ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

3.5. Види руху предметів праці у процесі виробництва

 

Основою виробничого циклу є технологічний цикл, який складається з ряду операцій, тому значну увагу приділяють вибору виду руху предметів праці з операції на операцію. Існують три способи поєднання операцій технологічного процесу (види руху предметів праці у процесі виробництва):

- послідовний;

- паралельний;

- послідовно-паралельний (змішаний).

Послідовний вид руху характеризується тим, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії на попередній операції. Під час застосування даного способу предмети праці тривалий час пролежують на кожній операції, чекаючи кінцевої обробки всієї партії. Це значною мірою впливає на тривалість технологічного циклу, яка в залежності від кількості одиниць устаткування на операції  визначається за формулою:

хв.,

де n – величина партії виробів, шт.;

– норма штучно-калькуляційного часу на операцію, хв.;

m– кількість операцій у технологічному процесі;

_{К уст}– кількість робочих місць на операції, шт.

Паралельний вид руху полягає у тому, що вироби після закінчення обробки на попередній операції відразу передаються на наступну операцію поштучно або невеликими транспортними партіями, не очікуючи обробки всієї партії. Такий спосіб скорочує, а інколи зовсім ліквідовує час очікування окремих виробів, що значно впливає на тривалість циклу обробки.

Тривалість технологічного циклу за паралельного виду руху розраховується за формулою:

де – найбільш тривала операція у технологічному процесі, хв.;

– величина транспортної партії, шт.

Якщо вироби передаються з операції на операцію не

транспортними партіями, а поштучно, то _.= 1.

Послідовно-паралельним видом руху називається такий спосіб передачі виробів, за якого окремі вироби у партії частково одночасно обробляються на двох або декількох операціях технологічного процесу і робота на всіх операціях відбувається безперервно. Тобто даний спосіб дозволяє поєднати переваги послідовного і паралельного видів руху.

Тривалість технологічного циклу за даного способу розраховується за формулою:

де – сума, відповідно, більших і менших за тривалістю операцій у технологічному процесі, хв.

Більшою вважається та операція, яка знаходиться між двома меншими за тривалістю операціямитехнологічного процесу, а меншою вважається та операція, яка в технологічному процесі знаходиться між двома більшими за тривалістю  операціями.

Кожний з наведених видів руху предметів праці має свої переваги і недоліки:

- за послідовного виду руху найбільша тривалість технологічного циклу, тому його доцільно застосовувати при невеликих партіях виробів і малій трудомісткості операцій;

- за паралельного виду руху найменша тривалість, але доцільно його використовувати лише в тому випадку, коли є можливість повністю синхронізувати операції, що досить важко зробити за їх нормування. В такому випадку можуть виникати перерви на всіх операціях, ліквідувати які можливо обробкою запасних виробів на менш тривалих операціях або встановленням додаткового устаткування на більш тривалих операціях технологічного процесу;

- паралельний і послідовно-паралельний види руху доцільно використовувати у тих виробництвах, де устаткування розміщене за ходом технологічного процесу, з метою зменшення тривалості транспортних операцій.

Для визначення тривалості виробничого циклу поряд з технологічним циклом визначають і інші його елементи: час міжопераційних перерв, який визначається за певними нормативами, тривалість природних процесів, який береться згідно з вимогами технології і перерви, пов’язані з режимом роботи підприємства.