ТЕМА 2.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

1. Методика експрес-аналізу у здійсненні аналізу фінансового стану підприємства.

2. Оцінка динаміки і структури бухгалтерського балансу.

3. Порівняльний аналітичний баланс.

4. Аналіз співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

1. Методика експрес-аналізу у здійсненні аналізу фінансового стану підприємства.

Баланс у системі інформаційної бази фінансового аналізу є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату. Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є активи, зобов’язання і власний капітал.

«Аналізувати баланс починають з експрес-аналізу, метою якого є поточна й достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства» [4].

Методика експрес-аналізу звітності передбачає аналіз ресурсів та їх структури, результатів діяльності, ефективності використання власних і залучених засобів.

Зміст експрес-аналізу – вибір невеликої кількості найбільш істотних і порівняно непомилкових в обчисленні показників та дослідження їх динаміки.

Експрес-аналіз фінансового стану підприємства виконують в три етапи:

- підготовчий етап;

- попередній огляд бухгалтерської звітності;

- економічние читання й аналіз звітності.

На першому етапі приймається рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і перевіряється, чи вона готова до читання. Для цього слід ознайомитись з аудиторським висновком, а також провести візуальну і найпростішу розрахункову перевірку звітності за формальними ознаками і суттю (наявність всіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, валюта балансу й проміжні підсумки).

На другому етапі працюють з Примітками до фінансової звітності, щоб визначити тенденції основних показників діяльності, якісні зміни в майновому і фінансовому стані підприємства.

На третьому етапі проводять безпосередньо експрес-аналіз, який передбачає попереднє ознайомлення з результатами роботи підприємства та його фінансовим станом за даними балансу, розрахунок коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан підприємства.

Попередня оцінка фінансового стану дає змогу виявити недоліки в роботі підприємства за даним Приміток до річної фінансової звітності (не погашені в термін «Довготермінові кредити банку» та / або «Короткострокові кредити банку», протерміновані «Векселі видані (одержані)»), незадовільну роботу підприємства протягом звітного періоду за даним балансу («Непокритий збиток», р. 1420). Позитивно оцінюється наявність власного оборотного капіталу і відсутність різких змін в окремих статтях балансу.

Збільшення валюти балансу свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства. Зменшення валюти балансу свідчить, як правило, про скорочення підприємством господарського обороту, що може бути викликане спадом попиту на продукцію підприємства, зменшенням доступу на ринок сировини та ін.

Доцільно порівняти аналізований баланс із плановим, із балансами минулих років, з даними підприємств-конкурентів.

Для отримання загальної оцінки динаміки фінансового стану перевіряють, чи виконується для підприємства «золоте правило» економіки. Для цього порівнюють темпи зростання підсумку валюти балансу (Твб) з темпами зростання власного капіталу, темпами зростання обсягів продажу (чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) (Тчдрп) і темпами зростання фінансових результатів (чистого прибутку) (Тчпр).

У разі поліпшення використання ресурсів підприємства та підвищення ефективності його діяльності виконуються такі умови:

Тчпр > Тчдрп > Твк > Твб > 1. (2.1)

Порівняння темпів зростання чистого прибутку з темпами зростання інших показників дозволяє охарактеризувати динаміку рентабельності продажів, власного капіталу й активів.

Порівняння темпів зростання чистого доходу з темпами зростання власного капіталу й сукупних активів дає змогу виявити зміну оборотності активів і капіталу підприємства.

Порівняння темпів зростання власного капіталу з темпами зростання сукупних активів дає можливість зробити висновок про збільшення або скорочення його питомої ваги у підсумку балансу, тобто про посилення або послаблення фінансової незалежності підприємства.

При порівнянні темпів зростання валового (Твп) і чистого прибутку з темпами зростання чистого доходу від реалізації продукції оптимальним є співвідношення:

Тчпр > Твп > Тчдрп. (2.2)

Порівняння темпів зростання чистого і валового прибутку характеризує рентабельність діяльності підприємства в цілому з урахуванням ефективності здійснення всіх видів витрат. Невиконання умови (2.2) свідчить про високий рівень витрат підприємства.

2. Оцінка динаміки і структури бухгалтерського балансу.

Для того, щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей. Така оцінка дається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізу.

У процесі горизонтального аналізу виявляються абсолютні та відносні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам. Позитивно оцінюють такі зміни у балансі:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду порівняно з його початком;

2) перевищення темпів зростання всіх активів над темпами зростання необоротних активів;

3) приблизно однакові темпи зростання дебіторської і кредиторської заборгованості;

4) перевищення власного капіталу підприємства над позиковим і первищення темпів його зростання над темпами зростання залученого капіталу;

5) питома вага власних оборотних коштів у джерелах фінансування більша за 10%.

Варіантом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), за якого кожну позицію звітності порівнюють із рядом попередніх періодів і визначають тренд, тобто основну тенденцію динаміки показників, очищену від випадкового впливу та індивідуальних особливостей періодів. Цей аналіз – перспективний прогнозний.

Вертикальний (структурний) аналіз використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін. Позитивно оцінюють перевищення питомої ваги власного капіталу над позиковим, незначну питому вагу довгострокових зобов’язань та забезпечень.

3. Порівняльний аналітичний баланс.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. Він характеризує як структуру балансу, так і динаміку його статей, а також систематизує попередні розрахунки. Показники порівняльного аналітичного балансу можна розподілити на дві групи: 1) показники структури балансу; 2) показники динаміки балансу; 3) показники структурної динаміки балансу. В порівняльному аналітичному балансі можна розглянути всі статті балансу, а можна відобразити лише основні розділи активу і пасиву.

4. Аналіз співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

При проведенні аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості складають розрахунковий баланс шляхом порівняння цих видів заборгованості.

Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, виникає дебетове (активне) сальдо. Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, виникає кредитове (пасивне) сальдо.

Дебетове (активне) сальдо свідчить про те, що частина оборотних активів вилучна з господарської діяльності підприємства і перебуває в обороті дебіторів. Кредитове (пасивне) сальдо характеризує залучення підприємством у господарську діяльність коштів юридичних і фізичних осіб.

Дискусійним залишається питання щодо перевищення абсолютної величини дебіторської заборгованості над кредиторською заборгованістю, і навпаки. Позитивні і негативні наслідки для можливих ситуацій подано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Позитивні і негативні наслідки у випадку різних співвідношень сум дебіторської і кредиторської заборгованостей

Умова	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
ДЗ>КЗ	Коли дебітори повернуть підприємству кошти, воно зможе розрахуватись з кредиторами	Покупці та замовники підприємства більшою мірою користуються коштами підприємствами, ніж підприємство користується коштами своїх кредиторів Розширення комерційного кредиту для покупців з боку підприємства
	Підприємство має краще налагоджену платіжну дисципліну, ніж його дебітори
КЗ>ДЗ	Підприємство більшою мірою користується коштами своїх кредиторів, ніж покупці та замовники підприємства користуються коштами підприємства Розширення комерційного кредиту для підприємства з боку постачальників	Коли дебітори повернуть підприємству кошти, воно не зможе розрахуватись з кредиторами
		Підприємство має гіршу налагоджену платіжну дисципліну, ніж його дебітори

Доцільним є розрахунок коефіцієнта співвідношення дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості, який показує здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторів. Враховуючи наведене у табл. 2.1, рекомендоване значення показника має дорівнювати 1.

Рекомендована література: [1-10].