Тема 1. Організація: сутність, характеристики, розвиток

 

1. Сутність та характеристики організації.

2. Види організацій.

3. Взаємозв’язок і взаємозалежність внутрішніх елементів та чинників зовнішнього середовища організації.

4. Розвиток організації.

 

1. Сутність та характеристики організації

Організація - це різновид соціальних систем, об'єднання людей, які спільно досягають певної загальної мети і діють дотримуючись визначених принципів та правил.

Підходи до визначення організації:

- організація як система;

- організація як процес.

Загальні характеристики організацій:

- наявність компонентів;

- наявність ресурсів;

- наявність зв'язків;

- наявність структури;

- наявність формальних і неформальних груп;

- наявність взаємодії;

- горизонтальний поділ праці;

- вертикальний поділ праці;

- перебіг процесів;

- цілісність і емерджентність;

- можливість ідентифікації;

- наявність зовнішнього середовища;

- здійснення певних видів діяльності;

- наявність концепції.

Функціональні напрямки діяльності організації:

- виробництво;

- фінанси;

- маркетинг;

- інвестиції;

- науково-дослідна робота;

- управління персоналом тощо.

 

2. Види організацій

1. За критерієм формалізації:

- формальні організації;

- неформальні організації.

2. За формою власності:

- приватні;

- колективні;

- комунальні;

- державні.

3. За формою результату:

- комерційні;

- некомерційні.

4. За типом завдань, що вирішуються:

- економічні;

- освітні;

- медичні;

- політичні;

- військові тощо.

5. За принципами об'єднання людей:

- добровільні;

- примусові;

- унітарні.

 6. За шляхами встановлення:

- штучні;

- природні.

7. За якісним утворенням:

- ділові;

- громадські;

- асоціативні організації.

 

3. Взаємозв’язок і взаємозалежність внутрішніх елементів та чинників зовнішнього середовища організації

Внутрішнє середовище організації – це сукупність внутрішніх складових організації (об'єктів, процесів), які надають їй індивідуальний образ.

Основні елементами внутрішнього середовища організації:

- мета організації;

- організаційна структура організації;

- система технологій;

- кадровий склад, організаційна культура.

Ціль – це бажаний стан об’єкта чи кінцевий результат його діяльності. Цілі організацій можуть бути схожими і можуть суттєво відрізнятися. Типово організації ставлять та реалізують кілька цілей, які важливі для їх успішного функціонування і розвитку. Поставлені перед організацією цілі визначають її організаційну структуру.

Організаційна структура організації – це сукупність елементів та взаємозв’язків між ними, що дозволяє найефективніше перетворювати вхідні ресурси у продукт та досягати поставлених цілей. Організаційна структура об’єднує окремі елементи організації і виступає її кістяком.

Технологія – це метод перетворення вхідних елементів (сировини, матреіалів) на вихідні (продукти, послуги).

Важливу роль у функціонуванні організації відіграють її людські ресурси та організаційна культура.

На організацію суттєво впливають чинники зовнішнього середовища (рис. 1).

Зовнішнє середовище організації – це сукупність чинників, які знаходяться за межами організації і з котрими вона взаємодіє.

Рис. 1. Структура зовнішнього середовища організації

 

Чинники зовнішнього середовища поділяються на чинники прямого впливу (споживачі, конкуренти, постачальники, державне регулювання) та чинники непрямого впливу (економічні, політичні, соціокультурні, НТП).

 

4. Розвиток організації

Розвиток організації – це сукупність змін різної природи, спрямованості, інтенсивності, які  відбувається у соціально-економічній системі організації під дією зовнішніх та внутрішніх чинників і спричиняють перехід та фіксацію організації у різних організаційно-економічних станах (стосовно стійкого характеру).

Види розвитку організації:

1. За масштабом змін у соціально-економічній системі організації:

– загальнокорпоративний розвиток – зміни у соціально-економічній системі організації в результаті загальносистемних процесів;

– внутрішньокорпоративний розвиток – зміни у соціально-економічній, організаційно-функціональній, структурно-функціональній складових організації (розвиток структурних одиниць, розвиток бізнес-процесів).

2. За якістю змін у соціально-економічній системі організації:

– прогресивний розвиток;

– регресивний розвиток.

3. Залежно від об’єкту змін у соціально-економічній системі організації:

– організаційний розвиток – зміни, що спричиняють удосконалення (погіршення) системи управління організацією: структурний розвиток; функціональний розвиток;

– економічний розвиток – зміни, що спричиняють удосконалення (погіршення) методів, форм економічних розрахунків і економічної роботи.

– техніко-технологічний розвиток – зміни техніко-технологічної системи, які спричиняють підвищення (зниження) рівня технічної ефективності виробництва, рівня прогресивності технологічних процесів;

– соціальний розвиток – зміни, що спричиняють покращання (погіршення) соціально-психологічного клімату.

4. Залежно від рівня невизначеності процесів:

– прогнозований розвиток;

– випадковий розвиток.

5. Залежно від можливості управління змінами:

– керований розвиток;

– спонтанний розвиток.

Життєвий цикл організації – це сукупність стадій розвитку, котрі проходить організація за час свого існування (рис.2).

Рис. 2. Життєвий цикл організації

 

 Етап зародження: визначення мети, постановка задач, пошук інвестицій, забезпечення необхідними ресурсами.

Етап створення: формування місії організації, реєстрація організації, зосередження уваги на маркетингу, домінування неформальних комунікацій і організаційної структури, директивного стилю управління.

Етап зростання: збільшення обсягів продажу та прибутку, розширення ринків збуту, стабільна децентралізована організаційна структура, активізація делегування повноважень, впровадження інновацій, розробка і прийняття виважених рішень.

Етап зрілості: максимізація продажу і прибутку, встановлення системи менеджменту, система управління формалізована і бюрократизована, розвиток системи планування та контролю витрат, диверсифікація діяльності організації для завоювання конкурентних переваг на ринку, децентралізоване прийняття рішень.

Етап спаду: зниження обсягів продажу і прибутку, докладання зусиль для збереження результатів діяльності досягнутих на етапі зрілості, надмірно бюрократизована система управління, централізована розробка і прийняття рішень, зростання конфліктів, настання фінансової кризи, трансформація місії організації і розробка нової стратегії її розвитку.  

Розвиток організацій через послідовність криз (Л. Грейнер) (рис. 3). 

Рис. 3. Модель криз зростання організації (модель Л. Грейнера)

 

Контрольні запитання:

1.Охарактеризуйте організацію як систему і як процес.

2. Розкрийте сутність розвитку організації.

3.Наведіть приклади регресивного розвитку організації.

4.Поясніть залежність між життєвим циклом організації та її організаційною структурою.

5.Поясніть модель криз зростання організації Л. Грейнера.