1. Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.
2. Природні, соціальні та духовні виміри
людського буття.
3. Зміст та співвідношення понять «людина, «індивід»,
«індивідуальність», «особистість».
4. Проблема сенсу
життя, смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
Основні поняття
і категорії: онтологія людини, філософська антропологія, антропосоціогенез, біологічний, соціальний, психологічний фактори існування людини, діяльність людини, індивід, індивідуальність, особистість, сенс життя, смерть, безсмертя, виховання, соціалізація, потреби, інтереси, норми, цінності.
Тематика реферативних повідомлень:
1. Традиції західноєвропейської
та української філософії ХІХ – ХХ ст. у вивченні проблеми людини.
2. Людина – найвища цінність в сучасному цивілізаційному вимірі.
3. Соціальні норми як фактор впливу
суспільства на особистість.
4. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.
Література
Андрущенко В.П., Михальченко
М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К.: Вид-во «Генеза», 1996.
Нестеренко В.Г. Вступ до філософії:
онтологія людини. Навч. посібник. – К., 1995. –Розділ 4.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний
посібник для студентів закладів освіти ІІІ – IV рівнів акредитації. 2-е
видання, виправлене і доповнене. – К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ
– 2000», 2002. – Тема 13, 14, 18.
Філософія. Кредитно-модульний курс: Навч. посіб. / За ред. Р. О. Додонова, Л.
І. Мозгового. – 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2016. – 456 с.
Філософія: Посібник для студентів вищих
навчальних закладів / Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. –
К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576 с. – Розд.4.1., 5.1.
Філософія [Текст] : навч.
посіб. / за ред.
І. Ф. Надольного ; Л. В. Губерський,
І. Ф.Надольний,
В. П. Андрущенко [та ін.]. – 8-ме вид., стер. –
К. : Вікар, 2011. – 456 с. – (Серія
«Вища освіта
XXI століття»). – Тема 15, 19.
Філософія. Хрестоматія: від витоків до
сьогодення [Текст] =
Philosophy : навч. посіб. /
Київ. нац. ун-т ім. Тараса
Шевченка ; уклад.: Л. В. Губерський, А. О. Приятельчук, І.
В. Бойченко [та ін.] ; за ред.
Л. В. Губерського. – 2-ге вид.,
стер. – К. : Знання, 2012.
– 622 с.
Філософський енциклопедичний словник [Текст] : довідк. вид. / Нац. акад. наук
України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди, Держ. фонд фундам. дослідж.
; редкол.: В. І. Шинкарук (голова редкол.), Є. К. Бистрицький, М. О. Булатов [та ін.]. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии. –М., 1988.
Методичні рекомендації
Охарактеризувати проблему людини,
її походження та сутності в історії розвитку філософської думки. Слід
звернутися до натуралістичного та ідеалістичного підходів у вирішенні зазначених
питань, прослідкувати їх специфіку в різні історичні періоди. Розглянути антропосоціогенез як процес виділення людини з тваринного
середовища та її розвиток у процесі колективності. Потрібно вказати на єдність
природного, соціального та духовного вимірів людського буття.
Розкрити зміст проблем смерті та
безсмертя, спираючись на релігійний, філософський, науковий підходи. Вказати на
основні сенсожиттєві орієнтири людини, розмежувати
поняття «сенс» та «мета». Показати взаємозв’язок питань смерті, безсмертя та
сенсу життя.
Ситуативні завдання та питання
для дискусії
1.
Окресліть відмінність між філософським та
природничо-науковим підходами до вивчення людини.
2.
Проблема людського безсмертя: різні виявлення та
аспекти.
3. Сенс людського існування: один
для всіх чи у кожного свій. Відповідь поясніть.
4. Поясніть слова Сократа: «Людина
живе не для того, щоб їсти і спати, а їсть і спить для того, що жити».
5. Що робить людину людиною? Чи є
набір критеріїв, на основі яких можна стверджувати, що перед нами саме людина?
Поясність та наведіть приклади.
6.
Поясніть внутрішній зв’язок таких особливостей людини, як неспеціалізованість, універсальність та свобода.
7.
У чому принципова відмінність людського буття від життєдіяльності тварин?
8.
Хто, на Вашу думку, правий і чому:
9.
А) Сократ: «Як багато на світі речей, які мені не потрібні»;
10.
Б) Лао-цзи: «Якщо річ не придатна для однієї
цілі, її можна використати для іншої».
11.
Хто, на Вашу думку, правий і чому:
12.
А) М.Монтень: «Кінцева точка нашого життєвого шляху – це смерть, межа наших
прагнень, і якщо вона вселяє у нас жах, то чи можливо зробити хоч один крок, не
тремтячи при цьому, як у лихоманці? Ліки, що застосовуються невігласами –
зовсім не думати про неї. Проте яка тваринна тупість потрібна для того, щоб
бути такими сліпими! ... немає нічого дивного, що такі люди нерідко потрапляють
у пастку...» (М.Монтень // «Досліди»).
13.
Б) Спіноза: «Людина вільна ні про що так мало не думає, як про смерть, і її
мудрість полягає в розмірковуванні не про смерть, а про життя».
14.
Як співвідносяться історична необхідність та свобода особи?
15.
Який саме вибір особи можна вважати проявом її свободи?