8.3 Поняття про
конкурентоспроможність товару
Одним зі стрижнів
комерційного успіху товару в ринковій економіці вважається його
конкурентоспроможність – більш високе, у порівнянні з товарами-аналогами,
співвідношення сукупності якісних характеристик товару та затрат на його
придбання і споживання при їх відповідності вимогам конкретного ринку або
окремого сегменту у певний період часу. З формулювання випливає, що
конкурентоспроможність – відносна величина, яка тісно пов’язана з конкретним
місцем та часом продажу товару, а оскільки у кожного споживача є свій критерій
задоволення власних потреб, то вона може набувати ще й індивідуального
відтінку.
Для того, щоб задовольнити
свої бажання, покупцеві не достатньо лише придбати товар. Якщо це технічно
складний виріб, яким є легковий автомобіль, то його власникові необхідно буде
нести додаткові витрати, пов’язані з навчанням водінню, експлуатацією,
технічним обслуговуванням та ремонтом, сплачувати транспортні і страхові збори.
Таким чином, затрати споживача складатимуться з витрат на купівлю (ціна товару)
і витрат, пов’язаних із споживанням, сума яких називається ціною споживання.
Остання, як правило, перевищує ціну продажу, зокрема для автомобіля у 5…7
разів.
Аналіз поведінки споживачів
показує, що вони віддають перевагу товару, в якого відношення корисного ефекту
до затрат на його придбання та використання максимальне у порівнянні з іншими,
аналогічними, виробами. У загальному вигляді, умова конкурентоспроможності
описується формулою:
К= ЕК ∕ ЦС ® max,
де ЕК – корисний ефект;
ЦС – ціна споживання.
Встановити, чи відповідає товар цій умові можна лише за
допомогою порівняння його технічних та економічних параметрів з аналогічними
параметрами, які необхідні споживачеві, або з параметрами виробу-зразка.
Група технічних параметрів визначає технічний рівень та якість
товару і формує його споживчі властивості. До її складу входять класифікаційні,
конструкційні, нормативні, ергономічні, естетичні параметри, параметри
надійності, безпеки тощо. Номенклатура економічних параметрів, які
застосовуються при оцінці конкурентоспроможності характеризується структурою
певних затрат споживача. Економічні показники включають ціну
товару,
вартість навчання, експлуатаційних матеріалів, запасних частин, затрат на
технічне обслуговування, ремонт, страхування, податки.
Якість товару вважається
сьогодні головною серед ряду факторів, які визначають його
конкурентоспроможність на ринку. Як економічна категорія, вона віддзеркалює
сукупність властивостей, що зумовлюють ступінь придатності продукту
задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. В умовах вільної
конкуренції увагу споживача з двох однакових виробів здебільшого привертає
дешевший, а за однакових цін, безперечно, – якісніший.