6.2 Суть і технологія утилізації
Утилізація (від лат. utilis – корисний) означає використання з
користю. Спеціалісти концерну DAIMLER-BENZ AG підрахували, що з автомобіля до
утилізації будуть придатними: листове залізо – 85...90%; агрегати – 80%;
пластикові деталі – 70%; стартер і генератор – 55...60%; панель приладів, кермо
– 45...50% Натомість, пристрої, які відповідають за безпеку і екологічність,
повторному використанню не підлягають. Зокрема це стосується подушок і ременів
безпеки, піротехнічних патронів, сидінь з вмонтованими ременями/подушками
безпеки, обмежувачів повороту коліс в сборі, каталітичних нейтралізаторів,
глушників.
Невід’ємною частиною утилізації вважається рециклінг (повторне
використання) – надання матеріалам необхідних властивостей, що дозволяє
використати їх повторно. Так, наприклад:
– корпуси АКБ
переробляють на бризковики, захисні плівки для сидінь;
– старі
покришки на нові шини;
– матеріал із
пластикових пляшок використовується в оздобленні салону;
– з вторинної
сировини виготовляють бампери, оббивку багажника, килимки;
– з металу –
господарське начиння, огорожу.
На усіх підприємствах-утилізаторах автомобілі утилізуються та
переробляються за однаковою технологічною схемою, яка може нараховувати до
восьми етапів:
1-й етап – прийом автомобіля і встановлення його на пост
розбирання;
2-й – злив технічних рідин (залишків бензину, моторної і
трансмісійної оливи, гальмівної і охолоджувальної рідин, рідини з
гідропідсилювача, гідропневмопідвіски) в сумарному обсязі 19...20 л;
3-й – зняття акумуляторної батареї, всіх піротехнічних деталей,
в тому числі тих, які викликають спрацювання повітряних подушок безпеки;
4-й – демонтаж двигуна, агрегатів і деталей, які можна
використати повторно у якості запасних частин;
5-й – демонтаж коліс, стекол, чистосортної пластмаси (неметалеві
вироби, деталі);
6-й – пресування та подрібнення залишків автомобіля;
7-й – сортування чорного і кольорового металів шляхом магнітної
та масової сепарації;
8-й – залишки, – „легку фракцію” (до 15%) використовують як
паливо в теплоелектростанціях (хімічний рециклінг).
Разом переробляється до 95% від загальної маси.
Подібна схема переробки старих автомобілів запроваджена у
Німеччині на заводах з утилізації транспортних засобів марок MERCEDES-BENZ та
BMW, де досягнуто найвищий рівень утилізації і пов’язується це з жорсткими
екологічними вимогами. В липні 1997 року Бундестагом до основного Федерального
закону був прийнятий спеціальний „Припис про утилізацію старих машин” у якому
відображена вся суть і основа методу утилізації автомобілів.
Сьогодні у ФРН функціонує багаторівнева система вирішення
проблеми утилізації і переробки старих автомобілів, яка виглядає таким чином:
– перший рівень – виробники автомобілів повинні використовувати
як найбільший відсоток матеріалів, що піддаються подальшій утилізації та
переробці;
– другий рівень – створені невеликі фірми з переробки, які
фінансуються адміністраціями округів, або регіональними дилерами (працюють без
прибутку);
– третій рівень – збудовані спеціалізовані підприємства-утилізатори;
– четвертий рівень – створені і діють об’єднання та спільні
програми за участю дослідних інститутів, автовиробників, хімічних і
металургійних концернів, державних органів.