Практичне заняття №8

Тема. Проектування поступових рубок та їх оцінка

Мета роботи – набуття практичних навичок щодо призначення поступових рубок у лісостанах.

Короткі теоретичні відомості

Поступова система рубок головного користування спрямована на використання попереднього поновлення у материнських деревостанах і сприяння природному поновленню. Рубками передбачено вирубування деревостану за декілька прийомів. За терміном проведення рубок і характером вибірки дерев на ділянці поступові рубки розділено на дві підсистеми – рівномірно поступову і нерівномірно поступову.

Рівномірно-поступові рубки здійснюють в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного зріджування і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднання із здійсненням заходів зі сприяння природному поновленню. Схема класичної рівномірно-поступові рубки була розроблена Гартігом у кінці ХVIII ст. для букових лісів. Технологія рубки передбачає вирубку стиглого деревостану за чотири прийоми: підготовчий, засівний, освітлювальний і остаточний або очисний. Характер вибірки дерев на площі рівномірний. У процесі такої рубки забезпечується не тільки поступова вибірка цінних дерев, але й надійне поновлення лісу

Підготовчий прийом проводиться з метою створення сприятливих умов для посилення плодоношення тієї частини деревостану, що залишиться після першого прийому рубки. Одночасно забезпечуються умови для отримання світлового приросту тієї частини деревостану, що залишилась на корені. За перший прийом рубки видаляються другорядні породи і частина дефектних дерев, потомство яких є небажаним у деревостані даного типу лісу, а також хворі, низькосортні та пошкоджені. Інтенсивність підготовчого прийому рубки не повинна перевищувати 25% запасу деревостану. Найбільш сприятливий час для лісосічних робіт – рання осінь, коли при трелюванні деревини можна розрихлити підстилку і створити умови для її розкладу. Після виконання першого прийому у залишеній частині деревостану змінюються умови освітлення, збільшується доступ світла до ґрунту, що сприятливо впливає на розклад підстилки, покращується ґрунтове і повітряне живлення дерев, що залишились після рубки, посилюється плодоношення.

Засівний прийом рубки проводиться в урожайний рік. Мета його – забезпечити обнасінення лісосіки, створити сприятливі умови для проростання насіння, розвитку сходів і підросту. Рубку починають після дозрівання насіння, тобто тільки в осінній період. Розріджування деревостану проводять так, щоб обнасінення було рівномірним, а зімкнутість намету залишалась не нижчою 0,8, попереджуючи тим самим розростання трав. Вибирається 20-30% запасу за рахунок другорядних порід, якщо вони не вирубані у перший прийом, фаутних дерев, перш за все найбільш великих, з широкими кронами, щоб зменшити у майбутньому пошкодження підросту при наступних прийомах рубок. Після цього прийому настає період вичікування 5-7 років, протягом якого під наметом деревостану відбувається формування нового покоління лісу.

Освітлювальний прийом рубки проводиться з метою створення найбільш сприятливих умов для росту молодого покоління лісу. Його інтенсивність залежить від біологічних особливостей деревних порід, стану підросту і можливості формування природного поновлення. При цьому із залишених дерев вирубують гірші та такі, що заважають росту кращих дерев, які можуть збільшити об’ємний приріст за період до остаточного прийому рубки.

Остаточний (очисний) прийом рубки проводиться через 3-5 років після освітлювального. До його проведення залишається 25-30% запасу деревостану, який в останній прийом вирубується повністю. На місці материнського деревостану після завершального прийому поступової рубки залишається молоде покоління лісу віком до 15 років, яке нагадує суцільну вирубку з наступним поновленням лісу.

За наявності на лісовій ділянці достатньої кількості життєздатного підросту застосовують спрощені три- та двоприйомні рівномірно-поступові рубки. За спрощеною схемою окремі прийоми рубок можуть об’єднуватись.

Підсистема нерівномірно-поступових рубок характеризується нерівномірним характером вибірки дерев на лісосіці. За терміном проведення нерівномірно-поступові рубки є довготерміновими, а вирубка деревостану здійснюється за 40-50 років і більше. Ця система обєднує групово-вибіркові та групово-поступові способи рубок. Групово-вибіркова рубка суттєво відрізняються від рівномірно-поступових, перш за все, терміном вирубки деревостану – до 40-50 років, а також характером вирубки дерев на площі: вони вирубуються групами, а не рівномірно, групи ж намічаються у різних частинах лісостану, тобто осередки рубки розміщуються нерівномірно. Для поновлення лісу за такий довгий термін використовують кілька насіннєвих років. Після закінчення рубки на місці материнського насадження формується різновікове або умовно-різновікове молоде покоління лісу.

Рубку починають з пошуку у лісостані наявних груп підросту, який, як правило, з’являється у „вікнах” намету. Спочатку підбирають 5-6 груп підросту цінних порід з розрахунку на 1 га. Якщо таких груп не виявлено, то знаходять найбільші ширококронні дерева, які зрубують і таким чином роблять „вікна” у наметі деревостану. У перший прийом рубки вирубують дерева, що ростуть серед груп підросту або затінюють їх. Це сприяє кращому доступу опадів до підросту і у цілому покращує умови для його росту. При вирубуванні дерева звалюють вбік від груп підросту. Після зрубування намічених груп дерев на їх місці з’являються галявинки з підростом. Якщо їх розмір знаходиться у межах 50-300 м2, то їх називають групами, якщо вони мають площу понад 0,05 га – улоговинами. У другому випадку рубки називаються улоговинними. У перший прийом рубки вирубується 10-15% запасу. Після створення світлових вікон над групами підросту вирубують частину дерев у смугах шириною 10-20 м навколо груп підросту (кільця), збільшуючи цим потік світла, а також зменшуючи ймовірність пошкодження підросту заморозками. Деревостан у кільцях зріджується або зовсім вирубується через 6-10 років, як правило, після насіннєвого року. Одночасно навколо першого кільця зріджується деревостан у наступному кільці такої ж ширини. Далі з появою підросту чергові кільця звільняються від дорослих дерев, а нові зріджують і т.д., поки кільця не зімкнуться між собою. Вирубка деревостану досягається за чотири або більше прийомів рубки, а молодняк, який з’являється на місці материнського деревостану, буде різновіковим. Групи підросту і звільнені від дерев смуги навколо них не завжди мають круглу форму. Концентрично кільця розміщують тільки у випадку доброго зволоження ґрунту. Якщо умови сухіші, то групи підросту набувають еліпсоподібної форми, у яких довга вісь еліпса спрямована із заходу на схід. На крутих схилах також доцільно формувати групи у вигляді еліпса, а для кращого зберігання підросту довгу вісь розміщувати перпендикулярно до горизонталей.

Групово-вибіркові рубки, як і інші способи довготермінових рубок, більшою мірою підходять для деревостанів з тіньовитривалих порід. Так, у букових і грабово-букових деревостанах свіжої бучини доцільно проводити рубки у 3-4 прийоми з початковим діаметром вікон 25-30 м. Групово-вибіркові рубки виявилися успішними також у чистих і мішаних ялицевих, ялиново-ялицевих деревостанах, оскільки забезпечують поновлення мішаних материнських деревостанів. Такі рубки у цих умовах припинили процес зміни вказаних порід на ялину. Отже, у гірських лісах перевага повинна віддаватися групово-вибірковим рубкам перед рівномірно-поступовими.

Групово-вибіркові рубки характеризуються такими самими організаційно-технічними показниками, як і рівномірно-поступові: площею лісосіки, числом прийомів, їх повторністю, періодами вичікування. Відтак, існують і свої показники; первинна площа або діаметр вікон (груп, улоговин), ширина смуг навколо груп підросту та ін. У насадженнях світлолюбних порід вікна слід робити більших розмірів, ніж у тіньовитривалих, у сухому кліматі потрібно більше прийомів рубки, ніж у вологому, на стрімких схилах вікна роблять менших розмірів, ніж на пологих, щоб не викликати ерозії ґрунту.

Для поновлення сосни, особливо у районах, де цей процес проходив з великими труднощами: у лісах Поволжя, на Південному сході Європейської частини Росії – у Бузулукському бору вперше були застосовані групово-поступові рубки (рубки Бузулукського бору). На початках застосування спрощені поступові і класичні рубки, позитивних результатів не давали. Однією з причин невдач було шаблонне застосування рубок без урахування типів лісу. Накопичення соснового підросту спостерігалось навіть за умов сухого бору, де молоде покоління сосни з’являлося найчастіше у конусах тіні дерев. Поступово вивчаючи характер поновлення сосни і враховуючи особливо жорсткі умови для її росту, прийшли до висновку, що у даних умовах рівномірні поступові і групово-вибіркові рубки неефективні. Зберігаючи основні принципи групово-вибіркових рубок, при відборі дерев, було замінено щорічну рубку з вибіркою 1/40 частини запасу деревостану на рубку, яка повторювалась один раз у 10 років з вибіркою тієї ж кількості запасу. Заздалегідь не встановлювалися ні кількість прийомів рубки, ні відсоток вибірки деревини, хоч й були певні орієнтовні норми щодо вибірки запасу. Такі рубки не були ні групово-вибірковими, ні типовими поступовими. Комбінація цих способів рубок зумовила нову їх назву – групово-поступові. Групово-поступові рубки були прийняті виробництвом і дали непогані результати поновлення сосни за умов дотримання певних технічних правил. Рубки супроводжувалися заходами з поновлення лісу шляхом обробітку поверхні ґрунту боронами або вогнем.

Оцінка групово-вибіркових і групово-поступових рубок. Переваги вибіркових рубок, при їх правильному виконанні, полягають у наступному: рубки зберігають лісову екосистему з усіма її природоохоронними функціями, поверхневий стік тут майже повністю відсутній, зберігають грунтову родючість, пом’якшують річні коливання клімату; підвищують стійкість насаджень до хвороб і пошкоджень, забруднення атмосфери, рекреаційних навантажень; зберігають перевага головної породи, генофонду та видового різноманіття флори і фауни; зменшують витрати на природне лісовідновлення та на догляд за лісом, кожна рубка є засобом сприяння поновленню, формування деревостану та догляду за ним.

До недоліків вибіркової форми господарювання варто віднести наступне: ускладнення технології та механізації робіт, необхідність збільшення густоти дорожньої мережі, труднощі з реалізацією низькоякісної деревини, організаційні труднощі, пов’язані з відведенням лісосік, обліком деревини, контролем; небезпека пошкодження залишеного деревостану і підросту; погіршення якості деревини у порівнянні з деревиною в одновікових високоповнотних деревостанах: (вибіркова рубка погіршує якість деревини, збільшуючи збіжистість та сучкуватість стовбурів); утруднене природне лісовідновлення світлолюбних порід.

В останні роки в Україні зростає інтерес до вибіркових рубок, вони є основою вибіркової системи господарювання на засадах наближеного до природи лісівництва.

Порядок виконання роботи:

1. На основі вихідних даних індивідуального завдання (див. табл. 8.2)

запроектувати поступові рубки та їх організаційно-технічні показники у стиглих деревостанах. Для проектування використовувати Правила рубок головного користування в лісах України та нормативно-довідкові матеріали для проектування рубок (див. розділ додаткові матеріали).

2. Дані проектування занести в табл. 8.1.

3. Зробити відповідні висновки щодо позитивних сторін та недоліків поступових рубок.

Таблиця 8.1

Запроектовані організаційно-технічні показники поступових рубок

№ ділянки	Вид рубки	Кількість прийомів	Інтенсивність кожного прийому		Період вичіку-вання, рр.	Площа лісосіки, га	Термін рубки, рр.
№ ділянки	Вид рубки	Кількість прийомів	%	м³	Період вичіку-вання, рр.	Площа лісосіки, га	Термін рубки, рр.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

Таблиця 8.2

Варіанти вихідних завдань:

№ вар.	№ діл.	Площа ділян-ки, га	Склад деревостану	КФП*	Пов-нота	Запас, м³/га	Крутизна схилу, град.	Товщина грунту	Чисельність підросту, тис. шт. на гектар
№ вар.	№ діл.	Площа ділян-ки, га	Склад деревостану	КФП*	Пов-нота	Запас, м³/га	Крутизна схилу, град.	Товщина грунту	Чисельність підросту, тис. шт. на гектар
1	2	3	4	6	8	9	10	11	13
1	1	25,1	9Сз1Дз	З	0,8	320	20	53	2
	2	3,0	9Дз1Сз	З	0,7	250	35	80	1
	3	5,6	4Сз2Лпд4Дз	З	0,8	200	22	71	4
	4	22,7	10Дз	З	0,7	230	34	40	3
	5	3,2	5Сз2Дз2Бк1Лп	Е	0,8	300	34	43	5
	6	24,6	6Яц4Ялє	З	0,8	270	17	53	3
	7	13,2	6Яц4Ялє	Е	0,9	330	21	70	1
	8	4,4	7Бк3Гз	З	0,9	390	25	44	3
	9	19,3	10Бкл	Е	0,9	420	14	42	3
	10	18,8	7Яцб3Ялє	З	1,0	320	9	55	2
	11	27,3	10Бкл	З	0,8	400	23	62	5
	12	25,2	10Бкл	З	0,9	470	14	81	3
	13	15,4	7Яц2Бк1Ялє	Е	0,9	250	34	76	5
	14	5,3	7Яц2Ялє1Бк	Е	0,7	440	23	40	6
	15	15,5	4Яц3Бк3Ялє	З	0,8	440	12	48	3
2	1	5,7	10Сз	Е	6,0	390	31	81	-
	2	0,9	10Дз	З	0,7	300	20	42	3
	3	8,9	4Яц3Бк3Гз	Е	6,0	340	30	54	8
	4	0,2	10Бкл	Е	0,7	480	10	70	4
	5	7,4	10Ялє+Яцб	З	0,7	320	34	73	3
	6	22,1	7Гз3Бкл	Е	0,8	300	18	37	5
	7	22,9	9Сз1Дз	З	0,8	390	29	82	3
	8	12,8	5См2Яц3Бк	З	0,8	500	25	43	3
	9	20,4	7Сз2Бк1Дз	Е	0,7	360	31	81	3
	10	15,9	10Бк	Е	0,8	350	20	61	5
	11	5,3	7Дз2Б1Сз	Е	1,0	280	13	83	3
	12	25,0	4Дз2Сз1Б2Гз1Яв	З	0,9	100	23	61	2
	13	16,8	8Сз2Дз	З	0,7	380	25	45	3
	14	1,1	10Ялє	Е	0,8	360	26	37	4
	15	16,3	8Бк2Ялє+Яцб	Е	0,8	280	15	43	5
3	1	10,4	8Сз2Дз	Е	1,0	410	15	53	-
	2	8,5	7Бк2Яц1Ялє	З	0,8	260	36	43	4
	3	26,2	7Яц3Ялє+Бк	З	0,8	400	17	80	3
	4	26,6	8Яц1Ялє1Бк	З	0,8	280	19	46	6
	5	23,7	9Сз1Дз+Бк	З	0,8	350	13	62	-
	6	14,7	8Бк2Гз+Вхч	З	0,8	280	11	83	2
	7	23,0	4Яц3Бк3Гз	Е	0,8	340	23	39	4
	8	12,1	5Бк3Ялє2Гз	Е	0,7	330	17	40	6
	9	3,3	10Дз	З	0,7	250	14	51	4
	10	23,7	10Бкл	Е	0,7	210	37	82	3
	11	12,9	6Яц4Ялє	Е	0,6	280	29	55	8
	12	11,5	7Яц3Ялє	Е	0,5	270	9	82	16
	13	5,0	7Бк2Дз1Гз	Е	0,7	370	13	51	4
	14	14,2	8Дз2Сз+Бкл	Е	1,0	300	25	36	1
	15	7,0	10Бкл	З	1,0	330	17	55	3
4	1	18,0	8Яц1Ялє1Бкл	Е	0,9	430	14	43	2
	2	13,1	5Ял2Яц3Бкл	Е	0,8	240	26	45	4
	3	23,3	6Дз2Сз2Б	Е	0,9	250	12	66	0,5
	4	0,5	8Бк1Яц1Ялє	Е	0,7	240	20	53	5
	5	5,3	10Бк+Ялє	З	0,9	320	22	77	3
	6	9,8	9Дз1Сз	Е	0,9	300	25	68	-
	7	12,1	7Яц2Ялє1Бк	З	0,8	380	21	77	5
	8	16,8	10Бкл	Е	1,0	500	34	80	2
	9	9,0	10Бкл	Е	0,7	400	13	66	5
	10	10,6	8Бк2Гз	Е	0,8	280	28	47	4
	11	16,1	6Дз2Гз2Сз	Е	0,8	260	15	61	1
	12	17,6	10Ялє	З	0,8	140	27	64	4
	13	24,2	5Яц5Ялє	Е	0,7	350	13	74	10
	14	8,7	5Бк4Яц1Ялє	Е	0,8	330	20	50	7
	15	26,5	4Сз2Бк2Яв2Г	Е	0,8	300	32	59	4
5	1	18,0	6Яц2См2Бк	З	0,7	300	34	71	7
	2	3,1	5Яц2Ял3Бк	З	0,8	330	31	69	6
	3	15,8	7Бк3Дз+Гз	З	0,9	400	21	81	3
	4	25,4	9Бк1Гз	З	0,7	360	23	60	6
	5	13,1	5Яц5Ял+Бк	Е	0,7	280	21	70	12
	6	15,1	10Сз+Бп	Е	0,7	380	16	68	-
	7	26,0	6Бк2Ялє2Гз	Е	0,6	270	14	66	12
	8	23,3	10Ялє	З	0,8	350	36	79	5
	9	7,3	7Сз2Бп1Дз	З	0,7	310	30	54	1
	10	16,3	9Бк1Дз+Яв	З	0,9	350	18	61	5
	11	24,2	7Дз3Лпд	Е	0,5	90	23	80	2
	12	14,3	8Яц2Ялє+Бкл	З	0,8	380	33	79	7
	13	15,8	6Бк2Дз2Ос	Е	1,0	320	31	64	3
	14	21,1	7Дз3Сз	Е	0,6	210	16	57	2
	15	0,9	9Дз1Яс	З	0,5	140	17	36	3
6	1	22,8	4Дз4Бк2Гз	З	0,8	240	30	59	4
	2	4,6	4Бк2Дз2Яц2Гз	З	0,8	270	26	80	2
	3	10,0	7Сз2Бп1Дз	Е	0,8	223	21	51	-
	4	25,3	6Бк2Гз2Ялє	Е	0,8	380	24	55	3
	5	8,7	10Бк+Яц	З	0,9	400	25	82	4
	6	16,0	10Сз	Е	0,9	390	20	46	-
	7	23,3	10Бк	Е	0,9	400	24	64	3
	8	23,4	6Ял2Бк2Яц	Е	0,9	390	11	48	4
	9	13,8	8Яц1Ял1Бк	З	0,9	320	22	72	5
	10	26,4	7Яц3Ялє	З	0,7	240	21	54	8
	11	21,3	10Бк+Яв	З	0,7	450	17	82	10
	12	17,6	5Сз5Бкл	З	0,9	200	24	72	2
	13	21,1	7Дз3Сз	Е	0,8	210	21	70	1
	14	3,9	10Бкл	Е	0,7	380	35	60	5
	15	2,7	9Дз1Бп	Е	0,5	100	18	43	3
7	1	13,2	7Дз2Бп1Ос	З	0,7	260	13	66	2
	2	23,0	9Бк1Ялє	Е	0,8	380	20	37	5
	3	10,4	5Бк2Г2Лпд1Гз	Е	0,7	400	14	46	8
	4	22,6	7Сз3Дз	З	0,9	380	34	66	1
	5	19,8	6Яц4Ял	З	0,8	200	26	46	5
	6	19,0	10Дз+Сз	Е	0,8	190	10	50	1
	7	24,1	10Бкл	Е	0,6	170	28	50	16
	8	25,6	7Сз3Дз	З	0,7	360	10	74	2
	9	8,1	6Дз2Сз2Бк	Е	0,7	270	14	73	4
	10	10,6	9Яцб1Ялє	Е	0,8	290	29	62	5
	11	8,2	6Бк3Яц1Ялє	Е	0,8	320	25	78	5.
	12	7,4	10Бк+Гз	З	0,9	460	19	68	6
	13	21,7	4Дз2Сз1Б2зГ1Яв	З	0,8	150	37	60	4
	14	11,6	7Бк3Гз	Е	0,8	320	17	44	7
	15	11,6	7Дз3Сз	Е	0,8	270	34	53	2
8	1	20,2	7Яц2См1Бкл	З	0,7	380	15	43	8
	2	14,4	10Дз	Е	0,6	170	26	40	2
	3	2,3	6Сз4Дз	Е	0,7	370	27	57	3
	4	17,7	8Сз2Ялє	Е	0,9	380	23	41	8
	5	27,0	9Дз1Сз	З	0,7	260	23	52	3
	6	1,4	10Бк+Гз	З	0,8	320	14	71	12
	7	14,5	8Бк2См+Гз	Е	0,9	330	13	82	4
	8	16,3	6Дз3Сз1Гз	Е	0,7	430	19	35	2
	9	18,3	10Дз	З	0,5	90	30	59	4
	10	7,4	5Бк1Дз3Яц1Ос	З	1,0	290	32	66	3
	11	10,4	7Ял3Яц	Е	0,9	420	17	63	5
	12	4,6	9Сзз1Дз	З	0,8	320	22	40	1
	13	1,4	7Гз3Бк	З	0,8	360	22	84	9
	14	6,9	9Сз1Дз+Бп	Е	0,7	380	16	73	3
	15	26,6	5Дз3Сз2Г	Е	0,9	200	28	77	2
9	1	22,9	9Бк1Ялє+Ос	Е	0,9	460	26	75	8
	2	10,0	10Дз	Е	0,6	250	16	37	3
	3	4,4	9Яц2Ялє	Е	0,8	290	24	76	6
	4	14,7	10Бк+Яцб	З	0,8	280	18	74	7
	5	23,8	5Бк3Яц2Ялє	З	0,8	310	9	47	9
	6	17,3	8Бк1Яц1Ялє	З	0,8	360	20	67	10
	7	11,9	8Сз2Дз	Е	0,9	430	33	47	2
	8	17,5	7Бк3Гз	Е	0,7	320	25	66	6
	9	12,8	10Бкл	З	0,7	500	21	52	10
	10	1,1	10Сз	З	0,8	190	16	81	-
	11	24,5	10Дз	Е	0,6	140	19	50	2
	12	17,6	6Дз4Сз	Е	0,9	310	11	67	2
	13	17,7	8Бк2Гз	З	0,8	370	15	48	4
	14	12,4	7См2Бк1Яц	Е	0,9	470	34	78	13
	15	17,3	8Яц1Бк1Ял	З	0,8	340	32	55	12
10	1	6,3	9Бк1Ялє+Ос	Е	0,9	180	11	52	10
	2	24,4	8Сз2Дз	З	0,7	380	26	52	2
	3	16,6	6Дз3Г1Бп	Е	0,8	320	22	52	3
	4	22,2	10Бкл	Е	0,9	330	21	47	4
	5	12,0	7Гз2Бк1Бп	З	0,8	340	19	49	4
	6	4,8	7Дз3Сз	Е	0,7	350	20	64	1
	7	7,7	9Сз1Дз+Бк	З	0,8	350	22	44	2
	8	22,2	10Сз+Бп	Е	0,7	380	32	61	3
	9	4,5	8Бк2Г	З	1,0	400	9	73	4
	10	14,3	5Дз4Сз1Гз	З	1,0	320	22	42	3
	11	4,9	6Сз3Г1Бп	Е	0,9	320	28	43	3
	12	15,6	6Сз4Дз	З	0,8	200	37	43	2
	13	21,5	7Бк2Яц1Ялє	З	0,8	280	20	73	5
	14	20,9	6Бк2См1Яц1Вхч	Е	0,8	210	17	47	7
	15	1,1	8Бп2Дз	З	0,5	130	27	75	0,5
11	1	15,9	10Сз	Е	1,0	360	23	49	-
	2	19,1	10Сз+Дз	З	0,8	340	29	85	1
	3	5,9	7Яц3Ялє	З	0,9	350	19	60	4
	4	2,0	7Яц3Ялє	Е	0,7	340	13	65	8
	5	4,9	6Ял3Яц1Бп	З	1,0	360	21	82	5
	6	13,2	10Бк+Яв	Е	1,0	330	14	50	4
	7	1,4	9Дз1Сз	Е	0,9	210	14	84	2
	8	22,4	3Дз3Сз1Яв3Гз	З	0,9	200	14	46	3
	9	2,4	10Бкл	Е	0,9	370	30	42	5
	10	9,2	2Сз2Дз	З	0,9	500	18	65	2
	11	12,3	9Дз1Бп	З	0,5	100	16	77	3
	12	10,5	10Бк+Ялє	Е	0,8	450	37	68	3
	13	16,9	8Ял1Яц1Бк	Е	0,8	320	8	52	5
	14	6,2	8Бк1Г1Бп	Е	0,7	380	19	64	6
	15	25,1	7Ял2Бк1Яц	Е	0,7	320	25	61	10
12	1	6,2	9Дз1Сз	З	0,9	300	22	83	2
	2	26,0	5Яц5Ял	З	1,0	330	14	47	4
	3	24,3	6Бк4Гз	З	0,9	220	12	59	5
	4	26,1	9Дз1Сз	Е	1,0	260	17	60	2.
	5	2,3	7Яц3Ял	Е	1,0	200	10	68	11
	6	10,5	7Бк2Яц1Ял	Е	0,9	280	33	66	12
	7	26,7	10Бк+Ялє	Е	0,9	450	29	51	5
	8	2,2	10Бк+Яв	З	0,9	450	24	44	6
	9	13,1	7Бк2зГ1Дз	Е	1,0	240	36	67	5
	10	22,1	10Дз	Е	0,9	270	19	66	1
	11	16,7	10Бк+Яв	Е	1,0	270	15	66	1
	12	14,6	8Бк2Гз	З	1,0	320	9	73	4
	13	5,6	10Ялє	З	0,7	460	17	79	13
	14	5,8	10Бк+Ялє	З	0,9	400	33	69	5
	15	11,8	10Бк+Яц	З	0,9	480	16	37	8
13	1	5,8	10Сз	Е	0,9	390	8	48	2
	2	16,6	7Яц2Ял1Бк	З	0,9	370	34	67	6
	3	19,8	10Сз	Е	0,8	340	17	68	2
	4	7,4	4Сз4Дз1Кл1Яв	Е	0,8	100	26	59	4
	5	3,0	7Ялє3Сз	Е	0,8	390	37	57	4
	6	5,5	4СЯлє3Дз2Лп1Кл	З	1,0	260	25	76	4
	7	19,9	6Яц3Бк1Ялє	Е	0,9	320	17	77	8
	8	12,4	6Дз3Сз1Бп	Е	0,9	290	21	37	1
	9	14,2	4Дз3Сз3Бк	Е	0,7	280	20	78	2
	10	7,9	10Бкл	Е	0,7	300	36	77	4
	11	7,4	7Яц2Бк1Ялє	З	0,8	180	29	78	6
	12	12,9	8Дз1Сз1Гз	З	0,7	180	9	43	2
	13	16,6	4Бк4Яц2Ялє+Бп	Е	1,0	320	19	38	6
	14	23,7	10Дз+Сз	Е	0,8	240	24	74	2
	15	12,8	10Дз	З	0,7	280	31	58	1
14	1	24,7	9Ял1Яц	Е	0,8	350	11	57	6
	2	24,7	5Бк2Яц2Ял1Бп	З	0,9	270	35	38	5
	3	27,7	5Дз3Яс2Лп	З	0,5	260	10	69	4
	4	3,4	6Бк2Яц2Ялє	З	0,7	320	14	60	8
	5	24,3	10Бк	З	0,9	380	30	35	8
	6	19,3	5Ял5Яц+Бк	З	0,8	480	25	62	6
	7	8,7	5Яц4Ял1Бк	Е	0,8	350	9	74	2
	8	26,8	10Сз+Бк,Дз	Е	0,7	300	16	36	1
	9	1,0	7Ялє3Бкл	Е	0,9	230	17	71	5
	10	23,9	10Ялє	З	0,7	360	14	53	13
	11	18,6	10Бкл	Е	0,9	500	20	46	4
	12	22,8	7Сз2Бк1Дз	Е	0,7	360	30	54	2
	13	11,5	10Дз+Гз	Е	0,5	120	25	69	12
	14	8,4	6Сз4Дз	Е	0,9	370	37	78	3
	15	26,8	6Бк3Ял1Яц	З	0,9	340	24	68	8
15	1	15,2	5Ялє2Дз3Бп	З	0,5	230	19	44	9
	2	27,7	9Дз1Сз	Е	0,8	200	24	72	2
	3	18,6	10Бк	Е	0,9	470	13	84	7
	4	4,0	5Яц5Ялє	З	0,8	330	33	67	5
	5	22,4	9Сз1Бкл	Е	0,9	350	36	59	2
	6	9,3	9Сз1Дз+Бп	З	0,7	380	30	47	2
	7	11,0	10Бкл	З	0,8	420	17	53	4

* Примітка: КФП – категорія функціональної придатності лісів; Е – експлуатаційні ліси, З – захисні ліси.