Тема 5: Санітарні рубки та інші заходи з формування й оздоровлення лісів

План:

1. Класифікація санітарно-оздоровчих заходів за видами.

2. Передумови призначення СОЗ, індикація ушкодженості деревостанів.

3. Особливості проведення СОЗ.

3.1 Ліквідація захаращеності.

3.2 Санітарні рубки вибіркові.

3.3 Санітарні рубки суцільні.

 

1. Класифікація санітарно-оздоровчих заходів за видами.

Ріст та розвиток деревостанів супроводжується ослабленням та засиханням частини дерев, причиною чого може бути не тільки дефіцит вологи та поживних речовин, але й ураження збудниками хвороб, заселення шкідниками. При систематичному і якісному проведенні рубок догляду ослаблені дерева видаляються із насадження, чим поліпшується його санітарний стан. У разі несвоєчасного проведення рубок догляду та після закінчення терміну їх проведення у деревостанах накопичуються сухостійкі дерева, що небажано. У сосняках України, які створено на староорних землях, досить часто дерева уражуються збудником кореневої губки, масово всихають. Усе цє потребує спеціальних заходів, які забезпечують оздоровлення лісостанів.

Це зумовлено цілим комплексом негативних факторів – глобальним потеплінням, зміною гідрологічного режиму, негативним впливом періодичних атмосферних посух, погіршенням екологічних чинників.

До санітарно-оздоровчих заходів належать:

- ліквідація захаращеності;

- вибіркові санітарні рубки;

- суцільні санітарні рубки;

- запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;

- захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.

Санітарні рубки – найбільш поширені із цілого ряду оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства з метою попередження появи і розповсюдження шкідників і хвороб лісу.

 

2. Передумови призначення СОЗ, індикація ушкодженості деревостанів.

При проведенні санітарних рубок вибирають сухостійні, заселені стовбурними шкідниками дерева, а також ті, що відмирають (якщо крона усохла більше, ніж наполовину). Крім цього, видаляються вітровальні, буреломні і сніголомні дерева, пошкоджені грибними і раковими хворобами, сірянкою, а також ті, що мають нахил більше 30°.

Ознаками для призначення до санітарної рубки дерев хвойних порід є:

*сильна ажурність крони з одночасним пожовтінням хвої, відсутність приросту – при вершинному типі відмирання.

*наявності бурого борошна та інших ознак заселення вторинними шкідниками – при окоренковому типі.

 

Дерева листяних порід, заселені стовбуровими шкідниками, розпізнаються й призначаються до санітарної рубки за умов:

*свіжого зав’ядання крон і ознак діяльності шкідників у окоренковій частині стовбурів. У насадженнях, які уражені кореневою губкою, одночасно з вибіркою уражених дерев потрібно вибирати й ослаблені з частково пожовтілою кроною і блідою укороченою хвоєю

 

Пошкодженість дерев визначають за модифікованою шкалою категорії стану життєвості дерев з виділенням таких категорій:

I – здорові дерева – без ознак пошкодження;

II – ослаблені дерева, в яких пошкоджена, всохла або відсутня третина хвої (листя), знижений приріст;

III – сильно ослаблені дерева: пошкоджені, всохлі або відсутні дві третини хвої (листя), сильно знижений приріст;

IV – всихаючі: дерева з блідо-зеленою, жовтіючою хвоєю, в яких пошкоджені або відсутні понад дві третини хвої (листя);

V – свіжий сухостій: дерева всохли в поточному році, із сухою хвоєю або без неї;

VI – старий сухостій: дерева всохли в минулому році, без хвої, частково або повністю без кори, яка легко відокремлюється від стовбура.

 

Ступінь ушкодження деревостанів характеризуються індексом їх стану (табл. 5.1) або за ступенем їх біологічної стійкості (табл. 5.2)

Індекс стану для чистих деревостанів визначають за формулою:

де

Іс – індекс стану деревостану ( ² n);

k_1....k₆ – категорії стану від І до VI;

n₁...n₆ – кількість дерев даної категорії;

N – загальна кількість дерев на пробній площі.

 

Індекс стану для змішаних деревостанів визначають за формулою:

де

n_a, n_b, n_c – кількість дерев різних порід однієї категорії стану.

 

Таблиця 5.1

Шкала оцінки санітарного стану деревостанів

Індекс	Поточний середній періодичний радіальний приріст, % від контролю	Санітарний стан деревостану
1,00-1,50		Здоровий
1,51-2,50	71-100	Ослаблений
2,51-3,50	40-70	Сильно ослаблений
3,51-4,50	<40	Всихаючий
4,41-6,00	0	Мертвий

 

Розповсюдженість хвороб та заселеність деревостану ентомошкідниками визначається за формулою:

де

n – кількість пошкоджених (уражених) дерев;

N – загальна кількість обстежених дерев.

 

До неблагополучних в санітарному відношенні прийнято також відносити насадження, в яких поточний відпад у 2 і більше разів перевищує природний. Поточний відпад складається із всихаючих дерев та сухостою. Прийнято вважати відпад природнім, коли він не перевищує у середньовікових і старіших деревостанах 3%, а у молодняках – 4% від загального числа дерев.

 

Таблиця 5.2

Класи біологічної стійкості насаджень та ознаки для їх визначення

Показники	Класи біологічної стійкості насаджень
	І	ІІ	ІІІ
Розмір характеристика поточного відпаду	Менше ніж подвійна величина природного відпаду. Відбувається за рахунок дерев нижчих класів Крафта	Переважно в два і більше разів перевищує величину природного відпаду. Проходить та рахунок дерев основного намету з діаметром, близьким до середнього діаметра насадження
Загальний обсяг всихання деревостану	При вирубуванні сухостою повнота кінцева становить:
	не нижче 0,7	не нижче 0,4	не нижче 0,4
Ушкоджстсть хворобами і шкідниками	Відсутня або не більше 10%	6-40% (сухостою)	41-100% (сухостою)
Інші особливості	Повнота рівномірна, крони дерев густі, приріст нормальний, суховершинність <5%, лісове середовище не порушене	Повнота часто нерівномірна, крони багатьох дерев зріджені, ажурні, суховершинність >5% або масова , порушене лісове середовище

 

3. Особливості проведення СОЗ.

3.1 Ліквідація захаращеності.

Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі), хмизу та порубкових решток (лісосічна).

Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається та здійснюється в процесі рубок догляду за лісом, головного користування та інших рубок.

Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід вона здійснюється у разі, коли проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на гектарі насадження становить у молодняках 1 м³ і більше, а в середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах – 3 і більше м³.

Одночасно з ліквідацією захаращеності (якщо вона здійснюється як окремий захід) допускається прибирання вітровальних, сніголомних, сухостійних стовбурів за умови, що їх сумарний запас не перевищує 5 м³/га (про що в лісорубному квитку робиться відповідна відмітка).

 

3.2 Санітарні рубки вибіркові.

Вибіркові санітарні рубки здійснюються шляхом вилучення з насаджень сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та стихійними природними явищами і техногенними впливами окремих дерев або їх груп запасом 5 і більше м³/га за умови, що вилучення цих дерев не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,1.

Вибіркові санітарні рубки призначаються на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) – за погодженням з органами Міністерства екології.

Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами.

Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, провадиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. При відборі в соснових насадженнях, що ростуть у сухих та свіжих лісорослинних умовах, у перші 1-2 роки після пожежі за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться висота нагару на стовбурах (особливо небезпечний обпал нижньої частини зони тонкої кори), а у вологих умовах – обпал кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – 3/4 периметра і більше).

Вибіркові санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують: на весняних згарищах – до 1 липня, ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх – до 1 грудня поточного року.

Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева.

 

3.3 Санітарні рубки суцільні.

Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зниження повноти деревостанів нижче встановленої межі, призначається суцільна санітарна рубка. Рішення про проведення суцільної санітарної рубки приймається після обстеження насадження спеціальною комісією за участю міжрайонного інженера-лісопатолога, яка і визначає доцільність проведення рубки та складає відповідний акт. Дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп видають обласні державні органи лісового господарства.

Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів, що призвело до втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

Суцільні санітарні рубки слід проводити оперативно, щоб не допустити розповсюдження шкідників і хвороб на сусідні ділянки лісу. В осередках кореневої губки рубку слід проводити в осінньо-зимовий період, щоб не допустити природного засівання спор гриба.

Санітарні рубки не проводяться у насадженнях, які на наступний рік відводять під рубки догляду або головну рубку.