ТЕМА 1.

ЗНАЧЕННЯ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ.

 

1.                     Сутність фінансового аналізу та його роль у сучасних умовах господарювання.

2.                     Мета, предмет, об’єкти і завдання фінансового аналізу.

3.                     Метод фінансового аналізу та його спеціальні прийоми.

4.                     Види фінансового аналізу.

5.                     Користувачі фінансового аналізу.

6.                     Інформаційна база фінансового аналізу.

 

1. Сутність фінансового аналізу та його роль у сучасних умовах господарювання.

Розглянемо, як визначають фінансовий аналіз автори навчальної літератури.

Лахтіонова Л.О. наводить такі підходи до визначення фінансового аналізу:

1) «Фінансовий аналіз – зовнішній та внутрішній аналіз результатів діяльності та фінансового стану підприємства, фінансових відносин, сукупності фінансових ресурсів та їх потоків у єдиному виробничо-торговельному процесі» [3].

2) «Фінансовий аналіз – один з інструментів дослідження ринку і забезпечення конкурентоспроможності підприємства, за допомогою якого відбувається раціональний розподіл матеріальних, трудових і фінансових ресурсів» [3].

3) «Фінансовий аналіз – система способів нагромаджування, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності суб’єкта господарювання» [3].

Школьник І.О., Боярко І.М., Дейнека О.В. та ін. Подають таке визначення: «Фінансовий аналіз – це система взаємопов’язаних методів обробки фінансової інформації підприємства, спрямованих на визначення фінансових ресурсів та джерел їх формування з метою прийняття оптимального управлінського рішення» [13].

Лучко М.Р., Жукевич С.М., Фаріон А.І. зазначають: «Фінансовий аналіз – це метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності» [4].

Лахтіонова Л.О. також визначає зміст і цільовий напрям фінансового аналізу, який « … полягає в оцінюванні результатів діяльності та фінансового стану господарюючого суб’єкта, у виявленні можливостей підвищення ефективності його функціонування за допомогою раціональної фінансової політики» [3].

Зазначене й визначає роль фінансового аналізу в сучасних умовах господарювання.

 

2. Мета, предмет, об’єкти і завдання фінансового аналізу.

«Метою фінансового аналізу є отримання інформації, що дає об’єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутку та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках із дебіторами та формуванні його капіталу» [4].

Предмет фінансового аналізу автори навчальної літератури визначають так:

-  «фінансові відносини, фінансові ресурси, їх джерела та потоки в єдиному виробничо-торговельному процесі» [3];

-  «фінансова діяльність підприємства, фінансовий стан підприємства, процеси формування і використання фінансових ресурсів підприємства» [13];

-  «діяльність підприємства, спрямована на забезпечення його сталого розвитку і стійкого фінансового стану» [13]. « … поділяється на чотири базових елементи: фінансові відносини, джерела фінансування, результати використання фінансового потенціалу» [13];

«Об’єкти фінансового аналізу – суб’єкти господарювання за класифікаційними ознаками, види діяльності, елементи господарської діяльності» [13].

Основні завдання фінансового аналізу:

-  вивчення теоретичних основ фінансового аналізу;

-  загальна оцінка фінансового стану підприємства;

-  аналіз фінансової стійкості;

-  аналіз платоспроможності та ліквідності;

-  аналіз грошових коштів і грошових потоків;

-  аналіз фінансових результатів;

-  аналіз кредитоспроможності;

-  аналіз ділової активності;

-  аналіз інвестиційної привабливості;

-  аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств і пошук шляхів запобігання банкрутству;

-  аналіз фінансового ризику та пошук шляхів його зниження.

 

3. Метод фінансового аналізу та його спеціальні прийоми.

«Метод фінансового аналізуце системне, комплексне дослідження, взаємопов’язане вивчення, опрацювання і використання інформації фінансового характеру з метою виявлення і мобілізації резервів ліпшого використання фінансових ресурсів і встановлення оптимальної структури їхніх джерел» [3].

У фінансовому аналізі використовується такий інструментарій:

-  абсолютні, відносні та середні величини (індексний метод; порівняння; групування; ряди динаміки; аналітичні таблиці; графічний метод);

-  вивчення взаємозв’язку показників (елімінування, спосіб ланцюгових підстановок, прийом абсолютних різниць, спосіб відносних чисел, стохастичні залежності, експертний метод, прийом парної кореляції, підсумковий спосіб, факторний підрахунок резервів, конструктивно-варіантний спосіб).

 

4. Види фінансового аналізу.

Розглянемо види фінансового аналізу залежно від різних класифікаційних ознак.

По-перше, за організаційними формами проведення виділяють два головні види фінансового аналізу:

-  зовнішній фінансовий аналізздійснюється сторонніми щодо підприємства аналітиками і грунтується на даних публічної фінансової звітності;

-  внутрішній фінансовий аналізздійснюється аналітиками підприємства і використовує всю достовірну, в тому числі й оперативну, інформацію про підприємство, якою володіє лише певне коло осіб (як правило, керівництво підприємства та його підрозділів).

Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу подано у табл. 1.1.

Тобто, внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз доповнюють один одного і разом дають реальну картину надходження, стану і використання фінансових ресурсів на підприємстві.

По-друге, за обсягом дослідження виділяють такі види фінансового аналізу:

-  повний фінансовий аналізздійснюється з метою комплексного вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства;

-  тематичний фінансовий аналізобмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства.

По-третє, за об’єктами аналізу виділяють такі види фінансового аналізу:

-  аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому;

-  аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць та підрозділів підприємства;

-  аналіз окремих фінансових операцій.

По-четверте, за термінами та цілями проведення виділяють такі види фінансового аналізу:

-  попередній (ретроспективний) фінансовий аналізпов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій;

-  поточний (оперативний) фінансовий аналізздійснюється в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності підприємства;

-  прогнозний (перспективний) фінансовий аналізздійснюється аналітиками підприємства за прогнозними (очікуваними) даними у порівнянні з даними відповідного звітного періоду. Такий аналіз дає змогу більш глибоко і повно проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства, ніж попередній і поточний, і дає можливість прогнозувати діяльність підприємства у майбутньому.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу

Критерій порівняння

Фінансовий аналіз

 

зовнішній

внутрішній

Мета аналізу

Оцінка та економічна діагностика підприємства за даними публічної фінансової звітності, формалізований і загальний аналіз прибутку і рентабельності

Забезпечення планомірного надходження грошових коштів та оптимальні розміри власного і позикового капіталу для забезпечення умов для нормального функціонування підприємства

Об’єкт аналізу

Підприємство як єдине ціле

Підприємство як єдине ціле та його структурні підрозділи

Суб’єкти аналізу

Підприємство та його ділові партнери

Підприємство

Джерела інформації

Форми публічної фінансової звітності

Вся доступна економічна інформація про підприємство, включаючи оперативну

Періодичність аналізу

Складання звітності (рік, квартал)

У міру необхідності для внутрішнього користування

Регламентованість правил здійснення

Встановлює держава

Встановлює підприємство

Доступність результатів інформації

Відкриті

Становлять комерційну таємницю

Користувачі інформації

Внутрішні, сторонні, зацікавлені

Внутрішні

 

5. Користувачі фінансового аналізу.

Користувачів фінансового аналізу умовно поділимо на групи та визначимо їх інформаційні потреби (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Користувачі фінансового аналізу та їх інформаційні потреби

Користувачі

Групи користувачів

Інформаційні потреби

Внутрішні

Керівництво підприємства

Реальна оцінка фінансового стану, регулювання діяльності підприємства

Працівники бухгалтерської, фінансової, економічної служб підприємства

Формування і використання прибутку, надходження і використання грошових коштів

Працівники підприємства

Оцінка здатності підприємства вчасно виконувати зобов’язання перед працівниками та їх забезпечення

Зацікавлені

Засновники власники, акціонери, інвестори

Рівень ефективності ресурсів, своїх вкладень, розмір дивідендів, оцінка якості управління, перспективи розвитку підприємства

Сторонні

Потенційні інвестори

Обґрунтування рішення щодо доцільності вкладення коштів у підприємство

Банки, постачальники та інші кредитори,

Забезпечення зобов’язань підприємства. Оцінка здатності підприємства вчасно виконувати зобов’язання щодо кредитів, сплати відсотків та погашення кредиторської заборгованості

Замовники

Оцінка здатності підприємства вчасно погашати зобов’язання

Аудитори

Перевірка правильності ведення фінансової документації клієнтами

Податкова інспекція

Виконання плану надходження коштів до бюджету

Органи державного управління

Формування макроекономічних показників

 

6. Інформаційна база фінансового аналізу.

Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність, статистичну звітність, дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку, дані з первинної облікової документації (вибіркові дані), експертні оцінки.

Основним джерелом інформації для проведення фінансового аналізу є всі форми фінансової звітності.

Дані з форм державної статистичної звітності також використовують для аналізу фінансового стану підприємств, а також для дослідження кількісних залежностей фінансових аналітичних показників на макрорівні.

Дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку надаються керівництву підприємства для прийняття відповідних рішень щодо витрат: за видами виробів (послуг, робіт); за місцями виникнення (виробничі підрозділи); за класифікаційними ознаками (постійні та змінні); за калькуляційними статтями; за економічними елементами; за періодами тощо.

З метою поглибленого аналізу фінансового стану підприємства можна скористатись даними з первинних документів, оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками: про часткову чи повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів і розрахунків, структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями, про виконання кредитних угод, про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей тощо.

До експертних оцінок при аналізі фінансового стану вдаються насамперед з метою отримання даних про відносну значущість певного показника під час розгляду їх у сукупності. Експертні оцінки використовують переважно для прогнозування фінансового стану підприємства, а також для фінансової експертизи інвестицій. Висококваліфіковані досвідчені фахівці можуть оцінити ймовірність очікуваних доходів і витрат, ступінь ризику реальних і фінансових інвестицій, зміни в курсі національної валюти, у податковому законодавстві тощо.

 

Рекомендована література: [1-10].