ТЕМА 5.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

 

1.     Сутність та значення фінансової стійкості.

2.     Визначення типу фінансової стійкості.

3.     Аналіз показників фінансової стійкості.

4.      Запас фінансової стійкості (зона безпечності) підприємства.

 

1. Сутність та значення фінансової стійкості.

Умовою життєдіяльності й основою стабільності стану підприємства є його фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності.

«Фінансова стійкість відображує постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати на його розширення та оновлення» [3].

«Фінансова стійкість підприємства – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати та розвиватися, зберігати рівновагу своїх пасивів і активів у внутрішньому й зовнішньому середовищах, які постійно змінюються, що ґарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість» [4].

«Фінансова стійкість підприємства – це динамічна інтегральна характеристика його спроможності до мобілізації фінансових ресурсів при мінімальному ризику для здійснення господарської діяльності, під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища» [13].

Отже, фінансова стійкість підприємства:

-  відображає стан майна, фінансових ресурсів, власного капіталу, рахунків;

-  ґарантує платоспроможність, кредитоспроможність, інвестиційну привабливість, ритмічність виробництва, незалежність від зовнішніх джерел фінансування;

-  характеризує здатність підприємства функціонувати і розвиватись.

Про стійкий фінансовий стан свідчить здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність спрямовану на розширення, протистояти негативній дії різних факторів (зовнішніх, внутрішніх і непередбачуваних) та підтримувати свою платоспроможність.

Метою аналізу фінансової стійкості є визначення рівня фінансової стійкості підприємства та оцінка резервів підтримання його довгострокової платоспроможності.

Предметом аналізу фінансової стійкості є стан та рух фінансових ресурсів підприємства, ефективність операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Фінансова стійкість – це внутрішня сторона прояву фінансового стану підприємства, яка забезпечує стабільну платоспроможність у перспективі.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється з використанням горизонтального, вертикального, порівняльного, факторного методів дослідження економічних процесів та методу фінансових коефіцієнтів і передбачає розрахунок таких показників:

-  абсолютних, які відображають рівень забезпеченості запасів джерелами формування;

-  відносних, які характеризують фінансову стійкість підприємства з точки зору структури і стану майна та джерел формування капіталу;

-  порогу рентабельності і запасу фінансової стійкості.

Важливою економічною проблемою є визначення меж фінансової стійкості підприємства.

Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі для діяльності.

Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-торговельну діяльність, оскільки гальмує її розвиток, збільшуючи витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Тому фінансова стійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас задовольняв потреби розвитку підприємства.

 

2. Визначення типу фінансової стійкості.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, які характеризують міру забезпеченості запасів і витрат джерелами їх фінансування. Співвідношенням запасів і витрат та джерел їх фінансування дає можливість визначити тип фінансової стійкості.

При визначенні типу фінансової стійкості до запасів і витрат (ЗВ) відносять виробничі запаси (ВЗ), готову продукцію (ГП), незавершене виробництво (НЗВ), товари (Т), поточні біологічні активи (ПБА) і витрати майбутніх періодів (ВМП):

 

ЗВ = ВЗ + ГП + НЗВ + Т + ПБА + ВМП.               (5.1)

 

Для характеристики джерел формування запасів і витрат визначають кілька показників, які відображають міру охоплення різних видів джерел:

1.   Наявність власного оборотного капіталу визначається за формулою:

 

Нв = ВОК = ВК – НОА = Ір.ПБ – Ір.АБ,               (5.2)

 

де Нв – наявність власного оборотного капіталу;

ВК – власний капітал;

НОА – необоротні активи.

2.   Наявність довгострокових джерел формування запасів і витрат визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних коштів на суму довгострокових зобов’язань (ДстЗ):

 

Нд = Нв + ДстЗ = Нв + ІІр.ПБ = Ір.ПБ – Ір.АБ + ІІр.ПБ,      (5.3)

 

де Нд – наявність довгострокових джерел формування запасів і витрат.

3.   Показник загальної величини джерел формування запасів і витрат дорівнює сумі власних оборотних коштів, довгострокових джерел і короткострокових джерел (короткострокових кредитів):

 

Нз = Нд +КК = Нд + р.1600ф.1 = Ір.ПБ – Ір.АБ + ІІр.ПБ+р.1600ф.1, (5.4)

 

де Нз – загальна величина джерел формування запасів і витрат.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування (різниця між відповідним джерелом та сумою запасів і витрат (ЗВ)):

-  надлишок (+) чи дефіцит (-) власного оборотного капіталу:

 

ΔНв = Нв – ЗВ.                                          (5.5)

 

-  надлишок (+) чи дефіцит (-) власних і довгострокових джерел формування запасів і витрат:

 

ΔНд = Нд – ЗВ.                                         (5.6)

 

-  надлишок (+) чи дефіцит (-) загальної величини джерел формування запасів і витрат:

 

ΔНз = Нз – ЗВ.                                        (5.7)

 

За допомогою цих показників визначається тип фінансової стійкості (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Показник

Тип фінансової стійкості

Абсолютна фінансова стійкість

Нормальна фінансова стійкість

Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан

Кризовий фінансовий стан

ΔНв = Нв – ЗВ

≥0

<0

<0

<0

ΔНд = Нд – ЗВ

≥0

≥0

<0

<0

ΔНз = Нз – ЗВ

≥0

≥0

≥0

<0

 

Отже, розглядають чотири типи фінансової стійкості.

Перший тип фінансової стійкості – абсолютна фінансова стійкість, коли запаси і витрати менше суми власного оборотного капіталу, тобто всі запаси і витрати покриваються власними оборотними коштами і не потребують залучення позикових коштів. Тобто, підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Однак така ситуація зустрічається рідко.

Другий тип фінансової стійкості – нормальна фінансова стійкість, коли підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також довгострокові зобов’язання. Така ситуація для підприємства є нормальною, оскільки при ній гарантується платоспроможність підприємства.

Третій тип фінансової стійкості – нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, коли у підприємства спостерігається нестача джерел фінансування запасів і витрат, пов’язана з порушенням платоспроможності, але водночас зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот підприємства.

Фінансова нестійкість уважається припустимою, якщо виконуються такі умови:

1.   Виробничі запаси (ВЗ) і готова продукція (ГП) дорівнюють сумі короткострокових кредитів (КК) і позикових коштів, що беруть участь у формуванні запасів, або перевищують її:

 

ВЗ + ГП ≥ КК.                                       (5.8)

 

2.   Незавершене виробництво (НЗВ) і витрати майбутніх періодів (ВМП) дорівнюють величині власного оборотного капіталу (ВОК) або менші від неї:

 

НЗВ + ВМП ≤ ВОК.                                 (5.9)

 

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова стійкість є передкризовою.

Четвертий тип фінансової стійкості – кризовий фінансовий стан, коли підприємство знаходиться на межі банкрутства, тобто маючи кредити і позики, які не погашені своєчасно, прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування. В такому випадку слід негайно з’ясовувати причини такого стану і розробляти заходи щодо відтворення фінансової стійкості. Необхідно спрямовувати дії на обґрунтоване зменшення запасів і витрат, поповнення власних оборотних коштів і прискорення обертання капіталу в поточних активах.

 

3. Аналіз показників фінансової стійкості.

Значення і сутність фінансової стійкості виявляються в її показниках.

Учені виділяють абсолютний показник фінансової стійкості – власний оборотний капітал (формула (5.2)).

Власний оборотний капітал характеризує обсяг власних фінансових ресурсів, спрямованих на забезпечення потреб поточної діяльності. Збільшення показника свідчить про розвиток діяльності підприємства.

У процесі оцінювання фінансової стійкості досліджуються її відносні показники (табл. 5.2).

Зазначимо, що показники оцінки структури джерел фінансових ресурсів (коефіцієнти фінансової незалежності, залежності, ризику і стабільності) (табл. 4.1) також відносяться до відносних показників фінансової стійкості.

Таблиця 5.2

Відносні показники фінансової стійкості

Показник

Порядок розрахунку

Формула

Економічний зміст

Рекомендоване значення / Оцінка динаміки

1

2

3

4

5

Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів

Оборотні активи / Необоротні активи

ОА/НОА

Показує, скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів

Чим вище значення показника, тим більше кош-тів авансується в мобільні (обо-ротні) активи

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

Довгострокові зобов’язання / Довгостроковий капітал

ДСЗ/

(ВК+ДСЗ)

Показує частку довгострокових залучених коштів, використаних для фінансування активів поряд із власними коштами

Зростання показника є негативною тенденцією і означає, що підприємство починає сильніше залежати від зовнішніх інвесторів

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань

Довгострокові зобов’язання / Зобов’язання

ДСЗ/

(ДСЗ+ПЗ)

Показує, наскільки підприємство залежить від довгострокових зобов’язань у загальній сумі позикових коштів

<0,2-0,3

Коефіцієнт поточних зобов’язань

Поточні зобов’язання / Зобов’язання

ПЗ/

(ДСЗ+ПЗ)

Показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов’язань у загальній сумі позикового капіталу

<0,5-0,6

Коефіцієнт фінансового лівериджу

Довгострокові зобов’язання / Власний капітал

ДСЗ/ВК

Характеризує залежність підприємства від довгострокового капіталу

<0,1;

зростання показника свідчить про збільшення фінансового ризику

Коефіцієнт обслуговування боргу

Позиковий капітал / Грошовий потік від операційної діяльності

ПК/

ГПопер

Показує спроможність підприємства погашати свої зобов’язання за рахунок коштів від основної діяльності

 

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Власний оборотний капітал / Власний капітал

ВОК / ВК

Характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами

>0,2-0,5;

чим вище показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів пдприємства

Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами

Власний оборотний капітал /

Запаси

ВОК/З

Показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами і не потребують залучення позикових

0,6-0,8

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу (власного оборотного капіталу)

Запаси /

Власний оборотний капітал

З/ВОК

Характеризує частку запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах

>1

Стабільність структури оборотних коштів

Власний оборотний капітал /

Оборотні активи

ВОК/ОА

Показує, скільки влансих оборотних коштів припадає на кожну гривню оборотних активів

>0,1

Індекс постійного активу

Необоротні активи /

Власний капітал

НА/ВК

Характеризує стан основного капіталу, показує частку необоротних активів у джерелах власних засобів

 

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів

Залишкова вартість основних засобів / Активи

ОЗзал / А

Показує частку основних засобів у загальному капіталі підприємства

 

* позначення:

А – активи;

Б – підсумок балансу;

ВОК – власний оборотний капітал,

ГК – грошові кошти;

ДСЗ – довгострокові зобов’язання;

З – запаси;

 

НОА – необоротні активи;

ОА – оборотні активи;

ОЗзал – залишкова вартість основних засобів;

ПЗ – поточні зобов’язання;

ПК – позиковий капітал,

ПФІ – поточні фінансові інвестиції.

 

4. Запас фінансової стійкості (зона безпечності) підприємства.

Під час проведення фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), тобто той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового стану.

Запас фінансової стійкості характеризує рівень захищеності основної діяльності від зниження обсягів доходів і фінансових результатів, який склався на підприємстві в даний момент часу і яким можна скористатись у випадку форс-мажорних обставин.

Запас фінансової стійкості (ЗФС) показує величину, на яку фактичний або плановий обсяг реалізації перевищує поріг рентабельності.

Поріг рентабельності (Прен) (точка беззбитковості у грошовому вимірі) – це відношення суми постійних витрат до частки маржинального доходу у чистому доході від реалізації продукції.

В якості постійних витрат беруть суму адміністративних витрат (АВ) і витрат на збут (ВЗ).

В якості маржинального доходу беруть валовий прибуток (ВП), оскільки він дорівнює різниці між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції (змінними витратами). Частка маржинального доходу у чистому доході від реалізації продукції (ЧДРП) показує маржинальний прибуток на 1 гривню реалізованої продукції.

 

Прен = Постійні витрати / (Маржинальний дохід / Чистий дохід) = (АВ + ВЗ) / (ВП / ЧДРП).                         (5.10)

 

Економічний зміст порогу рентабельності полягає в тому, що визначається та сума чистого доходу, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде й збитку. Рентабельність тут дорівнює нулю.

Поріг рентабельності використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (ЗФС) у абсолютному і відносному вимірі:

 

ЗФСабс = ЧДРП – Прен.                                   (5.11)

 

ЗФСвідн = (ЧДРП – Прен) / ЧДРП ∙ 100%.                  (5.12)

 

Отже, чим менша величина порогу рентабельності, тим більший запас фінансової стійкості і, відповідно, більш фінансово стійким є підприємство.

 

Рекомендована література: [1-11].