Заняття 12 (Тема 10.) Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин

Питання для обговорення

1. Міжнародне фінансове право.

2. Норми та джерела міжнародного права у сфері міжнародних фінансів.

3. Міжнародна фінансова політика та її реалізація.

4. Ринкове та державне регулювання валютних відносин.

5. Валютна політика та її форми. Валютні обмеження.

6. Міждержавне регулювання ціни золота.

Термінологічний словник

Валютне регулювання — державна регламентація міжнародних розрахунків та порядку проведення валютних операцій.

Валютні обмеження — сукупність заходів та правових норм, спрямованих на обмеження операцій з валютними цінностями.

Девальвація — зниження курсу національної валюти відносно іноземної чи міжнародних валютних одиниць.

Девізна політика — метод впливу на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу девізів (платіжних засобів у іноземній валюті).

Диверсифікація валютних резервів — політика, спрямована на регулювання структури валютних резервів включенням до їхнього складу різних валют для забезпечення міжнародних розрахунків, проведення валютної інтервенції та захисту від валютних збитків.

Дисконтна політика — зміни облікової ставки центрального банку.

Диспозитивні норми міжнародного права — норми, від яких суб’єкти міжнародного права можуть відступати за взаємною угодою.

Імперативні норми міжнародного права — норми, відхилення від яких не дозволяються.

Міжнародна конвенція — угода між суб’єктами міжнародного права для регулювання відносин між ними через створення взаємних прав та обов’язків.

Міжнародне приватне право — система правових норм, що регулює громадсько-правові, фінансові, сімейні, трудові, майнові та приватно-правові відносини суб’єктів міжнародного приватного права.

Міжнародне публічне право — система правових норм, що створюється суб’єктами міжнародного публічного права в процесі узгодження їхньої волі для регулювання міжнародних відносин.

Міжнародний звичай — правило поведінки, що склалося в результаті постійної реалізації міжнародної практики, визнане суб’єктами міжнародного права як міжнародно-правова норма.

Норма міжнародного права — правило поведінки, що регулює взаємовідносини визначених суб’єктів міжнародного права на міжнародному, регіональному чи локальному рівнях, і є юридично обов’язковим.

Основні принципи міжнародного права — загальновизнані норми, що забезпечують нормальне функціонування міждержавної системи відносин.

Ревальвація — підвищення курсу національної валюти відносно іноземної чи міжнародних валютних одиниць.

Практичні завдання

Тести

1.Міжнародний звичай визнається за правову норму:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

2. У деяких державах міжнародний договір має виняткове верховенство над національним правом у цілому, включаючи конституцію:

а) так;

б) ні.

3. Здатність країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами — це:

а) платоспроможність країни;

б) міжнародна валютна ліквідність;

в) сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть бути використані в міжнародних розрахунках.

4. Міжурядова угода про взаємозалік зустрічних вимог і зобов’язань, які виходять з вартісної рівності товарних поставок та наданих послуг — це:

а) валютний кліринг;

б) кліринг;

в) міжнародна конвенція.

5. Міжнародна правоздатність та дієздатність держави неподільні:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Контрольні питання

1. Що таке норми міжнародного права та які вони бувають?

2. Перерахуйте джерела норм міжнародного права.

3. Охарактеризуйте систему міжнародних договорів щодо фінансової діяльності.

4. Які проблеми виникають унаслідок дії міжнародних угод, що регламентують фінансову діяльність?

5. Розкрийте поняття «міжнародне фінансове право».

6. Що таке валютна політика та які є форми її прояву?

7. Що таке ревальвація та девальвація валюти?

8. Що таке диверсифікація валютних резервів?

9. Наведіть приклади міжнародного співробітництва та координації валютно-фінансової політики.

 

Тематика рефератів

1. Сучасна політика України в галузі міжнародних фінансів.

2. Єдиний європейський ринок банківських послуг.

3. Напрями координації міжнародної валютно-фінансової політики.

4. Базельська угода з банківського нагляду та регулювання.