Заняття 11 (Тема 9.) Міжнародні розрахунки та платіжний баланс

Питання для обговорення

1.    Поняття міжнародних розрахунків.

2.    Типи та форми міжнародних розрахунків.

3.    Валютно-фінансові та платіжні умови міжнарод­них операцій.

4.    Валютні кліринги та їхні форми.

5.    Традиційні методи фінансування міжнародної торгівлі.

6.    Види акредитиву. Імпортний та експортний акредитиви.

7.    Сучасні технології й товарні акредитиви. Інші методи фінансування зовнішньої торгівлі.

8.    Інститути, що фінансують зовнішню торгівлю. Ризики та їхні види.

9.    Методи мінімізації затрат та ризиків у фінансуванні торгівлі.

10. Поняття платіжного балансу та взаємозв’язок рахунків.

11. Способи використання інформації платіжного балансу.

12. Структура платіжного балансу.

13. Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ.

 

Термінологічний словник

Аванс — грошова сума або майнова цінність, що передається продавцеві покупцем до відвантаження товару чи навіть його виробництва в рахунок виконання зобов’язань за контрактом.

Акредитив — це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитиву) зобов’язаний: здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; надати повноваження іншому банку (банку-виконавцю) здійснити платіж.

Акредитив з платежем після пред’явлення документів — негайне отримання суми, яка вказується в документах у разі їх надання, платіж готівкою був узгоджений.

Акредитив з акцептом тратт — отримання суми, що вказана в документах, у випадку настання строку платежу. Строк платежу за векселем був узгоджений. Можливе отримання суми облікового процента (дисконта) за векселем після надання документів.

Акредитив з відстроченням платежу— отримання суми, що вказана в документах, у разі настання строку платежу. Строк платежу (без векселя) був узгоджений. Можливе отримання суми облікового процента після надання документів. Використовуючи цей вид акредитива, бенефіціар отримує платіж не у відповідності до наданих документів, а в дещо пізніший термін, який визначений в акредитиві.

Акредитиви, що виконуються негоціацією тратт (під негоціацією тратт розуміється купівля-продаж векселів або інших цінних паперів, що мають попит на ринку) — отримання суми в будь-якому банку, тобто не тільки в авізуючому. Негоціюючим акредитивом називають комерційний (товарний) акредитив, який виставляється банком-емітентом у його національній валюті та адресований безпосередньо бенефіціару акредитива.

Акредитиви із «зеленим застереженням» — додатково до авансу за попереднім відвантаженням такі акредитиви передбачають надання складських приміщень бенефіціару в порту відвантаження (експортний товар перед відвантаженням має бути розміщений на складі, і виплата авансу здійснюється на основі складського свідоцтва).

Акредитив «стенд-бай» (резервний акредитив) є інструмен­том, схожим на гарантії, які через документарний характер підлягають UCP № 500. Використання, як інструменту, за всіма ознаками подібного до банківської гарантії. Він застосовується, насамперед, у США, оскільки за законодавством цієї країни більшість банків штатів не можуть надавати гарантії, у зв’язку з чим вони виписують акредитиви «стенд-бай». Разом з цим, в Європі цей вид акредитива стає досить поширеним.

Акредитив «бек-ту-бек» (компенсаційний) застосовується за реекспортних операцій і за компенсаційними угодами. Комерсант-посередник дає повноваження своєму банку відкрити акредитив на користь постачальника. Цей акредитив базується на непереказному акредитиві, який був відкритий на користь комерсанта-посередника.

Банківський переказ — просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму на прохання та за рахунок клієнта іноземному партнеру із зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми.

Безвідкличний акредитив дає бенефіціару значну впевненість, що його поставки або послуги буде оплачено, як тільки він виконає умови акредитива. Безвідкличний акредитив, у разі, коли дотримано всіх його умов і пред’явлено всі документи, становить тверде зобов’язання платежу банку-емітента.

Валюта платежу — це валюта, яка сплачується за зобов’язання покупця.

Валюта ціни — валюта, у якій визначається ціна міжнародного контракту.

Валютні кліринги — це взаємні угоди між урядами різних держав про обов’язковий взаємозалік міжнародних вимог та зобов’язань.

Відкличний акредитив (Revocable L.C.) у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом навіть без попереднього повідомлення бенефіціара.

Дорожній чек — платіжний документ (наказ) сплатити зазначену на ньому суму його власнику.

Єврочек — чек у євровалюті, що виписується банком та сплачується в будь-якій країні—учасниці угоди «Єврочек».

Інкасо — це банківська розрахункова операція, згідно з якою банк за дорученням свого клієнта отримує на основі розрахункових документів суми, сплачені покупцем за відвантажені товари чи надані послуги, та зараховує ці кошти на рахунок клієнта в банку.

Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між суб’єктами міжнародної діяльності, що пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей і послуг у міжнародному обігу.

Непокритий акредитив — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Передавальний акредитив — акредитив, призначений до розрахунку в зазначених банках, іноді спрямовуються банком-емітентом через третій банк з інструкцією авізувати бенефіціара напряму або через вказаний банк, і, якщо вони не виконуються вільною негоціацією і містять мандат та інструкції за рамбурсом тільки для зазначеного банку, третьому банку залишається тільки передати їх без зобов’язання, вказуючи в авізо, що цим обмежується його роль.

Переказний вексель (тратта) — це письмовий документ законодавчо встановленої форми, безумовний наказ кредитора позичальнику про сплату у вказаний строк визначеної суми, названій у векселі третій особі чи пред’явнику.

Пластикова картка — це персоніфікований платіжний документ, що надає власнику можливість безготівкової оплати товарів і послуг, отримання готівки в банках і банкоматах.

Платіж на відкритий рахунок — періодичні платежі покупця продавцю у встановлені строки.

Покритими називаються акредитиви, за відкриття яких банк-емітент заздалегідь надає в розпорядження банку-виконавця валютні кошти (покриття) у сумі акредитиву на строк дії зобо­в’язань банка-емітента з можливістю їхнього використання для виплат за акредитивом.

Простий вексель — зобов’язання векселедавця сплатити кредитору певну суму в обумовленому місці в зазначений термін.

Револьверний акредитив — якщо покупець віддає розпорядження поставити замовлений товар певними частинами через визначені проміжки часу (договір про поставку партіями), то платежі можуть виконуватися за допомогою револьверного акредитива (Revolving L/C), який, відповідно, покриває вартість часткових поставок. Розрахунки з використанням револьверних акредитивів можуть здійснюватися на кумулятивній або некумулятивній основі. Кумулятивний варіант означає, що суми невикористаних або не повністю використаних часток можуть бути додані до тих часток, що залишилися. За некумулятивного варіанта, навпаки, строк використання своєчасно не запитаних часткових сум зникає. Револьверний акредитив застосовується тоді, коли покупець віддає розпорядження поставляти замовлений товар частинами через відповідні проміжки часу (договір про поставки партіями).

Транзитний акредитив— банк-емітент може вимагати від банку-посередника в одній країні підтвердити або авізувати акредитив на користь бенефіціара - резидента іншої країни.

Чек — це письмова безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж зазначеної суми власнику чека готівкою або в безготівковій формі.

Форма міжнародних розрахунків — це спосіб оформлення, передавання та оплати товаророзпорядчих і платіжних документів, що використовуються в міжнародній практиці. Розрізняють низку форм міжнародних розрахунків, а саме таких: акредитиви; інкасо; авансові платежі; платіж на відкритий рахунок; банківський переказ; вексель; чек; пластикові картки.

Активне сальдо платіжного балансу — перевищення кредитом дебету.

Базисний баланс — сума рахунків поточного балансу та довгострокових рахунків балансу руху капіталів.

Баланс офіційних розрахунків — це чиста сума всіх урядових операцій, кінцеві розрахунки за цими операціями, для яких використовуються офіційні резерви. В офіційні розрахунки можуть входити резерви урядових витрат (у тому разі, коли міжнародні витрати приватного сектора переважать надходження), акумульовані резерви уряду (у тому разі, коли надходження приватного сектора переважають його витрати).

Баланс послуг і некомерційних платежів охоплює платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо.

Баланс руху капіталів охоплює операції з довгостроковими та короткостроковими інвестиціями, що впливають на міжнародну позицію країни з інвестицій. У наступні періоди вони впливатимуть на платіжний баланс унаслідок надходжень потоків прибутків чи повернення інвестицій, зроблених у попередні роки.

Дефіцит платіжного балансу — перевищення дебетом кредиту.

Операції з ліквідними валютними активами — кінцева стаття платіжного балансу відображає операції з ліквідними валютними активами, у яких беруть участь державні валютні органи і внаслідок чого відбуваються зміни як величини, так і складу центральних офіційних золотовалютних резервів.

Платіжний баланс — це сукупна величина всіх міжнародних операцій резидентів країни з іншим світом за конкретний проміжок часу.

Подвійний рахунок — ведення рахунків, де кожна міжнародна операція враховується два рази – один раз в дебеті, а потім у кредеті.

Помилки та пропуски — спеціальна стаття платіжного балансу, до якої долучаються дані статистичних похибок і неврахованих операцій.

Поточний платіжний баланс охоплює всі операції, які завер­шилися протягом даного періоду, а саме: експорт та імпорт товарів, послуг (куди входять туризм, перевезення та страхування), а також прибуток від іноземних інвестицій, односторонні трансферти на приватні й офіційні рахунки – грошові перекази, пенсії, дари та урядові субсидії.

Торговельний баланс — співвідношення вартості експорту та імпорту за певний проміжок часу.

Практичні завдання

Тести

1. Якою дією закінчується схема здійснення документарного акредитива

а) укладанням угоди між покупцем і продавцем;

б) врученням документів іноземним банком імпортеру;

в) відправленням товару експортером імпортерові;

г) перевірка документів авізуючим банком?

2. Бенефіціаром за акредитивної форми розрахунків називається:

а) експортер;

б) імпортер;

в)авізуючий банк;

г) банк-емітент.

3. Авізуючим банком є:

а) перевіряє справжність акредитива і пересилає його бенефіціарові;

б) резервує кошти для здійснення акредитива;

в) приймає заявку на здійснення акредитива;

г) немає правильної відповіді.

4. Акредитив, що автоматично поновлюється на раніше домовлених умовах після використання початкової суми:

а) акредитив з „червоною смугою”;

б) підтверджений;

в) револьверний;

г)безвідзивний.

5. Який акредитив може бути змінено або анульовано в будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара:

а) непокритий;

б) відкличний;

в)трансферабельний;

г) непідтверджений?

6. Якого розділу у структурі платіжного балансу країни не існує:

а) надзвичайне фінансування;

б)субсидування;

в) помилки та пропуски;

г) резерви?

7. Платіжний баланс не містить такого розділу, як:

а) торговий баланс;

б)баланс руху неліквідних активів;

в) баланс „невидимих” операцій;

г) всі відповіді правильні.

8. Баланс „невидимих” операцій – це:

а)торговий баланс;

б) баланс послуг і некомерційних платежів;

в) баланс руху капіталів і кредитів;

г) жодна відповідь не правильна.

9. До структури платіжного балансу за методикою МВФ належать:

а) балансуючі статті;

б) фінансуючи статті;

в)компенсуючи статті;

г) всі відповіді правильні.

10. Форма міжнародних безготівкових роз­рахунків, в якій задіяні лише фінансові документи, та яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за дорученням екс­портера від імпортера суму платежу – це:

а)міжнародне інкасо;

б)чисте інкасо;

в)чистий акредитив;

г)документарний акредитив.

11. Які з наведених форм міжнародних розрахунків містять найнижчий ступінь ризику для експортера:

а) банківський переказ;

б) відкритий рахунок;

в)100-й аванс;

г) немає правильної відповіді?

 

Контрольні питання

1. Розкрийте поняття «міжнародні розрахунки» та назвіть їхні форми.

2. Що таке акредитив?

3. Які ви знаєте форми, види та конструкції акредитиву?

4. Визначте поняття «валютного кліринг», назвіть його форми.

5. Що таке валюта ціни та платежу?

6. Які ви знаєте умови платежу міжнародних контрактів ?

7. Що таке платіжний баланс? Які його економічний зміст та основні категорії?

8. Дайте характеристику основним способам використання інформації платіжного балансу.

9. Розкрийте поняття структури платіжного балансу.

10. Про що свідчить позитивне (негативне) сальдо торгового балансу?

11. Що розуміють під рівновагою платіжного балансу?

12. Дайте характеристику платіжного балансу України за минулий рік.

13. Розкрийте основні методи оцінки платіжного балансу.

Тематика рефератів

1. Основні форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.

2. Акредитивні розрахунки, їх різновиди та особливості.

3. Валютні кліринги.

4. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних контрактів.

5. Платіжний баланс: принципи складання, структура.

6. Значення аналізу платіжного балансу для прогнозування валютного курсу.

7. Стан, структура та динаміка платіжного балансу України.