2.2. Розрахунок вартості оборотних засобів

2.2.1. Розрахунок витрат на основні матеріали, куповані вироби і деталі

До основних матеріалів відносяться матеріали, які йдуть безпосередньо на виготовлення продукції, що випускається. Джерелом для розрахунку необхідної кількості основних матеріалів і напівфабрикатів є карти технологічних процесів, карти розкрою і програма випуску деталей.

Затрати на основні матеріали визначаються, виходячи з річної потреби і прейскурантних цін. Затрати на напівфабрикати, які отримуються в порядку кооперування, і на напівфабрикати власного виробництва визначаються виходячи з річної потреби і відповідних прейскурантних цін.

Під час визначення витрат на матеріали і напівфабрикати повинні бути враховані транспортно-заготівельні витрати (3÷5% оптової ціни).

Якщо на підприємстві не ведеться облік загальної вартості деталей на кожен вузол, то тоді необхідно підрахувати собівартість складання вузла, тобто без врахування вартості основних матеріалів.

2.2.2. Розрахунок витрат на допоміжні матеріали

До допоміжних матеріалів відносяться матеріали, призначені для виконання різних робіт, пов’язаних з виготовленням виробу, тобто які йдуть на технологічні цілі: солідол, обтиральні матеріали, гас, бензин, масло та ін. До матеріалів, які розглядаються, не відносять матеріали, необхідні для експлуатації устаткування й робочих місць. Вони враховуються у групі витрат з утримання й експлуатації устаткування і входять у технологічну собівартість.

Потребу у допоміжних матеріалах визначають виходячи із встановлених норм витрат на один вузол і оформляють у вигляді відповідної відомості.

Таблиця 18

Відомість розрахунку потреби і вартості допоміжних матеріалів

№ з/п	Найменування матеріалу	Одиниця виміру	Розрахункова одиниця	Кіль-ть розрахункових одиниць	Норма витрат	Річна потреба	Ціна, грн.	Загальна вартість
1	2	3	4	5	6	7	8	9

2.2.3. Розрахунок витрат на малоцінний і швидкозношуваний інструмент і пристрої

До оборотних засобів відносяться малоцінні і швидкозношувані інструмент і пристрої терміном служби менше від одного року незалежно від їх вартості.

Знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів і пристроїв та витрати з їх відновлення визначаються виходячи із норм витрат на один верстат, діючих на базовому підприємстві, чи приблизно 1500 грн. у рік на один виробничий верстат для механічних цехів і 500 грн. на одного виробничого робітника для складальних цехів.