Тема 4: Рубки догляду в деревостанах
різного складу.
План:
1. Особливості проведення рубок догляду в соснових деревостанах.
2. Особливості проведення рубок догляду в дубових деревостанах.
3. Особливості проведення рубок догляду в грабових деревостанах.
4. Особливості проведення рубок догляду в березових деревостанах.
5. Особливості проведення рубок догляду в осикових деревостанах.
6. Особливості проведення рубок догляду в чорновільхових деревостанах.
7. Особливості проведення рубок догляду в смерекових деревостанах.
8. Особливості проведення рубок догляду в ялицевих деревостанах.
9. Особливості проведення рубок догляду в букових деревостанах.
1. Особливості проведення рубок
догляду в
соснових
деревостанах.
За своєю природою сосна світлолюбна,
швидкоросла в молодому віці, вітроопірна деревна порода. За екологічними
характеристиками – це оліготрофна, посухостійка та витривала до температурних
екстремумів рослина. У бідних борових сухих та перезволожених умовах вона
формує чисті прості лісостани, а в більш багатих лісорослинних умовах – змішані
складні.
Освітлення і прочищення
Чисті деревостани. Догляд у культурах
та молодняках природного походження починають переважно у віці 6-8 років при
вростанні і переплетенні крон. У дуже сухих умовах освітлення рекомендується
розпочинати після змикання крон, приблизно з п’ятирічного
віку. Рубки здійснюються низовим методом з видаленням відсталих у рості
екземплярів, рослин з дуже розрослими кронами та хворих, з різними вадами
дерев. При цьому застосовується суцільний спосіб зрідження селекційним
прийомом. У культурах часто використовуються лінійні та лінійно-селекційні
прийоми зрідження, при яких в залежності від ширини міжрядь сосна вирубується
рядами (через 1, 2, 3, 5
рядів), а в рядах, що залишилися догляд здійснюється на селекційній основі.
Зрідження
рекомендується здійснювати з урахуванням лісорослинних умов від 12% від запасу
у засушливих борових умовах, до 15-30% із поступовим зростанням трофності та з
максимумом до 15-30% у сугрудках. При цьому максимальне зниження зімкнутості у
свіжих та вологих умовах не повинно перевищувати 0,6, а у посушливих
гігротопах – 0,7.
Змішані деревостани. У зв’язку
із вищою загрозою заглушення сосни листяними породами, початок
догляду за змішаними лісовими культурами та молодняками природного походження
корелює із трофністю – у сугрудових умовах він може проводитися з
3-5 років, у бідніших умовах – з 4-6 років.
Догляд
здійснюється верховим методом шляхом вибірки листяних порід (особливо порід-піонерів),
що заглушують сосну, а також дуже розрослих чагарників. Інші породи (граб, дуб,
клен, липа), які є цінною домішкою до сосни, залишають, щоб у майбутньому
сформувати з них другий ярус. Повторне освітлення призначають переважно через
3-5 років.
При
прочищеннях продовжується звільнення сосни від пригнічення її листяними
породами, які переводяться у другий ярус і не перевищують у складі 2-3 одиниць.
При
нерівномірному куртинному розміщенні сосни серед листяних порід допускається
груповий спосіб зрідження. Поряд з цим проводиться догляд і за листяними
породами.
При смуговому
змішуванні лісових культур догляд повинен бути направлений на формування
переваги сосни у складі насадження. При цьому у березово-соснових
культурах необхідно не допускати обшмигування та
пригнічення сосни березою. У дубово-соснових культурах
для запобігання заглушення дуба сосною слід обрубувати нависаючі над дубом
гілки.
Інтенсивність
догляду зростає від 20-35% у бідних посушливих умовах до
20-50% у багатих помірно зволожених. Зімкнутість після догляду не повинна бути нижчою
від 0,5 в борах та 0,4 у
інших трофотопах.
Проріджування
Чисті деревостани. Догляд здійснюється
низовим методом, при якому залишаються дерева І і ІІ класу росту. У експериментальних
едатопах життєздатні дерева сосни, що відстали у рості, можуть залишатися як
підгінні і грунтозахисні. Інтенсивність догляду складає від 10-15% у сухих
бідних умовах до 15-25% у оптимальних для сосни. Зімкнутість після догляду –
0,8.
Змішані деревостани. Поряд з сосною
здійснюється догляд і за листяними породами. Участь їх у складі першого ярусу
може складати до 2-3 одиниць, в залежності від
трофотопу. Другий ярус формується із підгінних листяних порід та дуба.
Вирубування листяних порід у другому ярусі допускається тільки у перегущених
куртинах та у паросткових гніздах.
З сосною
можуть залишатися і кращі дерева інших хвойних –
ялини
чи модрини.
У змішаних
лісостанах сосни інтенсивність вибірки дещо зростає, у порівнянні з чистими, і
може коливатися у сухих умовах в межах 15-25%, з максимумом у свіжих і вологих
суборах і сугрудах – до 30-35%. Зімкнутість – не нижча
0,7.
Прохідні рубки
Показниками
для призначення прохідних рубок є наявність надмірної зімкнутості верхнього
ярусу з великою кількістю дерев з вузькими стиснутими кронами і відсутністю між
ними просвітів.
Домішка листяних
порід у верхньому ярусі насадження віком до 50-60 років у вологих типах лісу до
2-х одиниць, у свіжих – до одиниці, а в сухих – до одиничної. Домішка дуба може
бути доведена до 2-х одиниць. Листяні породи, що ростуть під наметом сосни, як
правило, зберігаються.
Прохідні
рубки у соснових насадженнях повторюються через 10-15 років.
Інтенсивність
догляду у чистих деревостанах знаходиться в межах відповідно до умов зростання
сосни.
У змішаних
насадженнях цей показник відповідно зростає до 10- 25%. Зімкнутість намету
після догляду може знижуватись у чистих насадженнях до 0,7, у змішаних – до 0,6
(за винятком борів – 0,7).
У сирих
лісорослинних умовах інтенсивність догляду при всіх видах рубок є меншою на
15-30%, ніж у свіжих і вологих.
2. Особливості проведення рубок
догляду в дубових деревостанах.
Дуб звичайний – світлолюбна,
повільноростуча у молодому віці порода, яка має здатність кущитися. Чутливий до
заморозків і сильних морозів з розвинутою кореневою системою,
мезотроф. Здатність до насіннєвого чи паросткового поновлення, відмінність за
способами створення культур (суцільні чи часткові) вимагає специфічного догляду
за дубом. В багатих едатопах листяні породи, через
швидкий ріст, складають у молодому
віці серйозну конкуренцію дубові і можуть повністю його витіснити. З іншого боку,
дуб краще почуває себе у „шубі”
з тіневитривалих порід (липа, клен, граб ін.).
Виходячи з біологічних особливостей дуба і
враховуючи його спільне зростання у дібровах з багатьма іншими породами,
виділяють два періоди у догляді за дубом. У перший період (приблизно до 30-річного
віку) рубки догляду повинні підвищувати енергію росту дуба у висоту за рахунок
створення шуби із супутніх порід. У другий період небезпека заглушення дуба
супутніми і м’яколистяними породами
минає, бо він починає досить швидко рости у висоту. Догляд зводиться до
формування стовбурів правильної форми і відповідних розмірів крони, а також
забезпечення приросту у товщину кращих дерев.
Освітлення
Лісові
культури.
У змішаних культурах дуба освітлення розпочинають рано. Часто на другий-третій
рік після садіння. Перший догляд полягає в обрубуванні гілок, що нависають над
дубом, і верхівок та звільненні дуба від заглушення високостебловими бур’янами.
Через 3-4
роки, одночасно з доглядом за дубом вирубують малоцінні м’яколистяні
породи (верба, осика та ін.) і чагарники, що пригнічують дуб. Супутники дуба
(ясен, клен, липа та ін.), як правило, не вирубуються. Видаляють тільки ті з
них, які затінюють ряди дуба зверху. Чагарники і другорядні деревні породи
можна вирубувати не біля землі, а на висоті дещо нижчій від висоти дуба. Такий
догляд повторюють через 2-4 роки, в дібровах – частіше, в
судібровах – рідше.
Освітлення в
чистих рядових культурах дуба призначається при сильній загальній густоті або
при густому розміщенні рослин в рядках, коли виявиться диференціація дерев за
висотою і чітко виражене переплітання
крон (6-8 років). У сухих і дуже сухих типах лісу освітлення проводиться
відразу ж після змикання рядів. Верхній ярус розріджується до повноти, при якій
крони сусідніх дерев стикалися б, але не переплітались одна з одною.
При наявності підліску допускається більш сильне зріджування рядів. У сухих
типах лісу і в культурах без підліску, щоб запобігти задернінню грунту,
проводять більш слабке зріджування дерев, але повторюють його частіше.
У перегущених
чистих дубових культурах з вузькими міжряддями (до 2 м)
при добрій збереженості рослин, переважно в типах D2 і D3
допускається вирубка дуба через 1-2 зріджуваних ряди. Поросль, що з’являється,
використовується як підгін для дерев, які залишилися на корені.
Інтенсивність
вирубки є максимальною у свіжих і вологих змішаних насадженнях грудових типів
(до 70%), а мінімальною – у сухих чистих лісостанах (до 15%).
Відповідно зімкнутість після догляду повинна бути не нижче 0,4 та 0,7.
Дубняки
природного походження. У дубових молодняках змішаного походження
основним завданням догляду є формування складного за формою
деревостану з другим ярусом.
Перший догляд
проводять у віці 3-5 років. Вирубують заглушуючі насінний дуб і ясен чагарники,
другорядні породи і окремі порослеві гнізда головних порід.
Другий догляд
проводять через 3-4 роки залежно від густоти порослі. Продовжують догляд за
насінним дубом і ясеном.
Порослеві
гнізда дуба, ясена та інших порід, розміщені серед цілком життєздатних насінних
екземплярів дуба і ясена та пригнічуючі останніх, при першому догляді вирубують
повністю або сильно зріджують. Порослеві гнізда дуба
і ясена, розташовані в місцях, де насінного дуба немає, зріджують поступово і з
меншою інтенсивністю.
Другорядні
породи, що не становлять цінності для формування другого ярусу і
заглушують дуб та його супутників, систематично вирубують. Із підгінних порід
формується другий ярус. Допускається куртинне освітлення дуба і ясена.
Інтенсивність догляду у насіннєвих дубових
лісостанах аналогічна до змішаних культур, а у порослевих дещо нижча – від 15%
у сухих умовах до 50% у свіжих та вологих умовах в залежності від складу
деревостану.
Прочищення
Лісові
культури.
При прочищенні починається формування бажаної структури насадження.
Породи другого ярусу зберігаються як „шубу”
для дуба. У підгінних порід, що пригнічують дуб, можуть зрубуватися тільки
верхівки дерев (рубка впівдерева). Продовжується догляд у рядах дуба. Відсталі в
рості, але цілком життєздатні дубки залишають на корені як підгін для кращих
дерев. Догляд же проводять головним чином за дубом верхнього ярусу. Домішка
підгінних порід, якщо вони вкраплені у чисті культури дуба зберігається.
Поряд з породами другого ярусу в насадженнях зберігаються і підліскові породи.
При
прочищеннях догляд здійснюється не лише за дубом, але і за його супутниками та
підгінними породами шляхом звільнення їх від затінення кущами і другорядними
породами. Поряд з малоцінними породами видаляють і порослеві дерева дуба та
ясена. Порослеві дерева підгінних порід (клени, липа, граб) вирубуються, якщо
для утворення другого ярусу є достатня кількість дерев цих порід насіннєвого
походження. Інтенсивність зрідження чистих культур коливається в межах 15-35%,
а в змішаних може зростати до 65%, особливо при домішці граба. Зімкнутість
після прочищування у чистих насадженнях не повинна знижуватися,
в основному, нижче 0,7, а в змішаних насадженнях – 0,6.
Дубняки
природного походження. При прочищеннях зріджують
густі групи насіннєвого дуба та ясена. Одночасно регулюють і кількісне
співвідношення між цими породами. Зберігають домішку ясена до 2-3 одиниць за
складом. У степовій зоні верхній ярус формують, як правило, лише за дуба.
Як і при
освітленні, при наявності порослевих екземплярів дуба та ясена, їх видаляють,
не знижуючи допустимої після цього виду рубки зімкнутості деревостану.
Продовжується формування і догляд за породами другого ярусу, віддаючи перевагу
деревам насіннєвого походження.
У порослевих
дубняках формується рівномірне розміщення дерев по площі. М’яколистяні
породи видаляються з насадження з такого розрахунку, щоб це не призвело до
утворення „вікон”. При цьому
рекомендується при відсутності підгінних порід залишати в складі деревостану
домішку берези і сосни,
до 1-2 одиниці за складом. Догляд у порослевому молодняку
повторюється у міру настання стиснутості крон,
приблизно через 5-6 років. Інтенсивність догляду та зімкнутість після рубки у насадженнях
природного походження близька до аналогічних показників у штучних лісостанах. У
порослевих дубняках інтенсивність вибірки дещо менша і в сухих умовах може
складати 10-20%, а у більш вологих – 40%.
Проріджування
Лісові
культури.
У змішаних культурах дуба поряд з доглядом за якістю стовбурів і формою крони,
видаляють не зрубані своєчасно і небажані породи, а
також порослеві екземпляри дуба, які пригнічують дерева насіннєвого
походження.
Продовжується
розпочате при прочищеннях формування другого ярусу.
У групових
культурах продовжується зріджування дуба на площадках. Для формування змішаних
насаджень доцільно відбирати кращі дерева і поза площадками, причому як з дуба
так і з інших цінних порід. При формуванні другого ярусу з підгінних деревних
порід, перевага віддається деревам насіннєвого
походження.
У чистих
культурах у рубку призначаються екземпляри, що заважають росту кращих
дерев, а також уражені хворобами і шкідниками. Вилучаються також дерев типу „вовк”,
за умови, що це не призведе до утворення великих „вікон” в наметі.
Як підгінні, можуть залишатися цілком життєздатні дубки, які відстали у рості.
Дубняки
природного походження. Продовжується догляд за насіннєвим
дубом шляхом звільнення його від пригнічення другорядними породами і порослевими
дубом та ясеном. Зріджуються густі групи насіннєвого дуба.
Другий ярус формують з кленів (гостролистого і польового), липи, граба, диких
плодових порід, високорослих чагарників.
В порослевих
дубових деревостанах догляд проводять у гніздах дуба, ясена та інших цінних
порід. Другий ярус формується з підгінних порід та відсталих в
рості дерев дуба.
Проріджування
повторюють, при потребі, через 5-8 років у
змішаних та через 6-10 років – у чистих деревостанах.
Інтенсивність
проріджування коливається в межах від 10-25% у чистих дубняках, до 10-35% – у
змішаних. Зімкнутість після рубки, в основному,
не повинна опускатися 0,8, лише у оптимально зволожених умовах цей показник
може опускатися до 0,7.
Прохідні рубки
При прохідних
рубках зріджуються загущені групи із залишенням між кронами дерев невеликих
просвітів. Вирубування порослевого дуба допускається лише
при умові, якщо це не призведе до утворення великих „вікон” в наметі
і до сильного зниження зімкнутості деревостану.
Дерева
другого ярусу при прохідних рубках зберігаються незалежно від породи і якості
стовбурів. Вирубування їх допускається лише
в санітарних цілях.
Великі
куртини берези і осики після досягнення ними технічної стиглості вирубують
повністю з наступним застосуванням лісовідновних заходів на цих площах.
У сухих типах
лісу достатньо одноразового проведення прохідних рубок, а у свіжих і вологих,
при достатній зімкнутості деревостану, їх повторюють через
10-15 років. У чистих порослевих дубняках, у
сухих типах лісу, особливо в районах Степу, прохідних рубок
не проводять.
Інтенсивність
рубки в сухих умовах складає 5-10%, а у свіжих та вологих умовах, як правило,
до 20%.
3. Особливості проведення рубок
догляду в грабових деревостанах.
Освітлення і прочищення
У чистих
грабових деревостанах освітлення і прочищування, зазвичай,
не проводяться. Якщо у насадженні є домішка цінних порід, то догляд здійснюють
за рекомендаціями для змішаних дубових молодняків природного походження.
Проріджування
При
проріджуванні видаляють порослеві дерева граба, що пригнічують насінні
екземпляри, уникаючи утворення великих „вікон”
у насадженні. Одночасно проводять догляд у густих куртинах насіннєвого
граба. Дерева, що відстають за ростом, але цілком життєздатні, залишають як
другий ярус. Число порослі у гніздах зменшують до 3-4.
За
життєздатними деревами дуба, ясена, явора, черешні та інших цінних порід слід
проводити систематичний догляд і формувати з них перший ярус.
Проріджування
повторюють через 5-6 років у насіннєвих грабняках і через 6-8 років – у
порослевих. Інтенсивність зріджування у грабняках насіннєвого походження становить
20-30%, а у порослевих – 15-20%. Зімкнутість не повинна знижуватися нижче 0,7.
Прохідні рубки
Продовжується
догляд за насінним грабом і домішкою цінних порід. Число порослевин у гніздах
зменшується до 1-2. Якщо немає або є недостатня кількість цінних порід і
насіннєвого граба у насадженні, то кращі дерева відбирають із порослевих
екземплярів доброї якості. Осика і береза, як правило, вирубуються,
не створюючи при цьому „вікон” в наметі. Здорові, але
відсталі у рості дерева граба залишаються як другий ярус. Повторюють прохідні
рубки через 8-10 років. Інтенсивність рубки – 10-20%. Зімкнутість після догляду
– 0,7.
4. Особливості проведення рубок
догляду в березових деревостанах.
Освітлення і прочищення
Освітлення у
чистих березняках слід проводити тільки у густих, скупчених
молодняках з наявністю дерев насіннєвого походження, у яких спостерігається
сильне переплетення крон і значна витягнутість стовбурів. У 6-10-річному
віці намет рівномірно зріджується до усунення загущеності деревостану. Для
росту залишають здорові, крупніші і кращі за якістю дерева. Перевагу віддають
насіннєвим екземплярам. Залишають також кращі за якістю порослеві дерева, з
числа добре укорінених, низько прикріплених до пнів і рівномірно розташованих
навкруги них екземплярів.
У змішаних
березових молодняках, з домішкою хвойних і цінних листяних порід,
освітлення слід починати раніше, ніж у чистих – з 4-6 років.
Догляд
спрямовується на формування березового насадження з домішкою цінних порід, які
за всіх видів рубок догляду доцільно залишати не одинично, а, за
можливості, групами.
При проведенні
прочищень продовжується догляд за складом, усувається
загущеність деревостану шляхом рівномірного його зріджування.
У змішаних
насадженнях поряд з доглядом за березовим деревостаном здійснюється догляд за
цінними породами.
Проріджування
При догляді
кращі дерева у чистих деревостанах вибирають із насіннєвої
берези з якісними стовбурами і розвинутими кронами, якщо
немає насіннєвих екземплярів – із здорових порослевих.
При догляді у
змішаних березняках кращі дерева відбирають не тільки з берези, а також і з
інших порід, переважно хвойних, домішку яких у складі березового насадження
доводять до 1-3 одиниць. За наявності у насадженні липи, кленів, граба
та інших підгінних порід, із них формують другий ярус. Зберігають при догляді і
підліскові породи. У порослевих гніздах берези залишають не більше 2-3 кращих
дерев. Відсталі у рості екземпляри , а також хворі і пошкоджені дерева
вирубують. Повторюють проріджування через 5-7 років. Інтенсивність зріджування
в борових умовах нижча – 15-20%, в сугрудових вища – 20-25%, максимальна – в
змішаних насадженнях – 20-35%. Мінімальна зімкнутість після рубки
в суборових умовах – 0,8, в сугрудах – 0,7.
Прохідні
рубки
При прохідних
рубках для підсилення приросту кращих дерев повнота деревостану може бути
знижена до 0,7, а в насадженнях з другим ярусом – до 0,6. У чистих березняках
проводять рівномірне зріджування деревостану, відбираючи кращі дерева в групах
з числа насіннєвих екземплярів берези, а якщо їх немає – із
здорових порослевих. У змішаних насадженнях кращі дерева відбирають також із
числа інших цінних порід, як листяних, так і хвойних. До віку проведення прохідної
рубки їх участь у складі березового насадження може бути доведена до 3-4
одиниць. Зріджують густі групи дерев у другому ярусі. Підліскові породи при
прохідних рубках зберігаються. Повторюють прохідні
рубки через 8-10 років. Інтенсивність рубки в суборових умовах – 12-15%,
у сугрудових умовах – 15-20%, для змішаних деревостанів інтенсивність зростає
до 30%. Мінімальна зімкнутість після рубки складає 0,7.
5. Особливості проведення рубок
догляду в осикових деревостанах.
Освітлення
У чистих
молодняках осики, при доброму стані насадження, освітлення можна
не проводити. У запущених осичниках з чітко вираженим переплетенням
крон і сильною витягнутістю стовбурців доцільно з 6-8-річного
віку проводити зріджування деревостану. При цьому видаляють відсталі в рості
екземпляри, багатоверхівкові дерева і сильно розрослі,
типу „вовк”, з механічними пошкодженнями,
з поганими за якістю стовбурцями і дерева з сучками, зосередженими в нижній
частині стовбура. Не допускається сильне зріджування осичників, яке може
затримати природне очищення стовбурців від сучків.
У молодняках
зі значною домішкою дуба, ясена, клена, липи, ялини освітлення потрібно
розпочинати раніше, у віці 3-5 років. У
осичниках з одиничною домішкою цінних порід, недостатньою для переводу їх у
більш цінні за складом деревостану, і особливо при доброму стані осики, рубки
догляду проводять так само, як і в чистих осичниках. Повторюють освітлення у
змішаних осичниках через 3-5 років.
Прочищення
Прочищення у
чистих осичниках призначаються у віці 12-15 років. При цьому виді догляду
продовжується розпочате освітленням рівномірне зріджування деревостану із
залишенням для росту здорових, кращих за якістю і добре розвинутих дерев.
У змішаних
осичниках при прочищеннях продовжується догляд за домішкою цінних порід із
звільненням їх від заглушення осикою.
Повторюються
прочищення в осичниках через 4-6 років. У кінці періоду проведення прочищень у
високопродуктивних осикових насадженнях доцільно відібрати 600-800 дерев на 1
га, рівномірно розміщених на площі і добрих за якістю та ростом, та видаляти у
них сухі сучки й відмираючі гілки. Ці дерева позначають фарбою і відповідно за
ними доглядають.
У чистих насадженнях
інтенсивність догляду за молодняками може
досягати 15-30%, при цьому не можна знижувати зімкнутість насадження нижче 0,7.
У змішаних деревостанах інтенсивність суттєво зростає (до 40%),
особливо в багатих умовах (до 75%), після чого зімкнутість намету
може знижуватись до 0,5-0,4.
Проріджування
У чистих
осичниках проводять догляд за кращими деревами в групах із звільненням їх від
заглушення. Кращі дерева відбирають у верхньому ярусі з числа здорових, що вирізняються
швидким ростом та добрими за якістю стовбурами, за можливості,
із зеленокорої форми осики. Видаляють із насадження дерева, хворі на чорний
рак. У змішаних насадженнях кращі дерева відбирають як із
здорової осики, так і з числа дерев більш цінних порід. Повторюються
проріджування в чистих осичниках через 6-7 років, а у
змішаних – через 5-6 років. Інтенсивність рубки складає 15-35%, а зімкнутість
після рубки не повинна бути нижчою 0,7.
Прохідні рубки
У чистих деревостанах
продовжується догляд за кращими екземплярами осики, а в змішаних збільшується у
складі деревостану участь більш цінних порід.
Густі групи і
ряди дерев зріджуються з залишенням між їх кронами невеликих просвітів.
Повторюють прохідні рубки через 8-12 років залежно від стану насаджень.
Чагарники
періодично омолоджують.
У випадках, коли вони пригнічують підріст цінних порід, їх
вирубують. Інтенсивність рубки теж корелює зі складом деревостану та родючістю
грунту від 15% до 40%. Мінімальна зімкнутість після рубки може знижуватись до
0,7.
6. Особливості проведення рубок
догляду в чорновільхових деревостанах.
Освітлення і прочищення
У чистих
культурах вільхи перше освітлення проводиться після їх зімкнення і з настанням
чіткої диференціації дерев за висотою (з 5-8 років). Проводиться рівномірне
зріджування рядів. Для росту залишаються найбільші екземпляри. Відсталі за
ростом і пошкоджені дерева видаляються.
У змішаних
чорновільхових молодняках неоднорідного походження перший догляд розпочинається з 4-5-річного віку. При
догляді звільняють від заглушення групи та одиничні насінні дерева вільхи і
домішку до неї цінних порід. У повторних доглядах, що призначаються у віці
прочищень, продовжують догляд за насіннєвими екземплярами
вільхи і за домішкою цінних порід. Для росту залишають більші дерева з
правильно сформованими кронами і якісними стовбурами.
У чистих
вільхових молодняках порослевого походження освітлення призначається у віці
7-10 років. Полягає воно у зріджуванні гнізд порослі з залишенням на пнях по
5-6 дерев. За наявності насінних екземплярів,
за ними доглядають. Повторний догляд (прочищення) призначається в чистих
порослевих молодняках через 5 і більше років, а у неоднорідних за походженням –
через 3-5 років У молодняках, де освітлення не
проводилось, перше прочищення призначається в 11-12 років. Прочищеннями число
порослевин поступово зменшують і до початку проріджуваннь
доводять до 3-4 шт. на пні. Густі куртини насінної вільхи
зріджують з усуненням переплетення крон. Для росту
залишають більші якісні екземпляри. Інтенсивність рубки знаходиться
в межах 15-30%, зімкнутість доводиться до 0,5-0,6.
Проріджування
Продовжується
зріджування порослевих гнізд вільхи і проводиться догляд за насінними деревами,
а також за домішкою цінних порід. Кращі дерева відбирають у групах із верхнього
ярусу. Перевага надається насінним екземплярам. Число порослевин у гніздах
знижується до 1-3 залежно від діаметра пня.
Кращі дерева
цінних порід виводяться у верхній ярус. Густі групи насінної вільхи
зріджуються із залишенням невеликих
просвітів між кронами дерев. За наявності у складі
вільхового насадження тіньовитривалих порід (в’яз та інші)
або високорослих чагарників (калина, черемха, крушина ламка) формується другий
ярус. Інтенсивність рубки складає 15-25%, зімкнутість після
догляду – не нижче 0,7.
Прохідні рубки
Зріджуються
густі групи насінного походження і ряди культур. Домішка тополі, берези, верби
зменшується до одиничної, а ясена, ялини, дуба, – збільшується
до 2-3 одиниць у складі насадження. Число порослі на пнях зменшується до 1-2.
Повторюються прохідні рубкиу порослевих деревостанах через 8-12 років, а
в неоднорідних за походженням і змішаних за складом – через 8-10 років.
Підлісок зберігається. Інтенсивність догляду складає 10-12%, зімкнутість – не
нижче 0,6-0,7.
7. Особливості проведення рубок
догляду в
смерекових деревостанах
При вирощуванні смерекових лісостанів необхідно враховувати такі
лісівничо-екологічні характеристики смереки, як тіньовитривалість, вимогливість
до вологості грунту і повітря, поверхнева коренева система, чутливість до
заморозків і повільний ріст. Вони ростуть і на рівнині, і у гірських
умовах, бувають як чистого складу, так і змішані. У кожному конкретному випадку
догляд за смерекою має свої особливості.
Освітлення і прочищення
Лісові
культури.
У чистих смерекових насадженнях, створених на розкорчованих вирубках, перший
догляд проводять після їх змикання у рядах, у віці 8-10 років. При догляді у
першу чергу вирубують хворі дерева, відсталі у рості, багатовершинні деревця, екземпляри
з механічними пошкодженнями та іншими вадами. При першому догляді культури
зріджують так, щоб між кронами дерев у рядах утворилися невеликі просвіти, не
більші половини діаметра крони. Повторно, як правило, культури не освітлюють.
Прочищення
призначають при переплетенні крон у рядах, у віці 12-14 років. Зріджуючи ряди
ялини, як і при освітленнях, доцільно залишати невеликі просвіти між кронами.
При цьому вирубують відсталі в рості, з наявністю пошкоджень та
захворювань деревця. Зберігається домішка дерев інших порід (дуб, сосна, береза,
граб, осика, вільха). Залежно від стану насадження прочищення
повторюють через 4-5 років.
У змішаних
смереково-дубових культурах, догляд розпочинають із моменту виникнення
загрози пригнічення дуба смерекою, створюючи при цьому сприятливі умови для
дуба.
У смерекових
культурах, створених на вирубках, перший догляд проводять, як тільки з’явиться
чітко виражена загроза заглушення смереки листяними породами (в грудах на 4-5-й
рік, сугрудах – на 5-7-й рік). При цьому вирубують лише ті м’яколистяні породи,
що становлять безпосередню загрозу заглушення смереки. Не
підлягають вирубуванню насінні екземпляри твердолистяних порід (дуба, бука,
ясена, явора). При повторному догляді через 3-5 років,
поряд з вирубуванням м’яколистяних порід, проводять
зріджування густих рядів і груп ялини з утворенням невеликих просвітів між
кронами. Домішка листяних порід зберігається.
При
прочищуваннях поступово усувається пригнічення ялини більш швидкорослими
породами, і починається формування змішаного смереково-листяного деревостану.
Участь цінних твердолистяних порід може бути доведена у складі смерекового
ярусу до 4-5 одиниць. При їх відсутності залишають домішку берези і осики, але
не більше 2-3 одиниць за складом. Із підгінних порід (граб, липа, клени, груша)
формується другий ярус. Повторюють прочищення через 4-6 років.
Інтенсивність
зрідження чистих смерекових культур до 20-річного віку складає
20-30%, змішаних – 25-35%.
Зімкнутість при цьому не повинна знижуватися нижче 0,7.
Смеречники
природного походження. У чистих смерекових молодняках догляд
проводять способами, рекомендованими для чистих ялинових культур. У змішаних
молодняках, щоб запобігти пригніченню смереки, при першому
догляді вирубують чагарники і м’яколистяні породи, що пригнічують смереку. В
наступних доглядах (через 4-6 років) поряд з видаленням другорядних порід, які
пригнічують смереку, проводять зріджування смереки у біогрупах. Домішка сосни і
цінних твердолистяних порід зберігається.
У борових
умовах освітлення у чистих смеречниках може не проводитись. У складних
смерекових молодняках, якщо смерека перебуває у другому ярусі, а перший ярус
складається із м’яколистяних порід (берези, осики, вільхи), проводять сильне
зріджування верхнього ярусу. В перший прийом видаляють до 50-60% дерев
верхнього ярусу. Інтенсивність зріджування верхнього ярусу залежить від стану і
кількості смереки. М’яколистяні породи у такому молодняку зріджують до
зімкнутості 0,3, а при наявності домішки цінних твердолистяних порід і сосни,
другорядні породи першого ярусу видаляються повністю за кілька прийомів.
Інтенсивність
освітлень у змішаних смерекових насадженнях коливається в межах 30-75% в
залежності від лісорослинних умов. Прочищення проводять з дещо
меншою інтенсивністю – 20-50%. Зімкнутість при цьому не повинна знижуватися
нижче 0,5.
При наявності
ялини під наметом м’яколистяних порід зімкнутість насадження може знижуватися в
багатих трофотопах до 0,3.
Проріджування
Чисті
насадження. При догляді
застосовується низовий метод рубки. Не допускається сильне зріджування з
утворенням „вікон”, бо це може призвести до вітровалу.
Змішані
насадження. Поряд із смерекою догляд здійснюється і за цінними
супутниками – сосною, модриною, дубом, ясеном, буком, явором,
яких у складі смерекового насадження може бути до 3-4 одиниць. Із підгінних
порід продовжується формування другого ярусу.
При зростанні
смереки у другому ярусі, необхідно виводити її у перший ярус шляхом поступового
зрідження верхнього намету з м’яколистяних порід. Зберігається домішка цінних
порід.
Повторюється
проріджування у чистих смеречниках через 6-10 років, а у змішаних – через 5-8
років. Інтенсивність вирубки, в середньому,
коливається в межах 15-30%. Зімкнутість після догляду повинна
бути не нижче 0,7, а у чистих культурах – 0,8.
Прохідні рубки
Чисті
насадження. Зниження зімкнутості до 0,8 здійснюється за один прийом,
але без утворення великих „вікон”. У вологих трофотопах даний показник не
повинен бути нижчим 0,9.Домішка інших порід зберігається.
При прохідних
рубках якісно поліпшуються густі групи і ряди смереки за рахунок видалення
дерев гіршої якості.
Змішані
насадження. У складних
смеречниках продовжується виведення у перший ярус смереки, сосни та інших
цінних порід. М’яколистяні породи вирубуються повністю при достатній кількості
у складі деревостану твердолистяних порід.
Дерева
другого ярусу вирубуються лише в санітарних цілях. Підлісок зберігається.
У чистих
смеречниках прохідні рубки повторюються через 10-15 років, а у змішаних – через
8-12 років. Інтенсивність при цьому складає 10-25%, а у
складних деревостанах з перевагою у першому ярусі м’яколистяних порід – до 40%.
Зімкнутість у чистих деревостанах не повинна знижуватися
нижче 0,8, а у змішаних – 0,7.
8. Особливості проведення рубок
догляду в ялицевих деревостанах.
Завдяки
тіневитривалості і успішному відновленню яличників природним шляхом, вони, в
основному, формуються різновіковими і змішаними. Підріст ялиці росте повільно і
під наметом деревостану у віці 20-25 років досягає 2-3 см в діаметрі та 0,5-
Екологічні
особливості ялиці вимагають раннього початку догляду у змішаних насадженнях і
регулярного проведення, бо при пригніченні ялиця випадає зі складу деревостану.
Освітлення
В залежності
від стану деревостану і ступеня пригнічення ялиці, догляд може
призначатися зразу ж після останнього прийому поступової рубки або ще
до його проведення і виконується 2-3 рази. Рубка здійснюється за рахунок
м’яколистяних і пошкоджених дерев інших порід. Також вирубуються низькоякісні
перерослі екземпляри ялиці з верхнього ярусу і розріджуються перегущені
біогрупи. При цьому обов’язково видаляються уражені
захворюваннями та пошкоджені рослини. Здійснюється догляд за цінними
твердолистяними породами. Інтенсивність вибірки складає 15-35%, мінімальна зімкнутість
після рубки, в середньому, складає 0,7.
Повторність рубки – 3-5 років.
Прочищення
Продовжується
формування складу деревостану, регулюється його густота, видаляючи пригнічені
дерева ялиці.
У чистих
яличниках
вирубуються всихаючі, кривостовбурні, пошкоджені деревця, а у змішаних –
небажані другорядні породи, та ті, що заважають росту
кращих екземплярів. Рубка здійснюється на основній та підлеглій
частині намету. Всі дерева, уражені раковими захворюваннями і пошкоджені дикими
тваринами, вирубуються незалежно від ступеня зниження зімкнутості
деревостану. Інтенсивність рубки становить 15-30%.
Мінімальна зімкнутість після рубки – 0,7.
Проріджування
У чистих деревостанах рубка проводиться,
як правило, із підлеглої частини. В основному наметі видаляють ширококронні,
збіжисті, з притупленим ростом дерева. Вирубують також пошкоджені екземпляри,
двійчатки, дерева, уражені хворобами і шкідниками.
У якості
кращих залишають прямостовбурні повнодеревні здорові дерева з рівномірно
розвинутою кроною і добрим приростом у висоту.
У змішаних деревостанах зберігається домішка цінних листяних і
хвойних порід. Довжина крони у кращих дерев головного ярусу повинна складати
не менше 1/3 висоти дерева. Приділяють увагу створенню сприятливих світлових
умов для крон кращих дерев дуба, який до того часу відстає у рості від ялиці і
бука. Інтенсивність вирубки знижується і складає 10-30%.
Мінімальна зімкнутість – 0,7. Повторність 5-10 років
Прохідні рубки
Насадження
ялиці відрізняються тривалим реагуванням на прохідні рубки, що викликає
необхідність частих, але помірних зріджувань. Вирубуються хворі, всихаючі,
пошкоджені та відсталі у рості дерева ялиці і інших порід.
При
проведенні останніх прохідних рубок у чистих яличниках з метою отримання до
віку рубки крупномірної деревини і інших цінних порід інтенсивність рубки може
досягати 25%. Зниження зімкнутості намету допускається до 0,7. Повторність –
10-15 років.
9. Особливості проведення рубок
догляду в букових деревостанах.
Характерні для екології бука особливості: тіньовитривалість, потреба у
волозі грунту і повітря, вимогливість до родючості грунтів, пошкоджуваність
сильними морозами взимку і заморозками весною, крайніми високими температурами
повітря влітку – визначають не тільки природний його ареал, а й шляхи
поновлення букових лісів у межах ареалу.
При догляді за буком потрібно враховувати всі особливості його біології та
екології, включаючи й здатність утворювати у молодому віці двійчатки,
трійчатки, якщо дати простір молодим рослинам. Разом з буком на
вирубках росте молоде покоління дуба, граба, кленів, ясена, ялиці, смереки,
м’яколистяних порід.
Для того, щоб
сформувати цінний деревостан, бук замолоду треба вирощувати у зімкнутому, але
не перегущеному стані. В густих деревостанах при несвоєчасних рубках догляду
вже в перше десятиріччя після головних рубок, починається диференціація дерев.
При цьому витягуються, вилягають та випадають з деревостану, в першу чергу,
найменш пошкоджені при лісозаготівлі, найбільш
високоякісні екземпляри. У зв’язку з цим різко погіршується якість
деревостанів, аж до повного розладу.
Основний
напрямок всіх видів рубок догляду в букових молодняках полягає у постійному
підвищенні якості деревостанів за рахунок частих, невеликої інтенсивності
рубок.
Освітлення
Освітлення в
букняках доцільно починати через 2-5 років після головної рубки. Метод
освітлень, як правило, обирається верховий. Вибираються з деревостану дерева
малоцінних швидкоростучих порід і крупні низькоякісні сильно пошкоджені при
лісозаготівлі буки. Одночасно видаляються сухі і всихаючі
екземпляри, незалежно від розмірів.
В насадженнях
залишаються поряд з найкращими буками дуб скельний, дуб звичайний, явір, клен
гостролистий, черешня, ясен, які зустрічаються у вигляді невеликої домішки.
Інтенсивність освітлень, в основному, помірна
– 25-35%. Зімкнутість намету після кожного освітлення може бути знижена
до 0,8-0,7. Повторність рубки – через 2-3 роки.
Прочищення
Вирубці
підлягають малоцінні деревні породи, а також крупні низькоякісні буки, які
видаляють комбінованим методом. Найкраща інтенсивність – помірна,
з вирубкою 20-25%. Зімкнутість знижувати
нижче 0,8 не рекомендується, бо надмірне зниження
сприяє збільшенню сучкуватості стовбурів. Повторність
прочищувань – через 3-5 років.
Нерідко в
Карпатах зустрічаються запущені, перегущені молодняки, у яких перші рубки
догляду починаються у 15-20 років. Більша частина дерев у таких насадженнях
витягнулась, втратила стійкість. Рубки догляду в таких молодняках необхідно
проводити слабкої інтенсивності, комбінованим методом. Вибирається
10-15% запасу деревини. В першу чергу вирубуються низькоякісні крупні, всихаючі
і дуже витягнуті дерева. Зімкнутість не знижується нижче 0,9. Повторність рубок
в таких насадженнях повинна бути частою – через 2-3 роки. При кожному
наступному догляді інтенсивність збільшується і доводиться до помірної.
Бувають
випадки, коли у запущених насадженнях необхідні рубки сильної інтенсивності
30-50% і більше. Це характерно для складних насаджень, перший ярус яких
утворюють крупномірні береза, осика, вільха, граб, а другий сформований із
сильно відсталого у рості бука. В залежності від стану насаджень верхній ярус
може вирубуватись в один чи декілька прийомів.
Проріджування
Молоді букові
насадження, які своєчасно і правильно пройдені рубками, найбільше відповідають
комбінованому методу догляду. З намету продовжують вибиратися сучкуваті,
багатовершинні, з незадовільною формою стовбура і іншими видами дерева. З
підлеглого – всохлі і всихаючі буки. Ведеться догляд за домішкою цінних
деревних порід. У другому ярусі залишається невелика домішка граба. Зімкнутість
верхнього намету знижується не нижче 0,8. Інтенсивність догляду коливається в
межах 16-25%. Повторність проріджувань – через 5-10 років.
Прохідні рубки
Перші
прохідні рубки здійснюють комбінованим методом помірної чи слабкої
інтенсивності, за рахунок вирубування з панівного намету буків, які заважають
росту кращих дерев, а з підлеглого – всихаючих. Зімкнутість
верхнього намету не знижується нижче 0,8. Вибирається 10-20% запасу. Останні
прохідні рубки проводяться підвищеної інтенсивності, за рахунок вирубки
підлеглої частини деревостану. Зімкнутість верхнього намету знижується до 0,7.
Таким чином створюються сприятливі умови для природного відновлення бука.
Повторність прохідних рубок – 10-15 років.