2.3 Система забезпечення запасними частинами

Конкретна ситуація на ринку – фактор, який необхідно враховувати. Середній вік автомобіля в Україні сьогодні досить великий (див. тему 1). Переважна більшість транспортних засобів у країні експлуатується десять і більше років. Нормальне вибуття парку за терміном експлуатації має складати 6...10% в рік, а фактично в останні двадцять років ця частка в Україні становила всього 0,1%. Тобто, зі 1000 автомобілів вибував з експлуатації лише один.

При запланованому термінові експлуатації витрати на технічне обслуговування, ремонт і запасні частини складають більше ніж вартість самого автомобіля. З часом ці витрати починають катастрофічно зростати. Автомобіль, який переступив амортизаційний термін служби (понад 10 років), “поглинає” запасних частин, як 4-5 його „молодших колег”. Безперечно, цей фактор має суттєвий вплив як на розвиток автосервісу в цілому, так і на пропозиції конкретної СТО. Крім того, у створенні системи автосервісу зацікавлені заводи-виробники, хоча можливості у них, як вже згадувалося, обмежені.

Якісний автосервіс передбачає своєчасне і безперебійне забезпечення необхідними запасними частинами, а з точки зору споживача наявність запасних частин означає їх заміну у терміни та на умовах, які його задовольняють.

Організація системи забезпечення запасними частинами обумовлена такими факторами:

а) чисельною номенклатурою запасних частин по кожній моделі автомобіля (на деяких складах є понад 120 тис. найменувань);

б) великою кількістю моделей та модифікацій автомобілів, що експлуатуються;

в) порівняно великим терміном експлуатації автомобілів (від початку випуску моделі до її виходу з експлуатації минає 20...35 років (як наприклад ВАЗ-2101);

г) частою зміною моделей і модифікацій автомобілів;

д) складністю в отриманні інформації про надійність і неоднаковими значеннями їх показників у різних експлуатаційних умовах;

е) невизначеністю факторів інтенсивності експлуатації автомобілів;

є) великою кількістю постачальників запасних частин;

ж) сезонними та іншими нерівномірностями у зношуванні та заміні деталей, вузлів.

Потреба у запасних частинах значною мірою залежить також від інтенсивності експлуатації та структури парку. Істотним також для системи забезпечення запчастинами є вирішення таких проблем як:

1) планування випуску запчастин;

2) організація систем управління запасами;

3) доставка запасних частин;

4) облік та контроль за витратами;

5) схоронність і рух запчастин;

6) організація інформаційного забезпечення.

Фірми вважають завершеною підготовку до виходу на ринок нової моделі автомобіля, якщо на регіональних складах майбутніх ринків є необхідний мінімум запасних частин.