ТЕМА 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЇЇ НОРМУВАННЯ

7.7. Структура норми часу

 

До складу технічно обґрунтованої норми часу входять норми витрат підготовчо-завершального і штучного часу.В умовах масового і серійного виробництва норма часу виступає як норма штучного часу (рис.7.2).

 

Рис. 7.2.Структура норми штучного часу

 

Оперативний час витрачається на зміну форм, розмірів, властивостей предмета праці, а також на виконання допоміжних дій, необхідних для здійснення цих змін.

Час оперативної роботи складається з часу основної і допоміжної роботи.

Основний час необхідний для виконання основної роботи, а протягом допоміжного часу здійснюються допоміжні роботи, це, зокрема: завантаження устаткування матеріалами, заготовками, зняття готових виробів, контроль за ходом роботи та ін.

Час обслуговування робочого місця витрачається робітником для догляду за устаткуванням, утриманням його в справному технічному стані.

Час обслуговування робочого місця поділяється на:

- час технічного обслуговування (налагодження устаткування, заміна відпрацьованого і непридатного для використання інструменту, оснащення, очищення робочого місця від технологічних відходів);

- час організаційного обслуговування (очищення і змащування мастилами, прибирання інструменту).

 До структури норми часу включається час на відпочинок і особисті потреби, який встановлюється для відновлення працездатності робітника та особистої гігієни і залежить від особливостей процесу виробництва.

Норма штучного часу визначається за формулою:

Т_шт=Т_оп+Т_об+Т_пер, хв.,

де          Т_оп–норма оперативного часу, хв.;

Т_об–час на обслуговування робочого місця, хв.;

Т_пер–час перерв, хв.

Якщо час обслуговування робочого місця і час перерв виражені у відсотках до часу оперативної роботи, то норма штучного часу визначається за формулою:

, хв.,

де          Т_о–основний технологічний час, хв.;

Т_д –допоміжний час, хв.;

t_орг, t_тех, t_пер– нормативи організаційного часу, часу технічного обслуговування і перерв у відсотках до оперативного часу, %.

Технічно обґрунтована норма часу, яка встановлюється на партію виробів в умовах дрібносерійного і одиничного виробництва,називається нормою штучно-калькуляційного часу і визначається за формулою:

, хв.,

де          Т_п.з– норма підготовчо-завершального часу на операцію, хв;

n – кількість виробів у партії, шт.

Підготовчо-завершальний час витрачається на отримання інструменту, пристосувань, технічної документації, налагодження устаткування, здачу інструменту і пристроїв, на проведення інструктажу тощо.

Норма виробітку – це регламентований обсяг роботи в натуральних показниках, що повинен бути виконаний одним робітником за одиницю часу (місяць, зміну, годину), виходячи з установленої норми часу.

Норма виробітку є величиною, оберненою до норми часу, і визначається за формулою:

Н вир = 1 / Т_шт., шт.,

 Змінна норма виробітку обчислюється за формулою:

Н вир.зм = Т_зм/Т_шт., шт./зм,

де Т_зм – тривалість робочої зміни, год.

Норма виробітку вимірюється в натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах) і характеризує результат праці робітника за одиницю часу.

Норма чисельності – це кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідних для виконання певного обсягу робіт (застосовують для деяких категорій допоміжних робітників і службовців).

Норма чисельності визначається за формулою:

Н ч = ОР/Но,чол.,

де ОР – обсяг робіт, од.

Но – норма часу обслуговування, год.

Норма обслуговування – це кількістьвиробничих об’єктів (одиниць обладнання, робочих місць, площі), закріплених за одним робітником або бригадою робітників.

Раціоналізація трудових процесів, встановлення технічно обґрунтованих норм часу базується на всебічному вивченні виробництва, дослідженні взаємодії всіх його елементів, виявленні втрат і нераціональних витрат робочого часу.