ТЕМА 9. ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.
1. Поняття про цифрові
технології.
2. Цифровізація науки.
3. Моделі хмарного розміщення
та їх класифікація.
4. Характеристика хмарних
сховищ даних.
5. Основні види сервісів Microsoft Office 365.
6. Інструменти цитування
(бібліографічні месенджери).
7. Порівняльна характеристика
хмарних сервісів G Suit та Microsoft Office 365 в організації групової проектної роботи.
1. Поняття про цифрові технології.
Цифрові технології – технології пошуку,
збору, зберігання, обробки, передачі і представлення даних в
електронному вигляді.
Цифрова економіка – діяльність по створенню,
поширенню та використанню цифрових технологій і
пов’язаних з ними продуктів і послуг.
«Наскрізні» цифрові
технології – технології, що застосовуються для пошуку, збору, зберігання,
обробки, передачі та представлення даних в електронному вигляді, в основі
функціонування яких лежать програмні і апаратні засоби та системи, що
затребувані у всіх секторах економіки, створюють нові ринки і змінюють
бізнес-процеси.
Можна виділити
дев’ять «наскрізних» цифрових технологій (НЦТ): великі дані, квантові
технології, компоненти робототехніки і сенсорика, нейротехнології та штучний
інтелект, нові виробничі технології, промисловий Інтернет, системи
розподіленого реєстру, технології бездротового зв’язку, технології віртуальної
і доповненої реальності.
1. Великі дані –
технології збору, обробки та зберігання структурованих і неструктурованих
масивів інформації, які характеризуються значним обсягом і швидкістю змін (в
тому числі в режимі реального часу), що вимагає спеціальних інструментів і
методів роботи з ними.
2. Штучний
інтелект – система програмних і / або апаратних засобів, яка здатна з певним
ступенем автономності сприймати інформацію, навчатися і приймати рішення на
основі аналізу великих масивів даних, в тому числі імітуючи людську поведінку.
3. Технології
розподіленого реєстру (блокчейн) – алгоритми і протоколи децентралізованого
зберігання і обробки трансакцій, структурованих у вигляді послідовності
пов’язаних блоків без можливості їх подальшої зміни.
4. Квантові технології – технології створення
обчислювальних систем, засновані на нових принципах
(квантових ефектах), що дозволяють радикально змінити способи
передачі і обробки великих масивів даних.
5. Нові виробничі технології – технології цифровізації
виробничих процесів, що забезпечують підвищення ефективності використання
ресурсів, проектування і виготовлення індивідуалізованих об’єктів, вартість
яких порівняна з вартістю товарів масового виробництва.
6. Промисловий
Інтернет – мережі передачі даних, що об’єднують пристрої в виробничому секторі,
обладнані датчиками і здатні взаємодіяти між собою та зовнішнім середовищем без
втручання людини.
7. Компоненти
робототехніки (промислові роботи) – виробничі системи, що володіють трьома або
більше ступенями рухливості (свободи), побудовані на основі сенсорів і штучного
інтелекту, здатні сприймати навколишнє середовище, контролювати свої дії і
адаптуватися до її змін.
8. Технології бездротового зв’язку – технології передачі
даних за допомогою стандартизованого радіоінтерфейсу
без використання дротового підключення до мереж.
9. Технології
віртуальної та доповненої реальності – технології візуалізації, засновані на
додаванні інформації або візуальних ефектів в фізичний світ за допомогою
накладання графічного і/або звукового контенту для поліпшення досвіду
користувачів та інтерактивних можливостей.
2. Цифровізація науки.
Під впливом
цифрових технологій відбуваються радикальні зміни в організації та методах
наукових досліджень, формах зайнятості в науці, механізмах захисту та
комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності.
Стрімке зростання обсягів накопичених даних
(неструктурованих та слабоструктурованих) вимагає розробки
нових технологій та методів збору, обробки, зберігання
інформації. Наукове співтовариство переходить до нової парадигми проведення
досліджень: значущі наукові результати можуть бути
отримані на основі інтелектуального аналізу величезних масивів
даних в різних предметних областях. Активно розвиваються
науки з «інтенсивним використанням даних», наприклад,
біоінформатика, геноміка, геоінформатика, нейроінформатика.
Технології штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання
володіють колосальним потенціалом підвищення продуктивності науки. Однак
широкого поширення методів ШІ перешкоджають необхідність їх адаптації до
погано структурованих даних і хаотичних, швидкозмінних умов
досліджень (наприклад, в кліматології); побоювання щодо відсутності
прозорості процесів прийняття рішень при їх використанні;
висока вартість обчислювальних ресурсів для передових досліджень; нестача
спеціальних освітніх і навчальних курсів.
Цифровізація робить науку більш відкритою, стимулюючи дослідників
до адаптації практик відкритого доступу та спільної роботи через
нові цифрові інструменти. Формування цифрових платформ для
наукових досліджень дозволяє істотно скоротити часові та
матеріальні витрати на проведення експериментів, збір і обробку
інформації, забезпечити віддалений доступ до передової наукової
інфраструктури. Активно розвиваються інклюзивні інновації та
відкриті інноваційні екосистеми (makerspaces, living labs, fab
labs). Впроваджуються ефективні інструменти обліку, правової
охорони і комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності в
передових науково-технологічних областях (в частині оцінки
патентоспроможності, виникнення авторських прав, реєстрації
прав на програмні продукти, промислові зразки, режимів захисту інтелектуальних
прав), які спираються в тому числі на нові можливості
їх фіксації та введення в обіг (блокчейн-технології).
Розвиваються нові дослідницькі практики та ініціативи, що сприяють
отриманню відсутніх даних за допомогою інтеграції в наукову
діяльність все більшого числа учасників (наприклад, міське планування з
використанням смартфонів). Цифрові технології дозволяють
краще враховувати думку суспільства при прийнятті соціально
значущих рішень в науці, залучати населення до процесів збору даних
і постановку дослідницьких питань.
Цифрові засоби
для організації інклюзивного освітньо-наукового середовища:
- NVDA (NonVisual Desktop Access) – програма невізуального достпупу до робочого столу
комп’ютера, яка працює за рахунок мовного оповіщення користувача про об’єкти на
робочому столі і вікнах, дії та процеси. Програма екранного доступу для ПК є найпотужнішим
інструментом для людей з проблемами зору, ключем до повноцінної освіти, роботи,
отримання рінопланової інформації;
- TalkBack – програма читання з екрану від Google,
попередньо встановлена на пристроях Android. Ця програма озвучує всі дії, які
які користувач виконує на екрані. Завдяки цьому можна користуватись пристроєм,
не дивлячись на екран;
- Live Transcribe – програма від Google, яка здійснює
миттєву транскрипцію розмови і виводить сказане співрозмовником на екран.
Підтримує понад 70 мов, в тому числі й українську мову. Доступна швидка
активація клавіатури для набирання відповідей. Про продовження розмови після
тривалої паузи програма сповіщає власника вібрацією.
3. Моделі хмарного розміщення та їх класифікація.
Хмарні технології – це технології обробки даних, в яких
комп’ютерні ресурси надаються Інтернет користувачеві як онлайн сервіс, одна
велика концепція, що включає в себе багато різних понять, що надають послуги.
Хмарний сервіс – послуга надання хмарних ресурсів за допомогою
технологій «хмарних обчислень».
Хмарні обчислення (англ. cloud computing) – це
програмно-апаратне забезпечення, доступне користувачеві через Інтернет або
локальну мережу у вигляді сервісу, що дозволяє використовувати зручний
інтерфейс для віддаленого доступу до виділених ресурсів (обчислювальних
ресурсів, програм і даних). Комп’ютер користувача виступає при цьому рядовим
терміналом, підключеним до Мережі. Комп’ютери, які здійснюють cloud computing,
називаються «обчислювальною хмарою». При цьому навантаження між комп’ютерами,
що входять в «обчислювальну хмару», розподіляється автоматично.
Класифікувати хмарні обчислення можна таким чином: приватна
«хмара», громадська (спільна) «хмара», публічна «хмара» і гібридна «хмара».
Розглянемо основні відмінності типів хмар.
Приватна хмара (англ. private cloud)
– інфраструктура, призначена для використання однією організацією, що включає
декілька споживачів (наприклад, підрозділів однієї організації), можливо також
клієнтами і підрядчиками цієї організації. Приватна хмара може знаходитися у
власності, управлінні і експлуатації як самої організації, так і третьої
сторони (чи яких-небудь їх комбінацій), і вона може фізично існувати як
усередині, так і поза юрисдикцією власника.
Громадська
(спільна) хмара (англ. community cloud) – вид інфраструктури, призначений для використання
конкретним співтовариством споживачів з організацій, що мають загальні завдання
(наприклад, місії вимог безпеки, політики, і відповідності різним вимогам).
Громадська хмара може знаходитися в кооперативній (спільній) власності,
управлінні і експлуатації однієї або більше організацій, співтовариств або
третьої сторони (чи яких-небудь їх комбінацій), і вона може фізично існувати як
усередині, так і поза юрисдикцією власника.
Публічна хмара (англ. public cloud)
– інфраструктура, призначена для вільного використання широкою публікою. Публічна
хмара може знаходитися у власності, управлінні і експлуатації комерційних,
наукових і урядових організацій (чи яких-небудь їх комбінацій). Публічна хмара
фізично існує в юрисдикції власника – постачальника послуг. Загальнодоступна
хмара – модель, коли незалежний провайдер надає в оренду ПЗ, інфраструктуру або
платформи хмарних обчислень за принципом «ПЗ як послуга» (SaaS),
«інфраструктура як послуга» (IaaS) або «платформа як послуга» (PaaS).
Гібридна хмара (англ. hybrid cloud)
– це комбінація з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних,
публічних або громадських), що залишаються унікальними об’єктами, але пов’язані
між собою стандартизованими або приватними технологіями передачі даних і
додатків (наприклад, короткочасне використання ресурсів публічних хмар для
балансування навантаження між хмарами). Гібридна хмара – архітектура, що
поєднує в собі риси приватних і громадських моделей хмарних обчислень. В цьому
випадку критично важливі додатки або конфіденційні дані зберігаються в приватній
хмарі, що належить самій компанії. У загальнодоступній же частині хмари
розміщуються усі інші додатки, особливо складні, які нерегулярно
використовуються або вимагають частого оновлення.
4. Характеристика хмарних сховищ даних.
Досить популярним ІТ-рішенням в бізнесі, освті та науці стає
використання хмарних сховищ даних. Модель «хмарного сховища даних» передбачає
надання клієнту послуг із зберігання необхідної інформації. При цьому ресурс, з
яким користувач безпосередньо взаємодіє, постає перед ним як деякий віртуальний
сервер безвідносно до реальної схеми організації програмно-обчислювальної
системи з боку провайдера та її географічного розташування. Фізично дані можуть
зберігатися на комп’ютерах-серверах, розташованих на різних континентах.
Економічні вигоди для користувача хмарних сховищ полягають у
відсутності витрат на утримання інфраструктури системи зберігання даних.
Функції з резервування та збереження цілісності даних передаються професійному
провайдеру. Користувач сплачує лише за фактично використані файлові ресурси.
Найбільш популярні сховища даних на теперішній час – це Dropbox,
Google Drive, One Drive (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
Характеристика хмарних сховищ даних [30] Червякова
|
Характеристика |
Dropbox |
Google Drive |
Оne Drive |
|
Безкоштовний обсяг дискового
простору, Гб |
2 |
15 |
15 |
|
Максимальний розмір файлу, Гб |
10 |
5000 |
10 |
|
Спільний доступ до даних |
+ |
+ |
+ |
|
Тарифний план за 1 місяць |
50 Гб – 10 $ 100 Гб – 20 $ |
25 Гб – 2,5 $ 100 Гб – 5 $ |
100 Гб – 20 $ 200 Гб – 40 $ |
|
Термін зберігання даних |
необмежений |
необмежений |
необмежений |
|
Пряме посилання на завантаження |
+ |
+ |
- |
|
Можливість редагування
документів MS Office |
+ |
+ |
+ |
|
Підтримка різних операційних
систем |
Windows, Mac
OS, Linux |
Windows, Mac
OS |
Windows, Mac
OS |
5. Основні види сервісів Microsoft Office 365.
Microsoft Office 365 – це хмаро
орієнтований пакет програм, що охоплює такі сервіси, як електронна пошта;
служба обміну миттєвими повідомленнями; засоби організації відеоконференцій;
здійснення голосових викликів; текстовий редактор, зо допомогою якого можна
створювати, редагувати документи в режимі онлайн; редактор для створення і
редагування презентацій; редактор для роботи з електронними таблицями; редактор
для створення сайтів та інші служби.
До складу Microsoft Office 365 входять сервіси:
- Microsoft Exchange Online (система обміну миттєвими повідомленнями);
- Microsoft SharePoint Online (редактор для створення сайтів;
- Microsoft Lync Online (система підтримування відео конференцій);
- Office Web Apps (Word – редагування текстів; PowerPoint – робота з
презентаціями; Excel – створення і опрацювання електронних таблиць);
- Outlook (електронна пошта);
- календар (планування спільної роботи);
- OneNote (онлайн записничок);
- OneDrive (електронне сховище файлів; система управління
користувачами) та інші.
Для планування і підтримування спільної роботи доцільно
застосовувати засоби Електронної пошти (Outlook), що містяться у хмарі, і, таким чином, є
доступними лише для зареєстрованих учасників. За допомогою
електронної пошти зручно інформувати представників груп користувачів
про актуальні події, причому повідомлення автоматично потрапляють
для потрібних груп, які треба попередньо створити за опомогою диспетчера контактів Outlook
Система планування (календарі) також може
бути доцільно застосована в процесі науково-організаційної роботи відділу або
установи, зокрема, можна планувати заходи на тиждень, місяць, півріччя, рік. Це
можуть бути такі
події, як засідання відділу; семінар; вчена рада; інші заходи, до яких мають
долучитися різні групи співробітників. За допомогою календаря можна
створювати повідомлення про зустрічі і наради, про їх зміст, мету і час,
відстежувати процес підготовки до них. Одночасно можна створювати кілька
календарів, у яких будуть відображуватися події, що стосуються діяльності
різних груп користувачів
Структуроване сховище файлів (OneDrive) – особисте або
корпоративне сховище, яке надається разом з обліковим записом Microsoft Office 365. Службу
OneDrive можна використовувати для зберігання документів, відеофайлів,
фотографій та інших матеріалів у хмарі, надавати до них доступ іншим
користувачам або їх групам, спільно працювати над файлами разом з колегами.
Структура сховища може бути створена згідно до цілей
навчання і наукових досліджень, що відбуваються за допомогою хмаро орієнтованих
засобів
Конструктор сайтів (SharePoint) – це сервіс для
створення web-додатків, що може бути доцільно використаний у процесі
організації навчальної і науково-дослідної роботи відділу (кафедри). Засобами SharePoint можна створювати сайти на єдиній платформі,
що сприяє тому, щоб швидше і зручніше організовувати роботу. У складі
хмари передбачено створення одного зовнішнього сайту — загальнодоступного через
Інтернет. За допомогою сайтів можна здійснювати обмін досвідом, встановлювати
зв’язки з колегами, проводити обговорення і поширювати результати досліджень,
отримувати зворотній зв’язок від колег, поширювати і впроваджувати
результати наукових досліджень тощо. Сайти управляються і створюються
централізовано, підпорядковуються єдиній структурі, з ними можна працювати на
різних платформах, із різних пристроїв, доступних через Інтернет
E-записник (OneNote) використовується
для того, щоб зберігати і опрацьовувати дані (невеликі записки, тексти та ін.),
до яких можна отримувати повсюдний доступ як індивідуальний, так і колективний.
На відміну від текстового записничка (блокнота) у
OneNote можна вміщувати різні види цифрових файлів, зокрема зображення,
документи, аудіозаписи тощо. При завантаженні даних з Інтернету в
OneNote зберігається посилання, звідки було їх отримано
6. Інструменти цитування (бібліографічні месенджери).
Розглянемо найбільш поширені
інструменти цитування (бібілографічні месенджери або референс месенджери) – програми, які допомагають зберігати
іфнормацію та управляти бібліографічними посиланнями дослідження.
Бібліографічний месенджер Mendeley [37] – продукт компанії Elsevier, програма для
управління бібліографічною інформацією, яка працює як онлайн, так і офлайн.
Надає користувачам безоплатне програмне забзпечення і 2 ГБ серверного простору
для зберігання інформації.
Переваги Mendeley: створення власної бібліотеки,
управління документами, збереження матеріалів, імпорт/експорт бібліографічних
описів, робота з повнотекстовими матеріалами (коментування, примітки),
оформлення списків джерел у різних стилях цитування, пошук інформації онлайн.
Додатковий модуль Dataset забезпечує пошук даних (esearch data) у репозитаріях та наукових базах).
Zotero [38] – безоплатна програма з відкритим програмним
кодом. Дозволяє користувачеві збирати, упорядковувати та організовувати
інформацію для власної дослідницької роботи з усіх типів джерел, які показані
в браузері (статті в форматі PDF, вебсторінки, текстові
файли, музичні, відео файли тощо).
EndNote [36] – платна система управління бібліографічною інформацією,
яка застосовується для управління посиланнями та бібліографією та дозволяє
відформатувати їх згідно з численними стандартами цитування. Компанія-розробник
– Clarivate Analytics (раніше відома як Thomson Reuters). EndNote є
інструментом реферативної бази даних Web of Science.
7. Порівняльна характеристика хмарних сервісів G Suit та Microsoft Office 365 в організації групової
проектної діяльності.
Порівняльна
характеристика хмарних сервісів G Suit та Microsoft Office 365 в організації групової проектної роботи подана а таблиці
9.2.
Таблиця 9.2
Порівняльна характеристика
хмарних сервісів G Suit та Microsoft Office 365
|
Функції |
Засоби реалізації |
|
|
G Suit |
Microsoft Office 365 |
|
|
Обмін повідомлення в режимі
реального часу |
Hangouts |
Skype for Business |
|
|
Microsoft Teams (для корпоративного
використання) |
|
|
Оголошення, обговорення |
Google Groups |
Outlook (групи) |
|
Google + |
Yammer |
|
|
Google Sites |
Портал SharePoint |
|
|
|
Skype for Business |
|
|
Групи, канали, спільноти
(внутрішні або зовнішні) |
Google Groups |
Outlook (групи) |
|
Google Groups |
Outlook (групи) |
|
|
|
Microsoft Teams (для корпоративного
використання |
|
|
Голосові та відеовиклики,
спільний доступ до робочого столу |
Hangouts |
Skype for Business |
|
|
Microsoft Teams (для корпоративного
використання) |
|
|
Управління контентом |
Google Sites |
Портал SharePoin |
|
Зберігання та синхронізація файлів |
Сайти Google – файли (на базі
Google Диска) |
Бібліотеки
документів SharePoint (на базі OneDrive для бізнесу) |
|
Google Groups |
Outlook (групи) |
|
|
Google Drive |
OneDrive for Busines |
|
|
Редагування документів |
Google Документи, Таблиці,
Презентації |
Word Online, Excel
Online, Power Point Online |
|
|
Редагування документів на настільних
ПК |
|
|
Обмін файлами |
Hangouts |
Skype for Business |
|
Google Groups |
Outlook (групи) |
|
|
Сайти Google – файли (на базі
Google Диска) |
Бібліотеки
документів SharePoint (на базі OneDrive для бізнесу) |
|
|
Google Drive |
OneDrive for Business |
|
|
Google + (фото та відео файли) |
Yammer |
|
|
Додаток для заміток, цифровий
блокнот |
Keep |
OneNote |
|
|
Групи
Outlook (на базі
OneNote) |
|
|
|
Microsoft Teams (на базі
OneNote) |
|
|
|
Planner (на базі OneNote) |
|
|
Планування завдань |
Keep |
Planner |
|
Gmail |
Outlook |
|
|
Визначення дедлайнів |
Календар |
Календар |
|
|
Planner |
|
|
Оформлення результатів досліджень |
Презентація |
Sway |
|
PowToon |
Stream |
|
|
Youtube |
Video |
|
|
Публікація одержаних результатів |
Google + |
Yammer |
|
Google Sites |
сайт SharePoint |
|
|
Взаємооцінювання |
Форми |
Форми |
Джерело: [25].
