ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТИПИ І МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

4.1. Типи виробництва, їх техніко-економічні особливості

 

Вибір методів підготовки виробництва, планування  діяльності підприємства,  організація виробничих процесів  та їх контроль залежатьвід  характерних особливостей виробництва  і його типу.

Тип виробництва – це комплексна характеристика технічних, організаційних та економічних особливостей промислового підприємства, що враховує обсяг та повторюваність випуску виробів.

Тип виробництва суттєво впливає на виробничу структуру підприємства, характер та  оснащеність технологічних процесів.

Всі виробництва умовно поділяють на три основні організаційнітипи:

- масове;

- серійне;

- одиничне.

Масовим називається виробництво, в якому постійно протягом тривалого періоду часу виготовляються великі обсяги виробу одного найменування або дуже вузької номенклатури.

Для масового виробництва характерна вузька спеціалізація робочих місць: за кожним робочим місцем закріплюється виконання 1–2 операцій, які здійснюються переважно без переналагодження устаткування і зміни оснащення, добре відпрацьовується технологічний процес із детальною вказівкою устаткування, оснащення, режимів роботи.

Масове виробництво має найбільш досконалу структуру і форму організації. В більшості випадків у масовому виробництві впроваджуються потокові лінії, спеціальне устаткування розміщується за ходом виконання технологічного процесу, транспортування відбувається за допомогою конвеєрів. Тому проміжок часу між випуском окремих виробів дуже малий, продуктивність праці робітників висока за низької кваліфікації, низька собівартість виготовлення продукції.

Прикладом масового виробництва можуть бути підприємства із виготовлення автомобілів, велосипедів, мотоциклів, тракторів, швейних машин, двигунів і ін.

Серійним називається виробництво, у якому обмежена номенклатура виробів випускається періодично повторюваними серіями.

У серійному виробництві за кожним робочим місцем закріплюється кілька періодично повторюваних операцій, застосовується як універсальне, так і спеціальне устаткування, використовується праця робітників середньої кваліфікації.

Унаслідок переналагоджування устаткування, менш вузької спеціалізації робочих місць на підприємствах серійного виробництва продуктивність праці нижча, а собівартість продукції більш висока, ніж на підприємствах масового виробництва. Залежно від партії деталей або серії виробів розрізняють дрібно- ,  середньо-  і крупносерійне виробництво.

Дрібносерійне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробництва, невеликим розміром серій і випуск їх рідко повторюється.Крупносерійне виробництво характеризується майже постійним випуском продукції великими серіями (наближається до масового).

Прикладом серійного виробництва може бути виробництво металорізальних  верстатів, приладів, інструментів, компресорів, насосів, вентиляторів, обладнання для харчової промисловості, транспорту, комунального господарства  і ін.

Одиничнимназивається виробництво, в якому виготовляється дуже широка номенклатура продукції в невеликих кількостях, яка   не повторюється або повторюється через невизначені інтервали часу.

На підприємствах одиничного типу використовується універсальне устаткування і оснащення, операції за робочими місцями не закріплюються, дуже часто проводиться переналагоджування устаткування, на що витрачається багато часу. Характерною є дуже велика частка ручної праці, що призводить до збільшення тривалості технологічного циклу.

Так як технологічні процеси на виготовлення продукції не розробляються, а лише технологічний маршрут, використовується праця робітників високої кваліфікації.

Застосування автоматичних верстатів, спеціального оснащення в одиничному виробництві є економічно невигідним.

На підприємствах одиничного виробництва низький рівень продуктивності праці, а витрати виробництва досить великі.

Прикладом одиничного виробництва можуть бути підприємства з виготовлення унікальних верстатів, складних електричних машин, важкого машинобудування, експериментальних виробів  і ін.

Однією з основних характеристик типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій технологічного процесу за робочим місцем (к_з.о.),  який показує відношення числа всіх різних технологічних операцій, що виконуються протягом місяця, до числа робочих місць:

,

 

де О– загальна кількість різних операцій, що виконуються на дільниці;

К _уст.пр– кількість робочих місць (устаткування), на яких виконуються дані операції, шт.  

У спеціальній літературі використовують наступні значення        коефіцієнта закріплення операцій:

масове виробництво К_з.о = 1;

крупно серійне К_з.о  = 1…10;

середньосерійне К_з.о  = 11…20;

дрібносерійне К_з.о  = 21…40.

Так як в одиничному виробництві на робочих місцях виконуються різноманітні операції, іноді відбувається навіть повне оброблювання деталі, то коефіцієнт закріплення операцій  не регламентується.

На одному і тому самому  підприємстві можуть поєднуватися різні типи виробництва. На деяких машинобудівних підприємствах цехи, що виготовляють заготовки і деталі, належать до серійного типу виробництва, а складання машин в складальному цеху буває потоковим. Проте, в цілому підприємство відносять до того типу виробництва, який переважає.

Найбільш ефективним є масовий тип виробництва, в умовах якого легко застосувати високопродуктивне устаткування, а технічно і організаційно складне і найменш ефективне одиничне виробництво.

Але в сучасних умовах спостерігається тенденція орієнтації підприємств на задоволення індивідуальних потреб споживача. Тому часто підприємства переходять від масового випуску продукції до дрібносерійного або індивідуального замовлення окремих осіб.