «Знос основних

засобів», 1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 1414 «Знос інвестиційної нерухомості»

Водночас проводиться другий запис (наприкінці звітного періоду під час закриття рахунків витрат)

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»

8014 «Амортизація»

 

 

5. Первинний облік основних засобів

 

Типові форми первинних документів по оформленню надходження та списання основних засобів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 р. № 818 «Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору» (Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1336-16#n153).

Надходження основних засобів оформляються такими документами:

‒  Акт введення в експлуатацію основних засобів –  застосовується для оформлення господарських операцій із зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів.

‒  Акт приймання-передачі основних засобів – застосовується для оформлення господарських операцій з безоплатного отримання та передачі основних засобів, крім безоплатної передачі основних засобів, які є об’єктами права державної та комунальної власності, оформлення якої здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», а також застосовується для передачі основних засобів покупцю у разі їх відчуження.

‒  Акт внутрішнього переміщення основних засобів – застосовується для оформлення господарських операцій з руху основних засобів в межах суб’єкта державного сектору.

Оформлення ремонту і модернізації основних засобів здійснюється такими документами:

‒  Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів застосовується для оформлення господарських операцій з передачі основних засобів на ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

‒  Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів застосовується для оформлення господарських операцій з приймання основних засобів після ремонту, реконструкції та модернізації.

Списання основних засобів оформляються такими документами:

‒  Акт списання основних засобів (часткової ліквідації) застосовується для оформлення господарських операцій з вибуття основних засобів (крім транспортних засобів та документів бібліотечного фонду) у разі повної ліквідації або вибуття частини об’єкта основних засобів при частковій ліквідації.

‒  Акт списання транспортних засобів застосовується для оформлення господарських операцій з вибуття транспортних засобів внаслідок їх зношення, знищення в результаті аварій, стихійного лиха тощо.

‒  Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду застосовується для оформлення господарських операцій зі списання вилучених з бібліотечного фонду документів, які морально застарілі, фізично зношені, непрофільні, дублетні та втрачені користувачами.

Інвентарний облік основних засобів ведеться з використанням документів:

‒  Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів – є регістром аналітичного обліку основних засобів і відкривається на об’єкт основних засобів бухгалтерською службою в одному примірнику та заповнюється на підставі акту введення в експлуатацію основних засобів, акту приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації, а також інших первинних документів;

‒  Інвентарна картка групового обліку основних засобів – є регістром аналітичного обліку і застосовується для групового обліку однорідних об’єктів основних засобів, які мають одне і те саме призначення, однакову технічну характеристику і вартість;

‒   Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень – є регістром аналітичного обліку і застосовується для індивідуального обліку тварин і багаторічних насаджень.

Нарахування амортизації оформляється такими документами:

‒  Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) застосовується для визначення суми амортизації об’єктів основних засобів із зазначенням періоду, за який нараховується амортизація;

‒  Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів застосовується для визначення суми амортизації об’єктів інших необоротних матеріальних активів із зазначенням періоду, за який нараховується амортизація.

Переоцінка основних засобів оформляється таким документом:

‒  Акт переоцінки основних засобів застосовується для визначення суми дооцінки та уцінки об’єктів основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі.

 

 

6. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів

 

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним об’єктом окремо.

У бухгалтерській службі суб’єкта державного сектору облік основних засобів ведеться в інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет). Однорідні активи можуть обліковуються на картках групового обліку (див. п. 5 теми 5).

За місцем зберігання всі основні засоби перебувають на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб’єкта державного сектору. З посадовими особами, які відповідають за збереження основних засобів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Кожному об’єкту основного засобу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер.

Якщо інвентарний об’єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементу повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.

Для необоротних матеріальних активів спеціального призначення суб’єкт державного сектору може присвоювати інвентарні або номенклатурні номери.

Перші чотири знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунку, п’ятий - підгрупу, всі інші знаки - порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих груп основних засобів, для яких не виділені підгрупи, п’ятий знак може позначатись нулем.

Номер підгрупи визначається згідно розділу ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, Наказ Міністерства фінансів України 23 січня 2015 року № 11 (Режим доступу: https://buhgalter.com.ua/zakonodavstvo/metod-recomendacii-buhobliku-subjektiv-derjavnogo-sektoru/metodichni-rekomendatsiyi-z-bo-osnovnih-zasobiv/).

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам основних засобів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даного суб’єкта державного сектору.

Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об’єктам, що заново надійшли, протягом трьох років.

Синтетичний облік необоротних активів ведеться з використанням рахунків (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. – Перелік рахунків бухгалтерського обліку

для обліку основних засобів бюджетної установи

Синтетичний рахунок 1-го порядку

Субрахунок

(Синтетичний рахунок 2-го порядку)

Субрахунок

(Синтетичний рахунок 3-го порядку)

Назва

1

2

3

4

10

Основні засоби

101

Основні засоби та інвестиційна нерухомість розпорядників бюджетних коштів

1010

Інвестиційна нерухомість

1011

Земельні ділянки

 

Продовження таблиці 5.2

1

2

3

4

1012

Капітальні витрати на поліпшення земель

1013

Будівлі, споруди та передавальні пристрої

1014

Машини та обладнання

1015

Транспортні засоби

1016

Інструменти, прилади, інвентар

1017

Тварини та багаторічні насадження

1018

Інші основні засоби

11

Інші необоротні матеріальні активи

111

Інші необоротні матеріальні активи розпорядників бюджетних коштів

1111

Музейні фонди

1112

Бібліотечні фонди

1113

Малоцінні необоротні матеріальні активи

1114

Білизна, постільні речі, одяг та взуття

1115

Інвентарна тара

1116

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

1117

Природні ресурси

1118

Інші необоротні матеріальні активи

 

Перелік основних записів щодо обліку основних засобів (табл. 5.3) затверджено наказом МФУ від 29.12.2015 р. № 1219 «Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами» (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-16#Text).

Таблиця 5.3. – Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з основними засобами

№ з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

 

Отримання цільового фінансування для придбання основних засобів та/або їх поліпшення

2311 «Поточні рахунки в банках», 2313 «Реєстраційні рахунки»

54 «Цільове фінансування»

2

Придбання устаткування, що потребує монтажу

1513 «Будівельні матеріали»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

3

Передача устаткування у монтаж

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

1513 «Будівельні матеріали»

4

Відображення витрат на придбання, створення (виготовлення), капітальне будівництво об’єктів основних засобів

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 

Продовження таблиці 5.3

1

2

3

4

5

Відображення витрат на проектні, будівельно-монтажні роботи за розрахунками з підрядниками і проектними організаціями

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відображення суми податку на додану вартість за розрахунками з підрядниками і проектними організаціями, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

6

Відображення сум витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо, що включається до вартості основних засобів

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

7

Відображення витрат на реконструкцію і модернізацію об’єкта оренди (будівлі)

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відображення суми податку на додану вартість, якщо податок на додану вартість включено до податкового кредиту

6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»

2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 

Продовження таблиці 5.3

1

2

3

4

8

Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів відповідно до НП(С)БОДС 121 «Основні засоби»

70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)», 7211 «Дохід від реалізації активів», 7311 «Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів»

54 «Цільове фінансування»

9

Зарахування об’єктів капітальних інвестицій до складу основних засобів після введення в експлуатацію

10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби», 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи», 1324 «Капітальні інвестиції в необоротні активи спецпризначення»

Водночас проведення другого запису

54 «Цільове фінансування»

51 «Внесений капітал»

10

Відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

51 «Внесений капітал»

Відображення нарахованої суми зносу на основні засоби, що отримані безоплатно за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»,
5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

1411 «Знос основних засобів»,
1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»,
1414 «Знос інвестиційної нерухомості»

 

 

Продовження таблиці 5.3

1

2

3

4

11

Відображення вартості безоплатно переданих основних засобів за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

51 «Внесений капітал»

10 «Основні засоби»,
11 «Інші необоротні матеріальні активи»

12

Віднесення до фінансових результатів суми амортизації основних засобів, нарахованої у місяці вибуття

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»

8014,
8114 «Амортизація»

Відображення нарахованої суми зносу на основні засоби, що безоплатно передані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності

1411 «Знос основних засобів»,
1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів»,
1414 «Знос інвестиційної нерухомості»

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»,
5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

 

 

7. Інвентаризація основних засобів

 

До початку інвентаризації перевіряються:

‒  наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби;

‒  наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання, у тимчасове користування.

При виявленні розбіжностей і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації вносяться відповідні виправлення й уточнення.

Інвентаризаційний опис складається за об’єктами основних засобів чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання, однакової вартості об’єкти основних засобів, що надійшли одночасно на підприємство та щодо яких ведеться груповий облік, в інвентаризаційному описі наводяться за найменуванням із зазначенням кількості цих об’єктів.

В аналогічному порядку можуть складатися інвентаризаційні описи інших необоротних матеріальних активів.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням відповідно до основного призначення об’єкта із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей.

Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

У разі встановлення факту невідображення виконаних робіт капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень тощо) або часткової ліквідації будівель і споруд (знесення окремих конструктивних елементів) в бухгалтерському обліку підприємства визначається сума збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і в описі відображаються дані про проведені зміни.

Під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо.

Багаторічні насадження вносяться до інвентаризаційного опису за культурами, ботанічними сортами із зазначенням року закладення, площі, кількості дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан.

Під час проведення інвентаризації земельних ділянок, будівель, споруд, іншої нерухомості, водоймищ та інших об’єктів природних ресурсів перевіряється наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на ці об’єкти.

У разі виявлення придатних для використання об’єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) передає відповідні матеріали керівнику підприємства.

У разі виявлення об’єктів, що не знаходяться на обліку, а також об’єктів, дані про які відсутні в обліку, до інвентаризаційного опису відсутні відомості і технічні показники про такі об’єкти вносяться, наприклад, так: про будівлі - зазначаються їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішній чи внутрішній обмір), площа (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

Оцінка виявлених об’єктів проводиться за справедливою вартістю.

Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі документів про передачу об’єктів у ремонт.

Інвентаризаційною комісією (робочою інвентаризаційною комісією) перевіряється правильність присвоєння інвентарних номерів.

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти.

Списання таких об’єктів проводиться у порядку, встановленому законодавством.

Допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних необоротних матеріальних активів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в інвентаризаційному описі.

Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за розмірами, якостями матеріалу і ціною, вносяться до інвентаризаційного опису сумарно, із зазначенням кількості цих предметів та їх номенклатурних номерів.

Предмети спецодягу і столової білизни, відправлені у прання та ремонт, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі відомостей-накладних або квитанцій надавача послуг.

Інвентаризація бібліотечних фондів оформлюється груповими інвентаризаційними описами. Під час її проведення виявляються помилки, що допущені при шифруванні документів, розстановці фонду, оформленні видачі документів користувачам, а також встановлюється заборгованість користувачів перед бібліотекою, виявляються дублетні документи, документи, що не відповідають профілю комплектування фонду підрозділу чи бібліотеки в цілому, та документи, що потребують ремонту, оправи тощо.

У разі встановлення факту відсутності документа проводиться його розшук у строк, визначений правилами користування бібліотекою щодо користування документом читачем, але не більше одного року.

Перелік основних записів щодо обліку результатів інвентаризації основних засобів наведено у табл. 5.4.

Таблиця 5.4. – Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з інвентаризації основних засобів

№ з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Оприбуткування раніше не врахованих на балансі основних засобів, які виявлені в результаті інвентаризації та будуть використовуватись для потреб установи

10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»

Водночас проведення другого запису

7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»

51 «Внесений капітал»

2

Оприбуткування основних засобів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи

10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»

Водночас проведення другого запису

7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»

51 «Внесений капітал»