Тема 3. Облік фінансово-розрахункових операцій
План
1. Облік готівкових
коштів.
2. Облік грошових
коштів на рахунках.
3. Облік
дебіторської заборгованості.
4. Облік
розрахунків з постачальниками та підрядниками.
5. Облік
розрахунків за податками і зборами.
1. Облік готівкових коштів
У
своїй практичній діяльності кожна установа змушена використовувати і готівкові
розрахунки, наприклад, з оплати праці, стипендій, авансів на господарські
потреби та відрядження тощо.
Уся
готівка, що знаходиться в розпорядженні установи чи централізованої
бухгалтерії, зберігається в касі. Каса підприємства ‒ це приміщення або місце,
призначене для приймання, видачі та зберігання готівки, інших цінностей і
касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Посиленню контролю
за витрачанням готівки сприяє суворе дотримання порядку здійснення касових операцій,
який регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній
валюті в Україні», затвердженим постановою правління НБУ від 29.12.2017 р. №
148 (зі змінами та доповненнями). Це Положення визначає порядок і терміни
зберігання грошей у касі та видачі їх на різні цілі, правила оформлення касових
документів, ведення касової книги, контролю законності касових операцій.
Розмір
суми грошових коштів у касі на кінець кожного робочого дня обмежується лімітом,
який затверджується наказом керівника бюджетної установи.
Суб’єкти
господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня
за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти
тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000
(п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Обмеження
не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з
бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної
допомоги;
3) використання готівки, виданої на
відрядження;
4)
виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5)
використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних
слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону
України «Про Національне антикорупційне бюро України», частини другої статті 32 Закону
України «Про Бюро економічної безпеки України» та частини четвертої статті 17 Закону
України «Про Державне бюро розслідувань».
Для
визначення розміру ліміту каси бюджетні установи складають спеціальні
розрахунки.
Понад
встановлену норму в касі можуть зберігатися гроші лише на виплату зарплати,
стипендій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю тільки протягом 3 робочих
днів, включаючи день отримання готівки у банку. Після цього терміну не видані
гроші здаються у банк і за першою вимогою установи видаються назад.
Приймання
грошей у касу, їх зберігання та видачу здійснює спеціальна посадова особа ‒ касир, який несе повну
матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та
інших цінностей. При прийманні касира на роботу з ним укладається договір про
повну матеріальну відповідальність за збереження грошей та інших цінностей у
касі.
Касиру
забороняється передовіряти виконання своїх функцій іншим особам. У разі
необхідності тимчасової заміни касира (у зв’язку з хворобою, відпусткою і т.
ін.) виконання його обов’язків за письмовим наказом керівника покладається на
іншого працівника, з яким також укладається договір про повну матеріальну
відповідальність. В установах, де за штатним розкладом не передбачено посади
касира, виплата зарплати працівникам та оплата інших грошових витрат
здійснюється через підзвітних осіб, призначених наказом керівника установи.
Надходити
готівка до каси бюджетної установи може з поточного (реєстраційного) рахунка,
як повернення невикористаного авансу підзвітними особами, на відшкодування
завданих установі збитків, за платні послуги, за утримання дітей у дошкільних
закладах, харчування працівників за місцем роботи, за спортивну форму, одержані
путівки з частковою оплатою тощо.
Готівку
в касу з поточних (реєстраційних) рахунків касир отримує за іменним грошовим чеком. Установам, що обслуговуються органами ДКС України
(далі ДКСУ), грошові чеки виписуються на підставі їх заявки та поданого
доручення відповідним органом ДКСУ. Порядок виплати готівки розпорядникам
коштів (далі РК) з реєстраційних рахунків регламентується відповідними
нормативними документами, затвердженими ДКС України.
Для
оформлення документів на отримання зарплати, стипендій, допомоги, видатків на
службові відрядження тощо РК подають до органів ДКСУ заявку на видачу готівки
та перерахування коштів на вкладні рахунки, за формою, наведеною у додатку до «Про
затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за
витратами», затвердженого наказом МФУ від 24.12.2012 р. № 1407
(у двох примірниках). Один примірник цієї заявки після видачі готівки
повертається РК з відповідним відбитком штампа казначея,
зберігається як обов’язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів,
що підтверджують обсяг та цільове спрямування бюджетних коштів.
Заявки
на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів на осіб, з якими
в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають
право отримувати і видавати кошти. У заявках на видачу готівки вказуються суми
утриманого податку з доходів громадян, суми страхових внесків, інші податки і
обов’язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати.
При
отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на
видачу готівки подаються платіжні доручення на перерахування сум податку з
доходів громадян, сум нарахувань, пов’язаних з виплатою заробітної плати та
інших соціальних виплат.
У
заявках на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів відмічають наявність чи
відсутність заборгованості зі сплати податків.
На
підставі перевіреної заявки відповідальні особи органів ДКСУ виписують на осіб,
вказаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки.
На
підставі належно оформлених грошових чеків
уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів отримують готівку з рахунків,
відкритих в установах банків на ім’я органів ДКСУ. Невикористана готівка
повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів
безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні
яких обов’язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного)
рахунка, на який повинні бути зараховані кошти.
У
разі прийняття рішень розпорядниками бюджетних коштів про придбання продуктів
харчування та медикаментів за готівку ці розпорядники письмово повідомляють про
це органи ДКСУ.
Здійснення
видатків готівкою на придбання продуктів харчування та медикаментів проводиться
за тими самими документами, що й за перерахуванням, але за наявності на це
дозволу головного розпорядника бюджетних коштів.
Після
отримання готівки на продукти харчування, господарські товари і медикаменти до
органів ДКСУ подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття
на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних
цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що
отримали матеріальні цінності, тощо).
До
каси можуть надходити гроші й з інших джерел. В усіх випадках при надходженні
готівки бухгалтерією оформляється прибутковий касовий ордер т.ф.
№ КО‒1 з відривною квитанцією, яка
після внесення необхідних записів видається на руки здавальнику грошей. Касові
ордери дійсні лише в день їх оформлення.
Усі
кошти, що готівкою надійшли прямо до каси установи, необхідно обов’язково внести на спеціальні реєстраційні рахунки установи,
відкриті в органах ДКСУ, і тільки після цього їх можна використовувати за
призначенням згідно кошторису.
Видача
готівки з каси може проводитися, в першу чергу, в рахунок оплати праці,
стипендій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, як аванс на господарські
витрати та/або на відрядження, для зарахування на поточні (реєстраційні)
рахунки тощо. Оформляється видача готівки видатковим касовим ордером (т.ф. № КО‒2),
який підписують керівник і бухгалтер установи.
Прибуткові
та видаткові касові ордери, перш ніж вони будуть передані касиру, реєструються
у спеціальному журналі (т.ф. № КО‒3). При цьому їм надаються
порядкові номери. Нумерація касових ордерів наскрізна з початку року, окремо
прибуткових і окремо видаткових. Оформлені касові ордери передаються
бухгалтером особисто касиру. Видавати їх на руки особам, що отримують чи
вносять кошти, заборонено.
Оплата
праці, видача стипендій тощо може здійснюватися на основі платіжних
(розрахунково-платіжних) відомостей, на кожній з яких повинен бути дозвільний
підпис керівника та головного бухгалтера. Після закриття таких відомостей на
фактично виплачену суму складається видатковий касовий ордер (на кожну
відомість окремо).
В
установах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються
централізованою бухгалтерією, виплата зарплати може здійснюватися за письмовим
наказом керівника іншими, крім касира, особами, з якими також укладають
письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Якщо через
віддаленість обслуговуючої установи розрахунково-платіжна відомість не може
бути повернена довіреною особою в касу протягом трьох днів, виплата зарплати
оформляється через підзвітних осіб.
Видача
грошей окремим особам відбувається за умови пред’явлення документа, що
засвідчує особу одержувача (паспорта, посвідчення І т. ін.). Касир у
видатковому ордері фіксує відповідні дані цього документа: назву, номер, ким і
коли виданий. Усі додатки до прибуткових та видаткових касових ордерів (акти,
накладні, повідомлення тощо) повинні гаситися спеціальним штампом або написом
від руки («Оплачене», «Одержано» і т. ін.) для запобігання можливості їх
повторного використання.
Аналітичний
облік і контроль руху грошових коштів касир веде у касовій книзі (т.ф. № КО-4). Записи у касову книгу виконуються у двох
примірниках через копіювальний папір. При цьому другий примірник є відривним і
слугує звітом касира, який щоденно разом з прибутковими і видатковими
документами передається касиром під розписку бухгалтеру. Контроль за
правильністю ведення касової книги та здійсненням касових операцій покладено на
головного бухгалтера установи.
Касова
книга може вестись за допомогою технічних засобів. При ньому паралельно
формуються дві ідентичні машинограми «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт
касира», реквізити яких повинні повністю відповідати т.ф.
№ КО-4. У кінці місяця всі примірники «Вкладних аркушів касової книги»
брошуруються, підписуються керівником і головним бухгалтером та зберігаються як
регістр аналітичного обліку.
У
бухгалтерії звіти ретельно перевіряються, звіряються з первинними документами,
після чого у звіті за кожною господарською операцією проставляється
кореспонденція рахунків.
Для
синтетичного обліку наявності та руху грошей у касі призначений активний
рахунок 22 «Готівкові кошти та їх еквіваленти», а саме 221:
|
221 |
Готівкові
кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів |
|
|
2211 |
Готівка у національній
валюті |
|
|
2212 |
Готівка в іноземній валюті |
|
Основні
бухгалтерські проведення з обліку руху готівки у національній валюті України
наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. – Кореспонденція рахунків за операціями
обліку грошових коштів у касі
|
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі субрахунки |
|
|
Дебет |
Кредит |
|
|
Одержано
в касу готівку за чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних
рахунків |
2211
«Готівка у національній валюті», 2212
«Готівка в іноземній валюті» |
231
«Грошові кошти на рахунках
розпорядників бюджетних коштів» |
|
Видача готівки з каси |
2116 «Дебіторська заборгованість за
розрахунками з підзвітними особами», 6416 «Розрахунки за страхуванням», 6511
«Розрахунки із заробітної плати», 6512 «Розрахунки з виплати стипендій,
пенсій, допомоги та інших трансфертів населенню», 6412 «Розрахунки з депонентами»,
6413 «Розрахунки за депозитними сумами» |
2211
«Готівка у національній валюті» |
|
Видано під звіт іноземну валюту |
2116 «Дебіторська
заборгованість за розрахунками з підзвітними особами» |
2212 «Готівка в іноземній
валюті» |
|
Повернення підзвітною особою
залишку авансу в касу в іноземній валюті |
2212 «Готівка в іноземній
валюті» |
2116 «Дебіторська
заборгованість за розрахунками з підзвітними особами» |
|
Відшкодовані перевитрати понад
виданий аванс |
2116 «Дебіторська
заборгованість за розрахунками з підзвітними особами» |
2212 «Готівка в іноземній
валюті» |
|
Надходження сум у касу, на
поточні, реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки на погашення нестач,
завданих збитків тощо |
2211 «Готівка у національній
валюті», 2212 «Готівка в іноземній валюті», 2311 «Поточні рахунки в банку»,
2313 «Реєстраційні рахунки» |
2115 «Розрахунки з
відшкодування завданих збитків» |
На
підставі касових звітів з указаною кореспонденцією рахунків здійснюють записи в
«Накопичувальну відомість за касовими операціями ‒ Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальна
відомість за касовими операціями» та в «Картку аналітичного обліку готівкових
операцій». В останній за кожним звітом касира записують надходження і видаток
та виводять залишок на кінець дня готівки за кожним кодом функціональної та
економічної класифікації видатків (окремо за загальним фондом та видами коштів
спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях складається окрема картка
для кожної установи, що обслуговується такою бухгалтерією, та загальна картка
для всіх установ. Картка відкривається па місяць. За її даними здійснюють
контроль за дотриманням касової дисципліни у питанні цільового використання
готівки за призначенням.
2. Облік грошових
коштів на рахунках
Бюджетні установи та організації більшість грошових розрахунків
здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов’язані зберігати на
поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних)
рахунках в органах ДКСУ.
Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані
рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки:
|
231 |
Грошові
кошти на рахунках розпорядників бюджетних коштів |
|
|
2311 |
Поточні рахунки в банку |
|
|
2312 |
Інші поточні рахунки в банку |
|
|
2313 |
Реєстраційні рахунки |
|
|
2314 |
Інші рахунки в Казначействі |
|
|
2315 |
Рахунки для обліку
депозитних сум |
|
Рахунок 23 «Грошові
кошти на рахунках» призначено
для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів, що
знаходяться на рахунках в установах банків та в органах Казначейства.
За дебетом рахунку
відображається надходження грошових коштів на рахунки в установах банків та в
органах Казначейства, за кредитом –
їх використання.
На субрахунках 2311 «Поточні
рахунки в банку» ведеться облік грошових коштів, що
знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних
операцій.
На субрахунку 2312 «Інші поточні
рахунки в банку» ведеться облік грошових коштів, що
знаходяться на рахунках в банку, призначених для переказів підвідомчим
установам, а також інших надходжень, не відображених на субрахунку 2311.
На субрахунках 2313 «Реєстраційні
рахунки» ведеться облік грошових коштів, що знаходяться на
рахунках в органах Казначейства, які можуть бути використані для поточних
операцій.
На субрахунках 2314 «Інші рахунки в
Казначействі» ведеться облік інших надходжень грошових
коштів, що знаходяться на рахунках в органах Казначейства, які не відображені
на субрахунку 2313, зокрема грошові кошти для виплати працівникам допомоги у
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; кошти, виділені з бюджету розпоряднику
бюджетних коштів для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні
рахунки.
На субрахунках 2315 «Рахунки для
обліку депозитних сум» ведеться облік коштів, які надходять
у тимчасове розпорядження розпорядників бюджетних коштів (державних цільових
фондів) і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню
за призначенням.
Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються за такими
принципами:
1) бюджетна установа не має права самостійно обирати установу
банку для відкриття рахунків;
2) бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків
і погоджує її у відповідній угоді (договорі, контракті), укладеній з
постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів;
3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням
його керівника;
4) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до
часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо;
5) платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку
платника;
6) платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих
зобов’язань платника;
7) платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та
на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.
Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до «Інструкції
про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних
послуг» (постанова правління НБУ від 29.07.2022 р. № 163: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0163500-22#Text).
Основним документом є платіжна інструкція.
Платіжна інструкція - це розпорядження ініціатора надавачу
платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Платіжна інструкція повинна містити інформацію, що дає змогу
надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за
платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг
платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити),
необхідну для належного виконання платіжної операції.
При фінансуванні бюджетних установ через органи ДКСУ порядок
розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того,
що функцію обслуговуючого банку для таких установ фактично виконує орган ДКСУ.
Розрахунки при цьому здійснюються у такій послідовності:
1 ‒ на підставі угоди (тендерної угоди, контракту)
постачальник відвантажує продукцію, виконує роботи, надає послуги бюджетній
установі;
2 ‒ після виконання роботи, відвантаження продукції,
надання послуги постачальник направляє бюджетній установі рахунок-фактуру;
3 ‒ бюджетна установа подає до органу ДКСУ платіжні
доручення з підтвердними документами;
4 ‒ орган ДКСУ після перевірки наявності зареєстрованого
відповідного зобов’язання та коштів на рахунку установи за відповідним кодом
бюджетної класифікації витрат (згідно з кошторисом) подає до уповноваженого
банку платіжні доручення;
5 ‒ уповноважений банк списує кошти з єдиного
казначейського рахунка і переказує їх установі банку постачальника;
6 ‒ уповноважений банк надсилає органу ДКСУ виписки з
казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;
7 ‒ орган ДКСУ списує кошти з реєстраційного рахунка
бюджетної установи і надсилає останній виписку з рахунка з доданими платіжними
дорученнями;
8 ‒ банк постачальника зараховує кошти на рахунок
отримувача коштів і надсилає виписку з рахунка постачальнику з доданими
платіжними дорученнями.
Основні
проводки для обліку грошових коштів на рахунках наведено у табл. 3.2.
Таблиця
3.2. – Основні проводки для обліку грошових коштів на рахунках
|
№ |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими
рахунками за матеріальні цінності та отримані послуги, за електричну енергію
та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів і
продуктів харчування тощо: |
|
|
Продовження таблиці 3.2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1.1 |
шляхом попередньої оплати у випадках, передбачених
законодавством |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам,
підрядникам за товари, роботи і послуги», 2117 «Інша поточна дебіторська
заборгованість» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
|
1.2 |
після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг |
6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415
«Розрахунки з іншими кредиторами» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
|
2 |
Перерахування до бюджету податків і зборів відповідно до
законодавства |
63 «Розрахунки за податками і зборами» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
|
3 |
Надходження в касу готівки з реєстраційних рахунків |
2211 «Готівка у національній валюті», 2212 «Готівка в
іноземній валюті» |
2313 «Реєстраційні рахунки» |
|
4 |
Отримання асигнувань на виконання суб’єктом державного
сектору своїх повноважень, визначених законодавством |
2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки» |
70 «Доходи за бюджетними асигнуваннями», 54 «Цільове
фінансування» |
Продовження таблиці 3.2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
5 |
Зарахування сум на поточні, реєстраційні, спеціальні
реєстраційні рахунки та інші рахунки коштів, які надійшли в касу |
2311 «Поточні рахунки в банку», 2312 «Інші поточні рахунки
в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки», 2314 «Інші рахунки в Казначействі»,
2315 «Рахунки для обліку депозитних сум» |
2211 «Готівка у національній валюті», 2212 «Готівка в
іноземній валюті» |
Облік операцій з руху грошових коштів на рахунках у банках та
органах ДКСУ ведуть у меморіальному ордері № 2 «Накопичувальна відомість руху
грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної
казначейської служби України (банках)» ‒ за коштами загального фонду та у
меморіальному ордері №3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів
спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської
служби України (банках)» ‒ за коштами спеціального фонду.
При цьому для кожного субрахунку складають окремий меморіальний
ордер з додатковою нумерацією (2а, 2б, 3а, 3б і т. ін.). Записи у
накопичувальні відомості здійснюють на підставі виписок банку (органу ДКСУ) з
доданими розрахунковими документами. У кінні місяця підсумки оборотів за кожним
меморіальним ордером переносяться окремим рядком у книгу Журнал-головна.
3. Облік
дебіторської заборгованості
Для обліку
розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю призначений рахунок 21
«Поточна дебіторська заборгованість», який має такі субрахунки:
‒ 2110
«Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»;
‒ 2111
«Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи,
послуги»;
‒ 2112
«Дебіторська заборгованість за короткостроковими кредитами, наданими
розпорядниками бюджетних коштів»;
‒ 2113
«Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи
і послуги»;
‒ 2114
«Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страхування»;
‒ 2115
«Розрахунки з відшкодування завданих збитків»;
‒ 2116
«Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами»;
‒ 2117 «Інша
поточна дебіторська заборгованість»;
‒ 2118
«Розрахунки із спільної діяльності».
Одним із видів
розрахунків з дебіторами є розрахунки за плановими платежами,
коли умовами договору передбачена оплата товарів не за окремими операціями
постачання, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і розмірах,
передбачених договором та в межах планових асигнувань. У цьому разі в платіжних
дорученнях на перерахування планових платежів у графі Призначення платежу
установою зазначається «Плановий платіж за договором від __ 202_ р.», а також
строк платежу і цільове призначення перерахованих сум.
Щомісяця
постачальник і покупець звіряють стан своїх розрахунків на підставі фактично
одержаних матеріальних цінностей та проведених проплат
і здійснюють перерахунок. Остаточні (уточнені) розрахунки доцільно проводити
останнім платежем місяця, щоб на звітну дату взаємна заборгованість була
мінімальною.
Згідно з постановою
Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення розпорядниками
(одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що
закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070, розпорядники та
одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг
за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:
– товарів, робіт і
послуг за поточними видатками – на строк не більше трьох місяців;
– товарів, робіт і
послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами);
періодичних видань – на строк не більше 12 місяців;
– товарів, робіт і
послуг, що закуповуються за зовнішньоекономічними контрактами (договорами),
укладеними на виконання міжнародних зобов’язань; товарів, робіт і послуг, що
закуповуються для забезпечення національної безпеки та оборони держави;
товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення участі України у
міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах, – на строк не
більше 24 місяців.
До розрахунків з
дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуванням завданих збитків,
тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді нестач і крадіжок
грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних
цінностей. Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається
відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих
підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням),
недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних
цінностей» від 06.06.95 № 217/95 та «Порядку визначення розміру збитків від
розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116.
Відповідно до цього Порядку відшкодування здійснюється у сумах, визначених
незалежним оцінювачем відповідно до методики оцінки майна, затвердженої
Кабінетом Міністрів України. З відшкодованих сум покриваються завдані установі
збитки, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
Бюджетними
установами у разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок
зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і
втрат передаються правоохоронним органам, а на суму виявлених нестач і втрат
подається цивільний позов.
Розрахунки
з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіальних ордерах №№ 1, 2,
3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. № 274 (бюджет).
За
результатами місяця облік розрахунків з дебіторами установи в частині
розрахунків в порядку планових платежів групується у меморіальному ордері № 7 –
Накопичувальній відомості за розрахунками в порядку планових платежів ф. № 410
(бюджет). Розрахунки з підзвітними особами групуються у меморіальному ордері №
8 ‒ Накопичувальній відомості за розрахунками з підзвітними особами ф. №
386 (бюджет).
Протягом
місяця облік розрахунків з іншими дебіторами установи ведеться у меморіальному
ордері № 4 ‒ Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами
ф. № 408 (бюджет). За цим меморіальним ордером може вестися облік розрахунків з
покупцями та замовниками.
Записи
в меморіальних ордерах здійснюються позиційним способом, для кожного дебітора
відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом
місяця. Після закінчення місяця дані меморіальних ордерів переносяться до книги
«Журнал-головна».
Типові
бухгалтерські проводки за розрахунками з дебіторами наведені в табл. 3.3.
При
розрахунках з покупцями, постачальниками та замовниками, може виникати
безнадійна або прострочена дебіторська заборгованість за якою минув строк
позовної давності. Така заборгованість списується на субрахунок 5511 «Фінансові
результати виконання кошторису звітного періоду» та одночасно оприбутковується
на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість
розпорядників бюджетних коштів» для нагляду за можливістю її стягнення у разі
змін майнового стану боржника чи інших обставин.
Таблиця
3.3. – Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з дебіторами
|
Господарська операція |
Дебет |
Кредит |
|
Відображена поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за
товари, роботи, послуги |
2111 |
7111, 7211, 7411 |
|
Надійшли грошові кошти від дебіторів за товари, роботи, послуги |
2311, 2313 |
2111 |
|
Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за
матеріальні цінності та надані послуги, за електричну енергію та комунальні
послуги, за замовлення транспорту та доставку матеріалів і продуктів
харчування тощо у порядку планових платежів (за авансами виданими) |
2113 |
2311, 2313 |
|
Віднесено на винного суми недостач і втрат (відшкодування завданих
збитків) |
2115 |
7111 |
|
Видано готівку підзвітній особі |
2116 |
2211, 2212 |
|
Списано витрати підзвітної особи відповідно до представленого звіту |
8411 |
2116 |
Під
простроченою дебіторською заборгованістю, за якою не минув строк позовної
давності, розуміється дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після
закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або
якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату. Така
заборгованість продовжує відображатись в синтетичному обліку, але вживаються
додаткові заходи до її погашення у досудовому чи судовому порядку.
4. Облік
розрахунків з постачальниками та підрядниками
Рахунок 62
«Розрахунки за товари, роботи, послуги» призначено для обліку й узагальнення
інформації щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані
товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги і замовниками за
виконані роботи або надані послуги, реалізовану продукцію.
За кредитом рахунку
відображається виникнення заборгованості, за дебетом – її погашення, списання
тощо.
Рахунок 62
«Розрахунки за товари, роботи, послуги» має такі субрахунки:
‒ 6211
«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
‒ 6212
«Розрахунки із замовниками за роботи і послуги»;
‒ 6213
«Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи»;
‒ 6214
«Розрахунки за одержаними авансами».
На субрахунку 6211
«Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться облік розрахунків з
постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності,
виконані роботи і надані послуги.
На субрахунку 6212
«Розрахунки із замовниками за роботи і послуги» ведеться облік розрахунків із
замовниками за виконані роботи або надані послуги, реалізовані готові вироби.
Надходження від замовників коштів на рахунки, в касу за виконані роботи, надані
послуги, реалізовані їм готові вироби відображаються як збільшення
заборгованості, вартість реалізованих готових виробів, виконаних робіт або
наданих послуг відображається як погашення заборгованості.
На субрахунках 6213
«Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи» ведеться облік
розрахунків із замовниками за виконані науково-дослідні роботи.
На субрахунках 6214
«Розрахунки за одержаними авансами» ведеться облік одержаних авансів під
поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми
попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію
і виконані роботи.
Основні
проводки для обліку розрахунків з
постачальниками та підрядниками наведено у табл. 3.4.
Таблиця
3.4. – Основні проводки для обліку грошових розрахунків з постачальниками та підрядниками
|
№ |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Оприбуткування придбаних виробничих запасів |
15 «Виробничі запаси», 1812 «Малоцінні та швидкозношувані
предмети» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам,
підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за
розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками» |
|
2 |
Відображення сум податку на додану вартість, якщо податок
на додану вартість включено до податкового кредиту |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам,
підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за
розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками» |
Продовження
таблиці 3.4
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
3 |
Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими
рахунками за матеріальні цінності та отримані послуги, за електричну енергію
та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів і
продуктів харчування тощо: |
|
|
|
3.1 |
шляхом попередньої оплати у випадках, передбачених
законодавством |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам,
підрядникам за товари, роботи і послуги», 2117 «Інша поточна дебіторська
заборгованість» |
2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки» |
|
3.2 |
після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг |
6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 6415
«Розрахунки з іншими кредиторами» |
2311 «Поточні рахунки в банку», 2313 «Реєстраційні рахунки» |
5. Облік розрахунків за
податками і зборами
Сукупність
загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в
установленому ПКУ порядку, становить податкову систему України (п. 6.3 ПКУ).
Кожна
особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи
податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ (пп. 4.1.1 ПКУ).
Рахунок
63 «Розрахунки за податками і зборами» призначено для обліку й узагальнення
інформації про розрахунки за податками та зборами (обов’язковими платежами) згідно з законодавством.
За
кредитом рахунку відображаються нараховані платежі до бюджету зі сплати
податків і зборів тощо, нараховані зобов’язання за єдиним внеском на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також одержані кошти від
органів страхування, за дебетом – їх сплата, погашення заборгованості, списання
тощо.
Рахунок
63 «Розрахунки за податками і зборами» має такі субрахунки:
‒ 6311
«Розрахунки з бюджетом за податками і зборами»;
‒ 6312
«Інші розрахунки з бюджетом»;
‒ 6313
«Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування».
На
субрахунках 6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» ведеться облік
розрахунків суб’єкта державного сектору з бюджетом за податками і зборами, які
нараховуються та сплачуються відповідно до законодавства.
На
субрахунках 6312 «Інші розрахунки з бюджетом» ведеться облік інших розрахунків
суб’єкта державного сектору з бюджетом.
На
субрахунках 6313 «Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального
страхування» ведеться облік розрахунків із єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Основні
проводки для обліку розрахунків за
податками і зборами наведено у табл. 3.5.
Таблиця
3.5. – Основні проводки для обліку розрахунків
за податками і зборами
|
№ |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Відображення сум податку на додану вартість, якщо податок
на додану вартість включено до податкового кредиту |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами» |
2113 «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам,
підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 «Дебіторська заборгованість за
розрахунками з підзвітними особами», 6211 «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками» |
|
2 |
Здійснення утримань із заробітної плати та стипендій
відповідно до законодавства |
6511 «Розрахунки із заробітної плати», |
6311 «Розрахунки з бюджетом за податками і зборами», |
Продовження
таблиці 3.5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
3 |
Перерахування до бюджету податків і зборів відповідно до
законодавства |
63 «Розрахунки за податками і зборами» |
23 «Грошові кошти на рахунках» |
