Тема 12: Комбіновані  способи головних рубок.

 

План:

1. Рубки малими площами.

2. Вибіркові вузьколісосічні, або каймові рубки Вагнера.

3. Клиновидні вибірково-лісосічні рубки Ебергарда.

4. Вузькосмужні поступові рубки Каутца.

5. Клиновидно-поступові рубки Філіпа.

6. Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута.

7. Комплексні рубки.

8. Механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ.

 

Зусилля лісівників завжди були спрямовані на розробку таких способів рубок, які можна було б застосувати у найрізноманітніших умовах. Такі рубки повинні сприяти своєчасному використанню деревини, забезпечити поновлення лісу та якомога менше порушити його природу. Для виконання поставлених цілей використовують як окремі способи, так і їх комбінації. До менш розповсюджених способів рубок слід віднести рубки малими площами Майра, вузьколісосічні Вагнера, клиновидні рубки Ебергарда, вибірково-лісосічні Лейбундгута та ін. Із сучасних способів рубок слід відмітити довготривало-поступові, механізовані улоговинні та смугово-поступові рубки.

 

1. Рубки малими площами.

Обґрунтовані проф. Майром з метою більш гнучкого підходу до поновлення лісу у розмаїтих лісорослинних умовах. Учений вважав, що на кожній з невеликих ділянок лісу, які відрізняються лісорослинними умовами і характером деревостану, потрібно застосувати той чи інший спосіб рубки. Величина таких ділянок може бути від 0,3 до 3,0 га. Виконавець має цілковиту свободу і забезпечує рубку так, як вважає за доцільне. У наш час рубки малими площами доцільні у лісах першої групи, які мають захисний характер, а також у інших подібних лісах.

 

2. Вибіркові вузьколісосічні, або каймові рубки Вагнера.

Ці рубки також застосовуються на невеликих площах. Ширина лісосіки – 12-15 м, звертається увага на розміщення лісосік відносно сторін світу, щоб хід природного поновлення лісу був якомога кращим. Вагнер не погоджувався зі штучним поновленням лісу, особливо ялини. Із кліматичних факторів, у першу чергу, враховуються напрям вітру і його характер – вологий чи сухий, сонячне світло, роса, заморозки, що забезпечує надійне зволоження вирубки і є головною умовою появи та розвитку самосіву. Молоде покоління на вузькій смузі надійно захищається стіною лісу. Першу смугу розміщують на півночі або північному заході таксаційного кварталу, а наступну – у південному або південно-східному напрямку. Як тільки після врожайного року на першій смузі з’являється самосів, частина дерев вирубується й одночасно розробляється друга смуга. Якщо поновлення лісу з’являється на другій смузі – утворюється третя, а на першій деревостан вирубується повністю і т.д. Валку дерев при такій рубці ведуть у напрямку лісу, щоб не пошкодити підріст. На відведених смугах-лісосіках може застосовуватися не тільки поступова чи вибіркова рубки, а й суцільна. Все залежить від того, як успішно поновлюється ліс. Освоюється таксаційний квартал рубкою поступово, тому рубки Вагнера доцільні там, де ліс росте у досить жорстких умовах і за своїм призначенням виконує захисні функції. У гірських умовах напрям рубки встановлюється зверху вниз по схилу. Спочатку рубки Вагнера широко розповсюдились у ряді країн Європи, але згодом від них відмовились і застосовували лише у поєднанні з іншими способами рубок.

 

3. Клиновидні вибірково-лісосічні рубки Ебергарда.

Розроблені для ялиново-модринових лісів, що зростають в умовах гірського розчленованого рельєфу. Головна мета цього способу – підвищення стійкості насаджень до вітровалу. За своєю суттю – це рубки поступово-клиновидні, причому вістря клину спрямоване назустріч переважаючим вітрам. Таксаційний квартал розділяється впоперек дорогою так, щоб ширина ділянок не перевищувала 150 м. По краях кварталу з трьох боків залишають вітростійкі узлісся шириною 20 м, а з четвертого, з боку гори – шириною 10 м. В узліссях вирубують малостійкі до вітру дерева. Перша лісосіка у вигляді прямокутника шириною 2-5 м закладається по посередині ділянки, і на ній ведеться вибіркова рубка. Довжина цієї лісосіки залежить від сили вітрів: якщо вітри завдають великої школи, то лісосіка робиться більш короткою, і навпаки, якщо шкода незначна, – більш довгою. Довжина першої лісосіки визначає форму наступних лісосік. Через 2-3 роки по обидва боки від першої лісосіки закладають наступні шириною 10 м, які також мають вигляд клина з вістрям, спрямованим проти переважаючих вітрів. Одночасно з рубкою дерев на щойно закладених лісосіках проводяться рубки на попередніх, причому залежно від ходу природного поновлення визначається інтенсивність вибірки запасу. Найстаріший підріст буде на першій лісосіці, на розміщених поряд – років на 5 молодший і т.д. Уся лісосіка може бути зрубана за 40 років, а на місці вирубки з’явиться різновікове молоде покоління лісу. Проведені на площі 3000 га рубки у гірських лісах Німеччини були через 20 років обстежені і високо оцінені. В окремих масивах гірських лісів рубки Ебергарда доцільно практикувати і зараз.

 

4. Вузькосмужні поступові рубки Каутца.

Розроблені і впроваджені у Німеччині для успішної експлуатації та поновлення букових і буково- ялинових гірських лісів, що ростуть на стрімких схилах. Поступові рубки на великій площі призводили до великих пошкоджень залишених на корені дерев при звалюванні і трелюванні зрубаних дерев. Наприкінці минулого століття Каутц впровадив поступові рубки для даних умов, які проводив вузькими смугами шириною 30-40 м.

Смуги розміщувались паралельно напряму хребта, а рубка велася зверху вниз по схилу. У цьому випадку молоде покоління лісу, яке з’явилося у процесі рубки, не пошкоджувалося при звалюванні й трелюванні зрубаних дерев. Оскільки гірські схили мають улоговини, то на них закладалися діагональні смуги, які мали вигляд трапеції з більш широкою стороною у верхній частині. Діагональне розміщення лісосік сприяло успішному поновленню лісу, бо створювало для цього більш сприятливі умови. Після підготовчих рубок на перших лісосіках-смугах і появи на них самосіву проводиться вирубка залишків деревостану й одночасно поступова рубка на черговій смузі. Досвід проведення рубок Каутца протягом багатьох років підтвердив доцільність їх застосування у гірських лісах з стрімкими схилами і перевагу над поступовими рубками з великою площею лісосік. Ці рубки цілком можна застосовувати у відповідних умовах Українських Карпат.

 

5. Клиновидно-поступові рубки Філіпа.

Вони нагадують рубки Ебергарда. Ще при проведенні рубок догляду в насадженнях намічають середини майбутніх клинів і трелювальні волоки між сусідніми клинами, а також місця навантаження деревини на транспорт. Поновлення лісу проходить на вузьких смугах, які нагадують щупальці, спрямовані у глибину масиву.

Рубки дозволяють поновлюватись як тіньовитривалим, так і світлолюбним породам. Молоде покоління лісу в середніх частинах клинів з’являється за рахунок попереднього поновлення, воно ж найменше пошкоджується при лісосічних роботах (рис. 53). Ідеї, що закладені у рубках Філіпа, можуть бути використані у наших умовах.

 

6. Вибірково-лісосічні рубки Лейбундгута.

Їх застосовують у сучасних умовах лісівники Швейцарії. Вони нагадують комплексні рубки, якими користуються у нашій країні, бо передбачають не тільки вирубку стиглої частини деревостану, а й наступний догляд за молодим поколінням лісу. Поновлення лісу намічають в осередках, які створюються у вигляді гнізда або групи. При проведенні рубок усі усилля спрямовані на вирощування стійких продуктивних насаджень, тому ці рубки поєднують різні способи рубок. Всі лісогосподарські заходи враховують біологію деревних порід і лісорослинні умови. Спосіб поновлення лісу є складовою частиною головної рубки. Такого типу рубки є прикладом вдалого поєднання різних заходів на невеликій площі, і їх доцільно проводити, наприклад, у приміських лісах.

 

7. Комплексні рубки.

Запропоновані у 1966 р. І.С.Мелеховим, комплексні рубки передбачають на одній і тій же площі лісосіки проведення головної рубки і рубок догляду одночасно. Такі рубки доцільно проводити у різновікових насадженнях і розміщувати їх за біогрупами. У тих біогрупах, які сформовані старшим поколінням лісу, необхідно зрубати перестійні дерева, не пошкодивши дерева, що залишаються на корені, і біогрупи молодшого покоління лісу. У біогрупах, сформованих з підросту різного віку, проводять рубки догляду з вирішенням тих же завдань, що і для відповідного віку молодих насаджень. Таким чином, у процесі комплексної рубки формується багатоярусне мішане насадження з природним східчастим пологом, який забезпечує найвищу продуктивність лісу.

Коли одночасно з рубками догляду проводяться добровільно-вибіркові чи групово-вибіркові рубки, тоді забезпечується заміна окремих стиглих біогруп молодим поколінням лісу. Комплексні рубки доцільно проводити у букових і ялицевих гірських лісах на крутих схилах.

 

8. Механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ.

Розроблені кафедрою лісівництва Львівського лісотехнічного інституту під керівництвом проф. М.М.Горшеніна поєднують короткострокову поступову рубку з суцільною невеликими площами.

У кінці 80-х та 90-х роках XX століття у сосняках Українського Полісся апробовані смугово-поступові рубки з застосуванням звалювально- пакетуючих машин типу ЛП-19. Позитивні результати таких рубок узагальнені В.М.Турком. Нині у Тетерівському держлісгоспі застосовують подібні рубки, але за традиційною технологією, без застосування агрегатних машин. Примикання вузьких лісосік – черезсмужне та кулісне.

Поступові рубки у сосняках дозволяють уникнути масової загибелі молодих рослин від пошкодження личинками хрущів.