Тема 11: Вибіркові рубки.
План:
1. Вибіркові рубки та їх види.
2. Підшукові рубки.
3. Підневільно-вибіркові та промислово-вибіркові рубки.
4. Інтенсивно-вибіркові рубки.
5. Добровільно-вибіркові рубки.
6. Рубки за системою Дауервальд.
7. Лісівничі вимоги до організаціїї технології
лісосічних робіт.
8. Переваги та недоліки вибіркових рубок.
1. Вибіркові рубки та їх види.
Вибіркові рубки – рубки головного користування, спрямовані на оздоровлення, формування і
відновлення деревостанів, при якіх періодично вирубують
частину дерев певного віку, розмірів, якості та стану.
У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і
виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка
повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.
В історії вибіркових рубок існували підшукові,
підневільно-вибіркові та добровільно-вибіркові рубки.
2. Підшукові рубки.
Підшукова рубка – це рубка поодиноких дерев інтенсивністю не більше 10% запасу для
заготівлі спеціальних сортиментів, тобто лісоматеріалів особливої якості.
Періодичне видалення кращих дерев призводило до негативної селекції. Другим
недоліком підшукового способу є нераціональне
використання деревини: зі зрубаного стовбура випилювали тільки спеціальний
сортимент, іншу частину кидали. Собівартість заготовки спеціальних сортиментів
виявлялося занадто високою.
3. Підневільно-вибіркові та
промислово-вибіркові рубки.
Підневільно-вибіркова рубка – рубка тільки ділових
стовбурів цінних деревних порід певного діаметру з інтенсивністю від 10 до 60%
запасу (при перевищенні інтенсивності 60% така рубка стає умовно-суцільною).
Повторюваність рубки через 30-40 років, і навіть 60, з урахуванням часу
досягнення максимального відпускного діаметра завдяки збільшенню приросту в
товщину залишених дерев.
У сучасний період підневільно-вибіркові рубки
проводять у лісах Індії, Шрі-Ланки, Канади, США. У Росії ці рубки замінили промислово-вибірковими. С.В. Бєлов вважає, що їх потрібно проводити лише на добре
дренованих ґрунтах. Такі рубки з одночасним вилученням з деревостану
перестійних дерев вирішують і деякі лісівничі питання, пов’язані зі збереженням
захисних функцій, зменшенням пожежної небезпеки, покращанням санітарного стану,
зниженням пошкодження від вітровалу, бурелому та ін. Інтенсивність промислово-вибіркових
рубок обмежується 50% стовбурного запасу.
4. Інтенсивно-вибіркові рубки.
Це повна вирубка у різновікових ялинниках усієї
частини деревостану, яку складає старше покоління дерев. Тонкомірні дерева
діаметром до
5. Добровільно-вибіркові рубки.
Згідно Правил рубок головного користування, єдиним видом вибіркових рубок в
лісах України є добровільно-вибіркові рубки.
Добровільно-вибіркова рубка – вибіркова рубка, при
якій вирубують в першу чергу фаутні, перестійні, стиглі з уповільненим ростом,
ті, що пригнічують підріст, дерева для своєчасного використання деревини та
збереження захисних і середовищетвірних властивостей
лісу.
Теоретичне (лісівниче) обґрунтування вибіркових рубок можна звести до
наступного:
1) добровільно-вибіркові рубки ведуться в усіх категоріях лісів і
відповідають природі різновікових насаджень, в яких у кожну рубку проводиться
вилучення стиглих дерев старшого покоління при збереженні різновікової
структури і стійкості, в результаті чого забезпечується сталість користування
лісом, як основного принципу лісівництва.
2) добровільно-вибіркові рубки мають ряд екологічних переваг перед іншими
рубками головного користування і перш за все перед суцільними: зменшується
ризик пошкодження деревостанів, поліпшується процес природного лісовідновлення,
зберігається біорізноманіття, поліпшується структура
запасу і лісокористування, зменшуються витрати на ведення господарства.
До організаційно-технічних показників вибіркових рубок належать:
1) порядок відбору дерев у рубку;
2) площа і форма лісосіки;
3) інтенсивність і термін повторюваності рубки;
Порядок відбору дерев у рубку. У першу чергу видаляють пошкоджені, фаутні, стиглі і перестійні, з
уповільненим ростом дерева.
Площа і форма лісосіки. Під час проведення добровільно-вибіркових
рубок площа лісосік, як
правило, визначається площею
таксаційного (господарського)
виділу, призначеного для
рубки. Суміжні лісосіки можуть об’єднуватися в одну, якщо це не викликає
небезпеки вітровалу.
Інтенсивність і термін
повторюваності вибіркової рубки. Під час застосування вибіркової системи рубок проводяться добровільно-вибіркові рубки, які
за способами залежно від структури та повноти деревостану можуть бути слабкої, середньої і сильної інтенсивності.
У разі проведення рубок слабкої інтенсивності за один прийом вирубується не більш як 10 % наявного
запасу деревини, середньої
– 11-24 % і сильної – 25-35 %.
Повторюваність добровільно-вибіркових рубок слабкої
інтенсивності – не більш як
10 років, середньої – 11-20
років, сильної – понад 20 років. Повнота деревостану не повинна зменшуватись нижче 0,5.
Добровільно-вибіркові рубки призначаються у різновікових складних за будовою деревостанах або в одновікових для продовження переформування їх у різновікові: у деревостанах
з повнотою 0,6-0,8 – слабкої
та середньої інтенсивності,
0,9 і вище – сильної інтенсивності; у букових
і ялицевих лісах інтенсивність рубки – до 20% запасу. Рубки повторюються через 10 і більше років (у букових і ялицевих лісах – через 15-20 років) залежно від загального стану деревостану і його природного поновлення.
6. Рубки
за системою Дауервальд.
Суть добровільно-вибіркових рубок
покладена в основу системи Да-уервальд, що означає „безперервно продуктивний ліс”. Метод був запропонований
німецьким професором Еберсвальдської академії Меллером наприкінці XIX ст. На практиці був застосований у
сосняках Німеччини. Ідея системи Дауервальд виникла
тоді, коли німецькі лісівники звернули увагу на негативні процеси поновлення
лісу після застосування суцільних рубок. У цьому відношенні проведення
вибіркових та інших способів рубок, що передбачають природне поновлення лісу, є
більш доцільними, оскільки забезпечують екологічне, збалансоване, наближене до
природних процесів лісокористування.
Основні принципи ведення
господарства за системою Дауервальд зводилися ось до
наступного: до 20 років у насадженні проводилась рубка зі зрідження молодняка,
а порубкові залишки розкидалися по всій площі для подальшого перегнивання.
Протягом кількох років ці залишки перетворювалися на лісову підстилку і
перегнивали. До 50 років верхній намет підтримували у низькозімкнутому
стані за рахунок 3-4 зріджувань через кожні 10 років. Дерева вибирали у певній
послідовності, а саме: мертві; дерева, що відмирають; хворі дерева; дерева з різко вираженими відхиленнями від стандартного
процесу росту; ті що, за товщиною досягли необхідних розмірів; „умовно стиглі” дерева, які заважають нормальному зростанню
підросту інших, більш цінних порід.
Вести господарство за системою Дауервальд краще у мішаних, особливо у складних за формою і
різновікових лісостанах. Перевірка наслідків рубок показала високу ефективність
системи Дауервальд, яка виявилася у надійному
лісовідновленні та збільшенні запасу деревини до 40%.
Рубки за системою Дауервальд є найбільш раціональним серед
добровільно-вибіркових рубок, бо забезпечують:
• безперервне лісовирощування і лісокористування;
• постійне збереження і
підтримку екологічних функцій лісостанів;
• вирощування фанерного
кряжу, пиловника та інших цінних сортиментів, на які
на світовому ринку деревини існує постійний попит;
• якісне
поновлення лісостанів цінними породами;
• уникнення шкідливих і
збиткових екологічних проявів. Завдяки застосуванню цього способу найбільше
враховується природа лісу, його здатність до поновлення.
Високу оцінку рубкам за системою Дауервальд дав проф. М.М.Орлов, який застосував даний
спосіб у одному з господарств Ленінградської області. У майбутньому ці принципи
повинні знайти широке застосування при веденні господарства у лісах зелених
зон.
7. Лісівничі вимоги до організаціїї технології лісосічних робіт.
Сучасні лісівничі вимоги до організації та технології лісосічних робіт полягають
в наступному:
- при примиканні лісосік до вирубок пасіки та технологічні коридори
(волоки) необхідно розташовувати паралельно з межами вирубки, а в смузі
примикання (за шириною не менше, ніж висота деревостану) коридори НЕ
прорубувати;
- загальна площа волоків повинна становити не більше 15% від площі
всієї лісосіки;
- загальна площа навантажувальних пунктів, виробничих та побутових об’єктів
повинна бути якомога меншою і складати від загальної площі лісосіки величиною
понад
- в пасіках (без волоків) повинні зберігатися всі дерева, що залишаються
для подальшого росту. Кількість пошкоджених дерев не повинна перевищувати 3%.
- частка збереженого підросту повинна становити не менше 80%.
8. Переваги та недоліки вибіркових
рубок.
Переваги вибіркових рубок, при їх правильному виконанні, полягають у
наступному:
- Зберігається лісова екосистема з усіма її природоохоронними
функціями, поверхневий стік тут майже повністю відсутній, зберігається грунтова родючість, пом’якшується річне коливання клімату;
- Підвищується стійкість до хвороб і пошкоджень, забруднення
атмосфери, рекреаційних навантажень;
- Зберігаються перевага головної породи, генофонд та видове
різноманіття флори і фауни;
- Зменшуються витрати на природне лісовідновлення та на догляд за
лісом, кожна рубка є засобом сприяння поновленню, формування деревостану та
догляду за ним;
- В умовах інтенсивного господарства і повного попиту на деревину проявляються
економічні переваги – безперервність користування, різноманітність сортиментів,
швидка реакція на вимого ринку;
До недоліків вибіркової форми господарювання варто віднести наступне:
- ускладнення технології та механізації робіт, необхідність збільшення
густоти дорожньої мережі, труднощі з реалізацією низькоякісної деревини;
- організаційні труднощі, пов’язані з відведенням лісосік, обліком
деревини, контролем;
- небезпека пошкодження залишеного деревостану і підросту;
- погіршення якості деревини в порівнянні з деревиною в одновікових високоповнотних деревостанах: вибіркова рубка погіршує
якість деревини, збільшуючи збіжистість та сучкуватість стовбурів, неоднорідність приросту і
варіювання щільності деревини по стовбуру, утворення тріщин;
- утруднене природне лісовідновлення світлолюбних порід, а отже,
обмеження по складу деревостанів, що намічаються для проведення вибіркової
рубки;
- при малій інтенсивності рубки зменшується її економічна
ефективність, а збільшення інтенсивності може призвести до зміни форми
господарства.
В даний час інтерес до вибіркових рубок зростає, що можна пояснити наступними
причинами:
- погіршення стану лісів, викликане забрудненням атмосфери,
антропогенним навантаженням, засухами, хворобами. Найбільшою мірою страждають
штучні ліси, найменшою – природні різновікові змішаного складу насадження;
- негативні наслідки суцільних рубок та монокультур;
- посилення екологічних вимог до лісозаготівель, необхідність
екологічної оцінки кожної лісосіки і заснованої на цьому сертифікації лісової
продукції;
- поява новітніх машин і технологій, що дозволяють зберегти ліс.