Практичне заняття № 7

Тема. Категоризація рубок головного користування та проектування суцільнолісосічних рубок.

Мета роботи – набуття практичних навичок щодо призначення суцільнолісосічних рубок у лісостанах.

Короткі теоретичні відомості

Класифікація способів головних рубок лісу

Головне користування у лісостанах здійснюється з використанням рубок головного користування. Рубка стиглого деревостану є активною формою впливу на ліс, помітно змінює його природу, що призводить до порушення ходу нормального процесу поновлення. Досить глибокі негативні зміни відбуваються при суцільній вирубці деревостану на лісовій ділянці. Тому головною екологічною вимогою до головної рубки стиглого деревостану є забезпечення одночасного відновлення на ділянці лісостану і лісового середовища. Г.Ф. Морозов цю вимогу висловив у своєму крилатому виразі: «Рубки і поновлення – синоніми». Тобто після вирубки дерев потрібно забезпечити появу під наметом молодого і стійкого покоління дерев – підросту.

Подібні за організаційно-технічними показниками способи головних рубок об’єднують у системи (табл. 7.1.). Системи рубок різняться строком їх проведення та характером поновлення лісу. На сьогодні в Україні маємо чотири основні системи рубок головного користування: вибіркова, суцільна, поступова та комбінована.

Під системами (способами) рубки розуміють порядок зрубування дерев або деревостанів в певному просторовому розташуванні і в певний час. Кожна з систем має свої цілі, завдання, і вимоги в експлуатаційному і лісівничому плані. Основними лісівничими вимогами є: збереження в здоровому стані дерев, що залишилися після попереднього прийому рубки, покращення санітарного стану залишеної частини деревостану, отримання грунтово-світлового приросту високої якості, забезпечення умов лісовідновлення, збереження і покращення багатосторонніх функцій лісу (водоохоронних, водорегулюючих, захисних), підвищення продуктивності лісу.

Таблиця 7.1

Класифікація способів головних рубок лісу

Системи рубок	Способи рубок
Вибіркова	Підневільно-вибірковий Пошуковий Добровільно-вибірковий Промислово-вмбірковий
Суцільна	Суцільнолісосічні з різною шириною лісосіки Рубки Корнаковського Концентровані Умовно-суцільні
Поступова	Рівномірно-поступові (підсистема): класичні чотири прийомні спрощені дво- або три прийомні довготривалі поступові А.В.Побєдінського двоциклові Л.А. Кайрюкштіса Нерівномірно-поступові (підсистема): Групово-вибіркові Групово-поступові Бузулукського бору
Комбінована	Каймові рубки Вагнера Клиноподібні рубки Ебергарда Вузькострічкові рубки Каутца Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута Механізовані улоговинні рубки Львівського ЛТІ

Суцільнолісосічні рубки – це найстаріший спосіб рубок. Це така система рубок лісу, при якій на певній, відмежованій в натурі площі – лісосіці – вирубуються всі дерева, як правило, протягом одного року. Це основний спосіб головних рубок для регіонів, де ведеться інтенсивне лісове господарство. Основними ознаками суцільнолісосічних рубок є обмеження загального терміну рубки деревостану одним роком, обмеження площі зрубу лісосікою, при рубці як правило, вирубуються всі дерева (іноді залишаються одиничні дерева-насінники або групи (смуги, куртини) насінників, поновлення – природне наступне, часто з небажаною зміною порід, або – штучне створенням лісових культур. В районах інтенсивного ведення господарства штучне поновлення на суцільних лісосіках стало основним. В результаті проведення суцільних рубок зазвичай формуються одновікові насадження.

Основними нормативами для планування та проведення суцільних рубок є: площа лісосіки, ширина лісосіки, напрямок лісосіки, напрямок рубки, строк примикання лісосік, спосіб примикання, сезон рубки. Суттєвий вплив на природне лісовідновлення і збереження корисних функцій лісу має площа лісосіки. Чим більша площа вирубки (лісової площі, на якій деревостан вирубаний, а молоде покоління ще не зімкнулось), тим гірше і довше буде відновлюватись підріст.

Ширина лісосіки – протяжність найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить розмір майбутньої вирубки. Вона впливає на швидкість експлуатаційного освоєння деревостану та на успішність поновлення лісу на вирубках. Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат зрубу наближається до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу на процеси поновлення. Тому для відновлення лісу на вирубках перевагу мають вузькі лісосіки. Вважається, що ширина вузьких лісосік суцільнолісосічних рубок повинна дорівнювати середній висоті деревостану, який вирубується. Розміри середньої за шириною лісосіки дорівнюють подвійній висоті деревостану, а широкої – трьом і більше висотам.

Раніше ширина лісосіки встановлювалася залежно від дальності засіву насіння стіною лісу. Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром, зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації рослинами. Екологічний вплив стіни лісу виявляється, перш за все, у зниженні швидкості вітру. Таке зниження спостерігається з підвітряного боку на відстані до 15 висот деревостану.

Під напрямом лісосіки розуміють розміщення її довшої сторони відносно сторін світу (з півночі на південь, із заходу на схід тощо). Напрям лісосіки суттєво впливає на її обнасінення та запобігання вітровалам, а також на розвиток поверхневого стоку, задерніння та ерозію ґрунту. З цією метою рекомендується відводити лісосіку перпендикулярно до напрямку панівних вітрів чи русла річки в заплавних лісах.

Напрям рубки – це напрям, у якому кожна наступна лісосіка нарізається після попередньої. Він встановлюється протилежно до переважаючих вітрів.

Термін примикання лісосіки – інтервал часу, через який вирубують деревостан на прилеглій до вирубки лісосіці, виключаючи рік рубки. Встановлюється з метою забезпечення лісовідновлення в залежності від біологічних особливостей деревних порід, умов відновлення, економічних умов району, категорії функціонального призначення лісів. Встановлені такі терміни примикання лісосік: у хвойних лісах – 4 роки; дубових і букових – 3 роки;  інших твердолистяних і м’яколистяних – 2 роки.

Спосіб примикання лісосіки – це порядок територіального розміщення лісосік у межах кварталу. Розрізняють такі способи примикання лісосік: безпосередній, коли нова лісосіка відводиться поряд із попередньою; черезсмуговий – нова лісосіка закладається через не вирубану смугу такої ж ширини, яка вирубується впродовж 10 років; кулісний – між лісосіками залишається смуга (куліса) у 2-3 рази ширша, ніж ширина вирубуваної лісосіки, яка вирубується впродовж 20 років; шаховий – лісосіки розміщують в шаховому порядку і вирубують у два прийоми. Застосовують у випадках, коли лісосіка має квадратну або прямокутну форму.

Основним недоліком черезсмугового і кулісного способів примикання є небезпека руйнування стіни лісу та куліс вітром, виникнення вітровалів, буреломів, суховершинності, пошкодження шкідниками. Тому ці способи є неприйнятними в чистих ялинових лісостанах.

Сезон рубки – впливає на хід природного поновлення на вирубці, особливо якщо вирубуються листяні породи. Літня (з 15 травня) рубка негативно впливає на вегетативне поновлення лісу та ускладнює збереження самосіву та підросту, а при зимовій рубці підріст, що був під наметом лісу, зберігається краще. Звільнення підросту з під пологу взимку, тобто у стадії спокою, сприяє кращій його адаптації до відкритого місця. Це слід враховувати, наприклад, тоді, коли необхідно загальмувати процес вегетативного поновлення небажаних порід на користь штучно поновлюваних головних.

Джерелами обнасінення на суцільних вирубках в залежності від їх способу і площі є стіна лісу, дерева-насінники, куртини, насіннєві смуги і групи дерев головної породи.

Суцільнолісосічні рубки мають свої переваги та недоліки лісівничого характеру. Основними переваги суцільнолісосічних рубок вважається простота їх проведення; відповідність штучному поновленню зрубів, особливо світлолюбними породами; забезпечення впливу незрубаної стіни лісу на покращення мікроклімату навирубках; при суворому дотриманні основних організаційно-технічних показників зберігають водоохоронно-захисні властивості лісових насаджень; дозволяють найефективніше використовувати механізми і машини на лісосічних роботах. Основні недоліки суцільнолісосічних рубок: створюють на зрубах гірші умови для природного поновлення лісу порівняно з іншими складними способами рубок, часто призводять до задерніння зрубів; приводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м’яколистяні; при проведенні рубки у різновікових насадженнях зрубуються як стиглі, так і молоді дерева; обмежують можливості використання важких агрегатних лісозаготівельних машин, що призводить до подорожчання лісозаготівель.

Порядок виконання роботи:

1. На основі вихідних даних індивідуального завдання (див. табл. 7.3)

запроектувати суцільні рубки та їх організаційно-технічні показники у стиглих деревостанах. Для проектування використовувати Правила рубок головного користування в лісах України та нормативно-довідкові матеріали для проектування рубок (див. розділ додаткові матеріали).

2. Дані проектування занести в табл. 7.2.

3. Зробити відповідні висновки щодо позитивних сторін та недоліків суцільнолісосічних рубок.

Таблиця 7.2

Запроектовані організаційно-технічні показники суцільних рубок

№ ділянки	Запас, м^3	Термін прими-кання лісосік, рр.	Спосіб прими-кання лісосік.	Ширина лісосіки, м	Площа лісосіки, га	Напрям рубки	Сезон рубки
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таблиця 7.3

Варіанти вихідних завдань:

№ вар.	Площа ділянки, га	Склад деревостану	КФП*	Повнота	Запас, м^3/га	Товщ. грунту, см	Стрімк. схилу, град.	Понов-лення, т.шт./га	Переваж. вітри	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	9,6	9Сз1Дз+Бп	Е	0,6	380	27	рівн.	5,3	Пн.-С.
	2,9	9Сз1ДзодБп	Е	0,6	350	32	рівн.	5,4	Пд.
	4,0	10Бкл+Яцб	З	0,5	250	57	19	-	С.
	28,0	9Бкл1Яцб	З	0,5	490	49	24	2,9	З.
	3,7	10Дз	Е	0,5	110	84	рівн.	-	Пд.	З^І
	7,7	10Дз	Е	0,5	110	74	рівн.	-	Пн.-С.
	10,2	7Бк2Д1Гз	Е	0,5	320	44	рівн.	-	З.
	9,0	6Бк1Д3Гз	Е	0,5	350	63	рівн.	3,4	Пн.-С.
	4,1	8Бк2Ялє	Е	0,6	440	81	26	-	Пн.
	10,7	7Яц2Ялє	Е	0,5	400	46	8	5,7	Пн.-З.
2	3,1	9Сз1Дз	Е	0,6	320	55	рівн.	3,1	Пд-З.
	12,1	10СзодБп;Дз	Е	0,6	300	60	рівн.	5,9	С.	З^ІІ
	8,8	8Бкл1Яцб1Ялє	Е	0,5	300	79	22	3,4	Пд-З.
	4,2	9См1Бк+Яц	Е	0,5	590	54	6	3,3	Пн.-З.
	5,6	10Дз+Гз	Е	0,5	100	37	рівн.	3,2	З.
	8,4	10Дз+Сз	Е	0,5	90	44	рівн.	3,2	Пн.-С.	З^ІІІ
	4,7	6Бк2Дз2Ос	Е	0,6	320	83	рівн.	4,4	Пд.
	4,3	4Бк3Г3Дз	Е	0,6	350	71	рівн.	2,9	З.
	18,8	9См1Бкл	Е	0,5	150	32	4	2,7	Пд-З.
	2,1	9См1Яцб	Е	0,6	610	76	5	4,8	Пн.
3	7,1	8Сз2Дз	Е	0,6	380	61	рівн.	5,5	Пд-З.
	6,3	7Сз2Б1Дз	Е	0,6	360	37	рівн.	-	Пн.-З.
	12,6	10СзодДз	Е	0,6	340	46	рівн.	4,6	Пд.-С	З^І
	10,0	7См2Бк1Яц	Е	0,5	480	41	9	3,8	Пд.
	10,3	7См2Яц1Бк	З	0,5	450	58	17	5,3	Пн.-С.
	10,1	7Дз3Гз	Е	0,6	250	73	рівн.	5,2	Пд.	З^ІІІ
	4,7	6Дз2Гз2Бк	Е	0,6	270	81	рівн.	5,8	З.
	25,0	10Бклл	З	0,6	470	83	рівн.	-	Пн.
	11,2	5См4Яц1Ос	Е	0,5	540	34	12	5,0	Пн.-С.
	5,1	10Ялє	Е	0,5	250	60	9	-	Пд-З.
4	12,9	9С1ДодБ	Е	0,6	350	86	рівн.	5,8	Пд.
	8,3	9Сз1Дз	З	0,6	390	37	рівн.	-	Пн.-С.
	10,6	9Сз1Дз+Бп	Е	0,6	380	41	рівн.	-	З.
	6,9	9С1ДодБп	Е	0,6	350	78	рівн.	-	Пн.-С.	З^ІІІ
	11,0	10Ялє	Е	0,5	480	27	12	3,1	З.
	6,4	8Бк2Яц+Ялє	Е	0,5	270	84	23	-	Пн.-С.
	13,0	6См3Бк1Яц	Е	0,5	620	81	33	2,3	С.
	1,8	10Ялє	Е	0,5	540	62	15	5,7	З.
	12,0	10Ялє	Е	0,5	580	69	32	-	Пд-З.
	3,1	9Сз1Дз	Е	0,5	320	39	рівн.	3,1	Пд.
5	12,1	10СзодБ;Дз	Е	0,5	300	36	рівн.	2,1	З.	З^ІІ
	9,5	10СодБ	Е	0,5	380	45	рівн.	2,9	Пд-З.
	1,2	8Сз2Дз	Е	0,5	480	81	рівн.	5,1	Пн.
	3,9	8Сз2ДзодБп	Е	0,5	300	29	рівн.	5,8	Пд.
	5,6	6Ялє4Яцб	Е	0,5	470	26	27	3,7	Пд.
	5,7	10Ялє	З	0,5	480	28	5	5,1	З.
	9,1	8Дз1Гз1Ялє	З	0,6	320	83	рівн.	3,5	Пд-З.	З^І
	5,7	10Дз	Е	0,6	300	26	рівн.	2,5	Пн.-С.
	2,6	10Бкл	Е	0,6	420	60	рівн.	4,6	Пд.
	2,2	7Ялє2Яц1Бк	Е	0,5	370	65	24	6,0	Пн.-З.
6	0,8	10Ялє	З	0,5	380	37	31	5,1	Пд.-С
	11,3	10Сз+Дз	З	0,5	380	86	рівн.	5,2	Пн.-С.
	7,0	9Дз1Сз	Е	0,5	310	34	рівн.	-	Пд-З.
	13,2	9Сз1Дз+Бп	З	0,5	340	86	рівн.	4,2	Пн.-С.	З^І
	12,6	10Сз	Е	0,5	380	36	рівн.	-	Пн.
	5,6	10Ялє	Е	0,6	630	35	14	2,4	Пд-З.
	28,0	9Бк1Яц	Е	0,6	490	33	3	3,7	З.
	5,6	5Д3Бк2Г	З	0,6	200	51	рівн.	-	Пд.	З^І
	12,1	6Дз2Лпд2Бп	Е	0,6	210	78	рівн.	2,6	Пн.-С.
	9,8	9Ялє1Яцб	Е	0,5	410	35	28	3,6	Пд.
7	10,3	10Сз одБ;Дз	З	0,5	310	42	рівн.	5,5	З.
	11,2	8Сз2Дз	З	0,5	400	43	рівн.	4,8	Пн.-С.
	13,0	8Сз2Дз+Бп	Е	0,5	300	52	рівн.	5,7	Пд.
	11,3	10Сз+Дз	Е	0,5	380	63	рівн.	-	Пн.	З^ІІ
	8,8	8Бк1Яц1Ялє	Е	0,5	30	56	24	-	Пд.
	1,6	8Яц1Бк1Ялє	Е	0,5	340	40	21	5,8	Пн.-С.
	7,3	10Дз	Е	0,5	110	85	рівн.	4,8	Пд-З.
	7,7	10Дз	Е	0,5	110	49	рівн.	4,7	Пн.-С.	З^ІІІ
	18,0	10Бкл	З	0,6	400	65	рівн.	3,6	Пн.-С.
	0,7	10Бкл	Е	0,6	330	45	рівн.	3,6	Пд-З.	З^І
8	3,0	9Дз1Сз	Е	0,5	310	63	рівн.	3,2	Пн.-З.
	13,2	9Сз1Дз+Бп	Е	0,5	340	42	рівн.	5,7	Пд-З.
	12,6	10Сз	Е	0,5	380	26	рівн.	2,7	Пн.
	11,2	8Сз2Дз	Е	0,6	400	46	рівн.	3,9	Пн.-С.
	22,0	6Ялє2Бк2Яц	Е	0,5	490	71	9	5,9	Пд.-С
	16,0	7Бк3Дз+Гз	Е	0,6	400	71	рівн.	-	Пд-З.	З^І
	4,4	7См2Яц1Бк	Е	0,5	320	59	6	-	Пд.
	5,2	10Дз	Е	0,5	100	50	рівн.	-	Пн.-С.
	8,2	10Дз	Е	0,5	90	63	рівн.	-	З.
	1,0	10Бк+Яв	Е	0,6	450	32	рівн.	-	Пн.-С.
9	10,3	7Сз2Бк1Дз	Е	0,6	360	25	рівн.	-	Пд.	З^ІІІ
	11,5	10СзодБп	Е	0,6	380	35	рівн.	-	Пд-З.
	3,1	9Сз1Дз	Е	0,6	320	42	рівн.	3,1	С.
	4,3	9Яц1Ял	З	0,5	290	68	17	-	Пд-З.
	2,1	8Яц1Ял1Бк	Е	0,5	320	62	15	6,0	Пн.-С.
	6,0	7Дз3Гз	Е	0,6	250	71	рівн.	2,9	Пн.-С.	З^І
	1,7	10Дз	Е	0,6	180	73	рівн.	5,1	Пд.
	6,3	6Дз4Лпд	Е	0,5	170	62	рівн.	4,4	Пн.
	13,0	10Бкл+Яв	Е	0,6	450	70	рівн.	4,0	Пн.
	8,5	10Бкл	Е	0,5	280	58	рівн.	-	З.	З^ІІ
10	8,3	9Сз1Дз	Е	0,6	390	26	рівн.	3,7	З.
	5,3	7Сз2Бк1Дз	Е	0,6	360	52	рівн.	5,5	Пд-З.
	9,5	10СзодБп	Е	0,6	380	64	рівн.	5,2	Пн.-З.
	1,4	7Яц3Ялє	Е	0,5	200	42	7	5,1	Пн.-З.
	7,2	8Яцб2Ялє+Бкл	Е	0,5	380	31	30	4,9	З.
	7,7	9Яцб2Ялє	З	0,5	290	34	28	3,5	Пн.-С.
	0,5	10Дз	З	0,5	200	71	рівн.	-	Пн.-С.	З^ІІІ
	4,2	10Дз	Е	0,5	240	68	рівн.	5,5	З.
	4,2	10Дз	Е	0,5	300	65	рівн.	-	С.
	1,3	7Бк1Дч2Гз	Е	0,6	300	61	рівн.	5,4	Пн.-С.
11	3,1	9Сз1Дз	Е	0,6	320	75	рівн.	3,5	Пд.-С
	12,9	9Сз1ДодБк	Е	0,6	350	54	рівн.	-	Пд.	З^ІІ
	6,0	9Сз1Дз	Е	0,6	390	43	рівн.	4,2	Пн.-С.
	0,8	7Яц3Ял	Е	0,5	240	77	3	-	Пд.
	5,7	7Яц3Ялє	Е	0,5	340	29	21	-	Пн.-З.
	3,9	5Яц5Ял+Бкл	Е	0,6	280	52	31	5,4	Пн.-З.
	5,6	8Д1Кл1Гз	Е	0,5	250	60	рівн.	6,0	Пн.-С.
	7,5	1Д3Бк5Г1Бп	Е	0,5	270	77	рівн.	-	Пд.
	16,0	10Дз	Е	0,5	240	49	рівн.	-	Пд-З.	З^І
	4,0	10Бк	Е	0,6	420	73	рівн.	2,7	Пд.
12	6,3	7С2Бк1Дз	Е	0,6	360	48	рівн.	5,1	З.	З^ІІІ
	10,3	7С2Бк1Дз	Е	0,6	360	43	рівн.	5,6	Пн.-С.
	6,9	9С1ДодБк	З	0,6	350	48	рівн.	4,5	Пд.
	3,9	7Бк2Яц1Ял	Е	0,6	280	39	32	-	Пд-З.
	10,0	7Яц2Ял1Бк	Е	0,5	440	29	9	-	Пд.
	2,9	5Д5Бк	Е	0,5	230	66	рівн.	-	С.	З^І
	4,0	6Д4Ялє	Е	0,5	220	85	рівн.	5,9	З.
	2,0	5Яц5Ялє	Е	0,5	410	54	32	-	Пн.-С.
	3,7	5См5Бк	З	0,5	560	67	25	4,8	З.
	10,0	5См3Бк2Яц	Е	0,5	610	72	11	4,6	Пн.-С.
13	6,0	9Сз1Дз	Е	0,6	390	27	рівн.	4,9	З.
	9,3	7С2Бк1Дз	З	0,6	360	78	рівн.	2,6	Пд-З.	З^ІІІ
	10,3	7С2Бк1Дз	Е	0,6	360	44	рівн.	3,7	Пд-З.
	7,0	7Ял3Яцб	Е	0,5	420	74	15	4,2	Пн.-С.
	6,8	5Ял5Яц+Бкл	Е	0,6	480	68	31	-	Пд.
	1,6	6Бк3Ял1Яц	Е	0,6	340	25	32	4,4	Пд-З.
	13,0	10Дз	Е	0,5	120	38	рівн.	5,2	Пд-З.
	8,6	10Дз	З	0,5	250	83	рівн.	5,2	Пн.-З.	З^ІІ
	3,3	8Ялє2Яц	Е	0,5	450	36	19	3,5	Пд.
	12,0	9Ялє1Яц	Е	0,5	480	51	12	-	З.
14	10,6	10Сз	З	0,6	380	60	рівн.	4,4	Пд.
	13,2	9С1Д+Бкл	Е	0,6	340	66	рівн.	3,2	Пн.-С.	З^ІІІ
	17,0	9Дз1Сз	Е	0,6	310	78	рівн.	4,4	Пд-З.
	3,2	6Яц4Ялє	Е	0,5	340	80	6	-	С.
	2,0	5Яц4Ял1Бкл	Е	0,6	460	54	28	2,2	З.
	4,7	8Бк2Дз	Е	0,5	130	28	рівн.	3,6	Пд.-С
	24,0	10Дз	Е	0,5	300	40	рівн.	3,9	Пд.	З^ІІІ
	0,7	10Дз	Е	0,5	280	78	рівн.	4,3	Пн.-С.
	10,8	6Ялє1Яц3Яв	Е	0,5	570	41	10	2,2	Пд-З.
	11,9	6Яц4Ялє	Е	0,5	430	42	18	3,0	Пн.
15	11,3	10Сз+Дз	Е	0,6	380	83	рівн.	3,1	Пн.-С.
	5,9	8Сз2ДзодБкл	Е	0,6	300	76	рівн.	-	Пд.
	5,3	10СзодБк,Дз	Е	0,6	310	48	рівн.	4,1	З.	З^ІІ
	16,0	7Ялє3Яц+Бкл	Е	0,6	450	60	18	-	Пд-З.
	10,0	4Яц3Ял3Бкл	Е	0,6	370	54	13	-	Пн.-З.
	1,9	8Яц2Ялє	Е	0,6	400	53	13	3,8	Пд.-С
	4,1	6Ялє2Яцб2Бкл	Е	0,6	710	49	22	2,0	Пд.
	9,0	7Ялє1Яцб2Бк	Е	0,5	350	65	7	-	Пн.-С.
	13,5	7Ялє2Яцб1Бк	Е	0,5	350	40	7	-	Пд-З.
	6,2	8Ялє1Бк1Яцб	Е	0,5	440	33	19	3,6	Пн.-С.

* Примітка: КФП – категорія функціонального призначення лісів, Е – експлуатаційні ліси, З, З^І – захисні ліси різного цільового призначення.