Тема 8. Фінанси транснаціональних корпорацій (ТНК)

 

Питання для самостійного вивчення

1. Валютні ризики потенційних збитків ТНК та управління ними.

2. Види валютних ризиків: операційний, поточний валютні ризики, ризик потенційних збитків, пов’язаний з валютними перерахуваннями.

3. Управління ризиками потенційних збитків: вимірювання ризику, прогнозування валютних курсів, система звітності, політика управління валютними ризиками.

Теоретичні відомості

Ціль фінансової стратегії ТНК: управління глобальними потоками грошової готівки; захист від ризиків, пов’язаних з інвестиціями в інших країнах.

Найважливіші ризики у діяльності ТНК: комерційні ризики; політичні ризики; валютні ризики: інфляційний; коливання валютних курсів; ризик, пов’язаний з валютними перерахуваннями; операційний валютний ризик; поточний валютний ризик.

Інфляційний ризик

Високий рівень інфляції часто створює багато складностей, які віддзеркалюються на способах діяльності ТНК: прискорення девальвації чи знецінення місцевої валюти, або максидевальвація; установлення більш жорсткого контролю над капіталом та введення імпортних обмежень; зниження доступності кредитів та підвищення процентів за позиками; накопичення рахунків дебіторів і продовження періодів інкасації; уведення цінового контролю з намірами взяти під контроль інфляцію; економічний і політичний хаос та хвилювання народних мас; «втеча» капіталу; ускладнення оцінки ефективності роботи філіалів за кордоном.

Ризики коливань валютних курсів

Конверсійний ризик — ризик, пов’язаний з валютними перерахунками (зі зміною обмінного курсу змінюється виражена в доларах вартість активу чи зобов’язання, що знаходиться під дією такого ризику).

Операційний ризик полягає в тому, що статті рахунків дебіторів та розрахунки з постачальниками й кредиторами змінюються в абсолютній величині зі зміною валютного курсу.

Поточний валютний ризик виражається в тому, що зміни обмінного курсу вплинуть на майбутні потоки грошової готівки, джерела комплектуючих, розміщення інвестицій, конкурентну здатність ТНК на різних ринках.

Для управління валютними ризиками потенційних збитків існує певна стратегія їх мінімізації, яка полягає у: визначенні ризику та його вимірюванні; формуванні стратегії звітності; виборі стратегії управління ризиком; виборі стратегії страхування ризику.

Варіантами стратегії страхування валютних ризиків потенційних збитків можуть бути: операційна стратегія страхування, до механізму якої відносять: банківські кредити; короткострокові боргові зобов’язання застережень; стратегія прискорення і затримки платежів; контрактні методи страхування, а саме: розподіл ризику; вибір валюти ціни і включення у контракт валютних обмовок; використання інструментів міжнародного ринку деривативів (хеджування ризику).

Стратегія прискорення та затримки платежів («leads&lags»), передбачає вільний вибір дати платежу, найбільш прийнятої у відносинах між двома фірмами, що тісно пов’язані між собою. Існування загальної мети допомагає цим фірмам знайти найбільш корисний варіант взаєморозрахунків. Використовується для захисту грошової готівки між головною компанією та її філіями. Постійний грошовий потік між фірмами зобов’язує їх використовувати цю стратегію, бо вона дає можливість прорахувати обсяги фінансових потоків між фірмами на певну дату і таким чином впливати на платоспроможність кожної фірми, але потребує спільної мети й узгоджених дій. ТНК також використовує стратегію «leads&lags» як засіб уникнення від податків. Стратегія прискорення означає інкасацію іноземної валюти на рахунки дебіторів до строків, коли очікується послаблення іноземної валюти, і розрахунки з постачальниками та кредиторами до строків, коли очікується посилення іноземної валюти. Стратегія затримки означає, що фірма затримує отримання платежів на рахунки дебіторів, коли очікується посилення іноземної валюти, і затримує розрахунки із постачальниками та кредиторами, коли очікується послаблення іноземної валюти.

Існує також стратегія розподілу ризику — це угода між компаніями, де покупець і продавець узгоджують взяття на себе певної частини втрат, пов’язаних із коливаннями валютних курсів, незалежно від того, які втрати компанія матиме насправді.

Вибір валюти ціни і включення в контракт валютних застережень. Під час  укладання контракту експортер вибирає валюту ціни, яка захищає його від можливих валютних ризиків, або до тексту контракту включається додаткова умова, що передбачає захист контрагентів від зміни валютного курсу. Ця додаткова умова має назву «валютне застереження». Валютне застереження — це умова міжнародної торговельної, кредитної чи іншої угоди, яка обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти, відносно якої включається у контракт застереження, з метою страхування сторін за контрактом від ризику зміни валютного курсу.

Застереження бувають кількох видів, і складовими елементами їх дії є:

установлення курсу валюти застереження до валюти ціни у момент підписання контракту;

установлення діапазону зміни курсу (у процентах), за якого перерахунок загальної вартості контракту не відбувається;

установлення формули перерахунку загальної вартості контракту у разі зміни величини валютного курсу понад припустимі межі;

установлення максимальної зміни загальної вартості контракту (у процентах від початкової вартості) можливої у разі перерахунку загальної вартості контракту у випадку коливання валютного курсу.

Використання таких інструментів міжнародного ринку деривативів, як форвардні, ф’ючерсні, свопові, опціонні валютні контракти для хеджування валютного ризику потенційних збитків ТНК дає змогу хеджувати валютну вартість контракту, і ціна цих інструментів — це планові збитки, що оцінюються менеджером фірми як витрати, пов’язані з усуненням ризику за контрактом.

Фінансові аспекти інвестиційних рішень

За прийняття рішення про інвестиції за кордоном ТНК мають обрати оптимальне співвідношення позичкового та власного капіталу; оцінити ставку прибутку за використання місцевої валютичи валюти інвестора; схарактеризувати потоки готівки, специфічні для іноземних інвестицій; визначити на багатонаціональній основі вартість капіталу й застрахуватися від політичних ризиків у іншій країні, а також від валютних ризиків.

Під час складання бюджету довгострокових витрат фірми з закордонного проекту слід звернути увагу на низку аспектів. Необхідно проводити різницю між сукупними потоками готівки за проектом та потоками готівки, яка повертається головній компанії. Унаслідок різниці систем оподаткування, обмеження на фінансові потоки, місцеві норми, фінансові ринки й інститути, фінансування й повернення коштів головній компанії слід вказу­вати в податкових документах.

Різні темпи інфляції в певних країнах з часом можуть дуже впливати на конкурентоспроможність (а як наслідок, — на потоки готівки).Коливання валютних курсів здатні змінити конкурентоспроможність закордонного філіалу.Політичні фактори можуть різко зменшити вартість закордонних інвестицій.Кінцеву продажну вартість важко оцінити, оскільки ринкова вартість проекту може бути різною для покупців з країни базування філіалу, країни базування головної компанії та інших країн.

Серед найбільш часто використовуваних «внутрішніх» методів управління валютним ризиком слід перш за все відзначити прискорення і уповільнення платежів в іноземній валюті як по відношенню зовнішніх партнерів ТНК, так і в середині монополістичної групи (так названі операції «лідзендлегз»). Змінюючи режим платежів між материнською і дочірніми компаніями, можна досягти суттєвого зниження ризику. «Зовнішні» методи управління валютним ризиком в своїй масі є банківськими, так як основані на різноманітних інструментах банківської діяльності. Використовують їх банки у власних інтересах. Визначну роль відіграє також державне страхування валютного ризику як засіб заохочення національного експорту. Серед інших методів «зовнішнього» управління валютним ризиком використовується ведення рахунків в іноземній валюті (конверсію в національну валюту можна відкласти до більш придатного моменту). Широке використання знаходить запозичення та інвестиції в іноземних валютах (на різні терміни). Наприклад, якщо у французької компанії виявлений нетто-актив в доларах США строком на 1 рік, то можна взяти кредит на таку ж суму і термін. При цьому необхідно враховувати рівень процентних ставок по відповідних валютах, податковий режим та інші умови.

В більш широкому плані за необхідності отримання кредиту в іноземній валюті або наявності коштів для інвестицій корпорація вимушена оцінювати перспективи даної валюти (підвищиться її курс або знизиться). Строкові угоди і кредити досить широко застосовуються і в стосунках між материнськими та дочірними компаніями.

Завдання для самоперевірки

Питання для самоперевірки

1. Еволюція і форми міжнародного бізнесу.

2. Суть ТНК, критерії належності фірми до ТНК.

3. Основні тенденції у сфері міжнародного бізнесу.

4. Особливості впливу ТНК на країни, що розвиваються.

5. Соціально-етичні аспекти функціонування ТНК.

6. Роль ТНК у міжнародній економіці та критика їх діяльності.

7. Правове регулювання діяльності ТНК  в Україні та за кордоном.

8. Які закони України регламентують діяльність іноземних ТНК в Україні?

9. Як згідно з чинним законодавством може здійснюватися інвестування капіталу ТНК у вітчизняну економіку?

10.Які положення антимонопольного законодавства України обмежують діяльність ТНК в Україні?

11. Що таке транснаціональні корпорації (ТНК), причини їх утворення?

12. Які ви знаєте критерії оцінки діяльності ТНК?

13. У чому суть прямих іноземних інвестицій?

14. Назвіть методи оптимізації оподаткування ТНК.

15. Яким чином впливають ТНК на процес глобалізації?

16. У якій валюті переважно, на Вашу думку, будуть здійснюватися прямі зарубіжні інвестиції найближчим часом? Чому?

17. Які засоби може застосовувати ТНК, щоб запобігти подвійного оподаткування?

18. Чому трансфертні ціни, які використовують ТНК у своїй діяльності, негативно впливають на економіку приймаючих країн?

Тестові завдання

1. За допомогою критерію результативності ТНК визначається:

А) на основі абсолютної кількості або питомої ваги активів, кількості працівників, обсягів продажу або доходів за кордоном;

Б) кількістю країн, в яких функціонує фірма;

В) національним складом правління компанії;

Г) якщо керівництво компанії розглядає весь світ як сферу своїх потенційних ділових інтересів;

2. Використовуючи структурний критерій ТНК може бути визначена:

А) як фірма, яка має виробничі потужності як мінімум в 6 країнах;

Б) як фірма, яка має власні філії в двох і більше країнах;

В) за кількістю країн, в яких функціонує фірма і національним складом правління компанії;

Г) як підприємство, яке об’єднує юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах.

3. Серед позитивних чинників впливу ТНК на економіку країн, що розвиваються вважаються:

А) монополістичний характер діяльності ТНК, що ставить деякі країни у становище серйозної економічної залежності;

Б) трансферт за кордон значної кількості робочих місць з країни базування ТНК;

В) внесок у технологічний розвиток країн, структурна перебудова економіки країн, що розвиваються, її диверсифікація, розв’язання проблем зайнятості і підвищення рівня життя;

Г) ухилення від сплати податків, недотримання екологічних норм.

4. Горизонтальна інтеграція передбачає:

А) об’єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах;

Б) компанію, яка займається основним виробництвом, контролює фірму, що веде допоміжне виробництво;

В) злиття фірм, які виробляють подібні або однорідні продукти з метою їх реалізації через загальну систему розподілу і отримання при цьому додаткового прибутку;

Г) часткове право власності.

5. Основними характеристиками прямих інвестицій є:

А) контроль за ними, високий рівень зобов’язань щодо вкладеного капіталу, персоналу і технології, доступ до зовнішніх ринків, часткове право власності;

Б) продажі від виробництва закордоном перевищують експорт вітчизняної продукції, відсутність контролю за закордонними операціями, фінансові вигоди;

В)контроль за ними, фінансові вигоди, наприклад, у вигляді кредитів;

Г) високий рівень зобов’язань щодо вкладеного капіталу, персоналу і технології, доступ до зовнішніх ринків, фінансові вигоди, наприклад, у вигляді кредитів.

Практичні завдання

Приклади рішення

1. Галузь в США має високий ступінь концентрації ринку. Якщо частка фірми А=3% ринку, а В=9% ринку, який буде індекс Герфіндаля-Хіршмана в результаті злиття цих двох фірм і чи дозволено буде горизонтальне злиття?

Розв’язок

До злиття – HHI = 3² + 9² = 9+81 = 90;

після злиття – HHI = (3+9)² = 144.

В результаті злиття HHI = 144–90 = 54 пункти, отже злиття заборонено, оскільки при високому ступені концентрації ринку, коли HHI змінюється більше, ніж на 50 пунктів, злиття забороняється.

 

2. В перші два роки діяльності зарубіжна філія української компанії отримала збитки 10000 грн і 5000 грн, а на третій рік – прибуток у розмірі  50000 грн. Материнська компанія отримувала за 3 роки прибутки у розмірі 10000 грн, 10000 грн, 120000 грн відповідно. Розрахувати податкову відповідальність материнської компанії за роками.

Розв’язок

1-ий рік материнська компанія не сплачуватиме податки на прибуток, оскільки її філія, котра перераховує свої прибутки у материнську фірму, отримала збитки в розмірі 10000 грн.

2-ий рік материнська компанія зменшить суму податків на прибуток на 5000 грн, оскільки філія отримала у такому розмірі збитки (10000–5000).

3-ій рік материнська компанія сплачуватиме податки з 170000 грн (120000+50000).

 

3. Українська корпорація має прибуток до оподаткування 100 тис грн, частина якого в розмірі 10 тис грн отримана її дочірньою компанією, яка знаходиться у ФРН. Розрахувати ефективну податкову ставку, якщо використовується система податкових заліків і система податкових кредитів. У ФРН податок на прибуток складає 45%.

Розв’язок

    Система податкових заліків: 1) 10000*0,45 = 4500 грн.

2) 90000*0,25 = 22500 грн.

3) (10000–4500)*0,25 = 1375 грн.

Ефективна податкова ставка = ((4500+22500+1375) / 100000)*100% = 28%.

Система податкових кредитів: 1) 10000*0,45 = 4500 грн.

2) 90000*0,25 = 22500 грн.

Ефективна податкова ставка = ((4500+22500) / 100000)*100% = 27%.

 

Практичні завдання для самостійного розв’язку

1. Галузь в США має середній ступінь концентрації ринку. Якщо частка ринку фірми А=30%, а В=9%. Визначити індекс Герфіндаля-Хіршмана в результаті злиття цих фірм і чи може бути опротестовано злиття цих фірм?

2. Припустимо, що на ринку деякого товару діють 10 фірм. Серед них три найбільші, котрі володіють такими частками в загальному обсязі продажу: 1-а – 25%, 2-а – 20%, 3-я – 15%. Розрахувати індекс Лінда для цих фірм, якщо частка 1-ої фірми зросте до 35%?

3. Українська корпорація має прибуток до оподаткування 120 тис.грн, частина якого в розмірі 20 тис.грн отримана її дочірньою компанією, яка знаходиться у ФРН. Розрахувати ефективну податкову ставку, якщо використовується система податкових заліків і система податкових кредитів. У ФРН податок на прибуток складає 25%.

 

Тематика рефератів

1. Транснаціональні корпорації: сутність, структура та фінанси.

2. ТНК та їх роль в сучасному розвитку міжнародних економічних відносин.

3. Прямі іноземні інвестиції і ТНК.

4. Політика прямих іноземних інвестицій в України.

5. Глобальні перспективи ТНК.

6. Діяльність транснаціональних корпорацій на ринках Україні.