ТЕМА 8. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ.
1. Джерела наукової інформації. Види та форми джерел.
2. Джерела інформації
глобальних комп’ютерних мереж. Пошукові системи.
3. Бази даних, національні та
міжнародні банки й галузеві системи наукової інформації.
4. Основи пошуку наукової інформації в електронних базах.
5. Інформаційні ресурси для
науковців.
6. Вітчизняні та заубіжні
джерела статистичних даних.
1. Джерела наукової інформації. Види та
форми джерел.
Виконання будь-якої науково-дослідної роботи починається з
пошуку інформації за темою дослідження.
Джерело наукової інформації – це умовне
позначення наукового документа або видання, які служать не тільки
найважливішими джерелами, а й засобом передачі наукової інформації в просторі і
часі.
Під джерелом наукової інформації розуміється
документ, що містить які-небудь відомості. До документів відносять різного роду
видання, що є основним джерелом наукової інформації.
Всі документальні джерела наукової інформації
діляться на первинні (або фактографічні) та вторинні (або інформаційні).
Первинні документи містять початкову інформацію, безпосередні результати
наукових досліджень (наукові статті, наукові монографії, збірки наукових праць,
автореферати дисертацій, проєкти, науково-технічні звіти, нормативні документи
і т.д.), а вторинні документи є результатом аналітичної та логічної переробки
первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні та інші тому
подібні видання). В свою чергу, вторинні документи сприяють пошуку первинної
інформації, оскільки оперативно сповіщають про появу первинних документів і в
стислому вигляді викладають їх основний зміст.
За соціальним статусом джерела наукової
інформації поділяются на опубліковані і неопубліковані:
- опубліковані документи – пройшли редакційно-видавниче
опрацювання: книги, брошури, монографії, збірники, тези доповідей, періодичні
видання, патенти і авторські свідоцтва, препринти, стандарти,
нормативно-технічні документи, прейскуранти, каталоги, автореферати дисертацій,
рекламні видання. Вони
призначені для широкого поширення і тиражуються друкарським або яким-небудь
іншим способом;
- неопубліковані документи – не пройшли
редакційно-видавниче опрацювання та існують на правах рукопису: звіти про
науково-дослідні роботи та дослідно-конструкторські розробки, наукові
переклади, оглядово-аналітичні матеріали, дисертації, описи алгоритмів і
програм, проекти, кошториси.
За формою подання джерела наукової інформації
можна поділити на:
- документальні – книги, журнали, рукописи і т.д.;
- електронні – електронні версії документальних джерел,
електронні бази, теле- і аудіопередачі, глобальні інформаційні мережі та ін.).
2. Джерела інформації
глобальних комп’ютерних мереж. Пошукові системи.
Цілеспрямований пошук у величезній
кількості текстових документів неможливий без спеціалізованих пошукових систем, що
можна розділити на дві групи: категоричні та індексаційні.
Основу категоричних пошукових систем
складають віртуальні бібліотеки, тобто Web-сторінки, присвячені якійсь тематиці,
із стислим описом джерел інформації, чи то гіперпосилань
на них. Такими
пошуковими системами найкраще користуватися при
початковому, «широкому» ознайомленні з необхідною тематикою.
Інший тип пошукової системи – індексаційнa, які дають
можливість аналізу усіх текстових документів із WWW і news group, а також
можливість пошуку в них за ключовими словами, тобто за будь-якими словами і
виразами, що зустрічаються. Хоча в основі подібних комплексів лежить унікальне
програмне забезпечення, існує ряд ознак, що їх об’єднує. Це насамперед система пошуку,
заснована на алгебрі логіки, і стандартні функції підтримки «і», «або», «ні», а також пошук
заданого виразу. Часто ці функції спеціально не виділяються, а позначаються
словами:
– all the words – усе слово;
– any of the worlds – будь-яке із слів;
– the exact phrase – точна фраза;
– the person – людина;
– links to this URL – гіперпосилання на дане джерело;
– the Boolean expression – формулювати запит у булевих виразах.
Найбільш популярна у світі пошукова система Google, яка існує вже понад 23 роки і
за цей час переросла з невеликого проекту цифрової бібілотеки у велику
міжнародну корпорацію. Крім пошуковика, Google пропонує цілий ряд сервісів
для приватних осіб і компаній. Однак Google має й свої недоліки,
зокрема, збір даних про дії користувачів.
Рейтинг пошукових систем у світі в 2021 році подано у таблиці
8.1.
Таблиця 8.1
Рейтинг пошукових
систем в Україні та світі у 2021 році
Пошукова
система |
Популярність у
2021 році, % |
|
у світі |
в Україні |
|
Google |
92,2 |
93,03 |
Bing |
2,27 |
0,98 |
Yahoo! |
1,5 |
0,32 |
Baidu |
1,45 |
- |
Yandex |
0,68 |
3,98 |
DuckDuckGo |
0,59 |
0,62 |
Джерело: [110].
На відміну від інших пошукових систем, сервіс DuckDuckGo гарантує
конфіденційність користувачів. Пошуковик не збирає ніяких даних про дії в
мережі, зберігаючи повну анонімність користувачів.
Ефективною пошукову систему може зробити
тільки ваш власний
запит. Правило полягає в тому, щоб вибрати декілька слів
або готові фрази, які зустрічаються обов’язково в потрібному вам тексті, і
задати ключові слова пошуковій системі для одночасного
пошуку, тобто зв’язати їх фукцією «і».
Основні критерії ефективності пошукової системи:
- повнота відображення її бази в інформаційному полі, що
змінюється дуже швидко;
- періодичність відновлення документів і можливість
самостійного виявлення нових серверів;
- багатомовність пошукових систем із урахуванням лінгвістичних
особливостей.
З цих причин ідеальним повинне бути
сполучення категоричних та індексаційних систем.
Здійснюючи пошук, слід дотримуватись такого алгоритму:
- чітко розуміти, що шукаємо;
- розрізняти пошук якої інформації здійснюється – загальної чи
спеціальної;
- знати тип документа, який шукаємо: Web-сторінка,
програмне забезпечення, мережеві новини;
- скласти список синонімів до кожного поняття;
- вибрати пошукову систему або тематичний каталог;
- виконати пошук;
- переглянути документи, отримані внаслідок пошуку;
- зробити закладку для кожного з важливих сайтів;
- якщо пошук не дав суттєвих результатів, слід спробувати
використати інший механізм пошуку (повернутись до п. 5).
3. Бази даних, національні та
міжнародні банки й галузеві системи наукової інформації.
З розвитком
обчислювальної техніки та засобів зберігання інформації з`явилась можливість
накопичення та зберігання великих машинних інформаційних масивів (баз даних).
База даних – впорядкований набір логічно взаємопов’язаних
даних, що зберігаються та використовується спільно, та призначений для задоволення
інформаційних потреб користувачів.
Бази даних поділяють на бібліографічні,
фактографічні й інтегровані.
Бібліографічні бази даних містять так звану вторинну інформацію,
тобто дані про публікації. Відповідна «первинна інформація» (власне публікації:
книги, статті, патенти та ін.) зберігаються в іншому розділі інформаційної системи.
Фактографічні бази даних містять у собі дані фактичного
характеру і є кінцевим продуктом користування. У нашій країні бази даних
створюються в загальнодержавних і галузевих інформаційних органах, а також у провідних
науково-дослідних інститутах.
Інтегровані бази даних вміщують взаємопов’язану
документальну та фактографічну інформацію або полівидову інформацію за
даним профілем. Такі бази даних надають можливість представити
інформаційний масив на різних рівнях інформаційного згортання (бібліографічні
дані, реферати, фрагменти текстів, повні тексти документів). Комплексні, складноструктуровані,
багатофункціональні інформаційні системи дозволяють вести пошук за
всіма ознаками об’єкта одночасно, залежно від інформаційних потреб користувачів.
Сьогодні бази
даних створюють та надають у користування читачам усі головні бібліотеки
України, обласні універсальні наукові бібліотеки та переважна більшість міських
центральних бібліотек.
Із поняттям «база даних» тісно
пов`язане поняття «банк даних». Це різновид інформаційної
системи для накопичення великих об`ємів відносно однорідних взаємопов`язаних і
змінних даних, їхнього оперативного оновлення та
багатоцільового використання. До складу банку даних входять: база даних і комплекс
засобів їхнього створення та використання (програмна система управління базами даних,
мови, обчислювальне обладнання, технології, персонал, методики).
Із розвитком
засобів зв`язку й обчислювальної техніки інформаційні мережі все більше
об`єднуються в єдину інфраструктуру, технічною основою якої є інформаційні
мережі. Через них
споживач отримує доступ практично до будь-яких банків даних, приєднаних до
джерела.
Нині існують системи наукової комунікації. Частина з них
реалізована у традиційній формі, через інформаційні центри та бібліотеки; деякі
– через мережі даних. За таким (змішаним) принципом організовано
постачання інформації споживачам у Національній системі наукової й технічної інформації (НСНТІ) і,
відповідно, в Міжнародній системі науково-технічної інформації (НТІ)
країн світу.
4.
Основи пошуку
наукової інформації в електронних базах.
Пошук інформації
здійснюють через різні бази даних (таблиця 8.2).
Таблиця 8.2
Бази
даних для пошуку наукової інформації
Бази даних для пошуку |
Наявна інформація |
Можливості інтерфейсу бази
даних |
Недоліки |
Передплачені ЗВО бази даних |
Мають ліцензійний доступ до
повних текстів |
Розширений пошук Формування списків Імпортування записів Налаштування сповіщень |
|
Наукометричні бази даних |
Реферативна інформація про
ключові для кожної галузі журнали, які пройшли суворий редакторський відбір |
Пошук Аналіз Налаштування сповіщень Відслідковування цитувань |
Відсутність повних текстів |
Бази даних відкритого доступу |
Безкоштовні, доступні вільно з
Інтернету. Однак це ті журнали (публікації), автори яких погодились вільно й
безкоштовно поширти їх в Інтернет |
|
Такий пошук буде неповним |
Розглянемо
можливості пошуку інформації в наукометричних базах даних на прикладі Scopus.
Простий пошук Basic Search – можна виконувати для одержання загальної інформації з певної
галузі, використовуючи одне або кілька ключових слів. Також є можливість
обмежити критерії пошуку конкретними часовими рамками, типом документа і
предметною областю.
Розширений пошук
Advanced Search – можливий за кількома критеріями.
Enter query string – введіть рядок запиту (Query – запит, запитання, пошукове питання; String – текстовий
рядок, фраза). Є два способи
пошуку фраз – точний пошук та вільний / приблизний пошук фрази – залежно від
того, наскільки точно ви хочете знайти відповідність:
1) {Точна фраза}. Щоб знайти документи, що
містять точну фразу, слід вставити фразу у фігурні дужки. Результат пошуку
включає в себе будь-які символи, пробіли та знаки пунктуації, які включені в
дужки.
2) Вільний,
приблизний пошук фрази виконується у лапках. Наприклад: «слово 1 слово 2» знайде всі документи, де слово 1 та слово 2 стоять
поруч в назві, описі або ключових словах Проте запит слово 1 слово 2 (без лапок) знайте всі документи, де слово 1 та слово 2 стоять поруч АБО окремо в назві, описі або ключових словах.
Логічні оператори
(Булеві оператори) – Boolean operators:
- AND: Cognitive AND architecture = Cognitive architecture;
- OR: liver OR damage = liver damage (якщо знайдені обидва) або liver (якщо є тільки liver) або damage (якщо є тільки damage);
- NOT: lung NOT cancer = lung.
Оператори
близькості (Proximity operators):
- W/n – кількість слів після слова;
- PRE/n – кількість слів перед словом.
Наприклад: «червоний цегляний будинок», а також «червоний будинок з
цегли» або «будинок з
червоної цегли». Обмежуючи близькість, ці фрази можуть бути знайдені,
уникаючи документів, де слова розкидані по всій сторінці.
Field codes (Поля пошуку, або абревіатури, які допомогають у пошуку):
- ALL;
- TITLE-ABS-KEY;
- INDEXTERMS…
Для пошуку
журналів у Scopus є вкладка Sources, яка
відкриває повний список журналів, що індексуються у Scopus. Список
можна скоротити, якщо відомі ISSN, назва видавництва, якщо шукаємо тільки
журнали відкритого доступу. Або якщо відома назва журналу, тоді потрібно ввести
назву або частину назви в поле Search.
Пошук за автором
– Author Search – у Scopus дозволяє легко
знайти потрібного автора. Слід просто ввести прізвище та ім’я автора та
натиснути Search (Пошук). Ім’я потрібного автора, а також
варіанти імен, розміщені в профілі автора, будуть відображені в результатах
пошуку. Результати пошуку можуть бути відображені в
алфавітному порядку або за кількістю документів.
Загальні
рекомендації для наукового пошуку в базах даних:
- починати пошук з наукометричних баз даних;
- шукати повні тексти через ліцензійні бази даних та
відкриті ресурси;
- налаштовувати сповіщення для основних журналів із своєї
дисципліни, а також окремих авторів та організацій.
5.
Інформаційні
ресурси для науковців.
Українські
відкриті ресурси вільного доступу наведено у таблиці 8.3.
Таблиця 8.3
Українські відкриті ресурси
вільного доступу мультидисциплінарні
Назва ресурсу |
Інформація |
Електронна бібліотека авторефератів дисертацій (Ресурси Національної бібліотеки України ім.
В.І. Вернадського) [59] |
Повні тексти авторефератів дисертацій, захищених в Україні з
1998 р. |
Українські наукові періодичні видання, представлені в фонді
Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського як у друкованому, так
і в електронному вигляді. |
|
Національні реферативні ресурси, представлені у галузевих
серіях Українського реферативного журналу «Джерело». Охоплює природничі,
технічні, суспільні, гуманітарні та медичні науки. |
|
Journals4Free (ресурси Національної наукової
медичної бібілотеки України) [94] |
Портал журналів відкритого доступу з понад 10 тис. + назв
академічних журналів. Пошук можна здійснювати за тематичноми категоріями,
мовою, чи присутністю в базах даних. |
Світові
міждисциплінарні ресурси відкритого доступу (таблиця 8.4).
Таблиця 8.4
Ресурси відкритого доступу
мультидисциплінарні
Назва ресурсу |
Інформація |
1 |
2 |
Одна з найбільших у світі пошукових систем, що спеціалізується
на пошуку наукових документів відкритого доступу в Інтернеті. Підтримується
б-кою університету Білефельд – Німеччина. Є можливими кілька варіантів
сортування результатів списку. Доступна опція «Уточнення результатів пошуку»
(за автором, предметним заголовком, роком, типом ресурсу та мовою). |
|
Dimensions [76] |
Проект організації Digital Science (Лондон, ВБ) - це
інформаційно-дослідна система, яка полегшує пошук та доступ до
найрелевантнішої інформації, аналіз академічних та більш широких результатів
досліджень. Розроблена у співпраці з понад 100 провідними науково-дослідними
організаціями по всьому світу, вона вперше об’єднує понад 128 мільйонів
публікацій, грантів, журнальних політик, даних та показників, що дозволяє
користувачам досліджувати понад 4 мільярди зв’язків між ними. |
Доступ до
метаданих та повних текстів книг академічних видавництв у відкритому доступі
в мережі Інтернет. Сервіс дає можливість здійснювати пошук книг за наступними
параметрами: назва книги, автор, ключові слова, анотації до книг, видавець,
ISSN/ISBN книги чи за всіма перерахованими елементами. Переглядати зміст
сервісу можна за назвами в алфавітному порядку, за предметними рубриками та
за видавцем (напр. Academia Press, University of Michigan Press, Springer Science –
Business Media тощо). |
|
Каталог наукових журналів відкритого доступу. Сервіс надає
доступ до повнотекстових рецензованих наукових та академічних журналів з усіх
галузей знань та різними мовами. Каталог містить 12187 назв журналів зі 128
країн світу. |
|
Реферативна база даних відкритого доступу, що містить понад
172 тис. записів на американські дисертації, захищених в університетах США
від 1902 до сьогодні. Описи містять посилання на повні тексти дисертацій,
якщо вони розміщені в інституційних репозитаріях своїх установ. Пошук можна
здійснювати за автором, назвою, тематикою, університетом та по тексту рефератів. |
|
Бібліотека електронних журналів, що пропонує швидкий,
структурований та уніфікований доступ до повних текстів наукових журналів.
EZB містить 50 032 назв, у тому числі 6 592 оригінальних електронних
журналів, з усіх галузей знань. 25 521 журналів знаходяться у вільному
доступі. EZB – кооперативний сервіс 557 бібліотек з Німеччини, підтримується
університетською бібліотекою м. Регенсбург. |
|
The Free Library [82] |
Заснований у 2003 році ресурс пропонує безкоштовні
повнотекстові версії класичних літературних творів від сотень відомих
авторів, біографії, зображення. Нещодавно Вільна бібліотека була розширена,
щоб включити масивну колекцію періодичних видань із сотень провідних
публікацій, що стосуються бізнесу та фінансів, комунікацій, культури, охорони
здоров’я, гуманітарних наук, права, політики, технологій та соціальних наук. |
Google books [84] |
Проект з оцифрування книг від Google. Через цей сервіс
доступний повнотекстовий пошук в книгах, оцифрованих Google та партнерами
проекту Google books – провідними бібліотеками світу. Бібліотека Google
містить понад 15 млн. книг, доступних у повних текстах або представлених для
перегляду лише декількома сторінками для ознайомлення. |
Google Scholar [87] |
Дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової копії статей.
Наукові результати пошуку генеруються з використанням посилань з
повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій,
книг та інших документів, у тому числі обраних веб-сторінок, які вважаються
«науковими». Завдяки своїй функції «цитується в», Google Scholar надає доступ
до анотацій статей, в яких процитована стаття котра розглядається. Саме ця
функція, зокрема, забезпечує індекс цитування раніше доступний тільки в
Scopus і Web of Science. Google Scholar надає можливості для створення
індивідуальних профілів вчених з правами їх оперативної і зручної модерації. |
Партнерство провідних науково-дослідних інститутів та бібліотек,
які працюють над тим, щоб забезпечити збереження та доступність культурних
надбань у майбутньому. Місія HathiTrust полягає в тому, щоб сприяти науці
шляхом збору, організації, збереження, спілкування та обміну досвідом
людських знань. На сьогодні в базі даних оцифровано 16 369 927 примірників,
9777129 назв книг, 439 659 назв журналів.. |
|
Index Translationum (World Bibliography of
Translation) [92] |
Бібліографічна база даних перекладів із всього світу, містить
близько 2 млн. записів книжок 250 000 авторів з більш ніж 100 країн. Index
Translationum - покажчик перекладів, який у 1932 році заснував Інститут з
інтелектуального співробітництва Ліги Націй (до структури якого входить
ЮНЕСКО). |
Портал для публікації журналів, наданий Федерацією фінських
наукових товариств. На сайті представлено 60 фінських наукових журналів.
Journal.fi розроблений для задоволення потреб авторів, читачів, видавців у
сфері відкритого доступу (Open Access). Журнали виходять фінською та
англійською мовами. |
|
Видавець науково-технічних журналів відкритого доступу. 222
академічні журнали, у тому числі 55 журналів з імпакт-фактором. |
|
OAIster [98] |
Зведений каталог мільйонів записів, що полегшує вільний доступ
до цифрових ресурсів. OAIster «збирає» описову інформацію (метадані) з
колекції відкритого доступу по всьому світу, використовуючи OAI-PMH (the Open
Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting). Сьогодні OAIster
містить більше 25 мільйонів записів, представляючи цифрові ресурси більш ніж
1157 учасників. |
Міжнародний проект відкритого доступу до монографій в галузі
гуманітарних та соціальних наук. Повні тексти в pdf форматі. OAPEN містить
монографії англійською (362), німецькою (138), італійською мовою (114) тощо. |
|
Open Library [102] |
Сайт, що має на меті створити каталог книжок, що коли-небудь
видавалися. Функціонує за принципом Вікіпедії – створення окремої сторінки
для окремої книги самими користувачами. Крім каталогу книг, ресурс надає
вільний доступ до електронних книг (сьогодні – більше 1 мільйона назв). |
Open
Ukrainian Citation Index (OUCI) — це пошукова система і база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують
Initiative for Open Citations. |
|
Project Gutenberg [89] |
Ресурс пропонує вільний доступ до е-книжок, містить близько 45
000 книг, вільних для читання та завантаження (у форматах .epub та .mobi). |
Project MUSE пропонує книги та журнали з відкритим доступом
від відомих університетських та наукових товариств США та Європи. |
|
Science.gov [106] |
Портал, що надає доступ до урядової інформації та результатів
наукових досліджень федеральних інституцій та 14 федеральних агенцій США.
Science.gov забезпечує пошук у 43 наукових базах даних і 200 мільйонах
сторінок. |
Scilit [107] |
Безкоштовна база даних для вчених, яка використовує новий
метод для збору даних та індексації наукового матеріалу. Сканери щодня
отримують останні дані з CrossRef та PubMed, що дозволяє швидко додавати
недавно опубліковані статті до Scilit. Ця база даних наукових робіт
розроблена та підтримується видавцем відкритого доступу MDPI. Назва бази
походить від двох слів «scientific» та «literature». |
Scopus [108] |
Scopus – бібліографічна та реферативна база даних й інструмент
для відстежування цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях.
Scopus – база даних, яка: не містить повних текстів статей, однак може
включати посилання на повні тексти в першоджерелах і списки всіх
бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє
отримати найповнішу бібліографію по темі, переглянути індекс цитування
публікації, h-index автора, обрати журнал для публікації. |
Trove [112] |
Відкритий проект Національної бібліотеки Австралії, який
поєднує в собі різноманітні матеріали (книги, журнали, малюнки, світлини,
газети, музику, відео, мапи, щоденники тощо) про Австралію і австралійців.
Містить понад 239 000 000 австралійських та інших онлайнових
ресурсів. |
Джерело: [61].
Світові спеціалізовані
ресурси відкритого доступу з економічного напрямку наведено у таблиці 8.5.
Таблиця 8.5
Ресурси відкритого доступу з
економічного напрямку
Назва ресурсу |
Інформація |
Науковий напрям |
Електронний архів та сервісна організація з архівування даних
та мережних послуг. Архів об’єднує колекції з мистецтва, гуманітарних і
соціальних наук, охорони здоров’я та ін. DANS створена інститутом Нідерландської
Королівської академії мистецтв і наук, підтримується Урядом Нідерландів
(KNAW) та Організацією з наукових досліджень (NOW). |
Економіка, історія,
культурологія, лінгвістика, соціологія, право, філософія |
|
Gallica [83] |
Одна з найбільших франкомовних електронних бібліотек світу (з
2007 року збільшується на 100 000 назв у рік), її основу складають фонди
Національної бібліотеки Франції. Багато вільних творів, переважно
французькою, можна завантажити у форматі PDF. |
Економіка,
історія, культурологія, літературо-знавство, право |
Портал, компонентом якого є відкритий архів з економіки та
суміжних дисциплін. RePEc надає доступ до баз даних, робочих документів,
журнальних статей та програмних компонентів – найновіших напрацювань в галузі
економіки. |
Економіка,
фінанси |
|
UNdata [113] |
UNdata пропонує корисні сервіси, такі як профайли країн,
розширений пошук та словники.Система UNdata містить бази даних, таблиці та
глосарії, які вміщують більше 60 мільйонів записів, охоплюють широке коло
тем, зокрема сільське господарство, освіту, зайнятість, енергетику,
навколишнє середовище, охорону здоров’я, ВІЛ/СНІД, злочинність,
промисловість, інформаційні та комунікаційні технології, населення/біженці,
туризм, торгівлю. |
Соціологія,
політологія, економіка |
World Bank
Databases [118] |
Бази даних Світового банку у вільному доступі: World
Development Indicators (WDI), Global Development Finance (GDF), Africa
Development Indicators (ADI), Global Economic Monitor (GEM). Теми: сільське
господарство та розвиток сільських районів; інфраструктура; підвищення
ефективності зовнішньої допомоги; працевлаштування та соціальний захист
населення; економічна політика і зовнішня заборгованість; освіта; приватний
сектор; енергетика та ін. галузі господарства; державний сектор; фінансовий
сектор; соціальний розвиток; містобудування. |
Економіка,
фінанси |
Джерело: [61].
6.
Вітчизняні та
зарубіжні джерела статистичних даних.
Джерела
статистичних даних сформуємо в такі категорії:
1) Джерела
офіційних статистичних даних в Україні:
-
Агенство з розвитку інфраструктури
фондового ринку України [35];
-
Відкриті освітні реєстри
даних МОН [58];
- Державна служба статистики України [42];
- Єдиний вебпортал використання публічних коштів [43];
- Національний банк України [60];
- Єдиний державний веб-портал відкритих даних [44];
- Рейтинг. Бізнес в офіційних цифорах [69];
- E-data. Інформаційно-аналітична система
«Прозорий бюджет» [80].
2) Джерела даних
міжнародних та державних організацій:
- Відкрита карта впливу даних (Open
Data
Impact
Map) [40];
- Європейська комісія Євростат (Eurostat) [45];
- Європейський союз: портал відкритих даних (European
Union Open Data Portal)
[46];
- Інститут Фрейзера
Економічна свобода світу (Economic Freedom) [47];
- Міжнародний валютний фонд (International
Monetary Fund) [56];
- Міжнародна організація праці (International
Labour Organization) [55];
- Міжнародна асоціація офіційної статистики (International
Association for Official Statistics) [54];
- ООН. Статистичні дані (UNData) [63];
- Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation
for Economic Co-operation and Development) [64];
- Світовий банк (World Bank Open Data) [117];
- Світова статистика
інтернет (Internet World Stats) [70];
- ЮНЕСКО (UNESCO
Institute for Statistics) [72];
3) Пошукові
ресурси статистичних даних:
- BASE (Bielefeld Academic Search Engine) [74] – пошуковик даних та наукової інформації;
- Google Dataset Search [85] – пошуковий сервіс статистичних даних офіційних, неурядових та медіаорганізацій;
-
Google Public Data [86] – пошуковий сервіс за наборами даних
міжнародних та державних організацій;
-
Google Trends [88] – публічний додаток для візуалізації та
аналізу пошукових запитів у Google (за регіонами, темами, мовами);
-
IFIs projects [91] – офіційний державний портал із реєстром
проєктів соціального та економічного розвитку України, які реалізуються із
залученням коштів міжнародних фінансових організацій;
-
KDnuggets [95] – портал з
інтелектуального аналізу даних, бізнес-аналітики, видобутку даних, науки про
дані та машинного навчання;
-
Open
Budget [100] –
державний вебпортал з відкритими даними про публічні фінанси: державний та
місцеві бюджети. Наявний інструмент BOOST для аналізу бюджетних
показників;
-
Open
Corporates [101] –
відкрита база корпоративних даних, надає доступ до інформації про понад 100
мільйонів компаній з усього світу;
-
Re3data [105] – реєстр сховищ даних досліджень, який
охоплює дані досліджень, які дозволяють зберігати та отримувати доступ до
наборів даних досліджень;
-
Spending [109] – офіційний інформаційний ресурс з
відкритими даними про використання бюджетних коштів в Україні та найбільша база
даних з публічних фінансів України;
-
Statista [111] – комерційний портал з безплатними та
передплаченими статистичними базами даних світу, який забезпечений
інструментами інфографіки для аналізу та візуалізації;
-
VoxUkraine [115] – аналітична платформа, що базується на
дослідженнях аналізу економічної політики, оцінки економічних перетворень,
моніторингу та інтеграції України.