Тема 12: Комбіновані
способи головних рубок.
План:
1. Рубки малими площами.
2. Вибіркові вузьколісосічні, або каймові рубки Вагнера.
3. Клиновидні вибірково-лісосічні
рубки Ебергарда.
4. Вузькосмужні поступові рубки Каутца.
5.
Клиновидно-поступові рубки Філіпа.
6. Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута.
7. Комплексні рубки.
8. Механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ.
Зусилля лісівників завжди були спрямовані на розробку таких
способів рубок, які можна було б застосувати у найрізноманітніших умовах. Такі
рубки повинні сприяти своєчасному використанню деревини, забезпечити поновлення
лісу та якомога менше порушити його природу. Для виконання поставлених цілей
використовують як окремі способи, так і їх комбінації. До менш розповсюджених
способів рубок слід віднести рубки малими площами Майра, вузьколісосічні
Вагнера, клиновидні рубки Ебергарда, вибірково-лісосічні Лейбундгута та ін. Із
сучасних способів рубок слід відмітити довготривало-поступові, механізовані
улоговинні та смугово-поступові рубки.
1. Рубки малими площами.
Обґрунтовані проф. Майром з метою більш гнучкого підходу до
поновлення лісу у розмаїтих лісорослинних умовах. Учений вважав, що на кожній з
невеликих ділянок лісу, які відрізняються лісорослинними умовами і характером
деревостану, потрібно застосувати той чи інший спосіб рубки. Величина таких
ділянок може бути від 0,3 до
2. Вибіркові вузьколісосічні, або каймові рубки Вагнера.
Ці рубки також застосовуються на невеликих площах. Ширина
лісосіки – 12-
3. Клиновидні вибірково-лісосічні рубки Ебергарда.
Розроблені для ялиново-модринових лісів, що зростають в умовах
гірського розчленованого рельєфу. Головна мета цього способу – підвищення
стійкості насаджень до вітровалу. За своєю суттю – це рубки поступово-клиновидні,
причому вістря
клину спрямоване назустріч переважаючим вітрам. Таксаційний квартал
розділяється впоперек дорогою так, щоб ширина ділянок не перевищувала
4. Вузькосмужні поступові рубки Каутца.
Розроблені і впроваджені у Німеччині для успішної експлуатації та поновлення букових і буково- ялинових гірських лісів, що ростуть на стрімких схилах. Поступові рубки на великій площі призводили до великих пошкоджень залишених на корені дерев при звалюванні і трелюванні зрубаних дерев. Наприкінці минулого століття Каутц впровадив поступові рубки для даних умов, які проводив вузькими смугами шириною 30-40 м.
Смуги
розміщувались паралельно напряму хребта, а рубка велася зверху вниз по схилу. У
цьому випадку молоде покоління лісу, яке з’явилося у процесі рубки, не
пошкоджувалося при звалюванні й трелюванні зрубаних дерев. Оскільки гірські схили
мають улоговини, то на них закладалися діагональні смуги, які мали вигляд
трапеції з більш широкою стороною у верхній частині. Діагональне розміщення
лісосік сприяло успішному поновленню лісу, бо створювало для цього більш
сприятливі умови. Після підготовчих рубок на перших лісосіках-смугах і появи на
них самосіву проводиться вирубка залишків деревостану й одночасно поступова
рубка на черговій смузі. Досвід проведення рубок Каутца протягом багатьох років
підтвердив доцільність їх застосування у гірських лісах з стрімкими схилами і
перевагу над поступовими рубками з великою площею лісосік. Ці рубки цілком можна застосовувати
у відповідних умовах Українських Карпат.
5. Клиновидно-поступові рубки Філіпа.
Вони нагадують рубки Ебергарда.
Ще при проведенні рубок догляду в насадженнях намічають середини майбутніх
клинів і трелювальні волоки між сусідніми клинами, а також місця навантаження
деревини на транспорт. Поновлення лісу проходить на вузьких смугах, які
нагадують щупальці, спрямовані у глибину масиву.
Рубки
дозволяють поновлюватись як тіньовитривалим, так і світлолюбним породам. Молоде
покоління лісу в середніх частинах клинів з’являється за рахунок попереднього
поновлення, воно ж найменше пошкоджується при лісосічних роботах (рис. 53).
Ідеї, що закладені у рубках Філіпа, можуть бути використані у наших умовах.
6. Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута.
Їх застосовують у сучасних умовах лісівники Швейцарії. Вони нагадують комплексні рубки, якими користуються у нашій країні, бо передбачають не тільки вирубку стиглої частини деревостану, а й наступний догляд за молодим поколінням лісу. Поновлення лісу намічають в осередках, які створюються у вигляді гнізда або групи. При проведенні рубок усі усилля спрямовані на вирощування стійких продуктивних насаджень, тому ці рубки поєднують різні способи рубок. Всі лісогосподарські заходи враховують біологію деревних порід і лісорослинні умови. Спосіб поновлення лісу є складовою частиною головної рубки. Такого типу рубки є прикладом вдалого поєднання різних заходів на невеликій площі, і їх доцільно проводити, наприклад, у приміських лісах.
7. Комплексні рубки.
Запропоновані у 1966 р. І.С.Мелеховим, комплексні рубки передбачають на одній і тій же площі лісосіки проведення головної рубки і рубок догляду одночасно. Такі рубки доцільно проводити у різновікових насадженнях і розміщувати їх за біогрупами. У тих біогрупах, які сформовані старшим поколінням лісу, необхідно зрубати перестійні дерева, не пошкодивши дерева, що залишаються на корені, і біогрупи молодшого покоління лісу. У біогрупах, сформованих з підросту різного віку, проводять рубки догляду з вирішенням тих же завдань, що і для відповідного віку молодих насаджень. Таким чином, у процесі комплексної рубки формується багатоярусне мішане насадження з природним східчастим пологом, який забезпечує найвищу продуктивність лісу.
Коли одночасно з рубками догляду проводяться
добровільно-вибіркові чи групово-вибіркові рубки, тоді забезпечується заміна окремих стиглих
біогруп молодим поколінням лісу. Комплексні рубки доцільно проводити у букових і ялицевих гірських лісах
на крутих схилах.
8. Механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ.
Розроблені кафедрою лісівництва Львівського лісотехнічного
інституту під керівництвом проф. М.М.Горшеніна поєднують короткострокову
поступову рубку з суцільною невеликими площами.
У кінці 80-х та 90-х роках XX століття у сосняках Українського Полісся апробовані смугово-поступові рубки з застосуванням звалювально- пакетуючих машин типу ЛП-19. Позитивні результати таких рубок узагальнені В.М.Турком. Нині у Тетерівському держлісгоспі застосовують подібні рубки, але за традиційною технологією, без застосування агрегатних машин. Примикання вузьких лісосік – черезсмужне та кулісне.
Поступові рубки у сосняках дозволяють уникнути
масової загибелі молодих рослин від пошкодження личинками хрущів.