3.5 Придбання автомобіля за кордоном

3.5.1 Документи, що підтверджують правомірність володіння і користування транспортними засобами

 

На придбані у торговельних організаціях чи інших фірмах, організаціях, установах або оформлені через такі заклади, фірми, організації, установи транспортні засоби, такими документами можуть бути оформлені на фірмових бланках і завірені печатками рахунки, чеки, рахунки-фактури, інвойси та інші документи, видані торговельними організаціями країни, де здійснювався продаж. В них обов'язково зазначаються дата продажу, номери шасі, кузова та двигуна, модель і рік виготовлення, ціна, а також прізвище, ім’я, по батькові особи, котрій продано транспортний засіб.

На придбані (отримані) у приватних осіб транспортні засоби такими документами можуть бути нотаріально засвідчені у країні придбання або засвідчені у консульських установах та посольствах України в країні придбання договори купівлі-продажу, міни та дарування.

Документами, що підтверджують правомірність володіння транспортним засобом, також є технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи, видані уповноваженими органами країни, належним чином оформлені в країні придбання на власника транспортного засобу.

Документи, що підтверджують правомірність користування (у тому числі з правом розпорядження) транспортним засобом – це нотаріально засвідчені довіреності (доручення) на право користування, видані як приватними, так і юридичними особами; належним чином оформлені договори найму або прокату.

 

3.5.2 Класифікація автомобілів за товарними групами

 

Як товарні групи, автомобілі класифікуються на легкові, вантажні, вантажопасажирські автофургони і автобуси. Для кожної з цих груп присвоюються відповідні коди УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності):

а) УКТ ЗЕД 8701 – тягачі;

б) УКТ ЗЕД 8702 – автобуси;

в) УКТ ЗЕД 8703 – легкові автомобілі;

г) УКТ ЗЕД 8704 – вантажні автомобілі.

Залежно від того, до якого коду належить транспортний засіб встановлюються види і розміри митних платежів та зборів. Зокрема, автофургони можуть класифікуватися як вантажні (товарна група              УКТ ЗЕД 8704) тільки за умови, що у технічному паспорті вони зазначені саме так. Якщо цього немає, то для того, щоб їх визнати вантажними, необхідне одночасне виконання всіх нижчезазначених вимог:

1) відсутня внутрішня обробка салону, яка відповідає транспортним засобам, що перевозять пасажирів (оббивка, світло тощо);

2) відсутні сидіння для пасажирів та пристрій для їх кріплення;

3) відсутні бокові вікна.

Вантажно-пасажирські автофургони, як правило, виготовляються на базі мікроавтобуса або легкового автомобіля модифікації “пікап”. Вони вважаються транспортними засобами, які без конструктивних змін можуть використовуватися як для перевезення людей (не більше ніж дев'ять осіб, включаючи водія), так і вантажів, тому класифікуються у товарній позиції УКТ ЗЕД 8703 – легкові автомобілі. Автотранспортні засоби призначені для перевезення більше як 9 осіб відносяться до тієї ж позиції, що й автобуси (група УКТ ЗЕД 8702).

 

3.5.3 Ввезення транспортних засобів на територію України

 

Ввезення транспортних засобів на митну територію України тимчасово або з метою транзиту регламентується Законом України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” № 2681-III від 03.09.2001 і Наказом Держмитслужби України № 1118 від 17.11.2005.

У випадку тимчасового в’їзду (транзиту) транспортного засобу на територію України громадянин має право ввезти автомобіль на строк до 10-ти днів за умови усного декларування про виїзд з території України на вказаний термін і без сплати будь яких митних зборів та податків.

Термін 10 днів є максимальним для транзиту транспортного засобу на території України, у тому числі і для громадян України, які проживають за межами України та знаходяться на тимчасовому консульському обліку в іншій країні.

Для підтвердження того, що громадянин на даний момент не проживає на території України, він повинен пред’явити закордонний паспорт з відміткою про тимчасовий консульський облік, а також документи, які підтверджують право власності на автомобіль та те, що він зареєстрований для постійного користування в реєстраційних органах іноземної держави.

За умови неможливості виконання зобов’язання, наданого митним органам на здійснення транзиту чи доставки до митниці призначення у встановлений термін з об’єктивних причин (аварія, виведення з ладу, пошкодження транспортного засобу, викрадення, хвороба власника (користувача) транспортного засобу тощо), власник або уповноважена ним особа повинен звернутися з письмовою заявою про продовження терміну виконання зобов’язання із зазначенням причин неможливості доставки транспортного засобу у визначений термін та подати документи, що підтверджують даний факт, керівництву відділу митного оформлення автотранспортних засобів.

Якщо громадянину необхідно перебувати на території України більше ніж термін транзиту, але терміном до одного року, йому необхідно оформляти тимчасове ввезення транспортного засобу на митну територію України. При цьому необхідно надати документи, які підтверджують реєстрацію для постійного користування в реєстраційних органах іноземної держави. Громадянину також потрібно внести в якості застави на рахунок митної служби України суму, яка дорівнює усім податкам та зборам, що сплачуються при ввезенні транспортного засобу для вільного користування (ПДВ, акцизний збір, та ін.). Ці гроші повертаються власнику, якщо він у встановлений термін вивезе транспортний засіб з території України, у іншому випадку застава не повертається.

Згідно з п. 4.1 Наказу Держмитслужби України № 1118 від 17.11.2005, звільняються від оподаткування на ввезення транспортного засобу громадяни інших країн, які прибувають в Україну з метою постійного проживання, а також громадяни-нерезиденти України за таких умов:

а) постійне проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року:

– для іноземців та осіб без громадянства – з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні;

– для громадян України – з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку – до дати отримання паспорта громадянина України);

б) перебування ТЗ у власності громадянина не менше одного року з дати набуття права власності на ТЗ до дати:

– для іноземців та осіб без громадянства – отримання посвідки на постійне проживання або отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні;

– для громадян України – зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку – до дати отримання паспорта громадянина України;

в) перебування ТЗ на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року:

– для іноземців та осіб без громадянства – з дати підтвердження факту постійного проживання в країні попереднього місця проживання до дати отримання посвідки на постійне проживання або до дати отримання паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні;

– для громадян України – з дати поставлення до дати зняття з постійного консульського обліку, а за відсутності відмітки про зняття з постійного консульського обліку – до дати отримання паспорта громадянина України.

 

3.5.4 Митне оформлення автомобіля і митні платежі

 

Усі транспортні засоби, що ввозяться на територію України у якості товару чи інвестицій, підлягають митному оформленню. Порядок митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам на правах власності або користування (в тому числі з правом розпорядження), а також таких, що переміщуються через митний кордон України і належать підприємствам, установам, організаціям, закладам, іншим юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності встановлений “Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України”, затверджених Державною митною службою наказом № 1118 від  17 листопада 2005 р.

Митне оформлення вузлів та агрегатів здійснюється у тому ж порядку, що й для транспортних засобів.

З моменту перетину митного кордону транспортний засіб знаходиться під митним контролем і його власник має пройти процедуру розвантаження з подальшим отриманням вантажної митної декларації (ВМД) для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України. Щоб пройти процедуру розмитнення потрібно подати усі необхідні документи, а також сплатити митні платежі.

Основою для визначення розміру митних платежів є митна вартість. Визначення митної вартості транспортних засобів, ввезених в Україну, проводиться на підставі наявних договорів купівлі-продажу, дарування, міни, рахунків-фактур, фактур, інвойсів.

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої вартості транспортних засобів їх вартість може визначатися безпосередньо митними органами на підставі наявної у митному органі цінової інформації на такі або аналогічні транспортні засоби.

Розміри митних платежів залежать від того, до якої категорії товарів (акцизні чи безакцизні) відносяться транспортні засоби, з якою метою вони ввозяться, а також віку транспортного засобу, типу двигуна і робочого об’єму його циліндрів.

Згідно з Податковим Кодексом України до не підакцизних відносяться окремі види транспортних засобів (тягачі, вантажні автомобілі, мікроавтобуси вантажного виконання, пасажирські автобуси, мікроавтобуси з кількістю дев’ять  і більше пасажирських місць) відповідних кодів –  УКТ ЗЕД 8701, -8702 і -8704.

При ввезенні підприємствами непідакцизних автомобілів як товару оплаті підлягає:

1) митний збір – у розмірі, еквівалентному 0,2% від митної вартості на підставі Постанови КМУ № 65 від 27.01.1997 р.;

2) мито – у розмірі 10% від митної вартості,  яке щорічно буде знижуватися приблизно на 1,0% починаючи з 2016 року для автотранспортних засобів, ввезених з території Європейського Союзу;

3) податок на додану вартість (ПДВ) – 20% від митної вартості з урахуванням належних до сплати митних зборів та мита відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”.

При оформленні непідакцизного транспортного засобу для власних потреб згідно з Указом Президента 499/95 від 30.06.1995 р. організація звільняється від сплати ПДВ. До документів необхідно додати гарантійний лист, що даний засіб буде використовуватися лише для власних потреб.

При оформленні транспортного засобу як інвестиції до всіх    документів необхідно додати підтвердження фірми-інвестора про те, що такий засіб дійсно є інвестицією та сплатити лише митний збір (0,2%). На суму мита оформляється вексель, який гаситься після постановки транспортного засобу на баланс, а сума ПДВ нараховується умовно інформативно.

До підакцизних відносяться усі легкові автомобілі (код ТНЗЕД 8703), розмір митних платежів для яких обчислюється, виходячи з таких обов'язкових платежів:

1) митний збір – 0,2% від митної вартості автомобіля;

2) мито – у розмірі 10% від митної вартості,  яке щорічно буде знижуватися приблизно на 1,0% починаючи з 2016 року для легковиків ввезених з території Європейського Союзу;

3) акцизний збір – виходячи з типу і робочого об’єму циліндрів двигуна на підставі таблиці, наведеної у Податковому Кодексі України;

4) ПДВ 20% – визначається, виходячи з документально засвідченої вартості автомобіля з урахуванням належних до сплати митних зборів, мита і акцизного збору.