4.2. Типи рядів розподілу даних.

Найважливішою частиною системного аналізу є збір, групування і оцінка закономірностей сукупності даних про систему, що вивчається. Залежно від того, яка ознака (кількісна або якісна) узята за основу угрупування даних, розрізняють відповідно типи рядів розподілу.

Якщо за основу угрупування узята якісна ознака, то такий ряд розподілу називають атрибутивним (розподіл по найменуваннях)

Якщо ряд розподілу побудований за кількісною ознакою, то такий ряд називають варіаційним. Побудувати варіаційний ряд - означає упорядкувати кількісний розподіл одиниць сукупності по значеннях ознаки, а потім підрахувати кількість одиниць сукупності з цими значеннями (побудувати групову таблицю). Виділяють три форми варіаційного ряду: ранжований ряд, дискретний і інтервальний ряд.

Ранжований ряд - це розподіл окремих одиниць сукупності в порядку зростання або убування досліджуваної ознаки, що дозволяє легко розділити кількісні дані по групах, відразу виявити найменше і найбільше значення ознаки, виділити значення, які найчастіше повторюються. В такому ряді кожному об’єкту присвоюється певний ранг – місце в цьому ряд. У тому випадку, якщо кілька елементів мають той самий ранг, то кожному з них присвоєються середнє від займаних ними місць. Наприклад в табл. 1 наведені показники якості життя 9 довільних держав і їх ранги в порядку зменшення показника якості життя.

Таблиця 1

 

На першому місці держава Б, А і В ділять 2 і 3 місце, їх ранг 2,5; держави Г, Е, Ж – ділять місця 4,5,6, їх ранг відповідно (4+5+6)/3=5 і т.д. Таким чином здійснили перехід від кількісних показників ряду до якісних. Такі ранжовані оцінки дозволяють здійснити порівняння систем по параметрах що мають різну природу та різні одиниці вимірювання, а також зробити висновки про взаємозв’язок між параметрами.

Для нашого прикладу, якщо здійснити ранжування тих же держав по рівню безробіття, то можна знайти зв'язок між якістю життя і рівнем безробіття.

Дискретний ряд - це такий варіаційний ряд, в основу побудови якого покладені ознаки з переривчастою зміною (дискретні ознаки). До останніх можна віднести тарифний розряд, кількість дітей в сім'ї, число працівників на підприємстві… Ці ознаки можуть мати лише певну кількість визначених значень.

Якщо ознака неперервно змінюється (розмір доходу, стаж роботи, вартість основних фондів підприємства і так далі, які в певних межах можуть набувати будь-яких значень), то для цієї ознаки потрібно будувати інтервальний варіаційний ряд. Групова таблиця такого ряду містить дві колонки. У першій вказується значення ознаки в інтервалі «від - до» (варіанти) у другій - число одиниць, що входять в інтервал (частота). Частота – це число повторень окремого варіанту значень ознаки, позначається fi, іноді вказується сума накопичених частот, рівна об'єму досліджуваної сукупності.

Якщо не задано інакшого, то для побудови ряду необхідно вибрати оптимальне число груп (інтервалів ряду) і встановити довжину інтервалу. Величина одного інтервалу ряду визначається як відношення розмаху варіації R (різниця між найбільшим і найменшим значенням) до кількості груп даних m: , де , ,  - число одиниць сукупності.