Тема 3. Рубки догляду, їх мета і завдання. Техніко-організаційні
показники рубок догляду
План:
1. Рубки догляду, їх мета і завдання.
2. Техніко-організаційні показники рубок догляду.
2.1. Час початку і
закінчення рубки догляду.
2.2. Сезон проведення рубки
догляду.
2.3. Метод рубки.
2.4. Інтенсивність рубки.
2.5. Повторність проведення
рубок догляду.
2.6. Черговість відведення
ділянок в рубку.
2.7. Спосіб зрідження
деревостану.
1. Рубки
догляду, їх мета і завдання.
Рубки догляду віднесено до
категорії „рубок,
що пов’язані з веденням лісового господарства”. Це один із способів штучного
добру.
Рубки
догляду – це рубки, що направлені на створення в насадженні сприятливих
умов для росту головних порід, покращення якості і продуктивності деревостану,
підвищення корисних функцій лісу.
Є 4 види рубок догляду:
освітлення, прочищення, проріджування і прохідна. Кожен вид приурочений до
певного ростового процесу, який відбувається у деревостані.
Освітлення і прочищення –
формування складу в молодняках;
Проріджування – сприяння очищенню
стовбура від сучків, формування повнодеревних стовбурів в жердняках;
Прохідні рубки – забезпечити
світлового приросту у середньовікових деревостанах.
Освітлення –
проводять у молодняках віком до 10 років.
Мета і
завдання:
1) видалення з насадження породи, які заважають росту головної породи і
кращим екземплярам, пригнічують їх; 2) формування бажаного складу
деревостану і забезпечення такої участі головної породи, яка відповідає складу
корінного деревостану.
Вирубуванню
підлягають: переважно
породи-піонери, які швидко переростають цінні головні породи. Це, як правило,
береза, осика, ліщина, верба, порослева липа, граб та інші.
Проводять за умови високозімкнутого
деревостану – 1,0; 0,9; 0,8.
Якщо насадження низької
зімкнутості – проводиться реконструкція.
Особливості
проведення: Не можна вирубувати всі другорядні породи, а тальки ті, які
пригнічують головні породи. Решту, навіть другорядні, слід залишати в якості
підгону і для запобігання задернінню ґрунту.
Освітлення в чистих деревостанах
також слід проводити в наступних випадках:
1. У випадку вростання крон
в деревостані;
2. Коли мала площа живлення,
є переплетення коріння;
3. В деревостанах листяних
порід вирубуються порослеві екземпляри.
Прочищення –
проводять в деревостанах віком 11-20 років.
Мета і
завдання:
1) продовжується формування складу і повноти; 2) забезпечення
рівномірного розміщення головної по площі (розріджування перегущених ділянок);
3) збереження порід чи окремих дерев, які в майбутньому зможуть сформувати
ІІ ярус (якщо дозволяють ЛРУ).
Вирубуванню
підлягають – небежані
породи, а саме: 1) які пригнічують головну породу; 2) дерева з вадами і
пошкодженнями.
Проводять також у високозімкнутих
і високоповнотних
(1,0; 0,9; 0,8) деревостанах.
Особливості
проведення: залишають не лише найкращі головні породи, але і другорядні чи
головні, які відстали в рості, а в майбутньому сформують ІІ ярус.
Прочищення в чистих деревостанах:
1) регулюється густота і зімкнутість вирубуванням хворих, всохлих, пошкоджених;
2) вирубуються дерева типу „вовк”.
Проріджування –
проводять у віці 21-40 років. Саме в цей період проходить швидкий ріст у висоту
(висота майже подвоюється), формується стовбур.
Мета і
завдання: 1) якщо склад небажаний продовжується формування складу; 2)
створюються умови для формування повнодеревного очищеного від сучків стовбура
шляхом збереження бокового притінення; 3) формується якісне здорове насадження.
Вирубуванню
підлягають: лише
пошкоджені і всохлі дерева, а також, якщо незадовільний склад, частково
другорядні породи
Проводять в деревостанах повнотою
1,0; 0,9; 0,8.
Особливості
проведення: При
проріджуванні не можна допускати розрідження намету, оскільки це може привести
до сповільнення процесу очищення стовбура від сучків і формування збіжистих
стовбурів. Знижувати повноту слід не нижче 0,7.
Проріджування в чистих
деревостанах – за рахунок всохлих
екземплярів. Носить характер санітарної рубки.
Прохідні рубки – прововдять
у віці, починаючи з 41 року і закінчують за 1 клас віку до рубки головного
користування (в соснових – до 60 р., дубових, смерекових – до 80 р.). Проводять
в період росту деревостану, коли відбувається інтенсивний ріст за діаметром
стовбура і крони, і сповільнюється ріст у висоту. При інтенсивному веденні
лісового господарства, до цього часу повинен вже бути сформований необхідний
склад деревостану і сформований стовбур.
Мета і
завдання: 1)
сприяти збільшенню приросту по діаметру кращих дерев; 2) збільшити площу
живлення світлового і ґрунтового для кращих дерев; 3) підвищити товарність
деревостану.
Вирубуванню
підлягають:
пошкоджені, з вадами, дерева в перегущених куртинах. В прохідну рубку
відводять деревостани з повнотою 1,0-0,9. Щоб не допустити задерніння ґрунту,
повноту знижують не нижче 0,7. Хоча, в багатих типах ЛРУ допускається зниження
до 0,5-0,6.
2.
Техніко-організаційні показники рубок догляду.
2.1. Час
початку і закінчення рубки догляду.
Початок і закінчення рубок
догляду визначається ЛРУ і лісівничими властивостями головної породи і складом.
За складом –
змішані молодняки з початку змикання крон, раніше ніж в 2-3 роки; в чистих – з
настанням диференціації – 4-5 років.
За властивостями гловної
породи – в світлолюбивих
породах сосна 3-4 роки, дуб – 2-3 роки., в смерекових – 4-5 років.
За родючістю грунту – чим
багатші умови, тим раніше, а в бідних, сухих чи перезволожених – пізніше.
Закінчення – за 1 клас віку до
РГК. Отже, залежить від встановленого віку РГК і від цільового призначення
лісів.
В експлуатаційних лісах:
сосна, смерека – до 60 років;
бук – 80 років;
дуб – 90 років.
2.2. Сезон
проведення рубки догляду.
Сезон проведення рубки догляду –
освітлення, прочищення і перші проріджування в листяних деревостанах – впродовж
періоду вегетації, в хвойних – впродовж року.
Проріджування і прохідні рубки –
дозволяється проведення впродовж року, але рекомендується з вересня по квітень.
Винятки:
1) в перегущених деревостанах,
стовбур витягнутий і не стійкий – рубку доцільно проводити весною, щоб
запобігти сніговалам.
2) в хвойних насадженнях – рубку
слід приурочити до нового календарного року.
3) на стрімких і не стійких
схилах – рубку слід проводити за наявності снігового покриву.
4) у вогнищах кореневої губки –
рубку доцільно проводити з настанням морозів.
2.3. Метод
рубки.
Метод рубки визначається залежно
від того з якої частини намету вирубують переважну частину дерев визначається:
верховий, низовий чи комбінований. Відбір дерев полягає в тому, що спочатку
візуально в межах кожної біогрупи
спочатку візуально вибираються кращі дерева і по відношенню до них допоміжні, а
гірші і зайві дерева клеймують і помічають різаком.
Верховий
метод (французький) – вирубують переважно дерева з верхнього
ярусу – породи-піонери чи переростки головної породи.
Застосовують здебільшого в
змішаних широколистяних і хвойно-листяних деревостанах (D2-3-гД, D2-3-гБк, С2-3-сгД), за
умови коли головна порода пригнічується другорядними, або і головною але дуже
великих розмірів, можливо порослевими.
Завдяки цьому методу рубок
догляду формується складне насадження. В результаті рубки середній діаметр і
висота зменшуються.
Низовий
метод (німецький) – вирубують лише дерева з нижнього ярусу, які відстали в рості.
У відборі дерев за основу береться класифікація дерев Крафта. Вирубують дерева IV-V класів.
Застосовують в чистих соснових і
також в інших хвойних деревостанах в борах і суборах.
Рубка носить санітарний характер,
так як вирубуються в основному хворі, всихаючі і всохлі дерева.
В результаті формується простий
деревостан і середній діаметр і висота зростає.
Комбінований
метод (датський) – найчастіше застосовується і рекомендований „Настановами...” В
першооснові був запропонований для букових деревостанів і рекомендований не
раніше 20-річного віку (бук від надлишку світла в молодому віці кущиться).
Зараз це найбільш універсальний
метод і застосовують його в змішаних деревостанах суборів, сугрудів і грудів.
Вирубуються:
1. дерева будь-якої породи,
величини, якщо вона заважає росту кращих дерев.
2. відсталі в рості, відмираючі,
хворі.
3. низької якості,
двійчатки, фаутні, не мають ніякої цінності для деревостану.
При освітленнях, прочистках
застосовують найчастіше верховий і комбінований метод, при поріджуваннях –
комбінований, при прохідних – комбінований і низовий.
2.4. Інтенсивність
рубки.
Інтенсивність рубки – це вирубувана
кількість деревини, що характеризує ступінь зрідження деревостану за 1 прийом.
Інтенсивність можна визначати:
1. відсотком запасу
вирубаної деревини від запасу деревостану до рубки;
2. відсотком вирубаного
запасу поточного приросту на 1 га;
3. степенем зрідження
зімкнутості намету.
Зазвичай, прийнято інтенсивність
рубки виражати в % вирубаного запасу від початкового запасу. Це краще відображає кількісну сторону і вказує
величину лісокористування. В молодняках І класу віку інтенсивність краще
класифікувати за ступенем зрідження зімкнутості намету.
Градації
інтенсивності:
*слабка – до 15%;
*помірна – 15-25%
*сильна – 26-35%
*дуже сильна – більше 35%.
Критерієм інтенсивності є повнота
(чи зімкнутість) деревостану, яка є на даний час і до якої дозволено знижувати
правилами рубок догляду.
Так в молодняках відводимо
ділянки під освітлення. і прочищення при зімкнутості 0,8; 0,9; 1,0. А довести
зімкнутість можна до 0,5-0,6 в змішаних і багатих умовах, до 0,7 – в чистих і
бідних.
Проріджування – з повноти 0,8-1,0
доводимо до повноти 0,7 в змішаних деревостанах, і багатих умовах або до 0,8 в
чистих деревостанах і бідних умовах.
При
зниженні повноти чи зімкнутості на:
0,05-0,1 од. – слабка
інтенсивність – до 15%;
на 0,2 – помірна – 16-25%;
на 0,3 – сильна26-35%;
більше 0,3 – дуже сильна – 35% і
більше.
Фактори,
які впливають на інтенсивність
1. Склад: чисті деревостани
– інтенсивність слабша, змішані деревостани – інтенсивність сильніша;
2. Властивості головної
породи: в деревостанах світлолюбних швидкорослих порід – сильнішої
інтенсивності, тіневитривалих,
повільноростучих
– слабшої;
3. Тип лісорослинних умов: багаті
і вологі умови – інтенсивність сильніша, чим бідніші і сухіші чи навпаки
заболочені умови – інтенсивність зменшується.
4. Віку: в молодому віці
сильнішу, в прорідженнях і прохідних – слабку.
5. Повторності: чим частіше
проводимо рубку, тим меншої інтенсивності.
6. Походження: в природних
інтенсивність більша, ніж в л/к, в порослевих більша, ніж в насіннєвих.
7. Розміщення: на схилах –
меншої інтенсивності.
2.5. Повторюваність
рубок догляду.
Повторюваність – термін часу,
після якого у насадженні проводять наступний прийом того самого виду рубки.
„Правилами поліпшення
якісного складу лісів” передбачено наступні терміни повторюваності:
- освітлення і прочищення –
3-5 років;
- прорідження – 5-10 років;
- прохідні рубки – 10-15
років.
Термін повторюваності рубок
догляду встановлюється при черговому лісовпорядкуванні.
Фактори,
які визначають повторюваність:
1. Склад: у змішаних
деревостанах – частіше, у чистих – рідше;
2. Інтенсивність: менша –
частіше, більша – рідше;
3. Тип ЛРУ: бори – рідше,
субори – частіше, і т.д.
4. Вік.
5. Властивості породи.
2.6. Черговість
відведення ділянок в рубку.
Черговість відведення ділянок в рубку – це
послідовність, згідно якої ділянки призначаються в рубку.
У лісах однієї
і тієї
ж категорії
рубки догляду призначаються
у такій
послідовності:
у першу чергу:
- освітлення та прочищення
часткових і суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання
їх небажаними породами;
- освітлення та прочищення у
мішаних молодняках, в яких головні породи перебувають під наметом другорядних,
або в яких головні і другорядні породи ростуть в одному ярусі;
- чисті перегущені молодняки
цінних порід, а також молодняки насіннєво-паростевого походження;
- мішані насадження старшого
віку з головною породою під наметом другорядних;
у другу чергу:
- прочищення в чистих та
проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої
черги;
- проріджування в чистих
та прохідні
рубки у мішаних
насадженнях;
у третю чергу:
- прохідні рубки у чистих
насадженнях.
За однакових вищезазначених умов
першочерговий догляд проводять у насадженнях з наявністю хворих та пошкоджених
дерев.
В насадженнях вищих бонітетів, в
насадженнях V класу бонітету рубки догляду,
зазвичай, не проводять.
2.7. Спосіб
зрідження деревостану.
Спосіб зрідження деревостану
залежить від виду рубки. В молодняках при проведенні освітлень застосовують
суцільний спосіб освітлення. Рекомендується також коридорний (Молчанова), біогруповий.
Суцільлний по площі – є основним для лісів України.
Вирубують по площі ті дерева які заважають і не потрібні. Здебільшого в л/к.
Коридорний –
запропонований Молчановим для догляду за дубом. В сучасних умовах застосовують
при догляді за культурами дуба на нерозкорчованих вирубках. Дуб висаджують
рядами з шириною міжрядь 6-
Стрічковий – для
догляду за молодняками (переважно природного походжнення) бука, ялини і
ялиці в гірських умовах. Усі дерева і кущі вируюуються на смугах
шириною
Біогруповий – застосовують в молодняках, де
головна порода збереглась біогрупами,
і вирубують лише другорядні породи навколо біогруп.
Селекційний – на нерозрубаних
смугах, що залишились відбирають дерева на селекційній основі.
Лінійний – в
густих культурах сосни і смереки, при схемі посадки 1,5-
При проведенні прочищень,
проріджувань та прохідних рубок раціональним буде селекційний, стрічково-селекційний
і лінійно-селекційний.