Комплексне
практичне індивідуальне завдання виконується студентами самостійно під
керівництвом викладача.
Керівництво
виконанням КПІЗ та його захист здійснюється викладачем в позааудиторний
час, на спеціальних консультаціях в обсязі часу, передбаченого в його
навчальному навантаженні. Захист КПІЗ відбувається на консультаціях по мірі
виконання завдань студентами.
Виконання
комплексного практичного індитвідуального завдання
здійснюється студентом рівномірно з 2 по 15 навчальний тижні загальним обсягом
5 годин відповідно до методичних вказівок щодо виконання комплексного
практичного індивідуального завдання з дисципліни «Управління ІТ-проектами»
напряму підготовки спеціальності 126 – Інформаційні системи
та технології.
2.1 Завдання до
самостійної роботи
Студенти виконують кожний розділ самостійної роботи до початку
проведення поточного контроль знать з відповідної теми. Графік виконання самостійної роботи студента,
її зміст і обсяги, посилання на необхідну літературу, поданий в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Графік виконання самостійної роботи студента,
її зміст і обсяги, посилання на літературу
|
Тиждень
|
Тема
|
Назва самостійної роботи. Питання та посилання на літературу
|
Обсяг, год.
|
|
1
|
1
|
СP.01 – Вступ до управління
проектами.
1. Компетенції
управління проектами інформатизації [6, С. 34-75].
|
2
|
|
2
|
2
|
СP.02 – Класифікація і оточення проектів.
1. Правові
питання, характерні для проектів інформатизації [6, С. 1007].
|
2
|
|
3
|
3
|
СP.03 – Життєвий цикл проекту
1. Об’єктно-орієнтована
модель життєвого циклу [6, С.121-178].
2. Моделі
швидкої розробки [3, С. 23-34].
3. Гібридні моделі життєвого циклу програмних проектів
[6, С.164-169].
|
3
|
|
4
|
3
|
СP.04 – Використання стандартів
життєвих циклів інформаційних систем
1. Стандарт
IEEE 1074 [6,
С.104-115].
2. Керування
якістю програмного забезпечення за допомогою стандартів якості [4,
С. 162-168].
3. Стандарти
програмної інженерії [4, С. 254-258; 6, С. 613-668].
4. Зв’язок
стандартів якості і моделей життєвого циклу програмних проектів [6,
С.169-175].
|
3
|
|
5
|
4
|
СP.05 – Структуризація
проектів. Планування ресурсів.
1. Згортання
проекту [1, C.
91-93].
2. Порівняння низходячого
оцінювання з зростаючим [1, C. 93-94].
3. Метод
розподілення ресурсів [1, C. 227-235].
4. Розподілення
робіт по проекту [1, C. 240-243]
|
2
|
|
6
|
4
|
СP.06 – Управління ризиками
1. Аналіз
та оцінка ризиків [1, C. 166-170].
2. Зменшення
або зберігання ризиків [1, C. 170-171]
|
2
|
|
7
|
4
|
СP.07 – Оцінка стану і ходу
виконання робіт
1. Вимірювання рівню технічного виконання [1, C. 427-428].
2. Деформація масштабу [1, C. 432-433].
|
2
|
|
8
|
4
|
СP.08 – Інформаційні
технології в управлінні проектами
1. Процес стратегічного управління [1, C. 39-44].
2. Інтегрований підхід в управлінні проектами
[1, C. 28-31]
|
2
|
|
9
|
4
|
СP.9 – Управління вартістю
проекту
1. Метричні
показники в моделях SEI CMM/CMMI [6, С. 704-710].
2. Показники
якості програмного забезпечення [4, С.145-162].
3. Показники
надійності програмного забезпечення і методи доведення правильності програм [4, С. 168-178, 106-117; 6,
С. 669-691].
|
2
|
|
10
|
5
|
СP.10 – Сучасні методології
управління програмними проектами
1. Модель
програмного забезпечення MSF [4, С. 145-157].
2. Терміни
основних потоків робіт у RUP [4, С. 99-120].
|
2
|
|
11
|
5
|
СP.11 – Автоматизація функцій
управління проектами. Управління вимогами при реалізації програмних проектів
1. Використання
інструментів управління проектами відповідно до рівнів моделей SEI
CMM/CMMI [6, С. 931-964].
2. Інструментальні
засоби конструювання програмного забезпечення [6, С. 938-940].
3. Інструменти,
що використовуються в процесі програмного інжинірингу в життєвому циклі
програмного забезпечення [6, С. 948-951].
4. Інструментальні
засоби для супроводу програмного забезпечення [6, С. 945-948].
5. Управління
вимогами на основі UML [8, С. 149-154 243-252, 301-312]
6. Управління
вимогами в стандартах SEI SMM/CMMI та ISO 9000 [8, С. 419-425].
7. Метод FAST при визначенні вимог [6,
С. 526-527]
8. Метод JAD при визначенні вимог [6, С.
527-532]
|
4
|
|
12
|
6
|
СP.12 – Менеджмент конфігурації
програмного забезпечення
1. Організація
менеджменту конфігурацій при виконанні програмних проектів. [4,
С. 183-198; 6, С. 1006]
|
2
|
|
13
|
6
|
СP.13 – Управління персоналом
при реалізації програмних проектів
1. Стандарт
P-CMM [5, С. 138-140].
2. Створення команди учасників програмного
проекту [6, С. 202-237].
|
2
|
|
14
|
7
|
СP.14 – Аутсорсинг програмних
проектів
1. Дистанційне
керування проектами [6, С. 1066].
2. Юридичні
питання при реалізації аутсорсингових проектів [6,
С. 1007].
3. Питання сертифікації у аутсорсингових
проектах [6, С. 1066].
|
4
|
|
15
|
8
|
СP.15 – Безперервне поліпшення
процесів виконання програмних проектів
1. Модель
вдосконалення процесу розробки програмного забезпечення на основі шести
етапів [6, С. 1001].
|
3
|
|
16
|
8
|
СP.16 – Сучасні системи
управління проектами
1. Оцінка мотивації міжнародних проектів [1, C. 485-486]
2. Еволюція систем управління проектами [1, C. 25-28]
|
3
|
|
Всього за
семестр, год.
|
40
|
2.2 Критерії
оцінювання знань
Поточна перевірка знань студентів з питань, що виносяться на
самостійне опрацювання, відбувається з використанням автоматизованої системи
тестування. Тестування студента відбувається в складі групи в присутності
викладача. Оцінка виставляється автоматично. Результати доводяться студентам
лише після завершення тестування всієї групи.
Відповіді студентів
оцінюються автоматично від 0 до 5 балів. Оцінка розраховується як сума балів
вибраних студентами відповідей на запитання тесту. Кількість балів, в яку
оцінюється кожна правильна відповідь, залежить від складності запитання. Мінімальну
суму – 0 балів – одержують студенти, які не вказали жодної правильної
відповіді. Максимальна сума – 5 балів – виставляється, якщо всі
вказані відповіді були правильними.
3.1 Завдання
для підсумкового контролю знань
Підготовка до заліку відбувається після закінчення теоретичної
частини семестру. Час, відведений на підготовку та проведення семестрового
контролю з дисциплін поточного семестру, формує сесію.
До заліку допускаються студенти, які повністю виконали всі інші
види навчальної роботи, передбачені навчальним планом з даної дисципліни. Залік
проводиться в електронній формі формі у вигляді
тестування. Відповіді перевіряються автоматично і оцінка оголошуються зразу
після закінчення тестування.
Для підготовки до тестування теоретичні питання беруться з
таблиці 3.1 – в довільному порядку.
Таблиця 3.1 – Теоретичні
питання для підсумкового контролю знань
|
№ пор.
|
Варіанти контрольних запитань
|
|
Блок 1 – Проекти інформатизації та основні відомості
теорії управління проектами
|
|
1.
|
Життєвий цикл проекту.
|
|
2.
|
«Залізний трикутник» у менеджменті проектів..
|
|
3.
|
Еволюція підходів до управління проектами інформатизації.
|
|
4.
|
Класифікація проектів
|
|
5.
|
Ресурси і обмежуючі фактори проектів інформатизації.
|
|
6.
|
Вплив зовнішніх факторів на виконання проектів інформатизації
|
|
7.
|
Основні складові зовнішнього та внутрішнього середовища
проектів інформатизації.
|
|
8.
|
Ролі учасників проектів інформатизації.
|
|
9.
|
Зв’язок моделі життєвого циклу програмного проекту і підходів
до управління та показників програмних проектів.
|
|
10.
|
Неструктурований життєвий цикл програмних проектів
|
|
11.
|
Каскадна модель життєвого циклу програмних проектів
|
|
12.
|
V-подібна модель життєвого циклу
|
|
13.
|
Модель життєвого циклу на основі розробки прототипів.
|
|
14.
|
Інкрементна модель
життєвого циклу програмного проекту
|
|
15.
|
Спіральна модель проектування.
|
|
16.
|
Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів
інформатизації..
|
|
17.
|
Стандарт ISO/IEC 15504
|
|
18.
|
Стандарт SEI SW-CMM. Стандарт SEI CMMI..
|
|
19.
|
Порівняння CMMI та ISO/IEC 15504.
|
|
20.
|
Стандарти ISO у сфері інформаційних систем.
|
|
Блок 2 – Управління ресурсами проектів
|
|
1.
|
Етапи структуризації проектів.
|
|
2.
|
Розрахунок вартості проекту.
|
|
3.
|
Розрахунок трудовитрат на основі хронологічних даних.
|
|
4.
|
Метод побудови бліц-моделі при оцінці обсягу проекту
|
|
5.
|
Методології управління проектами.
|
|
6.
|
Моделі, які складають методологію MSF.
|
|
7.
|
Модель процесу MSF
|
|
8.
|
Планування з урахуванням ризиків у MSF
|
|
9.
|
Загальна характеристика методології RUP
|
|
10.
|
Статичний зміст процесу у RUP.
|
|
11.
|
Життєвий цикл програмного проекту згідно з методологією RUP.
|
|
12.
|
Планування, визначення пріоритетів, оцінка ризику та контроль
виконання вимог
|
|
13.
|
Метод FAST при визначенні вимог
|
|
14.
|
Метод JAD при визначенні вимог
|
|
15.
|
Інструментарій для планування і контролю за ходом виконання
проекту
|
|
16.
|
Засоби для оцінки економічних параметрів і ризиків програмних
проектів
|
|
17.
|
Використання інструментів управління проектами відповідно до
рівнів моделей SEI CMM/CMMI
|
|
18.
|
Модель програмного забезпечення MSF
|
|
19.
|
Терміни основних потоків робіт у
|
|
20.
|
Орієнтація на випуск версій продукту у MSF
|
|
Блок 3 – Управління програмними проектами
|
|
1.
|
Управління вимогами при реалізації програмних проектів.
|
|
2.
|
Забезпечення взаємодії із замовником при реалізації програмних
проектів.
|
|
3.
|
Управління вимогами на основі підходу до ітеративного
створення версій при реалізації програмних проектів.
|
|
4.
|
Інтеграція управління вимогами у загальний процес управління
програмними проектами
|
|
5.
|
Управління вимогами на основі UML.
|
|
6.
|
Менеджмент конфігурації при реалізації програмних проектів.
|
|
7.
|
Контроль версій як одна із складових менеджменту конфігурацій
|
|
8.
|
Поняття кортежу програми, кортежу проекту та паспорту проекту
при виконанні програмних проектів.
|
|
9.
|
Інструментальні засоби менеджменту конфігурацій програмного
забезпечення
|
|
10.
|
Стандартизація внутрішніх процесів при виконанні програмних
проектів
|
|
11.
|
Забезпечення взаємодії учасників програмного проекту
|
|
12.
|
Корпоративна культура при реалізації програмних проектів
|
|
13.
|
Управління
віддаленими учасниками програмних проектів.
|
|
14.
|
Основні принципи розподілення ролей учасників програмного
проекту
|
|
15.
|
Управління взаємодією із замовниками аутсорсингового
проекту
|
|
16.
|
Управління виконавцями аутсорсингового
проекту.
|
|
17.
|
Дистанційне керування проектами
|
|
18.
|
Питання сертифікації у аутсорсингових
проектах
|
|
19.
|
Інновації у сфері програмного забезпечення і їх вплив на
параметри «залізного трикутника»
|
|
20.
|
Забезпечення конкурентноздатності
середовища розробки
|
3.2 Критерії оцінювання відповіді
Теоретичні питання оцінюються, виходячи з наступних
критеріїв:
Оцінка «відмінно» ставиться, якщо теоретичні
питання розкриті повно, студент
висвітлив основні поняття, проаналізував та обґрунтував свої відповіді.
Оцінка «добре» ставиться, якщо
теоретичні питання розкриті повно, але містять окремі помилки, які не
призводять до викривлення сутності питань, що розглядаються.
Оцінка «задовільно» – якщо
теоретичні питання висвітлені неповно і лише на репродуктивному рівні, студент
продемонстрував знання тільки основної частини програмного матеріалу.
Оцінка «незадовільно» – теоретичні
питання висвітлені не повно, безсистемно і мають суттєві помилки.
Виконання практичного завдання оцінюється, виходячи
з наступних критеріїв:
Оцінка «відмінно» ставиться, якщо завдання виконано на
рівні 90-100%.
Оцінка «добре» ставиться,
якщо завдання виконано на рівні 75-85%.
Оцінка «задовільно» – завдання
виконано на рівні 60-70%.
Оцінка «незадовільно» – завдання
виконано на рівні менше ніж 55%.
1. Блага Н. В. Управління
проектами: навч. пос.
Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 152 с.
2. Ноздріна Л., Ящук В., Полотай О. Управління проєктами.
Київ: Центр навчальної літератури, 2020. 432 с.
3. Строкань, О. В., Мірошниченко
М.Ю. Управління ІТ-проєктами: лабораторний практикум.
Мелітополь: Видавничо-поліграфічний центр «Люкс»,
2020. 135с.
4. Хігні Д. Основи управління проєктами. Харків: Фабула, 2020. 272 с.
5. Качан Г. М.
Особливості курсу «управління іт-проектами» в закладах вищої освіти. Науковий
часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи
навчання. 2020. № 22(29). С. 73–80.
6. . A Guide
to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Seventh Edition: Project Management Institute, 2021. 250 p.
7. Tkachenko O., Tkachenko
K. Огляд сучасних систем управління ІТ-проектами. Цифрова платформа:
інформаційні технології в соціокультурній сфері. 2019. Т. 2. №. 1. С. 27– 40.
8. Джозеф Хігні.
Основи управління проєктами. К.: Фабула, 2020. 272 с.
9. Інститут управління проєктами (Project Management Institute). URL: https://www.pmi.org/about (дата
звернення 02.08.2023 р.)
10. Колодін М. Ю. Гнучкі
технології програмування. URL: http://www.computer.edu.ru/ myke/se/index.shtml (дата звернення 02.08.2023 р.).
11.
Кондіус І.С. Електронний навчальний курс, розроблений на
базі платформи LMS Moodle, розміщений на навчальному
порталі за адресою URL: https://mdl.lntu.edu.ua/
course/view.php?id=7601
(дата звернення 02.08.2023 р.).
