Тема 3. Рубки догляду, їх мета і завдання. Техніко-організаційні показники рубок догляду

 

План:

1. Рубки догляду, їх мета і завдання.

2. Техніко-організаційні показники рубок догляду.

2.1. Час початку і закінчення рубки догляду.

2.2. Сезон проведення рубки догляду.

2.3. Метод рубки.

2.4. Інтенсивність рубки.

2.5. Повторність проведення рубок догляду.

2.6. Черговість відведення ділянок в рубку.

2.7. Спосіб зрідження деревостану.

 

1. Рубки догляду, їх мета і завдання.

Рубки догляду віднесено до категорії „рубок, що пов’язані з веденням лісового господарства”. Це один із способів штучного добру.

Рубки догляду – це рубки, що направлені на створення в насадженні сприятливих умов для росту головних порід, покращення якості і продуктивності деревостану, підвищення корисних функцій лісу.

Є 4 види рубок догляду: освітлення, прочищення, проріджування і прохідна. Кожен вид приурочений до певного ростового процесу, який відбувається у деревостані.

Освітлення і прочищення – формування складу в молодняках;

Проріджування – сприяння очищенню стовбура від сучків, формування повнодеревних стовбурів в жердняках;

Прохідні рубки – забезпечити світлового приросту у середньовікових деревостанах.

 

Освітлення – проводять у молодняках віком до 10 років.

Мета і завдання: 1) видалення з насадження породи, які заважають росту головної породи і кращим екземплярам, пригнічують їх; 2) формування бажаного складу деревостану і забезпечення такої участі головної породи, яка відповідає складу корінного деревостану.

Вирубуванню підлягають: переважно породи-піонери, які швидко переростають цінні головні породи. Це, як правило, береза, осика, ліщина, верба, порослева липа, граб та інші.

Проводять за умови високозімкнутого деревостану – 1,0; 0,9; 0,8.

Якщо насадження низької зімкнутості – проводиться реконструкція.

Особливості проведення: Не можна вирубувати всі другорядні породи, а тальки ті, які пригнічують головні породи. Решту, навіть другорядні, слід залишати в якості підгону і для запобігання задернінню ґрунту.

Освітлення в чистих деревостанах також слід проводити в наступних випадках:

1. У випадку вростання крон в деревостані;

2. Коли мала площа живлення, є переплетення коріння;

3. В деревостанах листяних порід вирубуються порослеві екземпляри.

 

Прочищення – проводять в деревостанах віком 11-20 років.

Мета і завдання: 1) продовжується формування складу і повноти; 2) забезпечення рівномірного розміщення головної по площі (розріджування перегущених ділянок); 3) збереження порід чи окремих дерев, які в майбутньому зможуть сформувати ІІ ярус (якщо дозволяють ЛРУ).

Вирубуванню підлягають небежані породи, а саме: 1) які пригнічують головну породу; 2) дерева з вадами і пошкодженнями.

Проводять також у високозімкнутих і високоповнотних (1,0; 0,9; 0,8) деревостанах.

Особливості проведення: залишають не лише найкращі головні породи, але і другорядні чи головні, які відстали в рості, а в майбутньому сформують ІІ ярус.

Прочищення в чистих деревостанах: 1) регулюється густота і зімкнутість вирубуванням хворих, всохлих, пошкоджених; 2) вирубуються дерева типу „вовк”.

 

Проріджування – проводять у віці 21-40 років. Саме в цей період проходить швидкий ріст у висоту (висота майже подвоюється), формується стовбур.

Мета і завдання: 1) якщо склад небажаний продовжується формування складу; 2) створюються умови для формування повнодеревного очищеного від сучків стовбура шляхом збереження бокового притінення; 3) формується якісне здорове насадження.

Вирубуванню підлягають: лише пошкоджені і всохлі дерева, а також, якщо незадовільний склад, частково другорядні породи

Проводять в деревостанах повнотою 1,0; 0,9; 0,8.

Особливості проведення: При проріджуванні не можна допускати розрідження намету, оскільки це може привести до сповільнення процесу очищення стовбура від сучків і формування збіжистих стовбурів. Знижувати повноту слід не нижче 0,7.

Проріджування в чистих деревостанахза рахунок всохлих екземплярів. Носить характер санітарної рубки.

 

Прохідні рубкипрововдять у віці, починаючи з 41 року і закінчують за 1 клас віку до рубки головного користування (в соснових – до 60 р., дубових, смерекових – до 80 р.). Проводять в період росту деревостану, коли відбувається інтенсивний ріст за діаметром стовбура і крони, і сповільнюється ріст у висоту. При інтенсивному веденні лісового господарства, до цього часу повинен вже бути сформований необхідний склад деревостану і сформований стовбур.

Мета і завдання: 1) сприяти збільшенню приросту по діаметру кращих дерев; 2) збільшити площу живлення світлового і ґрунтового для кращих дерев; 3) підвищити товарність деревостану.

Вирубуванню підлягають: пошкоджені, з вадами, дерева в перегущених куртинах. В прохідну рубку відводять деревостани з повнотою 1,0-0,9. Щоб не допустити задерніння ґрунту, повноту знижують не нижче 0,7. Хоча, в багатих типах ЛРУ допускається зниження до 0,5-0,6.

 

2. Техніко-організаційні показники рубок догляду.

2.1. Час початку і закінчення рубки догляду.

Початок і закінчення рубок догляду визначається ЛРУ і лісівничими властивостями головної породи і складом.

За складом – змішані молодняки з початку змикання крон, раніше ніж в 2-3 роки; в чистих – з настанням диференціації – 4-5 років.

За властивостями гловної породи – в світлолюбивих породах сосна 3-4 роки, дуб – 2-3 роки., в смерекових – 4-5 років.

За родючістю грунту – чим багатші умови, тим раніше, а в бідних, сухих чи перезволожених – пізніше.

Закінчення – за 1 клас віку до РГК. Отже, залежить від встановленого віку РГК і від цільового призначення лісів.

В експлуатаційних лісах:

сосна, смерека – до 60 років;

бук – 80 років;

дуб – 90 років.

 

2.2. Сезон проведення рубки догляду.

Сезон проведення рубки догляду – освітлення, прочищення і перші проріджування в листяних деревостанах – впродовж періоду вегетації, в хвойних – впродовж року.

Проріджування і прохідні рубки – дозволяється проведення впродовж року, але рекомендується з вересня по квітень.

Винятки:

1) в перегущених деревостанах, стовбур витягнутий і не стійкий – рубку доцільно проводити весною, щоб запобігти сніговалам.

2) в хвойних насадженнях – рубку слід приурочити до нового календарного року.

3) на стрімких і не стійких схилах – рубку слід проводити за наявності снігового покриву.

4) у вогнищах кореневої губки – рубку доцільно проводити з настанням морозів.

 

 

2.3. Метод рубки.

Метод рубки визначається залежно від того з якої частини намету вирубують переважну частину дерев визначається: верховий, низовий чи комбінований. Відбір дерев полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи спочатку візуально вибираються кращі дерева і по відношенню до них допоміжні, а гірші і зайві дерева клеймують і помічають різаком.

Верховий метод (французький) – вирубують переважно дерева з верхнього ярусу – породи-піонери чи переростки головної породи.

Застосовують здебільшого в змішаних широколистяних і хвойно-листяних деревостанах (D2-3-гД, D2-3-гБк, С2-3-сгД), за умови коли головна порода пригнічується другорядними, або і головною але дуже великих розмірів, можливо порослевими.

Завдяки цьому методу рубок догляду формується складне насадження. В результаті рубки середній діаметр і висота зменшуються.

Низовий метод (німецький) – вирубують лише дерева з нижнього ярусу, які відстали в рості. У відборі дерев за основу береться класифікація дерев Крафта. Вирубують дерева IV-V класів.

Застосовують в чистих соснових і також в інших хвойних деревостанах в борах і суборах.

Рубка носить санітарний характер, так як вирубуються в основному хворі, всихаючі і всохлі дерева.

В результаті формується простий деревостан і середній діаметр і висота зростає.

Комбінований метод (датський) – найчастіше застосовується і рекомендований „Настановами...” В першооснові був запропонований для букових деревостанів і рекомендований не раніше 20-річного віку (бук від надлишку світла в молодому віці кущиться).

Зараз це найбільш універсальний метод і застосовують його в змішаних деревостанах суборів, сугрудів і грудів.

Вирубуються:

1. дерева будь-якої породи, величини, якщо вона заважає росту кращих дерев.

2. відсталі в рості, відмираючі, хворі.

3. низької якості, двійчатки, фаутні, не мають ніякої цінності для деревостану.

При освітленнях, прочистках застосовують найчастіше верховий і комбінований метод, при поріджуваннях – комбінований, при прохідних – комбінований і низовий.

 

2.4. Інтенсивність рубки.

Інтенсивність рубки – це вирубувана кількість деревини, що характеризує ступінь зрідження деревостану за 1 прийом.

Інтенсивність можна визначати:

1. відсотком запасу вирубаної деревини від запасу деревостану до рубки;

2. відсотком вирубаного запасу поточного приросту на 1 га;

3. степенем зрідження зімкнутості намету.

Зазвичай, прийнято інтенсивність рубки виражати в % вирубаного запасу від початкового запасу. Це  краще відображає кількісну сторону і вказує величину лісокористування. В молодняках І класу віку інтенсивність краще класифікувати за ступенем зрідження зімкнутості намету.

Градації інтенсивності:

*слабка – до 15%;

*помірна – 15-25%

*сильна – 26-35%

*дуже сильна – більше 35%.

Критерієм інтенсивності є повнота (чи зімкнутість) деревостану, яка є на даний час і до якої дозволено знижувати правилами рубок догляду.

Так в молодняках відводимо ділянки під освітлення. і прочищення при зімкнутості 0,8; 0,9; 1,0. А довести зімкнутість можна до 0,5-0,6 в змішаних і багатих умовах, до 0,7 – в чистих і бідних.

Проріджування – з повноти 0,8-1,0 доводимо до повноти 0,7 в змішаних деревостанах, і багатих умовах або до 0,8 в чистих деревостанах і бідних умовах.

При зниженні повноти чи зімкнутості на:

0,05-0,1 од. – слабка інтенсивність – до 15%;

на 0,2 – помірна – 16-25%;

на 0,3 – сильна26-35%;

більше 0,3 – дуже сильна – 35% і більше.

Фактори, які впливають на інтенсивність

1. Склад: чисті деревостани – інтенсивність слабша, змішані деревостани – інтенсивність сильніша;

2. Властивості головної породи: в деревостанах світлолюбних швидкорослих порід – сильнішої інтенсивності, тіневитривалих, повільноростучих – слабшої;

3. Тип лісорослинних умов: багаті і вологі умови – інтенсивність сильніша, чим бідніші і сухіші чи навпаки заболочені умови – інтенсивність зменшується.

4. Віку: в молодому віці сильнішу, в прорідженнях і прохідних – слабку.

5. Повторності: чим частіше проводимо рубку, тим меншої інтенсивності.

6. Походження: в природних інтенсивність більша, ніж в л/к, в порослевих більша, ніж в насіннєвих.

7. Розміщення: на схилах – меншої інтенсивності.

 

 

2.5. Повторюваність рубок догляду.

Повторюваність – термін часу, після якого у насадженні проводять наступний прийом того самого виду рубки.

„Правилами поліпшення якісного складу лісів” передбачено наступні терміни повторюваності:

- освітлення і прочищення – 3-5 років;

- прорідження – 5-10 років;

- прохідні рубки – 10-15 років.

Термін повторюваності рубок догляду встановлюється при черговому лісовпорядкуванні.

Фактори, які визначають повторюваність:

1. Склад: у змішаних деревостанах – частіше, у чистих – рідше;

2. Інтенсивність: менша – частіше, більша – рідше;

3. Тип ЛРУ: бори – рідше, субори – частіше, і т.д.

4. Вік.

5. Властивості породи.

 

2.6. Черговість відведення ділянок в рубку.

Черговість відведення ділянок в рубку – це послідовність, згідно якої ділянки призначаються в рубку.

У лісах однієї і тієї ж категорії рубки догляду призначаються у такій послідовності:

у першу чергу:

- освітлення та прочищення часткових і суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання їх небажаними породами;

- освітлення та прочищення у мішаних молодняках, в яких головні породи перебувають під наметом другорядних, або в яких головні і другорядні породи ростуть в одному ярусі;

- чисті перегущені молодняки цінних порід, а також молодняки насіннєво-паростевого походження;

- мішані насадження старшого віку з головною породою під наметом другорядних;

у другу чергу:

- прочищення в чистих та проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої черги;

проріджування в чистих та прохідні рубки у мішаних насадженнях;

у третю чергу:

- прохідні рубки у чистих насадженнях.

 

За однакових вищезазначених умов першочерговий догляд проводять у насадженнях з наявністю хворих та пошкоджених дерев.

В насадженнях вищих бонітетів, в насадженнях V класу бонітету рубки догляду, зазвичай, не проводять.

 

 

2.7. Спосіб зрідження деревостану.

Спосіб зрідження деревостану залежить від виду рубки. В молодняках при проведенні освітлень застосовують суцільний спосіб освітлення. Рекомендується також коридорний (Молчанова), біогруповий.

Суцільлний по площі – є основним для лісів України. Вирубують по площі ті дерева які заважають і не потрібні. Здебільшого в л/к.

Коридорний – запропонований Молчановим для догляду за дубом. В сучасних умовах застосовують при догляді за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. Дуб висаджують рядами з шириною міжрядь 6-8 м. З обох боків ряду дуба прорубують суцільні смуги шириною 1-2 м.

Стрічковий – для догляду за молодняками (переважно природного походжнення) бука, ялини і ялиці в гірських умовах. Усі дерева і кущі вируюуються на смугах шириною 1 м на відстані 5-10 м одна від одної. Смуги прокладають впоперек схилу.

Біогруповий – застосовують в молодняках, де головна порода збереглась біогрупами, і вирубують лише другорядні породи навколо біогруп.

Селекційний – на нерозрубаних смугах, що залишились відбирають дерева на селекційній основі.

Лінійний – в густих культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-2 м між рядами. Вирубують окремі ряди цілком. За досвідом Боярської ЛС в умовах В2 з шириною міжрядь 1,5 м, найефективніше вирубувати кожен 4-й ряд, в бідніших – кожен 6-й ряд. Починають з 11-13 років, а наступні прийоми – коли крони починають змикатися. тоді вирубують кожен 3-й чи кожен 2-й. Третій прийом буде лінійно-селекційний – з вирубуванням окремих дерев в залишених рядах.

При проведенні прочищень, проріджувань та прохідних рубок раціональним буде селекційний, стрічково-селекційний і лінійно-селекційний.