1.3.1. Кривизна і щільність

 

У силу біологічних особливостей росту рослини можуть мати деяку кривизну. Це особливо відноситься до стебел, гілок, пагонів і квітконосів. Окремі види кривизни представлені на рис.1.6. Кривизна характеризується прогином  f  і відстанню а між початком і кінцем криволінійної  зони. Кривизну рослини на розглянутій ділянці приблизно можна охарактеризувати середнім радіусом кривизни , що визначається за формулою:

 

                                  (1.1)

Радіус  може набувати різних значень, починаючи від 10 мм і більше.

 

Рис 1.6. Приклади кривизни рослин: а – одностороння кривизна; б – двостороння кривизна

 

Щільність r матеріалу – це відношення маси абсолютно сухої частини матеріалу до займаного об’єму. Рослинні матеріали за своєю конструкцією не є однорідними. Так, наприклад, корені, стебла, гілки і пагони багатьох культур являють собою трубчасті конструкції з порожньою внутрішньою частиною, причому стінки труб містять шари деревини і епідермісу, серцевину й інші шари. При визначенні щільності матеріалу враховується займаний ним об’єм, включаючи і порожню частину.

Значення щільностей ряду рослинних матеріалів представлені в табл. 1.2. У таблиці вказуються межі, у яких знаходиться щільність. Конкретні значення щільності залежать від сорту культури, умов виростання, термінів збирання і багатьох інших факторів.