1.
Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу.
2.
Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
3.
Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання.
Основні поняття і категорії: епістемологія, гносеологія, пізнання, знання, агностицизм, чуттєвість, відчуття, сприймання, уявлення, мислення, поняття, судження, умовивід, категорія, інтуїція, розуміння, пояснення, істина, проблема, гіпотеза, метод, ідея, концепція,
теорія.
Тематика реферативних повідомлень:
1. Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут та феномен культури.
2. Основні принципи сучасної наукової гносеології.
Література
Основи філософських знань.
Підручник. Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший спеціаліст.
/ В.А. Буслинський, П.І. Скрипка. За ред. В.А.Буслинського. – Львів : «Новий Світ - 2000», 2011. – 352 с.
–Тема 12.
Петрушенко, В. Л. Філософія [Текст] : навч. посіб. У 2 ч. Світова
філософія, фундаментальні проблеми філософії. Релігієзнавство, етика та
естетика, логіка / В. Л. Петрушенко. – Львів : Новий
Світ-2000, 2012. – 647 с. : іл. – (Серія «Вища освіта в Україні». – Тема 15,
16.
Подольська, Є.А. Кредитно-модульний курс з
філософії : філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навч. посібник / Є.А. Подольська.
– 2-ге вид., перероб. та доп. – Київ : Центр навч. л-ри, 2006. – 624 с. –Модуль ІІІ. Змістовий модуль 8,
10.
Філософія. Кредитно-модульний курс: Навч. посіб. / За ред. Р. О. Додонова, Л.
І. Мозгового. – 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2016. – 456 с.
Філософія: Посібник для студентів
вищих навчальних закладів / Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 576
с. – Розд.3.2.
Філософія [Текст] : навч. посіб. / за ред. І. Ф. Надольного ; Л. В. Губерський, І.
Ф.Надольний, В. П. Андрущенко [та ін.]. – 8-ме вид.,
стер. – К. : Вікар, 2011. – 456 с. – (Серія «Вища
освіта XXI століття»). – Тема 8–10.
Філософія. Хрестоматія: від витоків до
сьогодення [Текст] =
Philosophy : навч. посіб. /
Київ. нац. ун-т ім. Тараса
Шевченка ; уклад.: Л. В. Губерський, А. О. Приятельчук, І.
В. Бойченко [та ін.] ; за ред.
Л. В. Губерського. – 2-ге вид.,
стер. – К. : Знання, 2012.
– 622 с.
Філософський енциклопедичний словник [Текст] : довідк. вид. / Нац. акад. наук
України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди, Держ. фонд фундам. дослідж.
; редкол.: В. І. Шинкарук (голова редкол.), Є. К. Бистрицький, М. О. Булатов [та ін.]. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
Методичні рекомендації
Дати визначення понять «пізнання» та «знання». Показати
зв’язок пізнавальної діяльності з рівнем суспільно-історичного розвитку людства та з практикою,
виділити знання як продукт суспільно-трудової
і розумової діяльності людей, що ідеально
відтворюються у мовній формі об’єктивно-закономірних зв’язків практично перетвореного об’єктивного світу. Охарактеризувати види пізнання: життєво-досвідне, наукове, мистецьке, релігійно-містичне, екстрасенсорне.
Проаналізувати особливості процесу пізнання на чуттєвому
та раціональному рівнях. Означити форми чуттєвого відображення дійсності, дати
визначення таких понять як відчуття, сприймання та уявлення. Окреслити форми
раціонального, абстрактно-логічного пізнання, висвітливши його компоненти:
мислення, поняття, судження, умовивід, категорії, розуміння, пояснення.
Приділити увагу проблемі інтуїції у пізнавальному процесі, зосередити увагу на
таких її інтуїції як безпосередність, несподіваність, неусвідомленість шляхів
одержання нового знання.
Вказати на особливості наукового пізнання та його
відмінності від стихійно-емпіричного. Охарактеризувати емпіричний та
теоретичний рівні наукового пізнання, з’ясувати суть таких форм наукового
пізнання як проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія, закон. Назвати основні
методи наукового пізнання та розкрити їх специфіку. Слід зазначити, що існують
специфічні методи, які застосовуються на емпіричному рівні пізнання
(спостереження, експеримент, вимірювання) і методи, властиві рівню теоретичному
(аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, метод сходження від абстрактного до
конкретного, єдності логічного ті історичного). Заслуговують на увагу
загальнонаукові методи пізнання, які використовуються на обох рівнях: аналіз і
синтез, індукція і дедукція, абстрагування, узагальнення, аналогія, моделювання,
ідеалізація.
Ситуативні завдання та питання
для дискусії
1.
Чому одне із основних питань філософії – це
питання про пізнаваність світу?
2.
Покажіть зв’язок між процесом пізнання та
діяльністю.
3. Охарактеризуйте позиції
гностицизму, агностицизму та скептицизму щодо можливостей людського пізнання.
4. У чому різниця між знанням та
вірою (мається на увазі віра взагалі, а не релігійна віра)?
5. Чому заблудження є постійним
супутником істини в процесі пізнання?
6. Через які поняття сучасна
гносеологія конкретизує традиційну концепцію істини?
7. Завдяки яким своїм суттєвим
характеристикам саме практика є основним критерієм істини?
8.
Чи існує вічна істина? Відповідь поясніть.
9.
Завжди можна знайти такі твердження, які неможливо ні довести, ні
спростувати експериментально. Чи не суперечить це тезі про практику як критерій
істини?
10.
Ми часто звертаємося до здорового глузду. Як це уявлення співвідноситься із
науковим пізнанням та філософським осмисленням світу?