Практичне
заняття № 6
Тема. Комплексні рубки формування та
оздоровлення лісів
Мета роботи – набуття практичних
навичок щодо призначення лісовідновних,
реконструктивних та рубок переформування у лісостанах.
Короткі теоретичні відомості
Лісовідновні рубки – комплексні рубки, які
поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду. Проводяться з
метою поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів,
збереження біорізноманіття, формування складних, багатоярусних та різновікових
деревостанів. Призначаються вони в стиглих та перестійних деревостанах у яких
заборонено проведення рубок головного користування і які втрачають стійкість та здатність до
природного поновлення для відновлення
цінних порід дерев. У лісовідновну рубку призначаються деревостани, у яких
відсоток дерев першого ярусу з ознаками ослаблення за категоріями стану дерев
становить більше 20%.
Залежно від
породного складу, вікової структури, повноти деревостанів, наявності
життєздатного підросту господарсько-цінних порід, лісовідновні рубки
проводяться вибірковим або поступовим способами у поєднанні з рубками догляду.
Вибірковий спосіб лісовідновної рубки призначають у різновікових
деревостанах, дубових, букових, ялицевих та мішаних ялинових
деревостанах, що ростуть на малопотужних ґрунтах і коли інші деревні породи
складають 40 і більше відсотків у складі деревостану. У рубку призначають
відмерлі, фаутні, а також перестійні, стиглі дерева другорядних і головних
порід з верхнього ярусу. Стовбури дерев, подальше збереження яких у складі
деревостанів недоцільне, видаляються також відповідними видами рубок догляду.
Повнота після рубки не повинна бути нижчою, ніж 0,5. На рубках застосовують
технології та способи розробки лісосік, які забезпечують створення умов для
природного відновлення лісу.
Поступовий
спосіб лісовідновної рубки здійснюється за наявності на ділянці достатньої
кількості самосіву та підросту господарсько-цінних порід у одновікових деревостанах
та дубових, букових і ялицевих деревостанах на середньопотужних і потужних
ґрунтах. При рівномірному розміщенні підросту голвних порід вирубування
здійснюється рівномірно по площі за два прийоми, при розміщенні підросту
групами або куртинами вирубування здійснюється нерівномірно по площі за три
прийоми. При розміщенні підросту групами або куртинами під час першого прийому
вирубуються дерева і формуються вікна відновлення, площа кожного з яких не
повинна перевищувати 600 м2, кількість вікон відновлення на 1 гектарі – не
більше 5.
Поступовий
спосіб лісовідновної рубки, який поєднує суцільне вирубування дерев смугами з
проведенням відповідних видів рубок догляду у смугах, що залишаються,
здійснюється за відсутності достатньої кількості природного поновлення
господарсько-цінних видів у деревостанах світлолюбних порід; рівнинних чистих
або мішаних ялинових деревостанах (якщо інші деревні породи становлять менш як
40 відсотків); чистих або мішаних ялинових лісостанах (якщо інші деревні породи
складають менше 40 відсотків) на середньопотужних і потужних ґрунтах.
Деревостан на наступній смузі, вирубується після зімкнення молодняка на
попередній смузі. Перед рубкою можуть проводитись заходи сприяння природному
поновленню або створюватись піднаметові культури головних порід.
Реконструктивні рубки (рубки,
пов’язані з реконструкцією малоцінних насаджень) здійснюють у малоцінних молодняках і похідних
деревостанах. Проводяться вони з метою їх заміни на цільові та поєднуються із
здійсненням заходів, пов'язаних з штучним відновленням лісів. До малоцінних
насаджень відносяться: часткові зарослі з відсутністю або недостатньою
кількістю головних порід; молодняки (культури і паросткові насадження, в т.ч. і
похідні), незадовільні за складом; насадження – рідини різного віку; всихаючі
насадження всіх типів і складу; насадження похідних типів деревостанів
незадовільного стану (осичники, грабняки, березняки тощо).
З метою найбільш повного і раціонального
використання продуктивних сил лісових земель всі малоцінні і незадовільні
насадження повинні бути покращенні або повністю замінені шляхом застосування
спеціальної системи реконструктивних заходів. Система таких заходів являє собою
сукупність лісівничих, лісокультурних і інших заходів, у результаті проведення
яких досягається покращення складу, санітарного стану і соціально-господарських
функцій лісостанів, а також загальної їх продуктивності і стійкості.
Способи реконструкції визначаються способом
введення цінних порід – суцільним і поступовим (коридорним і гніздовим,
куртинно-груповим, куртинним). Вибір способу реконструкції залежить від
еколого-біологічних особливостей деревної породи, яка вводиться, від висоти
деревостану і розміщення головної породи на площі ділянки. Приміром, сосну
вводять переважно куртинно-груповим способом. Для введення дуба, смереки,
модрини краще застосувати коридорний спосіб, але може використовуватись
куртинно-груповий.
Здійснюючи реконструктивні заходи, необхідно
добиватися використання у відповідних
лісорослинних умовах мішаних за складом і складним за формою лісостанів з
оптимальним співвідношенням головних і технічно цінних порід. Винятком можуть
служити заплавні насадження із швидкорослих порід – тополі та верби, або чисті
сосняки на сухих піщаних ґрунтах (сухі бори).
При підборі того чи іншого способу реконструкції
насаджень необхідно дотримуватись наступних основних положень. Для
реконструктивних рубок відводяться переважно молоді насадження віком до 20
років. Малоцінні за складом, але добре продуктивні насадження старшого віку в реконструкцію
не призначаються, а залишаються на корені до віку технічної стиглості або в них
призначають рубки переформування. Такі насадження з віком відводяться в головну чи лісовідновну рубку,
залежно від категорії лісу. Дуже невдалі насадження старші 20 років, сильно
зріджені або ушкоджені, призначаються в суцільну реконструктивну або санітарну
рубку, з наступним проведенням лісокультурних заходів.
Всі заходи по виправленню і зміні малоцінних
насаджень необхідно здійснювати, строго враховуючи лісорослинні умови – ґрунти,
рельєф, експозицію, кліматичні особливості. Роботи щодо реконструкції насаджень
повинні проектуватися і здійснюватися з максимальною механізацією виробничих
процесів та у відповідності з лісівничими вимогами. Ширина полос для введення деревних
порід і чагарників на не розкорчованих зрубах, повинна бути не менше 1,5-2 м
(для можливого застосування механізованого догляду). У місцях де механізація не
буде застосовуватись (за наявності крупних пнів, дуже крутих схилах, на
нестійких ґрунтах) допускається і вужча ширина полос (0,8-1,5 м). В сухих типах
ширина полос повинна бути не меншою 1,25-1,5 м, на задернілих ґрунтах ширина
полос повинна бути більшою.
Оброблювання ґрунту площадками допускають там, де
неможливо провести суцільну або полосну його підготовку. У гірських
лісорослинних умовах (D0-1) площадки повинні бути більшими за
величиною – 1,5х1,5 і 2х2 м, у кращих (D2-3) – 1х1 і 1х2 м. На
задернілих прогалинах необхідний суцільний обробіток ґрунту.
Рубки переформування – комплексні рубки,
спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих деревостанів у
різновікові мішані багатоярусні лісостани. Проводяться вони в усіх категоріях
лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих
дерев або їх груп і сприяння природному поновленню забезпечуючи безперервне
існування лісу.
Переформування деревостанів – це
багатоступеневий поступовий процес, який включає проведення різних, зміщених у
часі і просторі, лісогосподарських заходів: певних способів рубок головного
користування, рубок догляду, стимуляції репродуктивних процесів, сприяння
природному поновленню, збереження самосіву, підросту, введення відповідно до
типу лісу відсутніх корінних порід, регулювання вікової і просторової структури
лісостану тощо. Переформування лісостану здійснюють шляхом проведення комплексу
лісогосподарських заходів тоді, коли склад і структура деревостану не
відповідають оптимальним, наближеним до природного стану параметрам. Головними завданнями рубок переформування є
формування різновікових мішаних деревостанів з багатоярусною вертикальною і
складною горизонтальною структурою, збереження і підвищення біорізноманіття
лісу на основі підтримки природних процесів. Для цього встановлюють критерії
оптимальності деревостанів для кожного типу лісу і уточнюють їх при виборі
системи лісовирощування для конкретного лісового масиву, виходячи з ґрунтових і
гідрологічних умов, особливостей рельєфу, структури та породного складу
деревостану, наявності та стану підросту і трав’яного покриву. Для
переформування підходять як середньовікові, так і старші насадження. Однак
оптимальним віковим періодом для переформування деревостанів за участю основних
лісотвірних порід Українських Карпат – бука, дуба, ялиці, ялини – є лісостани сьомого класу віку. У цей період
вказані породи переходять у репродуктивну стадію і починають плодоносити
(насіннєносити), під їх наметом з’являється самосів і формуються куртини
підросту.
Процес
переформування одновікових деревостанів, сформованих на засадах господарювання
за принципом „обороту рубки”, проводиться
поступово і поетапно. Способом переформування деревостану є вибіркова
рубка, яка здійснюється шляхом
вибирання з деревостану окремих дерев або їх біогруп. Рубку
переформування проводять у вигляді рівномірно-поступової чи групово-поступової
рубки. В окремих випадках при незадовільному санітарному стані деревостану
можуть використовуватись і вибіркові санітарні рубки. При застосуванні для
переформування групово-поступового способу рубок перші відновлювальні вікна не
повинні перевищувати 700 м2. У високоповнотних деревостанах
одночасно з вирубкою дерев у вікнах доцільно зріджувати навколо них смуги
шириною, що дорівнює половині висоти лісу. При проведенні наступних прийомів
вікна поступово розширюють, стимулюючи цим появу нового самосіву деревних порід
і ріст вже існуючого підросту. Максимальна сумарна площа „вікон” на один гектар
за один етап (прийом) переформування не повинна перевищувати 2000 м2.
Кожний
наступний етап (прийом) зрідження деревостанів призначається за умови появи
надійного самосіву і підросту під наметом материнських дерев. Вибірка дерев у
деревостанах які виправляються виконується також з врахуванням забезпечення
внутрішньої фітоценотичної стійкості деревостану. У першу чергу зберігають
дерева з добре сформованими кронами і відносно вільним розташуванням. Густі
групи проріджують, щоб створити умови для росту і розвитку крон кращих дерев.
Інтенсивність вибірки дерев визначається станом і структурою конкретного
деревостану, наявністю підросту, природними відновними процесами в насадженні,
технологією заготівлі деревини, наявністю доріг, економічною доцільністю
заходів і встановлюється для кожного конкретного деревостану. Вирубування дерев
чи біогруп здійснюється у межах приросту за період між етапами переформування,
переважно у місцях наявного підросту і у можливих місцях поновлення головних і
супутніх порід, шляхом формування прогалин з поперечником у межах однієї-півтори
висоти деревостану. При цьому як цільові слід залишати найкрупніші дерева.
Рубка переформування не може бути здійснена за методами підшукових рубок.
У процесі
переформування інтенсивність зрідження
деревостанів за обсягом деревини, що вирубується за один прийом рубки, не може
перевищувати 25% від наявного запасу
деревостану, а сумарна площа суцільного
вирубування не може перевищувати 0,25 га з розрахунку на один гектар площі.
Однак, залежно від конкретної ситуації в насадженні, вона може бути слабкою
(10-15%) або сильною (26-35%) і навіть дуже сильною (>35 %).
Слід відзначити, що для формування якісних букових
деревостанів достатньо утворювати в них прогалини, вирубуючи 1-2 материнські
дерева. В інших за складом деревостанах, залежно від їх стану і структури,
здійснюють інтенсивнішу вибірку. Завдяки вибірковому вирубуванню дерев
поступово формується складна структура деревостану, чітко визначаються нижній,
середній та верхній яруси. Дерева в середньому ярусі самозріджуються, що усуває
потребу в затратних рубках. У нижньому ярусі молодняк також самозріджується і
диференціюється за висотою. Причому для реалізації вибіркового господарювання в
Українських Карпатах найбільш доцільними є ялицево-смереково-букові
деревостани.
Повторюваність рубок переформування і лісогосподарські заходи
визначаються відповідно до біології порід, ґрунтових і гідрологічних умов,
особливостей рельєфу, структури та породного складу деревостану, стійкості
дерев, наявності та стану підросту і трав’яного вкриття, випадання дерев тощо.
Рубки переважно призначаються через 5-10 років. Якщо на ділянці, де проведено
рубку, природне поновлення в перші 5 років проходить незадовільно, то необхідне
більш раннє втручання у процес переформування деревостану шляхом здійснення
лісовідновних заходів, у тому числі з підсівом чи садінням цільових порід у
створених вікнах.
При
проведенні прямого переформування деревостанів у гірських лісах Українських
Карпат, залежно від типів лісу, формують наступну просторову структуру
насаджень:
• у чистих смерекових типах лісу формують
різновікову складну вертикальну структуру деревостану бажано з невеликою участю
листяних порід (переважно явора, бука, берези), доцільних для інтенсифікації
кругообігу мінеральних елементів, покращення гідрологічного режиму та
вітростійкості насаджень. Кращі дерева верхнього намету зберігають;
• в ялицево-смерекових типах лісу формують
біогрупову структуру деревостану з часткою ялиці не менше 20-30% у першому
ярусі. У принаймні двох ярусах збільшують різновіковість як ялини, так і ялиці,
яка у кінцевому результаті повинна складати не менше двох класів віку.
Освітлюють весь наявний підріст ялиці під на-метом лісу. Сприяють росту
вітростійких дерев;
• у буково-ялицево-смерекових типах лісу
формують триярусні деревостани з великою різновіковістю порід – від двох до
трьох класів віку. При цьому освітлю-ють підріст ялиці і бука, щоб вивести їх у
третій ярус. Участь бука і ялиці у складі цільового деревостану повинна
становити 15-20 % кожної з порід;
• у чистих букових типах лісу формують
двоярусні, з добрим природним поновленням, деревостани з різницею у віці дерев
не менше двох класів віку. Звертають увагу на доцільність у складі деревостанів
домішки інших цінних порід, яку зберігають для підвищення стійкості
деревостану. Стимулюють попереднє природне поновлення, щоб сформувати у
подальшому з підросту піднаметовий ярус;
• у смереково-ялицево-букових типах лісу
формують складні триярусні різновікові деревостани за участю смереки і ялиці,
сумарно не менше 20-30%. Освітлюють наявний під наметом лісу підріст смереки і
ялиці, формують біогрупи підросту бука.
• в ялицево-букових типах лісу формують
двоярусну структуру деревостану рівномірно на всій ділянці з часткою ялиці до
30-50% у першому ярусі. Звертають увагу на формування біогруп ялиці. Освітлюють
піднаметовий підріст обох порід – ялиці і бука;
• в ялицево-дубових типах лісу формують
складні за структурою деревостани. Частка дуба в першому ярусі повинна
наближатися до 15-20%. У першу чергу освітлюють весь наявний підріст дуба,
видаляють небажану домішку малоцінних порід. Формують біогрупове розміщення
порід, посилюють різновіковість дерево-стану;
• у буково-дубових типах лісу формують
двоярусні деревостани з різницею у віці дерев щонайменше двох класів віку.
Звертають увагу на якість дерев дуба, освітлюють підріст і формують підгінний
ярус;
• у грабово-дубових типах лісу формують
складні за породним складом деревостани за участю ясена, явора, липи, в’яза,
черешні. Ініціюють формування оптимальної різновікової триярусної структури
деревостанів. У першу чергу освітлюють наявний підріст, прагнуть збільшення у
його складі дуба, поступово формуючи при цьому третій ярус.
Переформовані деревостани повинні характеризуватися такими ознаками
(критеріями): різновіковістю (постійною наявністю самосіву, підросту,
дерев від молодого до перестійного віку); мішаним породним складом (в окремих
випадках у складних екологічних умовах однопородним), представленим корінними
для даного типу лісу породами та домішкою цінних у лісівничому, екологічному і
соціальному відношенні видами; складною просторовою структурою, зумовленою
зімкнутістю в горизонтальному і ярусністю у вертикальному напрямках;
безперервною наявністю лісового покриву на зайнятій території; високою
життєвістю, біологічною стійкістю, значним поточним приростом дерев, які
досягають як створеною оптимальною для даних лісорослинних умов структурою
деревостану, так і своєчасним проведенням відповідних лісогосподарських
заходів.
Основними
критеріями оптимальності майбутнього деревостану є його цільовий (бажаний)
склад і структура та його стійкість і здатність до самовідновлення. Для цього
визначають цільові або граничні параметри: склад та зімкнутість деревостану,
його вікову, вертикальну і горизонтальну структури, характер природного
поновлення, кількість надійного підросту, проективне вкриття трав’яних рослин,
кількість відпаду. Встановлюють відповідність параметрів існуючого і
майбутнього деревостанів нині, на 10 і 50 років, обґрунтовуючи необхідні
заходи, їх доцільність і тривалість задля досягнення цільових показників та
оформляють їх у вигляді облікової картки.
Порядок виконання роботи
1.
Вивчення нормативів застосування лісовідновних, реконструктивних та рубок
переформування у лісостанах.
2.
Призначення рубок у деревостанах різних категорій лісів, різного складу та віку (згідно індивідуальних
завдань).
3. Висновки.
Завдання
для призначення у деревостанах комплексних рубок формування та оздоровлення
лісів
Таблиця 6.1
Варiант N 1
Тип лiсу: свiжий дубово-сосновий субiр (експлуатаційні ліси)
Група
вiку 1-10 рокiв
___________________________________________________________________________
N Площа
Склад Вiк Hср
Dср Бо- Пов-
Запас Вид, спосіб
видiлу
дерево- см см
нi- нота на
стану тет 1 га
комплексної рубки
____________________________________________________________________________
1 0.8 6С2Б1Д1Кл 4
1 1 I
1.0 20
2 3.8 9С1Б 8
3 4 I
1.0 30
3 1.0 7С2Д1Б 8
2 1 I
1.0 20
4 1.8 6С3Б1Д 7
1 1 II
1.0 20
5 1.5 9С1Д 6
1 1 I
1.0 10
6
1.6 7С2Б1Д 9
4 4 I
0.9 40
7
3.9 8С1Д1Бк 5
1 1 I
1.0 20
8
6.1 8С1Бк1Д 6
1 1 I
1.0 20
9
2.5 2С3Д2Вх3Б 6
1 1 I
1.0 10
10
1.9 7С2Д1Б 9
3 4 I
1.0 30
11
1.4 9С1Б 7
3 4 I
1.0 30
12
0.5 6С2Вх2Б 5
1 1 I
1.0 10
13
1.1 9С1Д 5
3 2 I
0.9 30
14
1.4 10С 9
4 3 II
0.8 30
15
0.4 10С 7
4 3 I
0.8 30
16
1.5 8С2Б 8
3 2 II
0.9 30
17
2.1 9С1Б 8
3 2 II
0.8 25
18
0.7 8С2Б 9
3 3 II
0.9 30
19
7.2 10С 8
4 2 I
0.9 40
20
3.2 10С 9
4 3 II
0.8 30
21
0.7 10С 10
5 4 I
0.8 40
22
0.6 10С 10
5 4 I
0.8 40
23
1.4 10С 9
2 2 I
0.8 15
24
0.3 10С 4
2 2 II
0.8 20
25
0.8 7С3Б 10
4 6 II
0.8 30
26
1.8 8С2Б 7
3 4 II
0.7 20
27
1.7 8С2Б 7
3 4 II
0.8 24
28
24.0 8С2Б 7
3 4 II
0.7 20
29
1.0 8С2Б 7
3 4 II
0.8 30
30
0.6 8С2Б 7
3 4 II
0.7 20
Група вiку 11-20 рокiв
1
17.5 10C 18
8 8 I 0.9
80
2
5.9 6C3Б1Д 15
6 6 I 0.8
60
3
5.6 8С2Б 16
7 8 I 0.8
70
4
4.6 7С2Б1Д 17
8 8 I
0.9 90
5
7.2 6C3Д1Б 19
8 8 Iа
0.9 90
6
1.9 7С2Б1Д 13
7 8 I
1.9 90
7
3.2 9С1Д 13
8 8 Iа
0.9 100
8
10.7 5С3Д2Б 20
9 8 I 1.0
100
9
6.8 10C 18
8 8 I 0.9
90
10
1.2 4C5Вх1Б 14
4 6 II 0.7
40
11
9.4 7Cм2Вх1Б 20
9 8 II
0.7 70
12
1.3 6C3Б1Д 15
5 4 II
0.7 60
13
0.9 3C1См3Д2Б1Вх 13 4 4
II 0.7 30
14
6.0 7С1См2б 13
4 4 II
0.8 40
15
2.4 6C3Д1Б 20
8 8 I 0.7
70
16
2.4 6С4Д 18
8 6 I 0.8
80
17
1.8 6Д3См1С 14
5 4 II
0.6 30
18
2.2 7Д2См1С 14
5 4 II
0.7 30
19
6.1 10С 18
6 4 II
0.8 70
20
3.6 9C1Б 20
7 4 II
0.9 90
21
5.4 8С2Д 19
9 8 I
0.9 120
22
6.8 5С3Д2Б 16
6 7 I
0.8 60
23
8.2 5С3Д2Б 20
9 10 I
0.9 120
24
3.1 7С2Д1Б 20
9 11 I
0.8 110
25
1.0 8С2Б 20
9 10 I
0.8 110
26
3.3 7С1Д1Б1Вх 17
7 6 I
0.7 70
27
10.0 110С 18
6 5 I
0.8 90
28
1.9 4С6Б 15
5 5 II
0.8 40
29
12.0 110С 20
9 10 I
0.6 80
30
9.6 8С2Б 20
9 11 I
0.8 120
Група вiку 21-30 рокiв
1
0.9 10С 30 13
10 I 0.9
180
2
27.0 6Б2Вх1Ос1Яв 25
12 10 II
0.7 80
3
0.7 6Б3Ос1Вх 30
13 12 II
0.8 80
4
1.0 6С2Б1Ос1Вх 30
11 12 II
0.8 110
5
2.6 8Б1С1Ос 30
13 16 II
0.7 80
6
9.1 8С2Б 30
11 12 II
0.9 120
7
2.7 4С4Б1Ос 25
8 10 II
0.7 60
8
2.1 6С2Д2Б 25
8 6 II
0.7 80
9
3.4 6С4Б 25 8
8 II 0.8
90
10
0.8 3С2Д2Б3Вх 30
13 12 I
0.8 160
11
3.9 8Б2С 30
13 12 I
0.8 160
12
7.2 9С1Б 30
13 12 I
0.9 180
13
2.6 8Б2С 30
12 12 III
0.7 120
14
4.9 9С1Б 30
13 12 I
0.9 190
15
1.7 10С 30
16 14 Iа
0.8 220
Група вiку 31-40 рокiв
2
5.7 6С2Д2Б 35
14 14 I
0.8 150
3
2.0 10С 35
14 18 I
0.6 140
4
3.1 10С 35
15 16 I
0.6 140
5
4.5 8С2Б 40
17 20 I
0.7 210
6
2.0 9С1Б 40
15 20 I
0.8 180
7
9.3 10С 40
16 20 I
0.8 220
8
4.0 10С 35
16 18 Iа
0.8 210
9
2.1 9С1Б 35
14 16 I
0.7 160
10
5.4 10С 35
14 18 I
0.7 160
11
6.5 5С3Б2Д 35
14 18 I
0.8 140
12
7.0 10С 35
16 16 I
0.7 120
13
4.8 10С 40
16 16 I
0.8 210
14
2.1 9С1Б 35
12 16 I
0.8 140
15
7.8 10С 40
14 16 I
0.7 120
16
9.2 10С 33
12 17 I
0.7 120
Група вiку 41-50 рокiв
2
1.5 10С 45
20 20 I
0.7 270
3
5.3 10С 50
20 22 I
0.8 300
4
6.3 6Б3С1Вх.ч 50
18 20 I
0.6 170
5
7.8 10С 45
17 18 I
0.7 200
6
3.9 5С5Б 50
18 16 I
0.7 200
7
6.6 8Б1С1Ос 50
15 14 I
0.8 180
8
7.3 10С 45
16 16 I
0.8 200
9
3.7 9С1Д 45
18 22 I
0.8 300
10
7.4 10С 50
19 24 I
0.7 260
11
8.8 3С4Б3Вх.ч 45
19 22
I 0.8 300
12
7.1 10С 50
19 22 I
0.7 260
13
9.5 10С 45
17 18 I
0.8 220
14
11.9 10С 50
20 28 I
0.8 300
15
6.4 10С 50
17 18 I
0.8 220
16 7.3 10С 50
19 22 I
0.7 250
Група вiку 51-60 рокiв
2
13.0 10С 56
25 26 I
0.8 430
3
9.2 10С+Д 60
24 24 I
0.8 400
4
3.6 10С 55
20 20 I
0.8 320
5 13.0
10С 55 20
18 I 0.8
300
6
2.5 10С 55
20 18 I
0.8 300
7
12.0 10С 60
19 22 II
0.8 270
8
2.6 10С+Б 55
20 22 I
0.8 300
9
5.9 10С 60
22 24 I
0.8 320
10
12.0 10С 60
21 24 I
0.8 300
11
5.5 10С 55
20 22 I
0.8 300
12
16.0 10С 60
21 26 II
0.8 320
13
1.6 10СодБ 60
18 22 II
0.6 170
14 6.5 10С+Д 60
22 26 I
0.7 320
15
0.5 10СодД 60
22 28 I
0.7 320
16
2.2 10С+Д 60
19 24 II
0.7 280
Група вiку 61-70 рокiв
2
2.9 4С5Б1Вх.ч 70
23 24 I
0.6 280
3
0.9 10С 65
21 20 II
0.8 320
4
3.3 8С1Вх.ч1Б 65
18 20 II
0.9 320
5
0.4 9С1Б 70
19 20 II
0.6 200
6
1.6 6Б3Вх.ч1Д 70
19 20 II
0.7 250
7
5.0 8С2Б+Вх.ч 70
19 22
II 0.6 250
8
1.8 8С2Б 70
20 26 II
0.7 200
9
4.9 9С1Б+Д 65
19 28 II
0.9 310
10
3.4 7С2Вх.ч1Б 70
22 26 I
0.7 320
11
1.1 10С 65
22 28 I
0.8 330
12 2.5 6С4Б+Ос 70
22 28 I
0.7 300
13
4.5 10С 70
22 28 I
0.5 200
14
11.0 10С+Б 70
21 28 I
0.6 210
15
2.4 10С+Б 70
22 28 I
0.8 320
16
21.0 10С 70
22 28 I
0.7 280
Група вiку 71-80 рокiв
2
6.7 10С 80
20 22 II
0.7 260
3
0.4 10С 80
25 28 I
0.5 260
4
0.4 10С 75
23 30 I
0.6 280
5
7.7 10С+Д 80
25 28 I
0.8 310
6
0.6 10С 75
25 36 I
0.7 330
7
2.2 10С+Д 75
22 22 II
0.5 200
8
5.1 9С1Д 80
21 26 II
0.7 210
9
1.3 8С2Д 75
21 26 II
0.6 250
10 0.2 10С+Бк 75
23 32 II
0.6 280
11
0.6 10С+Д 80
22 36 II
0.4 170
12
6.4 10С+Д 80
25 36 I
0.4 200
13
1.5 10С 80
24 36 I
0.5 230
14
8.8 9С1Ос 80
21 24 II
0.7 280
15
2.8 10С+Б 80
21 24 II
0.6 240
16
1.9 10С+Б 80
21 24 II
0.6 240
Група вiку 81-90 рокiв
2
1.5 10СодБ 85
25 36 I
0.7 380
3
0.6 9С1Д+Б 85
25 38 I
0.7 380
4
11.1 8С2Д 85
26 38 I
0.7 380
5
12.9 9С1ДодБк 85
25 32 I
0.8 350
6
10.3 7С2Бк1Д 90
26 32 I
0.7 360
7
3.1 9С1Д 85
23 28 I
0.8 320
8
2.6 10СодД 90
25 30 I 0.8
340
9 12.1
10СодБк.Д 90 24
30 I 0.7
300
10 6.0
9С1Д 90 26
34 I 0.8
390
11 11.5
10СодБ 85 25
36 I 0.7
380
12 3.6
9С1Д+Б 85 25
38 I 0.7
380
13
7.1 8С2Д 85
26 38 I
0.7 380
14
12.9 9С1ДодБк 85
25 32 I
0.8 350
15
6.3 7С2Бк1Д 90
26 32 I
0.7 360
16
3.1 9С1Д 85
23 28 I 0.8 320
Група вiку 91-100 рокiв
2
17.0 9Д1С 100 25
32 II 0.8
310
3
11.2 8С2Д 100 26
38 II 0.8
400
4
3.2 9С1Д+Бк 100
25 32 II
0.7 340
5
13.0 8С2ДодБк 95
23 28
II 0.7 300
6
10.6 10С 100 28
32 II 0.7
380
7
11.3 10С+Д 100
26 34 II
0.6 380
8
6.3 10СодБк.Д 100
23 28 III
0.7 310
9
7.0 9Д1С 100 25
32 II 0.8
310
10
3.2 8С2Д 100 26
38 II 0.8
400
11
13.2 9С1Д+Бк 100
25 32 II
0.7 340
12
3.9 8С2ДодБк 95
23 28 II
0.7 300
13
12.6 10С 100 28
32 II 0.7
380
14
6.3 10С+Д 100
26 34 II
0.6 380
15
10.3 10СодБк.Д 100
23 28 III
0.7 310
16
17.0 9Д1С 100 25
32 II 0.8
310
Таблиця 6.2
Варiант N 2
Тип лiсу: свіжа грабова діброва (захисні ліси)
Група вiку 1-10 рокiв
___________________________________________________________________________
N Площа
Склад Вiк Hср
Dср Бо- Пов-
Запас Вид,
спосіб
видiлу
дерево- см см
нi- нота на
стану тет 1 га
рубки
____________________________________________________________________________
1
3.4 6Д3Г1Лп 6
1 1 I
0.9 20
2
2.7 6Д3Я1Лп+С 5
1 1 I
0.9 10
3
4.7 6Д2Г2Я+Б 7
2 1 I
0.8 20
4
2.6 5Д3Г2Кл 7
2 2 I
0.9 20
5
6.5 5Д3Г2Лп 8
2 2 I
0.8 20
6 6.5 4Д4Г2Лп2Кл+Ос 6
2 2 I
0.9 20
7
1.0 5Ос5Кл 7
5 4 I
1.0 30
8
3.5 8Д2Г 6 2
2 II 0.8
10
9
3.7 8Д2См 3
1 1 II
0.9 10
10
4.7 8Д2См 3
1 1 II
0.8 10
11
6.6 8Д2Лп 4
1 1 II
0.9 9
12
6.7 8Д2С 9 2
2 II 0.9
9
13
6.0 7Д3Лп 6
2 2 I
0.9 10
14
9.8 4Д2Лп2Я2Г 10
2 4 I
0.8 10
15
5.2 8Д2См 3
2 1 I
0.9 10
16
8.2 7Д3Лп 8
3 2 II
0.9 10
17
9.2 7Д3См 3
1 1 II
0.9 9
18
6.5 4Д4Г2См 3
1 1 I 0.7
10
19
7.8 10Д 8 2
2 I 0.7
15
20
2.8 7Д3Лп 9
3 2 I 0.8
10
21
6.7 5Д4Г1Я 9
2 2 II
1.0 30
22
5.4 5Д4Г1Чш 9
3 4 II
1.0 20
23
2.6 9Д1Бк+Г 10
2 2 II
0.9 10
24
9.3 5Д5Г 10 3
4 II 0.8
20
25
4.0 5Д4Г1Я 6
1 1 II
0.8 10
26
4.8 8Д2Г 10 5
6 II 0.9
40
27
1.4 10ДодГ 10
3 4 II
1.0 20
28
1.8 6Д3Г1Яв 10
2 2 II
0.8 20
29
6.2 10Д+Г 10
2 2 II
0.8 10
30
2.0 7Д2Бер1Г 10
3 4 II
1.0 30
Група вiку 11-20 рокiв
1
9.0 5Д5Г 19 8
7 I 0.9
40
2
5.0 6Д3Г1Я 18
7 6 I
0.8 50
3
6.9 4Д4Г2Я 19
8 8 I
0.9 40
4
8.9 4Д5Г1Я 20
9 8 I
0.9 40
5
7.9 4Д6Г 20 8
8 I 0.8
50
6
3.9 4Д4Г2Кл 12
6 7 II
0.6 30
7
8.0 8Д2Б 19 8
7 I 0.8
50
8
6.6 5Д4Г1Я 20
9 8 I
0.8 60
9
2.8 6Д3Г1Вб 17
7 7 II
0.6 30
10
7.5 6Д3Г1Кл 15
7 6 I
0.5 30
11
8.0 5Д1Лп2Г2Я 18
8 8 I
0.8 50
12
10.0 5Д4Г1Я 20
9 8 I
0.9 40
13
3.7 4Д5Г1Кл 20
9 8 I
0.9 50
14
4.2 4Д1См4Яц1Я 20
9 7 II
0.8 50
15
6.0 4Д5Г1Кл 17
7 6 II
0.6 30
16
7.0 4Г2Д2Я2Лп 15
6 6 II
0.7 50
17
6.6 5Д3Г2Б+Кл 17
7 7 II
0.8 40
18
10.2 4Д4Г1Я1Кл 18
7 6 II
0.8 40
19
6.6 4Д4Г1Я1Кл 20
9 8 I
0.8 60
20
2.5 7Д3Г 14 7
6 II 0.5
30
21
1.4 6Д3Лп1Г 17
8 5 I
0.9 60
22
6.9 3Д5Г1Лп1Кл 14
6 4 I
0.8 60
23
1.4 1ОД 16 8
5 II 0.8 40
24
11.3 4Д4Г1Кл1Лп 17
7 6 I
0.8 50
25
10.5 10Д 18 6
8 II 0.8
40
26
16.0 5Д4Г1Лп 17
7 6 I
0.8 50
27
24.0 4Д4Г2Кл 17
7 6 I
0.8 50
28
10.0 5Д4Г1Яс 17
7 6 I
0.9 50
29
42.0 7Д3Г 20 9
10 I 0.9
70
30
16.0 4Д5Г1ЯС 16
6 4 I
0.8 40
Група вiку 21-30 рокiв
1
17.5 5Бк3Г1Б1Ос 30
12 12 I
0.8 140
2
9.6 7Кл1Бк2Г 25
10 10 I
0.7 90
3
3.9 3Бк2Д2Лп2Г1Б 21
8 8 I
0.8 70
4
6.1 4Бк2Кл4Г 25
11 10 I
0.8 110
5
2.5 4Бк3Г1Б 25
11 10 I
0.8 110
6
1.9 5Бк2Д3Г 30
13 10 I
0.9 140
7
8.4 6Г1Бк3 Д 30
13 12 I
0.8 150
8
10.8 5Бк3Г1Д1Ос 30
12 10 I
0.9 160
9
3.8 5Бк1Д1Кл3Г 25
11 10 I
0.8 120
10
9.0 8Д2Кл 30
12 12 I
0.8 140
11
6.8 5Д3Кл2Вх 23
10 8 II
0.8 120
12
10.5 7Бк3Д 25
9 10 I 0.8
80
13
5.1 8Бк2Д 25
9 8 I 0.8
90
14
6.4 6Бк2Д2Г 30
11 10 II
0.8 110
15
13.4 6Бк3Д1Г 25
9 8 I
0.8 90
Група вiку 31-40 рокiв
1
7.6 5Д3Г2С 40
16 20 I
0.8 150
2
2.1 6Д4Г 35
14 12 I
0.8 140
3
1.5 7Д2Г1Лп 35
15 16 I
0.7 140
4
6.1 8Д1Г1Ос 40
15 16 I
0.9 150
5
15.0 8Д1Г1Лп 35
16 17 I
0.9 150
6
47.5 7Д2Г1Ос 35
15 16 I
0.7 130
7
21.0 10Д+Лп 35
15 16 I
0.6 110
8 26.0
4Д4Г2Ос 35
15 16 I
0.8 130
9 14.6
10Д 40 17
18 I 0.9
160
10 14.0
10Д 40 16
22 I 0.9
150
11 2.4
10Д 40 16
20 I 0.9
150
12 9.0
6Д1Г1Я1Лп1Кл 32 11
10 II 0.8
100
13
1.4 10Д 35 14
14 I 0.7
130
14
1.6 10Д 40 15
16 II 0.7
150
15
2.3 6Г1Кл2Лп1Ос 40
19 18 I
0.7 120
Група вiку 41-50 рокiв
1
8.7 4Бк3Г3Б 41
16 18 I
0.7 150
2
8.1 3Бк2Д4Г1Б 41
16 16 I
0.8 160
3
4.0 5Д2Бк2Г1Кл 41
18 18 I
0.7 170
4
4.9 6Д1Бк1Ос2Г 42
15 16 I
0.9 120
5
11.0 5Д2Бк2Ос1Г 41
16 18 I
0.7 110
6
4.1 4Бк1Д2Б1Ос2Г 41
16 18 I
0.7 120
7
0.9 3Бк2Д3Г1Ос 42
16 16 I
0.6 110
8
3.5 8Д2Г 45
16 16 II
0.7 130
9
0.9 5Д2Кл2Г1Б 45
15 16 III
0.7 110
10
0.7 9Г1Д 45
13 14 V
0.6 90
11
1.6 10С+Ос 45
16 22 II
0.8 170
12
2.7 5Д3Бк2Г 50
17 20 II
0.7 170
13
3.4 5Д4Ос1Б 50
18 24 I
0.4 160
14
4.4 10С 45
17 24 II
0.4 130
15
2.2 10С 50 18
25 II 0.7
110
Група вiку 51-60 рокiв
1
34.0 7Д1Лп2Г 52
16 19 I
0.8 200
2
42.0 8Д1Г1Лп 55
19 20 II
0.8 220
3
7.7 8Д1Г1Лп 55
19 20 II
0.8 220
4
9.0 9Д1Г 55
19 20 III
0.8 220
5
42.9 7Д2Лп1Г 60
17 22 II
0.8 250
6
20.0 9Д1Лп 60
21 24 II
0.8 250
7
18.0 5Д3Лп2Г 60
21 24 II 0.8 250
8
9.5 7Д2Лп1Г 60
21 24 II
0.8 250
9
9.0 5Д5Лп 60
21 22 II
0.8 230
10
4.0 8Д2Лп 60
20 22 II
0.8 230
11
3.5 7Д2Г1Лп 60
20 22 II
0.8 230
12
1.0 8Д2Лп 60
20 22 II
0.8 230
13
1.7 10Д 56
20 22 II
0.8 230
14
3.1 4Д4Г2Лп 60
20 25 II
0.8 230
15
22.0 4Д5Г1Лп 55
19 20 II
0.8 190
Група вiку 61-70 рокiв
1
34.0 7Д1Лп2Г+Кл 65
18 20 II
0.8 220
2
42.0 8Д1Г1Лп+Кл 65
19 20 II
0.6 200
3
7.7 8Д1Г1Лп 61
19 21 II
0.6 210
4
26.0 9Д1Г 60
19 20 III
0.7 210
5
40.0 7Д3Лп 60
17 21 II
0.8 250
6
20.0 9Д1Лп 60
21 24 II
0.8 230
7
18.0 5Д3Лп2Г 62
22 25 II
0.8 250
8
9.5 7Д2Лп1Г 61
21 24 II
0.8 240
9
9.0 5Д4Лп1Г 62
22 23 II
0.8 240
10
14.0 8Д2Лп+Г 61
20 22 II
0.8 230
11
3.5 7Д2Г1Лп 63
20 22 II
0.8 230
12
1.0 8Д1Г1Лп 61
21 23 II
0.8 240
13
1.6 9Д1Г 63
23 22 II
0.8 230
14
1.0 9Д1Лп 61
21 22
II 0.8 230
15
3.1 4Д4Г2Лп 65
20 24 II
0.8 250
Група вiку 71-80 рокiв
1
4.2 4Д4Г2Яс 71
19 24 II
0.6 210
2
3.4 4Д5Лп1Г 71
20 28 II
0.6 180
3
2.5 9Д1Г 78
25 30 II
0.8 230
4
2.7 8Д2Ос 71
16 18 III
0.6 140
5
1.4 10Д 71
23 30 I 0.5
100
6
34.6 10Д 71
20 30 II 0.5
130
7
2.9 10Д 71
21 28 II
0.5 140
8
36.4 6Д1Кл3Г 71
21 28 II
0.5 160
9
14.0 6Д4Яс 71
21 26 II
0.7 140
10
3.5 6Д2Ос2Г 71
19 24 II
0.5 120
11
6.5 8Д1Г1Яс 71
21 24 III
0.4 110
12
2.8 8Д2Лп 71 20
22 II 0.6
160
13
6.8 9Д1Кл 71
21 22 I
0.8 210
14
1.4 3Д7Г 71
18 24 III
0.6 150
15
3.0 6Д2Яс2Кл 72
21 22 II
0.8 220
Група вiку 81-90 рокiв
1
2.8 6Д2Кл1Бк1Г 81
24 32 I
0.6 200
2
1.7 10Д 81 20
40 II 0.6
180
3
4.8 10Д 81 18
31 IV 0.5
90
4
6.3 6Д4Лп 81
22 40 II
0.5 170
5
2.0 10Д 80 21
40 II 0.5
140
6
0.5 10Д 80 23
40 II 0.7
200
7 2.7
10Д 81 23
33 II 0.5
120
8 4.2
10Д 83 24
35 I 0.7
240
9 4.5
9Д1Бк 81
24 29 II
0.8 240
10 4.2
10Д 81 25
30 I 0.8
300
11
5.1 10Д 82 25
31 II 0.7
230
12
5.6 8Д1Кл1Г 85
30 34 I
0.6 250
13
10.0 6Д1Бк3Б 82
27 29 II
0.7 150
14
7.5 1Д3Бк5Г1Б 88
30 38 II
0.7 270
15
4.6 3Д6Бк1Лп 81
26 31 I
0.9 310