Анотація
6.1. Статистика
цінних паперів.
6.1.1.Предмет,
завдання та інформаційне забезпечення статистики цінних паперів;
6.1.2.Система
показників статистики цінних паперів;
6.1.3. Оцінка
цінних паперів та розрахунок їх дохідності.
6.2. Статистика
фондових бірж.
6.3. Фондові
індекси.
Ключові слова: ринок цінних паперів, цінні папери, показники
статистики цінних паперів, якість цінних паперів, ліквідність цінних паперів,
показники статистики бірж ,капіталізація ринку, місткість ринку, індекс акцій
6.1. Статистика цінних паперів
6.1.1.Предмет, завдання та інформаційне забезпечення статистики цінних
паперів
Рух капіталу між різними сегментами ринку приводить
до появи ринку цінних паперів. Ринок цінних паперів – це частина ринку
позикових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів.
Через ринок цінних паперів ( банки, фондові біржі, спеціальні кредитні
установи) акумулюються грошові нагромадження юридичних осіб і громадян та
спрямовується на виробниче і невиробниче вкладання капіталів. Розрізняють
первинний ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне
розміщення цінних паперів , і вторинний ринок цінних паперів , де відбувається
купівля-продаж цінних паперів, випущених раніше. Основними учасниками на ринку
є цінні папери.
Цінні папери – грошові документи, що засвідчують
право власності чи відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх
випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді
дивідендів або процентів, а також можливість передавати грошові та інші права,
що випливають із цих документів, іншим особам.
Можна перечислити наступні завдання статистики
цінних паперів:
1.Збір повної і адекватної інформації про цінні
папери як інвестиційного товару, для отримання даних про їх ризик, дохідність
та ліквідність.
2. Розробка і удосконалення методології збору та
обробки статистичної інформації про цінні папери та учасників фондового ринку.
3.Створення інформаційної бази для статистичного
аналізу діяльності емітентів, інвесторів, фінансових посередників, які діють на
фондовому ринку Основними джерелами статистичної інформації ринку цінних
паперів є:
1. Проспекти емісії, щоквартальні звіти емітентів з
цінних паперів, фінансова
звітність;
2. Статистичні спостереження і звітність фондових
бірж;
3. Статистичні спостереження і звітність
організованих систем позабіржової торгівлі;
4. Звітність фінансових органів і Центрального банку
про стан державного боргу, статистичні публікації комісії з цінних паперів;
5. Статистичні публікації асоціації професіональних
учасників ринку цінних паперів та інституційних інвесторів(Word Federation of
Exchanges, International Securities Market Association);
6. Публікації рейтингових агентств (Standart &
Poor’s);
7. Статистичні публікації міжнародних організацій
фінансових інститутів(World Bank, International Monetary Fund);
8. Бази статистичних даних (Web-сайти), які
поміщаються в Інтернеті великими інвестиційними інститутами. До таких
міжнародних джерел можна віднести: www.world-exchanges.org.,
www.worldbank.org. , www.bis.org., www.msci.com., www.spglobal.com.
6.1.2.Система показників статистики цінних паперів
Комплексне статистичне вивчення цінних паперів
передбачає як характеристику самих цінних паперів (їх курсів, обсягів, торгів,
інвестиційної якості), так і діяльність учасників фондового ринку (емітентів,
інвесторів і т.п.). Для цього розроблена система статистичних показників, яка
включає.
• Показники статистики курсів цінних паперів;
• Показники статистики обсягів і структури операцій
з цінними паперами;
• Показники статистики діяльності учасників ринку
цінних паперів;
• Показники статистики якості цінних паперів.
•Показники
статистики курсів цінних паперів Цінові показники використовуються для аналізу
і прогнозу динаміки фондового ринку та при оцінці його ліквідності та ризику.
Цінові показники включають наступні види цін:
• Номінальна ціна, яка вказується у
цінному папері. Визначається шляхом розподілу величини статутного капіталу на
кількість випущених акцій:
Рн = СК / N
де Рн — номінальна ціна акції;
СК — величина статутного капіталу;
N — кількість випущених акцій.
• Ціна первинного
ринку(емісійна ціна) – це ціна розміщення на первинному ринку.
Первинний ринок - це ринок перших і повторних емісій цінних паперів.
• Ціна погашення являє собою ціну,
за якою вона викуповується в інвестора
• Ціна відсікання ціна продажу
цінного папера, що визначається у ході аукціону, коли емітент встановлює саму
низьку ціну, за якою можуть розміщуватися боргові цінні папери
(використовується на ринку державних короткострокових облігацій
• Ціна вторинного
ринку(ринкова ціна) – це ціна цінного паперу, яка визначається
ринком. На ринку цінних паперів акції реалізуються за ринковою ціною, що
залежить від співвідношення попиту та пропозиції;
• Ціна виконання – це ціна, за якою
виконана угода з даного цінного паперу;
• Ціна відкриття – характеризує ціну
виконання першої угоди при відкритті торгової сесії на біржі;
• Ціна закриття – це ціна виконання
останньої угоди при закритті торгової сесії на біржі;
• Ціна попиту - максимальна ціна,
що вказується в заявках на купівлю цінного паперу що зареєстрований для
включення в біржовий аукціон ;
• ціна пропозиції - це мінімальна ціна,
що вказується в пропозиції про продаж,
Об’єктом статистики курсів цінних паперів є також
спред.
Спред – це різниця між ціною попиту і
пропозиції. Звичайно, чим вищий спред, тим нижча ліквідність ринку і тим більша
різниця між попитом і пропозицією.
Для характеристики динаміки та коливань цін на цінні
папери використовуються також наступні показники:
• Середнє квадратичне
відхилення цін. Це розрахунковий показник, який використовується
для аналізу ризикованості вкладень у цінні папери;
• Зміна ціни – це різниця між
ціною закриття торгової сесії поточного дня і ціною закриття торгової сесії
попереднього дня;
• Середньозважена
ціна – це ціна, за якою проводять угоди на даний цінний
папір протягом торгової сесії. Розраховується за середньою арифметичною
зваженою. В якості ваг виступає кількість проданих цінних паперів.;
• Максимальна
(мінімальна ціна) – це найбільш висока( низька) ціна, яка
зареєстрована на даний цінний папір протягом торгової сесії.
З метою аналізу денної активності по кожній акції
звичайно визначаються наступні показники за день :
• Котирування:
- краще котирування при купівлі(відкриття);
- краще котирування при продажі (відкриття).
• Угоди:
- ціна першої угоди: ;
- максимальна ціна угоди: ;
- мінімальна ціна угоди: ;
- ціна останньої угоди;
- зміна ціни останньої угоди до закриття;
- обсяг останньої угоди;
- кількість проведених угод;
- середньозважена ціна;
- ринкова ціна (у цій якості розглядається
середньозважена ціна).
Показники статистики обсягів і структури операцій з
цінними паперами.
До ключових статистичних показників за окремими
видами цінних паперів можна віднести:
• Вартісний обсяг і
структура цінних паперів, що знаходяться в обороті;
• Вартісний обсяг і
структура нових емісій, кількість емісій;
• Торговий оборот з
цінних паперів, кількість здійснених угод та проданих цінних паперів, їх
оборотність;
• Капіталізація ринку
акцій, що відповідає добутку вартості акцій на кількість акцій, які знаходяться
в обороті;
• Показники ліквідності
та дохідності цінних паперів.
Показники статистики діяльності учасників ринку цінних паперів Статистика
діяльності учасників ринку цінних паперів вивчає діяльність емітентів,
інвесторів і професійних учасників на зазначеному ринку. Всі показники можуть
розглядатися як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівні.
Макроекономічний рівень включає наступні групи показників:
• показники кількості
учасників в цілому для країни і для регіонів;
• показники, які
характеризують фінансовий стан, обсяги та якість інвестицій а також операційну
здатність учасників ринку;
До показників статистики інвесторів відносяться ті
самі показники, що і для статистики емітентів.
Статистика якості цінних паперів розглядає останні з
позиції інвестиційної привабливості як об'єкт для вкладень та з'ясовує їх
рівень ризику, що дає можливість прогнозувати динаміку курсової вартості і
відповідно визначати тактику інвестування.
Визначення якості цінних паперів базується на:
• рейтингу цінних
паперів;
• розрахунку ключових
показників якості цінних паперів, прийнятих у міжнародній практиці
• оцінці ліквідності
цінних паперів
В основу рейтингу покладена шкала якісних
оцінок типу «вища якість», «гарна якість», «вища за середній рівень якість» і
т.п. Кожен рівень якості має літерне позначення (ААА, ВВ, С і т.д.)
У свою чергу рейтингові агентства поділяють всі
цінні папери на два класи:
1.Інвестиційні цінні папери;
2.спекулятивні цінні папери.
Рівень рейтингу, який отримує емітент, залежить від
його фінансового стану.
Кожне рейтингове агентство публікує статистику
рейтингових оцінок за наступними ознаками:
• за видами цінних
паперів;
• за видами
діяльності;
• за регіонами;
• за найбільшими
емітентами;
• за реалізацією
кредитного ризику.
В міжнародній практиці застосовуються
наступні показники оцінки якості цінних паперів:
1. Коефіцієнт P/E(Price/Earnings Ratio) – це
відношення ринкової ціни акції до прибутку. Занадто високий показник свідчить
про переоцінку акції.
2. Коефіцієнт P/S(Price/Sales Ratio) - це відношення
ринкової ціни акції до виручки від реалізації. Занадто високий показник
свідчить про переоцінку акції.
3. Коефіцієнт EPS( Earning Per Share) – це
відношення прибутку після виплати податків, процентів та дивідендів по
привілейованих акціях до кількості звичайних акцій компанії;
4. Дохідність дивідендів(Dividend Yield) – це
відношення річного дивіденду до середньої ринкової ціни акції.
5. Коефіцієнт M/B(Market Price/Book Ratio) - це
відношення ринкової ціни акції до балансової ціни акції. Характеризує оцінку
підприємства ринком.
В оцінці якості цінних паперів використовуються
також наступні показники ліквідності цінних паперів:
• кількість заявок на купівлю і продаж; кількість
угод, зроблених з даним цінним папером протягом визначеного часу; частка угод,
зроблених з цінним папером, у загальній кількості угод на ринку; частка цінних
паперів, з якими укладені угоди протягом визначеного часу, у сумарній кількості
цінних паперів даного виду, випущених емітентом в оборот;
• відношення кількості заявок на купівлю і заявок на
продаж цінних паперів даного виду;
• спред, тобто показник, що характеризує різницю між
ціною пропозиції на цінний папір і ціною попиту.
• оборотність цінних паперів як активів.
Визначається в кількості оборотів і розраховується як відношення обсягу торгів
з конкретним цінним папером у вартісному виразі за певний період до середньої
ринкової вартості цінних паперів, що знаходяться в обороті, протягом
зазначеного періоду).
6.1.3. Оцінка цінних паперів та розрахунок їх дохідності
Прибутковість акції визначається двома факторами:
одержанням частини розподіленого прибутку АТ (дивідендом) і додатковим доходом,
що дорівнює різниці між курсовою ціною і ціною придбання (∆= Рк – Рпр.)
Річна ставка дивіденду обчислюється за формулою:
іА = Д / Рн * 100,
де Д — абсолютний рівень дивіденду.
Сума річного доходу акції визначається за формулою:
Д= іАРн / 100
Для оцінки доходу з акції, придбаної за курсом,
використовують показник рендит, що характеризує відсоток прибутку від
ціни придбання акції:
R = Д / Рпр* 100,
Сукупна прибутковість обчислюється відношенням
сукупного доходу (СД =Д + ∆Д) до ціни придбання:
iСД = СД/ Рпр* 100
Прибутковість облігації визначається двома
факторами: купонними виплатами, що проводяться щорічно (іноді раз в квартал чи
півріччя), і різницею між ціною погашення і придбання папера:
Дк = ікРн / 100,
де Дк — купонний дохід;
Рн — номінальна вартість
облігації;
ік — річна купонна ставка, %.
Різниця між ціною погашення і придбання цінного
паперу визначає величину приросту чи збитку капіталу за весь термін позики.
Якщо погашення проводиться за номіналом, а облігація куплена з дисконтом,
інвестор має приріст капіталу. При купівлі облігації за ціною з премією,
власник, погашаючи папір, терпить збиток. Облігація з премією має прибутковість
нижче зазначеної на купоні. Сума купонних виплат і річного приросту (збитку)
капіталу визначає величину сукупного річного доходу з облігації. Сукупна річна
прибутковість облігації являє собою відношення сукупного річного доходу до ціни
придбання облігації:
ІСД = СД/ Рпр* 100
Для порівняльної оцінки акцій використовуються
наступні показники:
1.Цінність акції ( Рк / Д);
2.Коефіцієнт котирування ( Рк / Рн).
Прибутковість сертифіката обчислюється за формулою:
іс = Д / Рпр * 100
Дохідність цінних паперів необхідно розглядати в
комплексі з їх ліквідністю та ризикованістю.
6.2. Статистика фондових бірж.
Фондова біржа є організованим ринком для торгівлі
стандартними фінансовими інструментами (цінними паперами і терміновими
контрактами). Цей ринок створюється професійними учасниками ринку цінних
паперів для взаємних оптових операцій. Процеси на біржі носять масовий характер
і мають кількісну оцінку, отже, фондова біржа може виступати об'єктом
статистичного дослідження.
Основними завданнями фондової біржі є:
• забезпечення перерозподілу вільних грошових
ресурсів і залучення капіталів емітентами для розвитку виробництва;
• перерозподіл ризиків між видами діяльності;
• встановлення реальних цін на фінансові ресурси на
основі вільного, конкурентного і ліквідного ринку.
Предметом біржової статистики є кількісні
характеристики масових біржових процесів обороту цінних паперів і перерозподілу
на цій основі фінансових ресурсів і ризиків у господарстві, а також показники
біржової інфраструктури і функціонування бірж як господарських об'єктів.
До завдань статистики фондової біржі можна віднести:
• забезпечення збору найбільш повної й адекватної
інформації про фондовий біржовий ринок (цінних паперів як товарів, цін, угод,
емітентів, інвесторів і фінансових посередників, обсягів, рівнів ризиків,
ліквідності ринку і т.п.);
• створення інформаційної бази для прийняття інвестиційних
рішень, регулюванню і розвитку фондового біржового ринку;
• вдосконалення методології статистичного
спостереження за біржовими процесами та виявлення закономірностей;
• забезпечення з інформаційної і методологічної
точки зору контролю за базовими фінансовими індикаторами, які формуються на
фондовій біржі і характеризують стан ділової активності, тенденцій розвитку
макроекономіки і т.п. ;
• розробка методології і здійснення прогнозування
біржових показників.
Основними об'єктами статистичного вивчення фондового
ринку є біржові угоди, а предметом – відповідно характеристики цих операцій.
Основна маса статистичних показників формується
безпосередньо в ході біржових торгів.
До показників статистики фондових бірж
відносяться:
• показники цін біржових угод,
• показники обсягів біржових торгів,
• показники якості фондового ринку,
• показники фондових бірж як організацій, що ведуть
господарську діяльність.
Показники цін біржових угод
Цінові показники використовуються для аналізу і
прогнозу цінової динаміки ринку, при оцінці його ліквідності, ризику і т.п. У
зв'язку з тим, що в основі фондової біржі лежить аукціон, цінові показники
носять характер аукціонних цін (тобто цін, сформованих у результаті публічного
змагання продавців і покупців). Цінові показники містять у собі дві групи цін:
- ціни первинного ринку (первинний ринок –ринок перших і повторних емісій
цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед
інвесторів)та ціни вторинного ринку(вторинний ринок –ринок, на якому
обертаються раніше емітовані на первинному ринку цінні папери).
Як ціновий показник на первинному ринку
виступає:
• ціна відсікання;
• ціна погашення.
Ціновими показниками вторинного ринку є:
• ціни виконання, відкриття, закриття
• ціни попиту та пропозиції.
Показники обсягів біржових торгів
Дана група показників характеризує обсяги угод,
проведених на первинному і вторинному біржових ринках. Зазначені показники
використовуються для аналізу динаміки розвитку біржових ринків та оцінки їхньої
ліквідності.
Первинний ринок характеризується наступними
показниками:
1.Обсяг випуску (емісія) – показник, що характеризує
емісію цінних паперів (розраховується як добуток ринкової вартості на
кількість).
2.Обсяг розміщення – показник, що характеризує
загальний обсяг цінних паперів, придбаний інвесторами на аукціонах (первинне
розміщення цінного папера). Розраховується за номіналом.
3.Розмір виручки від продажу – показник, що
характеризує загальний обсяг цінних паперів, придбаних інвесторами на аукціонах
(первинне розміщення цінного папера). Розраховується за фактичними цінами
придбання.
4.Залучення засобів у бюджет розраховується як
різниця між обсягами залучених засобів і погашених зобов’язань по випусках
державних цінних паперів або боргових зобов'язань органів місцевого
самоврядування.
Вторинний ринок характеризується наступними показниками:
1.Число укладених біржових угод – натуральний
показник, що характеризує кількість зареєстрованих біржових угод з
купівлі-продажу цінних паперів (протягом однієї торговельної сесії, місяця,
кварталу і т.д.)
2.Оборот із продажу цінних паперів – показник, що
розраховується як сума вартісних обсягів зареєстрованих біржових угод цінних
паперів з купівлі-продажу (протягом однієї торговельної сесії, місяця, кварталу
і т.д.).
Фондові біржі використовують різні методи
розрахунків для складання статистики обороту .Це значить, що показники обороту
різних фондових бірж можуть бути непорівнянні. Існуюча класифікація поділяє
біржі на дві групи: приймаючі стандарт TSV(Trading System View) і ті, хто
використовує стандарт REV(Regulated Environment View). Біржі TSV
включають в оборот тільки ті угоди, які пройшли через торгову систему біржі.
Біржі, що працюють за стандартом REV включають в оборот всі операції , які
відбулися на біржі і також на позабіржових організованих ринках. Аналітиків
також можуть цікавити такі показники, як :
• середня сума біржової угоди (для вияснення того,
наскільки крупно - або дрібнооптовий характер носить біржовий ринок) •
структура біржових угод (частка особливо великих угод, для проведення яких
розробляють спеціальні біржові процедури).
Кількість проданих цінних паперів – це натуральний
показник, що характеризує кількість цінних паперів , проданих у результаті
зареєстрованих біржових угод (протягом однієї торговельної сесії, місяця,
кварталу і т.д.).
Дані показники розраховуються за видами цінних
паперів, по емітентах, а також у зведеному, агрегованому виді.
Показники якості фондового ринку
Показники якості фондового ринку включають показники
місткості, ліквідності, концентрації та оціненості ринку. Місткість ринку
характеризує насиченість ринку фінансовими інструментами та учасниками ринку.
Місткість фондового біржового ринку характеризується
наступними статистичними показниками:
• кількістю емітентів (акцій, облігацій і ін.), що
пройшли лістинг.
• капіталізацією ринку (добуток кількості акцій, що
знаходяться в обороті на їхню ринкову вартість в даний момент часу). Цей
показник характеризує масштаби ринку, дає можливість порівнювати ринки між
собою за вартістю капіталів, що обертаються на ринку.
Крім показника капіталізації ринку, розраховується
показник капіталізації компанії. Цей показник розраховується як добуток
кількості акцій компанії, що утворяться на ринку, на їхню ринкову вартість. Цей
показник дозволяє оцінити ринкову вартість компанії в даний момент часу.
• ринковою вартістю боргових (непогашених ) цінних
паперів що обертаються на ринку в даний момент часу (державних, муніципальних,
корпоративних).
На основі показників місткості ринку проводиться
аналіз структури біржових ринків з погляду того, чи носять вони облігаційний
характер або ж переважає торгівля акціями.
В більшості країн частка емітентів, що відносяться
до державного сектору(облігації) коливається від 25% до 80% обсягу ринку, в
залежності від її моделі. Як видно з таблиці 6.1.,на українському ринку суттєво
переважають акції, що свідчить на незначну роль держави як емітента.
Ліквідність ринку — це можливість
успішної і розширеної торгівлі, що характеризує здатність поглинати значні
обсяги цінних паперів у короткий час при невеликих коливаннях курсів і при
низьких витратах на реалізацію.
До показників ліквідності відносяться:
• оборотність цінних паперів (розраховується як
вартісний обсяг укладених угод за період, поділений на капіталізацію ринку).
Відповідно, чим вище показник оборотності, тим вища
ліквідність ринку • обсяги обороту і розмір спреда. Якість фондового ринку
можна також оцінити за допомогою коефіцієнта концентрації ринку (частки
найбільших емітентів у біржовому обороті).
Важливе значення має показник оціненості ринку. З
цією метою звичайно використовується показник Р/Е (Price/Earnings) – відношення
ринкової ціни акції до прибутку емітента, що приходиться на одну акцію.
Ознакою недооціненості ринку, цінової ями вважається
низький рівень коефіцієнта Р/Е .
Показники фондових бірж як організацій, що ведуть
господарську діяльність Фондова біржа, як будь-яка інша організація
,характеризується відомими показниками результатів діяльності, як обсяг
капіталу, структура балансу, прибуток, чисельність персоналу, рентабельність та
ін.
Відмінною від інших господарських організацій є
структура доходів фондових бірж. Її характеризують такі статистичні показники,
як:
• плата за лістинг;
• внески членів біржі;
• продаж фінансової інформації;
• продажу технологій та математичного забезпечення
Зазначені показники використовуються для виявлення й
аналізу тенденції до комерціалізації фондових бірж , яка проявилась в останнє
десятиліття .
6.3.Фондові індекси
До показників, які характеризують стан фондового
ринку, необхідно
віднести фондові індекси .
Фондові індекси виступають індикаторами стану та
динаміки ринку цінних паперів і використовуються в наступних цілях:
1) для визначення цінової динаміки фондового ринку ;
2) для характеристики макроекономічної ситуації, де
індикатором є стан ринку цінних паперів;
3) в якості параметру ринку в математичних моделях,
які використовуються в управлінні інвестиціями;
4) при побудові похідних фінансових інструментів,
таких як ф’ючерс на індекс, опціон на індекс та ін.;
5) при побудові інших показників фондового ринку, де
базою порівняння виступають фондові індекси.
Традиційно використовується п’ять простих агрегатних
індексів, які розраховуються на базі різних типів середніх величин:
• середня арифметична
з абсолютних цін;
• середня арифметична
з відносних цін;
• середня гармонійна
з відносних цін;
• середня геометрична
з відносних цін;
• медіана з відносних
цін.
Також можна розрахувати медіану відносних цін за
відомою формулою з теорії статистики, яка виступає в ролі індексу. Найчастіше
на практиці застосовують методи розрахунку простих агрегатних індексів за
формулами середніх арифметичних та середніх геометричних величин.
Зміна середньої ціни в часі характеризує динаміку
ринку. На базі середньої арифметичної розраховується кілька типів ринкових
індикаторів, насамперед група індексів Доу-Джонса (традиційно вони
називаються індексами, хоча за характером розрахунку є середніми).
Для відображення структурних змін, тобто змін у
наборі або кількості компаній, на базі яких розраховуються зазначені індекси,
вводиться поправочний коефіцієнт-дільник Dt ,який дозволяє зіставляти
наступні і попередні індекси.
Формула Фішера (ідеальна формула) передбачає
розрахунок фондового ндексу з використанням середньої геометричної з індексів,
розрахованих на базі формул Ласпейреса і Пааше.
Більшість індексів акцій, що використовують формули
Ласпейреса, Пааше або Фішера, є індексами, що відбивають капіталізований дохід,
тобто дохід, отриманий на різниці цін купівлі і продажу акцій. Вважається, що
індексний метод розрахунку точніший, ніж розрахунок на базі середніх величин.
Він є особливо ефективним в оцінці зміни стану ринку в цілому і відображає
зміну рівня цін більш адекватно. Розвиток українського фондового ринку привів
до того, що на початку 1997 року з’явилися українські фондові індекси. До них
можна віднести наступні індекси:
1.ПФТС –індекс є офіційним показником Першої
фондової торгової системи і розраховується на основі простих акцій підприємств,
які пройшли лістинг в ПФТС. Індекс розраховується за методом зваженої середньої
арифметичної і розраховується з 1.10.1997 року.
2. Індекс Wood-15, який обчислюється компанією “Wood
& Company Ukraine” з 01.07.1997 року ,який будується за принципом індексу
Пааше. База індексу включає 15 компаній, що посідають провідне місце на
українському фондовому ринку.
3. Індекс SBPU-30, який був розроблений фахівцями АТ
«Софія-Цінні папери». Будується за принципом середньої арифметичної зваженої.
Особливість побудови індексу полягає в тому, що при розрахунку використовують
валютний індекс, який враховує відповідно поточний курс долара та курс євро до
гривні.
4.Індекс Inekodex є першим галузевим українським
фондовим індексом, який відображує поточну ситуацію на ринку енергетичних
компаній. Розраховують його на основі середньої арифметичної з відносних цін .
5. Індекс IPI-U розраховується спільно агентством
«Інтерфакс-Україна» і компанією «Полар-інвест» з 1 січня 1999 року. До бази
індексу входять найбільш ліквідні акції, а зміна лістингу проводиться щомісяця.
Особливістю цього індексу є те, що він розраховується, виходячи з доларових цін
акцій.
6. Індекс СОКРАТ розраховується за принципом
агрегатного індексу. При розрахунку ринкової капіталізації враховуються лише ті
акції, які обертаються на вторинному ринку.
7. Індекс KINDEX розраховується з вересня 1998 року
фірмою КІНТО. Індекс є ринковозваженим і він дозволяє дослідити динаміку цін
найбільш ліквідних акцій, якими торгують на українському фондовому ринку. Склад
індексу змінюється , якщо компанії перестають відповідати певним умовам (спред
між найкращими котируваннями попиту та пропозиції не повинен перевищувати 100%;
кількість котирувань як попиту, так і пропозицій не повинна бути менше 5%).