8.5 Випробування автомобілів як метод оцінки показників якості

Раніше вже зазначалося, що якість товару описується сукупністю окремих його властивостей, кожна з яких проявляється переважно через кількісні показники. Визначення фактичних значень параметрів здійснюється експериментально, шляхом проведення різноманітних випробувань.

При купівлі легкового автомобіля кожний споживач керується власними критеріями, однак є й спільні для більшості, зокрема – це надійність, безпека, комфорт, зрештою, ціна та затрати на володіння. Але, якщо вартість легковика сьогодні не є таємницею, то отримання об’єктивної інформації про його споживчі властивості (якісні характеристики) в Україні складає певні труднощі і, не в останню чергу, через її упередженість, а то й просто відсутність.

За результатами досліджень вітчизняних маркетологів приблизно 49% потенційних покупців при виборі автомобіля покладаються на думку друзів і знайомих, 38% – спеціалістів СТО, 8% – продавців-консультантів в автосалонах. Інформація, яку вони отримують буде різною за змістом та, переважно суб’єктивною, оскільки відображатиме погляди реальних чи потенційних власників автомобілів, механіків з обслуговування і ремонту, зрештою дилерів, кінцевою метою яких є реалізація товару.

Існує прошарок покупців, які ретельно збирають різноманітний матеріал про майбутній автомобіль, намагаючись особисто формувати думку про нього. Однак і цей шлях не найкращий через те, що дані, які потрапляють у періодику, проспекти, літературу постачаються заводами-виробниками чи його офіційними представниками. Видрукувані технічні характеристики автомобілів часто отримуються за умов близьких до ідеальних або складені з оптимальних результатів, а описи, як правило, несуть рекламний відтінок. Натомість, найкращим методом отримати достовірну інформацію про споживчі властивості автомобіля вважаються випробування або спеціальні тести.

В автомобільній галузі розроблена та функціонує система всебічних випробувань усіх типів транспортних засобів. Класифікація за різними ознаками основних видів випробувань продукції автомобілебудування наведена на рисунку 8.5.

Як видно з класифікації (див. рис. 8.5), випробування розрізняються за об’єктами, призначенням, способами та умовами проведення, оцінюваними експлуатаційно-технічними властивостями. В ролі об’єктів виступають дослідні і макетні зразки нових або модернізованих автомобілів та їх модифікації, зразки першої промислової партії і поточної продукції, зарубіжні транспортні засоби. Автомобілі, наприклад, серійного виробництва проходять вибірково контрольні, ресурсні, сертифікаційні випробування, а також випробування на надійність.

За тривалістю проведення випробування поділяються на нормальні та прискорені. Нормальні – це випробування автомобіля – методи й умови

Рисунок 8.5 – Класифікація основних видів галузевих

випробувань автомобілів

проведення яких забезпечують отримання необхідного об’єму інформації в термін, передбачений відповідними умовами і режимами експлуатації. При прискорених випробуваннях необхідна інформація одержується у більш короткий строк.

Порівняльні випробування проводяться з метою співставлення показників (характеристик) експлуатаційних двох або більшої кількості однотипних автомобілів. Щоб отримати більш точні результати випробування проводять для усіх відібраних зразків, бажано одночасно, тобто в однакових метеорологічних умовах, на одних і тих же дорогах з використанням одного обладнання.

Експертні випробування проводять спеціалісти в галузі випробувань та експлуатації автомобілів. Вони залучаються в якості експертів з метою оцінити показники експлуатаційних властивостей, в тому числі таких, для визначення яких об’єктивні (інструментальні) методи дослідження і оцінки не дозволяють дати остаточний результат через складність та неоднорідність системи ВАДС (“водій – автомобіль – дорога – середовище”). Основою експертних випробувань, поруч з кваліфікацією, є характеристики експерта-випробовувача як суб’єкта, котрий проводить дослідження.

При дослідженні експлуатаційно-технічних властивостей автомобіля аналізують його тягово-швидкісні і гальмівні якості, паливну економічність, керованість та стійкість, плавність ходу тощо. З цією метою проводяться дорожні (дорожньо-лабораторні) випробування.

Щоб оцінити пасивну безпеку, використовуються стенди для розбивання автомобілів, спеціальне лабораторне обладнання, в тому числі манекени, а сам процес випробувань отримав назву краш-тестів.

Експлуатаційні випробування ставлять за мету оцінити відповідність умовам та вимогам експлуатації, виходячи з типу та призначення автомобіля, зібрати дані про його надійність, а також надійність агрегатів, вузлів і деталей, уточнити параметри, необхідні для нормування витрат паливно-мастильних матеріалів, періодичності технічних обслуговувань, потреби в запасних частинах.

Ресурсні випробування призначаються для підтвердження заданого технічними умовами ресурсу автомобіля, його основних агрегатів та вузлів. Як і експлуатаційні, вони дозволяють отримати дані про надійність транспортних засобів.

Під час спеціальних випробувань перевіряється здатність автомобіля працювати в особливих (північних, тропічних, високогірних районах, районах сухого, вологого клімату) умовах та його придатність до перевезення вантажів.

Сертифікаційні випробування виконують офіційно уповноважені органи з метою встановлення відповідності характеристик властивостей автомобіля міжнародним і (або) національним нормативно-технічним документам на предмет видачі дозволу на експлуатацію автомобіля у відповідній країні.