Тема 2: Класифікація рубок лісу.

План:

1. Категорії та системи рубок.

2. Рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням деревостанів.

2.1. Рубки догляду за лісом.

2.2. Санітарно-оздоровчі заходи.

2.3. Інші рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням деревостанів.

3. Рубки головного користування.

1. Категорії та системи рубок.

Всі рубки умовно діляться на дві групи (рис. 2.1.):

1. Головного користування.

2. Рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням деревостанів.

Сюди відносяться: рубки догляду, санітарно-оздоровчі заходи, інші рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням (лісовідновні рубки, реконструктивні рубки, рубки переформування деревостанів, ландшафтні рубки).

Головним завданням лісового господарства є вирощування деревини для потреб економіки.

Отримання деревини за рахунок вирощування стиглого лісу – називається головним користуванням.

Головне користування здійснюється з використанням рубок головного користування.

Під системами (способами) рубки розуміють порядок зрубування дерев або деревостанів в певному просторовому розташуванні і в певний час.

Кожна з систем має свої цілі і завдання, і вимоги в експлуатаційному і лісівничому плані.

Серед лісівничих вимог такі:

1. Збереження в здоровому стані дерев, що залишилися та покращення санітарного стану в лісі.

2. Отримання грунтово-світлового приросту високої якості.

3. Забезпечення умов лісовідновлення.

4. Збереження і покращення багатосторонніх функцій лісу (водоохоронних, водорегелюючих, захисних і т.д.).

5. Підвищення продуктивності лісу.

Рис. 2.1. Класифікація основних категорій та систем рубок лісу.

2. Рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням деревостанів.

2.1. Рубки догляду за лісом.

Рубки догляду за лісом – це рубки, що направлені на створення в насадженні сприятливих умов для росту головних порід, покращення якості і продуктивності деревостану, підвищення корисних функцій лісу.

Є 4 види рубок догляду: освітлення, прочищення, проріджування і прохідна. Кожен вид приурочений до певного ростового процесу, який відбувається у деревостані (табл. 2.1).

Освітлення і прочищення – формування складу в молодняках;

Проріджування – сприяння очищенню стовбура від сучків, формування повнодеревних стовбурів в жердняках;

Прохідні рубки – забезпечити світлового приросту у середньовікових деревостанах.

Освітлення – проводять у молодняках віком до 10 років.

Мета і завдання – видалити з насадження породи, які заважають росту головної породи і кращим екземплярам, пригнічують їх. Сформувати бажаний склад деревостану і забезпечити таку участь головної порода, яка відповідає складу корінного деревостану.

Прочищення – проводять в деревостанах віком 11-20 років.

Мета і завдання – 1). продовжується формування складу і повноти; 2). забезпечити рівномірне розміщення головної по площі (розріджувати перегущені ділянки); 3). зберігати породи і ті дерева, які в майбутньому можуть сформувати ІІ ярус (якщо дозволяють ЛРУ)

Проріджування – проводять у віці 21-40 років. Саме в цей період проходить швидкий ріст у висоту (висота майже подвоюється), формується стовбур.

Мета і завдання – 1) Якщо склад небажаний продовжується формування складу; 2) Створюються умови для формування повнодеревного очищеного від сучків стовбура шляхом збереження бокового притінення; 3) Формування якісного здорового насадження.

Прохідні рубки – у віці починаючи з 41 року і закінчують за 1 клас до рубки головного користування (в соснових – до 60 р., дубових, смерекових – до 80 р.). Проводять в цей період росту деревостану коли відбувається інтенсивний ріст за діаметром стовбура і крони, і сповільнюється ріст у висоту. При інтенсивному веденні лісового господарства на даний час повинен вже бути сформований необхідний склад деревостану і сформований стовбур.

Мета і завдання – 1) сприяти збільшенню приросту по діаметру кращих дерев; 2) збільшити площу живлення світлового і ґрунтового для кращих дерев; 3) підвищити товарність деревостану.

Таблиця 2.1

Види рубок догляду за лісом в залежності від віку та породного складу насаджень

Види рубок догляду	Вік насаджень, роки
	хвойні і твердо листяні високостовбурні	інші листяні породи, в т.ч. твердолистяні низькостовбурні при віці стиглості
		41 рік і вище	до 40 років
Освітлення	до 10	до 10	до 5
Прочищення	11-20	11-20	6-10
Проріджування	21-40	21-30	11-20
Прохідні рубки	41 та старіші	31 та старіші	21 та старіші

2.2. Санітарно-оздоровчі заходи.

Санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

До санітарно-оздоровчих заходів належать:

- санітарні рубки вибіркові;

- санітарні рубки суцільні;

- ліквідація захаращеності;

Вибіркові санітарні рубки здійснюються шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками і хворобами чи внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп запасом 5 і більше м³/га, за умови, що вилучення цих дерев не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче, ніж 0,1.

Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини за умови втрати цими насадженнями біологічної стійкості. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче 0,1.

Ліквідація лісосічної та позалісосічної захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сушняку, хмизу та порубкових решток.

Ліквідація лісосічної захаращеності здійснюється в процесі рубок догляду за лісом, головного користування та інших рубок.

Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід вона здійснюється у разі, коли проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності насадження становить у молодняках 1-5 м³/га, а в середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах – 3-5 м³/га.

2.3. Інші рубки, пов’язані з формуванням і оздоровленням деревостанів.

Лісовідновні рубки – комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.

Лісовідновні рубки проводяться в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування.

Рубки переформування – комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їх груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу.

Рубки переформування проводяться поетапно шляхом здійснення комплексу лісогосподарських заходів для формування цільового деревостану тоді, коли склад і структура насадження не відповідають оптимальним, наближеним до природного стану параметрам.

Реконструктивні рубки малоцінних молодняків і похідних деревостанів, проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються із здійсненням заходів, пов’язаних з штучним відновленням лісів.

Реконструктивні рубки проводяться у:

- чагарниках з недостатнім відновленням головних порід;

- сильно зріджених деревостанах з куртинним розміщенням дерев;

- деревостанах, які за своїм складом не відповідають конкретним типам лісу і є малоцінними.

Ландшафтні рубки – це заходи, які проводяться з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національних природних та регіональних парків.

Ландшафтні рубки можуть бути таких видів:

- ландшафтні рубки догляду;

- ландшафтні реконструктивні рубки малоцінних лісів;

- ландшафтні рубки регулювання співвідношення типів ландшафтів;

- пейзажні рубки;

- ландшафтні рубки планування території.

3. Рубки головного користування.

Рубки головного користування – це вирубування стиглих або перестійних деревостанів з метою одержання деревини для задоволення потреб економіки або заміни старих, часто розладнаних насаджень, а також малоцінних деревних порід на породи господарсько цінні.

Рубка стиглого лісу – активна форма впливу на ліс, яка помітно змінює його природу, що, насамперед порушує нормальний хід відновлювальних процесів через зміну навколишнього середовища внаслідок зміни світлового і теплового режимів, режиму зволоження ґрунту тощо. У свою чергу, все це впливає на надґрунтовий покрив, гідрологічні умови і, у цілому, на водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції лісу. Особливо глибокі такі зміни при суцільному вирубуванні дерев на лісовій площі. Це вимагає від лісівників розробляти певну систему рубок, яка б зменшувала їх негативний вплив на ліс.

За чималу історію рубок лісу поступово сформувалось поняття способу рубки. У лісівництві під способом рубки розуміють певний порядок вирубування насаджень або їх частини на відведеній площі за певний час, який пов’язаний з поновленням лісу.

Крім зазначеного, потрібно запам’ятати ще кілька понять. Так, частину насадження, намічену в рубку і відмежовану візирами, називають лісосікою.

Після зрубування усіх дерев на лісосіці цю площу називають зрубом, або вирубкою.

Протягом останніх двох століть велися пошуки таких способів рубки, які одночасно з рубкою деревостанів забезпечували б їх поновлення. За цей час у світовій практиці було запропоновано понад 100 способів рубок головного користування.

Велика кількість запропонованих способів головних рубок вимагала їх систематизації. Слід відзначити, що до праць Г.Ф. Морозова у лісівничій літературі не було жодної класифікації способів головних рубок, за винятком систематизації К. Гайєра, в основі якої була залежність від джерела поновлення лісу після зрубування деревостану.

Г.Ф. Морозов усі способи головних рубок поділив на рубки попереднього поновлення та рубки наступного поновлення. У першому випадку забезпечувалась поява необхідної кількості якісного підросту до зрубування дерев на лісосіці. У другому випадку лісовідновлення забезпечувалось після зрубування і видалення головної маси дерев з лісосіки.

На сучасному етапі розвитку лісівничої науки подібні за організаційно-технічними показниками та іншими особливостями способи головних рубок почали об’єднувати у системи. Системи рубок відрізняються одна від одної терміном проведення рубки та характером лісовідновлення.

Кожен спосіб головних рубок повинен відповідати певним лісівничим і лісоексплуатаційним вимогам.

До лісівничих вимог належать:

-забезпечення лісовідновлення на вирубках;

-збереження насаджень, які ростуть поряд з тими, що вирубуються;

-збереження і покращання корисних функцій лісу;

-підвищення продуктивності лісів.

До лісоексплуатаційних вимог належать:

-забезпечення умов для застосування на лісосічних роботах і транспортуванні деревини сучасних машин і механізмів;

-зменшення витрат на заготівлю і вивезення деревини.

Лісівничі і лісоексплуатаційні вимоги часто бувають несумісними. Тому в різних умовах надається перевага або лісівничим, або лісоексплуатаційним вимогам. Поступово склалися загальні підходи до вибору способу рубки у сучасних умовах. Так, у захисних лісах вибір способу рубки цілком підпорядковують лісівничим вимогам. Лісоексплуатаційні вимоги тут можуть бути враховані лише у тому випадку, якщо вони не суперечать лісівничим. У експлуатаційних лісах при виборі способу головної рубки враховують обидва типи вимог, але перевагу надають лісівничим.

Оскільки ліси України за своїм призначенням та розташуванням виконують переважно екологічні функції і мають обмежене експлуатаційне значення, то проведення головних рубок у них потребує продуманого застосування способів рубок.

Правилами рубок головного користування у лісах України регламентується застосування способів рубки залежно від категорій функціонального призначення лісів, лісорослинних умов, біологічних властивостей деревних порід, типу лісу, вікової структури лісостану, ступеня стійкості проти ерозії ґрунту, стрімкості схилу та інших особливостей лісостанів.

Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід та інших особливостей лісових ділянок застосовуються вибіркова, поступова, комбінована, суцільна системи рубок головного користування (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Класифікація способів головних рубок

СИСТЕМА РУБОК	СПОСІБ РУБОК
Вибіркові	Підшуковий
	Підневільно-вибірковий
	Добровільно-вибірковий
	Промислово-вибірковий
	Рубки системи Дауервальд
Суцільні	Суцільнолісосічний з різною шириною лісосіки
	Концентрований
	Умовно-суцільний
Поступові	Рівномірно-поступові:
	Класичні чотириприйомні
	Спрощені дво- або триприйомні
	Спрощені рубки Кравчинського
	Довготривало-поступові рубки Побєдінського
	Двоциклові рубки Кайрюкштіса
	Нерівномірно-поступові:
	Групово-вибіркові
	Групово-поступові Бузулукського бору
Комбіновані	Каймові рубки Вагнера
	Клиновидні рубки Ебергарда
	Вибірково-поступові рубки Орлова
	Вузько стрічкові рубки Каутца
	Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута
	Механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ

Суцільна система рубок – це заходи, під час здійснення яких вирубується весь деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-, середньо- та широколісосічні.

Вибіркова система рубок – це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев – фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.

У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Поступова система рубок – це заходи, спрямовані на збереження та використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.

Під час застосування поступової системи рубок проводяться такі види поступових рубок: рівномірно-поступові, групово-поступові та смугово-поступові.

Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів зі сприяння природному поновленню.

Групово-поступові рубки – це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів окремими групами. Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцезнаходженнях куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев.

Смугово-поступові рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок. У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів. Під час кожного прийому для рубки призначають кілька смуг на відстані, що дорівнює подвійній їх ширині. Черговий прийом призначається через 8-10 років за наявності життєздатного підросту господарсько цінних порід у вирубаних раніше смугах без диференціації за висотою в кількості, визначеній Правилами РГК. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.

Комбінована система рубок – це заходи, під час здійснення яких поєднуються елементи поступової і вибіркової систем рубок.